#ukrpryroda
Показ дописів із міткою конференція. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою конференція. Показати всі дописи

Прес-конференція: "Кадрові призначення в Держгеонадрах

Заступник голови Українського товариства охорони природи Панков Олександр Ігорович, прийняв участь у прес-конференції щодо кадрових призначень у Державній службі геології та надр України. Олександр Ігорович є головою Громадської ради при Держгеонадра. Прес-конференція проходила на площадці Укрінформ спільно з Громадською радою Міністерства екології та природних ресурсів України.

В рамках прес-конференції була піднята проблематика щодо можливих призначень керівників центральних органів виконавчої влади до моменту набрання чинності змін до закону України "Про державну службу", які передбачають конкурсний відбір керівників.

Відео з прес-конференції:



У Парижі погодили проект угоди щодо змін клімату

Учасники конференції ООН із питань змін клімату, що проходить у Парижі, погодили попередній текст угоди щодо скорочення викидів вуглецю в атмосферу.

Міністри країн-учасниць конференції обговорять 48-сторінковий документ у наступний понеділок.

Остаточної багатосторонньої кліматичної домовленості планують досягти до кінця наступного тижня.

Представник Франції застеріг, що для досягнення угоди необхідно подолати ще багато політичних розбіжностей.

Критична точка

Делегати від 195 країн працювати усю ніч із п'ятниці на суботу, аби досягти згоди до дедлайну, встановленого французькою стороною, що приймає конференцію, на полудень суботи.

Об'ємний документ відтак перейде до розгляду на рівні міністрів, що мають узгодити між собою багато політичних нюансів, перш ніж попередній текст домовленості упишуть у довгостроковий договір.

"Цей текст позначає бажання усіх нас досягти згоди. Це ще не кінець нашого шляху. Нам ще доведеться розв'язати значні політичні питання", - застерегла посол Франції з клімату Лоренс Тубіана.

Водночас багато делегатів висловили полегкість, що вже вдалося погодити принаймні попередній текст, оскільки це означає досягнення певної критичної точки після чотирьох років переговорів.

Складні питання

Документ викладає низку варіантів для міністрів щодо такого, якою буде довгострокова мета остаточної угоди, а також масштаби і методи підвищення кліматичного фінансування для бідних країн.

Серед складних питань, які потребують подолання розбіжностей між країнами, - поділ країн на розвинені і такі, що розвиваються, що наразі досі відповідає класифікації 1992 року, коли була підписала Конвенція ООН. Багато держав не згодні із таким розподілом.

Зокрема, багато заможних країн прагнуть, аби більше країн із економікою, що розвивається, узяли на себе скорочення викидів і фінансування боротьби зі змінами клімату.

Водночас з цього приводу висловилася посол від Південної Африки: "Результат паризького саміту повинен відповідати Конвенції ООН, її принципами та положеннями, і не повинен переписувати або повторно інтерпретувати її рішення", - сказала Нозіфо Мксакато-Дісеко, що також представляє 130 країн, що розвиваються.

Початковий варіант погодженого у суботу документа складався із 50 сторінок, які проте від початку переговорів і до п'ятниці скоротилися до 36, але зрештою знову збільшилися - до 48 сторінок.

"Зараз нам треба зібрати разом усю політичну волю, необхідну для досягнення ефективної та довготривалої домовленості, що захистить найбільш вразливих серед нас", - сказав представник Мальдівів Торік Ібрагім.

Існують побоювання, що кліматичні посли залишили для міністрів надто багато неоднозначних питань, що потребують вирішення, що призведе до надто великої кількості компромісів.

"Ми сподіваємося, що у поспіху міністри не проміняють доцільність на амбіції, і залишаться вірними науці", - застерегла представниця Всесвітнього фонду дикої природу Таснім Ессоп.

Джерело: bbc

Кліматичний саміт у Парижі: експерти прогнозують важкі перемовини

До Парижа прибули світові лідери, які беруть участь у саміті з кліматичних змін. Учасники мають домовитися скоротити викиди парникових газів в атмосферу.

Головна мета – обмежити глобальне потепління до 2 градусів за Цельсієм.

Крім того, учасники мають узгодити програми фінансової допомоги державам, які потерпають від негативного впливу кліматичних змін. Йдеться про країни, що розвиваються.

Однак чимало експертів вважають, що досягти усіх поставлених цілей буде важко.

“Краще мати якусь угоду, ніж не мати ніякої. Усі розуміють, що гарних намірів недостатньо для того, аби досягти мети – обмеження глобального потепління до 2 градусів,” – говорить бельгійський кліматолог Жан-Паскаль ван Іперсель.

“Гравці у світі економіки та фінансів сьогодні справді мобілізують зусилля, тому зараз, можливо, буде дещо легше ухвалювати політичні рішення, ніж це було у 2009 році у Копенгагені,” – переконаний Паскаль Канфен, радник з кліматичних питань Світового інституту ресурсів.

Франція, яка організує саміт, повідомила, що майже всі учасники представили свої плани боротьби із глобальним потеплінням, що окреслюють дії після 2020 року.

Однак майже всі експерти прогнозують, що перемовини у Парижі будуть важкими.

“Технічні переговори почалися перед основною програмою і раніше, ніж було заплановано. Це дозволить виграти час, аби збільшити шанси досягти угоди у термін, визначений ООН. 195 держав, які представлені на саміті у Парижі, мають час до 11 грудня, аби прийти до компромісу,” – передає з Парижа кореспондент євроньюз.



