#ukrpryroda
Показ дописів із міткою заповідник. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою заповідник. Показати всі дописи

Майбутнє Чорнобильської зони - заповідник, де "фонить"

Нещодавно мінприроди оприлюднило плани зміни статусу частини зони відчуження довкола ЧАЕС. Спонукало до такого кроку насамперед помітне зниження рівня радіаційного забруднення як в самій зоні, так і на прилеглих до неї територіях.

Планується виокремити з теперішньої суцільної зони відчуження 10-кілометровий промисловий майданчик. До нього увійде сама станція та розміщенні у безпосередній близькості об’єкти з переробки та зберігання ядерних відходів, а ще прилеглі території, де й досі небезпечно високий радіаційний фон. Решту земель 30-кілометрової зони позбавлять статусу зони відчуження. Ці площі має зайняти біосферний заповідник.


У задумах чиновників є навіть дозвіл на проживання та ведення певних видів господарської діяльності на місцевостях, які раніше входили до другої та третьої зони. Очікується, що зміни мають призвести до такого собі економічного ренесансу згаданих районів 2-ї та 3-ї зони.

10-кілометрова зона навкола ЧАЕС одержить особливий статус

У мінприроди кажуть, що заповідник не матиме гомогенного характеру. Як пояснили на запит DW у прес-службі відомства, передбачається розмежування на умовні зони: заповідну, буферну та антропогенного ландшафту. В окремих зонах планується дозволити навіть певні види господарської діяльності. Правда, це стосуватиметься лише тих її різновидів, що мають безпосередній стосунок до заповідної сфери та функціонування самого заповідника.

Не для туристів, а для науковців

Не секрет, що після аварії на ЧАЕС пустища зони облюбували численні звірі, птахи та плазуни. Серед них і рідкісні. Там спостерігається помітне і стале збільшення популяцій тварин та біорізноманіття. До "тубільців" додалися ще й коні Пржевальського, яких наприкінці 90-х завезли сюди з заповідника "Асканія-Нова". Словом, тваринам і рослинам там і так живеться привільно. Що ж тоді принесе статус біосферного заповідника чистині Чорнобильської зони?

На погляд представників мінприроди, біосферний заповідник допоможе систематизувати проведення наукових досліджень та експериментів і покращить співпрацю з вченими з-за кордону. А ще уможливить створення спільної бази даних. Та й нагляд за місцевою флорою та фауною значно поліпшиться. Те саме стосується земельних та водних ресурсів, додали у відомстві.

Заступник міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін розповів в прямому ефірі медіакомпанії "5 канал" про плани створення науково-дослідного центру під егідою міжнародної програми ООН з захисту довкілля (UNEP). Утім, Курикін справжнього напливу туристів не очікує, припускаючи, що біосферний заповідник відвідуватимуть головно вчені та дослідники.

Навіть нині чимало видів тварин почуваються досить привільно у зоні відчуження

Площа задуманого Чорнобильського біосферного заповідника має скласти майже 230 тисяч гектарів. Це - більше, ніж вдвічі перевищує угіддя Чорноморського біосферного заповідника в Херсонській області, найбільшого в Україні. Лунали навіть наміри створити транскордонний українсько-білоруський біосферний резервуар площею близько 500 тисяч гектарів.

Екологи теж підтримують

Ініціативу уряду підтримують і незалежні фахівці. Так, експерт та голова правління Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан теж схвально ставиться до згаданих намірів урядовців. На його думку, такий крок міг би значно покращити природоохоронну діяльність. Адже саме існування зони відчуження, на думку експерта, не забезпечило належного захисту від несанкціонованого відстрілу тварин та птахів, вилову риби та розробки корисних копалин, приміром, торфу. Те саме стосується і незаконної масової вирубки лісу, додав Мовчан.

Крім того, до заповідника увійде унікальна зона Полісся, що має неабияке екологічне значення як "легені Європи". Не менш важливою є ще одна обставина: заповідник може посилити природний бар'єр подальшому розповсюдженню радіонуклідів із зони, пояснив знавець.

Специфіка радіологічного забруднення

Не має застережень щодо створення заповідника та буферизації нинішньої зони відчуження й директор Інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування Валерій Кашпаров. У розмові з DW Кашпаров зазначив, що, власне, небезпечно забруднені території знаходяться в радіусі 10 кілометрів довкола ЧАЕС. Українське законодавство забороняє жити та вести господарську діяльність на землях з таким високим рівнем радіаційного забруднення. Водночас, території, які знаходяться за межами 10-кілометрової зони в цілому більш-менш чисті. Приміром, радіаційний фон у самому Чорнобилі істотно не відрізняється від показників Києва, пояснив експерт.

Тож проведення ретельної інвентаризації території якихось радіологічних причин для заборони ведення господарської діяльності там не виявили. Навпаки, тривалі дослідження довели, що рівень радіонуклідного забруднення продуктів, що вирощують самосели в деяких районах 30-кілометрової зони, практично дорівнює показникам з Рівненської області.

