#ukrpryroda
Показ дописів із міткою вода. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою вода. Показати всі дописи

22 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ


Людина на 70 відсотків (малюки – на 86, літні люди – на 60 відсотків) складається із води, а її мозок – на 90 відсотків. Вода є не тільки живильним джерелом життя, а й енергоінформаційною субстанцією Всесвіту, яка має пам'ять, зберігає і передає інформацію. Разом із Сонцем вода є джерелом доданої вартості, яка дозволяє задовольняти потреби людства і розвиватися.

Сьогодні на Землі 3,7 млрд. людей (це – 90 таких країн, як Україна) не мають доступу до чистої питної води. А Україна є найменш забезпеченою водними ресурсами країною в Європі – менше 1 тис. куб. м на одну людину.

Щоб вистояти, вижити і розвиватися в епіцентрі світового шторму, Україна повинна спочатку відновити 50-мільйонну чисельність власного населення, а до кінця XXI століття збільшити його до 70-80 млн. чоловік.

Розвиток заради порятунку потребує збільшення у декілька разів темпів і обсягів промислової індустрії нового технологічного укладу, аграрного виробництва, житлово-комунального господарства. Усі ці сектори економіки є водночас найбільшими споживачами обмежених водних ресурсів країни.

У басейні ріки Дніпро – історичної, генетичної і духовної колиски України – живе 70 відсотків населення, розміщено 80 відсотків економічного потенціалу. Тому й розпочинати треба з екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Зараз вже мало хто пам’ятає (бо інституційна пам'ять втрачається), що з перших років державної незалежності саме з вирішення проблем Дніпра будувалася політика відродження і розвитку держави. Під керівництвом Президента України з 1992 року діяла Надзвичайна комісія з екологічних проблем Дніпра, яка розробила Національну програму екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Мені випала нагода і честь керувати розробкою і доповідати цю програму на засіданні Уряду і Парламенту, де вона затверджена 27 лютого 1997 року. Однак у 2012 році програма була забута і загнана у водогосподарську трубу.

Зараз, коли Україні потрібні не тільки збільшення чисельності населення і високі темпи розвитку, а й духовна і культурна єдність народу, Українське товариство охорони природи – найбільша (2 млн. членів) і найстарша (72 роки) всеукраїнська громадська організація – ініціює розробку Національної програми екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води на період до 2030 (детально) і до 2050 (пунктиром) років.

У Всесвітній день охорони водних ресурсів звертаємось до Українського народу, Президента, Уряду і Парламенту України з проханням підтримати розробку Національної програми екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води, дати відповідні доручення міністерствам, відомствам, басейновим державним адміністраціям.
Українське товариство охорони природи усіма своїми силами, людським, науковим та іншим потенціалом візьме безпосередню участь у розробці і втіленні у життя цієї великої об’єднувальної загальнонаціональної ідеї.

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор 


“Зроби своїми руками”: дешевий спосіб контролю якості води

Вода дедалі більше стає дефіцитом. Ми можемо частково розв‘язати цю проблему шляхом очищення та повторного використання стічних вод. Тому нам потрібний дешевий та ефективний інструмент для контролю її якості.

Ці помідори, вирощені на південному сході Італії, не для їжі: це дослідницькі парники, де працюють над різними методами зрошення. Дослідники намагаються отримати безпечний врожай, використовуючи перероблену воду від промислових об‘єктів.

Розповідає Алф‘єрі Полліс, дослідник процесів та технологій очищення стічних вод, IRSA-CNR:

“Завод, розташований поруч, переробляє помідори, готуючи їх для зберігання та продажу у магазинах. Одним із результатів цих виробничих процесів є велика кількість забрудненої води. Зазвичай, стічні води виливаються. Ми намагаємося знайти методи для повторного використання цієї води для сільськогосподарських цілей“

Прісна вода є дорогоцінною в цьому сухому кліматі, й очищення стічних вод може бути чудовим засобом подолання її нестачі. Однак контроль якості води є доволі складним процесом. У більшості випадків, великі пляшки зі зразками рідини транспортуються у лабораторії для повного хімічного аналізу, який покаже, чи безпечна ця вода для подальшого використання.

“Що ми дійсно хочемо знати – чи можна цю воду використовувати повторно, наприклад, для зрошення врожаю. Що наявна в ній кількість органічних сполук та поживних речовин не перевищує межі, вказані законом, який регулює те, чим ви можете зрошувати свій врожай”, – каже спеціаліст з хімії Гелле Скейо, InnoWater lab, JRC.

Вчені, що працюють в Об‘єднаному дослідницькому центрі Європейської комісії винайшли спосіб, що значно спрощує цей процес. Замість надсилання переробленої води до лабораторії, вони перекачують її через фільтр, використовуючи ось цей портативний пристрій, що вони розробили. Так наявні збираються та зберігаються для подальшого лабораторного аналізу.

