#ukrpryroda

Україна погодила з Іспанією сім "зелених" проектів

Україна погодила з Іспанією сім проектів цільових «зелених» інвестицій загальною вартістю 270,7 млн гривень та очікуваними щорічними скороченнями викидів парникових газів 88,7 тис. тонн СО2-екв.

Таким чином офіційний Київ продовжив термін освоєння коштів, які отримав в рамках Кіотського протоколу кілька років тому, поступившись частиною квот на викиди вуглекислого газу іспанській стороні. Вдалося переконати не забирати кіотські гроші і Японію. 

Як зазначив в.о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін, наразі укладено Договори продажу одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів з Організацією з розробки нових енергетичних та промислових технологій (японська державна компанія, яка підпорядковується Мінекономіки (НЕДО), трьома японськими енергогенеруючими компаніями та Міністерством сільського господарства, харчування та навколишнього середовища Іспанії, передає КМУ

Зокрема, з іспанською стороною узгоджено чотири проекти зі збору та утилізації біогазу на діючих полігонах твердих побутових відходів, два проекти будівництва автономних комплексів енергозабезпечення та проект будівництва біогазової установки.

За словами Сергія Курикіна, Україна поки що не розпочинала реалізацію погоджених з Іспанією проектів. «Ми оцінюємо доцільність та можливість зведення «зелених» об’єктів, проектна документація для яких була розроблена у 2013 році, - зауважує в.о. мінстра. - Наразі тривають консультації щодо реалізації проектів із встановлення індивідуальних теплових пунктів у житлових будинках». 

Загалом Україна продала Іспанії та Японії 47 млн одиниць шкідливих викидів на суму 470 млн євро. За кошти приватних японських компаній, які Київ зобов’язався використати до березня 2016 року, реалізуються проекти із реконструкції освітлення з використанням світильників на основі LED-технологій. Наразі погоджено 53 LED-проекти.

В свою чергу державна японська НЕДО протягом 2015 року профінансувала технічне переоснащення 348 автомобілів МВС, які використовуються патрульною поліцією, і модернізацію вагонів київського метрополітену.

Джерело: ecotown.com.ua та kmu.gov.ua

“Зроби своїми руками”: дешевий спосіб контролю якості води

Вода дедалі більше стає дефіцитом. Ми можемо частково розв‘язати цю проблему шляхом очищення та повторного використання стічних вод. Тому нам потрібний дешевий та ефективний інструмент для контролю її якості.

Ці помідори, вирощені на південному сході Італії, не для їжі: це дослідницькі парники, де працюють над різними методами зрошення. Дослідники намагаються отримати безпечний врожай, використовуючи перероблену воду від промислових об‘єктів.

Розповідає Алф‘єрі Полліс, дослідник процесів та технологій очищення стічних вод, IRSA-CNR:

“Завод, розташований поруч, переробляє помідори, готуючи їх для зберігання та продажу у магазинах. Одним із результатів цих виробничих процесів є велика кількість забрудненої води. Зазвичай, стічні води виливаються. Ми намагаємося знайти методи для повторного використання цієї води для сільськогосподарських цілей“

Прісна вода є дорогоцінною в цьому сухому кліматі, й очищення стічних вод може бути чудовим засобом подолання її нестачі. Однак контроль якості води є доволі складним процесом. У більшості випадків, великі пляшки зі зразками рідини транспортуються у лабораторії для повного хімічного аналізу, який покаже, чи безпечна ця вода для подальшого використання.

“Що ми дійсно хочемо знати – чи можна цю воду використовувати повторно, наприклад, для зрошення врожаю. Що наявна в ній кількість органічних сполук та поживних речовин не перевищує межі, вказані законом, який регулює те, чим ви можете зрошувати свій врожай”, – каже спеціаліст з хімії Гелле Скейо, InnoWater lab, JRC.

Вчені, що працюють в Об‘єднаному дослідницькому центрі Європейської комісії винайшли спосіб, що значно спрощує цей процес. Замість надсилання переробленої води до лабораторії, вони перекачують її через фільтр, використовуючи ось цей портативний пристрій, що вони розробили. Так наявні збираються та зберігаються для подальшого лабораторного аналізу.

“Одна з головних переваг цього способу – універсальність цього пристрою: його можна використовувати на водоочисних заводах, для прісної води, морської і тощо”, – розповідає Джуліано Маріані з InnoWater lab,JRC.

Використані фільтри значно легше доставляти в лабораторію, аніж традиційні скляні бутелі з десятками літрів води, яку необхідно перевірити на наявність різноманітних хімічних речовин.

“Переваги використання цього фільтра, у порівнянні із традиційними методами аналізу, у тому, що захоплення багатьох органічних сполук на одному фільтрі дозволяє значно спростити аналіз, зменшуючи пов‘язані із цим грошові та часові витрати. Також поліпшуються можливості консервування зразка”, – веде далі Маріані.

Пристрій для збирання зразків води є простим та недорогим, і дослідники планують зробити його дизайн загальнодоступним для інших фахівців, що працюють у цій галузі. Вони кажуть, що їхній пристрій вже викликав неабиякий професійний інтерес.

Говорить Бернд Ґавлік, інженер-хімік, спеціаліст з аналітичної хімії, JRC: 
“Наші колеги особливо вражені співвідношенням ціна-якість. Є багато комерційних пристроїв, що пропонують аналогічні функції, але вони дуже дорогі. Тому, коли вони бачать прилад, що можна зробити власними руками, який може коштувати майже у 100 разів дешевше, це шокує! А особливо, коли вони переконуються, що точність роботи цього пристрою – аналогічна до дорогих моделей.”

https://ec.europa.eu/jrc/

Джерело: ua.euronews.com

Данці виділять €1,5 млн на встановлення вітрових електрогенераторів в Львівській області

Данські спеціалісти готові співпрацювати з Львівщиною у галузі відновлювальної енергії.

Про таку співпрацю йшлося під час візиту до Львова президента данської бізнес-асоціації Ларса Вестб’єрга, інформує прес-служба ЛОДА.

Зокрема, Ларс Вестб’єрг повідомив, що у Данії утворено кліматичний фонд, який планує розвивати свою діяльність і в Україні.

«Цей фонд готовий надати грантове фінансування у 1,5 мільйона євро. Кошти можна буде використати на масштабний проект зі встановлення вітряків, а також скерувати на невеликі проекти. Як от, наприклад, на дешеві кредити у 6-8% для мешканців Львівщини на утеплення будинків чи заміну котлів», – повідомив Ларс Вестб’єрг.

Данська делегація повторно відвідає Львівщину 23 листопада. Разом із представниками бізнес-асоціації Данії до Львова приїдуть дипломати, які представляють Посольство Королівства Данії. Під час цієї зустрічі обговорюватимуть питання роботи Державної фіскальної та митної служб в Україні.

Джерело: zaxid.net

В Україні створять рибний патруль та змінять правила рибальства

Нинішніх рибінспекторів має замінити рибний патруль – відбір кандидатів буде схожий на той, який проводять у нову поліцію. Зарплату новим рибним патрульним обіцяють підвищити з нинішніх 1,5 тис. грн до 6 тис. грн.

Нову структуру та пропозиції щодо навчання спеціалістів рибоохорони вже опрацьовують. Про це заявив голова Держрибагентства Ярема Ковалів, передає прес-служба Мінагрополітики. 


"Схвалений відповідний проект постанови Кабінету міністрів, який передбачає повну ліквідацію діючих органів рибінспекції. Створюємо новий рибний патруль і плануємо провести навчання працівників, атестацію і запуск нового патруля. У Києві та Київській області передбачаємо, в першу чергу, представити набір нових працівників. Також забезпечити їх необхідними матеріально-технічними засобами, включаючи сучасні човни, засоби охорони й контролю за водними об'єктами. В рамках цієї реформи передбачається підвищити заробітну плату працівникам з 1,5 тисячі гривень до 6 тисяч гривень", – наголосив Ковалів. 

