#ukrpryroda

Нова енергетична програма Україна обіцяє всіх зігріти


Згідно з оновленою енергостратегії Україні до 2030 року, країна відмовиться від імпорту електроенергії та зведе до мінімуму імпорт газу. Експерти вважають ці плани нереалізованим і не відповідають інтересам споживачів.
Опублікована на офіційному сайті міністерства енергетики та вугільної промисловості оновлена ​​енергетична стратегія України до 2030 року передбачає, що країна самостійно задовольнить потреби в електриці, а також зведе до мінімуму імпорт газу, нафти та вугілля за рахунок збільшення їх внутрішнього видобутку.
Екологи критикують уряд за небажання скорочувати обсяги енергоспоживання. Незалежні експерти вважають стратегію важкоздійснюваним через велику кількість ризиків та ігнорування глобальних тенденцій.


Ставка на зростання енергоспоживання

Споживання електроенергії буде рости
За новою версією енергостратегії Україні, споживання електрики в країні до 2030 року зросте в два рази і буде задоволено за рахунок зростання генерування струму на теплових і атомних електростанціях. Для цього поставлені цілі збільшення вуглевидобутку і створення власного циклу виробництва ядерного палива. В енергостратегії закладений також зростання споживання нафти до 2030 року в два рази, а ось зростання її видобутку не передбачено. Левову частку нафти передбачається імпортувати. А виснажені традиційні родовища доповнити освоєнням глибоководного Чорноморського шельфу.
Автори стратегії не виключають, що при вдалих результатах геологорозвідки в 2022 році може стартувати глибоководна шельфовая видобуток газу, яка дасть до 2030 року до 7-9 мільярдів кубометрів на рік при потребах у 50 мільярдів кубометрів. Традиційні родовища, як сказано в документі, дадуть близько 20-21 мільярдів кубометрів. Близько п'яти мільярдів кубометрів планується імпортувати з-за кордону, а решта газу автори стратегії очікують отримувати з щільних, сланцевих і метанових порід. В цілому стратегія передбачає зростання споживання енергоресурсів з 231 до майже 290 мільйонів тонн умовного палива.


Без оглядки на сусідів

Директор енергетичних програм київського Центру імені Разумкова Володимир Омельченко в інтерв'ю DW назвав наміри скоротити імпорт газу найсильнішою частиною нової стратегії. За його словами, це можливо, але тільки при масштабних іноземних інвестиціях у видобуток альтернативних видів газу і в освоєння Чорноморського шельфу.
Найбільшим ризиком енергостратегії експерт назвав той факт, що вона не спирається на стратегію соціально-економічного розвитку держави, якій поки що взагалі немає. "А оскільки Енергостратегія не враховує прогнози параметрів ВВП та інвестиційного клімату, дуже важко очікувати припливу іноземних інвестицій, без яких поставлені цілі недосяжні", - сказав Омельченко.
У новій стратегії не враховано енергетичні стратегії європейських країн і Росії, без чого "неможливо вмонтувати українську енергостратегії в регіональний контекст", зазначив в інтерв'ю DW президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Він вважає, що запропонований варіант стратегії описує окремі напрями без чіткого формулювання загальних цілей. "Варто було взяти нинішній енергобаланс і скласти оптимальний енергобаланс. А енергостратегії розробляти, як шлях досягнення оптимального варіанту", - сказав Тодійчук.
Транзитний реверс
Транзит російського газу в Європу через Україну до 2030 року скоротиться у два рази, сказано в документі. Обидва опитаних експерта згодні з тим, що це відбудеться через зростання власного видобутку газу країнами ЄС, а також внаслідок перекидання російських газових поставок на обхідні маршрути "Північний потік", "Ямал - Європа" і "Белтрансгаз".

Україна зможе транспортувати газ в обох напрямках

Але Олександр Тодійчук впевнений, що Україні може компенсувати свої втрати інтеграцією в європейську транзитну систему, а також шляхом будівництва терміналу з прийому зрідженого газу. "Незавантажені частина українських магістральних газопроводів можна використовувати в реверсному режимі і постачати газ з європейського ринку", - вважає Тодійчук.
Експерти також висловили здивування тим, що енергетичну стратегію держави розробив близький до найбагатшого олігарха України Ринату Ахметову фонд "Ефективне управління". "Чому державну стратегію розробляє структура приватної особи, власника компанії, яка є монополістом на українському енергоринку? Даний факт сам по собі ставить під сумнів облік в стратегії інтересів всіх учасників цього ринку - виробників, постачальників і споживачів", - вважає Володимир Омельченко.