Джерело: euronews

Від Кіотського протоколу до Паризького договору

Нинішній рік українці запам'ятають надовго — такої тривалої, виснажливої спеки не лише влітку, а й восени ще не було на наших теренах. За висновками науковців, "ситуацію в центральних, східних, південних областях, а також у Києві можна класифікувати як посуху. Вже в недалекому майбутньому зони ризикованого землеробства можуть стати зонами надзвичайно ризикованого землеробства, а над південними землями нависла реальна загроза опустелювання". 

Осінні дощі, на які всі сподівалися, не врятували ситуації. Потерпають не лише аграрії, які не мають змоги вчасно посіяти озимі культури, закласти фруктові сади тощо, а й мешканці сотень сіл, у чиїх криницях зникла вода. Через спеку обміліли і пересохли невеликі річки, озера й ставки, горять сотні гектарів торфовищ, отруюючи своїм димом усе живе довкола. 

Справдилися прогнози, що після літа до нас приходитиме зима, а весна і осінь, у звичному розумінні, просто зникнуть. Навіть той, хто скептично ставиться до інформації про глобальне потепління та зміни клімату, не може не помічати різких коливань погоди — майже до кінця вересня стояла літня спека, а на початку жовтня вдарили заморозки, подекуди навіть випав перший сніг — фото якого відразу ж заполонили Інтернет. 

Супутники потепління — шторми і цунамі, повені і тайфуни, які трапляються дедалі частіше й призводять до трагедій та величезних збитків. Їх кількість і рушійна сила лише наростатимуть, бо за прогнозами, протягом найближчих десятиліть на планеті потеплішає на 4–5 градусів. Учені попереджають — якщо до 2030 р. не вдасться утримати потепління в межах 2 градусів за Цельсієм, ситуація стане неконтрольованою. 

Усі ці проблеми протягом двох тижнів обговорюватимуть політики і науковці, економісти й екологи на 21-й Конференції сторін рамкової конвенції ООН зі змін клімату — СОР 21, яка відкривається 30 листопада в Парижі. Ця подія, наголошують експерти, має величезне значення для всього світу. Очікують, що СОР 21 завершиться підписанням нової міжнародної угоди щодо проблем клімату, яка має на меті не допустити підвищення температури в планетарному масштабі більше ніж на 2 градуси за Цельсієм. 

Паризький договір, на відміну від Кіотського протоколу, не передбачає механізму квот. Ера торгівлі квотами завершилася — кожна країна повинна була підготувати і до 1 жовтня подати для сформування тексту світової кліматичної угоди національну програму боротьби зі змінами клімату на планеті. 

Чи вдасться домогтися, щоб 196 держав-учасниць СОР 21 дійшли згоди при обговоренні міжнародної угоди і підписали її? Експерти наголошують, що дуже багато тут залежатиме не лише від політиків і чиновників, а й від громадськості, екологічних організацій, фондів, усіх небайдужих громадян, які спільними зусиллями мають схиляти уряди до виконання національних зобов'язань і положень Паризького договору. Посольство Франції в Україні разом із ГО "Фонд "Відкрита політика" розпочало велику інформаційну кампанію, приурочену до відкриття СОР 21. Різноманітні заходи відбуватимуться не лише в столиці, а й Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові, Львові, Рівному, Одесі. Серед учасників — вчені, політики, екологи і навіть артисти. Зустрічі відбуватимуться не лише у вигляді традиційних конференцій та круглих столів, а й різних культурологічних проектів. Глядачів запрошують на музичну комедію "SOS! Врятуємо нашу землю!", пантоміму для дітей Die Okolos, а також усією родиною провести екологічно-наукові вихідні, під час яких відбудуться веселі майстер-класи та екоквести. 
 
Обговорення серйозних тем під загальною назвою "Від екології цінностей — до екології Всесвіту: виклики в умовах глобальних змін клімату" відбуватиметься щочетверга в інформаційних агенціях, радіо- і телестудіях, наукових установах. Перший "чистий четвер" відбувся у Києво-Могилянській академії. У міжнародній конференції "Зміни клімату та їхні наслідки для довкілля й суспільства" взяли участь посол Франції в Україні Ізабель Дюмон, науковці французьких, польських та українських університетів, представники Міністерства екології і природних ресурсів України та громадських організацій, експерти з питань екології та зміни клімату.

Серед питань, що викликають нині найбільший інтерес, — яким буде внесок України до світової кліматичної угоди? 

За словами в.о. міністра екології та природних ресурсів Сергія Курикіна, наша країна бере активну участь у роботі над текстом нової глобальної кліматичної угоди. До підготовки та ухвалення проекту Очікуваного національно-визначеного внеску України (ОНВВ) було залучено багато фахівців, науковців, парламентаріїв та експертів. У результаті спільних зусиль на світ з'явилося аж п'ять варіантів, які було передано на розгляд Міжвідомчій комісії із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Як наголосив С.Курикін, "члени Міжвідомчої комісії схвалили той проект ОНВВ, який передбачає, що Україна візьме на себе амбітну і водночас обґрунтовану й справедливу ціль. У 2030 році рівень викидів парникових газів не повинен перевищувати 60% від рівня викидів таких газів у базовому 1990 році". 

Однак далеко не всі поділяють оптимізм урядовця. Робоча група неурядових екологічних організацій України з питань зміни клімату проаналізувала всі варіанти проекту Очікуваного національно-визначеного внеску України і висловила низку критичних зауважень і пропозицій. 

За словами експертів, у нашій країні нарешті намітилися позитивні зміни — раніше в Мінприроди подібні проблеми взагалі нікого не цікавили. Нині ж фахівці почали вникати в тему, взялися до справи, але головна складність у тому, що немає взаємодії між міністерствами і відомствами. Чи може Мінприроди, навіть маючи велике бажання, самостійно вирішувати питання енергоощадності, скорочення видобутку вугілля, яке завдає величезної шкоди довкіллю, реалізувати проекти з використання відновлюваних джерел енергії тощо? 

