#ukrpryroda
Показ дописів із міткою уряд. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою уряд. Показати всі дописи

Як привести Коаліційну угоду до Європейських зразків?

Коаліційна угода, згідно з якою має діяти демократична більшість у Верховній Раді України і новий Уряд України, повинна бути Європейського зразку. 

До цього спонукає Угода про асоціацією між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з ядерної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, ратифікована Верховною Радою України Законом України від 16 вересня 2014 року.

Зараз «тільки для цілей обговорення» оприлюднено проект Коаліційної угоди, на підставі якої діятиме майбутній Кабінет Міністрів України. 

Аналіз тексту цієї угоди показує, що вона потребує доповнень, щоб відповідати Європейським зразкам.

Так, на стор. 4 Коаліційної угоди зазначається, що «векторами руху у провадженні спільних політичних позицій є: сталий розвиток країни…».

Цей вектор руху є абсолютно адекватним – сталий розвиток Організацією Об’єднаних Націй на трьох останніх світових самітах визнано домінуючою ідеологією розвитку у XXI столітті. 

За великим рахунком, в Україні політична, економічна, екологічна і соціальна кризи, до яких тепер додалися проблеми глобальної і національної системи безпеки і оборони держави, є наслідком багаторічного ігнорування основних засад сталого розвитку.

Політика сталого розвитку передбачає гармонізацію економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку, участь у процесі розробки й ухвалення рішень представників влади, науки, бізнесу та громадськості. 

Так сталося, що у нас ці суспільні інституції не тільки не співпрацюють (хіба що окрім бізнесу і влади), а й виживають, хто як може (наука і громадськість). 

Тому декларування пріоритетності вектору руху до сталого розвитку країни відповідає ознакам європейськості стратегічних документів. 

На жаль, у дальшому тексті Коаліційної угоди словосполучення «сталий розвиток» більше не зустрічається, а «екологічна політика», як одна з обов’язкових складових даного вектору руху, взагалі не згадується.

Це можна легко поправити шляхом внесення невеликих доповнень до Угоди.

Отже, до Коаліційної Угоди пропонується додати наступний розділ: 

«14. ЕКОЛОГІЧНА РЕФОРМА 

14.1. Першочергові антикризові кроки 

a. Відродити інституційну спроможність і єдність природоохоронної системи України, включаючи сильно ослаблений її обласний рівень, професійність і координованість діяльності. Швидку увагу слід приділити відтворенню Донецького і Луганського облуправлінь екологічної безпеки, Державної інспекції охорони Чорного моря;

b. Спростити вимоги та процедури, забезпечити прозорість і обмежити можливості адміністративного втручання, ліквідувати самі умови для корупційної складової екологічного регулювання підприємництва;

c. Різко підсилити ефективність і значимість у бюджетному процесі економічного механізму природокористування, включаючи адекватну плату за використання природних ресурсів та забруднення довкілля, а також цільове використання надходжень;

d. Затвердити та реалізувати Стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України (проект Стратегії розроблено). Це дасть можливість на 40 % збільшити бюджетні надходження для фінансування об’єктів ПЗФ;

e. На Урядовому рівні здійснити комплекс заходів для переходу до політики енергоефективного низьковуглецевого розвитку економіки України (наукова розробка такої політики завершена, найближчим часом вона буде опублікована). Така модель розвитку відповідає не тільки глобальній кліматичні політиці, а й є безальтернативною для України.

14.2. Стратегічні пріоритети, гармонізовані з цілями ЄС: 

a. Гарантування ядерної та радіаційної безпеки, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;

b. Протидія глобальним змінам клімату та адаптація до їх негативного впливу; 

c. Екологічне відродження басейну ріки Дніпро та інших рік України, забезпечення населення якісною питною водою; 

d. Запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів; 

e. Охорона і сталий розвиток Карпат; 

f. Розвиток природно-заповідного фонду, участь у формуванні Європейської екологічної мережі; 

g. Створення передумов та забезпечення переходу до сталого розвитку».

Пропоновані заходи не потребують додаткових бюджетних витрат, а деякі з них сприятимуть наповненню бюджету. Потрібні тільки професійні дії Уряду. 

Україна ще 10 років тому була лідером європейського екологічного процесу. На високому рівні ми провели у Києві 5-ту Пан-Європейську конференцію «Довкілля для Європи» (21-23 травня 2003 р.). 

У цьому форумі взяли участь 55 країн регіону ЄЕК ООН та біля 100 міжнародних організацій. Ми ще тоді переконались, що Україна потрібна Європі, а нам, у свою чергу, є також що доброго запропонувати їй, можливо, насамперед в екологічній сфері. 

Сподіваємось, що запропоновані доповнення до Коаліційної угоди стануть у нагоді усім її учасникам, будуть корисними для держави і суспільства.

Українське товариство охорони природи, як наймасовіша (понад 1 млн. членів) та найстарша всеукраїнська громадська організація (більше 108 років історії), готове сприяти Уряду в їх імплементації.

Василь ШЕВЧУК 
голова Укрприроди, доктор економічних наук, професор

5 листопада 2014 р.

Британські міністри їздитимуть на електромобілях

Британський прем'єр незабаром очолить уряд, який, можливо, перший в світі в повному складі пересяде на електричні автомобілі.

Більше 150 електромобілів з'являться в гаражах офіційних осіб Великобританії починаючи з осені цього року, так як міністри прагнуть, подаючи особистий приклад, зміцнити суспільну довіру до зеленого транспорту.

Першими отримають нові електромобілі чиновники міністерства транспорту та урядової служби автосервісу. Але з часом аналогічні автомобілі з'являться в гаражах всіх міністерств.

Департаментам запропоновано самим "перетрусити" свої гаражі та подати пропозиції, які з бензинових авто слід замінити електричними на умовах дворічного лізингу і коли саме.

Пізніше, але також в поточному році, планується виділити 5 мільйонів фунтів під закупівлю ще 135 електричних автомобілів для місцевої влади та громадських служб, поліції та установ охорони здоров'я.


Гроші також будуть використані для розширення мережі зарядних станцій. Кілька автомобільних зарядок з'являться навіть на Даунінг-стріт, що дає підстави припустити, що за кермом електромобіля можливо виявиться сам прем'єр.

