#ukrpryroda
Показ дописів із міткою екобудівництво. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою екобудівництво. Показати всі дописи

"Найзеленіше" місто Європи

Векше розташований в південній частині Швеції. Місцеві жителі називають його «найзеленішим містом Європи». Варто сказати, що не без підстав - ​​вони пішли далі всіх у розвитку еко-транспорту, відновлюваної енергії та енергозбереженні.

Політики міста ще в 60-х роках минулого століття усвідомили, що озера, біля яких знаходиться місто, потрібно очистити від забруднення. Вони лишалися забрудненими з 18-го століття, коли туди зливали відходи від текстильного виробництва.


Очищення найзабрудненішого озера - Труммен - надало потрібного прискорення розвитку інших проектів у цій галузі. Двадцять років тому ні у кого не виникало навіть думки про те, щоб купатися в озері Труммен. А зараз купаються. Очевидний прогрес.

У 90-х, ще до того, як глобальне потепління стало популярною темою, уряд міста запропонував програму, згідно з якою до 2030 року у міста не стане потреб в продуктах нафтопереробки і в двоє зменшаться викиди вуглекислого газу. Так само в програму входить перехід фермерського господарства на виробництво більш органічних продуктів, скорочення споживання паперу суспільством і перехід городян на екологічні види транспорту - велосипеди та громадський транспорт.


Сьогодні обсяг викидів CO2 в атмосферу над Векше в два рази менше ніж у 1993 році - 2,7 тонни на людину в рік, що в двоє менше ніж в середньому по Швеції.


У 1970 році головний міський постачальник електроенергії частково відмовився від використання нафтопродуктів на користь похідної сировини від лісових господарств. Мох, шишки і гілки - ось головні скарби в цій історії. Саме вони, і їм подібні речі, зараз є основним джерелом енергії для міста. Завдяки спеціальним фільтрам викиди шкідливих речовин дуже незначні - приблизно 5% від допустимої норми.

У якийсь момент власники місцевих ресторанів обурилися: чому у нас в місті до цих пір не переробляють харчові відходи. Мерія прислухалася до своїх городян, і ось тепер всі міські автобуси працюють на біогазі, який отримують за допомогою харчових відходів і стічних вод.

Райан Провінчер (Ryan Provencher) - інженер, який 10 років тому перебрався з Техасу до Швеції: Ми переробляємо практично все! До того ж, наприклад, я користуюся своєю машиною двічі на тиждень. В інших випадках віддаю перевагу добиратися до офісу бігом або велосипедом.

Будинок Райана віддає більше електроенергії в міську мережу, ніж отримує. Його дах покритий сонячними батареями, і майже всі прилади споживають мінімум електрики.


Хенрік Йохансон (Henrik Johansson), координатор з проблем навколишнього середовища Векше: Близько 60% наших городян постійно використовують автомобілі, і нам доводиться з цим рахуватися. Ми не можемо просто заборонити людям їздити на машинах. Але ми можемо зробити так, щоб їм хотілося користуватися велосипедами або автобусами. 

У будь-якому випадку невеликі, але потрібні зміни можна зробити вже зараз. Наприклад на автозаправках вже змішують біопаливо із звичайним паливом, так що тепер всі потроху знижують викиди вуглекислого газу.


А ще Швеція імпортує сміття від сусідів, і спалює. І природно отримує з цього користь.

Бюджетне еко-житло для європейських студентів

Експериментальна модель була виставлена ​​в художньому музеї Вірсерума (шведський центр з виробництва меблів). Вже в січні цього року на ринок планують випустити перші 22 екземпляри еко-квартири для оренди учнями. Головна перевага цього житла - його висока екологічність, але довелось на 40% скоротили (з 25 квадратних метрів на 10) стандартну загальну житлову площу приміщення. Мало місця, скажете ви? Проте майже вдвічі зменшилася загальна вартість орендної плати, вкрай важливою для обмеженого студентського бюджету - ціни на нерухомість у Швеції вважаються одними з найвищих у світі.


Екологічна чистота при побудові дотримується і за рахунок матеріалів - при збірці (саме при збірці, а не будівництві) будиночка застосовують багатошарову фанеру місцевого виробництва, приділяють увагу та енергоефективності проекту. У підсумку студент отримує необхідний мінімум для життя - за невеликі гроші власний еко-будиночок зі спальним місце на горищі, кухнею, ванною кімнатою та навіть невеликим присадибним садком для прийому гостей.





