#ukrpryroda
Показ дописів із міткою ‪#‎COP21‬. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ‪#‎COP21‬. Показати всі дописи

"Шанс уберегти планету" - інтерв'ю для газети "Сільські вісті"

Ми вже повідомляли про подію світового масштабу – глобальну кліматичну конференцію країн-учасниць Конвенції ООН про зміни клімату, яка проходила в Парижі з 30 листопада по 12 грудня. Нагадаємо, що у заході взяли участь 195 держав з усіх континентів. З промовами виступили півтори сотні глав держав та урядів, а загальна кількість учасників сягнула сорока тисяч. У складі офіційної делегації України як професійний експерт із питань зміни клімату і політики розвитку був Василь ШЕВЧУК – доктор економічних наук, професор, голова Українського товариства охорони природи. Після повернення зі столиці Франції він поділився своїми враженнями із «Сільськими вістями». 

– Василю Яковичу, чим пояснюється така увага світової спільноти до цієї конференції та безпрецедентна кількість країн-учасників? 

– Це викликано двома причинами. Перша та, що клімат планети й справді змінюється. І це знайшло особливе підтвердження на форумі у промовах представників малих острівних та гірських держав, які вже сьогодні надзвичайно потерпають від кліматичних коливань. Наприклад, чільник однієї з малих острівних держав сказав: «Ось накотилась велика океанська хвиля і 90% нашого ВВП забрала. Що нам робити далі?». Тому такі країни звертаються із закликом до тих, які викидають найбільше парникових газів, зменшувати навантаження на атмосферу, тим самим стримуючи підвищення температури. Світ не може далі розвиватися, лише експлуатуючи природні ресурси маленької планети і забруднюючи навколишнє природне середовище. Шар біосфери над землею – всього 10-11 км від її поверхні. Проведіть в уяві від свого дому лінію такої довжини, і стане зрозуміло, наскільки це мало! А цей шар зберігає життя на всій земній кулі. 

Другий фактор – це теракти в Парижі й тероризм у цілому, який почав загрожувати світовій безпеці і взагалі всьому людству. До речі, після терактів у столиці Франції були пропозиції заради безпеки перенести цю конференцію в інше місце. Однак усі керівники і представники країн-учасниць приїхали саме в Париж, аби продемонструвати, що світ солідарний і готовий боротися з усіма існуючими викликами. Тон більшості виступів задав президент Сполучених Штатів Барак Обама, який у своїй промові сказав, що на сьогодні є дві найбільші загрози глобальному світу – тероризм і зміни клімату. Тому держави-учасники просто не могли не ухвалити Кліматичну угоду, яка дає шанс врятувати планету. 

– А що відбувалося за лаштунками форуму, там, де конкретно «рятували» земну кулю?

– Спочатку працювали експерти, які добре розуміються на тонкощах – правових, економічних, кліматичних. Вони зближували позиції різних країн, бо одні обстоюють своє право більше викидати парникових газів, інші навпаки. Тому чи не найголовнішим завданням форуму було збалансувати та підвести до одного знаменника всі егоїстичні національні інтереси, аби врешті-решт Угода юридично обов’язково була ухвалена. Це планувалося зробити у п’ятницю 11 грудня. Однак останнє протиріччя було знято тільки вночі з п’ятниці на суботу – під час телефонної розмови Барака Обами з головою КНР Сі Цзіньпіном. Це відкрило шлях до остаточного ухвалення нової Кліматичної угоди. 

– Що цей документ дає світові і, зокрема, Україні?

– Якщо кількома словами, то – надію на збереження планети. Коли ж узагальнити, то у Парижі досягнуто домовленості про три надважливі для всього світу речі: зміна глобальної політики розвитку, доступ до зеленого кліматичного фонду і передача технологій. Власне кажучи, всі ці три чинники мають надважливе значення і для України. У світовому ж масштабі це означає, що, по-перше, ера вуглеводнів – нафти, газу і особливо вугілля – відходить у минуле. Світ буде все більше переходити на відновлювані джерела енергії: сонячну, вітрову, гідро, термальну та інші види. Тобто не так по-хижацькому експлуатуватимуться земні надра, а їхній енергетичний ресурс буде менше використовуватися як глобальна зброя у боротьбі за сфери домінування. У світі гармонізуватимуться моделі виробництва і споживання, тому довкілля зазнаватиме набагато меншої шкоди, а унікальність планети з її різними народами, розмаїттям культур, красою природи тощо дістане реальний шанс зберегтись і для майбутніх поколінь. 

По-друге, розвинені країни зобов’язалися допомагати фінансово малим острівним державам та країнам, що розвиваються. Для цього вже до 2020 року буде сформовано зелений кліматичний фонд у розмірі 100 млрд доларів щорічно. До речі, чи не найгострішою проблемою, над розв’язанням якої дуже вміло та професійно боролася українська делегація, було забезпечення доступу України до цього фонду як країни з перехідною економікою. І цю позицію вдалося відстояти, хоч і величезними зусиллями. Особливо хотів би відзначити професіоналізм невеликої групи наших експертів – всього 10-15 чоловік (для прикладу, в Туреччини їх було 100, у США та Китаю по 200), які бігали буквально з кабінету в кабінет, переходили з одного пленарного засідання на інше, проводили численні двосторонні зустрічі, консультації, перемовини, щоб захистити національні інтереси України. І таки добилися свого.