Список моделей, здатних задовольнити високі вимоги урядових чинів, поки не складений. Очікується, що це будуть легкові електромобілі Nissan Leaf і Vauxhall Ampera поряд з фургончиком Nissan E-NV200 для господарських потреб.

В якості претендента на заміну дорогих екіпажів Jaguar та Range Rover з гаражів високих офіційних осіб називають (що зовсім не дивно) Tesla Model S, що дебютував на британському ринку в травні.

За словами головного секретаря британського казначейства Денні Олександра (Danny Alexander), мета починання - перевести в майбутньому на електричну тягу 100% автомобільного парку уряду.

Наразі центральні органи влади та їх структури мають 25000 легкових автомобілів та фургонів, включаючи 9000 машин у розпорядженні військових, 5000 у Агентства навколишнього середовища та 1500 в гаражі мін'юсту.

На запитання про плани прем'єр-мініст, Олександр відповів: "Я думаю, що кожен член уряду хоче бути на передньому краю цього починання".

Нову схему забезпечення транспортних потреб чиновників називають останньою спробою уряду збільшити продажі електромобілів, які дещо нижче очікувань. Експерти вважають, що головна причина скептичного ставлення до електротранспорту британців в малому пробігу без підзарядки.



Джерело: Facepla.net

Енергозбереження – основа енергобезпеки України

Ефективне використання енергії – це перший пункт на шляху України до реальної енергетичної незалежності. Кабінету Міністрів слід ліквідувати перехресне субсидування, внести зміни у законодавство щодо енергозбереження, підвищити будівельні стандарти, підтримати утеплення приміщень та модернізувати виробництво приватного сектору. На підтримку цього бачення група громадських організацій на чолі з Національним екологічним центром України (НЕЦУ) проводить інформаційний тур містами західної України - «За безпечну енергетику!».

В умовах військової агресії, зазіхань з боку Росії на нашу територіальну цілісність та припинення поставок газу до України, держава повинна шукати шляхи для того, щоб «зіскочити з газової голки Росії». Утім квапливі пошуки альтернативи не повинні зашкодити інтересам самих українців та стати знаряддям популізму політиків. 

«План замінити російський газ за рахунок видобутку газу нетрадиційних покладів на власній території, про який неодноразово заявляли в уряді, наразі видається нереалістичним і може зашкодити економічному розвитку цілих регіонів на Сході й на Заході», – вважає Олена Міскун, експерт з міжнародних фінансових організацій. За її словами, на розгортання інфраструктури й буріння підуть роки, ніхто не гарантує, що газу буде достатньо і що він обійдеться громадянам дешевше за імпортний. Крім того, застосування технології фрекінгу – загроза здоров’ю і господарствам десятків тисяч українців. 

Обіцянки швидко знайти альтернативні джерела для енергопостачання та плани будівництва нових потужностей лише створюють оманливе враження, що можна продовжувати споживати енергію не рахуючи. Ми втрачаємо час, замість того, щоб швидко почати отримувати енергію, яку зараз просто втрачаємо.

Найбезпечніша та найдоступніша альтернатива, яку суттєво недооцінює держава, – енергозбереження, запевняють в НЕЦУ. Адже воно не потребує масштабного фінансування коштом платників податків та має довгостроковий ефект. 

«Якщо заходи з енергозбереження впровадити у промисловість, сільське господарство, сферу послуг і житловий сектор, це дасть можливість щороку економити близько 11,4 млрд. євро, що більше, ніж Україна заплатила за імпорт газу та ядерне паливо у 2013 році», – зазначає Артур Денисенко, координатор енергетичної програми. За його словами, цей процес підвищить конкурентоспроможність української економіки, зменшить навантаження як на гривню, так і на природне середовище.



Джерело: necu.org.ua

Як модернізувати промисловість України

Україна сьогодні не тільки здобула свободу і виборола право на власне європейське майбутнє, а й водночас постала перед дуже гострими викликами для оборони і національної безпеки, економіки, соціальної сфери, техногенно-екологічної безпеки та іншими загрозами, які практично охопили усі сфери національного державотворення. 

Очевидно, саме тому Уряд України звернувся з проханням надати пропозиції до «реанімаційного пакету для економіки»

На нашу думку, Уряду треба не тільки оперативно реагувати на гострі виклики сьогодення, а й формувати нову політику розвитку. 

Інституційний досвід державотворення свідчить, що тільки сучасна технологія конструювання майбутнього дасть можливість уникнути жорсткого зіткнення з ним. 

Провідними вченими й експертами Академії ноосфери, Українського товариства охорони природи, Центру досліджень сталого розвитку (м. Київ) за підтримки Програми розвитку ООН в Україні підготовлено Стратегічний документ «Політика енергоефективного розвитку промисловості України в умовах глобальних змін клімату». 


Документ був надісланий Прем’єр-Міністру України А.Яценюку. 

Сподіваємось, що він буде корисним не тільки для Уряду, а й цікавим для науковців, експертів, викладачів та студентів, громадськості у вирішенні складних завдань з подолання кризових явищ в економіці країни та виводу її на траєкторію сталого розвитку. 

Василь Шевчук, 
доктор економічних наук, професор 

3 липня 2014 р.


Оцінка впливу на довкілля – ще один крок до Європи

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про оцінку впливу на довкілля», мета якого — запровадити в Україні європейський підхід до екологічної оцінки проектів небезпечних об’єктів для попередження шкоди життю й здоров’ю українців та руйнування природного середовища.

Законопроект розроблений за участі громадських експертів в рамках Реанімаційного пакету реформ (РПР) та є важливим кроком на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Україна сьогодні є єдиною європейською державою, де відсутня повноцінна процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Із набранням чинності у 2011 році Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проекти навіть таких небезпечних об’єктів, як атомні електростанції, можуть розроблятися без врахування думки профільного органу (Міністерства екології та природних ресурсів) та громадськості. 

