#ukrpryroda
Показ дописів із міткою сортування. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою сортування. Показати всі дописи

Сортування сміття у Німеччині: вгадай, що куди викидати

Жовті мішки, блакитні відра, зелені контейнери – німці відомі на весь світ своїм сортуванням сміття. Але куди викидати, наприклад, зубну щітку? Це навіть багатьом німцям незрозуміло.
У німецьких помешканнях, зазвичай, стоять кілька відер для сміття. Жовті - для пластикових або металічних упаковок, сині - для паперу, зелені - для скла, сірі - для решти відходів. Німці, загалом, повинні б знати, куди яке сміття належить викидати. Однак реалії зовсім інші.

Боннська фірма з утилізації сміття Remondis з'ясувала, що близько половини вмісту жовтих контейнерів – "неправильні" відходи. Тобто, ті, що туди не належать. Наприклад, зубні щітки. Однак опитування показало, що більшість громадян упевнені: зубні щітки мають викидатися у контейнери жовтого кольору.

Власне, система, яку запровадили в Німеччині на початку 1990-их приписом щодо упаковки, мала на меті переробку якомога більшого обсягу пластикового та металічного сміття. Саме тому громадяни, сортуючи усі цінні речовини, мають сподівання, що роблять внесок у збереження довкілля. Ніколас Мюллер з фірми Remondis каже DW: "Багато громадян звикли до того, що у жовті контейнери, в принципі, можна викидати усе, що містить пластик".

А це помилкове судження. Хоча зубна щітка має пластикову основу та пластикову щітину, вона не є "жовтим" сміттям, оскільки це не упаковка.

Великі витрати для сміттєпереробників

Куди ж німцям викидати зубну щітку?

Коли надсучасна установка Remondis сортує сміття, вона не розпізнає зубні щітки або їм подібне як упаковку та відсортовує ці відходи як "вкинуті помилково". Ніколас Мюллер наголошує, що утилізація такого "неправильного" сміття може коштувати дуже дорого. Адже його доводиться спалювати з усім іншим сміттям.

А спалення сміття коштує від 100 до 200 євро за тонну. Натомість спресовані пластикові пляшки або алюміній на вільному ринку можна продавати за хорошу ціну.

Проте чинним законодавством спалення сміття, вкинутого в інші контейнери, зовсім не забороняється. Припис щодо упаковки передбачає, що на вторинну переробку мають іти взагалі лише 36 відсотків пластикових відходів. Хоча експерти давно вимагали покращення системи переробки пластикового сміття, у компаній-переробників немає ані зобов'язання, ані інших стимулів вкладати ресурси у підвищення цієї квоти.

Нове обладнання для кращого сортування

З технічного погляду, необхідний потенціал для вторинної переробки зубних щіток та аналогічних їм відходів вже існує, сказав в інтерв'ю DW експерт кассельського університету Арнд Урбан.

Новітні сортувальні машини роблять можливим підвищити відсоток повторного використання сировини, однак вони коштують грошей. "Це інвестиції, персонал, витрати на електроенергію і тому подібне",- пояснює Урбан.

Від нової системи була б не стільки економічна користь, скільки екологічна. Ось чому у 2015 році готується новий закон про цінні речовини. Тоді нинішні жовті контейнери та мішки, як очікується, будуть замінені так званими "контейнерами для цінних речовин". У яких буде місце не лише вжитим упаковкам, а й іншому пластиковому сміттю – наприклад, старій зубній щітці.

Джерело: dw.de

Роздільний збір сміття у Києво-Могилянській Академії

З квітня 2013 у Києво-Могилянській Академії започатковано роздільний збір сміття. Ця ініціатива не є новою для НаУКМА і завдяки співпраці ЕкоКлубу «Зелена Хвиля», адміністрації Академії та компанії «УкрЕкоРесурси» з 2013 року сортування відходів перетворилося на загально-університетську практику.
З 2013 року на плацах Академії було встановлено спеціальні баки для сухих відходів. Всі пластикові стаканчики, папір, скляні пляшки, що потраплять туди, будуть перероблені і отримають нове життя.

Така практика є звичайною для країн ЄС. Наприклад, у Швеції сортувати сміття почали ще у 80-тих, і зараз це є обов язковим для всіх громадян. На пострадянському ж просторі, зокрема в Україні, із року в рік росте кількість полігонів – кладовищ для відходів. Токсичні речовини, що вони виробляють, потрапляють у воду та ґрунт, розсіюючись на сотні кілометрів навколо. Що вже казати про нестерпний сморід поблизу сміттєпереробних заводів, як такий, що на Позняках. Вони не просто забруднюють повітря, але роблять життя мешканців цих районів незносним. Не зважаючи на це, до 2014 року у Київській області обіцяють прояву трьох нових заводів.

За словами представників ЕкоКлубу «Зелена Хвиля», могилянці давно були готові розділяти відходи, адже багато з них на власні очі бачив чудово налагоджену систему в Швеції та Німеччині. Чекати від нашого уряду перших кроків у напрямку реформування збору та переробки сміття видається марною справою, тому починати таку ініціативу потрібно самостійно, з невеликих установ – університетів, офісів, окремих комунальних підприємств. Маємо надію, наш досвід надихне інших активістів та громадських діячів.

Контакти: contact@ecoclub.kiev.ua, вул. Сковороди 2, 3-307 м. Київ, 067 698 7651, www.ecoclubua.com

Джерело: studnews.org.ua