Створено карту, яка допоможе киянам знайти точки прийому макулатури, пластику, скла, шин та батарейок

Видання «Велика Епоха» підготувало інтерактивну мапу «Куди в Києві здати відходи». Макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини, пляшки, склотара і батарейки — на мапі повно точок по всьому місту, куди можна принести такі типи відходів і таким чином уберегти довкілля від забруднення.

Також вже підготовлено мапу для Харкова та Львова.

Ця мапа не редагується користувачами, однак, якщо вам відомі точки приймання відходів, яких немає на мапі, ви можете додати їх на додатковій мапі або вказати їхню адресу / координати в коментарях під статтею. Невдовзі після цього вони будуть перевірені і перенесені до основної мапи.

Як користуватися мапою

На мапі нанесено кілька «шарів». Увімкнути й вимкнути той чи інший шар можна, знявши або поставивши відповідну галочку в лівій частині мапи. Якщо ви не бачите шарів мапи на екрані, натисніть спочатку кнопку «налаштувань»:

Зокрема, шар «будиночки» оранжевого кольору — це пункти компанії «Київміськвторесурси». Всі вони в основному приймають такі види відходів, як макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини та пляшки. Натиснувши на конкретний будиночок на мапі, ви побачите точну інформацію щодо цього пункту та номер телефону компанії.

Щоб збільшити масштаб мапи і наблизитися, наприклад, до місця, де ви живете чи працюєте, спочатку наведіть курсором миші на приблизне розташування цього місця, а потім прокрутіть колесиком вашої миші від себе. Повторюйте цю операцію, доки масштаб не задовольнить вас і не буде добре видно найближчі пункти приймання відходів. Щоб знову зменшити масштаб, прокрутіть колесиком до себе.

Батарейки

Також на мапі багато пунктів, куди можна здати батарейки (іконки у вигляді батарейок). Деякі компанії розмістили у своїх магазинах контейнери для збору батарейок, і завдяки цьому батарейки можна здати в будь-якій частині міста. Зокрема, це магазини Watsons, АЗС «КЛО», «Велопланета». До нас також звернулись представники КП «Київкомунсервіс» і надали список ЖЕКів, де приймають батарейки (поки в трьох районах міста, але планується і в інших). З карти прибрано шар магазинів МТС, де також приймали батарейки, але на початку жовтня 2015 р. представник компанії повідомив, що збір тимчасово призупинено.

Також додано місця, куди можна здати ртутні енергозберігальні лампи, термометри, скляні пляшки, стару комп'ютерну техніку та інші види відходів. Список місць буде поступово розширюватися. Збережіть собі посилання на розгорнуту версію цієї мапи в Google (посилання в 1 абзаці) і в разі необхідності заглядайте в неї, щоб бачити останні зміни.

Варто пам’ятати, що одна викинута у смітник батарейка стане отрутою для 20 метрів площі землі або 400 літрів води. Не меншої шкоди завдає природі викинутий пластик.

На мапі можливі неточності, які будуть із часом виправлені. Якщо ви знайдете помилку або знаєте пункт прийому відходів, який не зазначено на мапі, будь ласка, напишіть у коментарях до цієї статті.

У найближчих планах (до кінця 2015 року) створити аналогічну мапу для: Львова, Дніпропетровська, Одеси.

Щоб внести свій вклад у збереження довкілля та заохотити роздільний збір відходів, ви можете:

1. За власною ініціативою розділяти відходи, а не викидати все у загальний смітник.

2. Відмітити на додатковій мапі (або зазначити в коментарях) пункти приймання різних відходів, які відсутні на основній мапі, але ви знаєте, що вони є.

3. Допомогти у створенні списку місць, де приймають відходи в інших містах (крім Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Львова). Для цього завантажте таблицю, заповніть її і вишліть на: info@epochtimes.com.ua.

4. Поділитися мапою — для цього натисніть на значок «соцмереж» у верхній частині мапи і потім виберіть одну із соцмереж, або натисніть «Вставити на сайт» (з'явиться html-код для вставлення на ваш сайт):

5. Поширити цю статтю в соцмережах

Джерело: epochtimes

Детальніше »

Депутати пропонують обмежити використання кульків

З метою поліпшення охорони довкілля та стану територій у Верховній Раді України зареєстрували проект закону, що обмежить використання поліетиленових кульків.

Термін розкладання поліетилену в землі становить близько 100 років, а під час спалювання пакетів відбуваються шкідливі викиди в атмосферу. Поліетиленові пакети валяються всюди, де ступає нога людини: на узбережжях озер та річок, у лісах, не кажучи вже про міста. Їх знаходять у шлунках загиблих птахів й тварин. Щоб захистити навколишнє середовище, в Україні 6 жовтня зареєстровано проект закону №3237 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження полімерних пакетів».

У проекті пропонують з 1 квітня 2016 року:

• Заборонити виробництво, використання, ввезення й платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів. Ця заборона не поширюється на екологічні полімерні пакети*.

*Екологічний полімерний пакет — пакет, який у результаті впливу мікроорганізмів протягом п’яти років проходить повне фізичне, хімічне, термальне або біологічне розщеплення на двоокис вуглецю, біомасу та воду.

• Встановити норму виробництва екологічних полімерних пакетів із вторинної сировини як 90%.
• Ввести штрафні санкції за виробництво, ввезення, платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів та їх конфіскацію. За перше порушення Закону встановити штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700—3400 грн). За повторне порушення накладати штраф від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні це 6800—13600 грн.

Закон, що обмежує використання пластикових пакетів, діє вже в 40 країнах світу. Таке питання порушувалося вже неодноразово й в Україні. Вперше такий закон обговорювався в кінці 2011 року, але не був прийнятий депутатами. Основним аргументом для цього стала низка проблем, пов’язаних із необхідністю заміни пакувальних матеріалів, закриття цілого ряду підприємств та скорочення робочих місць. Хоча закон ще не прийнятий, але в Україні є ентузіасти, які за своєю ініціативою відмовилися від пластикової упаковки.

У деяких країнах змогли обійтися без заборони поліетиленових пакетів. Наприклад, у Латвії введено податок на поліетиленові пакети, що використовуються в супермаркетах. Після підвищення ціни на пакети в Ірландії кількість використовуваних пакетів скоротилася на 94%. Зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини. А в Танзанії до цього питання підійшли більш жорстко. Тут за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів загрожує штраф на $2000 або рік тюремного ув’язнення.

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, повна заборона на полімерні пакети вже діє в Італії, Франції, Австралії, Китаї, Сінгапурі, Бангладеш та Тайвані.

На сайті президента України створені дві петиції, що закликають вирішити це питання. Одна з них пропонує заборонити використовувати пластик в упаковці харчових продуктів, а інша — заборонити імпорт, виробництво, продаж і використання в Україні пластикових пляшок, пластикових пакетів та пластикового посуду.

Щоб допомогти Україні вирішити екологічні проблеми, можна проголосувати за роздільне збирання сміття, за введення штрафу за викинуте на вулиці сміття. Можна самому взяти участь в організації збирання батарейок, а також здавати відпрацьовані батарейки та інші відходи в місця, зазначені на інтерактивній мапі.

Джерело: molodi.info

Детальніше »

У Львові відкрили перший в Україні завод з переробки ртутних ламп

У Львові почав працювати перший в Україні завод з переробки ртутних енергоощадних ламп. Таке підприємство запрацювало на міській ТЕЦ. Одне із приміщень електростанції повністю відремонтували та переобладнали. Там облаштували лінію з переробки відпрацьованих трубчастих та компактних енергоощадних ламп, які мають ртуть.

Над проектом «Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна» у міській раді працювали чотири роки. Реалізували за співфінансування ЄС. Вартість проекту – близько 1,3 млн євро.

На виробництві стоїть шведське обладнання компанії «MRT System International AB» – однієї зі світових лідерів у галузі рециклінгу електронних відходів.

Механізм роботи лінії полягає у подрібненні лампи, виділенні її структурних частин та їхній подальшій переробці.

«Воно розподіляється все по різних частинах: метал окремо, скло окремо, люмінофор окремо. Потім з люмінофору вже на стерилізацію 18 годин і тоді виділяється ртуть», – пояснює працівник лінії переробки Андрій Скоропад.

Лінія готова до роботи, тепер дочірнє підприємство «Боднарівка» чекає отримання ліцензії, коли таку матимуть - зможуть брати матеріал не лише у мешканців, але й у фірм, шкіл, закладів охорони. Два роки тому вже навіть розробили пункти прийому таких лампочок для львів’ян. Забиратимуть їх вже раніше закуплені пересувні приймальні пункти – еко-буси.

«В цій програмі написані чітко визначені місця, де буде стояти автобус і буде приїжджати кожної суботи з 10 ранку до 2-ї дня. Ми розташували їх у всіх районах міста почергово будуть автобуси стояти», – розповіла начальник дільниці ДП «Боднарівка» Оксана Вітик.

Джерело: zaxid.net

Детальніше »

99 відсотків сміття Швеції йде на переробку

Швеція є настільки успішною у спалюванні відходів, що імпортує до себе для переробки частину норвезького сміття (а також британського, італійського та ірландського). Тепер з'явилася ще краща новина - на смітник викидається менше одного відсотка сміття всієї країни, решта якось використовується.

В основі шведської програми по зменшенню шкоди навколишньому середовищу лежить наступна ієрархія: спочатку - економія ресурсів, потім - повторне використання, переробка, спалювання сміття для отримання енергії та врешті-решт - звалище.

За правилами, прийнятим в Швеції, саме виробник відповідальний за збір та переробку відходів, які виникають в результаті використання їх продуктів (наприклад, пляшки з-під алкоголю). Коли цей закон був введений в 1990-х рр., Компанії почали свідоміше ставитися до того, що вони постачають в супермаркети - так почалося розумне витрачання ресурсів.

Переробка сміття починається ще в домашньому господарстві з сортування відходів. Так, згідно з даними компанії Returpack, шведи повертають 1,5 мільярда пляшок та банок щорічно. Якщо ж відходи неможливо переробити, їх відправляють на сміттєспалювальний завод: пара, що утворюється в процесі, розкручує турбіни генераторів, які, в свою чергу, виробляють електрику. Наприклад, в Хельсинбурзі (населення - 132,989 осіб) один завод забезпечує електрикою 40% жителів міста.

Щороку в Швеції спалюють два мільйони тонн відходів, обертаючи їх на електроенергію: це надзвичайно вигідно з економічної точки зору, а також покращує екологічну ситуацію в плані забруднення грунту: відходи не виділяють небезпечні речовини в землю. Така політика дозволила Швеції скоротити кількість звалищ і використання викопного палива. За словами представника однієї з найбільших в країні енергетичних компаній 3 тонни сміття дають стільки ж енергії скільки 1 тонна нафти.