Експерт додав, що певні сектори теперішньої 30-кілометрової зони, особливо ті, що південніше від річки Уж, взагалі можна було б віднести до більш-менш безпечної категорії, бо згадана річка являє собою досить суттєвий рубіж для поширення радіонуклідів та несанкціонованих візитів. Тож тамтешні землі відносно чисті. Крім того, співробітники його інституту пересвідчилися, що потенційної небезпеки значного поширення радіонуклідів з біотою, тобто з тваринами, птахами та рибами, теж немає. Тобто якихось факторів, які б говорили "проти" біосферного заповідника, він не вбачає, підсумував Валерій Кашпаров.

Ідея не нова

Створення заповідника на території Чорнобильської зони відчуження - не нова. Але саме зараз її втілення видається найбільш вірогідним. У березні цього року відбулися парламентські слухання про подальшу долю Чорнобильської АЕС і перспективи розвитку зони відчуження. А 22 квітня поточного року Рада ухвалила постанову, яка рекомендує уряду прискорити погодження всіх необхідних матеріалів для створення Чорнобильського біосферного заповідника. До того ж, міністр екології Ігор Шевченко 27 квітня завізував та спрямував до мін'юсту проект відповідного указу президента, про що написав на своїй сторінці у Facebook.

Щоправда, торувати ніким неходжений шлях не доведеться - схожий досвід на радіоактивно забрудненій території має Білорусь. На землях білоруського сектора 30-кілометрової зони з 1988 року діє Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник.

Джерело: dw.de
Автор: Валерій Сааков

На заповідники очікує колапс

Уже з початку наступного року господарська й просвітницька діяльність двох заповідників та трьох національних парків Херсонщини буде повністю паралізована. Вони не зможуть приймати туристів та укладати угоди стосовно продажу чи обміну надлишків рідкісних тварин, птахів і рослин. І все через «прогалину», яку міг би ліквідувати один-єдиний рядок у Законі України «Про природно-заповідний фонд».

Кількість тварин на обмін та продаж, а також туристів, котрі можуть відвідувати резерват, визначається вченою радою заповідника. Але ці ліміти повинні узгоджуватися на рівні територіального органу Міністерства екології та природних ресурсів України. А таке узгодження стало неможливим після того, як у рамках адміністративної реформи обласні управління екології та природних ресурсів реорганізували у відповідні департаменти облдержадміністрацій не тільки на Херсонщині, а й у межах усієї держави. Їм повноваження узгоджувати ліміти державна влада не надала, і коли це станеться — ніхто не знає. Отже, з 1 січня 2013 року на заповідники й національні парки чекає невідворотний колапс, — песимістично прогнозує директор заповідника «Асканія-Нова» на Херсонщині Віктор Гавриленко.

Справді, обласне управління екології та природних ресурсів, як територіальний орган профільного міністерства, мало повноваження узгоджувати ліміти та видавати дозволи на продаж рідкісних тварин, приймання певної кількості туристів на заповідних територіях тощо. Закон відводить на цю процедуру місяць, але ми зазвичай вкладалися в кілька днів, і адміністрація місцевих заповідників чи природних парків ніколи не висувала з цього приводу жодних претензій. 

Однак нині наше управління реорганізовано в Департамент екології та природних ресурсів Херсонської ОДА, і Закон України «Про природно-заповідний фонд» просто не передбачає його участі у процедурах узгодження лімітів та видачі дозволів. 

Ми не раз зверталися до Мінекології України із проханням терміново ініціювати внесення змін до законодавства, та наразі справа з місця не зрушила, — пояснює начальник відділу природно-заповідного фонду і біоресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА Олена Денисова. — Роз'яснень з цього приводу від міністерства також не отримували.

Херсонські чиновники радять адміністрації заповідників та національних природних парків по узгодження лімітів звертатися до Мінекології напряму. Або ж чекати, коли Верховна Рада України внесе необхідні зміни до вже згадуваного Закону «Про природно-заповідний фонд». Та у зв'язку з останніми політичними подіями взагалі неможливо спрогнозувати, коли саме у Верховної Ради України «дійдуть руки» до обговорення питання про ці зміни.

Автор: Сергій Яновський 
Джерело: golos.com.ua

В Україні більше неможливо створювати заповідники

Екологи заявляють, що в Україні більше не можна створити заповідні території. Вони звернулись до президента Віктора Януковича і Верховної Ради України з проханням у короткий час вирішити виявлену законодавчу колізію. Зокрема, вищезазначеного висновку дійшли експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ), дослідивши наслідки адміністративної реформи в Україні.

Захисники природи нагадали, що адміністративна реформа насамперед ліквідувала Державну службу заповідної справи України, яка була головним органом, відповідальним за створення заповідних територій.

Згодом були ліквідовані територіальні органи Міністерства екології та природних ресурсів. Водночас попри ліквідацію територіальних органів Мінприроди, відповідно до закону "Про природно-заповідний фонд України", створенням заповідних територій можуть займатись лише ці, вже скасовані органи.