І третя позиція: у новому документі записано, що розвинені країни будуть передавати тим, що розвиваються, зелені технології, щоб вони могли вирішувати свої соціально-економічні проблеми та не шкодити довкіллю.

– Які ще враження од відвідин Парижа?

– Конференція проходила на території знаменитого на весь світ авіасалону Ле Бурже. Вражають тамтешні виставки найсучасніших технологій. Наприклад, експозиція однієї з японських автомобільних фірм, в якій, серед іншого, демонструвався чудовий електромобіль. У його багажнику розміщений спеціальний пристрій, який, коли машина їздить по місту, вбирає із довкілля негативні складові (вуглекислий газ, смог тощо) і концентрує ці шкідливі речовини. Потім, коли авто заїжджає на заправку (зарядку), в нього зливають концентрат, зібраний за день, і за це надають знижку на електрику. Уявляєте, як це актуально для Києва та інших промислових міст України – Маріуполя, Донецька, Луганська, Одеси… 

Що ж до ж самого Парижа, то це, безумовно, унікальне місто. Але й наш Київ дуже красивий. До речі, українці нічим не поступаються перед західними людьми, ментальність у нас європейська. Бо українська національна ідея – воля. Цим ми відрізняємося від степових цивілізацій, де панує чиношанування, а окрема особистість нічого не варта. Єдине, що, на мій погляд, нам украй необхідно зробити, це провести в Україні найголовнішу реформу – забезпечити панування Закону. 

От що мені, скажімо, подобається у парижан, та й французів як нації? Це їхній дух. Упродовж століть вони з любов’ю, «професійно» створювали свою країну. Тому й мають тепер домінуючі у світі позиції в різних сферах – від культурної до економічної. Бо коли є дух, єдність нації, тоді починають відроджуватися та розвиватися економіка, культура, духовний світ. І якщо вже ми обрали європейський шлях розвитку, то тепер, за прикладом французів, треба підіймати дух нації, пробуджувати громадянську ініціативу і, звісно, забезпечувати верховенство права. Воно вселяє впевненість у людей, робить їх небайдужими, готовими до участі в управлінні державою. Тоді й починає формуватися і діяти отой дух. 

І наостанок. На відкриття конференції приїхав наш Президент і виступив з промовою. А коли ми на рівні експертів уже більше не могли поступатися національними інтересами, бо це вийшло б за рамки директив офіційної делегації, тоді втрутився Прем’єр-міністр і взяв на себе вирішення деяких проблем. Тобто був контакт і співпраця. Якби так завжди співпрацювали фахове середовище й ті, хто приймає рішення. Ось такі загальні й специфічні враження від цього форуму Це справді велике дійство і воно запам’ятається.

"Сільські вісті" 
вівторок, 22 грудня 2015 р., № 134 (19329) 
Розмову вів Михайло ГУБАШ

Чому 2°С – не врятує світ. Пояснення The Economist

На кліматичній конференції ООН делегати з 190 країн мають підписати угоду, яка не допустить підвищення температури на планеті більше, ніж на 2°С. 

Перші згадки про максимальний поріг у 2°С, про який йшлося у газетах в середині 1970-х, належали вихованцю Єльського університету, економісту Вільяму Нордгаусу. Оскільки це було щось на кшталт «першої спроби», він висунув здогадку, що температура не має підніматися вище того показника, який був 100 000 років тому або навіть ще раніше, залежно від інформації, яку можна отримати завдяки властивостям льодового покрову. 

Зважаючи на те, як мало на той час було відомо про ризики та шкоду глобального потепління, професор Нордгаус визнав, що насправді стан довкілля є «глибоко незадовільним». Тим не менш, європейські науковці продовжували обговорювати підвищення температури на 2°С, аж до того часу, поки в 1990 році згідно з дослідженнями, проведеними Шведським інститутом навколишнього середовища, «вплив, якого зазнавала екосистема, у зв’язку з історичними змінами температури» і який становить більше, ніж 1°С є небажаним. Автори дослідження розуміли, що вже неможливо втримати показник в 1°С , тому вони запропонували замінити його на більш оптимістичний у 2°С. Після цього, вищевказаний максимум був затверджений Радою Європейського Союзу в 1996 році, а в 2009 році – ухвалений країнами Великої вісімки. Не зважаючи на хаос, в якому проходила конференція в Копенгагені того року, температурне обмеження в 2°С справило значний вплив на країни, які вважаються найбільшими світовими забруднювачами. Тоді 2°С стали частиною угоди, ухваленої між зазначеними державами, а в 2010 році ця межа була зазначена як один з основних факторів кліматичної політики ООН. 