Естонія пообіцяла розглянути питання щодо можливості передати Україні програмне забезпечення, на платформі якого здійснюється електронне звітування про вилов водних біоресурсів промисловими суднами. 

"Крім того, Естонія готова забезпечити  необхідне навчання нашим новим патрульним", – зауважив Ковалів. 

Задля реформування рибного господарства запланували спростити процедуру передання ставків в оренду. 

"Наразі створюється міжвідомча робоча група. Плануємо на базі однієї з областей запустити пілотний проект. На ній зможемо протестувати спрощену систему передачі в оренду наших ставків. Сподіваємося, що до кінця цього року в нас буде єдиний електронний реєстр водойм у вигляді карти, відповідний проект схвалений на засіданні уряду. Кожен бажаючий зможе знайти детальну інформацію про необхідну йому водойму", – уточнив Ковалів. Нагадаємо, рибалок-аматорів хочуть заставити платити за можливість посидіти з вудкою біля водойми.




Джерело: tsn.ua

Депутати пропонують обмежити використання кульків

З метою поліпшення охорони довкілля та стану територій у Верховній Раді України зареєстрували проект закону, що обмежить використання поліетиленових кульків.

Термін розкладання поліетилену в землі становить близько 100 років, а під час спалювання пакетів відбуваються шкідливі викиди в атмосферу. Поліетиленові пакети валяються всюди, де ступає нога людини: на узбережжях озер та річок, у лісах, не кажучи вже про міста. Їх знаходять у шлунках загиблих птахів й тварин. Щоб захистити навколишнє середовище, в Україні 6 жовтня зареєстровано проект закону №3237 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження полімерних пакетів».

У проекті пропонують з 1 квітня 2016 року:
  • Заборонити виробництво, використання, ввезення й платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів. Ця заборона не поширюється на екологічні полімерні пакети*.
*Екологічний полімерний пакет — пакет, який у результаті впливу мікроорганізмів протягом п’яти років проходить повне фізичне, хімічне, термальне або біологічне розщеплення на двоокис вуглецю, біомасу та воду.
  • Встановити норму виробництва екологічних полімерних пакетів із вторинної сировини як 90%.
  • Ввести штрафні санкції за виробництво, ввезення, платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів та їх конфіскацію. За перше порушення Закону встановити штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700—3400 грн). За повторне порушення накладати штраф від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні це 6800—13600 грн.
Закон, що обмежує використання пластикових пакетів, діє вже в 40 країнах світу. Таке питання порушувалося вже неодноразово й в Україні. Вперше такий закон обговорювався в кінці 2011 року, але не був прийнятий депутатами. Основним аргументом для цього стала низка проблем, пов’язаних із необхідністю заміни пакувальних матеріалів, закриття цілого ряду підприємств та скорочення робочих місць. Хоча закон ще не прийнятий, але в Україні є ентузіасти, які за своєю ініціативою відмовилися від пластикової упаковки.

У деяких країнах змогли обійтися без заборони поліетиленових пакетів. Наприклад, у Латвії введено податок на поліетиленові пакети, що використовуються в супермаркетах. Після підвищення ціни на пакети в Ірландії кількість використовуваних пакетів скоротилася на 94%. Зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини. А в Танзанії до цього питання підійшли більш жорстко. Тут за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів загрожує штраф на $2000 або рік тюремного ув’язнення.

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, повна заборона на полімерні пакети вже діє в Італії, Франції, Австралії, Китаї, Сінгапурі, Бангладеш та Тайвані.

На сайті президента України створені дві петиції, що закликають вирішити це питання. Одна з них пропонує заборонити використовувати пластик в упаковці харчових продуктів, а інша — заборонити імпорт, виробництво, продаж і використання в Україні пластикових пляшок, пластикових пакетів та пластикового посуду.

Щоб допомогти Україні вирішити екологічні проблеми, можна проголосувати за роздільне збирання сміття, за введення штрафу за викинуте на вулиці сміття. Можна самому взяти участь в організації збирання батарейок, а також здавати відпрацьовані батарейки та інші відходи в місця, зазначені на інтерактивній мапі.



Джерело: molodi.info

WWF в Україні шукає волонтерів і активістів

Всесвітній фонд природи WWF в Україні шукає екологічних волонтерів та активістів для вирішення поточних природоохоронних завдань та пропаганди "зеленого" способу життя.

Всі найважливіші сторони життя в Україні тримаються на волонтерах. Охорона природи – не виняток: роботи державних інституцій явно не достатньо для вирішення всіх завдань. Проте, в усіх куточках України небайдужі активісти власними зусиллями і при підтримці неурядових організацій працюють задля охорони довкілля. І великою проблемою буває нестача бажаючих стати волонтером задля природи. З іншої сторони, багато людей у містах втомилися від робочої рутини і офісних буднів, та хочуть спробувати щось нове і яскраве. Екологічне волонтерство – це шанс поєднати корисне з приємним!

"Якщо Ви мріяли колись спробувати себе в справі охорони природи, то це є чудовим шансом для Вас. Можливостей допомогти багато – Ви можете поїхати і фізично допомогти тому чи іншому національному парку, чи, якщо у Вас поки що немає на те часу, допомоги з веб-дизайном природоохоронного сайту чи перекладом важливої новини. Потрібно мати лише бажання :)", - каже Андрій Плига, координатор волонтерів WWF в Україні.

Якщо Ви відчуваєте, що так чи інакше можете допомогти екологічному волонтерському руху, просимо Вас витратити декілька хвилин на заповнення цієї форми. Ми під’єднаємо Вас до нашої волонтерської розсилки і Ви завжди будете в курсі останніх новин і потреб!

Але, це ще не все. Якщо Ви є активістом, і давно хотіли щось зробити для природи рідного краю або пропаганди екологічного світогляду, та вам бракувало для того людей – ми спробуємо Вам допомогти! Заповніть наступну гул-форму, де поясніть детально, в чому полягає Ваша ідея і для чого конкретно потрібні волонтери. Якщо Ваша ідея буде цілком адекватною і реалістичною, за допомогою нашої мережі ми спробуємо знайти Вам волонтерів і однодумців.

Джерело: wwf.panda.org

Центр Осло стане "вільним від машин" до 2019 року

Влада Осло планує ввести до 2019 року постійну заборону на в'їзд автомобілів в центр міста. Якщо це здійсниться, Осло стане першою з європейських столиць, центр якої стане "вільною від машин".
Новий міська рада прийняла це рішення, щоб знизити рівень забруднення повітря. Виняток становитимуть машини, які перевозять людей з обмеженими можливостями, а також транспорт, який доставляє продукти в магазини. Рух по центру буде забезпечуватися автобусами і трамваями, також планується побудувати 90 нових кілометрів велодоріжок.
Населення Осло зараз становить 600 000 чоловік, при цьому в місті зареєстровано 350 000 машин.

Джерело: reuters

"Дизельний" скандал: ризики для Volkswagen в Україні

Відсутність контролю з боку держави сприяє тому, що українці не надто переймаються екологічністю своїх автомобілів. Утім, на продажах Volkswagen в Україні може позначитися втрата репутації компанією.

Чи відкликатиме (і якщо так, то коли) концерн Volkswagen в Україні свої авто з дизельним двигуном типу EA189, через які виник гучний скандал у США та Європі, офіційний імпортер обіцяє повідомити до кінця жовтня. "Власники відповідних автомобілів будуть поінформовані упродовж наступних кількох тижнів", - йдеться у відповіді прес-служби офіційного імпортера автомобілів Volkswagen на території України ТОВ "Порше Україна" на запит Deutsche Welle.