"Таким чином створювати заповідні території в Україні більше нікому", – наголосив заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Разом з тим, активіст уточнив, що створенням заповідників і національних природних парків мають займатись також Мінприроди України і президент.

"Проте ми знаємо, що жоден з восьми проектів указів президента, підготовлених у Мінприроди за останні роки, не був підписаний Януковичем. Отож, сьогодні ми не бачимо жодної можливості створювати заповідні території", - зазначив Василюк.

За його словами, такий стан справ повністю зупиняє та унеможливлює процеси розвитку мережі природно-заповідного фонду (ПЗФ) в Україні.

Слід зазначити, що наявні 7600 територій ПЗФ складають лише 7% площі України при тому, що законодавство визначає необхідність створення 10,4% до 2015 року.

Автор: Денис Тимошенко
Джерело: gazeta.ua

Владі більше не потрібні заповідники?

Площі українських заповідників за останні п’ять років катастрофічно скоротилися. Це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території, вважають захисники природи. Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.

У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".

Кричущі факти наводить DW заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк по Київській області. За його словами, зі 194 природних резерватів у 28 активно роздають землі приватним особам. "Це різні площі - від 10 соток до 600 гектарів. Один заповідник узагалі повністю відданий під забудову. Після наших звернень порушили 12 кримінальних справ. Але ділянки так і не повернули".

Різні схеми привласнення

Практично в кожному з досліджених екологами природних резерватів виявлено різного роду порушення закону про природно-заповідний фонд: вирубують вікові дуби, заповідні території перетворюють на сільськогосподарські угіддя, видобувають корисні копалини і навіть влаштовують ралі на джипах і квадроциклах посеред реліктових лісів. "Це все призводить до руйнування екосистеми. Це незаконно. У мене таке враження, що урядовці опікуються не питаннями охорони природи, а тим, як максимально не заважати бізнесу освоювати заповідні території", - обурюється голова харківської екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко.

А заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк додає, що втрати держави від такого "господарювання" настільки великі, що оцінити їх неможливо. Він проводив підрахунки на прикладі заповідника "Нагорний кряж" у Луганській області. "Якщо цю степову територію, на якій росте приблизно 18 рослин, занесених до "Червоної книги", будуть активно освоювати, то штраф за знищення, приміром, тільки лишайнику з кожного гектару становить близько 380 мільйонів гривень".

Але найбільш загрозливим екологи вважають відсутність у можновладців бажання створювати нові природно-заповідні території та намагання скасовувати існуючі. Безпрецедентним екологи вважають судове рішення від 2010 року, яким було скасований указ попереднього президента про створення першого в Луганській області національного парку "Сіверсько-Донецький".

Суспільство має відреагувати

Минулого року київського захисника "Голосіївського національного парку", який активно виступав проти забудови одного з урочищ, тяжко поранили невідомі. 2008 року в Херсонській області велася активна кампанія за створення національного парку "Нижньодніпровський" і проти котеджної забудови цих територій. 6 сільських голів, які активно підтримували ідею парку, чомусь опинилися під слідством за різними кримінальними справами.

За словами Василюка, це тільки окремі факти, які свідчать про те, що ситуація навколо заповідників потребує негайного втручання суспільства. Шапаренко вважає, що уряд має негайно відновити всю систему державного контролю за заповідниками, яка за останні два роки була "майже повністю знищена" в результаті проведення адміністративної реформи. Свій звіт про катастрофічний стан заповідних територій зі своїми вимогами і рекомендаціями екологи надіслали керівництву країни.

Джерело: dw.de

У зоні відчуження планують створити біосферний заповідник

У зоні відчуження розглядають можливість створення біосферного заповідника. Про це йшлося під час відеоконференції за участі міністра екології та природніх ресурсів України Олега Проскурякова, голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимира Холоши та ректора Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександра Бондаря. Про це УНН повідомили у прес-службі Мінприроди.

Відеоспілкування відбувалось із чотирма регіонами України: Дніпропетровськ, Харків, Львів та Одеса.

Під час конференції було обговорено низку ключових питань, які стосуються екологічних проблем зони відчуження та, зокрема, зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. В ході відеоконференції було зазначено про перетворення об’єкта “Укриття” (зруйнованого 4-го енергоблока ЧАЕС) на екологічно безпечну систему, ключовим етапом якого є створення нового безпечного конфайнменту — нової захисної оболонки, яка має бути оснащена всіма необхідними механізмами для демонтажу зруйнованих аварією конструкцій та вилучення радіоактивних відходів.

Учасники визначили, що з метою збереження в природному стані лісових насаджень, дикої флори та фауни зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, на території зони відчуження можливе створення природно-заповідної території більш високої категорії, а саме біосферного заповідника.

Біосферний заповідник створюється з метою:

— збереження в природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери,

— здійснення фонового екологічного моніторингу,

— вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

При створенні біосферного заповідника в зоні відчуження до його складу увійде більшість природоохоронних об’єктів, що існують на цій території.

Джерело: unn.com.ua