#ukrpryroda

Сортування сміття у Німеччині: вгадай, що куди викидати

Жовті мішки, блакитні відра, зелені контейнери – німці відомі на весь світ своїм сортуванням сміття. Але куди викидати, наприклад, зубну щітку? Це навіть багатьом німцям незрозуміло.
У німецьких помешканнях, зазвичай, стоять кілька відер для сміття. Жовті - для пластикових або металічних упаковок, сині - для паперу, зелені - для скла, сірі - для решти відходів. Німці, загалом, повинні б знати, куди яке сміття належить викидати. Однак реалії зовсім інші.

Боннська фірма з утилізації сміття Remondis з'ясувала, що близько половини вмісту жовтих контейнерів – "неправильні" відходи. Тобто, ті, що туди не належать. Наприклад, зубні щітки. Однак опитування показало, що більшість громадян упевнені: зубні щітки мають викидатися у контейнери жовтого кольору.

Власне, система, яку запровадили в Німеччині на початку 1990-их приписом щодо упаковки, мала на меті переробку якомога більшого обсягу пластикового та металічного сміття. Саме тому громадяни, сортуючи усі цінні речовини, мають сподівання, що роблять внесок у збереження довкілля. Ніколас Мюллер з фірми Remondis каже DW: "Багато громадян звикли до того, що у жовті контейнери, в принципі, можна викидати усе, що містить пластик".

А це помилкове судження. Хоча зубна щітка має пластикову основу та пластикову щітину, вона не є "жовтим" сміттям, оскільки це не упаковка.

Великі витрати для сміттєпереробників

Куди ж німцям викидати зубну щітку?

Коли надсучасна установка Remondis сортує сміття, вона не розпізнає зубні щітки або їм подібне як упаковку та відсортовує ці відходи як "вкинуті помилково". Ніколас Мюллер наголошує, що утилізація такого "неправильного" сміття може коштувати дуже дорого. Адже його доводиться спалювати з усім іншим сміттям.

А спалення сміття коштує від 100 до 200 євро за тонну. Натомість спресовані пластикові пляшки або алюміній на вільному ринку можна продавати за хорошу ціну.

Проте чинним законодавством спалення сміття, вкинутого в інші контейнери, зовсім не забороняється. Припис щодо упаковки передбачає, що на вторинну переробку мають іти взагалі лише 36 відсотків пластикових відходів. Хоча експерти давно вимагали покращення системи переробки пластикового сміття, у компаній-переробників немає ані зобов'язання, ані інших стимулів вкладати ресурси у підвищення цієї квоти.

Нове обладнання для кращого сортування

З технічного погляду, необхідний потенціал для вторинної переробки зубних щіток та аналогічних їм відходів вже існує, сказав в інтерв'ю DW експерт кассельського університету Арнд Урбан.

Новітні сортувальні машини роблять можливим підвищити відсоток повторного використання сировини, однак вони коштують грошей. "Це інвестиції, персонал, витрати на електроенергію і тому подібне",- пояснює Урбан.

Від нової системи була б не стільки економічна користь, скільки екологічна. Ось чому у 2015 році готується новий закон про цінні речовини. Тоді нинішні жовті контейнери та мішки, як очікується, будуть замінені так званими "контейнерами для цінних речовин". У яких буде місце не лише вжитим упаковкам, а й іншому пластиковому сміттю – наприклад, старій зубній щітці.

Джерело: dw.de

Про розробку і впровадження програми соціально-гігієнічного моніторингу в місті Алчевськ

Несприятлива екологічна обстановка і депресивне соціальне середовище життєдіяльності негативно відбиваються на стані здоров'я дитячого і дорослого населення і умовах його мешкання. У м.Алчевське, як в цілому по Україні, відбувається несприятлива демографічна ситуація, яка характеризується зниженням народжуваності і збільшенням смертності населення. Для Алчевська характерна загальна тенденція до зростання поширеності і захворюваності населення онкологічними і серцево-судинними захворюваннями, що є одними з основних причин летального результату.

У зв'язку з ситуацією, що склалася, стала гострішою потреба здійснення радикальніших і ефективніших заходів щодо попередженню і усуненню впливу шкідливих чинників середовища життєдіяльності людини на здоров’я населення. В той же час, розробка вказаних заходів можлива лише на підставі даних системного аналізу чинників середовища життєдіяльності, оцінки їх впливу на організм і визначення ризику вказаних чинників для здоров'я людини.