Спалювання сміття, втім є спірним з екологічної точки зору: деякі експерти вважають, що таким чином токсини набагато більше забруднюють повітря. Але на користь Швеції говорить те, що там використовуються нові малотоксичні технології: вони по максимуму відфільтровують попіл і побічні продукти згоряння, які містять діоксин, що забруднює навколишнє середовище.

Проте, поки виробники продовжуватимуть використовувати матеріали, які не можуть бути перероблені або спалені, стовідсоткового позбавлення від відходів чекати не варто. Товари, що містять фарфор, ізоляційні матеріали, азбест, а також будівельне сміття, в будь-якому випадку доведеться відвозити на звалище.

Екологічний успіх Швеції створювався десятиліттями - з 1970-х років. країна дотримується суворих правил відносно сміття. Це відмінний приклад того, як менш, ніж за 50 років можна добитися значного поліпшення екологічної обстановки в країні.

Джерело: thinkgreen.ru

Детальніше »

19 предметів, які не варто викидати у сміття

Коли щось виходить з ладу або просто стає непотрібним, ми з готовністю викидаємо це у відро для сміття. Але багато хто з нас не усвідомлює, що деяка частина цих предметів відноситься до категорії "небезпечні побутові відходи", а це означає, що просто викидати їх ризиковано. А ще є предмети, які начебто можна переробити, але ви не впевнені, як саме, і вони теж опиняються в смітнику. Але якщо ви готові дбати про довкілля та розумно ставитися до своїх побутових відходів, то ось вам список з 19-ти предметів, які не варто просто викидати у відро для сміття, та інструкція, як з цим сміттям поводитися.

1. Батарейки

В батарейках - навіть у використаних - повно шкідливих хімікатів, які можуть попасти до ґрунтових вод та призвести до серйозних проблем з навколишнім середовищем і здоров'ям. Віднесіть розряджені акумуляторні батарейки до найближчого пункту прийому. А якщо батарейки лужні? Тоді краще відправити їх до найближчого звалища небезпечних побутових відходів.

2. Лампочки

Галогенні лампочки та лампи розжарювання можна переробити, але вони вважаються нетоксичними, так що їх можна викидати у відро для сміття. Головне, заздалегідь покласти їх в картонну коробку або паперовий пакет, щоб вони нікого не порізали.

Люмінесцентні лампи містять токсичні хімікати, і просто викидати в сміття їх не можна. Деякі великі магазини європейських країн, наприклад IKEA, пропонують послуги з переробки лампочок, куплених у них. Більшість світлодіодних лампочок безпечні, і їх можна переробити - звертайте увагу на упаковку.

3. Невикористані ліки або ліки з вичерпаним терміном

Є невикористані таблетки? Є спокуса змити їх в туалет або викинути в смітник. Не варто. Ці потужні хімікати можуть потрапити до ґрунтів або ґрунтових вод. Краще пошукати сайти та організації, що пропонують послуги з безпечної ліквідації цього типу сміття.

4. Порожні флакончики аерозольної фарби

Аерозольні фарби містять гази та хімікати і викидати їх у смітник небезпечно (особливо якщо всередині дещо залишилося). Краще відвезти їх на місцеве звалище по утилізації небезпечних побутових відходів.

5. Комп'ютери та електроніка

Цифрові камери, комп'ютери, телевізори, принтери, iPod-плеєри, мобільні телефони та зарядні пристрої, DVD, CD, картриджі від принтерів та інша електроніка - всі ці відходи містять небезпечні речовини на зразок ртуті, свинцю, кадмію, берилію і бромовані вогнестійкі добавки. Не кажучи вже про такі цінні рідкісні метали, як золото, срібло і платина. Знайдіть надійну організацію з переробки електронних відходів або використовуйте програму повернення відходів, яку пропонують багато виробників.

6. Волосся (шерсть домашніх тварин)

У волоссі повно азоту. Додайте їх до компосту, щоб створити дешеве добриво для рослин. Також кажуть, що волосся допомагає відлякувати оленів від садових рослин. А якщо вже ви вирішили відстригти свої довгі коси, їх можна продати.

7. Жир та масла

Почнемо з того, що виливати їх залишки (особливо ще гарячі) взагалі не рекомендується. Але навіть в остиглій формі вони можуть викликати купу проблем. Викидати їх у смітник - ще гірше. Жир можна зцідити в глечик і поставити в холодильник - з нього вийде відмінна заміна маслу. Невеликі кількості інших масел можна покласти в герметичних упаковках і викинути в смітник або віднести в центр по ліквідації відходів (їх часто переробляють в автомобільне паливо!).

8. Фарби

Залишки фарби, розчинників та інших подібних речовин (а також вимазані в них щітки і пензлики) можуть легко займистість та є отруйними. Їх краще віднести до місцевого центру переробки небезпечних побутових відходів. Альтернативний спосіб - дати фарбі повністю висохнути, залишивши кришку відкритою. Коли банка порожня (і повністю суха), її можна здати на металобрухт.

9. Садові хімікати

Використання пестицидів, гербіцидів і добрив на основі хімікатів дуже небезпечно для навколишнього середовища. Краще перейти на нетоксичні альтернативні речовини. Але якщо ви все ж користуєтеся цими хімікатами, ніколи не викидайте їх до смітнику і не виливайте в унітаз або раковину. Краще всього віддати залишки тому, хто знайде їм правильне застосування. Або ж віднесіть в центр по утилізації небезпечних побутових відходів.

10. Запальнички

Пластикові запальнички навіть з малою кількістю пального - легкозаймистісті, так що перш ніж викидати їх, краще переконатися, що в них нічогісінько не залишилося. А можна заощадити грошей і купити поновлювані запальнички. Частково повні або бутанові запальнички дуже небезпечні, їх потрібно викидати тільки в спеціальних центрах утилізації побутових відходів.

11. Фільтри для води

Фільтри для води - зручна і корисна штука, поки ви їх не використовуєте до кінця. Замість того щоб викидати цей старий фільтр до смітнику, відправте його в програму переробки або здайте в центр утилізації відходів.

12. Скляні градусники

У цих старомодних скляних ртутних термометрах міститься до 500 міліграмів ртуті, яка, як усім відомо, смертельно небезпечна для здоров'я. Якщо ви вирішили змінити градусник на цифрову модель, віднесіть старий в центр утилізації небезпечних відходів.

13. Целофанові пакети

Навіть якщо ви використовуєте в основному паперові або тканинні пакети, целофанові все одно якимось чином проникають в наш будинок і в наше життя. Хоча багато з них можна переробити, більшість муніципальних програм з переробки за них просто не береться.

14. Побутова хімія

В миючих засобах повно небезпечних хімічних сполук. Змивання їх в унітаз загрожує небажаними наслідками - наприклад, корозією труб, а ще вони зрештою отруять навколишнє середовище, коли потраплять в стічні або ґрунтові води. Ваша відповідь - центр утилізації небезпечних побутових відходів.

15. Косметика

У традиційній косметиці містяться хімічні речовини, які не виводяться водою, так що змивати їх у водостік протипоказано. Навіть порожні косметичні контейнери найчастіше не можна переробити через суміші матеріалів, з яких вони складаються. На щастя, існують програми з переробки косметичних засобів. Віднесіть порожні контейнери від своїх помад і туші саме туди.

16. Шини

Викидати шини до смітника або на узбіччя - вершина не вихованості. Старі шини не вважаються небезпечними відходами, але якщо їх не переробити належним чином, вони несуть чималу загрозу довкіллю.

17. Стара побутова техніка

Використана або зламана побутова техніка (холодильники, кондиціонери і т.п.) містять охолоджувачі, утеплювачі та інші речовини, які завдають шкоди атмосфері. Віддайте їх до благодійної організації або відвезіть в центр утилізації.

18. Невикористані або вибухнувші феєрверки

Причина, чому не можна викидати феєрверки до смітника, очевидна. Такі феєрверки потрібно покласти в воду на ніч. Потім дістати з води і відразу ж покласти в сміттєвий пакет. В деяких випадках пожежники департаменти готові утилізувати їх за вас.

19. Клеї та лаки

Так як вони містять розчинники та інші токсичні хімікати, клеї та лаки не можна викидати в їхній первісній формі. Або дайте їм повністю висохнути (як з фарбою), або нанесіть тонкі шари на картон або газети і дайте повністю висохнути. Або ж віднесіть до центру утилізації побутових відходів.

Джерело: bigpicture.ru

Детальніше »

Гроші з електронного сміття: українські мрії та європейські реалії

Кожного дня на територію України потрапляє понад 12,5 тонн батарейок – це ціла вантажівка. При цьому системи збору та утилізації відпрацьованих елементів живлення в нас немає. Тому щоденно тонни використаних батарейок викидають на смітники. Експерти відзначають, що у побутовому смітті частка батарейок незначна – менше пів-відсотка, але 50% токсичних речовин, які утворюються у твердих побутових відходах, йдуть саме від батарейок.

Статистика свідчить, що за рік в Україні у довкілля потрапляє 40 кілограмів ртуті, 160 кілограмів кадмію, 260 тонн марганцевих сполук, 250 тонн натрієвих хлоридів. Одна батарейка забруднює токсичними речовинами 400 л води або 20 кв. м ґрунту. Попри це, сьогодні викидати електронні відходи є ще і марнотратством. У світі на використаних батарейках навчились заробляти непогані гроші, при цьому бережуть екологію. В Україні про те, щоб запустити галузь з переробки та утилізації відпрацьованих електронних і електричних відходів наразі лише ведуть розмови. При цьому щорічно ринок батарейок зростає на 15%.

«Сучасна батарейка сама по собі набагато менш шкідлива, аніж це було раніше. Але якщо викидати її у смітник – це злочин перед довкіллям, то це і величезне марнотратство. Викидати кожного дня тонни ресурсоцінної речовини, для того, щоб потім цю речовину добувати – це неправильно», – розповідає директор Інноваційного центру ДП «Аргентум» Тарас Когут.

Два з половиною роки назад на цьому підприємстві, розташованому в центрі Львова, спробували навчитись переробляти батарейки. Сьогодні у лабораторно-промислових умовах там успішно реалізовують цей проект. Втім, обсяги переробки дуже малі, вони не охоплюють навіть використані батарейки у Львові.

«Ми поставили собі завдання з’ясувати, що можна робити з батарейок. Ми починали з дуже складних хімічних проектів і завершили дуже простим, на якому зараз зупинилися – це подрібнення, яке дозволяє нам отримувати залізо, цинк і суміш, яку сьогодні використовують в металургії. Тепер стоїть питання як цю суміш продавати», – каже Тарас Когут.

З реалізацією цинку та заліза проблем немає, а щоб продавати суміш металургам, в підприємства замало обсягів, аби зацікавити покупців. Сьогодні утилізацією на підприємстві займаються кілька працівників-ентузіастів, для яких цей проект більше хобі, аніж робота. Втім це одне з не багатьох підприємство в Україні, яке хоч і в зовсім малих масштабах, але працює з використаними батарейками. За умови ритмічного постачання відпрацьованих батарейок на підприємстві можуть промислово переробляти близько 250 кг на день.