Проект міні еко-будиночка для студентів розробило шведське архітектурне бюро Tengbom architects. Реалізовувати ідею допомагали виробник по дереву Martisons і агентство нерухомості AF Bostäder.




Джерело: tengbom.se та thinkgreen.ru

Будинок майбутнього, що сам виробляє електроенергію

Довгий час думки про будинок, який виробляє більше електроенергії, ніж використовує, вважалися лише мрією. Але вже сьогодні звичайна німецька родина з Берліна випробовує такий будинок.
Йорг Вельке не міг собі уявити, що він сам зможе забезпечувати себе електроенергією. Сьогодні це реальність і виглядає скоріше як хобі: хто б з членів його родини не прийшов додому, одразу ж подивиться на чорний сенсорний екран, що знаходиться на стіні в коридорі. Він є серцем будинку. „Це централізована система управління будинком, тут ми можемо ввімкнути світло, підняти чи опустити жалюзі, або ввімкнути опалення“, - пояснює Йорг Вельке, 42-річний історик, що разом зі своєю дружиною Сімоне Віхерс і дітьми Фреєю та Ленцом тестує новий будинок.

Електроенергія власного виробництва

Родина Вельке-Віхерс найбільш вражена сонячною електростанцією на даху, що також контролюється централізовано. Маленька електростанція забезпечує весь будинок електроенергією, нагріває воду і заряджає електромобілі. Перед будинком припарковані два електромобілі та два електробайки. „Це чудове відчуття, коли ти можеш їздити, не забруднюючи довкілля“, - каже Йорг Вельке.

За планом міні-електростанція має виробляти 16.500 кіловат-годин електроенергії на рік. Набагато більше, ніж родина використовує. В старій квартирі вони витрачали 2000 кіловат-годин на рік. Навіть враховуючи заправку електромобілів, вироблена електроенергія залишиться в надлишку, розповідає далі Вельке. „Цією електроенергією заряджається стаціонарний акумулятор“. Велика сіра споруда, що знаходиться в саду, побудована з великої кількості старих автоакумуляторів. Теоретично, цей акумулятор, потужністю 40 кіловат-годин, має забезпечувати весь будинок електроенергією, коли на вулиці темно або в разі неспроможності сонячної електростанції, через погані погодні умови, виробляти енергію. „Це робить нас, певною мірою, незалежними від мережі“, - каже Вельке.

Родина випробувальників: Йорг Вельке, Сімоне Віхерс, Фрея та Ленц

Високотехнологічні енергозберігаючі конструкції

«Так задумано у теорії», - посміхається Йорг Вельке і постукує доброзичливо по кришці домашнього стаціонарного акумулятора в саду. „На практиці акумулятор ще не працює“, визнає Вельке, але його це не дуже турбує: „Це дослідницький проект. Акумулятор робили вперше i за участю різних фірм, що мали збирали його компоненти“.

Той факт, що будинок майбутнього не є повністю досконалим, не становить проблем для 12-річної доньки Фреї та для 8-річного Ленца. В своєму інтернет-блозі вона захоплено пише про свої щоденні купання в нагрітій сонячною енергією воді. Тепер родина використовує енергію набагато вільніше, каже Сімоне Віхерс: „Раніше ми завжди зважували чи й справді потрібно купатися, чи варто набирати ванну повністю, тепер це просто приємне відчуття: лежати у ванній і знати, що вода була нагріта без викидів CO2“.


«Енерговиробляючий» будинок має вигляд чорного квадрату, який було грайливо покладено серед зеленого саду. Футуристична будівля дуже вирізняється посеред комплексів багатоповерхівок. Дизайнерський будинок виблискує своїм великим двоповерховим скляним фасадом, за яким ховається сучасна вітальня-кухня викладена паркетом з натурального дерева. Йорг Вельке та його дружина Сімоне Віхерс перш за все зацікавились будинком через його внутрішнє технічне оснащення. Багато що в будинку регулюється виключно автоматично, це зберігає енергію, каже Йорг Вельке. Датчики руху вмикають світло лише тоді, коли батьки чи діти цього потребують. Таймери задають такт домашнім пристроям, автоматична система вентиляції та спеціальна ізоляція автономно забезпечують гарні кліматичні умови всередині будинку.