Скільки всього автомобілів з дизельним двигуном, який мав би відповідати європейському екологічному стандарту Євро5, було продано в Україні, у ТОВ "Порше Україна" не повідомили. Утім, в компанії визнають - українці мало переймаються махінаціями з вимірюванням викидів шкідливих речовин у дизельних двигунах типу EA189 в автомобілях концерну Volkswagen. Принаймні, зазначає імпортер, українські власники машин німецького автоконцерну не зверталися зі скаргами чи претензіями на куплені авто.

Євро5 чи Євро6?

У Всеукраїнській асоціації автомобільних імпортерів і дилерів підтвердили відсутність інтересу споживачів до екологічності куплених машин Volkswagen, оскільки екологічні норми для транспортних засобів в Україні надзвичайно відрізняються від європейських. Сьогодні в Україні діє екологічний стандарт Євро4, що регулює вміст шкідливих речовин в вихлопних газах. В Євросоюзі ще в 2009-му перейшли з Євро4 на Євро5, а зараз в країнах ЄС діють підвищені екологічні стандарти Євро6.

На українських дорогах - багато авто радянського і російського виробництва

"Які Євро5 чи Євро6? У нас здебільшого їздять автомобілі з Євро0 і нікого не бентежить присутність таких машин на дорогах", - каже генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. За оцінками екологів, 80 відсотків транспортних засобів в Україні - застарілі і не обладнані жодними фільтрами для зменшення викидів, як цього вимагають європейські екологічні стандарти. "Це - старі авто радянського, російського чи українського виробництва, які викидають в атмосферу настільки багато забруднюючих сполук, що про екологічність взагалі не йдеться", - зауважує експерт Національного екологічного центру Марія Сторчило.

Навіть більше - нові європейські автомобілі в Україні нерідко перестають бути екологічними. "Нові європейські машини з надсучасними екологічними фільтрами в Україні доводиться заправляти бензином, який відповідає екологічним нормами ще 1999 року і ці фільтри швидко забиваються. Тому власники таких автомобілів просто їх зрізають і виходить суперекологічні машини претворюються на надзвичайно забруднюючі", - стверджує Олег Назаренко.

Немає контролю - немає проблем

Адже екологічність автомобілів на дорогах України фактично ніхто не контролює. "Заміри забруднення атмосферного повітря автотранспортом роблять лабораторії Держсанепідслужби та Гідрометеоцентру, але далі ці заміри йдуть просто в стіл", - наголошує еколог Марія Сторчило. За її словами, держава самоусунулася від функції контролю за дотриманням екологічних норм, скасувавши в 2001 році обов'язковий технічний огляд для транспорту і, таким чином, переклавши "відповідальність" за шкоду довкіллю на самих власників авто.

Також немає особливого контролю за екологічністю і нових автомобілів, які завозять в країну. Аби імпортер міг продати авто на українському ринку, він має отримати сертифікат на відповідність екологічним нормам, які діють в Україні. Цим займаються приватні фірми, які пройшли в міністерстві економічного розвитку та торгівлі атестацію на проведення відповідних робіт.

Такі дозволи на проведення екологічної експертизи автомобілів в Україні отримали більше сотні приватних фірм, каже Олег Назаренко. Однак, за його словами, висновки, які вони видають імпортерам, є досить формальними. "У цих фірм немає відповідного обладнання, лабораторій, тому дослідити вони не можуть, а лише формально легалізують те, що написав автовиробник. Тому скандалу як у США і ЄС з автомобілями Volkswagen у нас точно б не трапилося, бо перевірити екологічні норми немає на чому", - зазначає генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів.

Представники комерційних фірм, які мають дозвіл на проведення екологічної експертизи автомобілів, не заперечують цей факт. "Обладнання для проведеня екоаудиту коштує більше 10 тисяч доларів. Чи є сенс його купувати, якщо в Україні споживачі не цікавляться екологічністю своїх авто і немає контролю за цим з боку держави?", - запитує директор компанії "Автоекоприлад" Владислав Приміський.

Репутаційні збитки

Оскільки українці мало переймаються екологічністю своїх автомобілів, то значно більший ризик для продажів автомобілів концерну Volkswagen в Україні, як, зрештою, і в усьому світі, несе втрата репутації компанією.

Новий очільник концерну Маттіас Мюллер обіцяє "відновити довіру" до VW

Адже сам концерн визнав факт обману клієнтів. Утім, Volkswagen одразу спробував мінімізувати репутаційні збитки. У заяві концерну, яку поширив і офіційний імпортер в Україні, йдеться про зусилля компанії, аби "у повній мірі повернути довіру" клієнтів. Успішність цих зусиль на українському ринку можна буде оцінити за показниками продажів вже в найближчі квартали.

Джерело: dw

Зелені й заможні: чому данці такі успішні на ринку екотехнологій

У цьому випуску програми “Реальна економіка” ми у Данії, країні, де громадяни мислять екологічно. На них може рівнятися не лише решта Європи, але і решта світу. Ми поглянемо на данську модель державно-приватної співпраці, що перетворює зелений з просто кольору на спосіб життя, і як данцям вдається продавати такий спосіб решті світу. У Копенгагені, в оточенні човнів, води і вітру, легко уявити, що екологічний, такий собі зелений спосіб життя, – це легко і приємно. Але це також серйозний прибутковий бізнес, який поступово веде світ до нових економічних моделей. Джеремі Рифкін, економіст та державний радник вважає, що Європа може економічно зростати і створювати робочі місця, попри рецесію, і Данія є гарним прикладом цього.



Джерело: euronews.com

Від іграшок до турбін: Lego інвестує в енергію вітру

Данський виробник іграшок Lego відкрив вітропарк біля узбережжя ФРН. В інтерв'ю DW генеральний директор компанії розповів про зусилля фірми зробити виробництво максимально екологічним.

На початку жовтня данська компанія Lego Group разом з двома партнерами відкрила вітропарк у Північному морі за 54 кілометри від узбережжя Німеччини. До 2020 року компанія має намір урівноважити кількість енергії, яку вона використовує для виробництва іграшок, еквівалентною кількістю енергії з відновлюваних джерел.

Вітропарк Боркум Ріффґрунд

Данська компанія пишається своїми екологічними ініціативами та репутацією й продовжує шукати екологічні альтернативи до сировини на основі нафти для виробництва іграшкових цеглинок. У 2014 році Lego оголосила, що не буде продовжувати свій контракт з нафтовою компанією Shell - цьому рішенню передувала кампанія, проведена організацією з охорони навколишнього середовища Greenpeace.

Генеральний директор Lego Group Йорген Віг Кнудсторп розповів DW про зусилля, спрямовані на те, щоб зробити компанію максимально екологічною. (На фото Генеральний директор Lego Group Йорген Віг Кнудсторп).

Deutsche Welle: Компанія Lego відома як виробник іграшкових цеглинок. Чому Ви вирішили інвестувати в відновлювану енергетику?

Йорген Віг Кнудсторп: Близько п'яти років тому ми почали думати про наше майбутнє і одну з цілей, які ми хотіли перед собою поставити, ми називаємо нашою "обіцянкою планеті", що спонукає до соціальної та екологічної відповідальності. Ми хотіли, щоб компанія працювала на енергії з відновлюваних джерелах. Саме тому ми почали досліджувати, як ми можемо бути в цьому більш ефективними.

Ми виявили, що ідея інвестування в потужності відновлюваної енергетики, які врівноважують власне споживання, є найбільш ефективним способом долучитися до позитивних змін у світу та до збереження клімату. Тому ми були дуже раді, коли знайшли цей проект і змогли укласти договір з його реалізації вже у 2012 році. Вітропарк постачатиме стільки енергії, що її вистачило б на забезпечення 320 тисяч німецьких домівок. Частка, яку ми проінвестували в цьому проекті, становить приблизно третину.

Коли Ви стали генеральним директором Lego в 2004 році, компанія була в скрутному становищі. Упродовж останніх десяти років вона постійно зростає. Яку роль відіграє екологічна складова в цій історії успіху?

