#ukrpryroda
Показ дописів із міткою село. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою село. Показати всі дописи

ЯК СФОРМУВАТИ ЦИВІЛІЗОВАНИЙ РИНОК ЗЕМЛІ

Земля для українців – це більше, ніж золотий запас. Це – доля. І тому навколо питань купівлі-продажу землі точиться така запекла дискусія, навіть боротьба. Однак у цій боротьбі не може й не повинно бути ні переможців, ні переможених, бо йдеться про долю багатьох поколінь українського народу. 

Маємо сформувати таку модель ринкового обігу сільськогосподарських земель, щоб одночасно і економіка розвивалася, і люди мали гідну роботу на власній землі у своїй країні, і держава зміцнювалася; щоб земля справді стала основою національного багатства, а матеріальні плоди народу живили й оберігали його культурні і духовні цінності.

Складне багатокритеріальне завдання, але воно цілком посильне, якщо створити кілька простих і очевидних передумов для цивілізованого ринку сільськогосподарської землі, якщо/коли разом будуть працювати над цим завданням влада, наука, бізнес і громадянське суспільство. 

Президія Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи підвела підсумки майже 2-річного громадського обговорення проблем формування ринку сільськогосподарської землі, яке було проведене на обласних/міських конференціях в усіх областях України. Зокрема, згідно з Постановою Всеукраїнської ради Товариства від 19 листопада 2015 р. було широко обговорено питання «Про ринок Української землі: якою має бути оптимальна система розвитку українського села, землекористування та охорони земель, проблеми і ризики ринкового обігу сільськогосподарських земель – яка модель найкраще відповідає національним інтересам».

Громадськість країни виходить з того, що "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси… є об'єктами права власності Українського народу" (Конституція України, ст. 13).

Земля забезпечує 98 % отримання людиною продуктів харчування і багатьох видів промислової сировини, вона є основою національного багатства України. З перших років державної незалежності влада намагалася врегулювати земельне питання, в основному шляхом підготовки до продажу сільськогосподарських земель. Зараз, як ніколи раніше, це питання має визначальне для долі 45 млн. людей і для України, як держави, значення. 

Земельний фонд України є одним з найбільших у Європі – 60,4 млн. га. Значна кількість земельних ресурсів України має неперевершені економіко-екологічні параметри. До них можна віднести унікальні масиви чорноземів, частка яких у складі орних земель сягає 60 %. 

Земельний фонд України вирізняється дуже високими біопродуктивними властивостями. За умов оптимального землекористування країна у змозі прогодувати 350–400 млн. чоловік, а аграрний сектор економіки може стати одним із сильних локомотивів динамічного зростання. 

ОСНОВНІ РИЗИКИ І ВИКЛИКИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ-ПЕРЕПРОДАЖУ ЗЕМЛІ:

1. На сьогодні до ринку землі не готове ні населення, ні законодавча база. Підготувалися лише транснаціональні корпорації і українські олігархи. 

За даними Інституту соціології НАН України та інших соціологічних агенцій, негативне ставлення населення до приватної власності на землю зростало з 44 % у 1994 році до 53,8 % у 2008 році і до 57,2 % – у 2010 році. Натомість частка прибічників продажу землі зменшилась з 38,5 % у 1994 році до 25,8 % у 2010 році. За даними соціологічної групи «Рейтинг» станом на 14 червня 2017 р. майже 75 % українців виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення. І лише 19 % респондентів виступають за продаж земель сільськогосподарського призначення.

Очевидно, що таке ставлення у населення сформувалося на власному прикладі наслідків приватизації промисловості, яка опинилася в руках олігархів. Це призвело до бідності працюючого населення, зростання безробіття, соціального розшарування суспільства.

2. Для цивілізованого, прозорого обігу землі (за оцінками незалежних експертів) необхідно створити законодавчу базу із 12-15 законів. Зробити це треба без лобізму олігархічних інтересів, з опорою на думку населення. Ринок землі потребує суспільного консенсусу, довіри народу до влади.

Через різні тіньові схеми, за безцінь 12 млн. га землі сконцентровано в руках олігархічних компаній, агрохолдингів, іноземців з 30 країн світу, в основному, країн ЄС, США, Китаю. Ці землі з легкістю можуть опинитися у власності іноземців. Китай, зокрема, планує збільшувати обсяги оренди, для чого формує спеціальний фонд у 400 млрд. дол., збільшує кількість студентів в українських вишах. Відкриття неврегульованого, дикого ринку землі може призвести до масового рейдерства, захоплення і скупки земель за безцінь, афер і спекуляцій. Інших прикладів, на жаль, дуже обмаль.

3. Зростають екологічні загрози. Земля виснажується під багаторічними посівами зернових, соняшника і ріпака. Впливу ерозії зазнає 57,5 % земель країни. Щорічно втрачається близько 11 млн. т гумусу, 0,5 млн. т азоту, 0,4 млн. т фосфору та 0,7 млн. т калію, а кількість еродованих земель збільшується на 80–90 тис. га. Поширеним є підкислення, засолення та осолонцювання ґрунтів. Масштабним є забруднення ґрунтів. 

