Українське товариство охорони природи
Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства.
Про зустріч Укрприроди з делегацією ЄС
Укрприрода прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ.
Про внесок України до нової глобальної кліматичної угоди
Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди визначено на рівні 60% – думки експертів розходяться.
Київській владі байдуже до велосипедистів?
Київські пішоходи та велосипедисти нині неабияк стурбовані власною безпекою, що засвідчила нещодавня акція, присвячена тижню безпеки на дорозі. Зокрема, вони хочуть облаштування пішохідних переходів та створення велодоріжок. Між тим представники київської влади констатують, що поліпшення велоінфраструктури у столиці, наразі не пріоритет.
Нині у Києві налічується близько 300 тисяч велосипедистів. І чимало з них страждають від відсутності порозуміння з автомобілістами та непристосованості столичної інфраструктури до їзди на велосипеді. Це констатує координатор Українського інформаційного центру велотранспорту Ксенія Семенова. Зокрема реконструкція Поштової площі, за її словами, вкотре засвідчила, що вся транспортна політика міста нині будується переважно навколо інтересів водіїв.
«Наскрізний проїзд у бік Подолу і Сагайдачного буде неможливий: там дві смуги руху будуть повертати на швидкісну естакаду і усім велосипедистам доведеться рухатися через підземний перехід, де буде багато сходів угору і униз і це буде незручно. Треба змінювати акцент і більше уваги приділяти громадському транспорту, пішоходам, велосипедистам та усім тим, хто займає менше простору у місті та несе меншу небезпеку», – пояснює дівчина.
Велодоріжки не в пріоритеті
Між тим нещодавню ситуацію, коли велосипедистам заборонили їздити на тротуарі коло Верховної Ради, Ксенія Семенова перебільшувати не радить. Каже, правила дорожнього руху передбачають, що на пішохідній частині велосипед треба вести у руках.
Іншої думки голова постійної комісії Київради з питань транспорту та зв’язку Дмитро Олійник. Подібні заборони він називає «дикістю», адже вважає, що таким чином «порушуються права громадян на вільне пересування».
Водночас чиновник погоджується, що київським велодоріжкам та велопарковкам до європейських стандартів ще дуже далеко. Утім зауважує: ситуацію змінити можна.
«Потрібно у генеральному плані, програмі стратегічного розвитку Києва і у програмах під час будівництва чи реконструкції доріг передбачати там, де це можливо, велодоріжки. По-друге, потрібно, щоб київський бюджет не розривався: скільки коштів виділити на зарплату вчителям і медикам, а скільки на такі от речі. На жаль, велодоріжки тут не в пріоритеті. На них виділяються не мільйони, а лише кількасот тисяч гривень», – говорить чиновник.
Велосипед має стати одним із важливих видів транспорту – Бригинець
Наразі ж недостатня кількість велопарковок заважає також і депутатам. Так, наприклад, опозиціонер Олександр Бригинець, приїхавши на своєму велосипеді на роботу, не зміг його прилаштувати. Адже на припарламентській території для цього відповідного місця не знайшлося.
Між тим депутата запевнили, що кілька велопарковок для парламентрів таки створять, проте в інших місцях. Зокрема біля парламентського комітету з питань культури і духовності, до складу якого входить Бригинець.
«Сподіваюсь, спільними зусиллями ця парковка буде наповнена велосипедами, і туди будуть приїжджати не лише депутати. Велосипед повинен стати одним із важливих видів транспорту у такому місті, як Київ. Це буде сприяти не лише розвантаженню пробок, але і покращенню екології міста», – прокоментував депутат це рішення і своєму відеоблозі.
Тим часом їздити на роботу на велосипедах уже давно стало доброю традицією для багатьох європейських чиновників. Наприклад, на велосипеді можна побачити британського прем’єра Девіда Кемерона, швейцарського міністра оборони, захисту населення та спорту Улі Маурера чи, наприклад, голландського держсекретаря із соціальних питань та зайнятості Джейта Клейн Сма.
Водночас, дані Європейської комісії свідчать, що пересуванню на велосипеді надають перевагу близько 9 відсотків її чиновників.
Джерело: radiosvoboda.org
Iз 2 до 11%...