Головний елемент діяльності компанії - забезпечення навчання дітей по всьому світу у грі, щоб розвивати їхній творчий потенціал та мислення. Але із самого початку компанія взяла на себе відповідальність за місцеву громаду, частиною якої вона є, - як з точки зору соціальної, так і екологічної відповідальності. Я вважаю, що сьогодні це - цілком природній крок для наших власників і самої компанії - перейматися впливом на клімат і навколишнє середовище, ведучи бізнес у глобальному масштабі.

Крім інвестицій у відновлювану енергетику, яких ще зусиль Ваша компанія докладає, аби стати більш екологічною?

З точки зору охорони довкілля ми вживаємо низку заходів. Ми забезпечили утилізацію дуже високого відсотка всіх відходів - на сьогодні перероблюються понад 90 відсотків відходів, що утворюються під час виробництва. Ми також зробили сміливий крок, зменшивши розмір нашої упаковки. А це призвело і до зменшення обсягів при транспортуванні.

Іграшки Lego захоплюють багато поколінь дітей. Чи вдасться компанії відмовитися від викопного палива?

и працюємо над реалізацією інвестицій, які стимулюватимуть вищу ефективність у споживанні енергії. Йдеться як про офіси з ефективнішим опаленням та ізоляцією, так і про фабрики, на яких зараз ми споживаємо дуже багато енергії.

Чи плануєте Ви інвестувати в інші проекти у відновлюваній енергетиці? Які Ваші плани на найближчі роки?

Сьогодні, звісно, найбільше захоплює факт, що ми запустили цей величезний вітропарк у Боркум Ріффґрунді. Я певен, що ми продовжуватимемо вивчати інші ініціативи, але наразі не можу жодної з них анонсувати.

Що ваші клієнти думають про нову стратегію компанії?

Багато з наших клієнтів - це підприємства роздрібної торгівлі, наприклад, американська Walmart - одна з найбільших у світі роздрібних мереж. Вони також мають стратегію з розвитку компанії, що базується на використанні на 100 відсотків відновлюваних джерел енергії.

Думаю, багато хто з наших клієнтів-рітейлерів вважає цю сферу дуже важливою та цінує нашу активну позицію. Ну і звісно, як діти, так і батьки, котрі купують та граються іграшковими цеглинками Lego, як правило дуже позитивно ставляться до того, що наша компанія займає таку активну позицію в питаннях збереження довкілля.

Йорген Віг Кнудсторп - голова правління Lego Group з 2004 року. Він став першим очільником групи, який не належить до родини засновника.

Джерело: dw

У Львові відкрили перший в Україні завод з переробки ртутних ламп

У Львові почав працювати перший в Україні завод з переробки ртутних енергоощадних ламп. Таке підприємство запрацювало на міській ТЕЦ. Одне із приміщень електростанції повністю відремонтували та переобладнали. Там облаштували лінію з переробки відпрацьованих трубчастих та компактних енергоощадних ламп, які мають ртуть.

Над проектом «Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна» у міській раді працювали чотири роки. Реалізували за співфінансування ЄС. Вартість проекту – близько 1,3 млн євро.

На виробництві стоїть шведське обладнання компанії «MRT System International AB» – однієї зі світових лідерів у галузі рециклінгу електронних відходів.

Механізм роботи лінії полягає у подрібненні лампи, виділенні її структурних частин та їхній подальшій переробці.

«Воно розподіляється все по різних частинах: метал окремо, скло окремо, люмінофор окремо. Потім з люмінофору вже на стерилізацію 18 годин і тоді виділяється ртуть», – пояснює працівник лінії переробки Андрій Скоропад.

Лінія готова до роботи, тепер дочірнє підприємство «Боднарівка» чекає отримання ліцензії, коли таку матимуть - зможуть брати матеріал не лише у мешканців, але й у фірм, шкіл, закладів охорони. Два роки тому вже навіть розробили пункти прийому таких лампочок для львів’ян. Забиратимуть їх вже раніше закуплені пересувні приймальні пункти – еко-буси.

«В цій програмі написані чітко визначені місця, де буде стояти автобус і буде приїжджати кожної суботи з 10 ранку до 2-ї дня. Ми розташували їх у всіх районах міста почергово будуть автобуси стояти», – розповіла начальник дільниці ДП «Боднарівка» Оксана Вітик.

Джерело: zaxid.net

Національний природний парк "Хотинський" відзначає Міжнародний день Дністра

12 липня на березі річки Дністер, що в селі Атаки Хотинського району Чернівецької області, яблуку не було де впасти: діти гралися велетенськими шашками, хизувалися майстерно виконаними малюнками на обличчі, вправлялися у художній майстерності, брали участь у майстер-класах, отримували безкоштовні вироби. Дорослі змагалися у конкурсах із вилову риби та приготування юшки, насолоджувалися театралізованими виступами акторів, танцювальними та співочими колективами Хотинщини. Море безкоштовної юшки та розваг для всіх бажаючих організував національний природний парк «Хотинський» (Чернівецька область) в рамках Першого еко-фестивалю риболовлі та рибної юшки «ОтакЮшка», присвяченому Міжнародному дню Дністра. 

Участь у конкурсі із приготуванні юшки прийняли команди від Хотинської районної організації УТМР, Сокирянського, Кельменецького та Хотинського відділень національного парку «Хотинський», Хотинської служби з надзвичайних ситуацій, Чернівецької рибінспекції, представників села Пашківці, Атацької сільської ради, яка і стала переможцем конкурсу. Визначав команду переможницю, основа дієва особа, символ фестивалю - Тірас. Вправні та доброзичливі юшковари безкоштовно пригощали всіх бажаючих, і, за словами прискіпливих дегустаторів, всі учасники заслуговували першого місця. Визначилися переможці і у конкурсі із лову риби, ними стали Юрій Лобчук, Валерій Форман та Леонід Іванський.

Символічно, що гості фестивалю мали змогу милуватися красою крилатих небожителів – голубів на виставці «Птахи миру», кожен бажаючий міг придбати пернатих на будь-який смак, забрати частинку миру із собою додому. Складова благодійності еко-фестивалю «ОтакЮшка» вилилася у «Аукціон хвостів». Гості завзято торгувалися, перевищували ціну один одного за свіжу, щойно виловлену рибу. Воно й недивно адже виручені гроші пішли на допомогу бійцям АТО.

Справжній майстер клас влаштував аварійно-рятувальний підрозділ м.Хотин. Рятувальники демонстрували свою майстерність із порятунку потопаючих, розкрили таємниці водолазної справи, надали змогу прокататися прогулянковим катером, і як чудово, що їм не довелося застосовувати свої вміння по-справжньому.

На фестивалі не обійшлось і без втрат, без фінансових втрат мера міста Хотина Миколи Головльова. Саме мер Хотина нагородив грошовими призами найкращих дністрових русалок – переможниць конкурсу «Файна мавка». Отримати приз від мера виявилося не так то і легко: учасницям довелося дефілювати, демонструвати знання із іхтіофауни Дністра, і зрештою серця глядачів та суддю підкорили дві юні учасниці Аня та Таня.

Величезну кількість «згорілих» на сонці облич та рук глядачів забезпечили творчі колективи Хотинщини, адже відірватися від їх запальних виступів було просто неможливо. Перед глядачами, у виконанні дитячих, юнацьких та дорослих колективів, пронеслася вся історія Українського танцю: від давніх весільних, колоритних бессарабських до динамічних сучасних. Завершували шоу-програму фестивалю співочі сольні виступи, і поміж відпочивальників пробігло певне збентеження: чи не знаходяться вони випадково на запису шоу «Голос країни».

Наостанок директор національного природного парку «Хотинський», він же і голова Хотинської районної організації Українського товариства охорони природи Андрій Доманчук нагородив спільними подяками та дипломами всіх спонсорів, учасників, співорганізаторів без яких би не відбулося це чудове, незабутнє свято на берегах неповторної річки Дністер.

