#ukrpryroda
Показ дописів із міткою США. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою США. Показати всі дописи

У США водопроводи в місті-мільйоннику почали перетворювати на гідроелектростанції

Вода, яка тече по водопроводах великих міст, цілком здатна стати джерелом гідроелектроенергії. Керуючись цією ідеєю, влада Портленда (штат Орегон, США) реалізує проект LucidPipe Power System, повідомляє Gizmag.

Найнята муніципалітетом фірма Lucid Energy змінює звичайні труби (по яких тече питна вода) на труби, обладнані чотирма турбінами діаметром 107 сантиметрів. Турбіни під’єднані до генератора на зовнішній стороні труби. Стверджується, що їх присутність мінімально сповільнює швидкість течії води і, таким чином, не заважає роботі водопроводу.


Встановлення системи профінансувала приватна інвестиційна компанія Harbourton Alternative Energy. Зараз LucidPipe Power System проходить випробування на надійність і ефективність – насамперед іде налаштування її датчиків і алгоритму управління.


Очікується, що вже в березні система вийде на повну потужність і видаватиме 1100 мегават-годин енергії на рік (цього достатньо для обігріву приблизно 150 домогосподарств). Перші двадцять років прибуток від продажу електрики піде інвестиційній компанії (хоча частину коштів вона передасть муніципалітету для покриття експлуатаційних витрат). Після закінчення цього терміну управління водопроводу отримає право на придбання системи.

Аналогічна гідроелектросистема встановлена в США тільки в каліфорнійському місті Ріверсайд, проте в Портленді проживає на порядок більше населення – близько 2 мільйонів.

Багато стартапів намагаються реалізувати ідею отримання електрики з води на рівні окремих будинків: Pluvia бере енергію з дощової води, що стікає з дахів, а радіо H2O Power Radio живиться від потоків у душі.

Джерело: news.finance.ua

Фінляндія знизить викиди CO2 на 80% до 2050 року

На початку минулого місяця Барак Обама, президент США, спільно з EPA (US Environmental Protection Agency) оголосив про запуск програми The Clean Power Plan (в дослівному перекладі - План Чистої Енергії). У підсумку програми до 2030 року тепло-електростанції будуть викидати в атмосферу на 30% менше шкідливих речовин, ніж у 2005 році. Якщо коротко привести суть виступу Джини МакКарті (Gina McCarthy) - глави EPA - то суть зведиться до того, що потрібно менше забруднювати навколишнє середовище, і тоді наше здоров'я, економіка життя будуть в порядку, а діти і внуки будуть вдячні нам за чисте повітря.


В Китаї так само почали замислюватися про контроль забруднення. У 2009 році китайський уряд вже обіцяв скоротити забруднення атмосфери на 40-45% по відношенню до рівня 2005 року. Однак зараз вперше було обіцяно скоротити абсолютний обсяг викидів.


В Індії, в січні цього року, Міністерство відновлюваної енергії підписало угоду з Міністерством важкого машинобудування, в якій йдеться про плани про співпрацю в галузі будівництва величезної сонячної електростанції в Раджастані. Після того, як всі модулі будуть запущені, її потужність буде 4000 мВатт, що зробить цю електростанцію найбільшою в світі. Вона дозволить уникнути щорічного викиду в атмосферу 4 мільйонів тонн вуглекислого газу.


А ось Фінляндія, яка і без того не найбільший "постачальник" шкідливих газів в атмосферу, пообіцяла скоротити свої викиди на 80% до 2050 року. Тут варто виділити кілька цікавих моментів:
  • уряд не просто пообіцяв скоротити забруднення, він юридично зобов'язався зробити це
  • якщо фінам все вдасться, то у них вийде той рівень викидів, який на думку вчених не створює проблем для клімату
  • план вимагає постійного контролю, регулярних звітів від наступних урядів та щорічних звітів
  • ця ініціатива популярна серед населення - близько 80% всіх жителів підтримують її
Джерело: thinkgreen.ru

ООН: Людство вступило в епоху повеней, голоду, міграцій і війн

Світ не готовий до наслідків глобального потепління, зміни екосистеми Землі будуть катастрофічними і незворотними, застерігає доповідь ООН, представлена в японському місті Йокогама Міжурядовою групою експертів по зміні клімату. 

Наслідки потепління будуть очевидні вже в наступне десятиліття - екстремально холодні короткі зими, чергуються з екстремально спекотним літом і періодами міжсезоння, коли спека і мороз можуть змінювати один одного протягом доби, передає «Голос Америки». 

Весна і осінь можуть піти в історію. Погіршиться якість повітря, зміниться його хімічний склад з піковою концентрацією атропогенного вуглекислого газу, відбудеться неминуче підвищення кислотності вод світового океану. 

Зміни температур будуть відбуватися швидше на суші, ніж у океані, однак найстрімкішим процес буде в Арктиці. Танення льодовиків призведе до підвищення рівня світового океану від 0,58 до 0,98 метрів до 2081-2100 років, порівняно з 1986-2010. 

Мільйони людей, що живуть на узбережжі материків, загинуть від частих повеней або будуть змушені переселитися. Зникнуть або мігрують багато видів риб і наземних тварин. Різко впаде продуктивність сільського господарства, що на фоні зростання населення Землі призведе до нестачі їжі і питної води. Міграція набуває катастрофічних масштабів. 

«Цієї долі не минає жоден регіон, - сказала експерт з питань клімату в Інституті світових ресурсів Келлі Левін. - Ми бачимо заяву про те, що внаслідок прибережних повеней через підвищення рівня моря сотні мільйонів людей можуть загинути або стати біженцями вже до кінця цього століття». 

Повені стануть буденними в Африці та Австралії, хвилі екстремальної спеки очікуються в Північній Америці, Європі, Африці та Азії, а «втрати в різноманітті екосистеми можуть бути настільки масштабними, що навіть не вкладаються в прогнози», - каже Левін. 