На думку експертів, багато українських чиновників, політиків, парламентаріїв переконані, що паризька конференція не скасує торгівлі квотами, а лише змінить правила. 

"Коли ми проаналізували документи, підготовлені до СОР 21, зрозуміли, що уряд виступає за те, щоб нічого не змінювалося, — розповідає координатор програми зі змін клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук. — Можновладців задовольняє нинішній стан енергетики і довкілля, відсутність енергоефективних технологій, змін у законодавстві. Їх не турбує, що Україна таким чином порушує взяті перед Енергетичним співтовариством і ЄС зобов'язання. Сьогодні наша держава у першій двадцятці країн світу, які викидають найбільше парникових газів в атмосферу. 

Проект Очікуваного національно-визначеного внеску має кілька можливих варіантів, за якими Україна змінюватиме обсяги викидів парникових газів. Усі запропоновані сценарії передбачають не зменшення, а зростання цих викидів! Вони коливаються в межах від 7% до 43 від рівня нинішнього року до 2030 року. 

Безглуздо затверджувати такі показники ОНВВ, розраховуючи на можливість продажу квот. Якість, виваженість і достовірність цього документа, окрім усього іншого, визначають престиж країни на світовому рівні. Міжнародна підтримка проектів зі зниження викидів замикатиметься на двосторонні домовленості. Фактично (для більшості країн) ОНВВ — це інструмент встановлення двосторонніх відносин з донорами та інвесторами. Як правило, більша підтримка надається тим, хто сам багато робить і послідовно підтримує довгострокові глобальні цілі. 

Усі держави світу подали проекти ОНВВ, до яких включили заходи щодо енергоощадності та розвитку зеленої енергетики. Країни, що розвиваються, підготували плани заходів щодо скорочення викидів за сценарієм "бізнес як звичайно". Приміром, Мексика готова їх скорочувати на 25%, Кенія — на 30%, Македонія — на 30%. Показник України — 0%. Прикро ще й те, що ми опинилися на одній сходинці з Росією. 

Крім того, позиція України щодо клімату суперечить узятим раніше зобов'язанням у рамках Енергетичного співтовариства, згідно з якими наша держава повинна збільшити частку відновлюваних джерел енергії до 11% і скоротити до 2020 року загальне енергоспоживання на 9% від рівня 2005–2009 років. 

Через бездіяльність урядовців ми докотилися до того, що внесок України у подолання глобальної катастрофи сьогодні дорівнює нулю". 

Громадські організації зверталися до уряду з пропозицією розглянути додатковий план, який передбачатиме реалізацію зобов'язань, узятих у рамках Угоди про Асоціацію з ЄС та Енергетичного співтовариства. Експерти очікують від можновладців і політиків адекватних дій. Досить уже прикривати свою бездіяльність подіями в Донбасі і фінансовою кризою. Для України енергоощадність і поступовий перехід на відновлювані джерела енергії — це не лише енергобезпека, енергонезалежність, економічна стабільність, а й збереження довкілля та боротьба проти глобального потепління. Цих проблем не можна вирішити підняттям комунальних тарифів та призначенням субсидій зубожілим громадянам. 

Свій план громадські активісти готували спираючись на дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України. Реалізація сценарію впровадження енергоефективності та розвитку відновлювальних джерел енергії потребує коштів усього на 4% більше, ніж інші пропозиції. Завдяки впровадженню такого екологічно орієнтованого проекту Україна змогла б значно скоротити імпорт енергетичних ресурсів. Підвищення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії допомогли б відмовитися і від російського газу, і від південноафриканського вугілля. 

На жаль, ні економічними, ні екологічними розрахунками ніхто з чиновників так і не зацікавився. 

У Доповіді (2014) міжурядової групи експертів зі змін клімату зазначається, що світові викиди парникових газів ще ніколи не досягали таких високих рівнів. Якщо тенденція найближчим часом не зміниться, то світ дуже швидко переступить поріг потепління з показником 2 градуси. А до кінця нинішнього століття глобальне потепління досягне позначок 3,7–4,8 градуса. У кращому разі. Чим це обернеться для землян? 

"Таке потепління призведе до танення арктичного льодового щита, яке закінчиться підвищенням рівня моря на 6–7 метрів, — ділиться прогнозами спеціальний радник з питань захисту планети при президентові Франції Ніколя Уло. — Це загрозлива ситуація не лише для Європи, де можуть піти під воду Данія і Нідерланди, а й для Південної та Південно-Східної Азії. На думку фахівців, з карти світу може зникнути Бангладеш, де проживає 160 мільйонів людей. Через такі кліматичні зміни понад 200 мільйонів людей стануть вимушеними переселенцями. 

Слід розуміти, що наукові моделі мають підтвердження. Якщо температура повітря порівняно з 1990 роком підніметься більше ніж на 2 градуси, то вже ніяка наука чи технологія не зможе зупинити процес кліматичних змін. Наслідки будуть катастрофічними. Вже нині 20–30 мільйонів людей змушені покидати свої домівки через кліматичні зміни. Що довше будемо вагатися — то меншим буде вибір свободи дій. 

Кліматична конференція у Парижі буде моментом істини — від урядів потрібні конкретні дії, а не промови. Складно об'єднати майже 200 країн, а ще складніше досягти консенсусу — підготувати і підписати спільний документ, враховуючи різні точки зору і позиції. 

Колись у нас було четверо мушкетерів, яких знає весь світ. Паризька конференція має чотири головні виклики, за якими спостерігатиме теж увесь світ. 

