#ukrpryroda
Показ дописів із міткою атомна енергетика. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою атомна енергетика. Показати всі дописи

Як природа поглинула покинуту Фукусіму за 4 роки

Минулого місяця польський фотограф Аркадіуш Поднесінскі відправився на місце ядерної катастрофи в Фукусіму, щоб побачити наслідки на власні очі. Він отримав дозвіл на в'їзд в 20 км зону відчуження, і коли потрапив туди, його погляду відкрилися неймовірні сцени, подібні кадрам з постапокаліптичного фільму. «Не землетрусу або цунамі, а людей винних в аварії на атомній електростанції Фукусіма» - пише Поднесінскі. Мета його фото-проекту уявити наслідки як є. «Люди повинні мати право зробити власні висновки, не будучи під впливом ЗМІ, урядової пропаганди, або ядерних лобістів, які намагаються применшити масштаби катастрофи.»

Покинуті автомобілі на ділянці дороги біля електростанції поступово поглинула природа

Деякі з автомобілів вже повністю зникли в дикій траві

  Поднесінскі демонструє випромінювання 6,7 мкЗв/год

Припаркований мотоцикл стає єдиним цілим з полем

Ці заражені телевізори були зібрані і складені, як одне із зусиль ліквідації наслідків
Павутина висить над розсипаними продуктами в покинутому супермаркеті

Усередині супермаркету відчувається страхітлива атмосфера пост-апокаліптичних фільмів

Ця занедбана комп'ютерна лабораторія покрита послідом птахів з довколишнього села

Обідній стіл з портативними плитами для приготування їжі виглядає залишеним в поспіху.

Це була остання гонка для картів в розважальному парку, розташованому в 20км зони відчуження.

Фортепіано та інші музичні інструменти в шкільному класі

Землетрус, що викликав цунамі, викликав також пошкодження будівель

Ці велосипеди були залишені, коли жителі поспіхом бігли

Заняття були перервані раптово

Пусті зали з ігровими автоматами

Це повітряне фото, зроблене з дрона, показує одну з звалищ з тисячами мішків забрудненого ґрунту

Мішки радіоактивного грунту укладають один поверх іншого, щоб заощадити місце

Уряд каже, що ці мішки планується утилізувати, але люди ставляться до цього скептично

У корів почали з'являтися білі плями на шкірі, незабаром після аварії. Один фермер вважає, що це через те, що корови їдять забруднену траву

«Ядерна енергія - енергія світлого майбутнього» напис на вивісці

Фотограф знайшов того японця, який повернувся на Фукусіму, щоб врятувати від голодної смерті залишених тварин

Джерело: twizz.ru

Черговий атомний генератор, що відпрацював свій термін, продовжить роботу ще на 10 років

Україна не закриватиме старі атомні енергоблоки, а й далі використовуватиме їх. Після Рівненської на 10 років продовжить роботу першого енергоблоку Южно-Українська АЕС. Агрегат потужністю тисяча мегават відпрацював 30 років. Чи буде він безпечним? На початку 80-х його непросто налагоджували, і тому нині він вичерпав свою норму циклів розхолодження реактора.

«У результаті цього можуть виникати в корпусі мікротріщини. І потім, коли, наприклад, аварійно треба буде зупинити реактор, для цього в реактор закачується холодна вода, можуть виникнути мікротріщини, втратиться тиск, буде розгерметизація першого контуру з викидом радіоактивних речовин», - пояснює експерт із енергетичної політики Національного екологічного центру України Тетяна Вербицька.

І це не єдине зауваження екологів. Вперше вони разом з атомниками звіряли, як готується станція. І вперше до зауважень громадських організацій дослухались і перевірили все необхідне. А те, що реактор за паспортом більше не варто розхолоджувати, чиновники не вважають перешкодою.



«Це технічне питання, яке вирішується на протязі експлуатації енергоблоку. Було проаналізовано, що і корпус реактора, і будівельні конструкції не мають якихось принципових вад, які заважають далі працювати. А багато буде питань, які далі будуть у робочому порядку вирішуватись», - каже голова Державної інспекції ядерного регулювання Олена Миколайчук.