“Одна з головних переваг цього способу – універсальність цього пристрою: його можна використовувати на водоочисних заводах, для прісної води, морської і тощо”, – розповідає Джуліано Маріані з InnoWater lab,JRC.

Використані фільтри значно легше доставляти в лабораторію, аніж традиційні скляні бутелі з десятками літрів води, яку необхідно перевірити на наявність різноманітних хімічних речовин.

“Переваги використання цього фільтра, у порівнянні із традиційними методами аналізу, у тому, що захоплення багатьох органічних сполук на одному фільтрі дозволяє значно спростити аналіз, зменшуючи пов‘язані із цим грошові та часові витрати. Також поліпшуються можливості консервування зразка”, – веде далі Маріані.

Пристрій для збирання зразків води є простим та недорогим, і дослідники планують зробити його дизайн загальнодоступним для інших фахівців, що працюють у цій галузі. Вони кажуть, що їхній пристрій вже викликав неабиякий професійний інтерес.

Говорить Бернд Ґавлік, інженер-хімік, спеціаліст з аналітичної хімії, JRC: 
“Наші колеги особливо вражені співвідношенням ціна-якість. Є багато комерційних пристроїв, що пропонують аналогічні функції, але вони дуже дорогі. Тому, коли вони бачать прилад, що можна зробити власними руками, який може коштувати майже у 100 разів дешевше, це шокує! А особливо, коли вони переконуються, що точність роботи цього пристрою – аналогічна до дорогих моделей.”

https://ec.europa.eu/jrc/

Джерело: ua.euronews.com

У США водопроводи в місті-мільйоннику почали перетворювати на гідроелектростанції

Вода, яка тече по водопроводах великих міст, цілком здатна стати джерелом гідроелектроенергії. Керуючись цією ідеєю, влада Портленда (штат Орегон, США) реалізує проект LucidPipe Power System, повідомляє Gizmag.

Найнята муніципалітетом фірма Lucid Energy змінює звичайні труби (по яких тече питна вода) на труби, обладнані чотирма турбінами діаметром 107 сантиметрів. Турбіни під’єднані до генератора на зовнішній стороні труби. Стверджується, що їх присутність мінімально сповільнює швидкість течії води і, таким чином, не заважає роботі водопроводу.


Встановлення системи профінансувала приватна інвестиційна компанія Harbourton Alternative Energy. Зараз LucidPipe Power System проходить випробування на надійність і ефективність – насамперед іде налаштування її датчиків і алгоритму управління.


Очікується, що вже в березні система вийде на повну потужність і видаватиме 1100 мегават-годин енергії на рік (цього достатньо для обігріву приблизно 150 домогосподарств). Перші двадцять років прибуток від продажу електрики піде інвестиційній компанії (хоча частину коштів вона передасть муніципалітету для покриття експлуатаційних витрат). Після закінчення цього терміну управління водопроводу отримає право на придбання системи.

Аналогічна гідроелектросистема встановлена в США тільки в каліфорнійському місті Ріверсайд, проте в Портленді проживає на порядок більше населення – близько 2 мільйонів.

Багато стартапів намагаються реалізувати ідею отримання електрики з води на рівні окремих будинків: Pluvia бере енергію з дощової води, що стікає з дахів, а радіо H2O Power Radio живиться від потоків у душі.

Джерело: news.finance.ua

Студент розробив новий дизайн крана, який економить воду

Сімін Цю, студент дизайнерського факультету лондонського Королівського коледжу мистецтв, створив революційно новий кран, який не тільки розкішно виглядає, але і дозволяє економити воду, перетворюючи струмінь води в елегантно закручену спіраль.

Секрет роботи конструкції в тому, що потік води, проходячи між подвійною турбіною, розщеплюється на струмені, які потім закручуються у витончені спіралі, створюючи на виході складну і красиву водяну решітку. При цьому турбіна обмежує потік води на 15%, так що використання такого крана означатиме економію ресурсів і коштів. Три різні види насадок дозволять користувачам вибрати, який саме режим економії води ім краще.

Кран управляється за допомогою сенсорної кнопки на його поверхні, що відмінно вписується в загальну елегантну структуру дизайну.






 Джерело: vicer.ru та behance.net


70% смертності в Україні спричиняє питна вода

В Україні 70% смертності пов’язані з уживанням неякісної забрудненої води. Про це на прес-конференції повідомив еколог, екс-голова Екологічної інспекції України Михайло Гуцол, передає УНН. "Більш як 70% смертності – від вживання неякісної води. Але зараз спитайте будь-якого чиновника і він вам скаже, що все нормально. Та, вибачте, підіть на цвинтар і подивіться! Робіть аналіз організму будь-якого українця… Усі хвороби і той-таки рак пов’язані з водою. Тому підкреслю: на 70-80% людина – це вода", - сказав він.

Раніше завідувач кафедри екологічної Академії України Микола Костровповідомив, що в Україні є великі проблеми із забрудненням водних об’єктів, через що потерпає і здоров’я українців.