Перший. Чи буде фінальний документ універсальним, чи матиме він юридичну силу? 

Другий. Чи вкаже він саме ту дорогу, яка приведе до обмеження потепління на 2 градуси? Документ повинен мати чітко сформульовані вимоги і таблиці оцінювання. 

Третій. Допоможуть чи ні розвинені багаті країни адаптуватися і розвиватися бідним країнам? Потрібно, щоб зобов'язання були конкретними — як саме вони допомагатимуть. 

Четвертий. Необхідно дуже чітко розробити програми кредитування і фінансування. Країни повинні пояснити, які механізми вони застосовуватимуть, щоб перейти до економіки з використанням відновлюваної енергетики. 

Видобувні види енергоносіїв — вороги клімату. Щоб урятувати планету, маємо відмовитися від моделі економіки, яка базується виключно на видобувних видах палива. Потрібні зобов'язання країн щодо використання відновлюваних, зелених видів енергії, ціна якої повинна знижуватися, щоб люди мали до неї доступ. 

Нині ми маємо причини як для оптимізму, так і для сумнівів. Ніколи раніше не було такої мобілізації дипломатичних, наукових, експертних кіл, як під час підготовки до СОР 21. Сподіваємося, що нарешті таки отримаємо ОНВВ від усіх 196 країн-учасниць, а поки що маємо від 150. 

Важливо, щоб країни усвідомили необхідність переходу на низьковуглецеву економіку. Така економіка буде конкурентоспроможною завдяки двом інструментам: треба домагатися, щоб інвестори не були зацікавлені інвестувати у видобувне паливо, і створити стимули, щоб вони вкладали кошти у відновлювані види енергетики. 

Я щойно повернувся з Анкари, де незабаром відбудеться засідання G20. На країни "великої двадцятки" припадає 85% викидів парникових газів. Вони повинні взяти на себе відповідальність і зробити кроки, які допоможуть утримати потепління на мінімально можливому рівні. 

Важливо, щоб світ зрозумів — задля збереження екобалансу потрібні додаткове фінансування та відновлення екосистем, які постраждали. Держави повинні вкладати кошти у відновлення лісів і ґрунтів. І не лише заради боротьби з кліматичними змінами. Відновлення ґрунтів — найрентабельніша інвестиція для країни. Цей меседж Франція хоче надіслати світові, адже ми маємо досвід у цій справі. Коли нічого не хочуть змінювати, виправдовуються — не знаємо, що робити. Це неправда. Всі ми знаємо, що робити. Знаємо, як протистояти кліматичним змінам, як змінювати сільськогосподарські технології, щоб вони були ефективними, і поліпшувати харчування людей. 

Найкращий вибір для країн, які розвиваються, — доступ до відновлюваних джерел енергії. Де взяти кошти? Можна почати з невеликих сум, головне — ефективно їх використовувати. За даними Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії, геотермальна енергетика, біомаса вже давно стали конкурентоспроможними. Починаючи з 2008 року ціна фотогальванічної сонячної енергії впала на 80%. Відтоді знижується і вартість наземної вітрової електроенергії. А відтоді, як витрати на турбіни знизилися на 30%, вітрова електроенергія стала чи не найдешевшим джерелом електрики на широкому діапазоні ринків. Нині її використовують понад сто країн. 

Парадокс — важко знайти 100 мільярдів євро щорічно для зеленого фонду. І водночас знаходимо 650 мільярдів для видобувних видів палива. 

Сотні мільярдів, проходячи через різні схеми, залишаються в офшорних зонах. Якби їх обклали мізерним податком — усього 0,1%, то отриманих грошей вистачило б для адаптації і розвитку зеленої енергії. А за великим рахунком — для порятунку планети. 

Значення СОР 21 важко переоцінити. Це шанс урятувати від катастрофи світ, урятувати наших дітей. Заради цього варто багато працювати, дискутувати, шукати спільну мову і порозуміння, яке необхідне для об'єднання 196 країн. І краще це робити нині у конференц-залах у Парижі, ніж потім у пустельній місцевості поруч із верблюдами". 

Автор: Ольга Скрипник
Джерело: gazeta.dt.ua

Про результати круглого столу: "Інтеграція аграрних секторів України та ЄС"

24 жовтня 2014 року Українське товариство охорони природи разом з Українським клубом аграрного бізнесу та кафедрою екології Національного університету Києво-Могилянської Академії провело круглий стіл «Інтеграція аграрних секторів України та ЄС». Захід організовано за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.


В рамках круглого столу для обговорення булу проведено презентацію двох частин проекту звіту щодо інтеграції аграрних секторів України та ЄС, а саме:
  • Засади розвитку стратегічного партнерства у агросекторі між Україною та ЄС (Панков Олександр, УкрТОП);
  • Аналіз перешкод та розробка рекомендацій для підприємств України, пов’язаних із виходом на сільськогосподарські ринки ЄС (Жемойда Олександр, УКАБ).
У круглому столі прийняли участь представники Міністерства аграрної політики та продовольства України,  Міністерства соціальної політики України та Міністерства екології та природних ресурсів. Також, у круглому столі та дискусії прийняли участь представники закладів освіти, громадських організацій та асоціацій аграрного сектору.

По результатам проведених презентацій отриманих результатів досліджень, відбулась дискусія, у котрій учасники круглого столу оцінили актуальність проведеного дослідження. Також, учасники погоджуючись з загальною структурою, надали ряд пропозицій щодо удосконалення дослідження. Усі надані пропозиції будуть розглянуті робочою групою та будуть використані при підготовці фінальної версії звіту. 