Активісти мовою жестів показують, 1,5 °C

Це просте правило щодо неперевищення обмеження у 2°С дуже сприяє веденню кліматичної політики. Воно поєднує в одній простій для запам’ятовування цифрі всю складність самого процесу кліматичних змін, та вказує політикам, що саме варто зробити, щоб запобігти глобальній катастрофі. 2°С вважаються захисним бар’єром, що відділяє світ, або хоча б певну його частину, від катастрофічних наслідків. Крига вже почала танути, а береги поступово занурюються під воду. Жителі острівних держав, які розташовані дещо нижче рівня моря, як, на приклад, Тувалу та Кірибаті, вже готуються до переселення. Ці та інші країни, які найпершими відчули на собі негативні наслідки кліматичних змін, не залежно від майбутніх результатів конференції в Парижі, наголошують, що максимальний градус не має перевищувати 1.5°C. 

Ліміт у 2°C не є настільки простим, як це могло б здатися на перший погляд. Насправді, дуже важко отримати точні дані температурних показників з усього світу. Гглобальне потепління проходить по-різному в різних куточках світу. Так, наприклад, в Арктиці цей процес відбувається вдвічі швидше, а ніж в будь-якій іншій частині планети.
Поріг в 2°C не найкраща довгострокова мета, адже скоріш за все при такому потеплінні будуть значні негативні наслідки. Проте саме його існування передбачає переговори. Тож, якщо більш ніж 190 країн муситимуть домовитися, цього вже достатньо для виправдання цієї цілі.

Переклад: Ірина Веремієнко
Джерело: economist.com

У Парижі погодили проект угоди щодо змін клімату

Учасники конференції ООН із питань змін клімату, що проходить у Парижі, погодили попередній текст угоди щодо скорочення викидів вуглецю в атмосферу.

Міністри країн-учасниць конференції обговорять 48-сторінковий документ у наступний понеділок.

Остаточної багатосторонньої кліматичної домовленості планують досягти до кінця наступного тижня.

Представник Франції застеріг, що для досягнення угоди необхідно подолати ще багато політичних розбіжностей.

Критична точка

Делегати від 195 країн працювати усю ніч із п'ятниці на суботу, аби досягти згоди до дедлайну, встановленого французькою стороною, що приймає конференцію, на полудень суботи.

Об'ємний документ відтак перейде до розгляду на рівні міністрів, що мають узгодити між собою багато політичних нюансів, перш ніж попередній текст домовленості упишуть у довгостроковий договір.

"Цей текст позначає бажання усіх нас досягти згоди. Це ще не кінець нашого шляху. Нам ще доведеться розв'язати значні політичні питання", - застерегла посол Франції з клімату Лоренс Тубіана.

Водночас багато делегатів висловили полегкість, що вже вдалося погодити принаймні попередній текст, оскільки це означає досягнення певної критичної точки після чотирьох років переговорів.

Складні питання

Документ викладає низку варіантів для міністрів щодо такого, якою буде довгострокова мета остаточної угоди, а також масштаби і методи підвищення кліматичного фінансування для бідних країн.

Серед складних питань, які потребують подолання розбіжностей між країнами, - поділ країн на розвинені і такі, що розвиваються, що наразі досі відповідає класифікації 1992 року, коли була підписала Конвенція ООН. Багато держав не згодні із таким розподілом.

Зокрема, багато заможних країн прагнуть, аби більше країн із економікою, що розвивається, узяли на себе скорочення викидів і фінансування боротьби зі змінами клімату.

Водночас з цього приводу висловилася посол від Південної Африки: "Результат паризького саміту повинен відповідати Конвенції ООН, її принципами та положеннями, і не повинен переписувати або повторно інтерпретувати її рішення", - сказала Нозіфо Мксакато-Дісеко, що також представляє 130 країн, що розвиваються.

Початковий варіант погодженого у суботу документа складався із 50 сторінок, які проте від початку переговорів і до п'ятниці скоротилися до 36, але зрештою знову збільшилися - до 48 сторінок.

"Зараз нам треба зібрати разом усю політичну волю, необхідну для досягнення ефективної та довготривалої домовленості, що захистить найбільш вразливих серед нас", - сказав представник Мальдівів Торік Ібрагім.

Існують побоювання, що кліматичні посли залишили для міністрів надто багато неоднозначних питань, що потребують вирішення, що призведе до надто великої кількості компромісів.

"Ми сподіваємося, що у поспіху міністри не проміняють доцільність на амбіції, і залишаться вірними науці", - застерегла представниця Всесвітнього фонду дикої природу Таснім Ессоп.

Джерело: bbc

У Китаї через смог не видно сонця: Пекін оголосив найвищий рівень забруднення повітря

У Пекіні 30 листопада спостерігається рекордне цьогоріч забруднення повітря шкідливими речовинами. У Шанхаї концентрація шкідливих речовин перевищує норму в 6 разів.

Міська влада оголосила помаранчевий, найвищий, рівень небезпеки. У школах скасували всі заняття на вулиці, а фабрики, які забруднюють повітря, змусили скоротити виробництво.


Згідно з даними міської влади, концентрація шкідливих речовин у повітрі Пекіна пополудню становить близько 654 мікрограмів на кубічний метр.










Джерело: unian.net та abcnews.go.com