За його словами, стан водних ресурсів в Україні є критичним. Це пов’язано із викидами неочищених стічних вод у водні об’єкти України.

Екологи серйозно стурбовані ситуацією з якістю питної води в Україні. Вони вбачають основними причинами ситуації, що склалася, підвищене та посилене навантаження на довкілля і водні екосистеми.

Ситуація ускладнюється тим, що практично всі водоочисні споруди в Україні переважно було побудовано понад 20 років тому, вони технологічно і фізично застаріли і не в змозі впоратися з цими забрудненням.

Джерело: newsru.ua

150 підприємств України забруднюють Дніпро

Прокуратура виявила порушення у діяльності 150 підприємств, що здійснюють скид зворотних вод у Дніпро. Про це «Рідній країні» повідомили у прес-службі Дніпровської екологічної прокуратури. Так, органами Дніпровської екологічної прокуратури виявлено понаднормативні скиди, з якими у річку Дніпро та її водосховища тільки у Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій та Полтавській областях потрапило майже 8 тис. тонн забруднюючих речовин.

Державі завдано збитків на загальну суму понад 4,5 млн грн, з метою відшкодування яких прокурорами заявлено позови.

У Запорізькій та Полтавській областях понаднормативні скиди здійснюються і в мережі міської каналізації, що перевантажує і без того слабкі очисні споруди. Комунальним підприємствам завдано збитків на загальну суму близько 850 тис. грн, прокурорами вжито заходів до їх відшкодування у судовому порядку.

Під час засідання колегії у Дніпровській екологічній прокуратурі було зазначено, що нехтуються умови дозвільних документів і в частині виконання природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення антропогенного впливу діяльності підприємств на водні об’єкти.

Керівництвом ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до сьогодні ігнорувались заходи, виконання яких дозволило б скоротити скид зворотних вод ще у 2011 року на 10,3 млн куб. м. на рік. За поданням Запорізького міжрайонного прокурора підприємству зменшено ліміт скиду майже на 1 млн куб. м. на рік.

Розповсюдженого характеру набули факти скидання зворотних вод взагалі без дозвільних документів, передусім у Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях. У такий спосіб підприємствами скинуто понад 370 тис. куб. м. зворотних вод, з якими у річку потрапило 311 тонн забруднюючих речовин, а державі завдано збитків на загальну суму 20 млн грн.

Джерело: ridna.ua

Виробники німецького пива та мінвод кажуть про небезпеку видобутку сланцевого газу

Видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу несе небезпеку для грунтових вод, а отже, і для мінеральних джерел та якості німецького пива. Про це заявляють у німецькому союзі пивоварів та союзі німецьких мінеральних джерел, які звернулись з листами до німецького уряду та депутатів з проханням відмовитися від законопроекту, який регламентуватиме видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу в ФРН.

"Через видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу існує небезпека забруднення грунтових вод, що негативно вплине на їхню якість", - йдеться у листі голови Німецького союзу пивоварів Петера Хана.

Пивовари просять німецький уряд відмовитися від законопроекту, який дозволяє фрекінг на територіях поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання, адже у грунтових водах, фактично, немає кордонів. Через це така технологія видобутку газу в будь-якому місці може бути небезпечною для довкілля.

У німецькому союзі пивоварів також нагадують, що якість води важлива для виробництва пива, а будь-які зміни у складі грунтових вод можуть порушити так званий закон про його чистоту, за яким хмільний напій у Німеччині виробляють ось вже 500 років. Це, у свою чергу, матиме негативні наслідки для всієї пивоварної галузі, якою так славиться країна.

Недосконалим законопроект, який має регламентувати фрекінг, вважають і у союзі німецьких мінеральних джерел.

"Забруднення грунтових вод через фрекінг є небезпечним для існування німецьких мінеральних джерел", - йдеться у листі виконавчого директора організації Штефана Сайпа на адресу депутатів бундестагу.

За його словами, підготовлений проект закону не передбачає достатнього захисту екології.

Як повідомляло агентство, у найближчі тижні уряд ФРН планує затвердити законопроект, який дозволяє застосування методу гідравлічного розриву пластів поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання за відсутністю ризиків для довкілля.

Джерело: ukrinform.ua

Кіпр посів перше місце серед країн ЄС за чистотою води для купання

Найчистішу воду в місцях для купання серед країн ЄС мають Кіпр, Мальта, Хорватія і Греція, відповідно до звіту Європейської агенції довкілля. Кіпр посів у рейтингу європейських місць з найчистішою водою для купання перше місце, бо 100,0 % перевірених місць відповідають заявленим вимогам, передає ВВС.
Укладачі рейтингу з Європейської агенції довкілля (EEA, ЄАД) проаналізували дані з більш як 22 тис. місць для купання в Євросоюзі, Хорватії та Швейцарії.