До 2020 року Україна планує у п’ять разів збільшити частку відновлювальної енергетики в енергобалансі країни
Альтернативній енергетиці хочуть додати міці. Так, депутатам пропонують розширити список компаній, які працюють в Україні за «зеленим» тарифом. Відповідні зміни містяться в зареєстрованому в парламенті законопроекті №2946 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії». В пояснювальній записці до нього сказано, що до червня 2013 року українська влада має розробити Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. У ньому частку альтернативної енергетики в енергобалансі країни буде встановлено на рівні 11%. «Беручи до уваги поточний внесок відновлюваних джерел енергії на рівні 2% (згідно енергобалансу України за 2011 рік), це означає більш ніж п’ятикратне зростання виробництва енергії з відновлюваних джерел за відносно короткий проміжок часу. Таким чином, постає необхідність у запроваджені додаткових стимулів щодо активізації розвитку сектору відновлюваних джерел енергії в Україні», — сказано в пояснювальній записці законопроекту.
Для цього, на думку розробників, потрібно: збільшити коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу; розширити термін «біомаса» (включати до нього не тільки відходи лісового та сільського господарства, а й продукти з них: дрова, пелети/гранули, тріска, енергетична верба як паливо для ТЕЦ/ТЕС на біомасі, силос кукурудзу); зменшення місцевої складової в загальних обсягах закуповуваному обладнанні для таких об’єктів тощо.
Крім того, не вирішеним залишається питання встановлення «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з побутових відходів та при сумісному спалюванні біомаси та викопного палива. За підрахунками розробників документу, понад 65% по масі і більше 50% по енергії в побутових відходах складає біомаса. Тому отримана з них енергія — відновлювальна. «При «зеленому» тарифі терміни окупності сучасних сміттєспалювальних заводів скоротяться до 10 років (без суттєвого підвищення тарифів за утилізацію побутових відходів) і можуть стати цікавими для інвестування», — йдеться в пояснювальній записці про запровадження такого тарифу для цього напрямку. Що ж, документ цікавий і неоднозначний, тому й викликає різні оцінки навіть в таборі самих розробників. Прокоментувати основні його положення «День» попросив екс-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка:
Альтернативна енергетика розвивається в Україні давно. Є підприємства, які виробляють чисту енергію та потрібне для її виробництва обладнання. Це правильно, бо вписується в загальносвітовий тренд. Наприклад, Європа ставить перед собою завдання за кілька років довести частку альтернативної енергетики до 20% у загальній системі енергобалансу. Ми також рухаємося в цьому тренді. Законопроект покликаний сприяти прискореному розвитку виробництва альтернативної енергії, наприклад, з відходів. Ще одна тема — сміттєспалювальні заводи. Сьогодні багато дискутують про це, але в світі є багато позитивних прикладів. Наприклад, у Монако в центрі міста розміщено завод, на який звозять сміття і спокійно без шкоди для здоров’я людей і довкілля його утилізують. А що в Україні? Перспектива засмічення мільйонів квадратних кілометрів землі побутовими відходами нікого не приваблює. Відходи потрібно переробляти. У світі як мінімум 30% всього сміття проходить вторинну переробку. Україна також має цим займатися. Як цього досягнути? Стимулами. З другого боку, попри те, що я є одним з ініціаторів законопроекту, я підтримую його не повністю. Наприклад, не згодний з пунктом про те, що частку обладнання місцевого виробництва для альтернативних об’єктів треба зменшувати. На мій погляд, в Україні виробляється достатньо такого якісного обладнання, і його треба використовувати.
Автор: Наталія Білоусова, «День»
Джерело: day.kiev.ua
ООН пропонує нагодувати нужденних жуками та цвіркунами
Населенню Землі слід вживати в їжу більше комах, щоб впоратися з можливими труднощами у виробництві достатніх обсягів продовольства. Про це повідомляється в дослідженні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) і нідерландського Вагенінгенского університету.
"Їжте комах, їх багато, це багате джерело протеїнів і мінералів", - заявила на презентації доповіді голова департаменту лісового господарства FAO Єва Урсула Мюллер.
Про це повідомляє Agence France-Presse, передає "Лента".