«Законопроект "Про оцінку впливу на довкілля" відповідає чинним зовнішньополітичним, програмним та правовим зобов’язанням України у сфері інтеграції до ЄС. Ухвалення цього закону дозволить створити європейську процедуру ОВД та забезпечить встановлення умов здійснення екологічно-небезпечної діяльності, прозорість ухвалення рішень, запобігання корупції у власне процесі їх ухвалення та врахування думки громадськості. Депутати міжфракційного об’єднання «Платформа реформ» вирішили підтримати цю законодавчу ініціативу, розроблену експертами від громадськості», – зазначив Андрій Шевченко, народний депутат України. 

Ухвалення законопроекту дозволить запровадити прозору процедуру, в рамках якої Мінприроди здійснює публічний реєстр усіх матеріалів оцінки та забезпечує проведення їх громадського обговорення у чітко визначені терміни, а також готує висновок з оцінки впливу екологічно небезпечної діяльності. Відкритість процедури, а також відсутність дозвільного характеру запобігатимуть створенню навколо неї корупційних схем. Разом з тим, закон забезпечує належну участь громадськості відповідно до вимог Оргуської конвенції, гарантуючи захист та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, зокрема громадськості, уряду та бізнесу, та захист природи України від невиправданого втручання та нищення. 

«Впроваджуючи реформи в Україні, негоже забувати про захист довкілля, адже нащадки будуть оцінювати наші успіхи не лише за показниками економічного зростання, а і по тому, наскільки чисту країну вони отримають. Завдяки співпраці громадських експертів, які мають практичний досвід і щодня зіткаються з недосконалістю екологічного законодавства, подано законопроект, завдання якого — наблизити нас до європейських стандартів. Запровадивши прозору процедуру екологічної оцінки небезпечних об’єктів і створивши механізм ефективного громадського контролю ми сприятимемо екологічно безпечному економічному розвитку України», – коментує Юрій Урбанський, виконавчий директор Національного екологічного центру України. 

Впровадження європейської моделі оцінки впливу на довкілля також дозволить виконати ряд міжнародних зобов’язань України, зокрема вимоги за Європейським Енергетичним Співтовариством (3) та за Угодою про асоціацію щодо імплементації Директиви 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС); Екологічні громадські організації у співпраці з ініціативою Реанімаційного пакету реформ (РПР) розпочинають активну громадську кампанію на підтримку даного законопроекту. 

Довідка: 
Законопроект № 4972 «Про оцінку впливу на довкілля» зареєстрований 30.05.2014 за депутатським поданням. Директиву 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС) про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на довкілля Україна мала імплементувати до 1 січня 2013 згідно з Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Європейського Енергетичного Співтовариства.


За більш детальної інформацією звертайтесь: 
Андрій Скіпальський, кординатор групи від Реанімаційного пакету реформ: skipalsky AT gmail.com, тел. +380 (50) 312 39 74 
Юрій Урбанський, Національний екологічний центр України (НЕЦУ): urbik AT necu.org.ua, тел. +380 (50) 512 32 22 
Оксана Майборода, Екоклуб: oksana.maiboroda AT gmail.com, тел. +380 (50) 697 81 18 
Андрій Андрусевич, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»: office AT rac.org.ua, andriy.andrusevych AT rac.org.ua 

Джерело : НЕЦУ

"Найзеленіше" місто Європи

Векше розташований в південній частині Швеції. Місцеві жителі називають його «найзеленішим містом Європи». Варто сказати, що не без підстав - ​​вони пішли далі всіх у розвитку еко-транспорту, відновлюваної енергії та енергозбереженні.

Політики міста ще в 60-х роках минулого століття усвідомили, що озера, біля яких знаходиться місто, потрібно очистити від забруднення. Вони лишалися забрудненими з 18-го століття, коли туди зливали відходи від текстильного виробництва.


Очищення найзабрудненішого озера - Труммен - надало потрібного прискорення розвитку інших проектів у цій галузі. Двадцять років тому ні у кого не виникало навіть думки про те, щоб купатися в озері Труммен. А зараз купаються. Очевидний прогрес.

У 90-х, ще до того, як глобальне потепління стало популярною темою, уряд міста запропонував програму, згідно з якою до 2030 року у міста не стане потреб в продуктах нафтопереробки і в двоє зменшаться викиди вуглекислого газу. Так само в програму входить перехід фермерського господарства на виробництво більш органічних продуктів, скорочення споживання паперу суспільством і перехід городян на екологічні види транспорту - велосипеди та громадський транспорт.


Сьогодні обсяг викидів CO2 в атмосферу над Векше в два рази менше ніж у 1993 році - 2,7 тонни на людину в рік, що в двоє менше ніж в середньому по Швеції.


У 1970 році головний міський постачальник електроенергії частково відмовився від використання нафтопродуктів на користь похідної сировини від лісових господарств. Мох, шишки і гілки - ось головні скарби в цій історії. Саме вони, і їм подібні речі, зараз є основним джерелом енергії для міста. Завдяки спеціальним фільтрам викиди шкідливих речовин дуже незначні - приблизно 5% від допустимої норми.

У якийсь момент власники місцевих ресторанів обурилися: чому у нас в місті до цих пір не переробляють харчові відходи. Мерія прислухалася до своїх городян, і ось тепер всі міські автобуси працюють на біогазі, який отримують за допомогою харчових відходів і стічних вод.

Райан Провінчер (Ryan Provencher) - інженер, який 10 років тому перебрався з Техасу до Швеції: Ми переробляємо практично все! До того ж, наприклад, я користуюся своєю машиною двічі на тиждень. В інших випадках віддаю перевагу добиратися до офісу бігом або велосипедом.

Будинок Райана віддає більше електроенергії в міську мережу, ніж отримує. Його дах покритий сонячними батареями, і майже всі прилади споживають мінімум електрики.


Хенрік Йохансон (Henrik Johansson), координатор з проблем навколишнього середовища Векше: Близько 60% наших городян постійно використовують автомобілі, і нам доводиться з цим рахуватися. Ми не можемо просто заборонити людям їздити на машинах. Але ми можемо зробити так, щоб їм хотілося користуватися велосипедами або автобусами. 

У будь-якому випадку невеликі, але потрібні зміни можна зробити вже зараз. Наприклад на автозаправках вже змішують біопаливо із звичайним паливом, так що тепер всі потроху знижують викиди вуглекислого газу.


А ще Швеція імпортує сміття від сусідів, і спалює. І природно отримує з цього користь.

