Китайське Гуачжу: Е-звалище номер один на планеті

Щорічно у світі виробляється 50 млн. тонн "електронного сміття" - старі комп'ютери, телефони, факси, принтери, і т.п. 70% цих відходів надходять до наймасштабнішого звалища в світі - до китайського містечка Гуачжу в провінції Гуандун. Гуачжу не рідко називають - найбруднішим містом на Землі. Наприклад, ГДК по свинцю тут перевищено в 370 разів.

Переробку небезпечних, "Електронних відходів" регулює "Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням" від 1989 року. В Європейському Союзі діє акт Waste Electrical and Electronic Equipment Directive, який диктує норми по збору і переробці всіх типів електроніки. У США діють як федеральні, так і локальні закони про контроль обороту e-waste. Крім того, в ЄС переробку Е-сміття регулює акт RoHS (Restriction of Hazardous Substances). Цей акт складений так, що практично робить неможливим переробку старої електроніки - фактично на фабриках, що переробляють сміття, не можна зберігати свинець, ртуть, кадмій, шестивалентний хром, полібромовані біфеніли і полібромовані дифеніли. Тому і європейцям, і американцям дешевше відправити "електронне сміття" в країни Третього світу, а не вкладати мільярди доларів в безпечні екологічні заводи.

Тільки один приклад. США - є світовим лідером по кількості споживання електроніки, тут діють лише 3 заводи з переробки "електронного сміття", потужність найбільшого з них - всього 70 тисяч тонн.

70% таких відходів вивозиться в Китай (тобто близько 35 млн. тонн), ще 20% припадає на декілька країн Африки (Нігерія, Гана), решта - на Бразилію, Індію та ще низку країн.

У самому Китаї 80% "електронного сміття" припадає лише на одне місто - Гуачжу, розташоване у південній провінції Гуандун.

Тутешнє звалище займає 52 квадратних кілометри, та ще близько 15 кв. км - в 4-х навколишніх селах. На цих звалищах працює 300 тисяч осіб.

90% працівників розбирають комп'ютери, принтери, телевізори тощо прямо голими руками. Основний метод виділення тих чи інших металів і компонентів - просте обпалення електроніки. Як правило, кожен день на сміттєзвалищі горить близько 100 великих багать. Потім вже сортуються "випалені" мідь, свинець, і т.п. Сплави, які містять дорогоцінні метали (срібло та золото), йдуть далі на очищення в примітивні лабораторії. Як приклад, кислотні ванни для очищення мікросхем знаходяться прямо на березі річки Ліанжань, а цей їдкий розчин потім зливається в саму річку.

Загалом, переробка старого комп'ютера, архітектури 486, приносить до 20 доларів доходу. Однак працівники отримують дріб'язок  Як правило, їх зарплата становить 3-6 доларів на день, при 10-12 годинному робочому дні та 6-денному робочому тижні.

80% працівників Е-звалища страждають від неврологічних, легеневих або шкірних захворювань. Свинцю в крові дітей Гуачжу міститься на 88% більше норми. По вмісту свинцю і міді в грунтах ГДК перевищено в 370 і 115 разів відповідно. По діоксину перевищення ГДК - у 130 разів. Вода в радіусі 60 км від Гуачжу непридатна для пиття, і її доводиться завозити в місто в автоцистернах.

У грошовому вимірі, бізнесмени Гуачжу заробляють на Е-смітті близько 3 млрд. доларів на рік.

Джерело: ttolk.ru та china-pix.com

Детальніше »

Екологічніше виробництво цементу - німецький приклад

Виробництво цементу потребує багато енергії та спричиняє чимало викидів СО2 - 4 відсотки від глобального обсягу викидів. Нові технології дозволяють виробляти цемент значно екологічніше.

Виробництво цементу – великий бізнес. Така сировина, як вапняк розігрівається у спеціальних печах до температури 1500 градусів за Цельсієм. Температура викидів на виході з печі становить близько тисячі градусів. Частково ці високі температури використовують для сушіння та первинного нагрівання сировини. Однак близько двох третин енергії часто просто втрачається.

Баварський Portland–Zementwerk у Родорфі став значно більш енергоефективним та екологічним. Від червня 2012 року залишкове тепло крутить турбіну, що виробляє електроенергію.

Гельмут Ляйбінґер, технолог Portland-Zementwerk

Тестова фаза пройшла успішно, тішться Гельмут Ляйбінґер, технолог Portland-Zementwerk у Родорфі. «Ми виробляємо від п'яти до шести мегават електроенергії». Це відповідає споживанню електроенергії у більш ніж 16 тисячах домогосподарств або 30-и відсоткам потреби в електроенергії цементного заводу. У такий спосіб завод у Родорфі може заощаджувати близько 31500 тонн викидів СО2 на рік.