За її словами, комахи є вишуканою і поживною їжею, яку вживає третина населення Землі.
Комахи в якості продукту мають ряд переваг, відзначають експерти.
Зокрема, щоб виростити 1 кілограм придатних в їжу комах потрібно всього 2 кілограми корму, тоді як для виробництва 1 кілограма яловичини потрібно 8 кілограмів корму. Комахи є джерелом протеїнів, хороших жирів, кальцію, заліза і цинку.
Наприклад, цвіркунам для виробництва кілограма протеїну потрібно в 12 разів менше корму, ніж коровам, і в чотири рази менше, ніж вівцям.
Яловичина містить всього 6 грамів заліза на 100 грам продукту, тоді як у сарани цей показник становить 8-20 грамів.
У дослідженні наголошується, що збільшувати споживання комах в їжу можна не побоюючись за довкілля, оскільки їх вплив на природні процеси обмежена.
Крім того, комахи дуже швидко розмножуються, і людство навряд чи зможе знищити небудь вид цього класу тварин.
За підрахунками експертів ООН, у світі в їжу вживається близько 1,9 тисячі видів комах.
Майже третину від обсягів споживання становлять жуки, 18%- гусениці, 14% - оси, бджоли і мурахи, 13% - коники, цвіркуни і сарана.
Страви з комах популярні в Африці, Латинській Америці, Південно-Східної Азії.
FAO прогнозує, що до 2030 року населення Землі збільшиться з нинішніх 7 до 9 мільярдів осіб.
В організації попереджають, що необхідність забезпечувати продуктами населення може призвести до виснаження водних ресурсів та вирубці лісів під пасовища для тварин.
Джерело: real-economy.com.ua
Під загрозою - 50% рослин і 30% тварин
Понад половина поширених видів рослин і третина видів тварин можуть втратити їхні природніт середовища внаслідок змін клімату. Згідно з висновками нового дослідження, якщо температури зростуть на більше, ніж 2C, то видова біорізноманітність у світі постане перед загрозою.
Вчені однак стверджують, що шкоду видам і середовищу можна зменшити, якщо вжити негайних дій для скорочення викидів в атмосферу газів, які викликають парниковий ефект.
Результати дослідження опубліковано в спеціальному виданні Nature Climate Change.
Міжнародна група вчених розглядала наслідки глобального зростання температур на майже 50 тисяч поширених видів тварин і рослин.
Дослідження вивчало вплив потепління на 50 тисяч видів
У центрі уваги дослідників було те, як зростання температур і кількість опадів позначиться на природному середовищі цих видів. Дослідники розглянули кілька варіантів розвитку подій і позначили на мапах ті ділянки, які все ще будуть здатні підтримувати існування видів.
Згідно з прогнозом науковців, якщо не докладати зусиль для скорочення викидів парникових газів, то у 2100 році глобальна температура зросте на 4C порівняно із доіндустріальними показниками.
За такого сценарію 34% видів тварин і 57% видів рослин втратять понад половину свого природного середовища.
За словами доктора біологічних наук Рейчел Воррен з Університету Східної Англії, це справить величезний вплив на все життя на планеті.
"Наше дослідження прогнозує, що зміни клімату сильно скоротять різноманітність навіть найбільш поширених видів у більшості частин світу, - каже дослідниця. - Ця втрата біорізноманітності значною мірою збіднить біосферу і призведе до втрати багатьох екосистем".
"Для людини це також матиме наслідки, бо ці види важливі для таких процесів як очищення повітря і води, запобігання повеням, обмін поживних речовин чи екотурихи", - додала Рейчел Воррен.
Дослідження прогнозує, що найгіршими будуть наслідки для екосистем Африки, Центральної Америки, Амазонії і Австралії.
Але якщо стрімко скоротити викиди парникових газів, то вплив на біорізноманітність буде набагато меншим, прогнозують вчені.
Якщо викиди досягнуть піку у 2016 році, а зростання температур вдасться обмежити 2C, тоді втрати природного середовища видів можна буде зменшити на 60%.