Природа визначила напрямок розвитку України


Із виступу Шевчука В.Я.
на Міжнародній конференції у м. Києві в
Національному науково-природничому музеї

Шановні колеги!

Перш за все хотів би подякувати організаторам і привітати всіх учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Теоретичні та практичні засади вивчення і збереження рідкісних видів рослин: національні та міжнародні аспекти». 

Українське товариство охорони природи, Національна академія наук України, Асоціація природоохоронних територій України та інші організатори конференції сформували дуже змістовну, цікаву як в науковому, так і в прикладному плані програму конференції, запросили провідних науковців та експертів з усіх країв і регіонів нашої країни, у тому числі з Автономної Республіки Крим, а також з інших країн Європи. 

Природа – це створене Богом середовище для життя, а не війни. Усі ми – проти російської агресії в Україні. Усі ми – за територіальну цілісність і суверенітет нашої держави і готові битися за це усіма можливими засобами.

Сьогодні, очевидно, найбільш складний момент в історії нашого новітнього державотворення. В результаті «великого вибуху» народилася українська політична нація, вивільнилася колосальна енергія життя. Україна постала не тільки як географічний центр Європи, а й як політичний і дипломатичний центр глобалізованого світу, як держава, що здійснює прорив у нову епоху, у нову цивілізацію. 

Тут же одночасно бачимо прояв дуалізму світу – нове сяйво ноосфери підступно намагається загасити імперіалістична темрява, морок. Не вийде! 

Ми вперше за всю історію України маємо ситуацію, коли безпосередньо люди, суспільство вибороли право вільно обирати і наймати собі на службу владу. Поки що не на всіх ділянках державотворення бачимо адекватних, професійно підготовлених лідерів. Але ми – наука і громадськість – можемо і хочемо допомогти владі побудувати модерну Європейську державу. 

Якщо відкинути дії окупантів, агресорів і терористів, які сьогодні намагаються відтяти від України частину нашої споконвічної території, а поглянути на дії і настрої самих людей в Криму, на Сході і на Півдні, то вони також хочуть бути господарями на своїй українській землі. Точно так же, як і ми у Києві, на Заході, у Центрі, в Криму, на Півдні і Сході. Ми – єдина країна, єдиний народ.

Ми скрізь хочемо одного й того ж самого – жити у своїй державі, бути вільними людьми, творити сьогодення і краще майбутнє для дітей. 

Ми живемо не тільки у найкращій на Планеті країні, яку для нас зберегли наші предки. Мусимо також передати цю країну ще кращою нашим дітям.

Шановні колеги! Я хотів би привернути Вашу увагу, усього наукового співтовариства, урядовців, громадянського суспільства до екологічних, соціальних та економічних проблем, які належить вирішувати усім нам разом. Саме разом – це дасть синергетичний ефект пролонгованої дії. 

Акцент зроблю на новітній екологічній політиці України. На конкретних кроках, які, з одного боку, спрямовані на невідкладне здійснення антикризових заходів, а з іншого – можуть підсилити динаміку євроінтеграційних процесів в екологічній сфері, яка є однією з пріоритетних сфер у Європейському Співтоваристві. 

Хотів би зазначити, що охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної, техногенної, ядерної та інших видів безпеки – це високопрофесійна справа, яка базується на глибокій науковій основі. У цій сфері діє також найбільша кількість громадських природоохоронних організацій. Екологічна політика України – одна з найрозвиненіших сфер національного державотворення, яка значною мірою уже гармонізована з європейськими стандартами.

Крім того, Україна є стороною кількох десятків міжнародних конвенцій у сфері охорони навколишнього середовища, підписала двосторонні угоди з багатьма країнами світу, у тому числі з своїми сусідами, включаючи і Росію. 

Природа сама уже визначила наш напрямок розвитку. Екосистеми України є частиною Європейської екологічної мережі. Маємо також зафіксувати, що в процесі формування цієї мережі були створені, зокрема, на території Автономної Республіки Крим 183 об’єкти природно-заповідного фонду України, 45 з яких є об’єктами загальнодержавного значення, фінансувалися і охоронялися державою. 

Безумовно, їх необхідно зберегти як об’єкти природно-заповідного фонду України під міжнародним захистом. 

Як показує глибокий науковий аналіз причин і наслідків кризового стану держави, нинішні політичні, економічні, екологічні і соціальні негаразди є наслідком багаторічного ігнорування основних засад сталого розвитку. 

До такої моделі розвитку, у якій не тільки враховуються економічні, соціальні та екологічні аспекти, а й поєднуються інтереси і зусилля влади, науки, бізнесу та громадськості, перейшли усі високорозвинені країни Європи і світу. 

Така модель розвитку апріорі не створює умов для виникнення конфліктів та протиріч у суспільстві. Сподіваюсь, зараз нам вдасться зробити висновки з усіх негараздів, а цей досвід відкриє нам азимут гармонійного розвитку.

Вихід з кризи потребує перш за все швидких антикризових кроків, які б одночасно враховували і стратегічні пріоритети. Особливо важливо зараз, щоб ці заходи не потребували додаткових бюджетних витрат, а ще й сприяли б наповненню державного і місцевих бюджетів. 

На мою думку, необхідно досить швидко відродити дієздатність і цілісність природоохоронної системи України, включаючи практично зруйнований обласний рівень, професійність і координованість її діяльності. Особливу увагу приділити відродженню Державної інспекції охорони Чорного моря. Половина інспекції, внаслідок знищення її цілісності і намагань вибудувати підконтрольну корупційну систему, залишилася в Криму. Невідомо куди дівся швидкісний екологічний катер «Україна». Його треба знайти і повернути в Одесу, де має бути відновлена повноцінна Державна інспекція охорони Чорного моря.

