Анкета члена УкрТОП Пошта УкрТОП

26.10.14

Про результати круглого столу: "Інтеграція аграрних секторів України та ЄС"

24 жовтня 2014 року Українське товариство охорони природи разом з Українським клубом аграрного бізнесу та кафедрою екології Національного університету Києво-Могилянської Академії провело круглий стіл «Інтеграція аграрних секторів України та ЄС». Захід організовано за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.


В рамках круглого столу для обговорення булу проведено презентацію двох частин проекту звіту щодо інтеграції аграрних секторів України та ЄС, а саме:
  • Засади розвитку стратегічного партнерства у агросекторі між Україною та ЄС (Панков Олександр, УкрТОП);
  • Аналіз перешкод та розробка рекомендацій для підприємств України, пов’язаних із виходом на сільськогосподарські ринки ЄС (Жемойда Олександр, УКАБ).
У круглому столі прийняли участь представники Міністерства аграрної політики та продовольства України,  Міністерства соціальної політики України та Міністерства екології та природних ресурсів. Також, у круглому столі та дискусії прийняли участь представники закладів освіти, громадських організацій та асоціацій аграрного сектору.

По результатам проведених презентацій отриманих результатів досліджень, відбулась дискусія, у котрій учасники круглого столу оцінили актуальність проведеного дослідження. Також, учасники погоджуючись з загальною структурою, надали ряд пропозицій щодо удосконалення дослідження. Усі надані пропозиції будуть розглянуті робочою групою та будуть використані при підготовці фінальної версії звіту. 

28.9.14

99 відсотків сміття Швеції йде на переробку

Швеція є настільки успішною у спалюванні відходів, що імпортує до себе для переробки частину норвезького сміття (а також британського, італійського та ірландського). Тепер з'явилася ще краща новина - на смітник викидається менше одного відсотка сміття всієї країни, решта якось використовується.
В основі шведської програми по зменшенню шкоди навколишньому середовищу лежить наступна ієрархія: спочатку - економія ресурсів, потім - повторне використання, переробка, спалювання сміття для отримання енергії та врешті-решт - звалище.


За правилами, прийнятим в Швеції, саме виробник відповідальний за збір та переробку відходів, які виникають в результаті використання їх продуктів (наприклад, пляшки з-під алкоголю). Коли цей закон був введений в 1990-х рр., Компанії почали свідоміше ставитися до того, що вони постачають в супермаркети - так почалося розумне витрачання ресурсів.

Переробка сміття починається ще в домашньому господарстві з сортування відходів. Так, згідно з даними компанії Returpack, шведи повертають 1,5 мільярда пляшок та банок щорічно. Якщо ж відходи неможливо переробити, їх відправляють на сміттєспалювальний завод: пара, що утворюється в процесі, розкручує турбіни генераторів, які, в свою чергу, виробляють електрику. Наприклад, в Хельсинбурзі (населення - 132,989 осіб) один завод забезпечує електрикою 40% жителів міста.

Щороку в Швеції спалюють два мільйони тонн відходів, обертаючи їх на електроенергію: це надзвичайно вигідно з економічної точки зору, а також покращує екологічну ситуацію в плані забруднення грунту: відходи не виділяють небезпечні речовини в землю. Така політика дозволила Швеції скоротити кількість звалищ і використання викопного палива. За словами представника однієї з найбільших в країні енергетичних компаній 3 тонни сміття дають стільки ж енергії скільки 1 тонна нафти.


Спалювання сміття, втім є спірним з екологічної точки зору: деякі експерти вважають, що таким чином токсини набагато більше забруднюють повітря. Але на користь Швеції говорить те, що там використовуються нові малотоксичні технології: вони по максимуму відфільтровують попіл і побічні продукти згоряння, які містять діоксин, що забруднює навколишнє середовище.

Проте, поки виробники продовжуватимуть використовувати матеріали, які не можуть бути перероблені або спалені, стовідсоткового позбавлення від відходів чекати не варто. Товари, що містять фарфор, ізоляційні матеріали, азбест, а також будівельне сміття, в будь-якому випадку доведеться відвозити на звалище.


Екологічний успіх Швеції створювався десятиліттями - з 1970-х років. країна дотримується суворих правил відносно сміття. Це відмінний приклад того, як менш, ніж за 50 років можна добитися значного поліпшення екологічної обстановки в країні.