Ірина Козачок, секретар Хотинської райорганізації Укрприроди

Явлення Тіраса.

Тірас і мавки 


Юшка а ля натурель. 

Свято у розпалі 

Акція «Злови рибку і випусти її у Дністер» 

Майстер-клас для молодших 

Птахи миру. 

Охороняймо рибу 

Голова Хотинської районної організації Укрприроди Андрій Доманчук з наймавкішою мавкою – переможницею.

Про внесок України у збереження глобальної кліматичної системи




Вступ
Глобальна зміна клімату на Землі стала очевидною реальністю, причому у більшості вимірів – переважно неприємною.
По-перше, в людському вимірі їх наслідки уже реально впливають на якість життя практично кожного жителя планети, включаючи його здоров’я і навіть саме життя.
По-друге, в економічному вимірі зміна клімату стала неприємною реальністю, навіть для багатих держав – взаємозалежність економічного розвитку і зміни клімату, невідворотність зростання плати за достаток, комфорт, за прагнення досягти цих принад сучасної цивілізації шляхом нестримного споживання невідновних, обмежених багатств природи, передусім паливно-енергетичних ресурсів, що добуваються усе глибше, усе більш руйнівними методами, на незайманих територіях вразливих і водночас важливих для Землі екосистем.
По-третє, у філософському вимірі зміна клімату є дошкульним, очевидним попередженням людству про невідворотну розплату за наслідки втрати ним розуму, нівелювання засадничих цінностей різноманітного життя на маленькій планеті, бездумної гонки озброєнь і марної трати обмежених ресурсів на безумні війни у той час, коли багато мільйонів людей на різних континентах не мають елементарного доступу до їжі і питної води, за прагнення панувати над іншими, не володіючи навіть собою і не дбаючи про майбутнє.
Україна є вагомим учасником процесу боротьби зі зміною клімату, виконуючи одні з найважливіших світових документів – Рамкову конвенцію ООН зі зміни клімату (РКЗК) та Кіотський протокол до неї.
За роки незалежності з 1991 р. наша країна зробила вагомий внесок у скорочення світових викидів парникових газів – 10,2 млрд. т. За нинішніми цінами цей внесок коштує 80 – 100 млрд. дол. США, що значно перевищує зовнішній борг держави.
Викиди парникових газів (ПГ) в Україні у 1990 р. становили 944,4 млн. т СО2-екв., у 2012 р. – 402,7 млн. т (без сектору ЗЗЗЛГ), тобто 42,6 % від рівня 1990 р. З урахуванням сектору «землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство» (ЗЗЗЛГ) викиди ПГ у 1990 р. становили 874,6 млн. т, а у 2012 р. – 375,4 млн. т, тобто 42,9 % від рівня 1990 р.
Дане скорочення, в основному, є наслідком зменшення ВВП (на 30 %), чисельності населення (на 6 млн. чол.), соціальних стандартів життя, які планується відновити і підвищувати до середнього рівня ЄС.  
Наразі у процесі підготовки нової глобальної кліматичної угоди, яку планується прийняти на 21-й конференції Сторін РКЗК ООН, що відбудеться з 30 листопада по 11 грудня 2015 року у м. Париж (Франція), кожна країна сама визначає свій «Очікуваний національно-визначений внесок (ОНВВ)» у скорочення викидів ПГ згідно з умовами соціально-економічного розвитку, структури економіки тощо.
Для України такий підхід дає змогу:
1) Розробити і подати ОНВВ до РКЗК ООН з адекватним рівнем амбітності, зважаючи на особливості умов, а також підвищити амбітність цілей у подальшому за можливістю/необхідністю;
2) Зробити посильний внесок у боротьбу зі зміною клімату;
3) Сприяти змінам у структурі економіки та модернізації промисловості;
4) Залучити інвестиції в галузі промисловості з високою доданою вартістю;
5) Знизити енергетичну залежність і підвищити енергетичну безпеку.
Оптимальний варіант «Очікуваного національно-визначеного внеску України до нової глобальної кліматичної угоди», у тому числі показника рівня викидів парникових газів у 2030 році порівняно з базовим 1990 роком, а відтак – стратегії дальшого розвитку економіки та підвищення добробуту населення України, має бути обраний з урахуванням наведеного вище комплексу умов та можливостей.
Виходячи з цієї необхідності, на звернення Міністерства екології та природних ресурсів України дослідження проблеми й обґрунтування проекту «Очікуваного національно-визначеного внеску України до нової глобальної кліматичної угоди» були виконані провідними національними експертами за підтримки Уряду Німеччини, проектів Програми розвитку ООН в Україні, в рамках Меморандуму про порозуміння між Міністерством екології та природних ресурсів та Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» від 2 лютого 2015 року, а також з урахуванням матеріалів, підготовлених експертами проекту «ClimaEast» у секторах «промислові процеси»; «землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство».

Соціально-економічний розвиток і кліматична політика
При прогнозуванні розвитку економіки України на період до 2030 р. було використано усі джерела інформації, усі способи прогнозування (експертний, екстраполяції, моделювання), реалізовано усі функції прогнозування – аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів i тенденцій національної економіки, що визначатимуть подальший її розвиток.
Враховано результати 2-х моделей, побудованих за різними методологіями та які виконували практичне (управлінське) і теоретико-пізнавальне завдання.
Загалом було оцінено 7 макроекономічних сценаріїв розвитку економіки.
Так, модель – 1 (інженерно-економічна), розроблена Інститутом газу НАН України з залученням фахівців з інших установ НАНУ у 2013 р. і врахована при підготовці Шостого національного повідомлення України з питань зміни клімату (поданого Урядом до Секретаріату РКЗК ООН), передбачала наступні сценарії розвитку:
1) оптимістичний;
2) базовий;
3) песимістичний.
Модель – 2 (економіко-математична), що була розроблена науковцями Інституту економіки і прогнозування НАН України у 2015 р., передбачала такі сценарії розвитку економіки:
1) інвестиційно-активний;
2) базовий;
3) інерційний;
4) стратегії низьковуглецевого розвитку (СНВР).
Національними експертами, з урахуванням того, що в обох моделях кожні перші 3 сценарії розвитку є досить близькими, було сформовано 5 варіантів рівнів (цілей) скорочення викидів парникових газів (ПГ) в Україні у 2030 р. порівняно з 1990 р.
Рівень 1: не перевищення 60 % викидів ПГ у 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р., яка відповідає заявленій цілі ЄС[1].
Дана ціль є результатом моделювання та експертних оцінок сценарію розвитку 1 («оптимістичний», або «інвестиційно-активний» сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності (BAU-сценарій), що передбачає істотні політичні заходи для відбудови та економічного зростання України. 
Для України ціль 60% зберігатиме можливість відновлення і розвитку економіки без значних структурних зрушень і, відповідно, збільшення викидів ПГ у 2030 р. на 20% відносно рівня 2012 р. Проте такий сценарій розвитку не вирішить багатьох економічних, соціальних та екологічних проблем і має бути перехідним етапом до стратегії низьковуглецевого розвитку.
Рівень 2: не перевищення 55-50 % викидів ПГ у 2030 р. від рівня викидів 1990 р.
Дана ціль є результатом моделювання, умовних розрахунків та експертних оцінок змішаного варіанту одночасної (паралельної) реалізації 2-х сценаріїв розвитку: «інвестиційно-активного» та сценарію переходу до СНВР. 
Рівень 3: не перевищення 50 % у 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р.
Дана ціль є результатом моделювання та експертних оцінок «базового» сценарію розвитку (за обома моделями), що не передбачає істотних політичних заходів для економічного зростання та передбачає заходи щодо скорочення викидів ПГ.
Рівень 4: не перевищення 50 % після 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р.
Дана ціль є результатом умовних розрахунків (оскільки у даний час Уряд не має ні відповідної концепції, ні стратегії), а також експертних оцінок чистого сценарію «Стратегії низьковуглецевого розвитку» (після проведення в умовах зовнішніх загроз енергоефективної модернізації нинішньої традиційної промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та економіки в цілому).
Враховуючи необхідність залучення більше 100 млрд. євро зовнішніх капітальних інвестицій для переходу до СНВР, а також виводу з експлуатації підприємств і об’єктів традиційної нині економіки, включаючи утилізацію відходів, даний сценарій є можливим і доцільним у період після 2030 р. і до 2050 р.  
Рівень 5: не перевищення 45% у 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р.
Дана ціль є результатом моделювання та експертних оцінок «песимістичного» («інерційного») сценарію розвитку економіки, який передбачає збереження існуючих тенденцій і не містить суттєвих змін у швидкості та глибині реформ.
Україна стоїть перед вибором не стільки цілі скорочення викидів парникових газів у 2030 р. порівняно з базовим 1990 р., скільки перед вибором кращого сценарію подальшого соціально-економічного розвитку держави.
Найбільш вірогідним сценарієм розвитку економіки України є «оптимістичний» або «інвестиційно-активний» з потужним кластером енергоефективності та інновацій, що відповідає «Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».
Іншим сценарієм розвитку, до якого слід прагнути перейти у середньостроковій перспективі, є Стратегія низьковуглецевого розвитку. Однак цей шлях до СНВР потребує величезних капітальних інвестицій (більше 100 млрд. євро до 2030 р.) і пролягає через реалізацію сценарію «оптимістичного» або «інвестиційно-активного» розвитку економіки, враховуючи, що на даному етапі в економіці України переважає  «базовий» сценарій розвитку.
У 2014 – 2015 рр. тимчасова анексія РФ Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, російсько-терористична агресія на території окремих районів Донецької і Луганської областей круто змінили хід звичного розвитку. Постала необхідність оборони держави, будівництва оборонних укріплень на тисячах кілометрів, у т.ч. на кордоні, нарощування виробництва зброї, боєприпасів, інших засобів оборони, що потребує зростання виробництва продукції важкої індустрії, металу, цементу тощо. Внаслідок військової агресії зруйновано 20 % економічного потенціалу України.
Після відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету постане необхідність відбудови зруйнованих промислових об’єктів, інфраструктурних мереж, у тому числі залізничної інфраструктури, газо- і нафтопроводів, водогонів, каналізаційних мереж, ремонту і будівництва нових житлових будинків та об’єктів соціальної сфери, відновлення значних масивів лісових насаджень, рекультивації земель. Усе це викличе необхідність збільшення виробництва металу, неметалевих будівельних виробів, продуктів харчування тощо. Україна гостро потребуватиме багатомільярдних обсягів капітальних інвестицій.
Тому ОНВВ України, у тому числі й рівень скорочення викидів парникових газів, буде переглянуто після відновлення територіальної цілісності й суверенітету держави, ухвалення стратегій і програм соціально-економічного розвитку, у тому числі низьковуглецевого зростання, на період після 2020 року.   