Найбільш незахищеними перед жорстоким кліматом будуть найбідніші верстви населення, коли вода, їжа і добробут економіки опиняться під загрозою. Однак серйозні потрясіння чекають і найбільш розвинені індустріальні країни. 

«Навіть якщо людство зробить неймовірні зусилля для запобігання подібного сценарію, багато зміни продовжаться за інерцією і розтягнуться на століття», - говориться в доповіді. 

За оцінками експертів, заходами по зниженню емісії, і як наслідок - радіації (головної причини глобального потепління), повинні стати пріоритетом для всіх політиків: витрати можуть перевищити сотні трильйонів доларів. 

«Хоча доповідь зосереджена на холодному, аналітичному, іноді депресивний погляді на що стоять перед нами виклики, вона все ж залишає місце для можливих рішень», - говорить співавтор доповіді Крістофер Філдс. 

За його словами, «доповідь може підготувати суспільство до адаптації, міграції і трансформації для будівництва світу, який не тільки більше готовий до зміни клімату, але і взагалі - фундаментально кращого світу». 

Держсекретар США Джон Керрі зазначив, що документ звучить як сигнал тривоги, який неможливо ігнорувати: «Якщо ми не будемо діяти рішуче і швидко, то, як свідчать учені, наш клімат, наш спосіб життя, буквально саме життя в небезпеці. Заперечувати дані науки - злочин».

Керрі уточнив: «Деякі кажуть, що ми не можемо дозволити собі діяти, але ціна бездіяльності - катастрофічна». 

Нагадаємо, що запропонований президентом Обамою пакет законів про зміну клімату поки не знайшов достатньої підтримки в Конгресі. 

Доповідь Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату може допомогти виробити основи для переговорів у 2015 році щодо нового глобального договору про клімат, який покликаний замінити минулий 2012 року Кіотський протокол.

Джерело: fakty.ictv.ua

У США навчилися робити паливо з використаних фломастерів

Компанія «Crayola» – виробник товарів для творчості – знайшла спосіб перетворювати пересохлі маркери та фломастери на джерело енергії для бойлерів, кораблів і машин. Компанія, яка щороку випускає до 700 мільйонів маркерів, та нью-йорксьска компанія чистої енергетики JBI співпрацюють у програмі під назвою «Colorcycle», - повідомляє foxnews.

Понад 600 шкіл по всіх Сполучених Штатах погодилися безкоштовно збирати використані маркери для переробки. Далі утиль потрапляє до JBI, яка спеціалізується на переробці пластику. Там старі маркери розплавляють у спеціальних хімічних реакторах.

Вони розщеплюють довгі комплексні молекули пластику, до складу кожної з яких входять тисячі атомів. За годину така машина переробляє понад 900 кілограмів пластику, виробляючи щохвилини по кілька літрів сировини для пального. 80 відсотків перетворюють на дизель, 20 – на легку нафту.

«Щоб використовувати «пальне з фломастерів» у звичайних авто, потрібна лише спеціальна присадка», - каже головний технолог компанії JBI Джон Бординюк. 

А от з точки зору захисту довкілля, за його словами, пластиковий дизель набагато безпечніший за звичайний. Досі компанія «Crayola», яка виробляє 60 відсотків маркерів та 80 процентів кольорової крейди світу, мала значні проблеми з переробкою.

До неї надається лише оболонка маркерів, і користувачі здебільшого просто викидають відпрацьовані фломастери й не морочаться з вийманням стержня перед тим, як здати у переробку.

Учні шкіл, які беруть участь у програмі «Colorcycle», не лінуються цього робити, бо тепер розуміють: така невеличка й загалом нескладна дія – частина великої справи збереження світу, в якому жити їм.

Від початку дії програми «Crayola» вже переробила таким чином 17 тисяч використаних маркерів і планує підняти планку до 70-ти мільйонів.

Джерело: fakty.ictv.ua

Учені рекомендують відмовитися від води у пластикових пляшках

Співробітники Австралійського університету заявили, що шкода від вживання бутильованої води переважує користь. Висновок грунтується на результатах хімічного аналізу, який виявив високий вміст в такій воді дезинфікуючих засобів, фармацевтичних препаратів та інших хімікатів. За словами вчених, ці речовини можуть завдати шкоди здоров'ю, частенько навіть більшої, ніж водопровідна вода. Раніше вони з'ясували, що найбільшу небезпеку в такій воді становить бісфенол-А, який використовується при виробництві пластика.

Виділенню цієї речовини сприяє нагрів пластика, якщо пляшку залишили в теплому місці. В ході проведених в США досліджень бісфенол-А був виявлений в сечі 95% учасників, включаючи дітей і вагітних жінок.

В ході досліду на тваринах Кріс Уїндер спільно з колегами встановив, що бісфенол-А може призводити до різних проблем зі здоров'ям, включаючи порушення в роботі репродуктивної системи, щитовидної залози, центральної нервової системи, а також здатний викликати ожиріння, гіпертонію і діабет.

Думки учених відносно небезпеки бісфенола-А для людини розходяться, оскільки результати досліджень дії великих доз якої-небудь речовини на тваринах не завжди свідчать про аналогічну дію на людину.

Істотним недоліком бутильованої води вважається і її висока вартість: в середньому вона обходиться споживачеві майже в сто разів дорожче водопровідної. Також виробництво пластикових пляшок сприяє забрудненню довкілля.

Крім того, ризикованим може бути повторне використання пластикових пляшок через вірогідність активного розмноження бактерій. У зв'язку з цим фахівці рекомендують ретельно промивати їх прохолодною водою перед кожним використанням.

Джерело: osvita.org.ua

Українська делегація побачила у США загрози сланцевого газу

Видобування сланцевого газу становить загрози для навколишнього середовища навіть у США. Про це 24 липня на прес-конференції за участі голови парламентського комітету з питань екології Ірини Сех сказали учасники українських делегацій, які ознайомлювалися з цією проблематикою безпосередньо на місці.
Так, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила, що технологія гідророзриву, яка використовується у США, така сама, як і всюди, і становить загрозу для підземних і ґрунтових вод. Саме через це, наголосила вона, шість штатів відмовилися від видобутку сланцевого газу.