"Гарні новини полягають у тому, що наше дослідження надає нові докази того, як швидкі дії задля скорочення викидів CO2 та інших парникових газів може зупинити втрату біорізноманітності, скоротивши глобальне потепління до 2C, а не чотирьох градусів, - каже доктор Воррен. - Це дозволить виграти час - до 40 років, за нашими підрахунками, - протягом якого рослини і тварини зможуть достосуватися до потеплішання на 2 градуси".
Автор: Метт Макґра (кореспондент з питань науки, BBC World Service)
Джерело: bbc.co.uk
Рівень CO2 в атмосфері подолав символічну межу
Рівень двоокису вуглецю в земній атмосфері - вперше в історії людства - піднявся вище показника 400ppm, кажуть американські дослідники. "Обсерваторія Кілінга" на Гаваях веде найдовші безперервні замірювання вмісту парникових газів, які є головними чинниками кліматичних змін.
Замірювання, які роблять на вершині вулкану Мауна-Лоа, в четвер показали 400,03 ppm (молекул вуглекислого газу на мільйон молекул інших газів а атмосфері)
Обсерваторія міститься на вулкані Мауна-Лоа (Гаваї)
Востаннє такий високий вміст CO2 в атмосфері Землі був 3-5 мільйонів років тому, задовго до появи людей, коли клімат був набагато тепліший.
Вуглекислий газ - найважливіший з газів, що викликають парниковий ефект, результат спалювання вуглеводнів на зразок вугілля, нафти і газу.
Зазвичай у зимові місяці вміст CO2 в атмосфері зростає, однак з приходом весни в північну півкулю він зменшується, бо його всмоктує молода рослинність.
Це означає, що найближчими тижнями вміст двоокису вуглецю буде нижчим за 400 ppm, однак тенденція до зростання залишатиметься на майбутнє
Коли відомий американський вчений Чарльз Кілінг у 1958 році почав замірювати вміст CO2 на цьому вулкані, концентрація газу становила 315ppm (315 молекул CO2 на мільйон молекул повітря).
Відтоді ці замірюванні ведуться безперервно і показують невпинне зростання вмісту вуглекислого газу.
Джерело: bbc.co.uk
Песці вимирають через отруєння ртуттю
Вчені встановили, що рівень ртуті в організмах тварин залежить від чого, чим вони харчуються. Вчені дослідили, що песці, які харчуються зловленою в океані здобиччю, страждають через небезпечний рівень ртуті. Популяція цих тварин різко впала на одному із островів, що належать Росії, і науковці вважають, що саме токсин був основною тому причиною.
За оцінками ООН, вміст ртуті у водах світового океану за останні 100 років подвоївся, і на арктичному узбережжі його більше, ніж будь-де у світі.
На невеликому російському острові Мідний, який входить до архіпелагу Командорських островів у північній частині Тихого океану, песці виживають за рахунок морських птахів, а також інколи харчуються тушами тюленів.
Чисельність песців на острові у 1970-х з незрозумілих причин стрімко зменшилася. І хоча зараз кількість цих тварин, що перебувають під загрозою зникнення, є стабільною, багато з них у поганому стані і мають низьку масу тіла.
Раніше вченні вважали, що їх популяція скоротилася через інфекцію, але вони так і не змогли виявити її збудника.
"Ми почали шукати різні патогенні мікроорганізми, які можуть бути причиною проблем зі здоров'ям песців і високої їх смертності, але ми не змогли нічого знайти", - розповів головний автор дослідження, доктор Габор Чіржак з Інституту Лейбніца.
Та коли вчені дослідили зразки хутра песців і їжі, яку їдять тварини, вони виявили значний вміст ртуті. За словами пана Чіржака, саме ця речовина могла викликати ті симптоми, які вони спостерігали серед тварин, і саме морське середовище є джерелом її походження.
Колір хутра песців змінюється, залежно від пори року
Водночас, науковці отримали зовсім інший результат, коли вони порівняли дані російських песців із їхніми ісландськими родичами, які живуть на суші і харчуються не-морськими птахами та гризунами. Рівень отрути у них виявився набагато нижчим.