Обґрунтування «Очікуваного національно-визначеного внеску (ОНВВ) України до нової глобальної кліматичної угоди»
Для обґрунтування ключового елементу ОНВВ – можливого рівня не перевищення викидів ПГ у 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р., враховано національні особливості, ризики, проблеми і тенденції розвитку економіки, прогнозні моделі викидів ПГ в усіх секторах економіки на період до 2050 року.
Враховувалось, що метою «Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, «є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі». Рух уперед здійснюватиметься за визначеними векторами розвитку і безпеки.
Вектор розвитку – це забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ та, як наслідок, підвищення стандартів життя. Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями. Для цього, передусім, необхідно відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке зростання економіки екологічно невиснажливим способом.
Вектор безпеки – це забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій і приватної власності. Україна має стати державою, що здатна захистити свої кордони та забезпечити мир не тільки на своїй території, а й у європейському регіоні.
Згідно моделі-1, у 2030 р. прогнозовані рівні викидів ПГ можуть становити від 56,2 до 60,4 % від обсягів 1990 р. залежно від різних сценаріїв розвитку економіки України. Згідно даної моделі, у перспективі до 2050 р. вони мають стабілізуватися на рівні 60 % (табл. 1).

Таблиця 1. Зміна ВВП та обсягів викидів ПГ у період 1990 – 2050 рр.: За базовим сценарієм
Події 2014 – 2015 рр. суттєво вплинули на розвиток країни, але з огляду на значний період прогнозу, цілком ймовірно, що після здолання тимчасових труднощів держава вийде на шлях сталого економічного розвитку і підвищення соціальних стандартів життя населення. Тобто, з певним часовим лагом показники викидів ПГ можуть зрости до рівня 55 – 60% від обсягів викидів 1990 р.

Тому найбільш доцільним, на думку розробників моделі-1, є прийняття на рівні 2030 р. 
зобов’язань щодо рівнів викидів ПГ, не менших за 60% від рівня 1990 р. Прийняття більш амбітних зобов’язань могло б стати важким тягарем для національної економіки, для якої сьогодні пріоритетним завданням є відновлення економічного потенціалу та забезпечення сталого розвитку.

Модель-1 була розроблена у 2013 р. і не могла враховувати тимчасову анексію Автономної 
Республіки Крим і російсько-терористичну агресію на сході держави.
Враховуючи, що Україна несе відповідальність перед міжнародною спільнотою за викиди парникових газів на усій своїй суверенній території, у тому числі й на тимчасово окупованих територіях, при підготовці «Очікуваних національно-визначених внесків України до нової глобальної кліматичної угоди» виникла необхідність уточнення раніше виконаних прогнозів розвитку і викидів ПГ.

З цією метою для прогнозування викидів ПГ в секторах «Енергетика» і «Промислові процеси», заходів щодо їх скорочення, а також соціально-економічних наслідків їх реалізації використовувалась модель TIMES-Україна та обчислювальна модель загальної рівноваги з розширеним енергетичним блоком, які розроблені в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», а для прогнозування решти секторів – електронні таблиці Microsoft Excel.

Прогнозування викидів ПГ в секторах «Енергетика» та «Промислові процеси» до 2050 р. проводилось у контексті аналізу макроекономічних сценаріїв розвитку країни. Припускалося, що населення України продовжуватиме скорочуватися і в 2030 р. складатиме 42,8 млн. осіб, а в 2050 р. – 37,3 млн. осіб, тоді як у 2012 р. налічувалося 45,5 млн. осіб. В умовах і припущеннях моделі-2 не передбачалось врахування обсягів «тіньової» економіки (47%), видобування низькосортного енергетичного вугілля у «копанках» (8-10%) з подальшим його спалюванням на ТЕС, викидів метану, необхідність заміни мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання тощо, тому обсяги викидів ПГ є дещо заниженими (табл. 2).

Таблиця 2. Викиди ПГ за різними макроекономічними сценаріями розвитку в рамках BAU сценарію[2]

Дані моделі-2 показують, що за умов і припущень «інвестиційно-активного» сценарію розвитку за звичайним ходом діяльності у 2030 р. викиди ПГ складатимуть 505 млн. т СО2-екв., тобто 53,5% порівняно з 1990 р., а в 2050 р. — 785 млн. т СО2-екв., або 83,1% від рівня 1990 р. 

Згідно екстенсивного «базового» макроекономічного сценарію розвитку за звичайним ходом діяльності викиди ПГ у 2030 р. складатимуть близько 450 млн. т СО2-екв., що дорівнює 47,7% від рівня 1990 р., а в 2050 р. (628 млн. т СО2-екв.) дорівнюватимуть 66,5% від рівня 1990 р.

Поряд з результатами 2-х моделей, які мають практичне (управлінське) значення, було оцінено модель СНВР, яка має теоретико-пізнавальне значення. В умовах і припущеннях моделі СНВР також не враховані обсяги «тіньової» економіки (47%), видобування низькосортного енергетичного вугілля у «копанках» (8-10%) з подальшим його спалюванням на ТЕС, викидів метану тощо.

