#ukrpryroda
Показ дописів із міткою УкрТОП. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою УкрТОП. Показати всі дописи

Рейдери продали Черкаський Будинок природи за 100 гривень


Відкрите звернення до жителів Черкащини, ЗМІ, правоохоронців, керівників Черкаської області і міста Черкаси!


Українське товариство охорони природи, якому через 1,5 місяці виповнюється 70 років і яке об’єднує більше 1 млн. членів, інформує Вас про боротьбу проти рейдерського захоплення Черкаського Будинку природи по вул. Фрунзе, 1 (нині – вул. Верхня Горова) та спільно збудованих приміщень з приватним інвестором.

05.11.2015 р. Черкаським міським управлінням юстиції (ЧМУЮ) були незаконно внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР) гр. Роджа О.О. і Піковець В.В., як «псевдо-керівник» і «псевдо-підписант» Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи. 

01.02.2016 р. Черкаський окружний адміністративний суд скасував цей запис і зобов’язав відновити в ЄДР відомості щодо легітимного голови Черкаської обласної організації Чорного Миколи Гавриловича та заступника голови Солієнка Олександра Борисовича.

26.05.2016 р. колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду відхилила апеляційну скаргу і залишила без змін Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. у справі № 823/5390/15. Ухвала набрала чинності з 12:45 26.05.2016 р.

Отже, Черкаську обласну організацію Українського товариства охорони природи звільнено з полону рейдерів! 

Проте група осіб (Роджа О.О., Піковець В.В., Волторніст Л.А., Федюнін В.І. (заступник керівника обласної партійної організації «Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю»), Овчіннікова В.В., Мухова В.О., Ахмедова І.В., Лучин О.М., Гартингер С.М. (адвокат, керівник обласної партійної організації політичної партії «5.10»), Щербатюк Б.А. (адвокат), з порушенням усіх Законів, шляхом фальшування і підробки документів, у т.ч. органів влади, 03-07.12.2015 р. незаконно вивела із спільної сумісної власності членів Товариства і фіктивно продала своїм приватним структурам (Роджі О.О. та ін.) за 100 грн. (!) Будинок природи (1500 кв. м) залишковою балансовою вартістю 400 тис. грн. і за 900 грн. (!) новозбудовані приміщення (500 кв. м) приватного інвестора, які були оцінені Роджею О.О. при їх привласненні у 200 тис. грн. 

А уже 12.01.2016 р. рейдери перепродали 1 кімнату 56,8 кв. м за 109 тис. грн. (!). Податки до бюджету, звісно ж, за ці «доходи» не заплатили, бо вони думають, що все робиться таємно. Однак усі документи є у Слідчому відділі Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області та Прокуратурі Черкаської області.   

Слідством відкрито кримінальні провадження № 12015251010001465 (КК України, ст. 358, ч. 4) та 3 інших за те, що «в грудні 2015 р. Роджа О.О. використовуючи підроблені документи привласнив майно «Всеукраїнського товариства охорони природи», а саме будівлю «Будинку Природи», що по вул. Фрунзе, 1 в м. Черкаси, чим завдав матеріальної шкоди Товариству і гр. Солієнко І.М.» (витяг з ЄРДР).

На захоплений 09.12.2015 р. групою осіб Будинок природи накладено арешт. Рейдери чотири рази намагалися зняти його, щоб далі розпродати майно, проте суди м. Черкаси добре обізнані з ситуацією і відхилили усі їхні апеляції.

Шанси рейдерів дуже погіршилися, а кримінальна відповідальність водночас наблизилася після виключення Роджі О.О. і Піковця В.В. з ЄДР. Тому ця група осіб ходить до органів МВС і Прокуратури Черкаської області з проханнями закрити кримінальне провадження. Мета подвійна – уникнути відповідальності, а також зняти арешт з майна і розпродати вкрадене.

Напередодні Всесвітнього Дня охорони навколишнього природного середовища (5 червня) Українське товариство охорони природи звертається до жителів Черкащини, ЗМІ, правоохоронців, керівників Черкаської області і міста Черкаси – разом звільнимо з полону слідом за Черкаською обласною організацією і Будинок природи. Він має служити вам, вашим дітям, природі Шевченківського краю!

Українське товариство охорони природи
02 червня 2016 р.

Інтеграція аграрних секторів України та ЄС в рамках угоди про Асоціацію

Шановні пані та панове!

Підписання Україною та Європейським Союзом Угоди про Асоціацію, складовою якої є Угода про Глибоку та Всеосяжну Зону Вільної Торгівлі, для нашої країни одночасно є одним із найбільших надбань (з точки зору формування світоглядних перспектив та суспільного розвитку) і серйозним викликом (з точки зору забезпечення економічного зростання країни, пошуку внутрішніх джерел та спонукальних мотивів).

З метою виваженого аналізу впливу Угоди на аграрний сектор, а також оцінки перспектив різних сфер життя суспільства через призму економічних, екологічних, соціальних перспектив,УКАБ спільно з Українським товариством охорони природи за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та проекту «Сильніші Разом» підготували дослідження «ІНТЕГРАЦІЯ АГРАРНИХ СЕКТОРІВ УКРАЇНИ ТА ЄС В РАМКАХ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ».

Ознайомитися з дослідженням можна на сайті УКАБ за посиланням.

Про результати круглого столу: "Інтеграція аграрних секторів України та ЄС"

24 жовтня 2014 року Українське товариство охорони природи разом з Українським клубом аграрного бізнесу та кафедрою екології Національного університету Києво-Могилянської Академії провело круглий стіл «Інтеграція аграрних секторів України та ЄС». Захід організовано за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.


В рамках круглого столу для обговорення булу проведено презентацію двох частин проекту звіту щодо інтеграції аграрних секторів України та ЄС, а саме:
  • Засади розвитку стратегічного партнерства у агросекторі між Україною та ЄС (Панков Олександр, УкрТОП);
  • Аналіз перешкод та розробка рекомендацій для підприємств України, пов’язаних із виходом на сільськогосподарські ринки ЄС (Жемойда Олександр, УКАБ).
У круглому столі прийняли участь представники Міністерства аграрної політики та продовольства України,  Міністерства соціальної політики України та Міністерства екології та природних ресурсів. Також, у круглому столі та дискусії прийняли участь представники закладів освіти, громадських організацій та асоціацій аграрного сектору.

По результатам проведених презентацій отриманих результатів досліджень, відбулась дискусія, у котрій учасники круглого столу оцінили актуальність проведеного дослідження. Також, учасники погоджуючись з загальною структурою, надали ряд пропозицій щодо удосконалення дослідження. Усі надані пропозиції будуть розглянуті робочою групою та будуть використані при підготовці фінальної версії звіту. 

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Хотілось би поставити знак оклику, але ще зарано. 
Глобальні зміни клімату, зростання частоти екстремальних природних явищ, зменшення рятівного озонового шару, спустелювання земель, знищення біорізноманіття, забруднення довкілля, засмічення космосу, експлуатація надр уже на дуже великих глибинах… Що далі? 

Уже сьогодні, щоб задовольнити апетити людства, потрібно 3 планети. 

А Земля в усіх нас і у наших дітей, і їхніх дітей одна. 

Мені розповідав наш перший український космонавт Леонід Каденюк, що Земля з космосу вигладить такою маленькою, а шар біосфери є дуже-дуже тонким. Оце й усе наше навколишнє середовище життя. 

Відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища має привнести людський фактор у питання охорони навколишнього середовища; дати народам світу можливість активно сприяти стійкому й справедливому розвитку; сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громадськість; а також роз'яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх країн і народів було більш безпечне і благополучне майбутнє

Цей День, заснований Генеральною асамблеєю ООН у 1972 році, покликаний не тільки привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього природного середовища, але й пробуджувати політичний інтерес та відповідні дії влади, громад і людей. 

Українське товариство охорони природи виконує цю місію ось уже 68 років, тобто задовго до ухвалення планетарного рішення. 

Наша мета й місія – збереження та відтворення сприятливого для життя оточуючого природного середовища, збереження здоров’я народу України, сприяння здійсненню просвітньої діяльності, захисту екологічних прав громадян, участь у заходах по охороні природи, раціональному використанню природних ресурсів, реалізації екологічної політики України, сприяння розвитку творчої ініціативи і використання науково-технічного потенціалу суспільства для здійснення його екологічних пріоритетів, виховання дбайливого відношення громадян до природи в сфері виробництва і побуту. 

Ми робимо усе від нас залежне, щоб відроджувати й підтримувати тисячолітні традиції Українського народу щодо поваги до природи. Робимо це силою людського ентузіазму, небайдужості до усього живого, піклування про краще сьогодення і впевнене, гармонійне майбутнє людини й природи. 