Джерело: thinkgreen.ru

29.8.14

У Гельсінкі через 10 років не буде автомобілів

Керівництво міста розробило проект, завдяки якому городяни зможуть переміщатися по місту на громадському транспорті з тією ж легкістю, з якою зараз роблять це на машинах. В 2025 році буде запущено додаток для смартфонів, що буде поєднувати в собі функції планування поїздки і терміналу оплати. Можна буде користуватися всім широким асортиментом міського транспорту: автобусами, таксі, поромами, метро і навіть громадськими велосипедами.


Щоб проект працював як потрібно, розробникам доведеться зробити так, щоб використання громадського транспорту було порівняно з вартістю використання автомобіля, а також нічим не поступалося йому в простоті і зручності.


У Гельсінкі взагалі багато інновацій в галузі громадського транспорту. Наприклад недавно там запустили мережу автобусів Kutsuplus . Оригінальність цих автобусів у тому, що людина сама вибирає точки відправлення та призначення. Від таксі вони відрізняються тим, що можна кооперуватися при замовленні такого автобуса. Платити можна через спеціальний додаток для смартфона, а незабаром додадуть ще й оплату через СМС.


Як написали в The Guardian: «Уявіть собі систему планування поїздок Citymapper поєднану з сервісом оренди велосипедів і виклику таксі начебто Uber, при цьому вимагає лише одного платежу та працюючу як громадський транспорт, ось тоді ви зрозумієте, наскільки це амбітний проект».

Проект здається вдало розрахованим на покоління, яке хвилює стан навколишнього середовища і не хвилює статус, якої надає наявністю автомобіля.

Джерело: thinkgreen.ru

18.8.14

Україна – велика країна!

Проявляється наша власна національна ідея - ВОЛЯ!

Україна – велика країна! Велика своїми мислителями, своїми воїнами, хліборобами, винахідниками, шахтарями, металургами, будівельниками, інженерами, самовідданими фахівцями у всіх сферах людського життя.

Тільки народи, яких любить і береже Бог, мають такі великі ріки, як Дніпро, теплі моря, мальовничі гори, степи, родючі землі, дуби-патріархи, усі можливі природні багатства. Бо у таких народів є своя місія на Землі, навіть якщо вони про це до певного часу не знають.

І скрізь на Планеті, де живуть українці, держави прогресують. Тільки в Україні чомусь ми ніяк не могли утвердити свою державу.

Також небагато є в світі країн, які мають свого Пророка. Наш Шевченко ще 200 років тому передрік долю України «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій…». Бачив Тарас, що ми будемо в сім’ї вольних європейських народів.

Тепер крізь вікові нашарування трагічної і водночас звитяжної історії у нас нарешті проявляється наша власна національна ідея – Воля! 

За цю ідею під кулі снайперів героїчно йшла Небесна сотня. За цю ідею нині йдуть під кулі задурених чужинців нащадки вільних запорізьких козаків. За цю ідею люди віддають останнє, матері крізь сльози гордяться синами, що стають небесними оберегами рідної землі, свого народу. 

Ця ідея уже давно звучить у нашому величному Гімні, тільки тепер ми почали разом його співати і раптом почули слова про Волю, яка «ще не вмерла». 

Хіба хтось може вирвати у такого народу його душу, забрати волю? 

Воля дає життєві сили, відкриває енергію творчості, визначає долю. 

Тепер, коли ми нарешті й відчули Волю, нам належить збудувати омріяну у віках власну державу – вільну, заможну, справедливу, рівну між рівних. Збудувати за наших предків, для себе, для наших нащадків.

І Україна, як велика країна, стане великою модерною державою «в сім’ї вольній, новій»!

Василь Шевчук
14 серпня 2014 р.

12.8.14

19 предметів, які не варто викидати у сміття

Коли щось виходить з ладу або просто стає непотрібним, ми з готовністю викидаємо це у відро для сміття. Але багато хто з нас не усвідомлює, що деяка частина цих предметів відноситься до категорії "небезпечні побутові відходи", а це означає, що просто викидати їх ризиковано. А ще є предмети, які начебто можна переробити, але ви не впевнені, як саме, і вони теж опиняються в смітнику. Але якщо ви готові дбати про довкілля та розумно ставитися до своїх побутових відходів, то ось вам список з 19-ти предметів, які не варто просто викидати у відро для сміття, та інструкція, як з цим сміттям поводитися.

1. Батарейки


В батарейках - навіть у використаних - повно шкідливих хімікатів, які можуть попасти до ґрунтових вод та призвести до серйозних проблем з навколишнім середовищем і здоров'ям. Віднесіть розряджені акумуляторні батарейки до найближчого пункту прийому. А якщо батарейки лужні? Тоді краще відправити їх до найближчого звалища небезпечних побутових відходів.