Окрім того, Тетяна Тимочко вказала на те, що видобування сланцевого газу вивели з під дії федерального природоохоронного законодавства, з чого вона, за власними словами, зробила висновок, що в рамках цього законодавства ця технологія діяти не може. «За результатами поїздки я переконалася, що в Україні цього не потрібно робити», - наголосила голова Всеукраїнської екологічної ліги, вказуючи на те, що в Юзівській площі на Сході України вже і так є розломи через попередні роботи, а карстові породи в Карпатському регіоні взагалі погано придатні для таких технологій, оскільки насичені ґрунтовими водами. «У США в карстах ніде не добувається сланцевий газ», - вказала Тетяна Тимочко.

Своєю чергою Віталій Горбатенко, експерт Центру соціально-економічного моніторингу і помічник першого заступника голови Львівської обласної ради, вказав також на те, що великою проблемою є утилізація "фрекінгової рідини", яка залишається після утворення розривів. Їх закачують у відпрацьовані свердловини, однак це також становить потенційну загрозу для навколишнього середовища.

На запитання, чи учасники делегації отримали у США якісь конкретні докази шкоди для довкілля, експерт Національного екологічного центру України Олена Міскун послалася у першу чергу на слова активістів зі захисту навколишнього середовища. За її словами, у відкритому доступі в Інтернеті є так званий «лист постраждалих» з 2 тис. підписів, а у штаті Вайомінг були звіти, які свідчили про забруднення води. Також Олена Міскун повідомила, що на ресурсі WikiLeaks опублікувано звіт щодо потенційної шкоди видобування сланцевого газу у штаті Нью-Йорк, який на офіційному рівні не оприлюднювався.

Тетяна Тимочко натомість вказала на те, що у США сланцевий газ видобувається лише 10 років, і на сьогодні ще немає серйозних екологічних досліджень. Водночас вона вказала на те, що провідні українські вчені-екологи вказували на загрози, які така технологія може становити в українських умовах.

Щодо того, що сланцевий газ може забезпечити Україні енергетичну незалежність, Тетяна Тимочко зазначила, що такі розмови видаються їй «смішними», оскільки в Україні взагалі не вживають заходів з енергозбереження. Енергетичну незалежність нашій державі, за словами голова Всеукраїнської екологічної ліги, можуть забезпечити і альтернативні джерела енергії. Окрім того, Тетяна Тимочко додала, що якраз у США в Пенсильванії сланцевого газу видобувають дуже багато, і насамперед його хочуть експортувати саме в Україну.

Нагадаємо, що тим часом менеджер зі зв’язків з органами державної влади компанії «Shell» в Україні Олексій Татаренко переконує, що у США сланцевий газ видобувають уже 50 років, і зараження води не виявлено. Своєю чергою заступник директора департаменту покладів PGNiG Анджей Максим зазначив, що для інвестора важливо отримати прибуток, тому «винагорода за видобутий сланцевий газ покриває усі ризики».

Джерело: zaxid.net

Глобальні плани Обами щодо глобального потепління

Вашингтон – Президент США Барак Обама оприлюднив план боротьби зі змінами клімату. План, зокрема, містить обмеження викидів вуглекислого газу електростанціями і використання альтернативних джерел енергії. Президент Обама пропонує зменшити викид парникових газів в атмосферу на 17% до кінця цього десятиліття. Він, зокрема, збирається вперше в історії обмежити викид вуглекислого газу для нових і вже працюючих електростанцій. У Сполучених Штатах саме ці викиди становлять одну третину усіх екологічно шкідливих викидів в атмосферу.

Обама також обіцяв більше інвестувати в зелені технології і реалізувати більше проектів щодо сонячної та вітрової енергій на державних землях. Його мета – щоб в 2020 році 6 мільйонів американських домів отримували свою електроенергію від сонця або вітру.

Обама оприлюднив цю ініціативу в столичному університеті Джорджтаун, в день, коли температура досягла 35 градусів тепла. Президент кілька разів витирав своє облите потом обличчя. Вашингтон був збудований на болотах, і вологість тут досягає тропічних масштабів.

Зміна клімату – це реальна проблема, сказав Обама і нагадав, що останні найгарячіші роки – а їх було 12 – відбулися за останніх 15 років, коли викиди в атмосферу невпинно зростали. Він також засудив тих, хто сумнівається, що зміна клімату – це реальна проблема: «У нас немає часу для переговорів з тими, хто вважає, що Земля пласка», – наголосив Барак Обама.

Чи стануть плани дійсністю?

Республіканці вже розкритикували цей виступ Обами, дехто навіть назвав його ініціативи війною проти вугілля, оскільки багато еклектростанцій в США використовують вугілля для виробництва електроенергії.

Лідер республіканців у Конгресі Джон Бейнер назвав план Обами «божевільним», таким, що загрожує промисловості.

Республіканці не поділяють екологічних намірів демократів. Ще в минулому столітті президент Джиммі Картер встановив сонячні батереї в Білому домі. Коли президентом став Рональд Рейган, він одразу прибрав їх.

Республіканці постійно ставлять зміну клімату та глобальне потеплінням під сумнів, мовляв, немає наукових доказів цим явищам. Проте президент, який уперше підписав закон щодо захисту довкілля ,був республіканцем. Це зробив Річард Ніксон у 1970 році.

Коли Обама ще був кандидатом в президенти. він обіцяв, що воюватиме зі зміною клімату та глобальним потеплінням. Багато хто його критикує, що ставши президентом він практично нічого не зміг зробити в цьому напрямку. І ось раптом – нові ініціативи, які, до речі, не потребують законодавчого закріплення. В другій каденції свого президентства, Обама, нарешті, починає думати про свою історичну спадщину.