Якою ми бачимо діяльність нового Уряду в екологічній сфері?

Нинішня політична, економічна, екологічна і соціальна криза є наслідком ігнорування основних засад сталого (збалансованого) розвитку України.

Шляхи виходу з кризи потребують швидких першочергових антикризових кроків і збалансування стратегічних пріоритетів.

Державне регулювання природоохоронної діяльності – це високопрофесійна справа. Екологічне законодавство України – одна з найрозвиненіших сфер національного законодавства (3 томи).

До того ж, Україна є стороною кількох десятків міжнародних конвенцій у сфері охорони навколишнього середовища, підписала двосторонні угоди з багатьма країнами світу, у тому числі із своїми сусідами. 

Екосистеми України є частиною Європейської екологічної мережі

Першочергові антикризові кроки:
  1. Відродити єдність природоохоронної системи України, професійність, збалансованість і координованість її діяльності;
  2. Спростити екологічне регулювання підприємництва, обмежити можливості адміністративного втручання;
  3. Підсилити ефективність економічного механізму природокористування;
  4. Провести екологічний аудит 100 найбільших забруднювачів довкілля України, стимулювати проведення їх модернізації; 
  5. Підняти дієвість екологічної експертизи, аудиту і контролю;
  6. Затвердити та реалізувати стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України;
  7. Розробити, затвердити та розпочати реалізацію стратегії низьковуглецевого енергоефективного розвитку економіки України. 
Стратегічні пріоритети: 
  • Гарантування ядерної та радіаційної безпеки, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи; 
  • Екологічне відродження басейну ріки Дніпро та інших рік України, забезпечення населення якісною питною водою; 
  • Поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах; 
  • Запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів; 
  • Охорона і сталий розвиток Карпат; 
  • Зміцнення фінансової стійкості природно-заповідного фонду; 
  • Забезпечення переходу України до сталого розвитку.
Реформування інституційного регулювання:
  • Міністерство екології та природних ресурсів України перетворити в Міністерство екологічної політики та ядерної безпеки України; 
  • Відновити обласні, Київське і Севастопольське міські державні управління екологічної безпеки Мінекобезпеки України; 
  • Повернути до складу міністерства Державну екологічну інспекцію; 
  • Відтворити Державне агентство заповідної справи та розвитку соціо-природних систем; 
  • Перетворити Державне агентство екологічних інвестицій у Державне агентство з питань зміни клімату та екологічних інвестицій. 
Розвиток громадського регулювання
  • Забезпечити широку участь громадськості у розробці та реалізації національної екологічної політики, підтримку суспільно корисної діяльності громадських організацій.
  • Налагодити безперервну екологічну освіту і виховання, відроджувати вікові українські традиції поваги до Природи.
  • Надавати громадську підтримку процесів євроінтеграції та виконання міжнародних екологічних угод. 
Очікувані результати реформування – забезпечити містам свіже повітря і чисту питну воду, зелені парки і сквери, селам – чисті ріки, поля, ліси, людям – якісні, екологічно чисті продукти харчування, Україні європейську екологічну перспективу.

Василь Шевчук 
Голова Українського товариства охорони природи, 
доктор економічних наук, професор.

25 лютого 2014 року

НАТО виділить до $25 млн на підвищення радіаційної безпеки в Україні

Країни НАТО створили трастовий фонд, у межах якого готові профінансувати перезахоронення радіоактивних відходів, які залишилися унаслідок військової діяльності колишнього СРСР на території України. Про це заявив міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, коментуючи підписання напередодні у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі відповідної імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору.

"Йдеться приблизно про одну тисячу куб. м радіоактивних відходів, які перебувають на шести об'єктах. Орієнтовна сума, необхідна для перезахоронення, складає від 10 до 15 млн дол. Але, ураховуючи відсутність документації на місцях захоронення, то кількість таких відходів може бути більшою, і, відповідно, сума може бути збільшена до 25 млн", - розповів міністр.

Він уточнив, що лідируючою країною у відповідному трастовому фонді НАТО є Німеччина, а донорами на сьогодні є США, Люксембург та Швейцарія. Обсяг внесків до цього фонду на сьогодні вже складає понад 1 млн. євро.

Міністр наголосив, що для НАТО цей проект, практична реалізація якого має розпочатися у 2014 році, є унікальним.

"Це перший подібний проект у світі із перезахоронення радіоактивних відходів, який буде фінансуватися Альянсом", - уточнив Проскуряков.

Він також відзначив, що для України і НАТО це також є важливим з точки зору практичної співпраці задля забезпечення екологічної безпеки населення і довкілля.

Міністр висловив сподівання, що у листопаді Верховна Рада України ратифікує ці домовленості, реалізація яких розрахована приблизно на п'ять років.

Як повідомляло агентство, 18 вересня Україна і НАТО підписали імплементаційну угоду щодо безпечного перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок військової діяльності колишнього СРСР на території Україні.

Джерело: ukrinform.ua

Уряд затвердив порядок використання коштів на екологічну модернізацію підприємств

Кабінет Міністрів України затвердив порядок використання коштів на екологічну модернізацію підприємств. Про це йдеться у постанові КМУ від 7 серпня 2013 року № 569, опублікованій в “Урядовому кур’єрі”. Згідно з документом кошти спрямовуються на забезпечення раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, охорони і раціонального використання водних ресурсів та охорони атмосферного повітря.

Бюджетні кошти використовуватимуться з метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище, пов’язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, їх скиданням безпосередньо у водні об’єкти, розміщенням відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

За словами міністерстра екології та природних ресурсів Олега Проскурякова, проект постанови стосується поліпшення екологічної ситуації та зменшення загрози життю та здоров’ю населення різних регіонів через дієвий механізм фінансування природоохоронних заходів місцевого масштабу.

Крім того, прийняття постанови дозволить фінансувати природоохоронні заходи, що мають важливе значення для забезпечення охорони навколишнього природного середовища регіонів.