Хотілось би нарешті пробудити політичний інтерес та відповідні дії влади на підтримку діяльності Товариства. 

Президія Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи вітає усіх природоохоронців Товариства, України і Планети з Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища! 

Нових успіхів Вам і звершень, життєвих сил, добра і благополуччя! 

Миру! 

З повагою 
Василь ШЕВЧУК
голова Президії Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи 

4 червня 2014 р.

Виступ Діденко Світлани щодо екологічного стану річок: Рось, Десна та Сейм

Рось – дивовижно красива річка, яка є правою притокою Дніпра. Її довжина 346 км, площа басейну 12 575 км ², ширина в середній течії близько 50 м, річний стік води 0,86 км ³. Живлення переважно снігове. У басейн Росі впадають річки з назвами Роська, Росава, Роставиця. Основні міста, через які протікає Рось: Біла Церква, Богуслав, Корсунь-Шевченківський. На річці побудовані дві ГЕС: Стеблівська та Корсунь-Шевченківська. У Білій Церкві, по лівому березі Росі розташований знаменитий парк "Олександрія", колишній маєток панів Браницьких. 


Сьогодні Рось терпить екологічне лихо. Греблі, водосховища, побудовані на Росі, сильно збільшили площу випаровування. Водозабори (особливо гігантський водовод на Умань) різко знизили швидкість течії води. Використання населенням фосфатних порошків і відсутність належних очисних споруд призвело до засилля річки синьо-зеленими водоростями. Рівень річки впав на 1 метр в середній течії. У посушливі періоди рівень води падає до критично низьких значень, не працюють турбіни розташованих на ній електростанцій. У весняний період нересту риби та повеней не дотримуються норми скидання води електростанціями, які знаходяться в приватному володінні. Це призводить до загибелі ікри прісноводних риб та зниження їх популяцій. Все це призвело до застою, кисневого збіднення води в Росі. Порушена природна екосистема. Річка втратила здатність до самоочищення. Пологі й помірно круті ділянки схилів звичайно розорані, круті — задерновані або покриті мішаним лісом і чагарником. 

Береги Росі вкриті заплавними луками. Заплави річок це колиска біорізноманіття. Це неповторні біоценози, в яких зростає велика кількість рідкісних та зникаючих видів рослин. В очереті біля берегів нереститься риба, водоплавні птахи вигодовують там пташенят. Землі Росі частково розорані, окультурені або перебувають під випасами, що призводить до їх деградації, а також змиву при паводках у річкове русло значних домішок — органічних, бактеріальних і твердого стоку. Враховуючи це, у Водносу кодексі прописані прибережно-захисні смуги від 25 до 100 метрів, залежно від розмірів водойми. 

Десна - друга за розмірами притока Дніпра, що впадає в нього з лівого берега. Її довжина від верхів’я до гирла - 1130 км. Ця річка тече не тільки Україною (Сумська, Чернігівська, Київська області), але й Росією (Смоленська та Брянська області). По території України протікає річка від с. Муравья 1 до гирла. Довжина цієї ділянки складає 591 км.
Долина Десни складена з піщано-глинистих і крейдяних порід. Прируслова частина заплави висока, піщана. На ній розташовані численні озера. Заплава річки на всьому протязі дуже заболочена. Від кордону України до м. Короп Десна тече по товщі піску, суглинків та супісків. Русло звивисте, розпадається на ряд рукавів. Ширина річки тут частіше становить близько 100 м при коливаннях від 60 до 210 м. Нижче м. Чернігова ширина русла досягає 180-200 м, змінюючись від 60 до 450 м. Майже вся Десна и в межах України знаходиться у природній зоні Полісся, тому для річки характерна широка річкова долина, значна звивистість русла, багато стариць - старих русел та рукавів, піщані береги. Дно піщане, на плесах зі спокійною течією воно покрито піском з домішками мулу. Деснянські води світло-блакитного кольору через наявність в них крейдяних частинок, якими вони збагачуються, проходячи через крейдяні відкладення. Притоки Десни – Шостка, Убідь, Мена, Судость, Смячка, Стрижень, Сейм, Снов, Білоус, Болва, Доч, Остер. 
Десна впадає в Дніпро двома рукавами, з яких лівий називається Десенкою. Його верхів’я загачене. Це зроблено з метою направити всі води в головне русло Десни.


Заплава Десни більшою мірою залишилась у природному стані. Заплава цієї річки має величезне водоохоронне значення, адже на Десні розташований водозабір, з якого здійснюється водопостачання міст Бровари та Київ. Як один з основних екологічних коридорів національного рівня, вона є надважливою в національній екологічній мережі, в системі збереження біологічного різноманіття України. Однак на сьогоднішній день вже здійснено ряд гідронамивів у заплаві Десни на північ від Києва. Поки що масштаби знищення заплави не можна порівняти з Конча-Заспою, але негативні тенденції набувають дедалі гострішого характеру. Тому зволікання із наданням природоохоронного статусу ділянкам заплави Десни на північ від Києва може створити умови певної ізоляції інших природних територій басейну цієї річки від Дніпровського екокоридору. 


Сейм - найбільша ліва притока Десни. Її довжина становить 717 км. Вона протікає в Росії (в межах Бєлгородської та Курської областей) і в Україні, в межах Сумської та Чернігівської області. У межах України ділянка Сейму довжиною 222 км. Ширина русла влітку - не більше 100 м. Глибина на перекатах - близько 1 м, на плесах - до 3-5 м в середній течії і до 7-10 м у пониззі. Русло річки спокійне та мальовниче. Дно піщане, нестійке. Береги глинисті, топкі. Заплава річки вкрита луками, заболочена. Найбільшою притокою Сейму є річка Клевень. 



Річка Сейм – остання середня річка, яка на території Сумської області залишалася незарегульованою і завдяки цьому відрізнялася вищою якістю води і кращим станом рибних запасів порівняно з іншими річками не тільки області, але й всієї України. На території Сумської області розпочалось прокопування каналу, який з’єднує протоку Любку з основним руслом Сейму та планується спорудження кам’яно-накидних гребель на річці Сейм. Спорудження гребель на руслі річки призведе до втрати річками чистої води, пляжів та негативного впливу на рибні запаси. Ділянка річки, на якій проводяться роботи, розташована на території природно-заповідного фонду України (регіональний ландшафтний парк «Сеймський»). Заповідна рослинність в результаті знищується, погіршується кормова база і умови нересту риб, в також знищення неповторних біогеоценозів, які складались тут тисячоріччями. Ще одна проблема – погіршення якості води і замулення дна. Вона існує на всіх зарегульованих річках і поки не має вирішення. Інша, і не остання проблема – підтоплення прилеглих територій, яке виникає як наслідок підпору води русла і підняття рівня ґрунтових вод. 

Виступ голови Президії Всеукраїнської ради УкрТОП В.Я.Шевчука на засіданні Всеукраїнської ради Товариства

Шановні товариші! 
Українське товариство охорони природи – унікальна організація. Унікальна не тільки тим, що єдина в нашій країні має 67-річну історію фактично жертовного служіння благородній справі охорони й відродження нашої найкрасивішої в світі природи. Унікальна своїми людьми – від юннатів до партизанів. Унікальна не тільки своїм багатогранним минулим, а й не менш різноманітним сьогоденням і, я впевнений – повнокровним майбутнім. Товариство – немов би цілісний, єдиний різнобарвний килим, зітканий добрими справами і людьми в усіх краях і регіонах нашої країни – від Сходу до Заходу, від Півдня до Півночі. 
Природа – це храм життя!

Сьогодні ми зібралися напередодні Нового 2013-го року і Різдва Христового. Перед цими межовими подіями прийнято підводити підсумки, намічати плани на майбутнє. Я дуже уважно працював з вами, з вашими матеріалами і тепер хочу поінформувати вас про діяльність нашого Товариства після XXII з’їзду. Також хочу запропонувати на ваш розсуд нові ідеї розвитку Товариства з урахуванням нагальних вимог часу. Обговорити поточні проблеми діяльності і зміцнення нашої системи.

Шановні колеги!
У червні минулого року на XXII з’їзді ми ухвалили Програму діяльності і розвитку Українського товариства охорони природи на 2011-2015 роки. Практично у кожній обласній і міській організаціях на основі цієї програми були намічені конкретні заходи з урахуванням можливостей наших організацій, а також специфіки екологічної ситуації у різних краях, областях, містах і районах України. 

Поряд із стратегічними завданнями і цілями, визначеними Програмою і Статутом, ми щорічно організовуємо нашу діяльність згідно з Екологічним календарем – унікальним інноваційним продуктом, якого немає більше ніде в світі. Це – наш внесок у глобальну екологію. 