Хоча нині на енергоблоці ще триває ремонт, завозять і налагоджують нове обладнання, ліцензія на продовження роботи вже є. Але вимоги стали жорсткішими.

«Якщо раніше просто планувалось на 10 років експлуатацію продовжити, то тепер буде додаткова переоцінка безпеки через 5 років. Ще деякі заходи Енергоатом муситиме доробити», - каже голова громадської ради при Державній інспекції ядерного регулювання Олексій Толкачов.

На користь продовження роботи енергоблоку - гроші. Будівництво нового обійдеться у 25-30 мільярдів гривень і 6 років. А у ремонт, що тривав рік, вклали 2,5 мільярди.

Успішно пройшов реактор і постфукусімські випробування, і план посилення безпеки МАГАТЕ - кажуть співробітники. Запустять блок наприкінці року. А 2015-го треба буде продовжувати роботу вже трьох енергоблоків.

Джерело: fakty.ictv.ua

ЧАЕС знімуть з експлуатації через 50 років

Зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції затягується на десятиліття через брак грошей і досвіду таких робіт. Тим часом блок за блоком інші українські АЕС вичерпують проектний ресурс.
Віктор Кучинський в українській енергетиці – першопроходець. Разом з командою досвідчених фізиків-ядерників він взявся за те, чого до нього в Україні ніхто не робив, – зняття АЕС з експлуатації. Коли 2000 року Чорнобильська атомна електростанція припинила виробництво електроенергії, Кучинський був на вершині своєї кар’єри, пройшовши шлях від дозиметриста до начальника зміни станції. Саме йому, як одному з найдосвідченіших фахівців, тоді доручили керувати процесом зняття станції з експлуатації.

Попри величезний досвід роботи на АЕС, нове завдання Кучинському і колегам довелося почати "з чистого аркуша". "Що це таке, ніхто з нас не знав. В університеті нам такої дисципліни не читали", – каже співробітник ЧАЕС. На момент, коли Чорнобильська АЕС припинила виробництво електроенергії, не було ні плану виведення станції з експлуатації, ні грошей, відкладених на ці потреби. Не було й інфраструктури переробки радіоактивних відходів.

Вилучення палива завершується

Ще й досі не закінчено вилучення відпрацьованого ядерного палива з блоків ЧАЕС. Від паливних збірок звільнили тільки третій і другий енергоблоки. Роботи на першому мають звершитися до кінця цього року. Паливо відвантажується на збудоване ще за радянських часів сховище "мокрого типу". Тут зберігається близько 20 тисяч тепловидільних збірок. "Вода, в якій зберігаються паливні збірки, є уповільнювачем нейтронів. Збірки перебувають на безпечній відстані одна від одної. Але у випадку, приміром, землетрусу, можуть бути проблеми. Тому у всьому світі переходять на "сухе" зберігання відпрацьованого палива", - зазначив у розмові з Deutsche Welle заступник генерального директора ЧАЕС Валерій Сейда.

Нове "сухе" сховище поблизу станції мало бути готове 2004 року. Однак контракт з французькою компанією-підрядником було розірвано через невиконання умов. Добудовувати об’єкт доручено американській компанії Holtek. Роботи обіцяють завершити до кінця 2015 року. Таким чином, за оптимістичним сценарієм, все паливо з "мокрого" на більш надійне "сухе" сховище буде перевезено не раніше 2025 року.

Незадовільне фінансування

Загальна вартість зняття станції з експлуатації, за попередніми оцінками, становитиме близько чотирьох мільярдів доларів. Водночас роботи з закриття станції з державного бюджету фінансуються незадовільно, зазначає Віктор Кучинський. "Фінансування – 60 відсотків від потреби. Це дозволяє нам гарантувати безпеку й утримувати персонал. Але це не дозволяє рухатися вперед з точки зору проектування, дослідницької роботи", – каже фахівець. За його словами, відставання від графіку виведення з експлуатації вже нині складає два роки.