Як повідомлялось, народні депутати України Сергій Матвієнков та Володимир Бойко пропонують парламенту встановити, що підприємства гірничо-металургійного, коксохімічного, хімічного та нафтохімічного, паливно-енергетичного, цементного комплексів промисловості 70% збору за забруднення навколишнього природного середовища залишають у своєму розпорядженні для цілеспрямованого фінансування природоохоронних заходів. Про це говориться у проекті закону № 2807 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо сплати екологічного податку підприємствами окремих галузей промисловості”.

Джерело: unn.com.ua

Кабмін суттєво збільшив штрафи за вбивство тварин та вирубку дерев

Кабінет міністрів України посилив відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Штрафи за незаконну вирубку дерев, знищення диких тварин і птахів і забруднення земель зростуть у середньому в п'ять разів, передає УНН з посиланням на "Комерсант-Україна".
Постанова "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди від порушень законодавства про природно-заповідний фонд" вчора було ухвалене на засіданні Кабміну. Документ розроблений Міністерством екології та природних ресурсів. Він скасовує аналогічну постанову від 1998 року і значно збільшує штрафи за знищення флори і фауни, засмічення територій і несанкціонований в'їзд транспорту в заповідники і заказники.

"Підвищення штрафів посилить схоронність природно-заповідного фонду і збільшить надходження до бюджету", - повідомив виданню директор департаменту заповідної справи Мінекології Віктор Канцурак. Об'єктів природно-заповідного фонду - заповідників, заказників, ландшафтних парків - в Україні налічується 7600. Їх площа складає близько 7% загальної території країни.

За новими правилами, максимальний штраф за незаконно зрубане дерево складе 6066 грн (раніше - 1103 грн). Посилюється також відповідальність за незаконний сінокіс: 18,2 тис. грн за 1 га (3 тис. грн) і самовільне випас худоби: 273 грн (30 грн). Незаконний збір грибів буде тарифікуватися по 27 грн за одиницю (5 грн/шт), а ягід - 137 грн за 1 кг (25 грн/кг).

Крім того, багато разів збільшуються штрафи за незаконне знищення тварин. Так, за вбивство лося доведеться заплатити 40 тис. грн (2 тис. грн), козулі - 8,8 тис. грн (860 грн), лисиці - 2,6 тис. грн (550 грн). Любителям несанкціонованої полювання доведеться заплатити 1824 грн штрафу (350 грн) за ондатру і 938 грн - за зайця (180 грн). Найменше штраф за знищення степової миші - 26 грн.

Те ж стосується і птахів. Наприклад, штраф за фазана складе 939 грн, за дикого гусака - на 1 грн менше, а за перепела - 469 грн (раніше - все по 180 грн). При цьому покарання за незаконний вилов риби складе, зокрема, за осетрових - 4513 грн/шт (раніше - 550 грн), сома - 752 грн (94 грн), щуку - 903 грн (55 грн). За молюсків доведеться заплатити по 2,5 тис. грн/т (480 грн).

Несанкціонований проїзд транспорту по об'єктах природно-заповідного фонду обійдеться в 208 грн за легковий автомобіль (40 грн) і 286 грн - за автобус (55 грн). Штраф за посадку вертольота становитиме 10,4 тис. грн (2 тис. грн). У документі вказується, що штрафи не застосовуються, якщо природі було завдано збитків при порятунку людей і в інших надзвичайних ситуаціях.

У Мінекології уточнили, що стан природоохоронних об'єктів контролюють Державна охорона природно-заповідного фонду України і Державна екологічна інспекція. "У 2012 році працівники служби охорони установ природно-заповідного фонду Мінекології склали 1383 протоколи про адміністративні правопорушення", - повідомив Віктор Канцурак. В.о голови Держекоінспекції Ігор Кошелєв додав, що в I півріччі цього року служба провела 1318 перевірок і притягла до адміністративної відповідальності 152 порушника.

Джерело: unn.com.ua

Забруднення повітря в Сінгапурі перевищило рекордні рівні

Забруднення повітря в Сінгапурі побило всі попередні рекорди і досягло небезпечних рівнів, повідомляє ВВС. Смог був викликаний, зокрема, лісовими пожежами на острові Суматра в Індонезії. Індонезія і Сінгапур перекладають відповідальність за смог один на одного. Представники двох країн проводять екстрену нараду за станом довкілля в Джакарті сьогодні, 20 червня.

«Жодна країна або корпорація не має права забруднювати повітря за рахунок здоров'я сінгапурців та їхнього добробуту», — заявив міністр довкілля і водних ресурсів Вівіан Балакрішнан.



Прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун заявив на прес-конференції, що смог може «протривати кілька тижнів і, цілком можливо, навіть довше, поки не закінчиться сухий сезон на Суматрі». Прем'єр-міністр попросив сінгапурців «залишатися по можливості в приміщеннях і уникати заходів на свіжому повітрі».


Фото: AFP

Авіадиспетчери в Сінгапурі заявили, що будуть працювати з максимальною обережністю, враховуючи погану видимість. Крім того, в Сінгапурі «Макдональдс» тимчасово закрив свою службу доставки. Сінгапурські військові також призупинили свої навчання просто неба.


Фото: BBC

Погана якість повітря викликала ажіотаж у магазинах і аптеках, де люди масово скуповують одноразові маски.

Джерело: ua.racurs.ua

Донеччина задихається через невиконані екологічні програми

Екологічна ситуація на Донеччині – найгірша в Україні. Місцева влада обіцяє мільярди, аби змінити це. Екологи скептичні: у минулому такі обіцянки ніколи не виконувалися.
Річні викиди на один квадратний кілометр території Донецької області перевищують середній показник по Україні у вісім разів. Донеччина за показниками екологічного забруднення - лідер в Україні. Саме тому, кажуть місцеві чиновники, регіон має стати першим в Україні, що матиме свою екологічну стратегію. Вже розроблено план дій з охорони довкілля до 2020 року, який був затверджений облрадою наприкінці березня. "Головне, що програма має джерела фінансування і це гроші підприємств – забруднювачів. Тільки на очищення повітря власники підприємств, згідно з програмою, мають виділити 30 мільярдів гривень", - запевнив під час презентації керівник обласного управління екології Сергій Третьяков.

Як змусити підприємства платити?