Величезних екологічних збитків і втрат усьому живому завдають масштабні неконтрольовані застосування агрохімікатів, пестицидів, гербіцидів та ін. хімії на тисячах гектарів агрохолдингів, внаслідок чого, наприклад, весною 2017 року загинула величезна кількість бджіл, без яких і врожай, і саме життя на Землі можливі упродовж тільки 4-х років. 

4. В селах живе близько 6 млн. працездатного населення. За експертними оцінками, після продажу землі залишиться 250-300 тис. робочих місць. Більшість людей на селі втратить роботу. За оцінками Всеукраїнського комітету захисту рідної землі, у разі запровадження «ринку землі» буде зруйновано 70% фермерських господарств і понад 80% середніх агропідприємств, що призведе до скорочення 1 млн. робочих місць. Це призведе до різкого збільшення безробіття, безгрошів’я, знищення села, відпливу залишків молоді за кордон.

5. Дикий, рейдерський ринок землі – історичний виклик усьому українському народу. Селяни, фермери і керівники сільськогосподарських підприємств не мають грошей і без жодних варіантів програють битву за українську землю іноземним ТНК і олігархам, наприклад, через тих же студентів і кредити під заставу землі в олігархічних банках (інших банків у нас немає). Буде завдано нищівного удару не тільки по міжнародній ролі та перспективах України у світі, але й по існуванню її, як незалежної держави. 

ПЕРЕДУМОВИ ЦИВІЛІЗОВАНОГО РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗЕМЛІ: 

1. Земля – обмежений на Планеті ресурс, який ніким не виробляється (на відміну від квартир, промислових підприємств тощо). За сприятливих кліматичних умов, наявності поверхневої води та густої рослинності і численних тварин, у природному спокої (чого нинішнє людство ніколи вже не дасть планеті) 1 см ґрунту утворюється 500 років. 

Чисельність населення Планети у 2050 році сягне 9,5 млрд. чол. (при нинішніх 6,5 млрд.). Постійно збільшуватиметься потреба у продовольстві та питній воді. Глобальна роль України, як виробника і постачальника на світовий ринок продуктів харчування, буде  зростати.  

Родючі землі є однією з ключових конкурентних переваг нашої держави. Цією обставиною треба скористатися, щоб зайняти гідне місце серед країн Європи та світу. Торгувати треба не землею, а тим, що вирощено на ній і перероблено до рівня готової для споживання продукції.

2. Земля, за Конституцією України, є власністю українського народу. Потрібен ретельно виважений, цивілізований перехід до розвитку, перш за все, агропромислового комплексу, а вже потім – до внутрішнього обігу сільськогосподарських земель. Власниками землі можуть бути тільки громадяни України, які живуть, уміють працювати і працюють на ній. 

3. Спочатку необхідно розробити, узгодити з громадськістю і ухвалити усі необхідні закони, апробувати їх в експериментальному режимі на землях окремих територіальних громад. Відкрити суспільству справжніх власників і орендарів землі, інформація про яких є закритою. Провести інвентаризацію і скласти реальну оцінку кожного гектара землі за світовими цінами. 

Для формування внутрішнього ринку землі потрібно вирішити, перш за все, якою має бути оптимальна система розвитку українського села, землекористування та охорони земель; які проблеми і ризики ринкового обігу сільськогосподарських земель; яка модель розвитку економіки в цілому і аграрного сектора, зокрема, відповідає національним інтересам.

4. Сільськогосподарські землі мають належати українським селянам і фермерам. Майбутнє українського села – за фермерами, а не олігархами. Вирішальну роль мають відігравати місцеві територіальні громади. Держава має підтримувати селян і фермерів доступними кредитними ресурсами для розвитку і розширення їх виробництва за європейськими агротехнологіями. 

У Європі 1 га землі коштує 30-40 тис. доларів, в Україні – 20 тис. грн. Купівля-продаж-перепродаж землі може принести тисячі відсотків прибутку, і немає такого злочину, на який не піде капітал заради такого зиску. 

У той же час середній прибуток товаровиробників на 1 га ріллі в країнах ЄС складає приблизно 500 євро. Використання української ріллі на такому ж рівні ефективності може давати щорічно 16,3 млрд. євро прибутку.

5. Для забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку необхідно оптимізувати співвідношення ріллі й екологостабілізуючих угідь, вилучивши з обробітку деградовані й малопродуктивні землі з наступною консервацією (реабілітацією) і трансформацією їх у лісові та природні кормові угіддя. Сформувати мережу спостережень за екологічним станом ґрунтів. 

6. Обов’язково слід враховувати негативну демографічну ситуацію. Широкий розвиток фермерства на новій індустріально-технологічній основі, а відтак – українського села можуть зламати негативні демографічні тенденції, пов’язані зі скороченням чисельності і старінням населення, відкриють потужні можливості для подолання демографічної кризи. 