2. Лампочки

Галогенні лампочки та лампи розжарювання можна переробити, але вони вважаються нетоксичними, так що їх можна викидати у відро для сміття. Головне, заздалегідь покласти їх в картонну коробку або паперовий пакет, щоб вони нікого не порізали.

Люмінесцентні лампи містять токсичні хімікати, і просто викидати в сміття їх не можна. Деякі великі магазини європейських країн, наприклад IKEA, пропонують послуги з переробки лампочок, куплених у них. Більшість світлодіодних лампочок безпечні, і їх можна переробити - звертайте увагу на упаковку.

3. Невикористані ліки або ліки з вичерпаним терміном

Є невикористані таблетки? Є спокуса змити їх в туалет або викинути в смітник. Не варто. Ці потужні хімікати можуть потрапити до ґрунтів або ґрунтових вод. Краще пошукати сайти та організації, що пропонують послуги з безпечної ліквідації цього типу сміття.





4. Порожні флакончики аерозольної фарби

Аерозольні фарби містять гази та хімікати і викидати їх у смітник небезпечно (особливо якщо всередині дещо залишилося). Краще відвезти їх на місцеве звалище по утилізації небезпечних побутових відходів.


5. Комп'ютери та електроніка

Цифрові камери, комп'ютери, телевізори, принтери, iPod-плеєри, мобільні телефони та зарядні пристрої, DVD, CD, картриджі від принтерів та інша електроніка - всі ці відходи містять небезпечні речовини на зразок ртуті, свинцю, кадмію, берилію і бромовані вогнестійкі добавки. Не кажучи вже про такі цінні рідкісні метали, як золото, срібло і платина. Знайдіть надійну організацію з переробки електронних відходів або використовуйте програму повернення відходів, яку пропонують багато виробників.

6. Волосся (шерсть домашніх тварин)


У волоссі повно азоту. Додайте їх до компосту, щоб створити дешеве добриво для рослин. Також кажуть, що волосся допомагає відлякувати оленів від садових рослин. А якщо вже ви вирішили відстригти свої довгі коси, їх можна продати.


7. Жир та масла

Почнемо з того, що виливати їх залишки (особливо ще гарячі) взагалі не рекомендується. Але навіть в остиглій формі вони можуть викликати купу проблем. Викидати їх у смітник - ще гірше. Жир можна зцідити в глечик і поставити в холодильник - з нього вийде відмінна заміна маслу. Невеликі кількості інших масел можна покласти в герметичних упаковках і викинути в смітник або віднести в центр по ліквідації відходів (їх часто переробляють в автомобільне паливо!).

8. Фарби

Залишки фарби, розчинників та інших подібних речовин (а також вимазані в них щітки і пензлики) можуть легко займистість та є отруйними. Їх краще віднести до місцевого центру переробки небезпечних побутових відходів. Альтернативний спосіб - дати фарбі повністю висохнути, залишивши кришку відкритою. Коли банка порожня (і повністю суха), її можна здати на металобрухт.


9. Садові хімікати

Використання пестицидів, гербіцидів і добрив на основі хімікатів дуже небезпечно для навколишнього середовища. Краще перейти на нетоксичні альтернативні речовини. Але якщо ви все ж користуєтеся цими хімікатами, ніколи не викидайте їх до смітнику і не виливайте в унітаз або раковину. Краще всього віддати залишки тому, хто знайде їм правильне застосування. Або ж віднесіть в центр по утилізації небезпечних побутових відходів.

10. Запальнички


Пластикові запальнички навіть з малою кількістю пального - легкозаймистісті, так що перш ніж викидати їх, краще переконатися, що в них нічогісінько не залишилося. А можна заощадити грошей і купити поновлювані запальнички. Частково повні або бутанові запальнички дуже небезпечні, їх потрібно викидати тільки в спеціальних центрах утилізації побутових відходів.

11. Фільтри для води


Фільтри для води - зручна і корисна штука, поки ви їх не використовуєте до кінця. Замість того щоб викидати цей старий фільтр до смітнику, відправте його в програму переробки або здайте в центр утилізації відходів.


12. Скляні градусники


У цих старомодних скляних ртутних термометрах міститься до 500 міліграмів ртуті, яка, як усім відомо, смертельно небезпечна для здоров'я. Якщо ви вирішили змінити градусник на цифрову модель, віднесіть старий в центр утилізації небезпечних відходів.