Обіцянки витратити мільярди задля покращення екології чути від чиновників щороку, зауважив у розмові з Deutsche Welle голова Громадської ради при управлінні охорони довкілля Сергій Денисенко. Утім, показники забруднення, за його словами, красномовно говорять про результати роботи екологічних органів. "Навряд чи хто-небудь повірить, що підприємства витратять мільярдні суми на екологічні програми при існуючій кризі в економіці. Ті ж самі мільярди закладаються в кожну екологічну програму. Утім, немає механізму, як змусити ці підприємства дійсно вкладати такі гроші. І питання, які ж саме санкції буде накладати держава на власників великих забруднювачів, висне у повітрі", - каже Денисенко.


Щоправда, є приклади, коли підприємства відмовляються від застарілого обладнання, як, наприклад, від мартенів, щоб випускати конкурентоздатну на світовому ринку продукцію. І тоді, як побічний результат, покращується екологія, зауважує експерт. Утім, коли йдеться про дороге обладнання, яке не впливає на якість продукції чи прибутки, а лише на шкідливість викидів, тоді підприємства не поспішають нести витрати, констатує Сергій Денисенко.

"Потрібна персональна відповідальність"

За минуле десятиріччя в Україні було хвалено більше 300 різноманітних державних та регіональних програм. З них реально підтверджено фінансуванням лише 10 відсотків. Такі дані навів Deutsche Welle член робочої групи з підготовки громадської оцінки екологічної політики України 2003 – 2012 років Сергій Федоринчик.

"Отже, більшість цих програм провалено. І жодного разу не було з'ясовано, чому. Тобто варто казати про 300 управлінських катастроф", - вважає експерт. На його переконання, доки немає конкретного посадовця, який би ніс відповідальність за програму, "доти буде блюзнірство та романтичні розмови про все і не про що". От якби за невиконання програм посадовця знімали, тоді були б інші результати, переконаний Федоринчик.
Матері виходять на захист дітей

Протестів стає більше

Але те що не змогли зробити чиновники, змогли зробити громадські активісти. Так, лише завдяки багатотисячним протестам в Маріуполі, комбінат Азовсталь припинив роботу аглофабрики, основного забруднювача повітря в місті. Утім, здоров'я людей все одно нікого не цікавить, каже громадський еколог Анастасія Богданович. У розмові з Deutsche Welle вона навела свіжий приклад: у Макіївці люди протестують проти будівництва в жилому районі заводу з переробки шламових відходів. "Представники влади висувають аргументи на кшталт "це ж робочі місця". Але це насправді так само і місця на кладовищі. Це ж просто тихе вбивство. Чому ж тоді влада так не піклуються про створення робочих місць на новому сучасному виробництві, де не було б загрози здоров'ю", - запитує активістка.


Акції протесту проти забруднення довкілля відбуваються на Донеччині дедалі частіше. Здебільшого у них беруть участь жінки. "Наразі молоді мами - найактивніші учасниці екологічних протестів на Донбасі. Зрозуміло, що найбільше нас турбує здоров'я наших малюків. Незрозуміла тільки байдужість чиновників до екологічних проблем. Адже ми всі, незалежно від посад, дихаємо одним повітрям", - каже Наталя, яка донеччанка Наталя, яка часто приходить на екологічні акції разом із своєю дитиною.

Автор: Каріна Оганесян
Джерело: dw.de

Міліція пересяде з ВАЗів на гібридні Toyota Prius

Україна закупила 1220 автомобілів Toyota Prius з бензиново-електричним двигуном, для заміни патрульних автомобілів МВС. Про це заявив міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков, пише "Комерсант-Україна" у статті "МВС пересяде на гібриди".
За словами міністра, перші п'ять Toyota Prius очікують розмитнення в Іллічівському морському торговому порту. Решта надійдуть в парк МВС у вересні.

Інші імпортери гібридних автомобілів не брали участь у проекті. Директор з маркетингу ТД "Ніко" (імпортер Mitsubishi) Максим Хом'як пояснює, що операція з купівлі гібридних автомобілів для МВС, по суті, є бартером.

Засоби для закупівлі - а це 380,7 млн гривень - отримані від продажу Японії частини держквоти на викиди парникових газів.

Кабмін підписав договір з Японією про продаж 30 млн одиниць встановленої кількості за ціною 10 євро/т в березні 2009 року. Спочатку умови договору припускали, що гроші в рамках цього проекту буде виділено під покупки саме Toyota Prius, каже Хом'як.

З цих же причин не брав участі в тендері і інший японський бренд - Honda, в лінійці якого також присутні гібридні автомобілі.

У травні 2011 року МВС повідомило про попередню домовленість з японською урядовою організацією NEDO про реалізацію проекту із заміни автопарку відомства за рахунок "кіотських грошей".

У рамках схеми "зелених" інвестицій планувалося замінити 2 тис. патрульних автомобілів ВАЗ і УАЗ на Toyota Prius. Тоді парк легкових автомобілів МВС становив 12,7 тис. одиниць, з яких 30% потребували "негайної заміни".

Джерело: fakty.ictv.ua

У Львівській облраді не бачили урядової угоди з Chevron

Львівська обласна рада не отримувала проект угоди про розподіл продукції між урядом та компанією Chevron і тому про якесь порозуміння щодо погодження цієї угоди не йдеться.
Про це заявив голова Львівської обласної ради Петро Колодій, коментуючи висловлювання міністра екології та природних ресурсів України Олега Проскурякова про те, що Кабмін знайшов порозуміння з Львівською та Івано-Франківською обласними радами щодо угоди про розподіл продукції з Chevron в рамках розробки Олеської площі.

«Прикро, але міністр екології та природних ресурсів подав недостовірну інформацію, - зазначає Петро Колодій. - До Львівської обласної ради проект угоди не надійшов, депутати його не бачили і не знають, про що там йдеться, зокрема, не відомо, чим обернуться сланцеві угоди для місцевих громад, на території яких Chevron планує розробку родовищ».

Колодій каже, що про якесь "порозуміння" взагалі не йдеться, адже обласна рада не отримала ні від уряду, ні від Chevron інформації, яку вимагала. Голова облради нагадав, що обранці вимагали інформації про ризики видобутку сланцевого газу, про склад суміші, яку використовують в технології гідророзриву, про те, наскільки загрожує видобуток якості та запасам питної води, та про гарантії безпеки для довкілля і людей.