Сьогодні ви отримали для своїх організацій, наших колективних та індивідуальних членів Екологічний календар на 2013 рік, тематика якого присвячена геологічним ексклюзивам України. У календарі більше 50 міжнародних та всеукраїнських акцій, кожна з яких має свою місцеву специфіку. 

Ми реально виконуємо одну з головних настанов ООН – мислити глобально, діяти локально!

1. Робота Президії та Всеукраїнської ради УкрТОП

У вас на руках є повна інформація про роботу Президії ВР УкрТОП у 2011-2012 роках, тому не буду детально на цьому зупинятися. Скажу лише, що Президія працювала чітко, змістовно, динамічно. Своєчасно розглядалися організаційні питання, змістовними були вивчення й обговорення найбільш гострих і актуальних проблем охорони природи та політики розвитку. 

Президія успішно представляла Товариство на міжнародних заходах, у відносинах з органами державної влади України, нашими партнерами по громадянському еко-суспільству. 

Великого значення Президія надає розвитку сучасних інформаційних технологій. Завдяки зусиллям наших молодих колег Олександра Панкова та Євгена Клименка успішно працює і користується увагою сайт Товариства ukrpryroda.org.ua. Також у Вікіпедії (електронній енциклопедії) наша організація представлена на 6 мовах світу. Рівненській і Волинській обласним організаціям передані сучасні комп’ютери, ведеться робота по створенню внутрішньої інформаційної мережі Українського товариства охорони природи. 

Згідно клопотання Президії за заслуги перед Українським народом, багаторічну природоохоронну діяльність, високий професіоналізм Указом Президента України №708/2011 від 24 червня 2011 року члену Всеукраїнської ради УкрТОП, голові президії Чернівецької обласної ради Українського товариства охорони природи Королюку Василю Івановичу присвоєно почесне звання “Заслужений природоохоронець України”. 

Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом нагороджений ветеран Товариства, головний інженер Президії, голова Всеукраїнської секції охорони водних ресурсів та атмосферного повітря Українського товариства охорони природи Лаврентьєв Георгій Андрійович. 
Цінним подарунком Верховної Ради України нагороджено заступника Голови Президії ВР УкрТОП, голову Київської обласної ради Товариства Мазуркевича Олександра Олександровича. 

Президією ВР УкрТОП підготовлено і видано Екологічний календар на 2013 рік «Геологічні ексклюзиви України».

2. Найважливіші результати діяльності системи Товариства

Коротко розповім про найбільш характерні і, водночас, оригінальні звершення і заходи, проведені Кримською республіканською, обласними, Київською та Севастопольською міськими організаціями Українського товариства охорони природи.

Кримська республіканська організація УкрТОП (голова – академік Головін Віктор Петрович) працює на високому науковому і міжнародному рівні. Провідними фахівцями організації створені нові сорти рослин, збережено і розширено їх генетичні банки для майбутнього, проводяться наукові дослідження, практичні природоохоронні заходи, конгреси, конференції. 

Ведеться унікальна робота по закладці еколого-генетичних садів. Впроваджуються у практику оздоровлення людей результати досліджень цілющих властивостей рослин Криму. Навколо ідей та цінностей організації об’єднуються провідні вчені і практики як з України, так і з-за кордону. 

У Кримської організації УкрТОП декілька років тому відібрали приміщення і землю у парку міста Сімферополя. На частині території, яка була відведена для нашої організації, тепер ведеться будівництво. Як варіант виходу із даної ситуації, ми звертаємося з проханням до Ради Міністрів АРК повернути Кримській організації частину території розміром 0,22 га, яка була відведена для зруйнованого нині Будинку природи. На цій території Українське товариство охорони природи, разом із залученими інвесторами, готове збудувати новий Будинок природи Кримської республіканської організації, врешті решт – для населення Криму.

Вінницька обласна організація УкрТОП (голова – Литвиненко Анатолій Юрійович) упродовж багатьох років на високому рівні розробляє і здійснює організаційно-масові, пропагандистські і практичні природоохоронні заходи із залученням членів Товариства та широкої природоохоронної громадськості Вінниччини. 

Зокрема, президією обласної ради УкрТОП, районними радами була проведена відповідна робота в первинних осередках, серед колективних членів та трудових колективів підприємств, установ, відомств, навчальних та інших закладів області по роз’ясненню мети і завдань усіх важливих акцій з Екологічного календаря та залучення до їх проведення широких верств населення області. 

Так, протягом 14-16 вересня 2012 року в екологічній акції «Чиста Україна – чиста Земля» брало участь понад 156,4 тисячі жителів області. Спільними зусиллями учасників цієї акції було проведено 36 екологічних суботників, під час яких було виконано значний обсяг природоохоронних заходів по оздоровленню довкілля. Прибрано від сміття й брухту 712 виробничих територій на площі 337,9 га та ліквідовано 469 стихійних звалищ сміття. Проведено копітку роботу по очищенню від сміття приміських лісів та зон масового відпочинку, заповідних територій, берегів річок і водойм, а також узбіч доріг, селищних вулиць, автобусних зупинок, пам’ятників загиблих воїнів. Плани і заходи висвітлювались у засобах масової інформації, у тому числі власній газеті обласної ради. 

Особливо активно, організовано й наполегливо було проведено акції в осередках Гайсинської, Жмеринської, Козятинської, Липовецької, Могилів-Подільської, Оратівської, Тростянецької, Тульчинської, Шаргородської, Ямпільської районних організацій УкрТОП та в осередках міста Вінниці. 

Після XXII з’їзду активніше почала працювати Волинська обласна організація УкрТОП. Новий голова – Комаров Віктор Васильович – більшу увагу почав приділяти організаційній роботі, проведенню природоохоронних акцій відповідно до Екологічного календаря. Через місяць після з’їзду було схвалено програму місцевих природоохоронних заходів з опорою як на актив організації, так і на громадськість Волині. 

14-16 вересня 2012 року у Волинській області силами громадськості було організовано та проведено акцію «Чиста Україна – чиста Земля». Понад 45 тисяч учасників акції (школярі, вчителі, працівники підприємств, організацій, держлісгоспів) з районів та міст Волині впорядкували подвір’я шкіл, житлових будинків, сквери, парки,вулиці населених пунктів, очистили від сміття береги річок, озер, ставків, ліквідували стихійні сміттєзвалища. Слід відзначити, що в заходах взяли участь жителі всіх районів області. Акція висвітлювалась засобами масової інформації. 

Волинська організація має великий досвід роботи щодо зменшення антропогенного навантаження на атмосферне повітря міст пересувними джерелами (автотранспортом) в рамках операції «Чисте повітря». Цікавим є досвід проведення обласного екологічного форуму «Дотик природи» разом з Еколого-натуралістичним центром учнівської молоді. 

Змістовно, у тісному контакті з Президією, іншими організаціями та місцевими органами влади працює Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи (голова – Ломакін П. І.). Павло Іванович у своєму виступі детальніше розповість про різноманітну діяльність Дніпропетровської організації у 2012 році, планах на майбутнє. Я ж хочу особливо відзначити проведення у вересні в Дніпропетровську X міжнародної конференції „Вода: проблеми і рішення”, яка дала відповіді на складні різноманітні питання однієї з найбільш актуальних проблем для нашої країни, у тому числі басейну ріки Дніпро. Матеріали конференції видано окремою книгою, яка стане у нагоді як науковцям і освітянам, так і фахівцям різних галузей національного господарства.

Донецьку область в системі Українського товариства охорони природи представляють два потужних колективних члени Товариства – «Артемгеологія», яка сприяє вирішенню складного комплексу інженерно-геологічних та індустріально-екологічних проблем регіону, та Донецька обласна організація «Спадщина Донбасу», що працює на базі Національного природного парку «Меотида» і сприяє вирішенню проблем охорони природи та збереження біорізноманіття. Сьогодні ми вручаємо цій організації посвідчення колективного члена (на фото).


Житомирська обласна організація УкрТОП (голова – Рибинський Ігор Євгенович), керуючись Програмою діяльності і розвитку Українського товариства охорони природи, затвердженою на XXII з’їзді, досягла позитивних зрушень. 

Обласна організація разом з навчальними закладами, підприємствами та організаціями постійно проводить заходи по збереженню і відтворенню сприятливого для життя навколишнього природного середовища, здійсненню просвітницької діяльності і вихованню дбайливого відношення громадян до природи. 

5-7 березня 2012 року в Житомирському державному технічному університеті за підтримки органів міської влади пройшла Всеукраїнська наукова конференція студентів, магістрів та аспірантів «Сучасні проблеми екології та геотехнології». 