З цією метою проводиться моніторинг довкілля. Під терміном «моніторинг» розуміється спостереження за якимись об'єктами і явищами. Моніторинг довкілля (МД) - це спостереження за станом оточуючого природного середовища і попередження про критичні ситуації, що створюються, а також що являються шкідливими або небезпечними для здоров'я людей і інших живих організмів. Вказаний моніторинг підрозділяється на: глобальний, базовий (фоновий), регіональний, импактний (кризовий), а також спеціальні види моніторингу.

Глобальний моніторинг - спостереження за загальносвітовими процесами і явищами в біосфері Землі, включаючи її екологічні компоненты, і попередження про виникнення екстремальних ситуацій. 

Базовий (фоновий) моніторинг - спостереження за загальнобіосферними, в основному природними явищами без накладення на них регіональних антропогенних впливів.

Регіональний моніторинг - спостереження за процесами і явищами в межах якогось регіону, де ці процеси і явища можуть відрізнятися і за природним характером, і по антропогенних діях від базового фону, характерного для всієї біосфери.

Імпактний (кризовий) моніторинг - це моніторинг регіональних і антропогенних дій в особливо небезпечних зонах і місцях. Він здійснюється в районах аварій і надзвичайних ситуацій.

У Алчевську з великими виробництвами чорної металургії і коксохімії діє міська система моніторингу, що є частиною обласної регіональної системи. Моніторинг МД в промисловому місті підрозділяється на моніторинг: атмосферного повітря, джерел промислових викидів шкідливих забруднюючих речовин в атмосферу, води відкритих водоймищ (міських ставків, річок Білої і Лозової), стічних вод перед скиданням у відкриті водоймища, питної води, підземних вод тощо.

При цьому найважливішою системой спостереження, що значно пов’язана з охороною довкілля, вважається державний соціально-гігієнічний моніторинг (СГМ). Можна стверджувати, що моніторинг довкілля є одним із найважливіших розділів СГМ. Це пов’язано з тим, що довкілля является дуже значним фактором середовища життєдіяльності, що впливає на стан здоров’я населення.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 22.02.2006 р. №182 "Про затвердження Порядку проведення соціально-гігієнічного моніторингу". Однак і на цей час в Україні відсутній конкретний механізм централізованого функціонування державного соціально-гігієнічного моніторингу (СГМ). 

Згідно законодавству, одним із основних напрямків діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров’я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини. Тому Алчевською міською санепідстанціей на рівні експерименту було розроблено міська програма (проект) упровадження СГМ в м. Алчевську з металургійною та коксохімічною промисловістю.

Автор:  С.В. Капранов 

Кандидат медичних наук за спеціальністью – гігієна, завідуючий відділенням комунальної гігієни та соціально-гігієнічного моніторингу ДЗ «Алчевська міська санітарно-епідеміологічна станція Луганської області», голова секції з атмосферного повітря Луганської обласної організації Українського товариства охорони природи.

Програма передбачає наступні етапи упровадження СГМ, з якими можна познайомитись, зателефонувавши автору у м. Алчевськ, Луганської області, тел. (06442) 2-97-15, 2-23-02, моб.8-050-367-96-86.

Електронні відходи: аналіз ринку та проблеми утилізації

Забезпечення потреб сучасної людини вимагає від технічного прогресу створення все більшої кількості електронних пристроїв, які дозволяють людині економити час та почувати себе більш комфортно. Нажаль, невеликий термін експлуатації деяких пристроїв, а що важливіше, потужний тиск маркетингових акцій на свідомість людей призводять до швидкої заміни електронних пристроїв. У результаті, щороку у світі утворюється близько 50 млн тон електронних відходів, а їх накопичення відбувається втричі швидше, ніж зростання кількості інших відходів. 

Найбільш швидке зростання кількості електронних пристроїв спостерігається в країнах, що розвиваються (в першу чергу Китай, Індія, країни Латинської Америки). Це викликано тим, що Америка та багато європейських країн експортують електронні відходи до «країн третього світу», погіршуючи в них екологічну ситуацію. Так вже зараз у Китаї щорічно на звалища потрапляє 500 тис. т холодильників, 1,3 млн т телевізорів і 300 тис. т персональних комп’ютерів. В Індії − 275 тис. т холодильників, 275 тис. т телевізорів та 56,4 тис. т комп’ютерів [1].