«Позиція Львівської обласної ради залишається незмінною: передусім ми вимагаємо висновків щодо екологічних ризиків видобування на підставі серйозних досліджень, які мають також пройти експертизу українських науковців, громади мають отримати гарантії стосовно виконання інвестиційних зобов’язань компанією та ліквідації можливих екологічних загроз, обласна рада як орган місцевого самоврядування має детально вивчити текст Угоди про розподіл продукції, донести цю інформацію до громад та після погодження з громадами ухвалювати рішення», – заявив Петро Колодій.

Нагадаємо, що 26 лютого міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков заявив, що угоду із компанією Chevron із розробки Олеської площі (Львівська область) буде підписано до травня. Міністр додав, що уряду вдалося налагодити відносини з місцевими органами управління, на території яких планує здійснювати видобуток газу Chevron. 

Нагадаємо, Кабмін схвалив проект угоди про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській площі між Україною, компанією Shell Exploration and Production Ukraine Investment B.V. і «Надра Юзівська». Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявляв, що промислова розробка Юзівського родовища може за 10 років дати Україні додатково 8-10 мільярдів кубічних метрів газу на рік. 

Прогнозні ресурси Юзівської площі оцінюються в 4,054 трлн. куб. метрів газу. Прогнозні ресурси Олеської площі - в 2,98 трлн. куб. метрів газу. 

У підсумку угоду з Chevron поки не укладено, а з Shell - підписано в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі 24 січня. 

Громади Миколаївського, Жовківського, Буського і Золочівського районів Львівщини наразі не готові дозволити видобуток сланцевого газу на території своїх районів, оскільки немає відповідей на всі запитання щодо екології та економічної вигоди. 

Джерело: zaxid.net

В Україні з літа заборонять кульки та пластик

Це передбачено відповідним законопроектом. У Верховну Раду України внесений законопроект № 2353 про обмеження використання з 1 липня полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення. Законопроект передбачає заборону на виробництво, імпорт, використання, а також поширення полімерних пакетів об'ємом менше 35 літрів і товщиною менше 0,025 мм. Крім того, заборона буде діяти і на упаковки, які складаються з картону, паперу і екструзійної полімерної плівки або парафіну. Більш жорсткі правила використання кульків та пластикових упаковок пропонується встановити для підприємств у сфері продовольчого рітейлу та громадського харчування. Для них використання полімерних пакетів може бути повністю заборонено.

Як пояснив свою ініціативу автор законопроекту народний депутат Ігор Циркін (ПР) жорсткість використання полімерних матеріалів продиктовано турботою про довкілля. «В Україні на людину щороку припадає більше 500 викинутих поліетиленових пакетів. Вони використовуються протягом 20 хвилин, перш ніж їх викинуть, а розкладаються більше 100 років», — йдеться в пояснювальній записці до документа. Замість полімерів тривалого розщеплення пропонується використовувати бистроразлагаемие біологічні полімерні пакети і упаковку.

Джерело: vkurse.ua

Через недофінансування екологія Азово-Чорноморського узбережжя погіршується

Колегія Рахункової палати розглянула звіт про ефективность використання коштів, виділених з держбюджету на реконструкцію очисних споруд Азово-Чорноморського узбережжя від забруднення. Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.
Як зазначається, встановлено, що використання коштів держбюджету на заходи з реконструкції очисних споруд, розташованих на території АР Крим та міста Севастополя, розпорядниками нижчого рівня у 2010-2012 роках здійснювалося без належного внутрішнього контролю за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності. Як наслідок, у цей період ефективне управління бюджетними коштами забезпечено не було.

"Так, для виконання відповідних міжнародних зобов’язань, а також рішення Комітету з економічних реформ при президентові України щодо заходів з реконструкції очисних та інших споруд з метою захисту акваторії Азово-Чорноморського узбережжя від забруднення, розташованих на території АР Крим та міста Севастополя, у 2010-2012 роках з державного бюджету виділено майже 700 млн гривень",- йдеться у повідомленні.

Згідно із повідомленням, фактично на зазначені заходи у цей період використано менше 30% від затвердженого обсягу витрат, у результаті профінансовано реконструкцію лише 13 об’єктів із 22 запланованих.

"Неналежне виконання запланованих заходів на території Криму та Севастополя пов’язане насамперед з відсутністю системного підходу до планування, фінансування і контролю за використанням бюджетних коштів", повідомляє прес-служба.

Крім того, ефективному і результативному використанню коштів держбюджету, виділених на захист акваторії Азово-Чорноморського узбережжя від забруднення, завадила неузгодженість нормативно-правових актів з даного питання. У результаті обсяги скидання неочищених стічних вод зростають, стан акваторії Азово-Чорноморського узбережжя погіршується.

Джерело: epravda.com.ua

Опозиція заблокує сланцевий газ?

Підписання першої угоди щодо видобутку сланцевого газу в Україні є справою найближчого майбутнього.
23 січня Кабмін Миколи Азарова схвалив проект угоди про розподіл продукції, що видобуватиметься на Юзівському родовищі. Угода буде тристоронньою – між державою Україна, нідерландською "дочкою" корпорації Shell "Shell Exploration and Production Ukraine BV" та ТОВ "Надра Юзівська".

Цим же рішенням уряд уповноважив міністра енергетики Едуарда Ставицького підписати угоду та дозволив йому "вносити в разі потреби до її (угоди) проекту зміни, що не мають принципового характеру".

Раніше Донецька і Харківська облради, на території яких і є Юзівське родовище, без проблем схвалили проект видобутку сланцевого газу.

"Економічна правда" вже неодноразово писала про третю сторону УРП – "Надра Юзівська". 90% цієї компанії належить державним "Надрам України", а 10% - фірмі "СПК-Геосервіс". Таким чином ця загадкова компанія екс-співробітників НДІ "Нафтогазу" братиме участь у розподілі вуглеводнім разом з державою і транснаціональними корпораціями.

Існує думка, що завдяки такий схемі реалізований інтерес президентської родини, яка дала доступ корпораціям до українських родовищ.