Треба спростити вимоги і процедури, забезпечити прозорість і обмежити можливості адміністративного втручання, чим ліквідувати навіть умови для корупційної складової екологічного регулювання підприємництва.

Економічна ситуація потребує різкого підсилення ефективності і вагомості у бюджетному процесі економічного механізму природокористування, включаючи адекватну плату за використання природних ресурсів та забруднення довкілля. Олігархи можуть заплатити природі.

Дуже швидко можна і треба затвердити та реалізувати Стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України (проект Стратегії розроблено за підтримки Програми розвитку ООН в Україні). Це підвищить фінансове забезпечення установ ПЗФ більше ніж на 40 відсотків.

З економічної, екологічної та соціальної точок зору, а також з позицій забезпечення національної безпеки необхідно затвердити й розпочати реалізацію Стратегії низьковуглецевого енергоефективного розвитку економіки України ( найближчим часом розробка проекту Стратегії буде завершена за підтримки ПРООН). Це дозволить у 2-3 рази підвищити енергоефективність національного господарства, забезпечити енергетичну й екологічну безпеку, зменшити негативний вплив на кліматичну систему.

Безумовно, у новітній екологічній політиці слід враховувати стратегічні пріоритети України, гармонізовані з цілями ЄС. Вони визначені, коротко нагадаю, що до них відносяться: 

  • Гарантування ядерної та радіаційної безпеки, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;
  • Протидія глобальним змінам клімату та адаптація до їх негативного впливу; 
  • Екологічне відродження басейну ріки Дніпро та інших рік України, забезпечення населення якісною питною водою; 
  • Запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів; 
  • Охорона і сталий розвиток Карпат; 
  • Розвиток природно-заповідного фонду, участь у формуванні Європейської екологічної мережі; 
  • Створення передумов та забезпечення переходу до сталого розвитку.

Шановні колеги! Хотів би торкнутися ще однієї проблеми, яка має дуже важливе значення для збереження наукового потенціалу та удосконалення морських досліджень в Україні. 

Україна, внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, на певний час втратила значну частину свого науково-дослідного потенціалу, зокрема, й у сфері морських досліджень. 

Україна, як морська держава, що має велику площу територіальних вод та виключної економічної зони Чорного й Азовського морів, повинна забезпечити охорону і використання морських ресурсів держави, збереження морських екосистем, включаючи проведення моніторингу та виконання широкого комплексу наукових робіт, у тому числі в рамках чинних міжнародних конвенцій. 

В Україні науковими дослідженнями проблем внутрішніх морів і світового океану займаються три наукові установи, а саме:
  1. Морський гідрофізичний інститут Національної академії наук України (МГІ НАНУ), розташований у м. Севастополь. Інститут має відокремлений відділ гідроакустики, який займається методами акустичних досліджень складових морського середовища. Цей відділ розташований у м. Одеса;
  2. Інститут біології південних морів НАН України, який розташований у м. Севастополь (ІнБЮМ НАНУ). Інститут має Одеській філіал - Інститут біології південних морів ім. А.А.Ковалєвського, який розташований у м. Одеса;
  3. Український науковий центр екології моря Мінприроди України (УкрНЦЕМ, м. Одеса).
Внаслідок тимчасової анексії Автономної Республіки Крим і м. Севастополь головні офіси морських наукових установ Національної академії наук України залишились у Севастополі, а в Одесі – відповідно тільки їх відділ і філіал.

Живим ще залишається УкрНЦЕМ, незважаючи на численні спроби його ліквідації з боку колишніх керівників Мінприроди (у зв’язку з тим, що він розташований в Одесі біля моря на Французькому бульварі і йому належить 8-ми поверхова будівля). 

До речі, УкрНЦЕМ має міжнародний статус Регіонального Активного Центру моніторингу та оцінки забруднення Чорного моря (РАЦ МОЗ) в рамках виконання Бухарестської конвенції про охорону Чорного моря 1992 р. 

Отже, можна констатувати, що Україна на теперішній час має дещо ослаблені і розпорошені наукові й технічні можливості для того, щоб на належному рівні забезпечити охорону і використання морського довкілля як в межах національних, так і міжнародних зобов’язань. 

Для зміцнення наукового потенціалу досліджень Чорного й Азовського морів абсолютно необхідно створити на базі Українського наукового центру екології моря Мінприроди України (м. Одеса), Відділу гідроакустики Морського гідрофізичного інституту НАНУ (м. Одеса) та Одеської філії Інституту біології південних морів ім. А.А.Ковалевського НАНУ єдиний «Національний науковий центр морських досліджень», підпорядкувавши його Національній академії наук України.

Таке рішення, безумовно, піде на користь науці, економіці, екології, національній безпеці держави.

Дякую Вам за увагу! Бажаю миру і нових звершень у вивченні і збереженні не тільки рідкісних видів рослин, а й усієї природи і цілої України. 

Василь Шевчук, 
Голова Українського товариства охорони природи, 
доктор економічних наук, професор.

15 квітня 2014 року

Глобальні зміни клімату і нова політика розвитку для України

Виступ В.Шевчука на міжнародній 
конференції «Цілі збалансованого розвитку для України» 18 червня 2013 р., Український дім, м. Київ

Шановні учасники конференції!

Україні потрібна нова політика розвитку. Це стратегічна технологія конструювання майбутнього, яка має враховувати глобальні зміни клімату, нову світову кліматичну політику. Пройшло уже півроку, як були прийняті рішення у м. Доха (Катар) на другий період дії Кіотського протоколу. Нові кліматичні умови можуть кардинальним чином вплинути на майбутній розвиток України. Але офіційної позиції Уряду поки що немає.