З успіхом пройшла XI наукова конференція при Житомирському агротехнічному коледжі, де успішно працює університет «Природа». Щорічно у Житомирському агроекологічному університеті проводиться «День еколога». Постійно співпрацюють з обласною організацією УкрТОП провідні вчені країни. 

Особливої уваги заслуговує досвід співпраці з гімназією «Ор Авнер». Спільно видано красивий змістовний буклет «Збережемо довкілля». Учні гімназії є активними учасниками багатьох екологічних акцій. 

Житомирський екологічний ліцей № 24 з метою відзначення Дня довкілля у 2012 році провів XIV обласний екологічний фестиваль дітей і педагогів «Голос Землі», мета якого – загострити увагу громадськості до екологічних проблем Житомирщини, обмінятись досвідом природоохоронної діяльності, налагодити практичну роботу з охорони довкілля, пропагувати екологічні знання, екологічну і фізичну культуру, здоровий спосіб життя. В рамках фестивалю учні 10 класів взяли участь у трудовій акції «Посади дерево». Учні 8 та 9 класів провели традиційну акцію «Зроби світ чистішим». 

Проведено експедицію «Екологічні стежки Житомирщини», мета якої – ознайомлення з рослинними світом Полісся, поглиблення теоретичних знань, розширення уявлень про практичне застосування рослин, визначення лікарських властивостей рослин, прищеплення любові до природи рідного краю. Результати експедиції було представлено на фестивалі «Голос Землі». 

Навчальні заклади Житомира, усі без винятку, за підтримки обласної організації УкрТОП брали активну участь у всіх природоохоронних акціях. Перед проведенням акцій розповсюджуються Звернення голови обласної організації І.Є.Рибинського, видаються статті в пресі. 

У 2012 році проводилась робота по залученню до Товариства нових індивідуальних та колективних членів, по підтримці і розвитку діяльності громадських університетів «Природа», по створенню наукових секцій. З вересня розпочалася робота по перереєстрації членів Товариства в первинних організаціях, районних і міських радах Житомирської обласної організації Українського товариства охорони природи.

Цікаво, різноманітно та організовано працює Закарпатська обласна організація УкрТОП (голова – Батман Т.О.). Тиберій Омелянович у своєму виступі розповість про різні напрямки своєї змістовної діяльності. Я ж хочу відмітити, що Закарпатська обласна організація чітко працює і в організаційному, і безпосередньо у природоохоронному плані. Проводяться масові акції відповідно до Екологічного календаря. Вагомим компонентом природоохоронної роботи є екологічна просвіта, освіта й виховання, залучення студентської молоді до організації й участі в екологічних акціях, вивчення, дослідження й примноження природних багатств краю. Організація постійно присутня у ЗМІ, зокрема на телебаченні, де протягом року було більше 10 телепередач. Активно відбувається співпраця з природно-заповідними установами національного і міжнародного значення.

Запорізька обласна організація УкрТОП (голова – Бройде Ігор Леонідович) має значний потенціал і велике поле для плідної роботи. У подальшому нам слід більше уваги приділити залученню до природоохоронної роботи Товариства промислових гігантів, активніше сприяти охороні природи і природних багатств області, включаючи складні екологічні проблеми Молочного лиману, що має важливе значення для усього Азовського моря.

Івано-Франківська обласна організація УкрТОП працює на базі Інституту гірського лісівництва (голова – Парпан Василь Іванович). Основні зусилля вчених зосереджуються на збереженні і сталому розвитку Карпат.

Київська обласна організація УкрТОП (голова – Мазуркевич Олександр Олександрович) спрямовує зусилля на виконання основних статутних завдань, збереження й розвиток організаційної структури та залучення широкої громадськості до вирішення проблем охорони довкілля та досягнення основної мети своєї діяльності – збереження придатного для життя навколишнього природного середовища у межах території Київської області.
Дещо поліпшилась співпраця і координація діяльності між Київською обласною і Київською міською організаціями УкрТОП(голова – Щепець Микола Степанович), але вона усе ще потребує поглиблення, або більш тісного поєднання.

На жаль, взяла курс на самозникнення Кіровоградська обласна організація УкрТОП (голова – Литвин Юрій Олексійович). Нам необхідно вжити усіх заходів, щоб зберегти організацію і наше приміщення у Кіровограді. Ми запропонували укласти угоду про співпрацю між нашою організацією і обласною організацією Народної партії, яку також очолює Ю.О.Литвин і яка займає наші приміщення. Сподіваємось на цивілізоване вирішення цієї проблеми і відродження діяльності Кіровоградської організації Українського товариства охорони природи.

Традиційно дуже сильно працює Луганська обласна організація УкрТОП (голова – Черних Світлана Карпівна). Щоправда, і тут не обійшлося без проблем навколо Будинку природи. На наше звернення своєчасно і однозначно відреагувала Луганська обласна рада депутатів. Упродовж багатьох років наша організація тісно співпрацювала з територіальними підрозділами Мінприроди, однак їх реформування і передача на обласний бюджет негативно позначилися на цьому. Навряд чи виграє справа охорони природи від таких реформувань і скорочень. Зменшення державних зусиль має компенсуватися роботою еко-суспільства, однак для цього нам потрібна підтримка держави, місцевих органів влади і місцевого самоврядування. Необхідно також зменшувати забруднення довкілля промисловими підприємствами області.   

Львівська обласна організація УкрТОП (голова – Гук Михайло Васильович) значну увагу приділяє роботі з розширення мережі районних організацій, збільшення колективного та індивідуального членства, пропаганді нашої діяльності на телебаченні, радіо та в інших засобах масової інформації, проведенню природоохоронних акцій відповідно до Екологічного календаря. 

Так, відгукнувшись на звернення Президії УкрТОП, Львівська обласна рада підготувала звернення до громадян Львівщини із закликом здійснити природоохоронні акції, які дозволять містам і селам набрати привабливого вигляду. Звернення було розіслане більшості діючих підприємств, організацій, установ та прозвучало у 30 хвилинному виступі М.В.Гука по обласному радіо в радіожурналі «Природа і ми». 

Апарат обласної ради у День довкілля навів порядок у парку ім. Івана Франка, де знаходиться Будинок природи – прибрано територію парку, висаджено нові дерева та квіти на клумбах, вивезено два автомобілі сміття. 

Значна робота була проведена активістами Товариства навколо міського сміттєзвалища, де традиційно були висаджені сажанці дуба, вільхи та ясеня, які захищають навколишні села від вітрів та брудних потоків із сміттєзвалища. Загалом планується заліснити 123 га землі і створити таким чином потужну захисну лісосмугу. Спільну участь у цій благородній справі взяли працівники обласного управління екобезпеки та управління «Львівліс», студенти Львівського аграрного університету, колектив КП «Збиранка». 

Хороша традиція утвердилась у Сихівському масиві Львова біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де чисельні громади активістів Товариства посадили клени та сосни у майбутньому парку на честь святішого отця Івана Павла II. 

Цього року проведена потужна акція у Старосамбірському районі під назвою «Посади дуба в батьківську землю». В даній акції взяли участь громадяни Австрії, Канади, Німеччини та інших держав. Завдяки їхній спонсорській допомозі були придбані та висаджені на площі 3 га сажанці цінних порід дерев. 

Природоохоронці області спільно з представниками лісового господарства продовжують експериментальне заліснення рекультивованих земель навколо колишнього рудника з видобутку сірки Яворівського ЛГХП «Сірка», де створено штучне озеро на площі 360 га та додатково засаджено 3 га земель. Робота з озеленення території майбутнього озера є пріоритетною у планах природоохоронців області. Найближчим часом має бути сформована сучасна зона відпочинку біля води, що є украй важливим для дефіцитної в плані водних ресурсів та екосистем Львівської області.

Миколаївська обласна організація УкрТОП (голова – Любарцев Сергій Васильович) уже традиційно упродовж багатьох років разом з 49 колективними членами, осередками 19 районних організацій провели помітну роботу з питань охорони земельних, водних, лісових ресурсів, тваринного та рослинного світу, заповідної справи, екологічної пропаганди через телебачення, радіо, друковані засоби масової інформації. 

Проведено ряд акцій: «День довкілля», «Збережемо тваринний світ», «Зробимо Будинок природи найкращим в Україні», «Зелений паросток майбутнього» та ін. Весною 2012 року в селах, містах області організовано і проведено суботники по благоустрою території. У сквері «Пам’ять» біля обласного Будинку природи висаджені подаровані колективними членами Миколаївського держлісгоспу сажанці глоду, шипшини, терну та калини. 