До першої п'ятірки з найчистішою водою для купання потрапили, окрім Кіпру, Мальта (96,6 % місць, що відповідають стандартам), Хорватія (95,3 %), Греція (93,3 %) і Португалія (86,7 %).

Італія (85,1 %) та Іспанія (82,8 %) опинилися в другій п'ятірці. Від них з великим відставанням за кількістю місць, що пройшли перевірку, ідуть Франція (59,6 %) і Велика Британія (58,2 %).

Згідно зі звітом ЄАД, у ЄС відповідають мінімальним стандартам 92,9 % місць для купання (20,6 з 22,18 тис. місць). Порівняно з 2011 роком, результати покращилися, адже в купальному сезоні 2011 року в ЄС нарахували 91,6 % придатних для купання місць. Тим не менш, за словами авторів рейтингу, зливові стоки, як і раніше, викликають занепокоєння з приводу забруднення води в деяких районах.

Інтерактивний веб-сайт Європейської агенції довкілля дозволяє перевірити якість води в запланованих місцях відпочинку.

У доповіді ЄАД сказано, що хоча загальні дані відповідають довгостроковій перспективі до поліпшення якості води, близько 2 % місць для купання в ЄС не відповідають мінімальним критеріям якості води.

Найгіршу ситуацію з якістю води в туристичних зонах мають Бельгія (12 % місць для купання, що не відповідають мінімальним стандартам), Нідерланди (7 %) і Велика Британія (6 %).

Для того, щоб стежити за якістю води для купання, зразки води збираються перед початком курортного сезону і щомісяця під час літа (у період з травня по вересень). Зразки перевіряють у лабораторії на рівень певних видів бактерій, які можуть вказувати на наявність забруднення, в основному, від каналізації або відходів тваринництва.

Джерело: racurs.ua

Україна будує найбільшу в Європі ГАЕС

З кожною краплиною ближче до енергетичної незалежності України. Дністровська гідроакумулююча електростанція повним ходом готується до відкриття двох потужних гідрантів. Один із них має запрацювати ще цього року, другий - наступного. Загалом на Дністрі мають звести аж 7 гідроагрегатів, і тоді це буде найбільша ГАЕС, бо кожен блок буде як окрема електростанція. До того ж уся будова відповідатиме найсуворішим екологічним стандартам – запевняють фахівці.
«Це буде екологічно чисте місце, і не потрібно буде використовувати нові кошти», - каже генеральний підрядник будівництва Юрій Бондаренко.

А ще тут зводять величезні греблі і відстійники для води. Завдяки цьому на Дністрі діятиме унікальна схема: коли є надлишок енергії у нічний час - гідроагрегат її зберігає. А коли є дефіцит - працює, як генератор, і виробляє електрику.

«Ми повинні здати в цьому році верхню водойму до 231 відмітки. Тобто, наростивши дамбу на 9 метрів, що дасть можливість збільшувати водойму до 38 мільйонів метрів кубічних», - пояснює генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

Іноземні експерти визнали систему екологічно чистою. За роботою станції безперервно спостерігають камери. У разі екстреної ситуації, ГАЕС має сучасну систему оповіщення, що може запобігти аварії.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, який провів на станції засідання оперативного штабу, переконаний: робота всіх семи агрегатів - стовідсоткова енергетична стабільність України в майбутньому та гарантія якісного експорту енергії за кордон.

«Ми маємо більше виробляти електроенергії, яка буде йти на зменшення внутрішнього тарифу і збільшення експортної складової», - каже Ставицький.

Будівництво Дністровської ГАЕС - наймасштабніший проект у державі. Лише цьогоріч на нього витратять понад 2 мільярди гривень. За ці гроші тут не забули й про інфраструктуру - зводять і 114-квартирний будинок для персоналу станції і лікарню для жителів району.


Автор: Людмила Цимбалюк,
Джерело: fakty.ictv.ua

Василь Шевчук: “екологічна політика – у краплині води!”

Сьогодні – Міжнародний день води. Учора були Всесвітній день землі і День лісів. Начебто, людство й шанує Природу, але тільки по окремих днях, не щоденно, не цілий рік. Можливо, до свідомості людей краще б доходили екологічні проблеми їхнього ж життя, якби проводити день без води, день без землі, день без лісу? 
Справді, не можна навіть уявити собі життя без води, чи не так? Зранку прокидаємось – води нема, снідати, пити чай чи каву – води нема, на роботу – води нема, після роботи – води нема. І так прожити хоч би до наступного ранку, а там знову – умивайся, пий чай, готуй кашу, борщ, купайся… Думаю, ставлення до Води, як до безцінного дару Природи, докорінно змінилося б. 

Це – не гіпербола, не абстрактна ситуація, це – реальність, яка настає кожного ранку для багатьох людей. І перспектива, якщо не одуматись, для ще більшої кількості людей. Уже сьогодні на Планеті доступу до чистої води не мають 30 відсотків населення. В Україні кожен день без води настає для жителів 1228 населених пунктів, де користуються лише привізною водою. 