13. Целофанові пакети

Навіть якщо ви використовуєте в основному паперові або тканинні пакети, целофанові все одно якимось чином проникають в наш будинок і в наше життя. Хоча багато з них можна переробити, більшість муніципальних програм з переробки за них просто не береться.


14. Побутова хімія

В миючих засобах повно небезпечних хімічних сполук. Змивання їх в унітаз загрожує небажаними наслідками - наприклад, корозією труб, а ще вони зрештою отруять навколишнє середовище, коли потраплять в стічні або ґрунтові води. Ваша відповідь - центр утилізації небезпечних побутових відходів.


15. Косметика

У традиційній косметиці містяться хімічні речовини, які не виводяться водою, так що змивати їх у водостік протипоказано. Навіть порожні косметичні контейнери найчастіше не можна переробити через суміші матеріалів, з яких вони складаються. На щастя, існують програми з переробки косметичних засобів. Віднесіть порожні контейнери від своїх помад і туші саме туди.

16. Шини

Викидати шини до смітника або на узбіччя - вершина не вихованості. Старі шини не вважаються небезпечними відходами, але якщо їх не переробити належним чином, вони несуть чималу загрозу довкіллю.




17. Стара побутова техніка

Використана або зламана побутова техніка (холодильники, кондиціонери і т.п.) містять охолоджувачі, утеплювачі та інші речовини, які завдають шкоди атмосфері. Віддайте їх до благодійної організації або відвезіть в центр утилізації.



18. Невикористані або вибухнувші феєрверки


Причина, чому не можна викидати феєрверки до смітника, очевидна. Такі феєрверки потрібно покласти в воду на ніч. Потім дістати з води і відразу ж покласти в сміттєвий пакет. В деяких випадках пожежники департаменти готові утилізувати їх за вас.


19. Клеї та лаки


Так як вони містять розчинники та інші токсичні хімікати, клеї та лаки не можна викидати в їхній первісній формі. Або дайте їм повністю висохнути (як з фарбою), або нанесіть тонкі шари на картон або газети і дайте повністю висохнути. Або ж віднесіть до центру утилізації побутових відходів.


Джерело: bigpicture.ru

11.8.14

"Нелюдська" архітектура Берліна

Берлінський міський ландшафт засіяний мостами. Нещодавно була зведена ще одна естакада - цього разу для білок.

У Берліні зовсім не потрібно ходити далеко, якщо хочеться побачитись з дикою природою. Достатньо вийти з бару о третій годині ночі, щоб зустрітися під м'яким світлом вуличного ліхтаря з лисицею. Безліч зелених зон сприяло розвитку міської фауни. Але з ростом мегаполісу тварини стають причиною все більших проблем. Одна з них - дорожні аварії. Щоб змінити ситуацію, екологи і місцеві активісти зважилися на незвичайний архітектурний проект.


Міст в районі Трептов-Кепенік, висотою в 9 метрів і довжиною в 21 метр, зведений кілька місяців тому над трасою, що веде до озера Мюггельзе. Він являє собою мотузку, натягнуту між дерев по обидві сторони дороги. На кінцях мотузки закріплені дерев'яні коробки, наповнені горіхами для залучення білок. "Тварини дуже розбірливі. Вони не будуть використовувати міст, який не веде в точності за обраним ними маршрутом", - говорить Урсула Бауер (Ursula Bauer) з організації Aktion Tier, яка ініціювала проект. А яку білку не привабить пригорща горіхів!

Берлін не самотній

Це другий такий міст у Німеччині. Перший був зведений в містечку Флото землі Північний Рейн-Вестфалія. В країні, де на все є свої правила, здійснити такий проект непросто, підкреслює Урсула Бауер. Спочатку потрібно було знайти власників ділянки, на якій ростуть дерева. Потім довелося витратити місяці на пошук фахівця, який зміг би надійно закріпити міст, і на оформлення відповідного страхового договору. Проект моста для білок розробив Хенрік Цвадло (Henrik Zwadlo) з Інституту прісноводної екології та рибальства Товариства імені Лейбніца, будівля якого знаходиться неподалік від місця, де встановлений новий міст. "Він бачив багато збитих білок на дорозі, - пояснює Урсула Бауер. - Тому й почав шукати вирішення проблеми ".