В районних організаціях облаштовані кімнати охорони природи за допомогою працівників Будинку природи, в якому працює університет «Природа». З великою вдячністю та інтересом відвідують слухачі факультет «Фітотерапія», який очолює його декан Забродський Микола Олександрович. Допомагає слухачам постійно діюча виставка в Будинку природи «Лікарські рослини Миколаївщини, їх охорона та раціональне використання», якою опікується почесний природоохоронець Любарцева Віра Сергіївна. 

В еколекторії «Природа та діти», що також працює в Будинку природи, прочитано 28 лекцій та проведено практичних занять по дендрології, червонокнижних рослинах і тваринах. Лектори – члени секцій та президії К.В.Василюк, А.А.Гурко, В.І.Суліма, С.М.Ткаченко, В.С.Любарцева цікаво проводять зустрічі з учнями шкіл та інтернатів міста Миколаєва. 

Практикуються публічні слухання з питань, що хвилюють населення міста та області. 14 травня 2012 року відбулися публічні слухання «Водні ресурси Миколаївщини», в серпні – «Глиноземний завод і екологія». 

16 вересня 2011 року разом з управлінням водного господарства проведено нараду з питань охорони водних ресурсів та їх раціонального використання на зрошенні. Прозвучала турбота про знищення площ зрошення шляхом пограбування трубопроводів та здачі їх на металолом. Залишена напризволяще зрошувальна система України найбільша в Європі, на будівництво якої витрачені величезні державні кошти та трудові ресурси і яка, по суті, вирішувала проблему забезпечення населення овочами, зерном, а після розвалу колгоспів і радгоспів роками грабувалася та знищувалася. На Миколаївщині із 193 тис. га зрошення залишилось в дії 20 тис. га. 

Перевірки громадськими інспекторами на чолі з головним громадським інспектором Любарцевим С.В. виявили ряд порушень природоохоронного законодавства, зокрема, на заповідному об’єкті «Дубки», про що повідомлено керівництво області та правоохоронних структур. 

Разом із громадською радою лісівників обласна організація розглянула питання «Про охорону тваринного світу». Виявлені факти грубого порушення природоохоронного законодавства у мисливських угіддях головним орендарем угідь – Миколаївським обласним товариством мисливців та рибалок. Кількість косуль зменшилась на 90 %, у 6 районах із 19 вона зовсім зникла; диких кабанів – на 82 %, у 9 районах кабан відсутній; заєць-русак знищений на 69 %, куропатка – на 62, фазан – на 78 %. Про ці факти члени президії А.Гурко, В.Суліма, М.Столітній у статті «Косули хотят жить» ознайомили громадськість. 

З метою збереження тваринного світу в зимовий період С.В.Любарцев звернувся до населення області із статтею «Бьют тривогу и просят помощи», опублікованою в газеті «Вестник Прибужья», з проханням допомогти диким тваринам пережити зиму. 

Третій рік поспіль обласна організація проводить заходи по збору та утилізації опалого листя з дерев зелених насаджень весною. Перенесення цього заходу з осені на весну дозволяє зберігати зелені насадження від знищення, оскільки опале листя захищає кореневу систему дерев від ушкодження зимовими морозами, перепріле листя перетворюється в органічні добрива та підживлює дерева. Цей досвід заслуговує на поширення по всій Україні. 

На жаль, у зв’язку із знищенням малого бізнесу Будинок природи покинули орендарі, що створило нестерпні фінансові умови. Звернення по кілька разів до крупних бізнесменів, серед яких і мільярдери, не дають результатів. Необхідно зробити все можливе, щоб не загубити Будинок природи, його багаторічний досвід для потреб держави і всього українського суспільства.

Одеська обласна організація УкрТОП (голова – Долинський Слава Кирилович) сприяє вирішенню не тільки екологічних проблем області, а й протидіє забрудненню Чорного моря. Саме за нашими професійними зверненнями неодноразово вживалися заходи щодо недопущення масштабного забруднення акваторії з берегових і морських джерел. Надається підтримка розвитку природно-заповідного фонду області. Велику роботу проводить Одеський державний екологічний університет, який є нашим колективним членом. 

На високому організаційному, методичному та практичному рівні продовжує працювати Рівненська обласна організація Українського товариства охорони природи (почесний голова – Сацюк Іван Леонтійович, голова – Гуйдаш Михайло Миколайович). У серпні 2011 року президією обласної ради було затверджено заходи по виконанню рішень XXII з’їзду, особливу увагу приділено мобілізації наявних резервів для посилення впливу громадськості на покращення екологічної ситуації в області. 

Серед основних заходів – виконання Програми діяльності і розвитку УкрТОП на місцевому рівні; широке висвітлення в засобах масової інформації області історичної значимості, важливості національного державотворення і життя народу; удосконалення діяльності всіх організаційних структур обласної організації; збільшення рядів колективного та індивідуального членства Товариства; навчання природоохоронного активу області; вивчення й поширення кращого досвіду природоохоронної роботи та ін. 

Намічені плани успішно здійснюються. Так, акція «Чиста Україна – чиста Земля» у 2012 році проходила з метою об’єднання всіх політичних і громадських організацій для покращення місцевого і глобального довкілля. Значна увага приділялась захисту землі, води, лісів, природного середовища, проведенню просвітницьких заходів, вихованню відповідальності кожного за долю нашої планети, свого рідного краю. Під час проведення акції взяли участь біля 70 тисяч чоловік, зокрема, учнівська і студентська молодь та пенсіонери області. Організовано акція проходила в містах Рівне, Кузнєцовськ, Дубно та Млинівському, Костопільському, Березнівському, Сарненському,Рокитнівському та інших районах області. Вона об’єднує всіх громадян на подолання негативних проявів у стосунках людини з природою. 

Дуже цікавим і змістовним стало проведення виїзного семінару природоохоронного активу Рівненської обласної організації УкрТОП по вивченню досвіду заповідної природоохоронної роботи Львівськоїта Закарпатської областей 13-15 липня 2012 року. Делегація Рівненщини відвідала Національні природні парки «Сколівські бескиди» та «Синевір». Особливе враження справив Центр реабілітації бурих ведмедів на базі Національного природного парку «Синевір», де можна подивитися на диких звірів, які колись потерпали від людського панування. 

Зворушливі історії шести косолапих – молодої світло-палевої ведмедиці з Харкова, яку прозвали Губочка, бурого Потапа, десятирічного Бені з Козятина, ведмедиці Ірини з Хмельниччини, ведмедиці Рози та найбільшого за розмірами Дюрія із Ясіня, який тепер важить понад 300 кг, пробудили у мене спогад про те, що я колись обіцяв, як очерствію душею, напишу книгу про історії бездомних тварин, які дали уроки людяності людям. Але, ще не можу… 

Спостерігаючи за купанням звірів у водоймі чи їх захоплюючими іграми тішаться і дорослі, і діти. Це – приклад відродження гуманних відносин між людьми і дикими тваринами, від яких обом стає тепліше, краще, та ще й майбутні покоління отримують неоціненний урок доброти на усе своє відтепер чистіше життя.

Впевнено, професійно, різноманітно працює Сумська обласна організація УкрТОП (голова – Телєгіна Алевтина Сергіївна). Чітко працюють районні організації, під громадським контролем перебувають практично усі промислові підприємства. Постійними є зв’язки з науковими установами і державними університетами, школами. Змістовною, різноплановою і корисною є робота громадського університету «Природа» при нашій обласній організації.

Період зміни поколінь переживає Харківська обласна організація УкрТОП. Олександр Сергійович Шумейко – багаторічний голова організації робить усе можливе, щоб передати свій досвід природоохоронної роботи, зберегти високий рівень діяльності нашої корінної організації. Сьогодні я маю нагоду представити вам нового голову організації – Марінкіна Дмитра Михайловича і побажати йому успіхів в роботі, а ми будемо підтримувати усією системою. Олександр Сергійович залишається почесним головою і ми бажаємо йому доброго здоров’я, нових сил і успіхів на життєвій та природоохоронній ниві, які у нього давно поєднуються.

Солідно працює Херсонська обласна організація УкрТОП (голова – Бичков В’ячеслав Васильович). Основні зусилля спрямовуються на розвиток природно-заповідного фонду не тільки області, а й у міжнародному плані, охорону тваринного світу, екологізацію сільськогосподарського виробництва, боротьбу з підтопленням значних територій, вирішення проблем утилізації відходів. Володіючи колосальним досвідом, організація тісно співпрацює з органами державної і місцевої влади, органами місцевого самоврядування.

Активною є громадська і професійна діяльність голови Хмельницької обласної організації УкрТОП Резнікова Юрія Олексійовича. Це стосується і таких крупних проблем, як вивчення екологічних проблем у разі будівництва нових енергоблоків на ХАЕС, і захисту екологічних прав громадян, і співпраці з місцевими органами влади тощо. Очевидно, слід налагодити більш тісну роботу разом з Хмельницькою міською організацією.