Екологічна політика відбивається у краплині води! І якщо візьмемо цю краплину з водопровідного крану, з річки, озера, моря та оцінимо її якість, що побачимо? На жаль, не тільки Н2О, а ще й значну частину хімічної таблиці Менделєєва, пестициди, біогенні та інші речовини, які зовсім не потрібні в людському організмі. 

Але ж вода – це саме життя, на 25-30 відсотків від якості води залежить здоров’я і довголіття. Кожен хоче добавити собі ці відсотки, ніхто інший за нас цього не зробить. 

Потрібна ефективна екологічна політика європейського рівня, у тому числі водна політика відповідно до Рамкової Водної Директиви ЄС, яка поширюється на країни Євросоюзу та країни – кандидати на вступ до ЄС. Саме до цих країн, згідно з чинним законодавством і прагненнями наших громадян, належить Україна. 

Так повелося, що в практиці національного державотворення відсутня інституційна пам’ять, ба більше – попередників ще й зазвичай звинувачують. І все починається спочатку, ніби з чистого аркуша. От і сьогодні знову йдеться про необхідність запровадження басейнового принципу управління водними ресурсами, розробку і прийняття змін до Водного кодексу України. 

Але ж уже більше як 20 років наші урядовці їздять і вивчають досвід басейнового управління у Франції, Нідерландах, Німеччині та інших країнах Європейського Союзу. Проте як тільки одні навчилися, їх звільняють, інші навчилися – цих звільняють наступники і так знову й знову. Відбуваються перманентні реорганізації і скорочення, які проводяться не фахівцями, а новими призначенцями, часто недосвідченими людьми у цій справі. 

За таких умов берегти й передавати інституційну пам'ять – просто необхідно, дбаючи про краще майбутнє і наближаючи його настання. 

Майбутнє будується не на порожньому місці. Близько 15 років тому в Україні були ухвалені Національна програма екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро та поліпшення якості питної води, Державна програма охорони Чорного й Азовського морів, розроблені проекти програм для басейнів Дністра і Сіверського Дінця. 

Також були запроваджені платежі за спеціальне використання водних ресурсів і збори за забруднення водних об’єктів. За рахунок цих коштів здійснювалося фінансування природоохоронних заходів в рамках затверджених програм. Так вдалося поступово переломити успадковану тенденцію погіршення стану водних басейнів і ресурсів, покращити їх якість. 

Однак зараз названі вище програми практично не виконуються, а Національна програма екологічного відродження Дніпра включена до складу Загальнодержавної програми розвитку водного господарства України. 

З цим не можна погодитись, бо Дніпро – це не тільки вода для промисловості, житлово-комунального і сільського господарства, це – наша національна святиня, сховище життєвих сил Українського народу, його генетичного коду. 

Треба відновити Національну програму екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води. В рамках програми слід також вирішувати проблеми каскаду Дніпровських водосховищ, поступового повернення Дніпра до природного стану. Про це, до речі, йшлося вчора на засіданні Наукової ради з навколишнього середовища і сталого розвитку Національної академії наук України. 

Проте рекомендації вчених і громадськості практично не беруться до уваги. Тому сьогодні потрібна нова якість в самоорганізації громадянського еко-суспільства – треба відвикати від так званого патерналізму держави, що було характерним для минулої суспільно-політичної системи. 

У демократичній системі, яка утверджувалася в Україні упродовж років державної незалежності і буде розвиватися в процесі європейської інтеграції, громадянське еко-суспільство може й повинно брати на себе вирішення складних проблем екологічної безпеки життя. 

Так, діяльність Національної екологічної ради України спрямована на формування сучасної екологічної політики. От і сьогодні йдеться про нову водну політику. Це – спроба передати інституційну пам’ять, яку зберігають громадські організації, державним установам. 

Українське товариство охорони природи, яке діє у всіх регіонах і краях упродовж 67 років, фактично є громадським міністерством охорони довкілля. Нам потрібна лише підтримка власної держави, з одного боку, і фінансова стійкість, з іншого. 

В Європі, наприклад, такі системні екологічні організації мають статус суспільно корисних організацій, їх звільняють від оподаткування, надають фінансову, моральну та іншу підтримку держави. 

От і нас можна було б прирівняти до бюджетних організацій за рівнем оплати електроенергії, тепла, земельного податку, а не до підприємницьких структур. Крім екологічно корисної діяльності ми створюємо робочі місця, працюємо з молоддю і пенсіонерами, ведемо просвітницьку і виховну роботу, сприяючи досягненню кращого суспільного клімату. 

Для зміцнення фінансової стійкості природоохоронної діяльності громадських організацій варто було б вирішити питання щодо створення Національного (недержавного) екологічного фонду, який би підтримувався зеленим бізнесом, громадами і місцевим населенням. Такий фонд міг би фінансувати не капіталомісткі заходи з екологічного оздоровлення міст і сіл, проведення акцій відповідно до Екологічного календаря України. 