Автор: Ірина Халупа
Джерело: radiosvoboda.org

На Київщині втілили українсько-американський екологічний проект

Біогаз проти сміття. На Київщині презентували установку, яка побутові відходи переробляє на електроенергію. На захід прибули посол США в Україні Джон Теффт, губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк та перший президент України Леонід Кравчук. Перша електростанція на біопаливі запрацювала ще торік у Підгірцях. Друга установка, кажуть інвестори, більш потужна. Утім, найголовніша її перевага - здатність очищувати повітря від шкідливих викидів.

Цей полігон розташований за кілька кілометрів від Борисполя. Утім, самого сміття не видно навіть зблизька - відходи ховають під товстим шаром глини та піску. Поряд - установка. Для неї все сміття навколо - джерело для електроенергії. Винахідники пояснюють чому.

Володимир Баннов, директор ТОВ "ЛНК": "Первый этап - это бактерии, которым нужен кислород для жизнедеятельности. Они переводят органику в нежирные насыщенные кислоты. Когда кислород весь израсходован - эти бактерии умирают и начинают разлагаться бактерии, которым кислород не нужен. Дальше начинается процесс, который позволяет из органики производить метан".

Електростанцію спорудили на американському обладнанні. Під землею проклали труби. Біогаз зі сміття йде у спеціальний модуль. Він здатен забезпечувати світлом, наприклад, дві сотні котеджних будинків. Посол США в Україні заявляє - такі установки популярні у його країні. СО2 не викидається в атмосферу. Результат - чисте довкілля.

Джон Тефт, посол США в Україні: "На таку співпрацю треба дивитися з кількох рівнів. Перш за все, і Україна, і США долучаються до процесу зменшення викидів парникових газів. Головним з них є метан. Таким чином зменшити шкідливий вплив на довкілля - це дуже гарна річ для світу. Ось чому Америка до цього долучається".

Електростанція, що працює на біогазі - це вже другий проект американських інвесторів. Перший такий торік презентували у Підгірцях. А от братися за трипільські смітники інвестори поки не поспішають. Кажуть, вивчатимуть їх досконаліше.

Автори ідеї використання біогазу вивчали і більш проблемні полігони Київщини - приміром, Трипілля. Полігон має відповідати спеціальним нормам. Наприклад, складуватися з піском.

Володимир Сельський, інвестор: "Вот это проложил слой мусора, проложил сверху слой глины. И так идет оно, таким пирогом, производит реккультивацию. А многие бросают - глину в карман, песок - на дачу".

Анатолій Присяжнюк, голова КОДА: "Крім того, що ми будемо виробляти електроенергію, ми з повітря будемо ізвлєкати СО2. Це той газ, який якраз вредить навколишньому середовищу і здоров'ю людей".

В області заявляють: електростанція на біогазі в Борисполі - не останній проект альтернативної енергії. Наступний, ймовірно, буде в Броварах. Відповідні домовленості вже мають з компанією-інвестором. 


Джерело: 5.ua
Автори: Ганна Рибалка, Максим Петраков, 5 канал.

Зірки виступили проти фрекінгу

У Нью-Йорку Пол Маккартні та Йоко Оно просять зупинити видобуток сланцевого газу. Вдова Джона Леннона Йоко Оно, Шон Леннон та Пол Маккартні започаткували рух «Митці проти фрекінгу» (технологія видобутку сланцевого газу, під час якої використовують гідророзрив підземних пластів). На думку експертів, така технологія є згубною для природи, повідомляє korrespondent.net.

У русі беруть участь Ума Турман, Леді Гага, Алекс Болдуїн, Рінґо Стар. Митці мають на меті вплинути на мера штату Нью-Йорк Ендрю Куомо, який може заборонити видобувати сланцевий газ на його території. Нині мораторій на розробку родовищ чинний у більш ніж 100 районах штату. Крім того, схожу заборону ввели у штатах Мічиган і Вермонт. Активісти вимагають заборонити видобуток сланцевого газу, оскільки, на їхню думку, через технології відбувається забруднення підземних вод, до того ж фрекінг може стати причиною мікроземлетрусів. 

Наразі кілька європейських країн, зокрема Франція і Болгарія, відмовилися від видобутку сланцевого газу через можливий згубний вплив на довкілля.

Нагадаємо, компанія Shell найближчим часом розпочне видобуток сланцевого газу в Україні. А ще невдовзі заплановано підписати угоду з компанією Сhevron стосовно розробки Олеської площі (Львівська область). Міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков прогнозує, що це зроблять до травня. Про це він повідомив на щорічному Енергетичному форумі Інституту Адама Сміта.

Джерело: gazeta.lviv.ua

Американська сланцева революція: у пошуках "золотої середини"

Чи знаєте ви, що таке фрекінг? За результатами одного з опитувань, кожна четверта людина ніколи не чула цього слова. Ще 13% почули його зовсім недавно. Дещо обізнані з цим терміном близько третини респондентів, а добре собі уявляють, що він означає, лише 19%. Це дані дослідження служби ORC International, проведеного на початку року не в Україні, не в Європі, а у Сполучених Штатах, які за допомогою видобутку газу саме за технологією фрекінгу на початку цього століття зробили «сланцеву революцію».

Втім, ті американці, яким відомо про метод фрекінгу (або гідророзриву пласта), занепокоєні можливим негативним впливом цієї технології на довкілля. Так, близько половини громадян США дуже стурбовані тим, як такий спосіб видобутку нетрадиційного газу може впливати на якість води. А в ідеальному варіанті майже всі бажали б, аби основні джерела енергії були «чистими» - вітрові та сонячні, замість «брудних», до яких відносять також ядерну енергетику і вугілля.

Водночас американці підтримують політику зменшення енергозалежності, низькі ціни на енергоносії і вітають збільшення робочих місць у промисловості, в кількісних показниках якого зростання видобутку сланцевого газу відіграє чи не найважливішу роль.

В США, як і в інших країнах, відбувається зіткнення економічних та екологічних інтересів. Власне, опитування дає уявлення про те, чого саме прагне населення. 94% американців хочуть від політичного керівництва країни збалансованого підходу, який би включав як підвищення енерговиробництва, так і захист чистої води і повітря, а також збільшення енергоефективності та чистих джерел енергії.