В Україні проблема накопичення електронних відходів стоїть дуже гостро через: 1) зростання ринку електронної техніки та 2) відсутність налагодженої системи її утилізації. Згідно зі статистичними даними на території України перебувають у користуванні 53,6 мільйона мобільних засобів зв’язку, щороку імпортується 300 тисяч портативних комп’ютерів, 277 мільйонів елементів живлення (батарейок). У перерахунку на вагу це становить 4,5 тисячі тонн батарейок і акумуляторів на рік, які після відпрацювання є потенційно небезпечними відходами [2]. Результати дослідження ринку “GfK Ukraine” за перший квартал 2013 року свідчать, що порівняно з аналогічним кварталом минулого року обсяги продажів в грошовому виразі зросли на 14% . В «зеленій зоні» опинились усі сектори, а найбільшого росту досягли групи побутової електроніки (22%), великої (19%) та малої (18%) побутової техніки та телеком-продукція (14%). Загальні обсяги продажу побутової техніки та електроніки за підсумками кварталу складають майже 11 млрд грн. Динаміка продажів побутової техніки представлена на малюнку 1.

Табл.1 Динаміка продажів на ринку побутової техніки та електроніки в
Україні, млрд грн.


Процес переробки електронних відходів складається з трьох етапів: 1) збір; 2) сортування/демонтаж та попередня обробка (включає сортування, демонтаж, механічну обробку); 3) кінцева обробка (очищення та утилізація) [4]. Основною причиною, через яку в Україні накопичуються на звалищах електронні відходи, є відсутність законодавчого поля, яке б регулювало всі 3 етапи.

Газета УНІАН повідомляє, що у 90-ті роки деякі європейські країни заборонили розміщення електронних відходів на полігонах. А виробників електронних приладів на законодавчому рівні в ЄС зобов’язали безкоштовно приймати відпрацьоване або непридатне для подальшого використання електричне й електронне обладнання, нести відповідальність за його утилізацію, зокрема й фінансову. Щодо ситуації в Україні, то 16 лютого 2010 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами». Завдяки цьому документу Закон України «Про відходи» доповнено статтею 35-1 «Вимоги до поводження з побутовими відходами», відповідно до якої небезпечні відходи необхідно збирати окремо від інших видів побутових відходів, а також відокремлювати на етапі збирання чи сортування та передавати спеціалізованим підприємствам, які мають ліцензії на їх переробку. До І класу небезпеки відносяться відпрацьовані люмінесцентні лампи та відпрацьовані малі побутові хімічні джерела енергії (батарейки та акумулятори) [1]. Наразі в Україні, відходи електроніки утилізуються лише на одному підприємстві у Львові (ДП «Аргентум»). Головною проблемою є відсутність системи централізованого збору відпрацьованої електронної техніки та люмінесцентних ламп, якими користується більшість мешканців. Щодо батарейок, ситуація виглядає краще завдяки встановленню пунктів їхнього збору у громадських місцях. Окрім цього, утилізацією електронного обладнання та комп’ютерної техніки займаються приватні підприємства, зокрема НВП «Екологічна лабораторія» (http://www.eco-lab.com.ua).

Таким чином, в Україні спостерігається прискорення темпів накопичення електронних відходів, а недосконала система управління призводить до неможливості ефективної утилізації відпрацьованого електричного та електронного обладнання. Згідно огляду Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», для покращення існуючої системи поводження з електронними відходами необхідно включити основні принципи «електронних» директив ЄС (Директива 2002/96/ЄС про відходи електричного та електронного обладнання та Директива 2002/95/ЄС про обмеження використання певних небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні; нові Директива 2012/19/ЄС та Директива 2011/65/ЄС) в національне законодавство [2].