Особливою проблемою для фахівців, характерною саме для реакторів типу РБМК, є поводження з графітовою кладкою активної зони реактора. Вчені досі не знайшли спосіб безпечного вилучення графіту з реактора. "Ми сподіваємося, що до 2045 року, коли планується почати демонтаж реакторів, буде знайдено технологію поводження з графітом", – зазначає Валерій Сейда. 

Вчитися в інших країн

Фахівці ЧАЕС при знятті станції з експлуатації враховують і досвід іноземних фахівців, у тому числі з Німеччини. Зокрема, компанія Energiewerke Nord нещодавно поставила на ЧАЕС програмне забезпечення й устаткування, спеціально розроблене для менеджменту складних процесів, пов’язаних зі зняттям атомних електростанцій з експлуатації. Згодом українці пройшли навчання в Німеччині, аби опанувати техніку. Крім того, співробітники Чорнобильської АЕС ознайомилися з німецьким досвідом зняття станцій з експлуатації. "Цікавий досвід я отримав на колишній атомній станції у Грайфсвальді, на території колишньої НДР. На цій станції, збудованій свого часу за допомогою Радянського Союзу, зняли з експлуатації п'ять енергоблоків і перетворили територію на екологічно безпечну промислову зону", – розповідає Віктор Кучинський. Він мріє колись передати зібраний досвід колегам з інших українських АЕС. Аби вони не були такими безпорадними, коли доведеться знімати з експлуатації АЕС чи окремі реактори.

Віктор Кучинський хоче довести почате до кінця. До виходу на пенсію за 10 років фахівець сподівається завершити наступний етап – консервацію реакторів на тривалий період. Але зробити це буде вкрай складно, якщо бюджетне фінансування залишатиметься на сьогоднішньому рівні. Завершувати процес зняття станції з експлуатації будуть вже наступні покоління фахівців. Згідно з графіком, це має статися 2064 року. До того моменту реактори будуть стояти у законсервованому вигляді, поки не знизиться їхня радіоактивність. Отже, станцію закриватимуть утричі довше, ніж вона була в експлуатації. Тим часом витрати державного бюджету на ЧАЕС, за словами Валерія Сейди, щороку становлять 60-80 мільйонів доларів. На станції сьогодні працює більше двох тисяч людей. Це вдвічі менше, ніж двадцять років тому. Але й немало як для станції, яка вже більше 12 років не виробляє електроенергію.

Про закриття АЕС не йдеться

Вже скоро питання зняття блоків з експлуатації може стати нагальним не лише на ЧАЕС, але й в цілому по країні. Адже 12 з 15 діючих на даний момент в Україні атомних енергоблоків були збудовані ще за часів Радянського Союзу. Тим не менше, як знімати реактори з експлуатації, в українських університетах не вчать і досі. Зрештою, жодних планів щодо виводу з експлуатації атомних реакторів немає. Перший і другий енергоблоки Рівненської АЕС, які вже відпрацювали свій 30-річний проектний термін, подовжено ще на двадцять років. Попри те, що це єдині реактори в Україні, які не мають "контаймента", тобто захисної оболонки реактора, яка захищає його від пошкодження, приміром, на випадок падіння літака і від забруднення довкілля внаслідок можливого вибуху реактора. Фахівці Чорнобильської АЕС нагадують: готуватися до закриття станції краще за десятиліття.

Джерело: dw.de

На Запорізькій АЕС в аварійному режимі відключено третій енергоблок

Вранці 20 грудня енергоблок №3 на Запорізькій АЕС було відключено від мережі дією захисту. Причини відключення з'ясовуються. Радіаційний фон в нормі.
Як повідомила прес-служба НАЕК "Енергоатом", реакторна установка знаходиться на 10% рівні потужності.
Радіаційний фон на проммайданчику і в санітарно-захисній зоні (територія навколо АЕС радіусом 2,5 км) - 8-12 мікрорентген на годину, що відповідає природному радіаційному фону в місці розташування Запорізької АЕС.