Урсула Бауер і Хенрік Цвадло "споруджують" міст для білок

Схожі ініціативи є і в інших країнах. Перший міст для білок був зареєстрований в 1963 році в американському Лонгвью під назвою The Nutty Narrows Bridge. 18-метровий висячий міст складається з алюмінієвого каркаса та пожежного шланга. Приміром Лонгвью пішли інші міста, причому не тільки в США. Сьогодні такі мости зустрічаються у Великобританії, Бельгії, Франції та Нідерландах.

Міське середовище проживання

"На відміну від інших міст, де тварини мешкають в околицях, у Берліні їх можна побачити прямо в центрі, - пояснює мешканка міста Сюзана Хертріх (Susanna Hertrich). Остання інсталяція художниці "Berlin Wild Life" присвячена темі співіснування людей і диких тварин в мегаполісі. Унікальна історія Берліна почасти пояснює близьке сусідство з дикою природою: якщо в інших містах центри щільно забудовані, то в німецькій столиці залишилися порожні ділянки землі і занедбані будівлі, відзначає Сюзана Хертріх.

Вони являють собою ідеальне місце існування для диких тварин, як лисиці, куниці, їжаки або кролики, які ще за часів НДР облюбували ділянку "мертвої зони" вздовж Стіни. Берлін вважається і столицею диких кабанів. Нерідко їх можна побачити не тільки в заростях чагарників, але і в житлових кварталах.

На мосту біля озера Мюггельзе Урсулі Бауер ще не доводилося бачити білок. Однак це не означає, що вони його не використовують. З тих пір, як з'явився міст, не було ще жодного повідомлення про тварин, збитих на дорозі, що проходить під ним. Але щоб переконатися в ефективності запровадженого ними заходу, активісти планують встановити на мосту невелику відеокамеру. Протестуючих проти проекту теж поки не було. Більш того, багато місцевих політиків фотографувалися на тлі мосту, відзначаючи необхідність більшої кількості таких проектів.

Берлін розширюється, а значить і потреби тварин повинні більше враховуватися при міському плануванні, вважає Сюзана Хертріх. "Тоді джентрифікація була грубим вторгненням в середовище проживання тварин, - каже вона. - Це могло б стати хорошою точкою відліку для нових форм архітектури".

Джерело: dw.de

29.7.14

Василь Шевчук: війна є найбільш руйнівним фактором впливу на людей, природу, економіку, політику

Чомусь вважається, що війна – це продовження політики, тільки іншими, насильницькими методами. 

На мою думку, це не продовження політики, це її крах, це вихід за межу. Розпалювання війни – це спалювання мостів між народами, причому без видимої перспективи їх відновлення. 

За підрахунками істориків, в останні 6 тис. років людство жило в мирі тільки 292 роки. Виглядає так, що нинішня цивілізація, очевидно, поки що насправді є невдалою, і, ймовірно – приреченою, якщо раптом не схаменеться і якщо не буде пізно. 

Втім, пригадую, як в одній древній тибетській книзі я прочитав такі слова: «Коли людство заповнить відходами землю і воду, воно візьметься (?) за повітря». А я подумав – візьметься за голову! Та ні.

Сучасна, так звана «гібридна» війна доповнюється ще одним жахливим чинником – масовим впливом на психіку людей, наслідки якого у перспективі важко передбачити і знівелювати.

У будь-якому випадку, як би не називали війну на Сході України, вона спрямована, насамперед, на знищення економічного, соціального і екологічного балансу регіону і держави в цілому.

Крім того, не виключено, що війна на Сході України ведеться не тільки задля руйнування економічного, соціального і екологічного балансу, а й за природні ресурси.

Так, за даними Німецького журналу «Політична екологія», які збігаються з наведеними раніше даними у книзі «Екологізація енергетики»[1] нафта на нашій Планеті закінчиться до 2035 року, газ – до 2040 року, вугілля – через 100 років. 

У Східному регіоні України знаходяться основні запаси вугілля, а також Юзівська площа сланцевого газу. Якщо до цього додати великі запаси вуглеводнів на шельфі Чорного моря поблизу Криму, то можна прослідити спрямованість «гібридної» війни, розв’язаної проти України – залишити країну без енергетичних ресурсів.
Війна спрямовується, перш за все, проти біосфери – людини і природи, а тому є масштабним антиекологічним дійством. 

Природа під час військових операцій знищується або пошкоджується, погіршуються чи стають нестерпними природні умови життя місцевого населення, втрачаються природні ресурси.

Приклади – монголо-татарські завоювання, коли руйнувалися дамби, греблі, канали з метою затоплення значних територій. Масове знищення російськими військами гірських лісів під час кавказьких воєн у XIX-XX століттях. Руйнування фашистами у 1944 р. дамб у Нідерландах, що призвело до затоплення 200 тис. га земельних угідь і тяжких наслідків для населення. 