Невід'ємною частиною життя родини стали акумулятори - чи йдеться про машини, чи стаціонарний акумулятор, електробайки чи смартфони - все потрібно заряджати. Лише одна річ функціонує без вилки. Перед будинком показує батько Йорг Вельке на місце для паркування електромобілів, під землею знаходиться металева плита: „Це індуктор, а інша, доповнююча його частина, знаходиться в машині“, - пояснює Вельке. Таким чином машина заряджається через повітря, повністю без кабелю та вилки. „Мені не потрібно ні про що думати, машина просто там стоїть припаркована, а зранку, коли мені потрібно їхати, вона знову повністю заряджена.“

Раніше Йорг Вельке називав індукційні зарядні станції технічними дурницями. Та відтоді, як його родина регулярно подорожує на електромобілі околицями Берліна, його думка з цього приводу сильно змінилася. Так, наприклад, в сільських місцевостях здебільшого відсутні кабелі для швидкого зарядження. А на звичайних зарядних станціях зі звичайними розетками потужністю 230 вольт процес зарядження може тривати до дев'яти годин. Тому й не дивує, що в родині Вельке-Віхерс питання „чи є в тебе розетка?“ стало свого роду крилатим висловом.

Багато несподіванок

Але використання електромобілів в повсякденному житті, навіть при повністю заряджених акумуляторах, сповнене несподіванок, каже Йорг Вельке і розповідає про їхню останню подорож до Ліхена, що знаходиться за 100 кілометрів на північ від Берліна. „Найбільш захоплюючим під час цієї подорожі було те, що показники індикатора потужності знизились набагато швидше, ніж це мало б бути, зважаючи на подолану відстань“. Виною всьому було кріплення для велосипедів на даху машини, що через підвищений опір повітря зумовлювало сповільнення електромобіля і, відповідно, додаткові витрати енергії. Можливо, це не останній сюрприз, який чекає на родину Вельке-Віхерс протягом 15-місячного тестування будинку майбутнього.

Джерело: dw.de

У Мексиці будинки зі сміття продають за $5 тисяч за 32 квадратних метри

Казково низька ціна пояснюється відмовою від традиційних матеріалів, цегли, цементу чи дерева. Основа будівництва – відходи. Один будинок – три тонни непотребу. Переважно пластику. Його в Мексиці досі викидали на смітники, нині компанія-виробник прагне прищепити мексиканцям екологічне мислення.

«У нас люди просто не думають, що робити з відходами. Їх позбулися і все. І вдаємо, ніби цього сміття немає. Але воно є. займає величезні площі і шкодить довкіллю. Ми показуємо всім, що відходи – цінна сировина», - каже комерційний директор компанії-виробника Рамон Еспіноза.


Пластикові пляшки подрібнюють і пресують. З цього матеріалу роблять дах і стіни, їх поміщають у металічні конструкції. Для ізоляції приміщення беруть використані шини.

«Завдяки нашій технології досить легкий пластик стає міцним. Ми даємо гарантію, 100 років на наші стіни, паркани та меблі», - каже генеральний директор компанії-виробника Рікардо Рівьєра.

Родина може купувати окремо стіни і створювати свій будинок, немов у конструкторі. Окрім цього, зовсім недорого придбати паркан, лавку та навіть будку для собаки. Для бідняків Мексики – це чи не єдина можливість переїхати із саморобних халуп.

























Джерело: fakty.ictv.ua

В Англії побудують будівлю з будівельних відходів

Університет Брайтона збирається організувати побудову першої в Англії будівлі, що повністю складається з перероблених матеріалів. ЇЇ розробником виступив архітектор і викладач Duncan Baker-Brown, який вигадав використовувати в якості будівельних матеріалів виробниче сміття заводів або великих будівництв. Ще одним приємним доповненням на його думку може бути безкоштовна робоча сила - будівництво ведеться поруч з кампусом, який розташований прямо в центрі міста, і за задумом студенти і місцеві жителі будуть приймати участь в процесі будівництва.


Будинок з відходів вирішили назвати на честь «Дому, який побудував Кевін» - автора першої будівлі в Європі, зробленої виключно зі сміття і органічних матеріалів, цей архітектор став взірцем для нового проекту, за винятком декількох ключових змін у використовуваних матеріалах. Стіни будинку будуть побудовані з тирси, спресованої в дерев'яних рамах, які можна буде замінювати (якщо щось десь підгниє). Також будівлю буде оснащено вбудованими сонячними батареями, вентиляцією і системою рекуперації тепла, що забезпечує приміщення чистим повітрям з комфортною температурою і зменшує тим самим навантаження на систему опалення.


Будівництво почнеться в листопаді і триватиме орієнтовно до травня 2013 року. Після його завершення будиночок планують використовувати для виставок і як штаб-квартиру для групи студентів, які вивчають екологічно раціональне проектування.

Джерела: thinkgreen.ru та celsias.com