В принципі, при таких умовах моделі перевіряються і переглядаються, навіть ті, що мають теоретико-пізнавальне завдання. Однак, незважаючи на ці недоліки, які суттєво занижують обсяги викидів ПГ (на 15-20%), національними експертами було оцінено результати даної моделі в контексті пошуку резервів для зменшення викидів ПГ у перспективі, коли (якщо) будуть ухвалені відповідні Урядові рішення щодо конкретної стратегії переходу до СНВР.

У моделі-2 були розраховані умовні можливості додаткового скорочення викидів ПГ шляхом порівняння з «базовим» сценарієм розвитку. Сам сценарій СНВР у моделі-2 не був розроблений. А якби проводилось порівняння з «інвестиційно-активним» сценарієм розвитку, то це дало б на 5-6 % вищі показники порівняно з розрахованим діапазоном показників 46,4 – 33,0% викидів ПГ у 2030 р.

Отже, з урахуванням викидів ПГ від тіньової економіки та оцінок їх додаткового скорочення порівняно з найбільш вірогідним сценарієм розвитку («інвестиційно-активним»), викиди ПГ у сценарії СНВР можуть бути на рівні 50 % після 2030 р., оскільки раніше перейти до цього сценарію нереалістично.

Обсяги капітальних інвестицій для досягнення такого скорочення оцінюються розробниками моделі СНВР у 75,7 млрд. євро для промисловості. Для сільського господарства – це ще 6,5-10 млрд. євро., а для сектору «відходи – 1,8-6,7 млрд. євро. Сумарні потреби в капітальних інвестиціях для впровадження в економіці заходів СНВР оцінюються розробниками даної моделі у 96,1 – 104,5 млрд. євро.

Крім того, за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, для проведення теплоенергетичної модернізації житлового фонду країни потрібно близько 800 млрд. грн. 

Джерелами таких інвестицій не можуть бути ні кошти іноземних держав, ні міжнародних фінансових установ, які можуть надавати фінансову допомогу лише у вигляді кредитів. Капітальні вкладення у заходи СНВР можуть інвестувати тільки приватні інвестори – вітчизняні і зарубіжні, для чого необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат, який складається з багатьох компонентів.

Ще одним джерелом інвестиційних коштів для переходу до СНВР можуть стати міжнародні фінансові механізми, якщо такі будуть передбачені у новій глобальній кліматичній угоді і якщо наша країна матиме доступ до них.

По мірі залучення необхідних обсягів капітальних інвестицій та отримання доступу до міжнародних фінансових механізмів Уряд України зможе підвищувати рівень амбітності обраної цілі зі скороченні викидів парникових газів. 

Внутрішні і зовнішні ризики 
На подальшу динаміку й структуру розвитку економіки України впливатимуть зовнішні і внутрішні ризики, пов’язані, головним чином, з:
- тимчасовою анексією РФ Українського Криму;
- військовими діями РФ на Донбасі, які призводять до великомасштабних руйнувань промислових підприємств, житлових будинків та об’єктів соціальної інфраструктури, транспортних магістралей, мостів, доріг, магістральних мереж тощо, скорочення виробництва у регіоні, погіршення умов залучення зовнішнього фінансування та зростання видатків державного бюджету на фінансування потреб оборони й національної безпеки та відновлення зруйнованої інфраструктури.

За висновками експертів Національного інституту стратегічних досліджень , при реалізації «інвестиційно-активного» сценарію розвитку (передбачає істотні політичні заходи для економічного зростання) після закінчення воєнних дій на Сході можна очікувати відновлення й зростання обсягів капітальних інвестицій для відбудови зруйнованих заводів, мостів, залізничних колій, житлових будинків, об’єктів соціальної інфраструктури тощо. Усе це потребуватиме значних додаткових об’ємів виробництва металу, цементу, машин, устаткування та інших продуктів важкої індустрії. 

За нинішніх геополітичних та економічних умов драйверами економічного зростання можуть стати такі різнополюсні сектори національного господарства, як оборонно-промисловий комплекс та аграрно-промисловий комплекс країни. Це потребуватиме, відповідно, збільшення обсягів виробництва металу, зброї та боєприпасів, споживання більших обсягів енергоресурсів, а також зростання поголів'я худоби, кількості внесених у ґрунт добрив тощо. 

У той же час розвиток цих секторів економіки сприятиме оптимізації структури економічного розвитку та переходу до Стратегії низьковуглецевого зростання у середньостроковій перспективі.

Шляхи розвитку і проблеми зміни клімату
В Україні у середньостроковій перспективі вірогідні кілька макроекономічних сценаріїв соціально-економічного розвитку і відповідно – цілей не перевищення рівнів викидів парникових газів у 2030 р. порівняно з базовим 1990 р.: 

1) «оптимістичний», або «інвестиційно-активний» сценарій розвитку економіки за звичайним ходом діяльності, що передбачає істотні політичні заходи для відбудови та економічного зростання. Результатам реалізації сценарію відповідає ціль 1: не перевищення 60 % викидів ПГ у 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р.;  

2) змішаний варіант одночасної (паралельної) реалізації 2-х сценаріїв розвитку: «інвестиційно-активного» (з показником не перевищення 60% викидів ПГ) та сценарію переходу до СНВР (з діапазоном показників 46,4 – 33,0% викидів ПГ). Результатам реалізації сценарію відповідає ціль 2: не перевищення 55-50 % викидів ПГ у 2030 р. від рівня викидів ПГ 1990 р.  

3) «базовий» сценарій розвитку (за обома моделями), що не передбачає істотних політичних заходів для економічного зростання та передбачає заходи щодо скорочення викидів ПГ. Результатам реалізації сценарію відповідає ціль 3: не перевищення 50% у 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р. 

Досягнення цілі передбачає запровадження дієвих механізмів в енергетичній, екологічній та економічній сферах за рахунок власних ресурсів та використання міжнародних ринкових механізмів, якщо такі будуть передбачені і доступні у новій глобальній кліматичній угоді. Дана ціль також є справедливою і амбітною, проте не виводить економіку на якісно новий шлях розвитку.

4) «песимістичний» («інерційний») сценарій розвитку економіки, який передбачає збереження існуючих наразі тенденцій і не містить суттєвих змін у швидкості та глибині трансформаційних процесів. Результатам реалізації сценарію відповідає ціль 4: не перевищення 45% у 2030 р. від рівня викидів ПГ у 1990 р.

Однак, такий сценарій розвитку не відповідає «Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Указом Президента України. 

В рамках «оптимістичного» сценарію розвитку в інженерно-економічній моделі-1 враховувались наступні чинники:
1. Необхідність суттєвого покращення рівня та якості життя населення.
2. Природно-ресурсний та економічний потенціал держави.
3. Конкурентоспроможність галузей національної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках, можливість використання їх потенціалу для вирішення нагальних проблем країни, зокрема: 
  • оновлення та розвиток на сучасному технологічному рівні інфраструктурних галузей економіки країни – електроенергетики, системи тепло-, газо- та водопостачання, транспорту;
  • підвищення енергетичної безпеки країни за рахунок зниження залежності від імпорту паливно-енергетичних ресурсів шляхом нарощування їх видобутку (виробництва) в країні;
  • адаптація до зміни клімату;
  • зниження негативного впливу на довкілля тощо.

4. Вплив зміни клімату на формування перспективної потреби в енергоресурсах.
5. Вплив збільшення використання відновлювальних джерел енергії на розвиток електро- та теплоенергетики країни, формування енергетичного балансу країни та інше.

Вищезазначені чинники зберігають свою актуальність і сьогодні, і у майбутньому.