Директор «Аргентуму» стверджує, сама переробка відпрацьованих батарейок не є проблемою – технології відомі, виробництво легко запустити. Проблемою на сьогодні є збір батарейок та їх логістика. Збирати відпрацьовані батарейки мають по всій Україні, а для їх переробки достатньо одного заводу.

Хто у грі?

Єдиної думки про те, як в Україні має функціонувати система збору відпрацьованих елементів живлення серед науковців, чиновників, громадських активістів сьогодні немає. Одні вважають, що організувати та контролювати цю систему має держава, інші – категорично проти. Сходяться в одному – відповідальність за переробку відпрацьованих предметів вжитку, і це стосується також холодильників, телевізорів, мобільних телефонів, люмінесцентних ламп, повинна бути на виробниках.

«Будь-який підприємець, що приходить на ринок зі своєю продукцією, має супроводжувати цей товар до моменту потрапляння його на завод з утилізації. Тобто виробники та постачальники повинні взяти на себе фінансові зобов'язання щодо збору, перевезення, зберігання і переробки поставленої продукції», – каже Тарас Когут.

Він належить до категорії, яка вважає, що постачальники батарейок повинні створити в Україні організацію, метою якої має бути не заробіток грошей, а супроводження свого товару. Це своєрідний фонд, в який підприємці відраховуватимуть кошти для оплати послуг збирання електронних відходів, їх перевезення та переробку на підприємстві.

Магазини, які реалізовують батарейки і товари з акумуляторами, також повинні розмістити в себе скриньки для їх збору. Державі Тарас Когут відводить лише роль контролера, не довіряючи навіть ролі модератора інтересів. Координувати інтереси сторін, впевнений науковець, має авторитетна громадська організація національного рівня.

«До постачальників батарейок ми приходили з простою ідеєю, казали їм: створіть такого суб’єкта, якого ви будете контролювати і де будете призначати керівника, хай це буде неприбутковий суб’єкт і повішайте на нього проблему утилізації ваших батарейок. Завезли десять вагонів батарейок, нехай ваш суб’єкт покаже громадськості, що він цих 10 вагонів зібрав і передав на переробку», – розповів Тарас Когут.

Він впевнений, якщо процес збору та переробки координуватиме держава, не буде ані грошей, ані переробки. Як приклад, Когут каже про податок на бензин, який водії відраховують на ремонт українських доріг, але через корупцію в Україні тотальне бездоріжжя.

Втім, інша група стверджує, що збудувати систему поводження з відпрацьованими електронними предметами вжитку в обхід держави не вдасться.

«Повинен бути спеціальний фонд, повинен бути податок на електроніку, який сплачуватимуть імпортери та виробники. Без цього ми системи не реалізуємо. Екологічного фонду буде замало для того, щоб здійснювати утилізацію», – впевнена працівник управління екології Львівської міської ради Оксана Війтик.

Такий сценарій передбачає створення державного фонду, який наповнюватимуть виробники електронного та електричного обладнання. Зібраними грішми розпоряджатиметься держава. Таким чином в руках чиновників будуть усі етапи роботи галузі, починаючи з вибору фірм, які збиратимуть відпрацьовані предмети вжитку, до підприємства, яке їх утилізовуватиме.

Втім, сьогодні виробники, м'яко кажучи, не поспішають оплачувати утилізацію завезених в Україну батарейок. Адже робити такі відрахування їх не зобов’язує українське законодавство. «Ми розробили цілий ряд пропозицій для постачальників, ми знайшли майданчик на високому рівні, щоб посадити їх за круглий стіл, але нам цього не вдалося зробити тому, що бізнес не йде сьогодні на діалог. Виробники розуміють, що рано чи пізно їм доведеться платити за переробку, але сьогодні вони не готові брати на себе відповідальність за супроводження свого продукту з простої причини – це витрати», – каже Тарас Когут.

Дорогу індустріальним паркам

Найкращим варіантом для розміщення виробничих потужностей з переробки електронних предметів вжитку є індустріальні парки. Це промислова зона ідеальна для інвесторів, адже місцева влада створюватиме на цих територіях максимальні умови для входження бізнесу. Такі технопарки мають з’явитися у Львові, Яворові, Новому Роздолі. Кожен із них сьогодні потенційно має шанс стати центром переробки. Втім, і в цій сфері працює головний принцип інвестування – бізнес повинен приносити дохід. А бізнес, побудований на переробці електронних відходів буде вигідним лише за умови необхідних об’ємів. Проте з цим проблем бути не має. Україна і Львів, зокрема, це величезна база сировини. І як показує європейський досвід, на який традиційно покладаються українці, починаючи нові проекти, підприємства з переробки є успішними і прибутковими капіталовкладеннями.

Вплив громадського суспільства та громадський контроль на розбудову цієї сфери в Україні важко переоцінити. Адже запрацює галузь, чи ні, залежить від свідомості українців: будуть вони і надалі викидати батарейки у смітники, чи у спеціальні скриньки? 

Суспільний запит на правильне викидання відпрацьованих батарейок сьогодні є і він досить високий. Саме громадські організації здебільшого ініціюють збирання батарейок: вони організовують акції у школах та університетах, встановлюють скриньки для збору в магазинах. Але це точкові дії. По всій Україні сьогодні є лише 600 пунктів збору відпрацьованих батарейок, тоді як в сусідній Польщі таких 26 тисяч. Зокрема у різних куточках Львова встановили 80 скриньок. Однак, зібрані в Україні батарейки просто відвозять на зберігання, у кращому випадку їх продають на утилізацію за кордон.

«В нас була можливість налагодити зв’язки з підприємством з переробки батарейок, вони сказали, що ми готові купувати батарейки в Україні по $500 за тонну. Але для української сторони буде багато тяганини: транспортування, оформлення документів», – розповів координатор всеукраїнської екологічної громадської організації «Мама 86» Денис Павловський.

Європа, як орієнтир

В європейських країнах збір відпрацьованих батарейок організований різними методами: в Бельгії на державному рівні, в Швеції та Нідерландах на муніципальному, в інших країнах муніципалітети працюють спільно з постачальники. Втім незалежно від системи збору, в Європі діє принцип розширеної відповідальності виробника за свій товар. Тобто виробники та постачальники супроводжують увесь цикл «життя» батарейки – від виробництва до утилізації. Держава охоплює лише функції реєстрації та контролю, при цьому не фінансує галузь і не збирає кошти, а громадськість контролює процес переробки.

Так, в Німеччині постачальники через «систему спільного збору батарей» забезпечують муніципалітети і роздрібних продавців скриньками, фінансують логістику зібраного матеріалу, сортування і переробку. Громадськість і державні органи здійснюють нагляд. В Італії не лише запровадили систему роздільного збирання відходів, а й організували спеціальні пересувні станції для збору відпрацьованих батарейок, мобільних телефонів, холодильників та іншого обладнання. «Ви телефонуєте, чи замовляєте збір через інтернет, виставляєте техніку на вулицю, а незабаром приїжджає машина і її забирає. Там розуміють, що це ресурсоцінні компоненти - переробка тонни мобільних телефонів приносить прибуток в районі $15 тис.», – каже Денис Павловський.

В Швейцарії, за його словами, обов’язки збору відпрацьованого електричного та електронного обладнання розділені на дві стадії: держава відповідає за збір, а приватна компанія – за транспортування і утилізацію. Виробник покриває усі витрати. В Польщі за викидання батарейок у смітник накладають штраф, еквівалентний 1250 грн., а роздрібні магазини, площею понад 25 кв. м зобов’язані встановити контейнери для збору відпрацьованих елементів живлення. Польське законодавство також передбачає обов’язкову передачу відпрацьованого електронного та електричного обладнання спеціалізованим організаціям, які отримують від виробників кошти на його утилізацію.

Випередили Україну у питанні утилізації електротехніки й інші сусіди ­– білоруси. У Мінську до тих, хто не має можливість самостійно доставити несправну стару техніку на переробку, за викликом може приїхати безкоштовне таксі.

Втім попри напрацьоване законодавство і притаманну європейцям свідомість, із 9 млн. тонн відпрацьованого обладнання, яке щороку накопичується в країнах ЄС, з дотриманням правових та екологічних норм переробляють менше 40%, розповідає керівник напрямку «Безпечне регулювання небезпечних хімічних речовин та відходів» Всеукраїнської громадської організації «Мама 86» Ольга Цигульова. «Якщо ЄС, маючи потужну законодавчу базу, переробляє тільки до 40%, то в Україні розпочинати вибудовувати галузь поводження з електронними відходами слід зі створення законодавства», – відзначає активістка.

За її словами, українська сторона погодилась адаптувати наше законодавство до європейського, однак, процес відбувається повільно, а загальнодержавна програма поводження з відходами на 2013-2020 роки через брак фінансування не діє.

Перші кроки

Найбільше змін в українському законодавстві чекають у Львові. Міська влада, не сподіваючись на підтримку держави, взялась за створення муніципальної системи поводження з електронними відходами. Місто виграло на цей проект 700 тис. євро гранту від Європейського Союзу.

Як розповіла Оксана Війтик, вже оголошений тендер на закупівлю лінії для переробки ртутних ламп. Якщо таке комунальне підприємство запрацює, то буде першим в Україні, а потужностей обладнання вистачить для утилізації ламп з усього західного регіону.

«Ми вже напоготові купівлі лінії і її запуску. Перше питання, яке стоїть сьогодні – отримати ліцензію від Мінекології, адже збирати їх в окремі контейнери не можна», – каже Оксана Війтик.

Як виявилось, саме документація стала найбільшою проблемою в реалізації цього проекту. Через це, він і досі на стадії «по середині». «Ми на такій стадії – по середині. Ми зіштовхнулись з проблемою: ми маємо постачальника-виробника, маємо відходи, маємо логістику, але ми не маємо ліцензії. Ми закупили два екобуси, які будуть їздити містом і збирати ці небезпечні відходи, але для цього нам необхідна ліцензія», – зазначає Війтик.

Жінка впевнена, будь-яке підприємство з утилізації електронного сміття в Україні буде успішним, варто лише розпочати: «Я щаслива, що у Львові буде індустріальний парк, ми готові навести європейський досвід, щоб показати – такі підприємства є прибутковими там і будуть прибутковими в нас».

Автор: Мар’яна Білозір

Джерело: vgolos.com.ua

Детальніше »

Тайванці перетворюють пластик на "зелене золото"

На сміттєвому звалищі Тайпею на острові Тайвань знайшли надприбутковий спосіб давати друге життя колосальній масі пластикових відходів. Там одноразову продукцію із пластику перетворюватимуть на предмети побутового використання: запальнички, посуд, одяг, штучне волосся тощо.

На Тайвані, де масове виробництво пластикової продукції почалось лише десятиліття тому, назріває екологічна катастрофа: понад 70% всіх відходів – це пластмаса. Тому з метою захисту довкілля рішенням Адміністрації із захисту навколишнього середовища постановила: розробити план із вторинної переробки пластику. Ця ідея стала справжнім надбанням для держбюджету острова.