Запорізька АЕС — найбільший енергетичний об'єкт в Україні та Європі зі встановленою потужністю 6000 МВт. На ЗАЕС експлуатуються 6 енергоблоків потужністю 1 млн. кВт кожен. Третій енергоблок був введений в експлуатацію в 1986 році.

В останні роки станція виробляє близько 50% всієї електроенергії, виробленої атомними станціями України, і більше 22% від загального виробітку електроенергії в країні.

Джерело: zn.ua

Чорнобильській АЕС обмежать електропостачання через мільйонні борги, екологи стурбовані

ДСП «Чорнобильська АЕС» не виконує умови договору про постачання електричної енергії в частині оплати. Загальний борг по cплаті спожитої електроенергії на сьогоднішній день складає більше 6,3 млн грн. У ПАТ «АЕС Київобленерго» заявили про намір обмежити електропостачання.

ПАТ «АЕС Київобленерго» заявляє про намір обмежити електропостачання об'єктів Державного спеціалізованого підприємства (ДСП) «Чорнобильська АЕС" з 6 грудня у зв'язку зі значною заборгованістю по сплаті за електроенергію.

«У зв'язку зі значною заборгованістю, невиконанням договірних зобов'язань і згідно із законом України "Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією ПАТ «АЕС Київобленерго» з 06.12.2012 вимушено провести обмеження від електропостачання об'єктів ДСП «Чорнобильська АЕС», — йдеться в прес-релізі ПАТ «АЕС Київобленерго».

У повідомленні зазначається, що ДСП «Чорнобильська АЕС» не виконує умов договору про постачання електричної енергії в частині оплати. Загальний борг з оплати спожитої електроенергії на сьогодні перевищує 6,3 млн грн.

ПАТ «АЕС Київобленерго» не має можливості надалі кредитувати Чорнобильську АЕС, оскільки компанія має фінансові зобов'язання щодо своєчасних розрахунків перед ДП «Енергоринок», невиконання яких неминуче спричинить порушення договірних умов з іншими споживачами, які вчасно і в повному об'ємі розраховуються за спожиту електроенергію.

«ПАТ "АЕС Київобленерго» готове до застосування будь-яких законних заходів, щоб уникнути обмеження постачання електроенергії споживачам-боржникам, якщо споживачі висловлюють бажання і реальні наміри погасити свій борг», — підкреслюється в повідомленні.

Керівництво ДСП «Чорнобильська АЕС», Київська обласна державна адміністрація і МінНС України були заздалегідь поінформовані про можливість обмеження енергопостачання об'єктів підприємства, але реальних кроків щодо погашення заборгованості не застосували.

Згідно зі ст.26 закону України «Про електроенергетику» відповідальність за усі можливі негативні наслідки, зокрема екологічні, викликані вимушеним обмеженням електропостачання, покладається на ДСП «Чорнобильська АЕС», зазначено в прес-релізі.

У російському відділенні "Грінпіс" вважають, що обмеження електропостачання об'єктів Чорнобильської АЕС може призвести до небезпечних наслідків.


«Глобальної катастрофи за аналогією з Чорнобилем 1986 року не відбудеться», — сказав "Інтерфаксу» у середу керівник енергетичної програми Грінпіс Росії Володимир Чупров.

«Але серед уразливих місць, які можуть створити проблеми у зв'язку з відключенням, — мокре сховище біля четвертого аварійного блоку. Все залежить від того, в якому стані відпрацьоване ядерне паливо», — повідомив він. За матеріалами: Інтерфакс-Україна

Джерело: zn.ua

Японія хоче відмовитися від ядерної енергетики

Японія хоче до 2030 року відмовитися від атомної енергетики. Майже через півтора роки після катастрофи на АЕС Фукусіма Японія заявила про наміри до 2030 років підготуватися до відключення атомних електростанцій.

Уряд прем'єр-міністра Йосіхіко Нода оголосив у п'ятницю, 14 вересня, що більше не будуть споруджуватися нові реактори. Натомість ті, що є, і які вважаються безпечними, мають працювати. Їхній термін експлуатації передбачає роботу впродовж сорока років.