У Чечні на межі XX-XXI століття внаслідок військових дій у багатьох регіонах забруднені практично всі водні джерела, зникла половина цілющих джерел, 40 відсотків земель стали непридатними для обробітку. За час військових дій на чеченських нафтових свердловинах згоріло 37 тис. т нафти, в атмосферу викинуто 150 млн. куб. м шкідливих для неї газів. Нафта розлилася по поверхні землі і водойм, отруйні речовини попали в підземні води, внаслідок чого можуть бути втрачені запаси прісних вод.

У цьому ж ряду військових злочинів проти людства, на жаль, тепер з’явилися на території східних областей України руйнування дамб, знищення лісів, земель, водних ресурсів, природно-заповідних територій, зокрема, нанесення шкоди Луганському природному заповіднику, Національному природному парку «Святі гори», величезне забруднення навколишнього середовища, яке в ряді місць ще довго буде непридатним для життя. 

У землях, в озерах, річках залишаються міни, снаряди та інші боєприпаси, які ще довго будуть збирати свій страшний врожай. 

Ще одна проблема для навколишнього середовища – великі неорганізовані поховання, які залишаються на місці битв. У майбутньому вони можуть забруднювати землі, озера, ріки, труїти людей і тварин. Усе це ще довго і негативно буде впливати на безпечне проведення сільськогосподарських робіт. 

Крім того, треба буде рекультивувати воронки від вибухів снарядів, ракет і мін, залишки бетонно-земляних укріплень, окопів, землянок, бункерів, прибрати пошкоджену військову техніку, уламки снарядів, градів, мін, які невдовзі Організацією Об’єднаних Націй можуть бути прирівняними до зброї масового ураження, такої як ядерна, хімічна, бактеріологічна, «геофізична» зброя.

Отже, екологічні наслідки військових дій, також як економічні, соціальні і людські втрати, є катастрофічними.

Сама Україна і вся світова спільнота у своїй переважній більшості держав під егідою ООН повинні зробити усе необхідне, щоб зупинити війну проти України і Європи.

Активніше в частині забезпечення екологічної безпеки на Сході України має діяти й Уряд України. Однак поки що спеціально уповноважений орган виконавчої влади у цій сфері – міністерство екології та природних ресурсів України не визначило своєї позиції. Хроніка головних подій на сайті Мінприроди обходить екологічні проблеми війни.

Що ж робити у цій ситуації?

На мою думку, слід невідкладно напрацювати матеріали для розгляду на засіданні Ради національної безпеки і оборони України питання про оголошення територій, постраждалих внаслідок військових дій на Сході України, зонами надзвичайної екологічної ситуації. Відповідно до Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» це дасть можливість сконцентрувати усі ресурси для відбудови, подолати кризові екологічні, соціальні та економічні наслідки війни.

Треба невідкладно організувати систематичний моніторинг екологічної ситуації на Сході країни в зоні військових дій, у тому числі з залученням сучасних засобів дистанційного зондування землі, які є в Україні, задіяти Урядову інформаційно-аналітичну систему надзвичайних ситуацій. 

Відновити (хоча б спочатку на території Донецької і Луганської областей) ліквідовані державні управління екологічної безпеки, як територіальні органи в системі міністерства екології та природних ресурсів України. Досвід показав, що їх ліквідація у 2012-2013 роках була помилкою і зруйнувала цілісність інституційної системи державного регулювання в екологічній сфері.

Слід активно переходити до нової політики модернізації, нової структури розвитку промисловості, енергетики, транспорту, житлово-комунального господарства, аграрної сфери та інших галузей національного господарства України, у тому числі й Донбасу, яка базується на концепції енергоефективного низьковуглецевого зростання.

В умовах дефіциту капітальних інвестицій рятівним колом для відновлення й модернізації економічного потенціалу регіону можуть стати прикладні результати унікальної науково-технічної програми «Ресурс», розробленої провідними науковими установами Національної академії наук України. 

Нова політика розвитку може бути покладена також в основу Стратегії сталого розвитку України на період до 2020 року, розробка якої розпочинається за ініціативою Президента України.

[1] В.Я.Шевчук та ін. Екологізація енергетики. – К.: Геопринт, 2002.



Шевчук В.Я.
доктор економічних наук, професор, 
голова Президії Українського товариства охорони природи

29 липня 2014 р.