Лишень за 2013 рік  зібрали і переробили на сировину близько 180 тисяч тонн пластмаси, ціна якої дорівнює 4,5 млрд. тайванських доларів (або 140 млн. дол. США). Завдяки цим коштам було значно знижено витрати на обслуговування сміттєзвалища та виділення вуглекислоти.

Представник Адміністрації управління фонду відходів Ма Найен-хо (Ma Nien-ho) зазначає, що використаний пластик можна перетворювати на багато речей, починаючи від запальничок і закінчуючи одягом та іншими товарами легкої промисловості. Такий підхід дає можливість не лише вберегти довкілля від екокатастрофи, а й заробити гроші.

Наприклад, одним із особливих приводів для гордості тайванських сміттярів є виготовлення екологічної тканини з пластмасових пляшок. Використану тару розплавляють і перетворюють на поліестер, з якого виготовляють одяг. Фішками такого матеріалу є надзвичайна легкість (порівняно з тканиною, що виготовлена традиційним методом), а також абсорбуючі властивості та здатність розсіювати піт.

Окрім того, процес виготовлення цієї тканини також є ощадливливішим та дружнішим до навколишнього середовища: виробництво екоматеріалу потребує значно меншого обсягу води та електроенергії.

Про це повідомляє виконавчий директор Текстильної Корпорації Алекс Ло (Alex Lo). Саме ця компанія є провідним виробником екологічної тканини. І за останні кілька років продукція Текстильної Корпорації з’явилася не лише на внутрішньому ринку острова, а й на полицях бутиків у Японії та США.

Таким чином, розвиток галузі вторинної переробки пластику на Тайвані спричинив національний та економічний бум. Бо, крім прибутків в економіці, мода на вторинну переробку пластика породила хвилю нових тенденцій в архітектурі та соціальному житті.

Так, 70 тисяч волонтерів зібрали близько 12 тисяч тонн пластикових пляшок, із яких один із найбільших благодійних фондів – Фонд Цу Хі – виготовив понад 300 тисяч ковдр для нужденних.

А до Міжнародної квіткової експозиції, що проходила в Тайпеї, звели трьоповерховий виставковий зал "Eko Ark". На 24-метрову споруду витратили понад 1,5 мільйона пластикових пляшок. Серед унікальних характеристик екологічно дружньої будівлі не лише її ціна (лише 300 млн. тайванських доларів), але й економічність (прозорі стіни дають змогу зекономити на освітленні), стійкість до сейсмологічної активності та інших зовнішніх чинників.

У найближчих планах влади острова – зведення готелю класу «люкс», заводів та офіс-центрів із пластикової цегли.

Джеоело: pedpresa.com.ua та ourbreathingplanet.com

Детальніше »

Як організувати збір батарейок в своїй місцевості?

Крок 1: Формування команди

Організувати систему збору відпрацьованих батарейок й акумуляторів може й одна людина. З іншої сторони, коли це буде робити команда однодумців, то це дозволить залучити до справи більше ресурсів (знань, вмінь, енергії, корисних зв’язків тощо).

Крок 2: Визначення кінцевого отримувача

На даний момент в Україні є 2 можливих отримувача зібраних Вами батарейок й акумуляторів:

1. Державне підприємство (ДП) “Аргентум” (м. Львів, вул. Зелена, 115″б”, тел.: +38 032 241-84-70 (приймальня). Якщо Ви вирішите співпрацювати з даним отримувачем, то Вам потрібно буде зв’язатись з директором інноваційного центру ДП “Аргентум” Когутом Тарасом Романовичем (тел: +38 067 67 393 01) та обговорити умови співпраці.

Якщо Ви вибираєте це підприємство, то Вам прийдеться самотужки домовлятись про місця встановлювати ємностей для збору відпрацьованих батарейок й акумуляторів, виготовляти та встановлювати дані ємності, виймати з них батарейки й акумулятори, готувати до відправки та відправляти їх, як правило, поштою на вищезгадане підприємство.

Дане підприємство приймає на утилізацію наступні малі побутові хімічні джерела струму ємністю до 7 ампер*годин:

• Батарейки: “пальчикові” (АА), “мізинчикові” (ААА), “бочки”, “крони”, “таблетки” та ін.;
• Акумулятори: “пальчикові” (АА), “мізинчикові” (ААА) та ін.;
• Акумулятори мобільних телефонів, смартфонів, фотоапаратів, відеокамер, ноутбуків, нетбуків та інших побутових приладів.

Детальніша інформація тут.

2. Завод у Франції та ТОВ «Сігмас Еколоджі» через Національний молодіжний центр (НМЦ) «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнську екологічну лігу (ВЕЛ) в рамках кампанії «Батарейкам – утилізація!». Якщо Ви вирішите співпрацювати з ними, то Вам потрібно буде зв’язатись з представником НМЦ “Екологічні ініціативи” Оксаною Алієвою (тел.: +380442511332, e-mail: vel@ecoleague.net). Якщо Ви обираєте ці організації, то Вам потрібно буде заповнити та надіслати заявку на облаштування пунктів збору відпрацьованих батарейок. Після схвалення Вашої заявки у зазначеному місці буде безкоштовно встановлено спеціальний контейнер для збору відпрацьованих батарейок. Деталі розміщення та вивезення контейнерів з відпрацьованими батарейками будуть визначені окремо для кожного випадку.

Детальніша інформація тут.

Крок 3: Визначення місць збору

- У випадку співпраці з ДП “Аргентум”:

Вам потрібно буде визначитись, де у Вашому населеному пункті оптимально можуть знаходитись місця для збору відпрацьованих батарейок й акумуляторів, куди мешканці їх будуть приносити. Це можуть бути:

• Місця торгівлі: магазини, торговельні центри, базари і т.д.;
• Місця відпочинку: кафе, кінотеатри, розважальні центри і т.д.;
• Місця навчання: школи, позашкільні установи, середні та вищі навчальні заклади і т.д.;
• Місця роботи: офіси та будівлі підприємств, установ, організацій і т.д.;
• Місця проживання: під’їзди багатоповерхових будинків і т.д.;
• Громадські, релігійні організації і т.д.;
• Інші місця, які, на Ваш погляд, можуть слугувати місцем збору відпрацьованих батарейок й акумуляторів.

Після цього Вам потрібно буде отримати дозвіл від керівника чи власника структури, на території якої має знаходитись місце збору відпрацьованих батарейок й акумуляторів.

- У випадку співпраці із заводом у Франції та ТОВ «Сігмас Еколоджі» через НПЦ «Екологічні ініціативи» та ВЕЛ:

Вам потрібно буде визначитись, де у Вашому населеному пункті оптимально можуть знаходитись місця для збору відпрацьованих батарейок й акумуляторів, куди мешканці їх будуть приносити. Потім Вам потрібно буде надіслати відскановану копію підписаної заявки (можна завантажити за посиланням) на облаштування пунктів збору відпрацьованих батарейок на e-mail: vel@ecoleague.net та чекати на позитивне рішення.

Крок 4: Виготовлення та встановлення ємностей для збору

- У випадку співпраці з ДП “Аргентум”:

Вам потрібно буде виготовити достатню кількість ємностей для збору відпрацьованих батарейок й акумуляторів. Для цього можна використати:

• пусті 5-6 літрові пластикові пляшки з-під мінеральної води;
• картонні коробки (ящики),
• пластикові ємності;
• будь-які інші предмети, які на Ваш погляд можуть слугувати зручними ємностями для збору батарейок й акумуляторів.

Місце, де будуть розміщені вищезгадані ємності, має відповідати наступним вимогам:

• неможливість попадання вологи в ємність;
• неможливість попадання прямого сонячного проміння на ємність;
• неможливість значного теплового нагрівання ємності.

На дані ємності та/чи поряд з ними потрібно буде прикріпити аркуші паперу, на яких мають бути текст та/чи символи, знаки, з яких мешканцям Вашого населеного пункту буде зрозуміло, куди саме потрібно класти відпрацьовані батарейки й акумулятори.

- У випадку співпраці із заводом у Франції та ТОВ «Сігмас Еколоджі» через НПЦ «Екологічні ініціативи» та ВЕЛ:

У разі схвалення Вашої заявки у зазначеному Вами місці буде безкоштовно встановлено спеціальний контейнер для збору відпрацьованих батарейок.

Крок 5: Проведення інформаційної кампанії

Вам потрібно буде провести у Вашому населеному пункті інформаційну кампанію для інформування його мешканців.Залежно від цільової аудиторії, яку Ви розглядаєте як основне джерело здачі відпрацьованих батарейок й акумуляторів, Вам потрібно буде визначитись з оптимально ефективними каналами поширення інформації. Ними можуть бути:

• Місцеві ЗМІ (телебачення, радіо, газети, журнали, інтернет-видання);
• Особисті медіа-ресурси (акаунти в соцмережах, блоги, сайти, живі журнали і т.д.) членів Вашої команди та Ваших рідних, близьких, родичів, друзів, знайомих, співробітників і т.д.;
• Поліграфічна продукція (флаєра, буклети, постери, плакати);
• Кампанія “від дверей до дверей”;
• Будь-які інші канали поширення інформації, які на Ваш погляд можуть бути ефективними для цільової аудиторії, яку Ви розглядаєте як основне джерело здачі відпрацьованих батарейок й акумуляторів.

Проведення інформаційної кампанії є дуже важливим етапом роботи, оскільки ефективність її проведення напряму буде визначати кількість зданих батарейок й акумуляторів у Вашому населеному пункті.

Крок 6: Вилучення, підготовка до відправки та відправка зібраних батарейок й акумуляторів

– У випадку співпраці з ДП “Аргентум”:

Вам потрібно буде самостійно виймати з ємностей вкинуті туди батарейки й акумулятори, підготовляти їх до відправки (пакувати) та відправляти, як правило, поштою на вищезгадане підприємство. Для пакування можна використовувати:

• пусті 1,5, 2 та 5 літрові пластикові пляшки з-під мінеральної води;
• картонні коробки (ящики);
• будь-які інші предмети, які, на Ваш погляд, можуть слугувати зручними ємностями для пакування батарейок й акумуляторів.

Рекомендована кількість батарейок для відправки: від 5 кг (оптимально 15 кг і більше). Як правило, для пересилки використовується “Нова Пошта”. На посилці треба зазначити:

Адреса доставки – м. Львів, склад № 3. Отримувач: ДП “Аргентум”, тел.:098-255.22.85.

ДП “Аргентум”, на даний час, як правило, бере на себе витрати на доставку, якщо відправником є громадська некомерційна організація або фізична особа.

Також відправку можна здійснити будь-якою іншою кур’єрською службою. За необхідності можуть бути оформленні документи про факт передачі відпрацьованих батарейок й акумуляторів.