Відновлювальна енергія та заощадження струму

Японський уряд також має намір довести частку відновлювальної енергетики у загальному енергозабезпеченні країни до 2030 року до 30 відсотків. Крім того, обсяги споживання електроенергії мають бути знижені до 2030 року у порівнянні з показниками 2010 року на десять відсотків. Уряд Японії згодом ще має формально затвердити зміну курсу енергетичної політики.


Після катастрофи на АЕС Фукусіма, що сталася у березні минулого року, влада у Токіо вирішила у майбутньому більше розраховувати на відновлювальну енергетику. До катастрофи країна одержувала третину своєї електроенергії від атомної енергетики і хотіла збільшити цю частку до 50 відсотків. До аварії ядерні потужності в державі лише нарощувалися. Натомість після катастрофи всі 50 реакторів, що перебували у робочому стані, було тимчасово вимкнуто.

Японія - третій завбільшки споживач електроенергії у світі - цей показник для країни стаановить понад мільйон гігаватт-годин на рік. Лише США та Китай використовують більше. Бідна на корисні копалини країна імпортує 96% електроенергії від своїх потреб.

Німецький приклад

Як відомо, після катастрофи в Японії німецький уряд ухвалив рішення про прискорену відмову від ядерної енергетики. Окремі реактори вже зупинено, термін експлуатації інших суттєво скорочено. До 2022 року Німеччина має стати країною, що зовсім не використовує атомні електростанції.


Джерело: dw.de

Білоруські екологи проти добудови Хмельницької АЕС

Білоруське громадське об'єднання «Екодом» закликало Президента України Віктора Януковича відмовитися від планів реалізації проекту, що передбачає завершення будівництва Хмельницької АЕС.

«Ми поділяємо стурбованість українських екологічних організацій з приводу реалізації цього проекту і звертаємося до Віктора Януковича з проханням не підписувати цей закон. Ми просимо також Міністерство природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Білорусі зробити зусилля для відновлення консультацій з Україною з приводу добудови Хмельницької АЕС за участю білоруської громадськості, а також повідомити Комітет з дотримання Конвенції Еспоо (Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті, підписана в Еспоо (Фінляндія) в 1991 році – ред.) про порушення, що спостерігалися при прийнятті рішень про добудову станції», - йдеться у зверненні, поширеному ГО «Екодом», повідомляє УНІАН.

Білоруські екологи зазначають, що для 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС планують використати застарілу, проте раніше не реалізовану технологію, що підвищує небезпеку проекту. «Особливо ми наголошуємо на тому факті, що проект є трансграничним і передбачає використання в циклі охолоджування реакторів цієї АЕС трансграничної річки Горинь, що впадає в Прип’ять. Таким чином, жителі районів Білорусі, що вже постраждали від Чорнобильської АЕС, зазнають додаткового неприпустимого ризику радіаційного впливу», - сказано в документі.

Білоруські екологи нагадують, що, згідно з Конвенцією Еспоо, «участь громадськості є невіддільним елементом трансграничної оцінки впливу на навколишнє середовище».

«Закон прийнято без проведення громадських слухань і належних консультацій з громадськістю Білорусі, про які ми просили в листі Міністерству екології і природних ресурсів України. Ми сподіваємося на те, що Україна не піде шляхом подальших порушень міжнародних екологічних конвенцій і не допустить реалізації цього високонебезпечного, зокрема для жителів Білорусі, трансграничного проекту», - йдеться у зверненні до В.Януковича.

Джерело: zaxid.net

Новий «Чорнобиль» — у небезпечній близькості від Києва

Є думка, що ядерна промисловість — одне з найбільш екологічно чистих виробництв. Учені-фізики стверджують: 96% радіоактивних матеріалів можна переробляти й використовувати повторно. Однак у циклі переробки ядерного палива є чимало можливостей для витікання радіації. І зберігати його далеко не так безпечно, як про це говорять учені й чиновники.


На початку березня нинішнього року президент Віктор Янукович підписав Закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій».