В рамках «інвестиційно-активного» сценарію розвитку в економіко-математичній моделі-2, починаючи з 2016-2017 рр. прогнозується підвищення інноваційно-інвестиційної активності на стратегічно важливих напрямах розвитку з подоланням структурно-технологічних деформацій економіки України. Передбачається реалізація структурних зрушень у виробництві через посилення/трансформацію ролі державного регулювання і збереження державного контролю у стратегічно важливих галузях економіки.

В рамках «змішаного» сценарію розвитку (поєднання «інвестиційно-активного» сценарію та паралельного переходу до СНВР) передбачалось, що економіка України має значний потенціал скорочення споживання вуглецемістких енергетичних ресурсів та викидів ПГ шляхом підвищення енергоефективності. Мобілізація даного потенціалу, поряд з активізацією внутрішньої інвестиційно-інноваційної діяльності, потребує залучення великомасштабної фінансової допомоги (більше 100 млрд. євро до 2030 р.) і доступу до міжнародних ринкових механізмів для забезпечення переходу до стратегії низьковуглецевого розвитку. 

Екстенсивний «базовий» макроекономічний сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності передбачає поступове економічне зростання. Зокрема, в рамках цього сценарію закладаються помірні структурні зрушення у бік зростання частки сфери послуг. Поступово знижується частка сфери товарного виробництва. В рамках припущень базового сценарію також знижується частка сільського господарства та добувної промисловості. Водночас, частка переробної промисловості залишається незмінною, здебільшого за рахунок зростання обсягів виробництва споживчо-орієнтованими видами економічної діяльності, передусім харчовою та легкою промисловістю.

Сценарій низьковуглецевого розвитку. Стратегія низьковуглецевого розвитку (СНВР) (англ. Low Emission Development Strategies, LEDS) є визнаною на світовому рівні стратегією, яка ґрунтується на принципах сталого розвитку. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) трактує СНВР як довгострокові стратегії чи плани економічного розвитку країн, що передбачають низькі викиди ПГ та екологічно дружній економічний розвиток.

У 2014 р. за підтримки Уряду Німеччини і Програми розвитку ООН в Україні було розроблено проект концепції стратегії низьковуглецевого зростання економіки.  

Для України актуальність розробки та імплементації СНВР лише зростатиме, оскільки така стратегія може стати локомотивом вирішення комплексу сучасних проблем та переходу на якісно новий рівень розвитку національної економіки. Зокрема, одночасно і засобом, і результатом СНВР мають бути ефективні структурні зрушення в економіці України з випереджаючим зростанням інноваційних галузей (машинобудування, ІТ-сфери, фарміндустрії тощо) та секторів з відносно високою доданою вартістю, а традиційні галузі (енергетика, металургія, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів) можуть отримати потужний імпульс для ресурсо- та енергоефективної модернізації. 

Рівень викидів ПГ в ОНВВ країн – сторонах Додатку 1 до РКЗК ООН
У якості додаткової інформації для визначення та обґрунтування цілі України із скорочення (обмеження) викидів ПГ (КЗОСВ) були зібрані та систематизовані дані щодо досягнутих та запланованих КЗОСВ Сторін Додатку І до РКЗК ООН, що вже надали свої ОНВВ, а також, окремо, дані щодо досягнутих та запланованих КЗОСВ деякими Сторонами Додатку І до РКЗК ООН, що, як і Україна, знаходяться у стані переходу до ринкової економіки.

Так, Канада задекларувала обсяг викидів ПГ у 2030 році у розмірі 106,3% (з урахуванням ЗЗЗЛГ) та 87,2% (без урахування ЗЗЗЛГ) від рівня 1990 року; Нова Зеландія – 89% (без урахування ЗЗЗЛГ) від рівня 1990 року; Японія -  81,6% (без урахування ЗЗЗЛГ) від рівня 1990 року; США – 72,2-75% (з урахуванням ЗЗЗЛГ) від рівня 1990 року; РФ – 70-75% (з максимально можливим урахуванням поглинаючої здатності лісів) від рівня 1990 року; ЄС, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн – 60% (без урахування ЗЗЗЛГ) від рівня 1990 року; Швейцарія – 50% (без урахування ЗЗЗЛГ) від рівня 1990 року (проте середньорічні викиди ПГ протягом 2021-2030 років будуть складати 65% від рівня 1990 року).

Такі країни, як Румунія, Естонія, Литва та Латвія, що знаходяться, як і Україна, в стані переходу до ринкової економіки та поточний рівень викидів ПГ в яких у порівнянні з 1990 роком відповідає аналогічному показнику для України, мають спільну з іншими країнами-членами ЄС мету зі скорочення (обмеження) викидів ПГ на 2030 рік – 60% (без урахування ЗЗЗЛГ) від рівня 1990 року.

Таким чином, при розробленні ОНВВ для України, поряд з результатами моделювання і прогнозування, експертних оцінок, враховано досвід розвинених країн, що уже надали свої ОНВВ, національні обставини та наявні програми соціально-економічного розвитку країни. 

Загальні висновки
Україна є Стороною Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу, а також бере участь у підготовці нової глобальної кліматичної угоди на 2021 – 2030 рр. У цьому контексті Уряд України 16 вересня 2015 р. ухвалив рішення щодо очікуваного національно-визначеного внеску до цієї угоди, ключовим показником якого є не перевищення 60% викидів парникових газів у 2030 р. по відношенню до базового 1990 р.

Слід зазначити, що Україна, починаючи з 1990 р., уже скоротила обсяги дозволених їй викидів ПГ більше ніж на 10,2 млрд. тонн (у грошовому еквіваленті за цінами ЄС цей внесок оцінюється у 80 – 100 млрд. дол.), чого не зробила жодна з інших держав світу. Як зазначалося раніше, національна ціна за цей внесок у збереження глобальної кліматичної системи також є дуже високою – скорочення ВВП на 30 відсотків і зменшення чисельності населення на 6 млн. чол. 

Україні дозволено не перевищувати 76 відсотків викидів ПГ від рівня 1990 р. до 2020 р., згідно Дохійської поправки до Кіотського протоколу. Від імені Уряду України у 2009 р. було зроблено заяву, що Україна зобов’язується не перевищити свої викиди ПГ у 2050 р. на рівні 50 відсотків від рівня 1990 р. 

Згідно останнього офіційного Національного кадастру викидів парникових газів, представленого до Секретаріату РКЗК ООН, нинішні обсяги викидів ПГ в Україні знаходяться на рівні 43 відсотків від рівня 1990 р.

«Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020», схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 визначила, що: «Метою Стратегії є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі». Для досягнення цієї мети передбачено кілька векторів руху вперед – це, зокрема, вектор розвитку і вектор безпеки. 

Отже, вибір цілі не перевищення викидів парникових газів у 2030 р. порівняно з 1990 р. на рівні менше 60 відсотків (з урахуванням можливих сценаріїв соціально-економічного розвитку) відповідає як міжнародним зобов’язанням держави, так і стратегії сталого розвитку країни.

Залежно від внутрішніх і зовнішніх обставин розвитку в України зберігається можливість заявити про перегляд амбітності обраної у даний час цілі і скоригувати її в сторону зменшення у 2020 і 2025 рр. (можливість підвищення рівнів викидів ПГ проти обраної тепер цілі у подальшому не передбачена). При цьому будь яка з обраних цілей скорочення викидів парникових газів для України є справедливою.

Василь ШЕВЧУК, професор, доктор економічних наук, генеральний директор Центру досліджень сталого розвитку, голова Українського товариства охорони природи
8 жовтня 2015 р. 


[1] Рівень не перевищення 60% викидів ПГ схвалено Міжвідомчою комісією з виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 08 вересня 2015 р., затверджено Кабінетом Міністрів України 16 вересня 2015 р. та подано до Секретаріату РКЗК ООН.
[2] Включає сектори: Енергетика, Промислові процеси, Сільське господарство та Відходи.
[3] Д.О.Махортих. Щодо тенденцій розвитку економіки України у 2014 – 2015 рр. Аналітична записка – Електронний ресурс: www.niss.gov.ua.