Енергетика була і залишатиметься одним з пріоритетів нинішньої адміністрації. У посланні до Конгресу цього тижня глава Білого дому Барак Обама ще раз підтвердив, що й під час другого терміну президентства розвиватиме всі напрями - від спрощення отримання дозволів для нових родовищ нафти до нарощування обертів у відновлювальній енергетиці та суттєвого підвищення енергоефективності. Разом з тим він пообіцяв підтримувати нові дослідження та технології, спрямовані на збереження чистоти повітря та води.

Власне, він сказав те, що хотіли почути громадяни. Зокрема, у контексті застосування технології фрекінгу майже дев'ять з десяти американців підтримують додаткові дослідження її впливу на здоров'я та екологічних наслідків. Більше того, вони б хотіли знати про результати таких досліджень ще до того, як в їхній місцевості розпочнеться видобуток сланцевого газу. До важливої інформації, яку прагне отримувати громадськість, належить і розкриття складу хімічних речовин, що використовуватимуться при гідророзриві. У цьому контексті може бути цікавим один із результатів соціологічного дослідження, проведеного фахівцями Pew Center: серед тих, хто більше знає про метод фрекінгу, більшість виступає на його підтримку, а не проти.

Над порадами щодо реалізації урядової політики в галузі видобутку сланцевого газу нині працюють американські аналітичні центри. Цього тижня Центр стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies - CSIS) оприлюднив власні рекомендації, вироблені разом із широким колом зацікавлених сторін - політиків, вчених, екологів, представників промисловості, фінансових груп, регуляторних органів та неурядових організацій. Експерти визнали, що реагування на занепокоєння громадськості з приводу належного управління розвитком виробництва нетрадиційного газу було і залишатиметься важливим чинником для успішності цієї справи.

«Видобуток нетрадиційного газу є предметом широкого громадського обговорення. У деяких місцях відмова адекватно реагувати на "суспільні занепокоєння" призвела до мораторію або значної затримки розвитку видобутку нетрадиційного газу», - йдеться у висновках Центру. Підкреслюється, що результатом комунікацій влади з місцевими громадами має бути те, що останні мають почуватися захищеними, а невід'ємною складовою довіри з боку суспільства має бути прозорість усього процесу видобутку.

Оптимальні механізми регулювання при видобутку сланцевого газу намагаються визначити і в Конгресі. На нещодавні слухання енергетичного комітету Сенату США запросили доповідачів, що є представниками промисловості, місцевої влади, наукових та екологічних організацій. Викладені позиції дещо різнилися. Проте, розуміння важливості питання змушує різні сторони шукати «золоту середину», враховуючи усі аспекти.

Для пошуку спільного знаменника в дискусіях спікери у США часто вдаються до цитат відомих діячів минулого. У цих традиціях губернатор Колорадо Джон Хіккенлупер у виступі під час слухань згадав слова Лінкольна: «Ми можемо досягти успіху тільки спільно. Справа не в тому, чи може хтось із нас вигадати щось краще, а в тому, чи можемо ми всі зробити краще. Оскільки наша справа нова, ми повинні думати по-новому і діяти по-новому».

До речі, Хіккенлупер зазначив, що в Колорадо комісія з раціонального використання нафти і газу кілька років тому розробила нові правила захисту навколишнього середовища, які були використані для регуляторних ініціатив в інших штатах, а також в інших державах, у тому числі в Україні. Чи стануть слова Лінкольна в нагоді для налагодження діалогу навколо нетрадиційного газу між енергетиками та суспільством в Україні, покаже вже найближчий час. Адже поки що прозорість очевидно не була головною рисою українського енергетичного сектору...

Наталія Костіна, Вашингтон. 15 лютого 2013 року.

Джерело: ukrinform.ua

США запевняють, що сланцевий газ — це добре для екології України

Надзвичайний уповноважений Державного департаменту США з питань енергетики Карлос Паскуаль вважає, що видобуток сланцевого газу позитивно вплинув на екологічну ситуацію в США. Про це він заявив в ефірі 5 каналу ввечері 5 лютого.
«Неспокій — це завжди необхідна річ. Треба ставити питання, але відповідати на ці питання слід, спираючись на факти. В США ми приділяємо дуже багато уваги питанням безпечного видобутку газу, зокрема — сланцевого. Ми досліджували і вплив на якість води, і на якість повітря, і хімікати, використовувані при гідророзриву.

Ми також досліджували активність сейсмічну і тільки за результатами цих досліджень були зроблені відповідні висновки», — сказав Паскуаль.

Він також зазначив, що в листопаді минулого року в Івано-Франківську відбувся семінар з питань сланцевого газу, на якому були присутні представники США тих штатів, де ведеться видобуток сланцевого газу і розроблена система регуляції цього процесу. Вони поділилися тим досвідом, який вони набули в ході роботи. Тому США вважає, що зараз на Україні такі дискусії просто необхідні, тому що, що громадяни краще будуть проінформовані про різні аспекти цієї роботи і тим самим будуть вищі шанси отримати глобальну вигоду від цієї діяльності.

«У США в 2012 році вперше обсяги електроенергії з газу перевищили обсяги електрики, виробленої з вугілля. Внаслідок цього викиди вуглекислого газу в повітря зменшилися і стали найменшими за останні 20 років. Уявіть, яким буде глобальний ефект від таких зрушень. Газ має меншу частку викидів діоксину вуглецю, ніж від вугілля і нафти. Можете собі уявити, наскільки чистіше стане повітря на всій планеті завдяки такому розвитку», — заявив Паскуаль.

Нагадаємо, 24 січня, в Давосі за участю Президента Віктора Януковича було підписано угоду междукомпаніей Shell і Надра Юзівська про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівському ділянці в Харківській і Донецькій областях.
31 січня народні депутати від «Батьківщини» Арсен Аваков, Андрій Кожем'якін та Микола Томенко зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який пропонує ввести в Україні мораторій на пошук, розвідку та видобуток сланцевого газу.