Згідно з проектом, у безпосередній близькості від Чорнобильської АЕС (і практично за сто кілометрів від Києва) буде побудовано спеціальне сховище для тривалого зберігання ядерних відходів. Таке сховище розміщуватиметься в зоні відчуження ЧАЕС між колишніми селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області.

Планується, що радіоактивне паливо зберігатиметься у спеціальних контейнерах з допомогою технології поверхневого «сухого» зберігання із застосуванням двобар’єрної системи його ізоляції.

Як стверджують ініціатори проекту, перевозитимуть ядерне сміття у спеціальних вагонах із нержавіючої сталі, в бетонних капсулах. А саме сховище перебуватиме під цілодобовим відеоспостереженням. Рівень температури й вологості проконтролюють спеціальні датчики.

За словами губернатора Київської області Анатолія Присяжнюка, небезпеки від цього проекту — жодної, сама вигода. Адже 10% від плати за поховання відходів ітиме на соціальні проекти й розвиток інфраструктури в наближених до Чорнобиля районах. А це — нові робочі місця для людей, котрі живуть у 30-кілометровій Чорнобильській зоні.

Але не все так райдужно. У більшості країн відходи атомної енергетики зберігаються у спеціально обладнаних для цього місцях, часто — глибоко в скелях або під землею. Наприклад, Франція звозить ядерне сміття на острови Тихого океану, США — у пустелю Невада, Росія зберігає радіоактивні відходи в Сибіру. Головний принцип таких сховищ: вони не рятують на 100% від виникнення аварій, але дають гарантію мінімізації людських жертв у разі вибуху чи витікання радіації.

В Україні, яка 25 років тому найбільше постраждала від Чорнобильської катастрофи, до заходів безпеки ставляться значно легковажніше. Це при тому, що екологи не втомлюються доводити до відома керівництва профільного міністерства і київської влади небезпеку такого рішення. Фахівці перелічують ризики, які нестиме проект на будь-якому етапі циклу!

Власне, катастрофа може статися вже на етапі перевезення. Як стверджує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, українські шляхи сполучення, якими перевозитимуть ядерне паливо, не можуть на 100% гарантувати безпеку перевезень. Не можна не брати до уваги й «ментальну» недбалість українських керівників на всіх рівнях. Борейко нагадав, що в Японії вчені сотні років вивчали цунамі і все-таки не змогли вирахувати висоту хвилі, що обернулося трагедією у Фукусімі.

«Що казати про Україну, де все горить, тоне й вибухає! Де гарантія, що автомобіль із відходами не потрапить у ДТП, машина — не перевернеться? Одна річ — везти таке сміття далеко від людей, а інша — у густонаселеному районі. Адже везтимуть через Київ», — обурюється Борейко.

Побоювання експерта небезпідставні, тим більше що п’ять років тому вже була аналогічна історія, коли у Львівській області перевернулося 15 цистерн із токсичним жовтим фосфором. І це дивом не обернулося другим Чорнобилем.

Крім транспортування, є небезпека всіляких форс-мажорів. Наприклад, пожежі або повені. За словами експерта Української екологічної асоціації «Зелений світ» Володимира Довбаха, Чорнобильська зона сейсмічно небезпечна, у цьому районі часто бувають підземні поштовхи, які рано чи пізно зруйнують могильник. І тоді радіація може потрапити в підземні води, а звідти — в Дніпро.

Ніхто також не гарантує, що контейнери не можуть розгерметизуватися самі по собі. Адже аварія, яка сталася на атомному сховищі в Пироговому в 1990-хроках, коли з бетонних «термосів» почалося витікання палива, свідчить про те, що повної безпеки тут немає й бути не може.

Та головне — жоден учений світу не може точно сказати, як поводиться ядерне паливо в часі. За твердженнями учених, воно може зберігатися в спеціальних контейнерах 50 років. А що буде через 100 або 200 років? Залишити такий спадок майбутнім поколінням, сподіваючись, що на той час придумають щось ефективніше, щонайменше — безвідповідально.