Джерело: www.dw.de

Київ очолив рейтинг найбрудніших столиць Європи


Київ отримав звання найбруднішої столиці Європи. Основні причини - велика кількість вихлопних газів, невпорядковані сміттєзвалища та погана водопровідна вода. Про це свідчать дані дослідницького центру Economist Intelligence Unit (Великобританія).

Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ в прес-службі Інституту екології міста, кияни змушені вдихати більше 20 видів шкідливих для здоров'я домішок, серед яких діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. Таку забрудненість повітря спричинила тотальна автомобілізація населення, яка в останні роки била всі рекорди. Навіть економічна криза не змінила цю динаміку, лише тимчасово пригальмувавши зростання кількості автомобілів.

Крім того, нічого не було зроблено, щоб люди використовували альтернативні екологічні засоби пересування. Інфраструктура будується не за один рік, тому ситуація при збереженні статусу-кво буде тільки посилюватися.

Єдиним логічним рішенням у такому положенні екологи вбачають використання вже наявної інфраструктури більш оптимальним способом. Як варіант, пропонується використовувати менш шкідливий в плані екології і більше пристосований для міста мототранспорт. Він споживає менше палива і тому менше коптить, не варто в пробках і тому виділяє менше вихлопних газів у порівнянні з автомобілем, якщо порівнювати абсолютні показники.

Джерело: www.liga.net

УкрТОП - Охороняти, Берегти, Відроджувати

Відео присвячується 60-річчю Українського товариства охорони природи







Інтерпол буде займатися питаннями незаконної вирубки лісів

Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) в партнерстві з Програмою ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP) виступила з новою ініціативою, спрямованою на боротьбу з усіма формами злочинності у сфері лісового господарства, включаючи незаконні вирубування і торгівлю деревиною, повідомляє прес-служба організації. Інтерпол зазначає, що незаконна діяльність у сфері лісового господарства тісно переплітається з корупцією, насильством і навіть вбивствами. Вона підриває стабільність і безпеку країн.

"На сьогоднішній день майже 1,6 мільярда людей - більше чверті населення світу - потребують лісах для забезпечення себе паливом, продовольством і медикаментами. Чим бідніші люди, тим більше вони залежать від лісів по сусідству. На сьогоднішній день більш ніж 90% людей, живуть за межею бідності - на один долар США в день-повністю або частково залежать від лісу як засобу до існування ", - сказано в повідомленні.

Корупція і шахрайства в секторі лісового господарства підривають верховенства права, розкладають державні інститути влади і гальмують зусилля за рішенням проблеми бідності серед найбідніших людей в світі.

У 2010 році Інтерпол на своїй Генеральної Асамблеї в Катарі отримав мандат активізувати діяльність, спрямовану на запобігання екологічних злочинів.

Джерело: www.liga.net

Програма діяльності і розвитку Українського товариства охорони природи на 2011-2015 роки



Програма діяльності і розвитку Українського товариства охорони природи на 2011-2015 роки

Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства, реалізації національної екологічної політики, розробці програм та проведенню комплексу заходів по збереженню й відтворенню сприятливого для життя навколишнього природного середовища, збереженню генофонду і здоров’я населення України, здійсненню просвітницької діяльності, захисту екологічних прав громадян, участь у заходах по охороні природи, раціональному використанню природних ресурсів, розвитку творчої ініціативи і використання науково-технічного потенціалу суспільства для здійснення його екологічних пріоритетів, виховання дбайливого відношення громадян до природи у сфері виробництва і побуту.

Основні пріоритети і програмні цілі Товариства 

Екологічна сфера є однією з пріоритетних сфер діяльності держави, що зачіпає життєво важливі інтереси кожної людини. Реальною очевидністю сьогодення є нагальна потреба формування нової еколого-економічної політики, яка має бути не стільки обмежувальною, скільки стимулюючою. До національних пріоритетів в еколого-економічній політиці відносяться: 