Надіслані Вами батарейки й акумулятори будуть утилізовані на ДП “Аргентум”.

Детальніше про умови доставки батарейок на ДП “Аргентум”.

- У випадку співпраці із заводом у Франції та ТОВ «Сігмас Еколоджі» через НПЦ «Екологічні ініціативи» та ВЕЛ:

Деталі вивезення контейнерів з відпрацьованими батарейками будуть визначені окремо для кожного випадку.

Надіслані Вами батарейки й акумулятори будуть утилізовані на заводі у Франції.

Контакти:

Андрій Круп’як, координатор Всеукраїнської екологічної ініціативи (ВЕІ) “Очисти Україну – утилізуй батарейки”

Контакти: e-mail: khiva7@gmail.com тел. моб.: +38 (067) 25-34-226 або +38 (095) 55-12-606

Автор : Андрій Круп’як

Джерело: civicua.org

Детальніше »

Офісний "White Goat"

Хитрі японці знайшли спосіб, як справлятися зі стосами непотрібного списаного паперу в офісах. Вони вигадали апарат, який міг би стояти в офісі будь-якої компанії і виробляти зі старих документів туалетний папір. Машина з інтригуючою назвою "White Goat" виготовляє з 40 аркушів паперу формату А4 один рулон туалетного паперу за півгодини.

Компанія "Oriental" розробила автоматичну систему переробки - спочатку папір поміщається в шредер, потім проходить в ємність з водою, де перемішується і пресується, потім висушується, скручується, і на виході ми отримуємо те, що використовуємо кожен день. У відділення, де папір змішується з водою, можна додати фарбу, щоб додати кольору рулону туалетному паперу.

Концепція безвідходного виробництва стає популярною в наші дні,  хоча новітні винаходи в цій галузі далеко не дешеві або компактні (висота White Goat наприклад досягає 2-х метрів, а ціна -100 000 $), з часом вони ставатимуть досконаліші. Зрештою вони будуть помітно скорочувати кількість відходів і забруднення на нашій планеті і безпосередньо захищати навколишнє середовище. Наприклад цей апарат зберігає 60 дерев на рік.

Відео, як працює машина "White Goat".

Джерело: thinkgreen.ru

Детальніше »

Свіжооновлений список пунктів прийому батарейок в Україні

Всеукраїнська екологічна ініціатива (ВЕІ) “Очисти Україну - утилізуй батарейки” оновила список пунктів прийому відпрацьованих батарейок в Україні.

Пункти прийому:

• Мережа магазинів побуто-вої хімії "Watsons" 
• Мережа PlatinumBank 
• Мережа АЗС «КЛО», магазин «Подорожник» 
• Мережа магазинів здорового харчування «И-МНЕ» /«i-mne» (можливий прийом кур’єром при доставці замовлень) 
• Виробник натуральної косметики «Веснея» (можливий прийом кур’єром при доставці замовлень) 

АР Крим та м. Севастополь 

м. Джанкой 

Магазин "Парк" вул. Рози Люксембург, 11 

м. Євпаторія 

Магазин "Парк" вул. Інтернаціональна, 103 

м. Керч 

Магазин "Парк" вул. Маршала Єременка, 30"г" 

м. Саки 

Магазин "Парк" вул. Революції, 9"в" 

м. Севастополь 

Магазин "Парк" вул. Адмір. Октябрського,14 

ПП "СМ і К" вул. Єрошенко, 8/47 + 380 (692) 436481 

Севастопольський Клуб Туристів вул. Меньшикова, 1 

Магазин "Царство Ароматів" вул. Юмашева, 42 

Магазин годинників "Кронос" проспект Нахімова, 17 

Магазин «Клуб мандрівників» вул. Хрустальова, 173 

Супермаркет "Яблуко", павільйон мобільних аксесуарів проспект Жовтневої Революції, 38 + 38 (066)87-87-342 Михайло 

Магазин іграшок “Немо” вул. Гагаріна 10 

Магазин “Матрикс, відділ комп'ютерних запчастин вул. Сталінграду, 44 

"Фото центр", 2 поверх Будинку побуту проспект Острякова, буд. 52 

ПВНЗ "ПУМІ" Друкарня, кабінет 0106 вул. Рибалок, 5 

Магазин "Теремок" Північна сторона, вул. Богданова, 30 

Магазин “Ворон” вул. Очаківців, 26 

Магазин “Північний” Північна сторона, вул. Захарова, 3 

Ринок "Слов’янський базар", господарський павільйон 127 вул. П. Силаєва, 8 (зупинка “Океан”) 

Магазин Дитячого одягу та іграшок пр. Жовтневої Революції, 56д 

Магазин "Мобільні аксесуари", ринок "Чайка" павільйон №5, при вході з боку площі там, де заїж-джає автотранспорт, зліва магазин кам'яної споруди вул. Адмірала Жовтневого, 20 

5-й км (речовий ринок), ТЦ "Південь", павільйон № 5 , 1 поверх За ср, пт, сб, нд 

Ринок “Юмашевський”, павільйон №20А, відразу біля сходів до СІЛЬПО Андрій Пучок 

Fidem Life, офіс 316 вул. Сенявіна, 1 

Магазин «АкваТур», цокольний поверх ТЦ «Капітан» вул. Руднєва, 38, 

СТО, бокс №12 вул. Руднєва, 1г 

СПД Кучеренко С.А., ТЦ "Консоль Плаза", нульовий поверх (Копі-Принт Центр) вул. Очаківців 19, офіс 11 З 9-00 до 17-00 

Магазин сантехніки вул. Істоміна 14 

Павільйон-магазин "Дрібниці життя" зупинка Московський ринок, павільйон зразу за зупинкою + 38 050-65-66-754 Василь 

Центр розвитку і здоров'я "Серце йоги" вул. Сенявіна 4, біля Центрального ринку 

Громадська організація “СтудАктив” вул. Очаківців, 36 або вул. Леніна, 36 

Школа № 44 вул. Одеська, 5 

Магазин “Бандероль” проспект Нахімова, 21 

Туалет, сувенірні лотки біля Дельфінарію набережна Корнілова 

Намет із сувенірами бульвар Історичний 

м. Сімферополь 

Магазин "Парк" вул. Шмідта, 29/2 

Магазин "Парк", ТЦ "ФМ" вул. Ясна, 37, 1 поверх 

Магазин "Вертикаль" бульвар Леніна, 14/2 + 380 (0652) 24 55 97 З 9-ї до 18-ї 

Магазин LUSH вул. Горького, 5 Навпроти цирку 

Анти кафе “КПД” вул. Козлова 27 

Контрольно-рятувальна служба (КРС) Криму вул. Зої Жильцової, 24 25-31-58 

ТзОВ “Капітал-2006” вул. Кримська, 4-А +38 (0652) 27-60-25 

Гімназія № 9 вул. Тамбовська, 34 Тетяна Коваль 

вул. Рози Люксембург, б. 16, кв. 20 

м. Феодосія 

Магазин "Парк" вул. Українська, 16"а" 

м. Ялта 

Магазин "Парк" вул. Московська, 11"а" 

УЦ "Гекон" автовокзал м. Ялта, вхід навпроти тролейбусної станції 

Ялтинський гірський клуб 

пер. Потьомкінський, навпроти тубдиспансеру, напівпідвальне приміщення По середах і четвергах з 18-30 до 19.00-19.30. 

Вінницька область 

м. Вінниця 

ТзОВ ДВМП «Пласт» вул. Київська, 51/20 

ОСББ «Бульвар Свободи 8» бульвар Свободи, 8 

ВНТУ, інститут екології та екологічної кібернетики вул. Хмельницьке шоссе, 95 

Вінницький держ. педуні-верситет ім. М. Коцюбин-ського (природничо-географічний факультет) вул. Острозького, 32 

Вінницька обласна універ-сальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва вул. Соборна, 73 

Громадська організація «Наше Поділля» 

Громадська організація «Гармонія» вул. Космонавтів, 48 

Вінницька культурно-прос-вітницька спілка поляків вул. Червоних партизан, 21 

Загальноосвіт. школа № 35 вул. Квятека, 10 

Загальноосвіт. школа № 32 вул. Нєкрасова, 48 

Загальноосвіт. школа № 13 вул. К. Маркса, 1 

Загальноосвіт. школа № 8 вул. Винниченка, 28 

Загальноосвіт. школа № 27 вул. Ватутіна, 42 

Загальноосвіт. школа № 11 вул. Стаханівська, 38 

Загальноосвіт. школа № 26 вул. Хмельницьке шосе, 27 

Загальноосвіт. школа № 31 вул. П.Морозова, 13 

Загальноосвіт. школа № 21 вул. 600-річчя, 16 

Загальноосвіт. школа № 5 вул. П. Морозова, 18 

Загальноосвіт. школа № 16 вул. М. Кошки, 30 

Загальноосвіт. школа № 19 вул. С. Наливайка, 17 

НВК загальноосвіт. школа-гімназія № 2 вул. Соборна, 94 

НВК загальноосвіт. школа-гімназія № 23 вул. Космонавтів, 32 

НВК загальноосвіт. школа-гімназія № 30 ім. Шевченко вул. Червоноармійська, 62 

НВК загальноосвіт. школа-гуманітарно-естетичний колегіум № 29 вул. Київська, 149 

смт. Стрижавка, Вінницький район 

НВК загальноосвіт. школа- ліцей вул. 40-річчя Перемоги, 3 

Дніпропетровська область 

м. Дніпропетровськ 

Мережа магазинів "Сток Мобайл" • вул. Горького, 1; 

• вул. Короленка, 1; 

• пр. К. Маркса, 70. 

Мережа магазинів "Смартс" (ТРЦ "Караван") пр. К. Маркса, 44 

ТОВ “Метал” вул. Винокурова, 30 +38 (0562) 35-39-36 +38 (067) 635-81-02 

Група Вконакте “Батарейки, здавайтесь!” vk.com/batareiki.dnepr 

м. Кривий Ріг 

Культурно-громадський центр ШЕLTER + вул. Армавірська, 28 +38 097 77-66-340 e-mail: info@ shelter-plus.com 

Екомистецький інтернет-простір «Скриня» проспект Гагаріна, 30 

м. Нікополь 

Мережа магазинів "Сток Мобайл" • вул. Електрометалургів, 9; 

• вул. Трубників, 13. 