Ще одна небезпека, на яку звертають увагу екологи і яку заперечують українські чиновники: після того, як під Києвом з’явиться сховище для відходів із власних атомних станцій, в українського керівництва може виникнути спокуса відкрити його для ядерного сміття з інших країн. Адже та ж таки Європа, на відміну від нас, не хоче будувати смертельно небезпечні могильники на своїй території, їй простіше заплатити не такій перебірливій у питаннях власної безпеки країні й складувати відходи на нашій території. Від гріха подалі.

У міру усвідомлення всієї серйозності ситуації, екологів починають підтримувати й громадські організації. Так, недавно на прес-конференції з приводу смерті еколога Володимира Гончаренка лідер громадської організації «Київський форум», телеведуча Рена Назарова повідомила, що небайдужа громадськість Києва найближчим часом планує розпочати збір підписів під зверненням до президента України з вимогою переглянути рішення про будівництво ядерного могильника під Києвом і шукати інші варіанти утилізації ядерних відходів.

Люди самі намагаються організуватися і якось «докричатися» до влади, а тим часом у цивілізованих країнах є така процедура як громадські слухання, без якої схожі рішення не можуть бути прийняті в принципі! Навіть у сусідній Росії цієї процедури дотримуються, в результаті чого влада відмовилася від будівництва ядерних могильників у Саратовській та Ульяновській областях: ці проекти не було схвалено на публічних слуханнях. Наразі в «Сосновому бору», що під Санкт-Петербургом, де планується будівництво такого ж могильника, розпочинається обговорення цього проекту. І якщо місцева община дасть відбій, російська влада змушена буде шукати інше місце.

В Україні ці питання воліють замовчувати. Зрозуміло, що коли винести питання будівництва ядерного могильника на суд спільноти, наприклад жителів Києва та області, провідних екологів, то вердикт буде однозначним: не можна. Така відповідь, схоже, не задовольняє київську владу й профільні відомства. Отже, вся надія на активність громадських організацій і небайдужість людей. Зрештою, йдеться про здоров’я наше та наших близьких.


Джерело: dt.ua

Енергетика чи екологія. Чому йдуть під воду унікальні заповідні землі України?

У 2006 році уряд дозволив Южно-Українській атомній електростанції вилучити зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» і затопити 27 гектарів заповідних земель.

Під водою опинилися знамениті пороги Південного Бугу, а також історична реліквія – останній оплот козацької паланки – острів Гард і нерестовища унікальних видів риб.

«Під воду пішли не тільки цінні ділянки для відпочинку, для нерестовища. Не тільки природна ділянка водного слалому, а й місцезростання рідкісних, зникаючих, ендемічних видів. Тобто, тих рослин, які відомі для науки тільки,наприклад, з Південного Бугу, околиць Богданівни, Костянтинівки. І відомі взагалі лише в кількох місцезростаннях у світі», - каже директор Південної філії Інституту екології Олег Деркач.

Юридична тяганина тривала 6 років. Тепер Верховний суд визнав, що заповідні землі не можна вилучати з природоохоронних об’єктів без рішення Верховної Ради. І постановив скасувати відповідну постанову уряду.

«Згідно законодавства, закону про природно-заповідний фонд, землі можна вилучати зі складу об’єкту природно-заповідного фонду тільки тоді, коли вони втратили свою природну цінність. Цього не було. Їх вилучили для об’єктів енергетики», - пояснює юрист громадської організації «Екоправо-Львів» Ольга Мелень.

На Южно-Українській атомній електростанції кажуть, що не можуть виконати постанови суду. Якщо знизити рівень водосховища, зупиниться Ташицька гідроакумулююча електростанція. Енергетики впевнені: якщо оформлять документи як слід, спускати водосховище не доведеться.

«Ми повинні підготувати новий пакет документів і пред’явити його на узгодження в обласне управління екології. Ми плануємо підтримувати діалог з управлінням. І врешті-решт отримати позитивний результат», - каже начальник управління відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Олег Коріков.

Більше того, незважаючи на судове рішення, атомники обговорюють підвищення рівня водосховища ще на 4 метри. Це остаточно знищить природну зону - переконують екологи. І готують нові позови, аби примусити енергетиків спустити воду.



Джерело: fakty.ictv.ua