І ще про один дуже важливий аспект. У ці дні ми відзначаємо 150-річчя від дня народження нашого великого співвітчизника, творця ноосферної ідеї Володимира Івановича Вернадського. 

Ще 90 років тому він попереджав про небезпеки і наслідки техногенного тиску людства на біосферу. Однак тоді навіть уявити не можна було, яких розмірів це набуде згодом. В результаті нині знищено, або ж докорінно змінено 70 відсотків екосистем планети Земля. 

До чого це може призвести у майбутньому, чи буде воно взагалі у нинішньої цивілізації? В одному з тібетських трактатів я колись прочитав, що коли люди заповнять відходами землю, вони візьмуться за повітря і воду! А я подумав – візьмуться за голову… 

Саме розум, свідомість і воля, як зазначав В.І.Вернадський, мають бути «сталкерами», провідниками людства у майбутнє. Щоб вижити, світ має позеленіти, стати гуманнішим, добрішим. Грубі матеріальні інтереси повинні поступитися пріоритетом загальнолюдським цінностям, тендітним паросткам ноосферогенезу і відповідальності за майбутнє.

Шевчук В.Я., доктор економічних наук, професор

 Із виступу на засіданні 
Національної екологічної ради 
22 березня 2013 року

25% українців п’ють погану воду – ООН

Через споживання недоброякісної води кожен четвертий українець завдає шкоди своєму здоров’ю. Про це свідчать дані ООН, пише "Радіо Свобода". Крім того, чимало будинків та навіть населених пунктів в Україні взагалі не мають доступу до води. Додаткові загрози створює виробництво, яке часто супроводжується викидами неперероблених стічних вод, що забруднюють довкілля.
Тим часом у "Київводоканалі" запевняють, що роблять усе можливе, щоб вода у кранах киян була якомога безпечнішою. На цьому наголошує радник голови його правління Вікторія Яковлева. Водночас вона констатує, що очисне обладнання потребує "як мінімум модернізації".

"Робимо максимально все те, що можна зробити на нашому обладнанні і тих технологіях, які були запропоновані і впроваджені у 1939 році (такого віку Дніпровська станція) і 1961 року (такого віку Деснянська станція). Кожного дня відбирається майже тисяча проб і робиться аналіз води не тільки на водозаборі і не тільки тієї води, яка виходить з наших водопостачальних станцій, але і води з мережі. Менш ніж 600 гривень один аналіз не коштує". – зауважує вона.

Тим часом вчені прогнозують, що до 2025 року понад три мільярди жителів планети будуть страждати від нестачі води, дефіцит прісної води до цього часу збільшиться до двох трильйонів кубічних метрів на рік.

Як відомо, 22 березня вдвадцяте відзначається Всесвітній день води.

Світові запаси прісної води не збільшуються, а її споживання за останні 100 років зросло у 7 разів. Всесвітній день води, зокрема, покликаний звернути увагу до стану водних об’єктів і проблем, пов’язаних із їх використанням.

Наступна світова війна може вестися за доступ до водних ресурсів, про що свідчать чимало експертних прогнозів. Зокрема, у них йдеться про те, що до виникнення такого конфлікту найперше може призвести нераціональне використання води.

Джерело: life.pravda.com.ua

Києву та Київській області загрожує екологічна катастрофа

Директор Бортницької станції аерації (БСА) Володимир Бражник заявив про загрозу екологічної катастрофи. За його словами, на земляних греблях БСА, які утримують відходи після очищення стічних вод, виявлено 18 промивів, пише «Коммерсант-Украина». Захисні споруди можуть не витримати танення снігу, і відходи заллють прилеглі населені пункти.
За словами Бражника, як тільки почнеться інтенсивне танення снігу, будуть утворюватися численні струмочки, які потягнуть ґрунт із дамб. «Якщо розмив дамби досягне чотирьох-п'яти метрів, утвориться суцільний потік висотою до 2 м, який знесе все»,- пояснив він.

Бортницька станція аерації — єдина система очищення стічних вод декількох міст Києва і Київської області. Її перший блок був побудований ще у 1964 році. Для мулу, який утворюється під час очищення, виділено три поля на 272 га. Поле №3 законсервовано і не функціонує. До 1985 року перероблені залишки використовувалися як добриво, що дозволяло звільняти резервуари. Але після заборони використовувати цей мул всі відходи перенаправляються на два поля, які розраховані на 3 млн кубометрів мулу. Зараз на них знаходяться близько 10 млн кубометрів і щодня скидаються ще близько 12 тис. кубометрів. Цей обсяг стримують насипні дамби.

