#ukrpryroda

75 років діяльності і життя

Українське товариство охорони природи: 75 років діяльності і життя // Всеукраїнська рада Українського товариства охорони природи. 

За ред. В.Я.Шевчука. – К.: Геопринт, 2021. – 83 с. 

Висвітлено етапи зародження громадського руху від Київської Русі- України до початку ери промислової індустріалізації та інтенсифікації сільського господарства; причини виникнення суперечностей між освоєнням (експлуатацією) невідновних природних ресурсів, забрудненням навколишнього середовища та правами наступних поколінь на ці ж ресурси і середовище життя; наслідки світових воєн з катастрофічними руйнуваннями біосфери; створення Українського товариства охорони природи після другої світової війни як відповіді на ці безумні процеси; діяльність, боротьба і життя Товариства у XX – XXI століттях заради порятунку природи, країни, планети. 

Вся історія, діяльність і життя Товариства викладені на основі документів, реальних подій і фактів; у сув’язі з життям і боротьбою незалежної суверенної держави; із спільними проблемами, мріями і сподіваннями людей в усіх областях, краях, регіонах України. 

Історія творилася і твориться членами Українського товариства охорони природи заради гідного і доброго життя людей в Україні. 

Видання підготовлене Всеукраїнською радою Українського товариства охорони природи за редакцією голови Товариства, доктора економічних наук, професора Шевчука Василя Яковича. 

Схвалено до друку президією Всеукраїнської ради Товариства. 

Відповідальний за випуск: Навроцький Василь Миколайович. 

Видання розраховане на широке коло читачів усіх поколінь, яким не байдужа доля власної держави – України. 

ISBN 978-617-674-052-0


ВСТУПНЕ СЛОВО 

Шановний читачу! 

У ваших руках – невелика книжка про велику історію Українського Товариства Охорони Природи, власне – про невід’ємну частку історії нашого народу, країни, держави. 

У тріаді єдності: «Природа – Людина – Україна» закодовані мудрість і незламна сила духу Українського народу, а разом з тим – відповідальність кожного громадянина за власне життя і свободу, відповідальність держави за сьогодення і майбуття. 

Бог наділив нас щедрою красивою природою – «лани широкополі, і Дніпро, і кручі…»; Дав людям розум, волю і працьовитість; а країну Створив для мирного життя. Від нас – людей усіх поколінь, потрібно лише одне – відчути й усвідомити єдність з природою і власною державою, сивою тисячолітньою давниною і невидимими горизонтами майбутнього, бути дбайливими господарями і мужніми воїнами на своїй землі. 

У споконвічному питанні: «бути чи не бути?» наш особистий і спільний вибір – «бути», і бути успішними, вільними серед вільних. 

Мислителі й моральні авторитети – Любомир Гузар, Мирослав Попович, Богдан Гаврилишин, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Юрій Щербак та інші учасники Ініціативної групи «Першого грудня» уклали й проголосили в Українському домі в Києві 1 грудня 2012 року «Українську хартію вільної людини»: «щоб висловити те, як бачимо життєві орієнтири для нашого суспільства, і водночас дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя для людей в Україні й навколо неї». 

«Наріжними каменями нашої Хартії є три прості думки.

 Перше. Відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе. 

Друге, Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні. 

Третє. Ми будуємо те, що уявляємо, а отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє. 

Людина прагне бути вільною, бо саме свобода надає смислу, гідності і цінності людському життю. Це і є дорога до щастя, до якого ми, віруючі і невіруючі, але всі у широкому філософському сенсі Божі діти, покликані».