Коротко про аналіз ситуації, що склалася, та її можливі наслідки

Україна кілька разів офіційно декларувала свій намір скоротити викиди парникових газів на 20% до 2020 р. і на 50% до 2050 р. по відношенню до базового 1990 р., що знайшло своє відображення в офіційних документах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН, Конвенція). 

Прийняття більш жорстких зобов'язань унеможливлювало б не тільки зростання економіки і досягнення європейських показників рівня ВВП на душу населення, але й відновлення економіки. На сьогодні ВВП України досяг лише 75% від рівня 1990 року. Така позиція України була зорієнтована на показники, запропоновані Європейським Союзом.

Перед проведенням вісімнадцятої Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та восьмої зустрічі Сторін Кіотського протоколу Україна погодилась на кількісне зобов’язання з обмеження або скорочення викидів на період 2013-2020 рр., яке становить 76% від базового 1990 року. 

Крім того, на вимогу України, цей показник мав супроводжуватися приміткою з наступним змістом: «Має представляти собою повне перенесення, і не існує визнання якогось анулювання або будь-якого обмеження на використання цієї законно придбаної суверенної власності». 

Простіше кажучи, не використані у перший період дії зобов’язань за Кіотським протоколом надлишкові квоти (частини установленої кількості) мали б бути перенесені на другий період дії Кіотського протоколу і використані без будь-яких обмежень.

Проте вісімнадцята Конференції Сторін РКЗК ООН та восьма зустріч Сторін Кіотського протоколу, що відбулися у м. Доха (Катар) наприкінці 2012 року, з порушенням процедури, ухвалила поправку до Кіотського протоколу, яка регламентує другий період дії зобов'язань. Наразі невідомо, чи була офіційна реакція Уряду України на порушення процедури при ухваленні змін до ратифікованого міжнародного документу.

Ухвалена поправка до Кіотського протоколу містить суперечливі положення, що дає привід для різного їх тлумачення. Зокрема, нова редакція статті 3 Кіотського протоколу передбачає включення додаткового пункту, а саме: «Включити після пункту 7-біс статті 3 Протоколу наступний пункт: 7-тер. «Будь-яка позитивна різниця між встановленою кількістю на другий період дії зобов'язань для Сторони, включеної до Додатку I, та середніми щорічними викидами за перші три роки попереднього періоду дії зобов'язань, помножена на вісім, переводиться на рахунок анулювання цієї Сторони». 

Таким чином, зазначене положення фактично забороняє країнам-учасницям другого періоду нарощувати викиди парникових газів, що не кореспондується із таблицею кількісних зобов’язань з обмеження або скорочення викидів на 2013-2020 рр. 

Згідно з новими умовами, дозволений обсяг викидів розраховується виходячи із середньої величини викидів країни в період з 2008 по 2010 рік. Це означає необхідність стабілізації викидів на рівні, коли відбувалось падіння виробництва в умовах глобальної фінансово-економічної кризи. 

Для України середній показник викидів за 2008, 2009, 2010 рр. становить 389.926 млн. т СО2 екв., тобто складає 41,95% від рівня викидів 1990 р. При узгодженому раніше зобов’язанні у 76% викидів парникових газів від рівня 1990-го базового року фактично Україні дозволяється викидати лише 41,95%.

Таким чином, текст поправки не лише не надає Україні можливості оперувати вільними одиницями установленої кількості в рамках гнучких механізмів Кіотського протоколу, але й може призводити до перевищення дозволеного показника за найменшого зростання викидів парникових газів. 

Оцінка позицій інших країн на другий період дії Кіотського протоколу та їх можливого впливу на ситуацію в Україні

Другий період дії зобов’язань за Кіотським протоколом у частині реального скорочення викидів буде підтримуватись обмеженою кількістю промислово розвинених країн. В ньому немає зобов'язань для країн, що розвиваються, але мають потужні економіки (Китай, Індія, Бразилія та інші). Кіотський протокол не був ратифікований Сполученими Штатами Америки.

У ході багаторічного переговорного процесу щодо другого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом Канада вийшла із Кіотського протоколу. Японія, Нова Зеландія та Росія заявили про відмову брати участь у другому періоді зобов’язань за Кіотським протоколом, оскільки, на їхню думку, Кіотський протокол з тим переліком країн, які повинні були реально скорочувати викиди у першому періоді, давав занадто незначний ефект для того, щоб вплинути на припинення зростання глобальної температури. 

При цьому викиди парникових газів підвищувались рекордними темпами, збільшуючись в останнє десятиліття на 3% у рік. Сьогодні, за різними оцінками, на перше місце за викидами парникових газів вийшов Китай, на другому опинилися США, далі – Бразилія та Індія.

Обмеження зростання економіки через необхідність реально скорочувати викиди парникових газів може мати негативний вплив на конкурентоздатність економіки України порівняно з потужними країнами, що розвиваються, але не мають зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів.

Окрім тексту вищезазначеної Поправки до Кіотського протоколу, яка потребує ратифікації, було прийнято рішення, яке фактично зводить до нуля можливість продажу надлишкових одиниць з резерву за попередній період для наступного періоду дії зобов'язань за Кіотським протоколом.

Справа у тому, що зазначені одиниці можуть набуватися Сторонами з резервів надлишкових одиниць за попередній період інших сторін для перерахування в свій резерв надлишкових одиниць за попередній період в обсязі до 2% від її встановленої кількості для першого періоду дії зобов'язань. 

При цьому навіть зазначені 2% для України не мають сенсу, оскільки потенційні покупці надлишкових квот (Австралія, ЄС, Японія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія) зробили заяви, що «не будуть купувати одиниці встановленої кількості, перенесені з першого періоду дії зобов'язань згідно з Кіотським протоколом».

