Актуальність проблеми. Належне фінансування – ключова проблема політики розвитку природоохоронних територій (ПТ). Кілька років тому провідними вченими й експертами країни за підтримки Програми розвитку ООН було підготовлено дуже ґрунтовний проект «Національної стратегії зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України». Затвердження і наступна реалізація даної Стратегії могли б на 40 відсотків збільшити обсяги фінансування об’єктів природно-заповідного фонду за рахунок розширення власних джерел без додаткових витрат Державного бюджету України. 
Однак ні Уряд, ні Парламент за минулі 4-5 років нічого не зробили, щоб затвердити й реалізувати цю Стратегію. Більше того – послідовно руйнувалися інституційні основи природно-заповідної справи в державі. 
Проте у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським агентством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, питання розвитку ПТ мають повернутися на пріоритетні позиції в екологічній політиці України. Так, у ЄС площа природно-заповідних територій складає близько 15 відсотків, у той час як в Україні вона з 1991 року ледь зросла з 2,3 до 6 відсотків. 
4 лютого 2015 року відбулись Комітетські слухання у Верховній Раді України з актуальних проблем розвитку природно-заповідної справи. Однак знову, як і раніше, в плані фінансування природоохоронних територій дискусія зводилась до необхідності збільшення обсягів видатків з Державного бюджету. Проте усі добре розуміли, що в нинішніх умовах це, поки що, є практично неможливим.
Саме тому доцільно знову повернутися до розгляду, затвердження й реалізації Стратегії зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України.
Нижче наводяться основні положення проекту Стратегії, викладені у 9 розділах. 
1. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ
- Відіграють ключову роль на Землі
 
- Нині знищено або змінено 65 % екосистем Планети
 
- Глобальні екологічні кризи, економіка, політика
 
- Україна – найбільш розорана держава Європи
 
- Площа заповідних територій – у 2,5 рази менша
 
- Повітря, вода, земля, тривалість і якість життя
 
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ 
- Проблеми фінансування та розвитку природоохоронних територій
 
- Мета Національної стратегії, ключові завдання, дії та строки її виконання
 
- Шляхи і засоби забезпечення фінансової стійкості природоохоронних територій
 
- Очікувані результати виконання Стратегії, ресурси та джерела фінансування
 
3. ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ І РОЗВИТКУ ПТ
- Поняття природних територій та об’єктів особливої державної охорони
 
- Природно-заповідний фонд України, структура та правове регулювання
 
- Природоохоронні території у складі національної екологічної мережі
 
- Основні напрями розвитку природно-заповідної справи
 
- Фінансова і матеріально-технічна забезпеченість природоохоронних заходів на об’єктах ПЗФ
 
- Загальний стан фінансування об’єктів природно-заповідного фонду
 
- Аналіз надходжень від господарської діяльності об’єктів природно-заповідного фонду
 
4. МЕТА НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ, КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ, ДІЇ ТА СТРОКИ ЇЇ ВИКОНАННЯ
- Стратегічна мета
 
- Ключові завдання
 
- Дії, що плануються
 
- Інструменти, кроки і механізми
 
- Строки виконання
 
5. СТРАТЕГІЧНА МЕТА· 
- Розробка механізмів фінансово-економічного стимулювання створення, збереження й відновлення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також залучення інвестицій для їх розвитку
 
- Забезпечення стабільного фінансування заходів щодо збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду· Створення фінансово-економічної бази для завершення формування і функціонування мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду
 
- Забезпечення ефективного збереження ландшафтного та біологічного різноманіття у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
 
6. КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ 
- Розробка і впровадження фінансово-правового механізму в системі ПТ
 
- Удосконалення економіко-правових стимулів
 
- Виявлення додаткових джерел фінансування системи природоохоронних територій
 
- Удосконалення правового режиму ПТ окремих категорій
 
- Доведення питомої ваги природоохоронних територій до оптимальних нормативів
 
- Забезпечення територіально-просторової єдності ПТ шляхом формування екологічної мережі
 
- Поєднання охорони ПТ із створенням умов для розвитку
 
7. ШЛЯХИ І ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ СИСТЕМИ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ
- Удосконалення бюджетного фінансування ПТ
 
- Фінансування природних заповідників та біосферних заповідників
 
- Фінансування національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та інших природоохоронних територій
 
- Правові механізми створення цільових екологічних фондів
 
- Інституційні засоби
 
- Економічні та науково-освітні засоби
 
- Засоби законодавчого та нормативно-правового забезпечення
 
- Поєднання природоохоронних та історико-культурних чинників
 
8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ, РЕСУРСИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
- Удосконалені організаційні та управлінські засади
 
- Створена необхідна фінансово-економічна база
 
- Посилена дієвість законодавчої бази
 
- Доведення рівня заповідності території України до оптимального
 
- Інтегрування національної мережі ПТ до всеєвропейської екологічної мережі
 
- Забезпечення до 40 % додаткових грошових надходжень
 
- Підвищення престижу праці і соціального захисту
 
- Зростання рівня зайнятості та якості життя місцевого населення
 
9. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ
- Інституційні дії
 
- Економічні дії
 
- Науково-освітні дії
 
- Законодавчі дії
 
Враховуючи нинішню бюджетну ситуацію, Уряду України доцільно було б затвердити і забезпечити реалізацію «Стратегії зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України». Фахівці Українського товариства охорони природи та Асоціації природоохоронних територій України готові надавати науково-експертну і громадську підтримку зусиллям Уряду. 
При цьому необхідно здійснити концептуальний перехід від традиційних понять «природоохоронних територій» чи «об’єктів природно-заповідного фонду» до нової категорії – «соціо-природних систем» як макроекономічного явища. Це відкриє додаткові можливості для вирішення не тільки екологічних проблем, а й економічних і соціальних проблем розвитку територій, створення нових робочих місць, забезпечення потреб місцевих громад і населення.
В.Я.ШЕВЧУК 
професор, доктор економічних наук, 
голова Українського товариства охорони природи
17 лютого 2015 р.




 Posted in:  