Автор: Марія Пазиніч

Джерела:

1) Газета СІМ ДНІВ Рівне [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://7d.rv.ua/2012/10/11/на-нас-наступають-електронні-відходи/

2) Вирішення проблеми електронних відходів: європейські підходи до української проблеми, К.,2013. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.irf.ua/files/ukr/programs/euro/publication_final_web.pdf

3) Прес-реліз GfK Ukraine [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.business.ua/upload/analytics/analitics%202013/2013-Q1_GfK_TEMAX.pdf

4) Recycling – From E-waste To Resources. United Nations Environment Programme & United Nations University, 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unep.org/pdf/pressreleases/E-waste_publication_screen_finalversion-sml.pdf

Аварія на «Стиролі» збентежила екологів

Викид аміаку на концерні "Стирол" шкоди довкіллю не завдав. Про це заявив міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, який провів робочу нараду в Донецьку. Остаточні аналізи вмісту аміаку в атмосфері будуть пізніше – саме за їхніми результатами визначать міру відповідальності керівників підприємства.
Міністр заявив, що між Донецькою облрадою, Міністерством екології та підприємствами-забруднювачами довкілля треба укласти меморандум. Тут мають бути конкретно прописані всі необхідні природоохоронні заходи, встановлені певні екологічні норми, аби обладнання підприємств відповідало таким нормативам.


Департамент екології має скласти реєстр всіх забруднювачів на Донеччині, розробити плани заходів, визначити терміни виконання та міру відповідальності керівників підприємств за забруднення довкілля. Такий досвід вже успішно застосовують у Запорізькій області, заявив міністр.

Після аварії на концерні "Стирол" загинуло шестеро людей, 24 залишаються на лікарняних ліжках.


Джерело: fakty.ictv.ua

70% смертності в Україні спричиняє питна вода

В Україні 70% смертності пов’язані з уживанням неякісної забрудненої води. Про це на прес-конференції повідомив еколог, екс-голова Екологічної інспекції України Михайло Гуцол, передає УНН. "Більш як 70% смертності – від вживання неякісної води. Але зараз спитайте будь-якого чиновника і він вам скаже, що все нормально. Та, вибачте, підіть на цвинтар і подивіться! Робіть аналіз організму будь-якого українця… Усі хвороби і той-таки рак пов’язані з водою. Тому підкреслю: на 70-80% людина – це вода", - сказав він.

Раніше завідувач кафедри екологічної Академії України Микола Костровповідомив, що в Україні є великі проблеми із забрудненням водних об’єктів, через що потерпає і здоров’я українців.

За його словами, стан водних ресурсів в Україні є критичним. Це пов’язано із викидами неочищених стічних вод у водні об’єкти України.

Екологи серйозно стурбовані ситуацією з якістю питної води в Україні. Вони вбачають основними причинами ситуації, що склалася, підвищене та посилене навантаження на довкілля і водні екосистеми.

Ситуація ускладнюється тим, що практично всі водоочисні споруди в Україні переважно було побудовано понад 20 років тому, вони технологічно і фізично застаріли і не в змозі впоратися з цими забрудненням.

Джерело: newsru.ua

Зміни клімату впливають на ріст насильства

Зміни клімату тісно пов'язані зі зростанням у світі випадків насильства, свідчить нове наукове дослідження. Американські вчені з'ясували, що навіть невеликі коливання сезонних температур чи опадів призводять до зростання фізичних нападів, зґвалтувань і вбивств, а також — кількості конфліктів між групами людей і воєн. Автори дослідження заявили, що якщо збережуться прогнозовані темпи кліматичних змін, то світ стане значно небезпечнішим і більш насильницьким.

Результати дослідження опубліковано у виданні Science, повідомляє BBC.

Вчені проаналізували 60 різних досліджень, що охоплювали дані за сотні років. Згідно з їхніми висновками, кореляція між кліматом і людськими конфліктами досить значна.

Серед прикладів, які вони наводять, — зростання побутового насильства в Індії під час нещодавньої посухи, а також стрибок у кількості побиттів, зґвалтувань і вбивств у США під час періодів спеки. Вчені також пов'язують зі змінами клімату міжетнічні сутички у країнах Європи і громадянські війни в Африці.

«Ми хочемо бути дуже обережними, бо не варто пояснювати якісь окремі випадки насильства кліматом, але ми отримали дуже цікаві результати», — зауважив Маршалл Бурк з каліфорнійського Університету Берклі.

Зараз дослідники намагаються зрозуміти, чому виник такий зв'язок.