Надзвичайно багатою та різноманітною є інформація про роботу Черкаської обласної організації УкрТОП (голова – Роджа Олександр Олександрович). Черкаська організація, працюючи в умовах вкрай важкого фінансового забезпечення її діяльності, домагається виконання рішень XXII з’їзду Українського товариства охорони природи.

Пріоритетами діяльності організації є:


  • здійснення просвітницької діяльності серед населення з метою виховання екологічної свідомості (круглі столи, семінари, науково-практичні конференції, діалоги, методоб’єднання, екскурсії, бесіди та лекції, презентації, наочна агітація); 
  • проведення практичних природоохоронних заходів (посадка дерев, кущів, квітів, розчистка джерел, конкурси, виставки); 
  • поглиблення рівня екологічних знань (діяльність громадського університету “Природа”, проведення відеолекторіїв, днів інформації, формування екологічної культури у дітей дошкільного віку та учнів початкових класів на прикладі “Екохвилинок”, творчі зустрічі); 
  • проведення всеукраїнських та обласних екологічних акцій (“Наша допомога птахам”, “Не спалюйте листя”, “Весняна толока озеленення та благоустрою”, “Прибери Планету!”, “Нове життя джерел”, заходи по розчистці, прокладці та маркуванню декількох маршрутів Дахнівської природно-пізнавальної стежини, “Цікаве дозвілля – чисте довкілля”, “Замість ялинки – зимовий букет”, “Щоб земля була у квітах – бережіть природу, діти!”, “Земля – наш рідний дім”, “Посади деревце, кущик, квіточку”, “Весна прийшла”, “Алея троянд”, “Живі паркани” (висаджування кущів самшиту), “Квітучі поляни”, “Не паліть трави – збережіть довкілля!”, “Амброзія – небезпечна рослина”, “Відходи – це сировина”;
  • реалізація розроблених товариством екологічних програм та проектів;
  • видавнича діяльність;
  • виявлення природних територій, перспективних для заповідання та збереження біологічного і ландшафтного різноманіття; 
  • створення союзу природоохоронних організацій Черкаської області при обласному Будинку природи.
В області щорічно проводиться двомісячник природоохоронних заходів, який включає в себе акції “Зелена толока”, “Посади дерево біля рідної школи”, операції “Первоцвіти”, “Жива вода”, свята зустрічі птахів, Дня довкілля, Дня Землі, тижні екології, конкурси, виставки, суботники по прибиранню територій, розчистка джерел, рейди по боротьбі з браконьєрством під час нересту риби, виготовлення та розвішування шпаківень та синичників.

З метою привернення уваги влади до необхідності присвоєння Холодному Яру статусу Національного природного парку громадськістю організовано велопробіг Черкаси – Холодний Яр, що проходив з 29 квітня по 2 травня 2012 року. Ми підтримуємо цю ідею і звернемося з відповідним поданням до спеціально уповноважених органів виконавчої влади.

Активісти Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, студенти Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького разом з працівниками Національного історико-культурного природного заповідника “Чигирин” проводять значну роботу по охороні та збереженню природних цінностей урочища “Холодний Яр” і зокрема 1000-літнього дуба Максима Залізняка, який за підсумками Всеукраїнського конкурсу одержав звання “Національне дерево України”.

Чітко, організовано й відповідально працює Чернігівська обласна організація УкрТОП (голова – Осипець Володимир Миколайович) Українського товариства охорони природи.

Організація бере широку участь у природоохоронних заходах і масових акціях згідно з Екологічним календарем. Проводяться заходи, направлені на просвітницьку діяльність та виховання екологічної свідомості людей – видаються брошюри, буклети, плакати, активісти Товариства виступають з лекціями, а також по радіо, на телебаченні. Крім того, створено 14 екологічних стежок, які функціонують за підтримки підприємств, управлінь та громадськості, метою яких є екологічне виховання населення області. 

При обласній організації функціонують 5 громадських університетів “Природа”. Керівництво організації пропонує УкрТОП щорічно розробляти тематику проведення лекцій, яку надсилати до усіх обласних організацій.

Разом з місцевими органами влади, екологічними службами проведено обстеження 22 районів області та м. Чернігова. Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного і санітарного стану.

На території області налічується 84 комплекси очисних споруд, штучної та природно-біологічної очистки з подальшим скидом очисних стічних вод у водойми. Найбільшими забруднювачами водойм залишаються підприємства комунального господарства та переробної промисловості. Постійне перевищення гранично-допустимих скидів (ГДС) з року в рік спостерігається в рамках 14-15 підприємств.

Проблемою залишається покращення режиму господарювання у прибережних смугах річок і водойм. Виявлені місця самовільної забудови, розорювання прибережних смуг, утворення сміттєзвалищ. 

Тверді побутові відходи, що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 763 звалищах загальною площею 630 га. Тільки сміттєзвалище м. Ніжин знаходиться у задовільному стані, решта потребують покращення. Питання поліпшення екологічної ситуації в області потребують виділення коштів для фінансування вищезгаданих об’єктів. У нинішній ситуації це, безумовно, так, однак слід запроваджувати такий еколого-економічний механізм, за якого кошти на знешкодження й утилізацію відходів чи інших забруднень накопичувалися б у процесі відповідної господарської діяльності.

Натхненно й змістовно працює Чернівецька обласна організація УкрТОП (голова – Королюк Василь Іванович) Українського товариства охорони природи, «а вірніше – нашого громадського Міністерства охорони довкілля (екологічної безпеки)», як вважають чернівчани. 

Організація показує приклад співпраці між громадськістю і владою на екологічній ниві. Всі екологічні заходи проводяться за підтримки обласної державної адміністрації у тісному контакті з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, державною екологічною інспекцією, обласним управлінням лісового господарства, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями і політичними партіями, навчальними закладами. Так були проведені День довкілля взяли участь 15 тис. членів Товариства), «Чиста Україна – чиста Земля» (34 тис. учасників) та ін. акції відповідно до Екологічного календаря. 

Чернівецька організація спільно з державними органами, громадськими екологічними об’єднаннями здійснювала і здійснює ряд заходів відповідно до рішень XXII з’їзду УкрТОП, спрямованих на попередження екологічних правопорушень, підвищення свідомості краян, оптимізації громадського екологічного контролю, розвитку, беззаперечно, любові до рідного краю, до матінки-природи, зміцненню сил і єдності громадянського еко-суспільства.

Активно діє Севастопольська міська організація УкрТОП (голова – Шестак Валентин Володимирович), яка, поряд з боротьбою за екологічну чистоту міста, його озеленення, плідно співпрацює із спорідненими громадськими організаціями (садівниками, бджолярами) та науковими установами, зокрема, Інститутом біології південних морів Національної академії наук України, сприяє охороні Чорного моря від забруднення, збереженню природної, культурної та історичної спадщини не тільки цього легендарного й унікального в природному плані міста, а й усієї нашої держави. Севастопольська організація потребує нашої постійної допомоги щодо збереження й утримання Будинку природи. Ми звертаємось до Севастопольської міської ради та державної адміністрації з проханням виконати своє ж рішення і передати цей будинок нашій природоохоронній організації. Ми сподіваємось на державну підтримку роботи Севастопольської міської організації Українського товариства охорони природи і докладаємо для цього зусиль. Це важливо і для нас, і для України.

Шановні колеги!

Як ви знаєте, при Президії Всеукраїнської ради Товариства працює 16 Всеукраїнських секцій, до яких входять провідні вчені та фахові експерти країни. Секції розглядають найбільш важливі й гострі екологічні проблеми, пропонують шляхи їх вирішення. Це, зокрема, стосується екологічної політики й освіти, охорони усіх видів природних ресурсів, екологізації економіки та інших проблем. 

Найбільш активно й плідно упродовж багатьох років працюють Секція охорони надр та екологічної геології ім. Олекси Щириці (голова секції – доктор технічних наук, професор Демчишин Михайло Гордійович), Секція охорони рослинного світу (голова – кандидат біологічних наук Новосад Валерій Васильович), Секція правових основ природокористування (голова – академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Малишева Наталія Рафаелівна), Молодіжна (юннатська) секція (голова – Радченко Тамара Дмитрівна), Секція охорони водних ресурсів та атмосферного повітря (голова – Лаврентьєв Георгій Андрійович), Секція природно-заповідного фонду (голова – доктор біологічних наук, професор Мельник Віктор Іванович), Секція екологічної політики і освіти (голова – доктор геолого-мінералогічних наук, професор Білявський Георгій Олексійович), Секція охорони тваринного світу та мисливського господарства (голова – Дода Володимир Матвійович), Секція охорони земельних ресурсів (голова – кандидат економічних наук Ковалів Олександер Іванович), Секція з питань зміни клімату (голова – Кубланов Семен Хемович), Секція екологічного аудиту та екологізації виробництва (голова – Навроцький Василь Миколайович) та інші. 