  • гарантування ядерної та радіаційної безпеки, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;
  • екологічне відродження басейну Дніпра та інших рік України, забезпечення населення якісною питною водою; 
  • поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах; запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів; охорона і сталий розвиток Карпат;
  • зміцнення фінансової стійкості природно-заповідного фонду; 
  • формування екологічних передумов для зміни моделей виробництва і споживання, переходу України до сталого розвитку. 
Одночасно слід провести реформу регуляторних процедур, значно спростивши їх і обмеживши можливості адміністративного втручання, різко підсилити ефективність економічного механізму природокористування, підняти дієвість екологічного аудиту і контролю, запровадити нові стимули і механізми для економічно вигідної модернізації виробництва. Україна є стороною кількох десятків міжнародних конвенцій у сфері охорони навколишнього середовища, підписала двосторонні угоди з багатьма країнами світу, у тому числі із своїми сусідами. Для іміджу держави потрібно налагодити постійний моніторинг міжнародних угод та систему підтримки їх виконання. Для вирішення нагальних проблем забезпечення техногенно-екологічної безпеки слід провести екологічний аудит 100 найбільших забруднювачів довкілля України з виробленням рекомендацій щодо їх не капіталомісткої модернізації за рахунок коштів Кіотського протоколу; Потрібно запровадити національну стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України. Виходячи з основних пріоритетів національної екологічної стратегії, програмними цілями діяльності Українського товариства охорони природи є: 
  • сприяння формуванню громадянського еко-суспільства, верховенству екологічного права; ініціювання, організація й участь у здійсненні практичних природоохоронних акцій і заходів, сприяння екологізації усіх сфер життєдіяльності населення у контексті національної безпеки України; 
  • громадянська підтримка екологічної політики України, сприяння вдосконаленню законодавчої і нормативно-правової бази, прискорення процесів гармонізації екологічного законодавства України з вимогами міжнародних стандартів, зокрема, із нормативами ЄС; 
  • здійснення просвітницької діяльності серед населення з метою виховання загальносуспільної екологічної свідомості, впровадження системи професійної екологічної підготовки державних службовців, керівників і посадових осіб, які приймають відповідальні рішення на локальному, регіональному і державному рівнях; громадський контроль за дотриманням конституційно-правових гарантій екологічних прав громадян України, сприяння попередженню екологічних правопорушень, здійснення незалежного громадянського контролю, екологічної експертизи й аудиту у сфері охорони навколишнього природного середовища; проведення наукових досліджень і сприяння переходу України на засади сталого розвитку.
Основні напрямки діяльності Товариства 

Для успішної реалізації основних програмних цілей необхідно: 
  • активно залучати у свої лави на всіх рівнях нових колективних та індивідуальних членів; 
  • стати фінансово стійкою організацією, із високим рівнем можливостей, доходів і соціального захисту працівників, ветеранів і членів Товариства; 
  • здійснити програму модернізаційного оновлення Товариства; 
  • цілеспрямовано впливати на формування й реалізацію екологічної, соціальної та економічної політики держави; 
  • формувати і впроваджувати ідеологію ноосферного розвитку й гармонізації життєвих сил людини, родини, суспільства; 
  • бачити сучасну і майбутню перспективу країни й світу, стати відомою й авторитетною організацією в Україні, Європі та у світі. 

Шляхи досягнення програмних цілей 

Для досягнення програмних цілей Товариства необхідно: 
  • на всіх рівнях – від Президії Всеукраїнської ради і до первинних організацій – забезпечити організаційно-функціональну, кадрову, ідейну, фінансову і матеріально-технічну єдність та цілісність системи; 
  • забезпечити збереження, оновлення й підтримання у належному стані цілісного майнового комплексу, налагодити ефективний правовий захист інтересів і прав Товариства та його членів; 
  • збільшувати фінансово-ресурсну базу, підвищувати ефективність використання майна і справедливість розподілу доходів; 
  • домагатися державної підтримки суспільно корисної діяльності Товариства, надання йому статусу Національного; 
  • проводити разом із місцевими органами влади та населенням міст і сіл України громадську інвентаризацію найбільш гострих екологічних проблем у регіонах, сприяти їх вирішенню в установленому порядку; 
  • розвивати громадський екологічний моніторинг і контроль за дотриманням конституційно-правових гарантій екологічних прав громадян, сприяти забезпеченню верховенства екологічного права; 
  • сприяти реалізації загальнонаціональних проектів сталого розвитку з інтегрованим екологічним ефектом; 
  • створити науково-технічну раду з екологічної безпеки і політики розвитку, науково-освітню структуру із залученням секцій Товариства; 
  • підтримувати й розвивати діяльність громадських університетів “Природа”; розвивати нові, економічно ефективні для Товариства напрямки діяльності – екологічне підприємництво, екологічний аудит, експертиза, наука, освіта, консалтинг та ін., створювати або залучати до співпраці відповідні структури; 
  • сприяти постійному випуску і підтримці друкованих органів Товариства – журналу “Рідна природа” і газети “Трилисник”. 
Реалізація визначених пріоритетів, основних напрямів діяльності і розвитку Українського товариства охорони природи відповідають національним інтересам країни. Ми можемо і маємо відкрити майбутнім поколінням перспективи на гідне життя у чистому природному середовищі. Програма схвалена XII з’їздом Українського товариства охорони природи 16 червня 2011 року