«Одним з ключових механізмів, як виглядає, є зміни економічних умов. Відомо, що клімат впливає на економічні умови у світі, особливо в аграрних областях, — пояснив американський дослідник. — Є багато свідчень того, що зміни економічних умов впливають на рішення людей щодо того, чи, наприклад, брати участь у повстанні».

Крім того, за словами Маршалла Бурка, клімат призводить і до суто фізіологічних змін, бо, як випливає з деяких досліджень, спека і високі температури сприяють зростанню агресивної поведінки в людей.

Згідно з припущеннями авторів дослідження, підвищення глобальної температури на 2 градуси призведе до зростання злочинності на 15%, а конфліктів між групами людей — на 50%.

Коментуючи результати цього дослідження, доктор Стефан Гаррісон з Університету Ексетера назвав його своєчасним: «Їхні висновки дуже правдоподібні... Для прикладу, ми вже знаємо, що спекотніша і сухіша погода призводить до зростання міського насильства. Так само, в холодні і вологі місяці люди менше виходять з дому, і загроза насильства відтак менша».

Однак інші вчені ставлять під сумнів зв'язок між кліматом і конфліктами. Зокрема, доктор Галвард Бугоґ з базованого в Осло Інституті дослідження миру каже, що громадянські війни в Африці спричинені не змінами довкілля, а такими чинниками як висока дитяча смертність, близькість до міжнародних кордонів і висока густота населення.

Джерело: bbc.co.uk

Австралія бореться з морськими зірками

Австралійські власті оголосили справжню війну морським зіркам, які руйнують їх природне національне надбання - Великий Бар'єрний риф. Морські зірки - корінні жителі місцевих водних околиць, але от їх стрімко зростаюча кількість насторожує екологів. Причиною надродючості зірок фахівці називають забруднення акваторій та промислові стоки. Експерти переконані, що до 42% збитку, нанесеного в останні роки Великому Бар'єрному рифу, лежить на совісті хижих морських зірок.

ЮНЕСКО квапить австралійців, змушуючи робити все більш рішучих заходів у боротьбі з красивими морськими шкідниками. Вже знищено понад 100000 морських зірок, зараз війна з ними розширюється і посилюється.

На протистояння з зірками в Австралії планують витратити близько 4.6 мільйонів доларів США. Великий Бар'єрний риф втратив більше половини свого коралового покриття за останні 28 років. Вчені прогнозують, що якщо ця тенденція збережеться, то до 2022 році коралів стане ще у два рази менше.

Джерело: fakty.ictv.ua

Учені рекомендують відмовитися від води у пластикових пляшках

Співробітники Австралійського університету заявили, що шкода від вживання бутильованої води переважує користь. Висновок грунтується на результатах хімічного аналізу, який виявив високий вміст в такій воді дезинфікуючих засобів, фармацевтичних препаратів та інших хімікатів. За словами вчених, ці речовини можуть завдати шкоди здоров'ю, частенько навіть більшої, ніж водопровідна вода. Раніше вони з'ясували, що найбільшу небезпеку в такій воді становить бісфенол-А, який використовується при виробництві пластика.

Виділенню цієї речовини сприяє нагрів пластика, якщо пляшку залишили в теплому місці. В ході проведених в США досліджень бісфенол-А був виявлений в сечі 95% учасників, включаючи дітей і вагітних жінок.

В ході досліду на тваринах Кріс Уїндер спільно з колегами встановив, що бісфенол-А може призводити до різних проблем зі здоров'ям, включаючи порушення в роботі репродуктивної системи, щитовидної залози, центральної нервової системи, а також здатний викликати ожиріння, гіпертонію і діабет.

Думки учених відносно небезпеки бісфенола-А для людини розходяться, оскільки результати досліджень дії великих доз якої-небудь речовини на тваринах не завжди свідчать про аналогічну дію на людину.

Істотним недоліком бутильованої води вважається і її висока вартість: в середньому вона обходиться споживачеві майже в сто разів дорожче водопровідної. Також виробництво пластикових пляшок сприяє забрудненню довкілля.

Крім того, ризикованим може бути повторне використання пластикових пляшок через вірогідність активного розмноження бактерій. У зв'язку з цим фахівці рекомендують ретельно промивати їх прохолодною водою перед кожним використанням.

Джерело: osvita.org.ua