Низка переваг

Але йдеться не лише про це. Цементний завод також заощаджує воду. У минулому підприємству було потрібно щогодини приблизно 30 кубометрів води, тобто фактично цілий басейн, щоб охолоджувати розігріті до температури 430 градусів викиди. Завдяки новій технології одержання струму тепер потрібно лише 35 кубометрів води у замкненій системі.

«Це зразок для інших цементних заводів і в Німеччині, і в Європі», - вважає Беттіна Рехенберґ з федерального відомства з питань довкілля. Водночас вона додає, що цю модель не завжди можна з точністю один до одного перенести на інші заводи. Адже кожне підприємство має власні особливості, технологічні процеси теж мають відмінності. Також важливо, наскільки волога сировина, додає Фолькер Геніґ, керівник дослідницького інститутут цементної індустрії в Дюссельдорфі. Так, приміром, сировина в Родррфі містить близько 5 відсотків води. Інші цементні заводи використовують матеріали з вищим показником вологості. «У проміжку між десятьма відсотками вологості або й більше потрібно всю теплоту резервувати для сушіння», - пояснює Геніґ. Тобто для виробництва електроенергії у такому разі тепла не залишається.

Інвестиції і ще раз інвестиції

Перехід на нові технології вимагає солідних інвестицій. Portland–Zementwerk вклав у процес виробництва струму з надлишкового тепла близько 31 мільйона євро. Ці інвестиції окупляться приблизно за 10-12 років, вважає технолог Ляйбінґер.

Ідея цілеспрямованого використання тепла відпрацьованих газів не нова. І Німеччина у цій сфері так само, як і решта Європи, перебуває лише на стадії розвитку. Натомість зовсім по-іншому там, де електроенергія коштує значно дорожче, наприклад, в Японії. Або там, де забезпечення електроенергією не є стабільним, наприклад, в Китаї. 500 цементних заводів у цих двох країнах вже нині застосовують ці технології.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Обсяги викидів парникових газів досягли рекордного рівня

Інститут відновлюваної енергії в Німеччині опублікував свою оцінку рівня викидів в атмосферу парникових газів. 
Оприлюднені дані свідчать про те, що торік обсяги викидів збільшилися на 2,5% порівняно з попереднім роком і досягли рекордної позначки за всю історію вимірювань.

Більше чверті всіх викидів припадає на Китай, де їх рівень є удвічі вищим, ніж у США. За оцінкою німецького інституту, в трьох країнах, що входять до десятки найбільш злісних забруднювачів навколишнього середовища, - США, Росії та Німеччині - відзначено скорочення викидів.

Сумарний обсяг викидів парникових газів зараз удвічі перевищує рівень 1990 року.

Джерела: bbc.co.uk та 24tv.ua

Детальніше »

Компанія Ахметова зупиняє аглофабрику в Маріуполі, щоб з’ясувати причини смогу

Від сьогодні товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», яке належить українському бізнесменові Рінату Ахметову, зупиняє аглофабрику заводу «Азовсталь» на 1 місяць для проведення детальної діагностики очисних систем і усунення можливих дефектів. Про це повідомляє прес-служба компанії. 

«Керівництво «Метінвесту» ухвалило рішення про додаткові заходи щодо поліпшення екологічної ситуації в Маріуполі. Ухвалено рішення зупинити аглофабрику «Азовсталі» з 12 листопада терміном на 1 місяць для проведення детальної діагностики очисних систем і усунення можливих дефектів. Надалі використання вторинних матеріалів з органічними домішками буде зведено до мінімуму», – мовиться у повідомленні прес-служби «Метінвест Холдинг».

Це сталося після багатотисячного мітингу, який відбувся в Маріуполі тиждень тому. Мешканці вийшли на вулиці задля того, щоб висловити протест проти забруднення повітря, яке досягло небачених досі масштабів.

Прес-служба також відзначає, що через глибоку кризу в металургійній галузі загальний збиток ММК імені Ілліча та МК «Азовсталь» складають понад 12 мільярдів гривень з 2009 по 2012 рік.

За оцінкою фахівців, ймовірною причиною посилення смогу і запаху останнім часом стала інтенсивна утилізація на аглофабриці МК «Азовсталь» вторинних матеріалів з шламонакопичувача меткомбінату, осушуваного в рамках затвердженої екологічної програми охорони Азовського моря. Ці вторинні матеріали характеризуються підвищеним вмістом органічних сполук, зокрема, торфу.

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »

Найбрудніші міста в світі та Україні

Два російських міста увійшли в десятку  найзабрудненіших місць на планеті, причому випередили навіть український Чорнобиль. Втім, і лідерами в цьому "антирейтингу" вони не стали - на перших місцях міцно закріпилися Китай та Індія. Список складений американською науково-дослідною організацією Інститут Блексміта, повідомляє британська газета The Daily Telegraph.