З метою об’єднання провідних вчених і фахівців, що працюють у різних галузях і сферах, у тому числі в Секціях Українського товариства охорони природи, задля розвитку інтелектуального потенціалу суспільства, ефективного його використання та спрямування для забезпечення сталого розвитку, підвищення якості життя в Україні ми утворили Академію ноосфери. Академія є науково-дослідницькою, експертно-аналітичною, консалтинговою, професійно-освітньою з підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, а також науково-технічною організацією, яка працює у тісному взаємозв’язку з Товариством.

3. Дальший розвиток системи Товариства

Шановні колеги!

Як бачимо, змістовна наповненість діяльності системи Українського товариства охорони природи є надзвичайно великою – від конкретних природоохоронних акцій у дворах, дитячих садках, школах, університетах, в областях, містах і селах, до виховання високої загальносуспільної свідомості. 

Наші ідеали – чисті й зрозумілі кожному, їх поділяють усі люди. Можна сказати, що ми з вами – це народ України, ми – природа України, ми – сама Україна з її тисячолітньою об’єднувальною традицією поваги Українського народу до Природи, віри у краще майбутнє і повсякденної праці на своїй Богом даній землі. 

Ми могли б робити ще більше, якби мали більше ресурсів, відчували державну підтримку. Українське товариство охорони природи є суспільно корисною організацією, а такі організації в Європейському Союзі мають дуже вагому підтримку у вигляді як прямого фінансування, так і надання різного роду пільг і преференцій на законодавчому рівні. 

Звичайно, треба продовжувати співпрацювати з Парламентом і Урядом задля проведення національної екологічної політики європейського рівня. 

Необхідно також домогтися державної підтримки діяльності Українського товариства охорони природи, як єдиної організації, що була створена рішенням Ради Міністрів УРСР за підписом М.С.Хрущова, а також інших громадських екологічних організацій. 

Формування громадянського еко-суспільства вигідно і державі, і людям. Це – об’єднувальна ідея на благо усім. 

Поряд з цим, будемо розвивати ті напрямки нашої роботи, які важливі не тільки для природи й суспільства, а мають конкретного платоспроможного споживача. 

Наше завдання – пропонувати, поряд з традиційними, нові продукти нашої діяльності, що користуються попитом, тобто продукти, які можна продати. 

Тільки такий підхід у сучасних умовах буде робити нас фінансово самодостатньою організацією. 

Тільки так ми зможемо створювати нові робочі місця, залучати молодь, розширювати ряди індивідуального та колективного членства. 

Згідно з нашим Статутом, основними завданнями Товариства є:

а) участь у здійсненні практичних природоохоронних заходів та їх фінансова підтримка; 

б) участь у виробленні екологічної політики України, удосконаленні природоохоронного законодавства і практики його реалізації, 

в) сприяння здійсненню просвітньої діяльності серед населення з метою виховання суспільної екологічної свідомості, 

г) сприяння попередженню екологічних правопорушень, захисту екологічних прав громадян, здійснення громадського незалежного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища. 

Як бачимо, усі наші завдання є суспільно корисними і повинні були б підтримуватися державою. Але такої підтримки поки що, на жаль, немає. 

Ми будемо продовжувати домагатися надання Українському товариству охорони природу статусу національного товариства, інших форм підтримки з боку держави, а значить – суспільства. Це було б чесно, вигідно і справедливо. 

У той же час нам, Товариству, треба більш динамічно адаптуватися до нових реалій життя, до умов ринкової економіки. Це складне, динамічне, багатопланове завдання. Для його розгляду і вирішення нам треба зібрати з’їзд, порадитись усім товариством, внести зміни й доповнення до Статуту. І тому ми пропонуємо скликати наступний з’їзд Українського товариства охорони природи у I півріччі 2013 року.

Шановні товариші!

Я хочу завершити свій виступ словами першої заповіді еколога, яка звучить так: «Природа – це Храм Життя». 

У XXI столітті необхідно змінити застаріле, шкідливе гасло з XIX століття, яким керувалися держави упродовж усього XX століття: «Не варто чекати милості від природи, взяти її – ось наше завдання». До якої деградації це призвело – добре видно. Ніхто не хоче такого продовження і таких наслідків для себе і для майбутніх поколінь. Маємо з усією очевидністю зрозуміти, що Природа – це Храм Життя, а не бездонна комора. 

Гаслом XXI століття для усіх країн, народів, усіх людей Землі має стати: «Не варто забирати милості у Природи, бути милостивим до Неї – ось наше завдання і святий обов’язок».


Дякую за увагу!

Щиро вітаю усе наше Товариство з Різдвом Христовим і Новим роком! Бажаю міцного здоров’я, добра, благополуччя і гармонії!



14 грудня 2012 року

Ринок української землі – зона особливих інтересів


На черговому засіданні Президії Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи розглянуто комплекс проблемних питань щодо формування й запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, у тому числі екологічні, продовольчі та міжнародно-безпекові аспекти. Зазначені питання є одними з найбільш гострих і доленосних для майбутнього нашої держави, а тому хвилюють усе українське суспільство. З доповідями виступили голова Президії, доктор економічних наук, професор В.Я.Шевчук та голова Всеукраїнської секції охорони і раціонального використання земельних ресурсів, кандидат економічних наук О.І.Ковалів. 

У доповідях та виступах учасників засідання було висвітлено місце і роль земельних ресурсів у структурі національного багатства, суть комплексу складних суперечливих проблем і наслідків, пов’язаних з купівлею-продажем сільськогосподарських земель, для долі нинішнього і майбутніх поколінь, вироблено науково обґрунтовані рекомендації, у тому числі для забезпечення екологічної безпеки земельних ресурсів і сталого землекористування. 

Нижче наводимо основні положення з доповідей та виступів учасників засідання, висновки та рекомендації щодо найбільш ефективних, з точки зору громадянського еко-суспільства, шляхів вирішення земельного питання. 

Земля – основа національного багатства 

Приватизація і продаж української землі, тобто нашої споконвічної території, яка дісталася нам від минулих поколінь і яку ми повинні передати майбутнім поколінням – найбільш резонансне і доленосне питання за усі роки незалежності України. 

Земля забезпечує 98 % отримання людиною продуктів харчування і багатьох видів промислової сировини, вона є основою національного багатства України. З перших років державної незалежності влада намагалася врегулювати земельне питання, в основному шляхом підготовки до продажу сільськогосподарських земель. Зараз, як ніколи раніше, це питання має визначальне для долі 46 млн. людей і для України, як держави, значення. 


Земельний фонд України є одним з найбільших у Європі – 60,4 млн. га. Структура земельного фонду має такі показники: сільськогосподарськими землями охоплено – 71,3 % території країни, з них сільськогосподарських угідь 69,2 %. Україна має дуже високий ступінь розораності земель, що значно перевищує екологічно обґрунтовану межу. У європейських країнах орні землі охоплюють 30–32 % загальної площі суходолу, а в Україні цей показник становить 56,1 %. 

Унаслідок скорочення площ лісів, сіножатей і пасовищ змінюється мікроклімат, рівень залягання ґрунтових вод, активізуються процеси спустелювання земель, розвивається водна і вітрова ерозія, що зумовлює зменшення родючості ґрунтів, деградацію і зниження продуктивності агроекосистем та унеможливлює їх сталий розвиток, з яким пов’язана не тільки екологічна, а й продовольча безпека країни. 

Орні землі України (32 млн. га) територіально розташовані переважно в сприятливих природно-кліматичних умовах для вирощування основних сільськогосподарських культур. Значна кількість земельних ресурсів України має неперевершені економіко-екологічні параметри. До них можна віднести унікальні масиви чорноземів, частка яких у складі орних земель сягає 60 %. Однак вони найбільше вражаються ерозією, тому й потребують пильного контролю за станом родючості. 

У цілому земельний фонд України вирізняється дуже високими біопродуктивними властивостями. На думку вчених, за умов оптимального землекористування та відповідного рівня культури землеробства держава у змозі прогодувати 300–320 млн. чоловік. Внаслідок цього українська земля може стати «зоною особливих міжнародно-безпекових інтересів – ЗОМБІ» (Ю.Щербак. Час великої гри. – К.: Ярославів Вал, 2012 – 440 с.). 