Джерело: vkurse.ua

Знайдено зв'язок між здоров'ям дерев і людини

Наука отримує все більше свідчень того, що природне оточення може цілюще впливати на людське здоров'я. Екологічне лихо, зникнення 100 млн дерев на сході і середньому заході Сполучених Штатів, незважаючи на всю жахливість ситуації, хоч у чомусь виявилося корисним, дозволивши вченим зрозуміти, як серйозні зміни в навколишньому середовищі діють на наше самопочуття. 

Джеффрі Донован і його колеги зі Служби охорони лісів США проаналізували дані, зібрані за 18 років в 1296 округах 15 штатів. З'ясувалося, що смертність американців з районів, заражених смарагдовим жуком-пильщиком (Podosesia fraxini), від серцево-судинних захворювань вище на 15 тис. випадків і на 6 тис. - від інфекцій нижніх дихальних шляхів. Зрозуміло, порівняння велося з населенням не уражених шкідником територій. 

Дослідники аналізували демографічні відомості, інформацію по людський смертності та по стану здоров'я лісів у період з 1990 по 2007 рік. Дані приходили з тих округів, де в 2010 році був зареєстрований хоча б один підтверджений випадок зараження дерев смарагдовим жуком-пильщиком  Вперше Podosesia fraxini був виявлений поблизу Детройта (штат Мічіган) в 2002-му. Жук вражає всі 22 різновиди північноамериканського ясена  зводячи в могилу майже всі заражені дерева. 

Висновки фахівців залишилися незмінними навіть після того, як до уваги були взяті соціально-демографічні відмінності, такі як дохід, расова приналежність і освіта. Втім, автори відзначають: хоча результати наочно демонструють наявність зв'язку між зникненням дерев і рівнем людської смертності від захворювань серця, судин і нижніх дихальних шляхів, вони не є доказом причинно-наслідкової залежності. Тобто, як зазвичай, одного дослідження мало. Навіть у такому очевидному випадку. 

Результати роботи будуть опубліковані у виданні American Journal of Preventive Medicine.

Джерело: energy-fresh.ru

У містечку в США заборонили продаж води у маленьких пляшках

Американське місто Конкорд у штаті Массачусетс заборонили продаж води у пластикових пляшках, об’ємом до одного літра. Закон набув чинності 1 січня після трирічної кампанії зі скорочення відходів та заохочення використання водопровідної води. Першого разу порушники отримають попередження. Вдруге людину, яку спіймають на продажі води у забороненій тарі, оштрафують на 25 доларів, а кожного наступного разу такий штраф становитиме вже 50 доларів.

Австралійське місто Бунданун повністю заборонило бутильовану воду ще в 2009 році.

Понад 90 університетів у США та багато інших у усьому світі уже обмежили продаж пластикових пляшок, так само це зробили і деякі місцеві органи влади.

Конкорд поки не ввів жодних обмежень на продаж інших напоїв у маленьких пляшках, а постанова місцевої влади передбачає винятки у випадку надзвичайних ситуацій.

Активісти кажуть, що американці споживають 50 мільярдів маленьких пляшок води щороку.

Виробники бутильованої води твердять, що маленькі пляшки мають важливе значення для сьогодення і заохочують людей вести здоровий спосіб життя.

Але Жан Хілл, який керував кампанією за заборону в Конкорді, розповів New York Times: "Цією постановою я хочу добитися підвищення обмежень на покупку однієї порції води в пляшках".

Втім, деякі місцеві мешканці кажуть, що заборона не має сенсу, тому що вони можуть піти до сусіднього міста і купити пляшечку води в магазинах, де такого правила немає.

Пан Хілл каже, що його на початок кампанії надихнув онук, який розповів про величезних плавучий острів з пластикових відходів в Тихому океані.

Джерело: bbc.co.uk

Після Кіото. На кліматичному саміті в Катарі світ показав, що не може врятувати себе від глобального потепління

Конференція ООН з питань зміни клімату яка відбулась на початку грудня  в катарській столиці Доха завдала удару по економічній основі Кіотських угод - міжнародній торгівлі правами на викид в атмосферу вуглекислих газів.
Без економічної основи вся система Кіото виглядає не більш ніж декларацією про наміри, а для України це означає перспективу втратити головну перевага, яку вона отримала, підписавшись під Кіотськими домовленостями.

Можливість заробити на "торгівлі повітрям" свого часу подавалася як головний аргумент на користь ратифікації протоколу. Цифри називалися найрізноманітніші - від $ 50 млрд. до $ 100 млрд. Однією з головних причин провалу нинішнього саміту стала позиція делегації США. Глава американської делегації Тодд Стерн в черговий раз заявив, що його країна зараз не готова виділяти нові кошти на боротьбу зі змінами клімату.


Цього разу позицію Вашингтона підтримало і більшість інших розвинених країн. Навіть ЄС, який останні роки перебував на піку боротьби з глобальним потеплінням, визнав, що коштів на інвестиції в нові технології боротьби із зміною клімату більше немає. За даними Європарламенту, європейці зможуть зібрати ще $ 6 млрд. на допомогу країнам, що розвиваються, і це будуть останні гроші.

З іншого боку, країни Азії, Африки та Океанії в черговий раз нагадали, що рік тому на зустрічі в південноафриканському Дурбані їм пообіцяли до 2020 року виділити $ 100 млрд. допомоги. Ці вимоги підтримали і Індія з Китаєм - саме на їх території знаходяться 16 заводів, викиди від яких складають 40% всіх парникових газів у світі. У результаті переговори, що тривали майже шість років між 194 державами, знову зазнали фіаско.

Навіщо ж знадобилося американцям (мало хто сумнівається в тому, що ідея альтернативного угоди належить США) робити підкоп під Кіотські угоди? Ну не підписали і забули, як мовиться, не їх проблема. Але причини, зрозуміло, є. Причому причини як економічні, так і політичні.