Бражник підкреслив, що зараз рівень мулу становить два-три метри над землею. Він розповів, що у випадку руйнування дамби залишки не потраплять у Дніпро, оскільки до річки 12 км. «Але вони потраплять до села Щасливе і Бортничі, які знаходяться поруч. А відстань від поля №2 до найближчого населеного пункту взагалі 900 м», — сказав він. За словами Бражника, з 2007 року проводиться реконструкція мулових полів загальною вартістю 241,6 млн грн, яка буде завершена в 2015 році. Зараз її профінансовано майже на 133 млн грн. «Якщо ми і далі будемо так їх (греблі) підсипати і фінансувати, то все виллється набагато раніше 2015 року. Тому ми просимо терміново виділити близько 6 млн грн, щоб засипати наявні промиви, поки тримається мороз», — сказав Бражник.

Джерело: dt.ua

На Донбасі невідомі хімікати "вбили" річку

Річка Солона, що розділяє місто Селидове Донецької області, перефарбувалась в червоний колір, а риба в ній - загинула
Місцеві жителі побоюються екологічної катастрофи і винять в події закриту шахту імені Коротченка і ЦЗФ "Селидівська", повідомляє «Сrime.in.ua» з посиланням на телеканал «Донбас».

"Всі стічні води, які скидає шахта імені Коротченка і ЦЗФ "Селидівська" потрапляють в цю річку", - каже єгер Олексій Павленко.

Керівництво шахти повідомило, що їх підприємство не працює, а лише відкачує воду, яка потрапляє в річку. А промислові відходи знаходяться у відстійниках і не можуть потрапити в річку.

"Вода чиста і прозора. Є висновок науково-технічної фірми "Стандарт". Взяті проби води. Проби води відповідають нормам", - говорить головний інженер шахти Василь Давидов.

Влада Селидового відзначають, що водопостачання здійснюється не з річки Солона, тому здоров'ю городян нічого не загрожує. На даний момент причини забруднення водойми з'ясовує спеціальна комісія.

Мер міста припускає, що причиною почервоніння річки стали шахтні води, що просочилися через грунт. Саме вони надають воді червоний колір.

За даними екологів, які в кінці минулого року оголосили результати досліджень вод Донбасу, більше, ніж у половині проб (56%) шахтної води міститься наднормова кількість нафтопродуктів, а в 83% проб - підвищений вміст фенолів.

За даними експерта, в стоках ряду вугільних підприємств регіону виявлено значні концентрації кобальту, нікелю, цинку, свинцю, молібдену, ванадію, берилію, фтору, марганцю, титану, стронцію, хрому, кадмію, барію, заліза та літію. Темпи забруднення призводять до скорочення обсягів природних водних джерел, придатних до використання.

Джерело: comments.ua

Цікаві факти про найчистішу у світі воду

Фінська вода - найчистіша у світі. 80% всієї води Фінляндії, за результатами дослідження Комітету з водних ресурсів при ООН, придатні до споживання. Формувалися ці запаси ще у часи льодовикового періоду, після якого на території Фінляндії утворилися тисячі кришталево чистих озер. Саме тому фіни п'ють воду з крану без найменшого сумніву, а також часто мають біля своїх будинків криниці з джерельною водою.



Джерело:  24tv.ua

У містечку в США заборонили продаж води у маленьких пляшках

Американське місто Конкорд у штаті Массачусетс заборонили продаж води у пластикових пляшках, об’ємом до одного літра. Закон набув чинності 1 січня після трирічної кампанії зі скорочення відходів та заохочення використання водопровідної води. Першого разу порушники отримають попередження. Вдруге людину, яку спіймають на продажі води у забороненій тарі, оштрафують на 25 доларів, а кожного наступного разу такий штраф становитиме вже 50 доларів.

Австралійське місто Бунданун повністю заборонило бутильовану воду ще в 2009 році.

Понад 90 університетів у США та багато інших у усьому світі уже обмежили продаж пластикових пляшок, так само це зробили і деякі місцеві органи влади.

Конкорд поки не ввів жодних обмежень на продаж інших напоїв у маленьких пляшках, а постанова місцевої влади передбачає винятки у випадку надзвичайних ситуацій.

Активісти кажуть, що американці споживають 50 мільярдів маленьких пляшок води щороку.

Виробники бутильованої води твердять, що маленькі пляшки мають важливе значення для сьогодення і заохочують людей вести здоровий спосіб життя.

Але Жан Хілл, який керував кампанією за заборону в Конкорді, розповів New York Times: "Цією постановою я хочу добитися підвищення обмежень на покупку однієї порції води в пляшках".

Втім, деякі місцеві мешканці кажуть, що заборона не має сенсу, тому що вони можуть піти до сусіднього міста і купити пляшечку води в магазинах, де такого правила немає.

Пан Хілл каже, що його на початок кампанії надихнув онук, який розповів про величезних плавучий острів з пластикових відходів в Тихому океані.

Джерело: bbc.co.uk

Токсичний хлор у воді: чи можна без нього?