Для виходу із цієї ситуації необхідно йти двома шляхами: 

По-перше, вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити свої раціональні позиції в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів. 

І, по-друге, формувати нову політику розвитку з урахуванням глобальних змін клімату та необхідності зміни старої структури економічного розвитку. 

Які невідкладні заходи потрібні на Урядовому рівні

Позиція України має усі підстави для врахування у міжнародних переговорах і документах з питань зміни клімату. Для цього потрібно, зокрема, підсилити на міжнародній арені зусилля Державного агентства екологічних інвестицій, а не залишати його далі у тому стані, в якому воно перебуває зараз. 

Очевидно, зважаючи на недостатній потенціал ДАЕІ, в усіх міжнародних переговорах має брати участь МЗС України, щоб уникнути надалі прикрих провалів і не регламентованих Урядовими директивами ситуацій. 

Треба якнайшвидше виробити чітку позицію Уряду. Цю офіційну позицію України ще до кліматичного саміту наприкінці 2013 року у Варшаві мають пропагувати та реалізовувати, окрім ДАЕІ, Міністерство закордонних справ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство екології та природних ресурсів України.

Формування нової політики розвитку України з урахуванням глобальних змін клімату

На жаль, мусимо констатувати, що в Україні відсутній стратегічний нормативно-правовий акт (закон), ухвалений Верховною Радою України та безпосередньо спрямований не тільки на реалізацію положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу, а й, що не менш важливо – на політику розвитку національної економіки.

Незважаючи на відсутність цього украй потрібного закону, в Україні здійснюються певні заходи, спрямовані на імплементацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу.


  • На рівні Кабінету Міністрів України у 2005 році було затверджено «Національний план з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату», який згодом був уточнений у 2009 році. 

  • «Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року» в рамках цілі 2 «Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки» визначено окремі завдання щодо скорочення обсягу викидів парникових газів, а також основних засад державної політики з адаптації до зміни клімату.
  • «Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 577-р, передбачено реалізацію 8 завдань, спрямованих на реалізацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
  • Крім того, слід зазначити, що проблеми зміни клімату розглядаються, у тому числі, як чинник національної безпеки. Питання «Про стан та проблеми імплементації Україною Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату» розглядалося на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 15 червня 2007 року. 
  • Іншими рішеннями РНБО України у 2010 році було запропоновано Національній академії наук України розробити довгострокові прогнози аномальних погодних явищ, спричинених глобальними змінами клімату, а Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити Національний план адаптації до змін клімату. 
Загальні висновки 

Таким чином, питання глобальних змін клімату та адаптації до них, незважаючи на відсутність базового закону, усе ж таки розглядаються у різних стратегічних документах щодо безпосередньо кліматичної політики України. 

Але зовсім протилежним є становище на рівні державних стратегічних документів, які визначають сучасну і майбутню політику розвитку України. Тут взагалі питання глобальних змін клімату та їх впливу на економіку, природу і людину поки що відсутні.

Це стосується політичних програм, а також державних стратегій розвитку промисловості, енергетики, транспорту, житлово-комунального господарства, сільського господарства, поводження з відходами, землекористування і лісового господарства та інших галузей економіки.

Саме тому питання щодо виконання зобов’язань на другий період дії Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яке виникло для нас дещо несподівано, матиме дуже великий вплив на політику розвитку України. Причому хочемо ми того, чи ні.

Як перейти до нової політики розвитку України? Детальний виклад рецептів і конкретних кроків потребує окремої аналітики. Сьогодні ж необхідно здійснити перший із двох кроків, а саме, як зазначалося раніше – вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити раціональні позиції України в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів.

Що стосується нової політики розвитку України – то це окрема, хоч і тісно пов’язана з першою проблемою, стратегія конструювання майбутнього.

Програма розвитку ООН в Україні розпочала цю роботу, започаткувавши спеціальний проект щодо розробки концепції стратегії низьковуглецевого зростання в Україні. Це заслуговує на підтримку Уряду, науки і громадськості, оскільки може стати першим кроком до нової політики розвитку України.

Шевчук В.Я., 
доктор економічних наук, професор


18 червня 2013 року


У зоні відчуження планують створити біосферний заповідник

У зоні відчуження розглядають можливість створення біосферного заповідника. Про це йшлося під час відеоконференції за участі міністра екології та природніх ресурсів України Олега Проскурякова, голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимира Холоши та ректора Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександра Бондаря. Про це УНН повідомили у прес-службі Мінприроди.

Відеоспілкування відбувалось із чотирма регіонами України: Дніпропетровськ, Харків, Львів та Одеса.

Під час конференції було обговорено низку ключових питань, які стосуються екологічних проблем зони відчуження та, зокрема, зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. В ході відеоконференції було зазначено про перетворення об’єкта “Укриття” (зруйнованого 4-го енергоблока ЧАЕС) на екологічно безпечну систему, ключовим етапом якого є створення нового безпечного конфайнменту — нової захисної оболонки, яка має бути оснащена всіма необхідними механізмами для демонтажу зруйнованих аварією конструкцій та вилучення радіоактивних відходів.

Учасники визначили, що з метою збереження в природному стані лісових насаджень, дикої флори та фауни зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, на території зони відчуження можливе створення природно-заповідної території більш високої категорії, а саме біосферного заповідника.

Біосферний заповідник створюється з метою:

— збереження в природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери,

— здійснення фонового екологічного моніторингу,

— вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

При створенні біосферного заповідника в зоні відчуження до його складу увійде більшість природоохоронних об’єктів, що існують на цій території.

Джерело: unn.com.ua