7. Вирішення усіх вищезазначених питань потребує загальносуспільного консенсусу, за необхідності – проведення всеукраїнського референдуму.

Ініціатором референдуму може виступити Українське товариство охорони природи, Статутом якого передбачено, що Товариство «виступає з ініціативою проведення всеукраїнського чи регіональних референдумів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».

Отже, для формування цивілізованого ринку землі треба кілька простих і очевидних передумов – чесна професійна влада; повноправне громадянське суспільство; належне законодавство і справедливе правосуддя; прозорість обігу сільськогосподарських земель; гарантований захист прав не тільки власників окремих земельних паїв, а й права спільної власності Українського народу на природні ресурси і територію своєї держави.

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

23 серпня 2017 р.  

Створено карту, яка допоможе киянам знайти точки прийому макулатури, пластику, скла, шин та батарейок

Видання «Велика Епоха» підготувало інтерактивну мапу «Куди в Києві здати відходи». Макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини, пляшки, склотара і батарейки — на мапі повно точок по всьому місту, куди можна принести такі типи відходів і таким чином уберегти довкілля від забруднення.


Також вже підготовлено мапу для Харкова та Львова.

Ця мапа не редагується користувачами, однак, якщо вам відомі точки приймання відходів, яких немає на мапі, ви можете додати їх на додатковій мапі або вказати їхню адресу / координати в коментарях під статтею. Невдовзі після цього вони будуть перевірені і перенесені до основної мапи.

Як користуватися мапою

На мапі нанесено кілька «шарів». Увімкнути й вимкнути той чи інший шар можна, знявши або поставивши відповідну галочку в лівій частині мапи. Якщо ви не бачите шарів мапи на екрані, натисніть спочатку кнопку «налаштувань»:

Зокрема, шар «будиночки» оранжевого кольору — це пункти компанії «Київміськвторесурси». Всі вони в основному приймають такі види відходів, як макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини та пляшки. Натиснувши на конкретний будиночок на мапі, ви побачите точну інформацію щодо цього пункту та номер телефону компанії.

Щоб збільшити масштаб мапи і наблизитися, наприклад, до місця, де ви живете чи працюєте, спочатку наведіть курсором миші на приблизне розташування цього місця, а потім прокрутіть колесиком вашої миші від себе. Повторюйте цю операцію, доки масштаб не задовольнить вас і не буде добре видно найближчі пункти приймання відходів. Щоб знову зменшити масштаб, прокрутіть колесиком до себе.

Батарейки

Також на мапі багато пунктів, куди можна здати батарейки (іконки у вигляді батарейок). Деякі компанії розмістили у своїх магазинах контейнери для збору батарейок, і завдяки цьому батарейки можна здати в будь-якій частині міста. Зокрема, це магазини Watsons, АЗС «КЛО», «Велопланета». До нас також звернулись представники КП «Київкомунсервіс» і надали список ЖЕКів, де приймають батарейки (поки в трьох районах міста, але планується і в інших). З карти прибрано шар магазинів МТС, де також приймали батарейки, але на початку жовтня 2015 р. представник компанії повідомив, що збір тимчасово призупинено.

Також додано місця, куди можна здати ртутні енергозберігальні лампи, термометри, скляні пляшки, стару комп'ютерну техніку та інші види відходів. Список місць буде поступово розширюватися. Збережіть собі посилання на розгорнуту версію цієї мапи в Google (посилання в 1 абзаці) і в разі необхідності заглядайте в неї, щоб бачити останні зміни.

Варто пам’ятати, що одна викинута у смітник батарейка стане отрутою для 20 метрів площі землі або 400 літрів води. Не меншої шкоди завдає природі викинутий пластик.

На мапі можливі неточності, які будуть із часом виправлені. Якщо ви знайдете помилку або знаєте пункт прийому відходів, який не зазначено на мапі, будь ласка, напишіть у коментарях до цієї статті.

У найближчих планах (до кінця 2015 року) створити аналогічну мапу для: Львова, Дніпропетровська, Одеси.

Щоб внести свій вклад у збереження довкілля та заохотити роздільний збір відходів, ви можете:

1. За власною ініціативою розділяти відходи, а не викидати все у загальний смітник.

2. Відмітити на додатковій мапі (або зазначити в коментарях) пункти приймання різних відходів, які відсутні на основній мапі, але ви знаєте, що вони є.

3. Допомогти у створенні списку місць, де приймають відходи в інших містах (крім Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Львова). Для цього завантажте таблицю, заповніть її і вишліть на: info@epochtimes.com.ua.

4. Поділитися мапою — для цього натисніть на значок «соцмереж» у верхній частині мапи і потім виберіть одну із соцмереж, або натисніть «Вставити на сайт» (з'явиться html-код для вставлення на ваш сайт):

5. Поширити цю статтю в соцмережах

Джерело: epochtimes