Більше того, сам проект угоди ніхто не бачив. У яких пропорціях розподілятимуться багатостраждальні вуглеводні між названими фігурантами залишається таємницею. Не був доданий цей проект і до свіжого рішення Кабміну – на урядовому сайті опублікували лише саме "ритуальне" рішення.

Фото energytribune.com

Суттєвим є той факт, що погодження проекту місцевими органами влади було обов'язковою умовою підписання угоди. І саме тут мав би "сплисти" екологічний аспект.

Адже існує думка, що технологія видобутку сланцевого газу з використанням технології гідророзриву є екологічно небезпечною. Деякі екологи стверджують, що гідророзрив може спричинити забруднення ґрунтових вод.

Через можливі проблеми деякі країни заборонили видобуток сланцевого газу. Зокрема, так сталося у Франції. Але щодо французького випадку є різні думки, адже, крім екологічних питань, у Франції існує "ядерне лоббі", яке зацікавлене у розвитку свого напрямку.

Певні проблеми з технологію гідророзриву були у Великій Британії. 2011 року, під час випробувальних робіт поблизу Блекпулу, відбулося два землетруси, які можна було відчувати на поверхні. Після цього роботи були призупинені, і створена спеціальна урядова комісія.

Щоправда минулого року британська комісія дійшла висновку, що технологію гідророзриву застосовувати можна, але під жорстким контролем.

Також в організації "антисланцевої" кампанії у Європі підозрювали російський "Газпром", який жодним чином не зацікавлений у розвитку альтернативних видів палива.

Отже екологічний аспект лишається дискусійним й донині. Однозначної відповіді щодо безпечності технології гідророзриву поки ніхто не дав.

Минулого року, під час спілкування з керівником представництва Shell в Україні Грехемом Тайлі, "Економічна правда" поцікавилась цим питанням.

"Ми переконані, що газ з ущільнених порід може видобуватися безпечно як для людей, так і для довкілля. Саме тому ми не шкодуємо ні часу, ні зусиль на співпрацю з неурядовими організаціями, представниками місцевих спільнот та громад для того, щоб з'ясувати, як нам втілювати наш проект найкращим чином", - казав тоді Тайлі.

А український ідеолог проекту "Сланцевий газ" Едуард Ставицький в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" стверджував, що "у пропозиціях компаній Shell і Chevron є цілий розділ щодо екології, і ми над цим щільно працюємо, включаючи і управління екологічними ризиками".

Західна Україна

В українських реаліях найбільш проблемним лишається економічний бік справи. Коли переможцями державних конкурсів з відбору майбутніх учасників видобутку сланцевого газу стали світові гіганти Shell та Сhevron, можна було тільки порадіти.

Адже корпорації мають звичку ретельно слідкувати за своїм іміджем, і співпраця з Україною мала би бути прозорою, як сльоза дитини. Але все сталося як завжди. Була вигадана нехитра схема з введенням "прокладки", участь якої може пояснюватися легалізацією банального "відкату".

Проекти угоди з конкретними цифрами розподілу українського газу також лишаються утаємниченими. Тим часом, підписання угоди щодо Юзівської площі вийшло на фінішну пряму.
Фото: vestifinance.ru

Видається, що несподіванок на родовищі, яке знаходиться у вотчині чинної влади, очікувати не варто. Питання вирішено.

А от з другим потенційним родовищем сланцевого газу – Олеською площею – несподіванки цілком можуть статися.

Ця площа знаходиться в межах Львівської та Івано-Франківської областей. Її має розробляти компанія Сhevron, спільно з українським ТОВ "Надра Олеська". Схема та ж сама, що й у випадку Юзівської площі – "Надра Олеська" створена НАК "Надра України" та ТОВ "СПК-Геосервіс".

Але ситуація там є ще очевиднішою. Компанію "Надра Олеська" очолив пан Максим Шишлов. Ця невідома широкому загалу людина має цікавих партнерів та не менш цікаву біографію.

Зокрема, у Шишлова простежується непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка володіє територією резиденції Віктора Януковича "Межигір'я". Більше того, 2007 року Шишлов працював директором департаменту фінансових інвестицій НАК "Надра України".

Тоді "Надра України" очолював Едуард Ставицький, і саме тоді ця державна компанія запустила процес відчуження "Межигір'я" на користь Януковича. Ці факти дають ще більше підстав вірити у інтерес "Сім'ї" у сланцевому газі.

Втім, є один суттєвий момент. Погоджувати проект видобутку на Олеській площі мають Івано-Франківська та Львівська облради. А вони контролюються опозицією. Зокрема, обидві облради очолюють представники "Свободи" – Василь Скрипничук та Петро Колодій відповідно.

Можна припустити, що такої ж "теплої ванни", як у Харківський та Донецькій облраді тут не буде.

Екс-голова екологічної комісії Львівської облради, а нині голова екологічного комітету Верховної Ради Ірина Сех ще минулого року заявляла, що громадськість намагаються усунути від питання про видобуток сланцевого газу на Львівщині.

Більше того, 17 січня Сех зареєструвала у Верховні Раді постанови про проведення парламентських слухань на тему "Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні".

У пояснювальній записці до постанови зазначається наступне:

"Верховною Радою України прийнято зміни до законодавчих актів, згідно з якими до вуглеводневої сировини, нетрадиційних вуглеводнів віднесено газ сланцевих товщ. Кабінетом Міністрів України видобування та використання як альтернативного виду палива газу сланцевих товщ віднесено до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2012-2016 роки, затверджено умови конкурсів на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Олеської та Юзівської ділянок, на яких можна видобувати сланцевий газ.

Водночас можливі екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості, зокрема екологічні наслідки застосування технології гідророзриву пласта, а також спричиняють численні звернення громадських організацій до органі влади України, міжнародних організацій та Європарламенту".

Саме для цих питань представниця "Свободи" пропонує провести 20 березня слухання у сесійній залі.

Раніше екс-міністр екології, а нині міністр енергетики Ставицький вже заявляв, що видобуток на Олеській площі є безпечним, а місцеві органи влади ніхто не намагався усунути від процесу.

Однак можна припустити, що саме суперечливе екологічне питання стане "мотором" протидії реалізації сланцевого проекту на Західній Україні.

Джерело: epravda.com.ua