Антикіотізм

Ще в 2007 році представники більшості країн світу збиралися в Балі, де вперше озвучили бажання до закінчення першого періоду Кіотського протоколу підписати новий документ з більш амбіційними цілями. Тоді, на думку глави дослідницької служби National Center for Policy Analysis Стерлінга Бруннета, розвинуті країни могли дозволити собі говорити про екологію і роздавати обіцянки. "Особливо ЄС, який в Балі обіцяв знизити свої викиди до 2020 року на 30%. І постійно переконували США, що потрібно зробити те ж саме", - розповідає експерт "Інвестгазеті". Вашингтон тоді проігнорував конференцію, пояснюючи це тим, що не ратифікував Кіотський протокол, і скорочення викидів завдадуть удару по економіці країни. Виступаючи в кінці 2007 року перед Конгресом, Джордж Буш заявив, що економічні втрати від такого кроку можуть скласти 3% ВВП.

З настанням кризи головною зміною у світовій екологічної дипломатії було те, що країни, що розвиваються почали ще наполегливіше просити грошей. Представники Ліги неприєднаних держав заявили, що найбіднішим країнам потрібно отримувати не менше $ 40 млрд. на рік, щоб тримати ситуацію під контролем. Крім того, країни відчули, що потрібно швидко підписувати новий договір, щоб отримати уявлення про те, що буде далі з земним кліматом.

Але на першому ж великому саміті в Копенгагені в 2009 році відбувся гігантський провал. Країни ні про що не змогли домовитися. На думку Джонатана Ліна з Intergovernmental Panel on Climate Change, лідери ЄС, які організували цей саміт, переоцінили прагнення США до реформ під керівництвом тоді тільки обраного Барака Обами. Крім того, до саміту в ООН підготували доповідь, згідно з якою тільки Європа намагається виконувати свої екологічні зобов'язання, але і вона далека від того, щоб скоротити свої викиди на 8% в порівнянні з 1990 роком. Решта ж держав просто використовують екологічні проекти для того, щоб отримувати міжнародну допомогу.

Наступні два роки змінили і позицію ЄС. На саміті в Дурбані (в 2011 році) делегація Євросоюзу заявила, що з $ 20 млрд., які ЄС виділив на допомогу Африці, тільки 30% коштів було витрачено на екологію. Інші зникли.

Тоді ж експерти стали помічати, що в Брюсселі все менше говорять про зміни клімату та все більше думають про те, як би списати борги проблемних економік. "Якщо раніше в ЄС говорили, що зможуть дати гроші на мінімізацію наслідків зміни клімату і самі будуть вести політику зниження викидів, то тепер ця риторика змінилася. Адже в одній тільки Великобританії переоснащення енергетики буде коштувати до $ 17 млрд. у наступні 10 років ", - говорить Тіммонс Робертс, старший аналітик Інституту Брукінгса.

У США, як і раніше, скептично ставляться до всіх міжнародних екологічних ініціатив. Крім того, на думку експертів Ради з зовнішньої політики, зараз в Палаті представників переважають республіканці, а вони завжди були проти виділення грошей на боротьбу зі зміною клімату. Тому на зустрічі в Катарі США заявили, що також не будуть брати на себе додаткові міжнародні зобов'язання, а краще самі знизять викиди. Тим більше що міжнародні гроші йдуть в  далеко не бідні країни.

"Виживання найтовстіших"  - скульптура данського художника Йенса Галшіота в гавані Копенгагена. Скульптура являє собою гладку фігуру богині правосуддя, що символізує багатий індустріальний світ, яка сидить на спині худого, виснаженого африканця. (AP/Peter Dejong)

Проте професор британського Букінгемського університету Джуліан Морріс вважає, що вся справа у великій політичній грі. Ініціатива Вашингтона дійсно схожа на спробу вивести азійські економіки, і в першу чергу китайську, з під контролю Кіотського протоколу. За нинішнього ступеня інтеграції стан американської економіки багато в чому залежить від стану економік азійських "тигрів". І США не зацікавлені в різкому зниженні економічного зростання в Азії, і зокрема в Китаї.

Ще менше вони зацікавлені в тому, щоб Китай в рамках кіотського процесу потрапив під контроль якоїсь "третьої сторони" - скажімо, ЄС.

У цьому інтереси США розходяться з європейськими. Євросоюз, економіка якого є слабшою від американської, прагне обмежити можливості Китаю, чиї товари широкого вжитку за рахунок низьких цін успішно конкурують з європейськими на світових ринках. А обмеження на техногенні викиди за Кіотською угодою могли б стати зовнішнім гальмом зростання китайського виробництва.

Багаті проти багатих

Головними одержувачами міжнародної допомоги в сфері екології залишаються країни, що розвиваються, на чолі яких стоять Китай та Індія. Зараз це особливо дивно, так як Пекін хоче зайняти місце другої за обсягом економіки в світі, а ВВП Індії за 10 років зріс майже на 100%.


Разом з тим ці гіганти знаходяться в одній групі з острівними "карликами" Науру або Мальдівськими островами, які повільно йдуть під воду. А економічна допомога розподіляється нерівномірно.

З іншого боку, розвинуті країни самі пообіцяли довести до 2020 року розмір економічної допомоги до $ 100 млрд. Але поки змогли зібрати лише $ 11 млрд. У 2013 році доведеться виділити ще $ 21 млрд., а в 2015-му сума "пожертвувань" складе не менше $ 41 млрд. В умовах кризи зробити це буде практично неможливо. Тому в Катарі розвинені держави запропонували знизити обсяг допомоги до $ 60 млрд. Китай, у свою чергу, намагається сформувати і свій внутрішній ринок квот по викидах парникових газів. Пекін спочатку не брав на себе зобов'язань по скороченню викидів і тому зараз активно може постачати свої квоти на світові ринки. І, за прогнозами Всесвітньої організації співробітництва та розвитку, до 2020 року Піднебесна зможе зайняти більше 46% світового ринку квот. При цьому Китай ще й отримує міжнародну допомогу.