Донецька область 

м. Горлівка 

ГВПУ 37 вул. Пушкінська, 37 

НВК № 85 +38 095 625 10 39 dea-zk@yandex.ru 

Загальноосвіт. школа № 10 

Загальноосвіт. школа № 30 

Загальноосвіт. школа № 58 

м. Донецьк 

(www.battery.dn.ua/map.php) 

Готель «Park Inn by Radisson» бульвар Пушкіна, 4 www.parkinn.ru/hotel-donetsk 

Магазин «Салон світла» бульвар Шевченко, 17 З 9.00 до 20.00. Без вихідних 

Інтернет-магазин Market.dn.ua бульвар Шевченко, 6 Графік роботи: ПН-ПТ з 10.00 до 18.00, СБ з 10.00 до 16.00 

Магазин «Медтехніка» вул. Університетська, 120а Графік роботи: ПН-ПТ з 8.00 до 17.00, СБ з 8.00 до 16.00 

Магазин развиваючих іграшок «Всезнайка» вул. Карпінського, 24, 1-й поверх Графік роботи: з 10.00 до 18.00 Вихідний: ПН 

Магазин «Рідний» вул. Першотравнева, 25 

ПП Піліпенко А.Ю. Підземний перехід, зупинка «Студмістечко» Графік роботи: з 7.30 до 17.30 Вихідні: СБ, НД 

ПП Міронюк А.С. Радіоринок, № М 27, поряд з гарнізонним магазином «Патріот» Графік роботи: з 9.00 до 15.00 - ВТ, ПТ, СБ, НД 

СПД Арєфьєв Ю.М. Радіоринок, магазин «Салон світла» Графік роботи: з 9.00 до 15.00 Вихідний: ПН 

ПП Лисенко Е.С. Радіоринок, №85 Д Графік роботи: з 9.00 до 15.00 - ВТ, ПТ, СБ, НД 

ПП Ващенко Н.А. Радіоринок, №95 С Графік роботи: з 9.00 до 15.00 - ВТ, ПТ, СБ, НД 

СПД Баєв просп. Ілліча, 91, магазин 6 

Під’їзд житлового будинку вул. Купріна, 48 

Під’їзд житлового будинку вул. Університетська, 76 

Під’їзд житлового будинку проспект Визволення Донбасу, 2а 

Під’їзд житлового будинку вул. Дніпродзержинська, 9, під’їзд № 2 

Під’їзд житлового будинку вул. Дніпродзержинська, 23 

Громадська організація НМЦ "Екологічні ініціативи" Поплавська Олена Федорівна 

ЦГРЛ "Схiд" 

«ІТЦ Сіменс Україна» вул. Університетська, 36а Тільки для співробітників 

Донецька обласна бібліотека для юнацтва бульвар Шевченко, 3 З 9:00 до 18:00, вихідний – ПН, сані тарний день - останн. четвер місяця 

Донецький технікум про-мислової автоматики (хол) вул. Горького, 163 +38 066-664-01-04 Олена 

Донецький електромета-лургійний технікум вул. Івана Ткаченко, 104 

Український держуніверси-тет фінансів і міжнародної торгівлі (Донецький філіал) пр. Васнєцова, 2а 

Донецький політехнічний технікум вул. Челюскінців, 159 Тільки для учнів і викладачів 

Донецький гірничий технікум ім. Абакумова вул. Петровського, 4 Тільки для учнів і викладачів 

Донецький навчально-виховний комплекс №1 бульвар Пушкіна, 6 

Школа № 90 вул. Кольцова, 25г 

Школа № 46 вул. Арсенова, 5 

Школа № 64 пр. Панфілова, 51 

ДЮК «Горизонт» вул. Університетська, 120Б Тільки для учнів і викладачів 

Школа № 47 вул. Університетська, 103 Тільки для учнів і викладачів 

Гімназія № 70 вул. Артема, 140 Тільки для учнів і викладачів 

Школа № 13 вул. Щорса, 64 Тільки для учнів і викладачів 

Школа № 133 вул. Батайська, 1 Тільки для учнів і викладачів 

м. Краматорськ www.vp.donetsk.ua/kramatorsk/5608-v-kramatorske-mozhno-sdat-batarejki-na-utilizatsiyu.html 

Мережа магазинів «Елма-сервіс» • бульв. Краматорський, 3; 

• вул. Соціалістична, 54; 

• вул. Шкільна, 5. 

Мережа магазинів «Sim-Sim» • вул. Паркова, 83; 

• вул. Шкільна, 3; 

• вул. Хабаровська, 36а (Лазурний). 

Ювелірний будинок Sa&Ga бульвар Краматорський 

Магазин "Фокстрот" вул. Дворцова 

Магазин "Клондайк" вул. 19-го Партз’їзду, 70 (біля "Брусниці") 

Магазин "Оксана" вул. Паркова, 59 

Магазин "Світ інструм-тів" вул. Паркова, 30 

Магазин "Авто-стиль" вул. Паркова, 8 

Магазин “Будсклад”(коли-шнє військове містечко) вул. 19-го Партз’їзду 

Магазин «Промислова світлотехніка» ПП Діброва критий ринок, місце № 695 

Підприємство "Донмет" 

Дитячий садочок № 72 «Снігурочка» вул. Ювілейна, 44 а 

Центральна міська бібліотека 

Бібліотека ім. Пушкіна вул. Паркова, 14 

Бібліотека ім. Єсєніна вул. Білоруська 

Бібліотека ім. Чехова вул. Велика Садова, 62 

Бібліотека ім. Свєтлова вул. Кірова, 295 

Бібліотека ім. Короленко вул. Н. Курченко, 26 

Бібліотека на Станкострої вул. Дніпропетровська, 2 

Бібліотека ім. Нєкрасова 

на Бєлєньком вул. Ульянівська, 151 

Бібліотека ім. Лесі Українки на Новосєловці вул. Молодіжна, 1 

Бібліотека ім. Маяковсько-го на Новому Світі вул. Центральна, 1 

Бібліотека ім. Т. Шевченко на Шабельківці вул. Волгодонська,26 

Бібліотека ім. У. Громової на Малаторанівці вул. Федько, 77 

Бібліотека ім. А. Гайдара на Партизанскому вул. Депутатська, 23 

Бібліотека ім. Рибалко на Лазурному вул. Бєляєва, 121а, (школа мистецтв № 3) 

Бібліотека ім. Коцюбинсь-кого на Іванівці вул. Курортна, 21 

Бібліотека ім. Франко на Городещино вул. Кємєровська, 31 

м. Сніжне 

Володимир Миколайович 

Житомирська область 

м. Малин 

Громадська організація "МалинЕкоФест" +38 (097) 915-60-64 Віталій Цьоха 

Закарпатська область 

м. Берегово 

Супермаркет "Барва" вул. Мукачівська 

м. Мукачево 

Мережа супермаркетів "Барва" 

м. Ужгород 

Магазин комп’ютерної техніки "МКТ" вул. Собранецька, 14 

Універмаг "Україна" пл. Кирила та Мифодія, 1 Точка з сонячними батареями 

ТЦ "Дастор", відділ побутової хімії й батарейок вул. Собранецька, 89 

ТЦ "Tokio" вул. Легоцького, 19а 

Супермаркет "Барва" вул. Гагаріна, 38 

Магазин "Фокстрот" вул. Капушанська, 4 

Магазин "Наша сила" пр-т. Свободи, 49 

Магазин "Корзо" вул. Корзо, 13 

Магазин "Адамс" вул. Краснодонців 

Магазин "Velogrand" ("Автошок") вул. Анкудінова 4 

Кафе-бар "Акваріум" вул. Льва Толстого, 46 

Фотостудія "Коцка" вул. Перемоги, 11 Б 

Прес-центр «Закарпаття» вул. Другетів, 60 

Ринок по вул. Краснодон-ців вул. Краснодонців, точка з продажу батарейок – 2 ряд 

Ринок "Білочка" вул. Бєлінського 

АВС за зупинкою кардіо-центра мікрорайон “Шахта” 

Факультет післядипломної освіти УжНУ вул. Собранецька, 150 

смт. Ясиня, Рахівський район 

Готель “Янтри” Гірськолижний курорт "Драгобрат" 

Запорізька область 

м. Запоріжжя 

Мережа магазинів "Сток Мобайл" • пр. Леніна, 153; 

• пр. Леніна, 51. www.stockmobile.ua 

Магазин "Чарівна Садиба" вул. 40-років Радян. України, 66 (ліва сторона будинку) 

Магазин-клуб натуральної продукції “Третій дім” вул. Профспілок, 1 

НВП “Запоріжпромеколо-гія” вул. Істоміна, 108а 

Громадська організація “Дельфін” 

Івано-Франківська область 

м. Бурштин 

Магазин «Світ чаю» ТЦ «Колібріс», 1-й поверх +38 (098)98 28 254 Олена Кравчишин 

м. Івано-Франківськ 

Магазин "Хаскі-Спорт" вул. Сестер Василіянок, 68 

Офіс фірми"Корона-Захід" вул. Петлюри 5 

Івано-Франківський облас-ний театр ляльок вул. Січових Стрільців, 27-а 

м. Надвірна 

Магазин “Колібріс” • вул. Грушевського, 4; 

• вул. Княгині Ольги, 7. 

Магазин “Центральний гастроном” вул. Чорновола, 13 

Київська область та м. Київ 

м. Ірпінь 

Магазин “Фуршет” (відділ батарейок і телеф. карток) вул. Ленінградська, 6А 

Магазин канцтоварів “Кнопка” вул. Центральна, 25 

Кіоск з продажу батарейок і телеф. карток Праворуч від залізн. вокзалу 

Школа № 12 +38 (067) 144 95 70, 066 695 99 87 Ольга Аргат 

Школа № 17 вул. Тищенко, 10 

Школа № 2 вул. Тургенівська, 28 

м. Київ 

Оперативно-рятувальна служба м. Києва вул. Жилянська, 26а (вхід з вул. Антоновича, 34 / вул. Горького 34) +38 044 289 70 13 - цілодобово; +38 044 289-71-24 Діденко Володимир Іванович 

Утилізація батарейок в Києві вул. Кіквідзе, 26, другий під’їзд, напівпідвал +38 (095) 885-36-73 Пн-Нд З 9:00 до 19:00 +38 (050) 441-10-70 Дмитро Грамоданов 

Туристична компанія Mixtoura вул. Золотоворітська, 6-А, 1-й поверх, офіс 3 (туризм, авіакаси) www.mixtoura.com тел.+38044 238- 84-95 і 234-99-98; батарейки мож-на передати кур'єрам туркомпанії

Кафе мережі “EcoBuffet” 

• Володимирська, 69 (метро «Льва Толстого»); 

• Московський проспект, 23-Г (метро «Петрівка»); 

• Васильківська, 28 (метро «Васильківська»). 