Наявні проблеми і потенційні ризики 

На сьогодні до ринку землі не готове ні населення, ні законодавча база. Підготувалися лише транснаціональні корпорації і українські олігархи. В нинішніх умовах продаж землі – це руйнування українського аграрного сектора, знищення села – генетичної колиски українського народу. 

За даними Інституту соціології НАН України, негативне ставлення населення до приватної власності на землю зростало з 44 % у 1994 році до 53,8 % у 2008 році і до 57,2 % – у 2010 році. Натомість частка прибічників продажу землі зменшилась з 38,5 % у 1994 році до 25,8 % у 2010 році. Очевидно, таке ставлення у населення сформувалося під впливом наслідків приватизації промисловості, яка опинилася в руках олігархів, що призвело до збідніння працюючого населення, зростання безробіття, соціального розшарування суспільства. 

Для цивілізованого, прозорого обігу землі, за оцінками незалежних експертів, необхідно створити законодавчу базу із 12-15 законів. Зробити це треба без лобізму приватних інтересів, з опорою на думку населення. Ринок землі потребує суспільного консенсусу, довіри народу до влади. 

За даними Асоціації фермерів і приватних землевласників України, на сьогодні 12 млн. га українських земель уже орендують іноземці з 30 країн світу, в основному, країн ЄС, США і Китаю. Оренда була оформлена із залученням олігархічних агрохолдингів. Ці землі з легкістю можуть опинитися в руках іноземців. Китай планує збільшувати обсяги оренди, для чого формується спеціальний фонд у 400 млрд. дол. 


Через різні тіньові схеми, за безцінь 11 млн. га землі сконцентровано в руках олігархічних компаній, агрохолдингів. Ці землі з легкістю можуть опинитися в руках іноземців. В Європі, наприклад, 1 га землі коштує 30-40 тис. доларів, в Україні – 20 тис. грн. Відкриття неврегульованого, дикого ринку землі може призвести до масового рейдерства, захоплення і скупки земель за безцінь, афер і спекуляцій. 

Зростають екологічні загрози. Земля виснажується під багаторічними посівами зернових, соняшника і ріпака. Впливу ерозії зазнає 57,5 % земель країни. Щорічно втрачається близько 11 млн. т гумусу, 0,5 млн. т азоту, 0,4 млн. т фосфору та 0,7 млн. т калію, а кількість еродованих земель збільшується на 80–90 тис. га. Поширеним є підкислення, засолення та осолонцювання ґрунтів (землі з кислими ґрунтами охоплюють 25 % ріллі; із засоленими ґрунтами – 2,8 %, солонцюватими – 5,3 % загальної площі орних земель країни). Масштабним є забруднення ґрунтів. Непокоїть активізація таких екзогенних геологічних процесів, як зсуви (поширені на 0,3 % площі території країни), підтоплення земель (12 %) та карстоутворення (близько 37,6 % території країни). 

В селах живе близько 6 млн. працездатного населення. За експертними оцінками, після продажу землі залишиться 250-300 тис. робочих місць. Більшість людей на селі втратить роботу. За оцінками Всеукраїнського комітету захисту рідної землі, у разі запровадження „ринку землі” буде зруйновано 70% фермерських господарств і понад 80% середніх агропідприємств, що призведе до скорочення 1 млн. робочих місць. 

Отже, дикий ринок землі – історичний виклик усьому українському народу. Ні селяни, ні фермери, ні керівники сільськогосподарських підприємств не мають грошей для купівлі земель і без жодних варіантів програють битву за українську землю іноземним ТНК і олігархам. Це призведе до різкого збільшення безробіття, безгрошів'я, знищення села, відпливу залишків молоді. 

Буде завдано глобального удару не тільки по міжнародній ролі та перспективах України у світі, а й по існуванню її як незалежної держави. Продаж землі – це спосіб захоплення земель бідних країн у XXI столітті, шлях до неоколоніалізму і голодомору. 

Загальні висновки і рекомендації 

Земля – обмежений на Планеті ресурс, який більше не виробляється. Перетворювати його у товар потрібно дуже обережно, думаючи про майбутнє цілого народу. Торгувати треба не землею, а тим, що вирощено на ній і перероблено до рівня готової для споживання продукції. 

За оцінками експертів, чисельність населення Планети у 2050 році досягне 9,5 млрд. чол. (при нинішніх 6,5 млрд.). Постійно збільшуватиметься потреба у продовольстві і питній воді. Глобальна роль України, як виробника і постачальника на світовий ринок продуктів харчування, буде зростати

Родючі землі є однією з небагатьох конкурентних переваг нашої держави. Цією обставиною треба скористатися, щоб зайняти гідне місце серед найбільш важливих і впливових країн Європи та світу. 

Земля, за Конституцією України, є власністю українського народу. Потрібен ретельно виважений, цивілізований перехід до внутрішнього обігу сільськогосподарських земель. Власниками землі можуть бути тільки громадяни України, які живуть, уміють працювати і працюють на ній. 


Для початку слід ухвалити усі необхідні закони (а це – не один і не два закони), впровадити їх у дію, дати їм попрацювати в експериментальному режимі. Слід відкрити суспільству справжніх власників і орендарів землі, інформація про яких є закритою. Провести інвентаризацію і скласти реальну оцінку кожного клаптика землі. 

Доцільно відкрити шляхи залучення європейських агротехнологій в обмін на зерно та іншу сільськогосподарську продукцію. Середній прибуток на 1 га ріллі в країнах Європейського Союзу складає приблизно 500 євро. Отже, використання української ріллі на такому ж рівні ефективності могло б дати щорічно 16,3 млрд. євро прибутку

Українська земля має належати українським селянам і фермерам. Майбутнє українського села – за фермерами, а не за олігархами. Держава має підтримати селян і фермерів доступними кредитними ресурсами для розвитку і розширення їх виробництва через механізм прозорої оренди землі, яка є постійним джерелом доходів селян. Для кредитування та інвестування можна застосувати механізм цільової кредитної безготівкової емісії у розмірі вартості сільськогосподарських земель. Одночасно буде суттєво збільшено грошову вартість національного багатства. 

Для забезпечення екологічної безпеки земельних ресурсів і сталого землекористування, за рекомендаціями експертів (Стратегічний екологічний документ ПРООН «Національна екологічна політика України: оцінки і стратегія розвитку». – К., 2008), необхідно оптимізувати співвідношення ріллі й екологостабілізуючих угідь, вилучивши з обробітку деградовані й малопродуктивні землі з наступною консервацією (реабілітацією) і трансформацією їх у лісові та природні кормові угіддя. На першому етапі оптимізації таке співвідношення має відповідати пропорції 50 : 50 %. При цьому площа ріллі зменшиться на 8–10 млн. га, відповідно підвищиться лісистість території та частка природних кормових угідь. 

З метою вдосконалення державної політики щодо раціонального й екологічно безпечного використання земельних ресурсів, серед яких і землі сільськогосподарського призначення, необхідно інтегрувати роботи із землеустрою, ґрунтово-агрохімічних обстежень й еколого-меліоративного моніторингу та створити єдину державну земельну інформаційну систему, яка має складатися з бази даних про просторову характеристику земельного фонду країни у всіх його аспектах і базуватися на єдиній системі їх координатної прив’язки та на комплексному використанні сучасних інформаційних систем, дистанційних і традиційних методів спостережень. 

Крім виробничого агроекологічного моніторингу потрібно сформувати самостійну фіксовану мережу спостережень за екологічним станом ґрунтів. Бази даних з цього питання та геоінформаційні системи мають бути узгоджені з європейськими. 

Під час удосконалення системи моніторингу земель слід узгодити з європейськими критерії, індикатори, методи спостережень, організацію, структуру, збір та обробку інформації, отриманої різними відомствами. Крім того, потрібно узгодити форми опису індикаторів чи індексів, що дасть змогу досягти певних компромісів міжвідомчого значення. Завдяки таким методам можна наблизитись до автоматизації обміну інформацією та до створення відповідних пошукових систем, важливих для віддалених користувачів, що може бути реалізовано через Інтернет. 

Потрібно продовжити удосконалення правового і нормативного забезпечення засад створення стійких систем землекористування, охорони і відтворення родючості ґрунтів з метою збереження цілісності ґрунтового покриву, його екологічних функцій та різноманітності ґрунтів у процесі сільськогосподарської діяльності, а також оптимізації сучасних регіональних систем землекористування й використання агрохімікатів, обґрунтування параметрів для створення спеціальних сировинних зон для виробництва продуктів дитячого харчування. 

Президія Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи, Всеукраїнська секція охорони та раціонального використання земельних ресурсів; Академія ноосфери, м. Київ. 

                                                                                1 листопада 2012 року