"Саме тому розвинені країни хочуть переглянути всю систему боротьби з потеплінням. Вона, швидше за все, буде базуватися на внутрішніх реформах в самих країнах і двосторонніх договорах", - вважає Стерлінг Бруннет.

Чорний день календаря

Позиція України на екологічному саміті виглядала, м'яко кажучи, консервативно, відстоюючи право і надалі торгувати невикористаними квотами. Київ в рамках Кіотського протоколу отримав квоту на рівні викидів 1990 року. І зараз, за ​​даними екологічних організацій, досяг лише 41% викидів від цього рівня. Тому зараз Україна намагалася отримати дозвіл торгувати квотами до 2020 року, якими не змогла скористатися раніше. У Катарі їй не вдалося провести це рішення, і тепер ситуація для країни істотно ускладниться.

Українська делегація під керівництвом міністра екології Едуарда Ставицького так і не домоглася права вільно торгувати залишившимися квотами

Японія, Іспанія, а також низка інших основних покупців квот на глобальному ринку публічно зобов'язалися більше не купувати чужі тонни СО2, а спробувати зберегти власні викиди. Крім того, в останні роки на ринок вийшли Росія, Канада і Нова Зеландія, які хочуть отримати до 2015 року не менше 40% ринку.

А Україні тепер буде складніше витрачати гроші, які вона отримує на екологічні проекти. У майбутньому, на думку більшості експертів, новий договір навряд чи буде підписаний. В кінці 2012 року, коли закінчиться перший етап Кіотського протоколу, світ опиниться в ще більшому невіданні щодо свого екологічного майбутнього. За даними ООН, незабаром на боротьбу з потеплінням треба буде витрачати не менше $ 15 млрд. на рік. І ця сума зростатиме з року в рік. Але навіть у цих умовах політики не поспішають домовлятися, сподіваючись, що кліматичного колапсу не станеться.

Джерело: investgazeta.net

Британська влада дозволила видобуток сланцевого газу, незважаючи на землетруси

Видобуток сланцевого газу в Великобританії вже призвів до землетрусів. Екологи стверджують, що у Великобританії видобуток сланцевого газу викличе менше ентузіазму, ніж у США, оскільки подекуди зелений ландшафт неминуче перетвориться в промислові райони.
Уряд Великобританії дозволив компанії Cuadrilla відновити видобуток сланцевого газу в графстві Ланкашир. Експерти неоднозначні в оцінках того, наскільки безпечний спосіб видобутку цього газу — гідравлічний розрив пласта.



Компанії Cuadrilla довелося призупинити видобуток газу після підземних поштовхів у районі міста Блекпул. Уряд окреслив умови видобутку газу з метою мінімізувати ризик сейсмічної активності.


Спосіб гідравлічного розриву пласта передбачає закачування в свердловину під великим тиском суміші води, піску та хімікатів.


Міністр енергетики Британії Ед Дейві заявив, що сланцевий газ — багатообіцяючий ресурс для енергетичної галузі країни, здатний скоротити обсяги імпорту, який рік від року збільшується на тлі скорочення запасів газу в Північному морі.

За його словами, після підземних поштовхів уряд виявив недоліки в управлінні компанією, які потім були усунені.

Міністр додав, що вплив газовидобутку на екологію, зокрема, забруднення води і повітря, вже регулюється "суворим британським законодавством".

У США видобуток сланцевого газу призвів до різкого падіння цін в енергетиці, і британський прем'єр висловив надію, що подібне може трапитися у Великобританії.

Проте експерти попереджають британську владу про те, що видобуток сланцевого газу необов'язково призведе до такого ж результату, як у США. На їхню думку, надмірна залежність від газу в довгостроковій перспективі може привести до того, що споживачам доведеться платити більше, оскільки ціна на газ на міжнародних ринках нестабільна.

Вони підрахували, що підтримка урядом відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики призведе до зростання рахунків за електроенергію до 2020 року в середньому на 100 фунтів на сім'ю.

У свою чергу екологи стверджують, що у Великобританії видобуток сланцевого газу викличе менше ентузіазму, ніж у США, оскільки подекуди зелений ландшафт неминуче перетвориться в промислові райони.

Опитування показують, що британці воліли б бачити вітрогенератори, ніж газові турбіни.

Джерела: zn.ua та bbc.co.uk

Метеорологи визнали 2012 рік найтеплішим за останні 120 років

Рік, що минає став дев'ятим серед найбільш теплих років, починаючи з 1850 року, коли почали вести документально зафіксовані спостереження за кліматом планети. Про це повідомляє Всесвітня метеорологічна організація.
Згідно з даними ВМО, глобальна температура землі і поверхні океану за січень-жовтень цього року склала близько 0,45 °C (0,81 °F), що вище на 14,2 °С в порівняння з періодом 1961-1990 рр.

Експерти зазначають, що температура повітря в перші 10 місяців поточного року була високою, незважаючи на ефект Ла-Нінья – метеорологічного феномену, який передбачає охолодження атмосфери землі.

Доповідь Всесвітньої метеорологічної організації була представлена на конференції щодо зміни клімату в Досі(Катар). Його автори зазначають, що висока температура супроводжувалася безпрецедентним таненням арктичного морського льоду і цілим рядом екстремальних погодних і кліматичних явищ, що свідчать про зміну клімату.

У період із січня по жовтень цього року екстремальні погодні явища спостерігалися у всьому світі, включаючи хвилі тепла в Північній Америці і Європі, посухи в США, Китаї, Бразилії та деяких районах Росії та Східної Європи.



Повені були зареєстровані в регіоні Сахелю (Африка), в Пакистані і Китаї. Також спостерігалися незвичайні снігопади і холоди в Росії та Східній Європі.


У басейні Атлантичного океану число ураганів перевищувало середню цифру третій рік поспіль. Загалом, було 19 штормів, 10 з яких досягали рівня ураганів.

Джерело: tyzhden.ua