Кав'ярні мережі “Aroma Espresso Bar KIEV” 

Ресторан “Тарас Бульба” проспект Перемоги, 84Б коробка в «Блинному» будиночку 

Інтернет-магазин еко-товарів “Гойда!” вул. М. Раскової, 23, 7-й поверх, офіс 730 (метро “Лівобережна”)

Сервіс-центр “iLand” вул. Боженко, 83 

Магазин "LavkaLavka" вул. Бориспільська, 9, корпус 111 (другий поверх) Прийом кур’єром при доставці замовлення або в офісі +38(095) 288-95-95 

Магазин "Джива" в ТЦ “Васильківский” метро «Васильківська» 

Благодійний магазин одягу “Ласка” вул. Чапаєва, 3 

+38 093 767 5794 

Мовна школа Green Сountry провулок Інженерний, 4-Б +38 044 280 30 07, 063 617 96 88 

Психологічний центр ALTERA вул. Ярославів вал, 14-г, офіс 54 Олег Бурлачук, oleg@altera.kiev.ua 

Студія йоги «Ваджра» вул. Притисько-Микільська, 2 +38 044 3607733 

Студія йоги «Індія клуб» вул. Старовокзальна, 24, офіс 1 +38 044 3833377 

МГО «Клуб «Компас» проспект Тичини, 15 +38 044 553 78 57; 093 0376010 - секретар 

ГО "Еко-Лаунж" 

Українська служба радіо "Свобода" Для працівників та відвідувачів офісу 

Олександр Подвойський +38 (067) 813-1-62 

АЗС поряд з видавництвом "Київська правда" район Виноградар 

Київський політехнічний інститут 

Київський національний університет ім.Т. Шевченко 4 гуртожиток 

Школа № 41 

проспект Перемоги, 2, кв. 15, 1-й під’їзд 

Під’їзд будинку вул. Гмирі, 3 Під’їзд, де знаходиться офіс 140 

Під’їзд житлового будинку вул. Алма-Атинська, 39Е 

Під’їзд житлового будинку вул. Алма-Атинська, 39В 

Приймальня П. Тесленка вул. Алма-Атинська, 103/1 

Києво-Святошинський район (с. Чайки) 

Компанія ВІЛО УКРАЇНА вул. Антонова, 4 +38044 393-73-80; +38044 393-73-89 Марина Лебедин 

смт. Коцюбинське 

Магазин, відділ канцтоварів вул. Меблева, 10 

Магазин побутової техніки “Мастер-Ленд” вул. Пономарьова, 4а 

Продуктовий магазин вул. Пономарьова, 28 

Магазин мобільного зв’яз-ку біля будинку культури вул. Залізнична, 2/10 

Магазин мобільног. зв’язку вул. Вокзальна, 18 д 

Продуктовий магазин, під пішохідним мостом біля залізничної станції вул. Залізнична 2/4 

Школа № 18 

с. Ромашки 

Автобусна зупинка центр села 

Кіровоградська область 

(www.master.kr.ua/safebattery/punktyi-priema/)

смт. Голованівськ 

Магазин «КОМ-ТЕХ» вул. Леніна, 46, 3-й поверх +38 (097)877-14-03 Дмитро 

м. Кіровоград 

Магазин «Офіс-Майстер» пер. Училищний, 2 +38 (066) 733-19-19; (098) 733-19-19; (0522) 35-16-26 Юрій Терещенко 

СЦ «Комп’ютер-плюс» вул. Шевченко, 36, к.117 +38 (0522) 24-14-13 Віктор 

«Клевер-принт» вул. Шевченко, 38 +38 (0522) 22-38-32 Тетяна 

Магазин «BonAspect» вул. Поповича, 7В +38 (0522) 32-03-07 Сергій Кожухарь 

ТЦ «Плазма», відділ фото-послуг, 1-й поверх просп. 50-річчя Жовтня, 42 

Магазин «Безпека» вул.Радянська,1а, район Ко-валівки, за супермаркетом 

Магазин «Вiдень» вул. Гоголя, 88/66 +38 (0522) 22-85-22 Валерій 

Фотоцентр «Фуджі» вул. Набережна, 13 +38 (0522) 24-77-03 Юрій 

«Україна-центр» (БЦ «Ельворті», 3-й поверх) вул. Орджонікідзе, 7 

+38 (0522) 35-40-68; 35-40-69 

«Книжковий супермаркет» 

вул. Вел. Перспективна, 35/54 +38 (0522) 27-20-19 

Газета «Народне слово» вул. Чорновола, 46 

«Перша міська газета» (головпоштамт) вул. Гоголя, 74 +38 (0522) 27-48-20 Тетяна 

Обласна ТРК «Кіровоград» (прохідна) площа Кірова, 1 

Кіровоградський прес-клуб (ТЦ «Копілка») вул. 50 років Жовтню, 1-а (вхід із боку «Катовського») +38 (0522) 27-36-10 Аня Горобцова 

Бібліотека ім. Чижевського вул. Вел. Перспективна, 24 

Бібліотека ім. О. Бойченка вул. Декабристів, 6/15 +38 (0522) 22-66-01 Полякова О. 

Педагогічний університет (Старий корпус) вул. Шевченко, 1 Праворуч при вході на етажерці 

Громадська організація «Інститут соціокультурно-го менеджменту» вул. Гайдара, 75-а, оф. 1, 2-й поверх +38 (0522) 27-10-95 Марія Калашнік 

Під’їзд будинку вул. Чорновола, 5/3, під’їзд № 2 +38 (099) 094-37-71 Марія Калашнік 

м. Мала Виска 

Магазин «Реал» вул. 40-років Жовтня 

Торговий дім «Новий світ» вул. Шевченка 

Магазин «Господарчі товари» (ПП Кальніцький) вул.40-років Жовтня 

Магазин «Євростиль» вул. Жовтнева 

Магазин «Господарчі товари» (ПП Сінкевич) вул. Леніна 

Магазин «Цифро-тех» вул. Шевченка 

Районна бібліотека ім. Л. Українки вул. Жовтнева +38 (067) 520 84 20 Леонід Жовтило 

смт. Новгородка 

Фотоцентр вул. Леніна, 10 +38 (050) 681-63-06 Ольга 

м. Новомиргород 

Студія «ФОТОЗЕБРА» вул. Кірова, 33/116 

www.photozebra.com.ua +38 (05256) 3-15-99; (067) 746-57-09 Андрій 

м. Олександрія 

Сервіс-центр «СКС» 

проспект Леніна, 68 +38 (05235) 9-11-20, (095) 794-23-99 

Магазин «Славяночка» вул. Айвазовського, авто-бусна зупинка «Райпобут-комбінат» +38 (096) 130-96-32, 3-42-33 Ірина З 07:00 до 21:00 

Магазин «Славяночка» вул. Червоноармійська, ав-тобусна зупинка біля магазину «Бумеранг» +38 (096) 130-96-32, 3-42-33 Ірина З 07:00 до 21:00 

Магазин «Славяночка» біля автобусної зупинки «Фуршет» +38 (096) 130-96-32, 3-42-33 Ірина 

З 07:00 до 21:00 

Палатка «Газети» (Центральний ринок) Перехрестя вул. Семашко та 50-річчя Жовтня +38 (096) 130-96-32, 3-42-33 Ірина Вт-Нд 08:00-12:00, Пн - вихідний 

Магазин з продажу батаре-йок, годинників і сумок Праворуч з головного входу на Центральний ринок із вул. Семашко +38 (096) 130-96-32, 3-42-33 Ірина Вт-Нд 08:00-14:00, Пн – вихідний 

м. Помічна 

Фотоцентр 

вул. Перемоги, 66 +38 (066) 300-09-88 Василь 

смт. Смоліне 

Магазин "Соляріс" вул. Казакова, 17 

Магазин "Ласунка" вул. Казакова, 45 

Торговий дім "Дербі", 2-й поверх вул. Казакова, 43 

+38 (096) 98-83-651 Лілія Сінчук 

Салон фотопослуг «ФОТО-ЦЕНТР» вул. Казакова, 39 www.vk.com/smphotocentr +38 (066) 215-90-02; (098) 637-87-88 Володя 

смт. Устинівка 

Фотостудія Івана Ляхова вул. Миру, 12 +38(096) 993-42-26 Іван Ляхов 

Луганська область 

м. Луганськ 

Газета "Східний Кур’єр" 

кв. Молодіжний, 2а 

Група ВКонтакте кв. Сонячний, буд. 3а www.vk.com/club21977085 cамовивіз -7 днів/тиждень, з 9:00 до 21:00, по попередній домовленості за тел. +38 050 73 101 70 Тарас 

Львівська область 

м. Львів 

Магазин "Батарейка" пр. Свободи, 1/3 

Ринок "Південний" вул. Щирецька, 36 

Державний природознав-чий музей вул. Театральна, 17 

ДП "Аргентум" вул. Зелена, 115"б". +38 (032) 241-84-70 від 20 кг 

Школа № 17 

Релігійний центр Свідків Єгови 

Миколаївська область 

м. Миколаїв 

Миколаївське представ-ництво ТзОВ “Капітал-2006” вул. Космонавтів, 144 +38 (050) 234-91-23; +38(0512) 59-19-77 прийом різних типів відходів 

Група ВКонтакте www.vk.com/battery_nikolaev тел. волонтера: +38 (093) 166 68 29 

Одеська область 

м. Білгород-Дністровський 

Магазин "Сток Мобайл" (Центральний ринок) вул. Московська www.stockmobile.ua 

м. Ізмаїл 

Магазин "Сток Мобайл" вул. Пушкіна, 56 www.stockmobile.ua 

смт. Овідіополь 

Магазин "Сток Мобайл" (супермаркет "Сільпо") вул. Шевченко, 228 www.stockmobile.ua 

м. Одеса www.pererabotka.od.ua/kuda-sdavat/ 

Мережа магазинів "СтокМобайл" • вул. Генерала Бочарова, 44; 

• пл. Деревянко, 1. 

Магазин «Клімат» вул. Польська, 17 Пн-Пт 8:30-17:30, Сб-Нд - вихідні +38 (0482) 34-64-36 

Магазин жіночої білизни «Аліса», ТЦ “Афіна” площа Грецька, 3/4, офіс 606, 6 поверх З 10:00 до 20:00 Без вихідних +38 (048) 700 30 77, (067) 48 348 42 

Магазин жіночої білизни «Аліса», ТЦ «5-й елемент» вул. Черняховського, 4, 3-й поверх З 10:00 до 21:00 Без вихідних +38 (048) 700 30 77, (067) 48 348 42 

Компанія "Автоматіс" вул. Велика Арнаутська, 15 офіс 33 +38 (067) 601-39-83 

ТДГ “Дизайн Группа” вул. Велика Арнаутська, 2А, праве крило, офіс 412 +38 (048) 730-53-23 

Чайна “El Mate” бульвар Лідерсовський, 17, біля парку Шевченко 

Фото-магазин «Папарацці» вул. Новосельского, 72 (біля Кірхи) Пн-Сб 10:00-19:00, Нд 10:00-17:00 +38 (048) 726-28-25 (0482) 33-26-14 

Фото-магазин «Папарацці Радіоринок» вул. Одарія, 3 (Радіоринок), магазин 114 Вт-Нд 9:00-16:00, Пн – Вихідний +38 (048) 795-14-82 

Студія «Печать» проспект Адміральський, 38 +38 (048) 700-32-34; (095) 779-59-38 або 770-32-13 

Фотостудія «Не только» вул. Космонавтів, 32П (білий павільйон) Пн-Пт 9:00-18:00, Сб 10:00-18:00 +38 (068) 259-66-90 

ДП “Національний центр по поводженню з небезпечними відходами” проспект Шевченко, 4д 

Громадська організація "Одеський обласний кінологічний клуб" пер. Маяковского,10 вхід зі сторони вул. Преображен-ської, приміщення під універсамом «Гурманъ», колишній магазин «Gorenje», «Samsung». Вт-Пт 16:00-19:00, Сб 14:00-18:00 +38 (050) 395-34-24; +38 (048) 795-12-74 

Клуб радіокерованих моделей Turbo Duke вул. Романа Кармена, 13 Будні: 12:00-19:00, вихідні: 11:00-20:00 +38 048 709 47 73 

Клуб «Радосвіт» 

пер. Покровський, 5 

+38 097-588-11-87 

Турклуб Старобазарний сквер Раїса 

вул. Буніна, 21 Будні: 11:00 - 19:00 +38 067 489 27 27 Марія 

Район Молдаванка: просп. Добровольського,150 і район ФОЗЗІ - вул. Бугаєвська, 35 (БЦ Меркурій) +38 (067) 388-06-90 Аня 

Приморський район, Французький бульвар, кут Довженко +38 (097) 667-06-24 Сергій 

Приморський район, центр по будням: район залізн. вокзалу +38 099-654-99-13 Наталія. 