У Харкові нещодавно оголосили про наміри відмовитися від хлорування води на користь більш безпечної технології. Але екологи сумніваються, що городяни нарешті позбавляться хлорки з-під крану.
В переважній більшості міст України хлорування досі залишається головною технологією очистки води. Доцент Національного фармацевтичного університету і координатор харківської "Екологічної ініціативи" Юлія Юдіна розвіює міф, що начебто хлорована вода вже не містить шкідливих мікробів. За її словами, 30% водопроводів у Харкові та області постачають воду, в якій залишаються, приміром, збудники гепатиту А та паразити. "Вочевидь, хлорування не завжди допомагає усе знищити",- каже Юдіна.

Водопровідна вода у більшості міст країни саме "завдяки" хлору ще й токсична. Хлор під час, приміром, приготування їжі поєднується з "органікою", утворюються хлорорганічні сполуки, які є вкрай небезпечними для життя канцерогенами. Дію цих канцерогенів одразу не видно, речовини акумулюються роками, аби "врешті вибухнути", розповідає експерт Всеукраїнської громадської екологічної організації "Мама-86" Ганна Цвєткова.

Представники "Мама-86" упродовж кількох років досліджували ситуацію в Криму. "Є певна статистика про зв’язок хлорування води зі станом здоров’я людини. В деяких містах Криму, де воду піддають гіперхлоруванню, найгірші показники за випадками раку, особливо серед дітей",- додає експерт.

Знов хлорування, але дешевше

У 2005 році в Україні ухвалили державну програму "Питна вода", яка передбачає перехід комунальних підприємств, що "готують воду для городян", на сучасні технології очищення води. Але через недостатнє фінансування вона запрацювала не скрізь, а лише у кількох містах. Київ, Одеса, Ізмаїл та Херсон повністю або частково перейшли на більш безпечний метод. Замість рідкого хлору в цих містах використовують гіпохлорит натрію.

Незабаром на сучасніше очищення води має намір перейти і "Харківводоканал". На комунальному підприємстві пояснюють, що це допоможе покращити якість води. Еколог Ганна Цвєткова згодна, що гіпохлорит натрію краще і дешевше, ніж рідкий хлор. Проте, каже Цвєткова, "принципово це буде те ж саме хлорування": "Після використання гіпохлориту натрію все одне в воді залишаються похідні хлороорганічні речовини. Питання тільки у тому, що їх буде менше",- каже еколог.

Експерт Юдіна додає, що гіпохлорит натрію хоча і є сильним окиснювачем з бактерицидними властивостями, але у випадку підвищення концентрації може викликати подразнення шлунково-кишкового тракту.

Проблема - не в очищенні, а в забрудненні

Для України було б доречнішим використання технології озонування води, каже експерт Юдіна: "Вона дорожче, але з усіх сторін безпечна і не потребує такої кількості хімічних реагентів". На думку еколога Цвєткової, будь-яка сучасна технологія Україну заведе "у глухій кут". Через "вкрай незадовільний" стан мережі водопостачання, де вода повторно забруднюється.


Крім того, головні джерела питної води – річки та водойми – є одночасно приймальниками стічних вод, що потрапляють туди недоочищеними. "Київ скидає недоочищені стічні води у Дніпро, з якого беруть воду Черкаси та Канів і т.д. Тобто, очевидно, що головний фокус треба повернути на захист води у джерелах",- каже Цвєткова.

Характерно, додає еколог, що забезпечення населення якісною і чистою питною водою прописано і у державній програмі "Питна вода", і в Законі України "Про питну воду і водопостачання". Крім того, Україна як член ООН приєдналася до резолюції про закріплення права кожного на воду і санітарію.

Джерело: dw.de

Найбільші торговельні мережі Британії торгують водою з-під крана


Мережі супермаркетів виявилися в центрі водяного скандалу: їх звинуватили у продажу звичайної водопровідної води під виглядом мінеральної. Про це повідомляє The Daily Mail.
Видання стверджує, що супермаркети розливають звичайну водопровідну воду, приводячи в якості одного з аргументів низьку вартість продукту. Ціна води, яку виготовляють для Tesco і Asda, складає 17 пенсів за два літри, в той час як бутильовані води інших виробників коштують у рази дорожче - так, два літри мінералки від французького бренду Evian обходяться британцям в 88 пенсів.
Представники торговельних мереж не заперечують того, що відправляють на прилавки десятки тисяч літрів води з-під крана, однак наполягають на тому, що додатково фільтрують водопровідну воду, очищаючи її від хлору та інших шкідливих домішок.
У новій хвилі скандалу з'явився ще один фігурант - компанія Water UK, яка забезпечує водопостачання країни. Її представник заявив, що вода в британському водопроводі придатна для пиття і не потребує додаткової фільтрації.
Tesco - найбільша роздрібна мережа Великобританії, що займає у світовому рейтингу ритейлерів четверте місце. Asda, дочірня компанія американської мережі Wal-Mart, друга на британському ринку.
Джерело: news.liga.net