Перші дві позиції в "антирейтингу" належать Китаю. Перше місце дісталося місту Ліньфень, де видобувають вугілля, і всі місцеві підприємства використовують його як паливо. Це призвело до того, що повітря забруднилося неймовірно, а жителі почали страждаим від респіраторних, шкірних захворювань і раку легенів.

На другому місці - місто Тяньжінь - центр виробництва свинцю. Його вміст у повітрі та грунті в 10 разів перевищує норму. Особливо це позначається на дітях, у яких спостерігаються вроджені дефекти і проблеми розвитку.

Третю і четверту позицію займають індійські міста Сукінда і Вапі. В Сукінді розташована одна з найбільших в світі відкритих шахт хромової руди. Мешканці страждають від шлунково-кишкових крововиливів, туберкульозу і астми. Крім того, повсюдно відзначаються безпліддя або вроджені дефекти у дітей.

В Вапі зосереджено понад 50 промислових підприємств, які отруюють екологію важкими металами, пестицидами і хімічними відходами. Рівень ртуті в грунтових водах майже в сотню разів перевищує максимально допустимий за стандартами Всесвітньої організації охорони здоров'я.

П'ятим найбруднішим містом в світі визнано Ла Оройя в Перу. Через металовиробництва там високий рівень забруднення свинцем. У крові місцевих дітей він в середньому втричі перевищує норму ВООЗ.

Першим у списку серед російських міст представлено місто Дзержинськ. У Дзержинську, який вважається одним з найбільших в Росії центрів хімічної промисловості, екологія довгі роки грубо порушується скиданням у річку і похованням в землі шкідливих неочищених заводських відходів.Тривалість життя живуть там людей коротше, а смертність - в рази вище, ніж в середньому по країні, говориться в статті.

Друге - Норильськ. У Норильську - великому центрі кольорової металургії - катастрофічну ситуацію створює підприємство "Норільський нікель", з комбінатів якого здійснюються отруйні викиди в атмосферу. Місто буквально отруєно важкими металами.

Жителі Норильська живуть на 10 років менше, ніж інші росіяни. Вони більш схильні до алергії, астми, вад розвитку серцево-судинної системи, органів дихання і травлення, хвороби крові, розладів психіки. Також у них частіше розвиваються онкологічні захворювання. Ці два міста зайняли шосте і сьоме місця відповідно.

Слідом за Норильському в списку британської газети йде Чорнобиль - на восьмому місці. Там як і раніше сильні наслідки найвідомішої в світі ядерної катастрофи. Вони вже привели до тисяч смертей від раку і до цих пір викликають проблеми з диханням, захворювання вух, носа і горла, говориться в статті.

Крім України, в десятку найбрудніших місць планети потрапив ще один найближчий сусід Росії - Азербайджан. Його місто Сумгаїт на березі Каспійського моря було створено як центр нафтохімічної промисловості, що позначилося на його екології. Сумгаїт зайняв дев'яту сходинку.

Нарешті, останній рядок "антирейтингу" займає місто Кабве в Замбії, де добували свинець і цинк. Свинцевий пил покриває цілі райони, а в крові дітей рівень цього металу в 10 разів вище норми.

Нагадаємо, що Макіївка, Дніпродзержинськ, Одеса, Донецьк і Горлівка - найбрудніші міста України. За інформацією МНС, повітря в цих населених пунктах містить найбільшу кількість шкідливих речовин. Жителі промислових центрів дихають не тільки пилом, але і важкими металами, фенолом, фтористим воднем, бензапіреном, діоксидом азоту і іншими сполуками.

Рейтинг найбрудніших міст України

Індекс забруднення повітря:

1.Макіївка - 22,8

2.Дніпродзержинськ - 19,2

3.Одеса - 17,6

4.Донецьк - 16,0

5.Горлівка - 15,6

6.Єнакієве - 14,3

7.Маріуполь - 14,0

8.Дніпропетровськ - 13,3

9.Лисичанськ - 13,3

10.Сєверодонецьк - 13,2

11.Херсон - 13

12.Славянск - 12,5

13.Красноперекопск - 12,3

14.Запорожье - 11,2

15.Армянск - 10,7

16.Краматорск - 10,6

17.Луцк - 10,5

18.Хмельницький - 9,5

19.Ужгород - 9,4

20.Львів - 9,3

Середній показник по Україні - 8,7

Індекс забруднення повітря в місті визначається на підставі вимірів 162 постів, розміщених в 53 містах, і враховує викиди промисловості й автомобілів.

Джерело: vikna.stb.ua

Детальніше »