Район Таїрово: вул. Львівська, 15 (Гідромет) +38 (096) 326-28-12 Богдан 

Район Черемушки: вул. Варненська 5/3, 3 під’їзд +38 (066) 615-15-47 Олексій 

Район Черемушки: вул. Космонавтів, 26 +38 (067) 588-35-40 Світлана 

Київський район, Таїрово, Вільямса, Корольова +38 (066) 111-44-15 Олександра 

Полтавська область

 

м. Полтава 

Ресторан "Кіото-бар" вул. Фрунзе, 8 

Магазин турспорядження “TopRope.com.ua” вул. Шевченко, 44, к.17 

Олександр Москаленко вул. Зінківська, 19 Попередній дзвінок +38066 7540070 

Рівненська область 

м. Дубно 

Магазин “Алло”, ТЦ “Чаша" район автовокзалу 

Магазин “Хмільники” 

Магазин "Рінго", ТЦ "Фокстрот", 1-й поверх 

м. Кузнєцовськ 

Олександр Миколайович 

м. Рівне 

Магазин «Енергія» проспект Миру, 12 

Рівненське КВУ 

Сумська область 

м. Суми 

Магазин комп'ютерної, побутової, оргтехніки, посуду та спорттоварів "Компсервіс" • вул. Харківська, 22, 

• вул. Наб. Р. Стрілки, 46, 1 поверх, офіс 1 

Тернопільська область 

м. Бережани 

Краєзнавчий музей (коридор) площа Ринок, 1, приміщення ратуші, 2-й поверх +38 (03548) 2-18-79 Алла Соколовська 

Гімназія ім. Б. Лепкого вул. Руська, кабінет № 6 

Екологічний клуб «Край» площа Ринок 14, офіс 2 

ТОВ "Мегаком" площа Ринок 9, 3-й поверх, кабінет № 5 

м. Бучач 

Біля ПриватБанку вул. Галицька, 62 

м.Ланівці 

м. Тернопіль 

Автомагазин "AVL" вул. Л. Українки, 2"б" 

Магазин "Патріот" вул. Крушельницької, 1 

Відділ ремонту одягу вул. Л. Українки, 4, 2 поверх 

Харківська область 

Харківський національний автомобільно-дорожній університет (ХНАДУ) вул. Петровського, 25, кімн. 124а, перший поверх, ліве крило, навпроти буфету www.khadi.kharkov.ua тел. 700-38-66

Туркомпания Mixtoura, пер. Театральный, 4, БЦ «Поэма» (батарейки также можно передавать их курьерам), тел. 728-51-50

Ермилов-центр, пл. Свободы, 4 (главное здание ХНУ им. Каразина, вход со стороны спуска Пассионарии)

Кинотеатр «Боммер», ул. Полтавский шлях, 6 (коробка стоит перед входом в кинозал), тел. 712 39 28 Аня Шибірін

Украинская государственная академия железнодорожного транспорта (УГАЖТ); пл. Фейербаха, 7

Железнодорожная касса. Ул. Пушкинская 43, ТЦ Сана, первый этаж, тел. 752-01-66

Магазин «Вегетус». Пер. Театральный 11, тел. 050-405-59-70

Гимназия «Очаг». ул. Астрономическая, 41

Общественная приемная партии «Удар». ул. Клочковская, 174, ком. 209, тел. 714-19-46

Insoft Ukraine (CM Latitude Group). Украина, 61002, г. Харьков, ул. Иванова 7/9, БЦ “Parallel`50” (здание со стеклянным полукруглым фасадом), офис 3-06.

Coffee Life на Сумській вул. Сумська, 22 для Іри або Наталі

Coffee Life на Бєкєтова вул. Пушкінська, 43 для Тані

Дизайн-студія “Кефір” пер. Театральний, 11/13, к. 204 (над “Джастером”) Вітя Гончаренко

Компанія “GAMELOFT” пр. Гагаріна, 43/2, 9 поверх Юля Палієвець

Харківська Національна Академія міського господарства вул. Маршала Бажанова, 17. Лілія Московець

ХНУРЕ (головний корпус) просп.Леніна,14,кімната 217 Владислава Романовська

ХІСІ вул. Сумська, 40 +38 063 6228907 Юлія Чорна

ХАІ вул. Чкалова, 17 +38 095 7116039 Влада

УІПА (кафедра менеджменту) вул. Університетська, 16 Руслан Крецул, студ. сенат тел. 093 9803515

Академія держуправління при Президентові України просп. Московський, 75, перед деканатом Свят Губін

Молодіжна організація ХНЕУ пр. Леніна 9а, ауд.117 Катя Лопатіна

Квартира «0″ вул. Пушкінська, 42, через арку біля магазину «Stuff» йдете в двір прямо і обходи-те кут будинку, далі під’їзд (поряд гаражі). Код на дверях «27″, за дверима вхід в підвал Андрій 093-693-76-06

ТО “Два товариша“ вул. Данилевського, 32Б. З 9.00 до 18.00, тел. 700 03 09

Центр Довіри проспект Гагаріна, 43б Юля Довга

Гуртожиток ХІСІ вул. Тимурівців 7а, кімн.823 Віталій тел. 095 711 60 39

Гуртожиток ХАІ перев. Електроінструмента-льний 6, 514, блок 1 кімнати, Влада, тел. 095 711 60 39

Гуртожиток Общєпіта вул. Цілиноградська, 28, кімн. 507, Світлана Охович

Гуртожиток НЮАУ просп. Людвіга Свободи, 53, Вадим Човган, тел. 098 6619544

Пересувна точка біля метро Бєкєтова по буднях понеділок, середа: 16-16.30, вівторок, четвер: 14-14.30 п’ятниця: 12-12.30, тел. 063 9693503

Херсонська область 

м. Херсон 

Магазин «Товари для до-му», відділ регіонального об’єднання супутникового ТБ, 1-й поверх вул. Жовтневої революції, 38 Графік роботи: щодня з 8 до 17. У неділю та понеділок: до 16.00 +38 050 236 2467 Віктор Шаповалов 

Магазин комп'ютерної техніки вул. Лаврентьєва, 11, вхід з боку ринку "Шуменський" 

Магазин "Портал" (сервісний центр) вул. Горького, 22 

Офіс № 10 вул. Комунарів, 23, в арку до кінця двору 

Хмельницька область 

Дитяча недільна школа "Веселка" 

м. Хмельницький 

Черкаська область 

м. Черкаси 

ПП "Олестас" бул. Шевченка, 190 +380 (50) 4644586; 380 (472) 329367 

Міськвиконком (1 поверх) вул. Байди Вишневецького, 36 

Спецконтейнер вул. Гагаріна, за магазином «Гранд-Маркет» 

Спецконтейнер вул. Луначарського, контей-нерний майданчик для збору сміття навпроти будинків № 11, 13 

Спецконтейнер вул. Карбишева, мікрорайон «Дахнівка», біля будівлі органу самоорганізації населення

Спецконтейнер вул. 30 років Перемоги, 26, на майданчику біля газорозподільчої станції 

Спецконтейнер вул. Пацаєва, 6, зупинка громадського транспорту бі-ля колишнього Універмагу 

Спецконтейнер вул. Вербовецького, контей-нерний майданчик для збору сміття між буд. № 1 та № 5 

Спецконтейнер вул. Г. Сталінграду, між магазином «Дніпро-плаза» та Бізнес-Центром 

Спецконтейнер Перехрестя вул. Пастерівсь-ка / вул. Чайковського 

Спецконтейнер вул. Кірова, біля Пожежної частини 

Спецконтейнер вул. Фрунзе, Будинок Природи 

Спецконтейнер перехрестя вул. Рябоконя / вул. Ватутіна 

Спецконтейнер Перехрестя вул. Можай-ського/вул. Ільїна 

Спецконтейнер Перехрестя вул. Універ-ситетська/вул. Хрещатик 

Спецконтейнер Перехрестя вул. Громова /просп. Хіміків 

Спецконтейнер Перехрестя проспект Хімік-ів/вул.Енгельса(зелена зона) 

Спецконтейнер Перехрестя вул. Енгельса / вул. Молоткова 

Спецконтейнер вул. Дахнівська, біля магазину «Сосняк» 

Спецконтейнер Перехрестя вул. Громова /вул. Леніна 

Спецконтейнер вул. Пушкіна, біля кладовища 

Спецконтейнер вул. Горького, кільце біля Грузового порту 

Спецконтейнер вул. Пастерівська /бульв. Шевченка 

Спецконтейнер бульв. Шевченка/Котовсько-го, біля магазину «Плазма» 

Спецконтейнер вул. Гайдара, Адміністратив-на будівля КП «Соснівська СУБ» 

Спецконтейнер вул. Б. Вишневецького, автостоянка за будівлею міськвиконкому 

Чернівецька область 

м. Чернівці 

Сервіс-центр МТС площа Соборна 

Мережа магазинів "Мультимедіа" (14 магази-нів і сервісний центр) Адреси магазинів та розклад роботи на www.multi-media.com. ua/stores +38 (0372) 90-20-40 

Чернігівька область 

м. Чернігів 

Магазин "Адреналін" пр. Перемоги, 12 

Група ВКонтакте +38(093) 1545789 www.vk.com/id12723687, www.vk.com/public38884558, e-mail: griwa93@ya.ru 

Чернігівський ДТУ 

Інтернет-магазин Лариса Олексіївна 

Джерело: civicua.org

Автор : Андрій Круп’як (координатор Всеукраїнської екологічної ініціативи (ВЕІ) “Очисти Україну - утилізуй батарейки”)

Контакти: 

khiva7@gmail.com 

+38 (067) 25-34-226 або 

+38 (095) 55-12-606 

Детальніше »