"Якщо ми хочемо зберегти песців, то краще інвестувати в захист популяції, яка живе на суші, де ми можемо підтримувати їх протягом тривалого часу, ніж тих тварин, що живуть у прибережній зоні, де дійсно непросто відрізати їх від джерела збудника, яким є морське середовище", - вважає Габор Чіржак.
Дослідження також піднімає деякі важливі питання щодо того, як ртуть накопичується в морському харчовому ланцюгові в Арктичному регіоні.
Вміст цієї речовини у воді протягом десятиліть пов'язували із промисловим забрудненням, але нещодавні дослідження НАСА дали вченим привід припускати, що допомогти виштовхнути на поверхню ртуть могло зниження рівня арктичного крижаного покриву.
Глобальна боротьба проти згубного впливу ртуті на середовище отримала новий поштовх на початку цього року, коли понад 140 країн-членів ООН погодили текст юридично обов'язкової до виконання міжнародної конвенції з контролю над забрудненням довкілля ртутними відходами.
Джерело: bbc.co.uk
ЄС обмежує пестициди, щоб урятувати бджіл
Голосування у ЄС відкрило Європейській Комісії шлях до того, щоб обмежити використання пестицидів, які, згідно з висновками вчених, викликають загибель бджіл. В усіх країнах Європи виникло занепокоєння через вимирання популяцій бджіл. Дослідники вважають, що бджолам шкодять неонікотиноїди в деяких пестицидах, які розпилюють над сільськогосподарськими полями у країнах Європи.
Європейська Комісія хоче обмежити використання таких пестицидів і використовувати їх для тих сільськогосподарських культур, які не вимагають запилювання бджолами чи іншими запилювачами.
Однак багато європейських фермерів та агрономів заперечують проти обмежень на тій підставі, що даних, які пов'язують загибель бджіл із неонікотиноїдами, недостатньо.
За заборону проголосували 15 країн ЄС, цього недостатньо для прийняття рішення. Але згідно з правилами ЄС Європейська Комісія тепер запровадить обмеження терміном два роки на використання неонікотиноїдів у сільському господарстві.
Європейська Комісія планує запровадити мораторій на використання неонікотиноїдів уже з 1 липня цього року.
Що таке неонікотиноїди?
- Нікотин смертельно небезпечний не лише для людей. Ця хімічна речовина вкрай отруйна для комах
- Пестициди-неонікотиноїди - нові нікотиноподібні хімічні речовини, які вражають центральну нервову систему комах, але менше шкодять ссавцям і довкіллю, ніж більшість інших пестицидів
- Пестициди цього типу розчинні у воді, що означає, що ними можна обробити ґрунт, унаслідок чого їх вбирає ціла рослина. Вони називаються "системними", тобто, перетворюють цілу рослину на джерело отрути: корені, стебла, листки, квітки і пилок
- Неонікотиноїдами часто обробляють насіння перед висаджуванням чи сіянням.
Лобісти за і проти
Британія не підтримує заборону на неонікотиноїди через те, що вважає аргументи дослідників недостатньо переконливими.
Багато експертів вважають, що до занепадання бджіл у Європі доклалися кілька факторів: крім хімікатів у пестицидах, за їхніми словами, популяції бджіл потерпають від паразитів, вірусів і загального занепаду бджільництва.
Директор з питань сільськогосподарської політики ЄС природозахисної організації Greenpeace Марко Контьєро сказав, що голосування в понеділок "чітко показало переважно наукову, політичну і громадську підтримку заборони пестицидів".
"Країни, які виступали проти заборони, програли", - сказав пан Контьєро.
За словами дослідників, комахи на зразок медоносної бджоли запилюють приблизно третину світових врожаїв сільськогосподарських культур.
Минулого місяця голосування у ЄС не дало однозначного результату, тому пропозицію про заборону деяких видів пестицидів винесли на розгляд апеляційного комітету, який призначив голосування на 29 квітня. Друге голосування також не дало однозначної відповіді.
Часткові обмеження на застосування неонікотиноїдів уже діють у Франції, Німеччині, Італії і Словенії.
До групи неонікотиноїдів входять три пестициди: клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам.
За словами кореспондента ВВС у Брюсселі Криса Морріса, Європейську Комісію активно переконували перед голосуванням і опоненти, і прихильники заборони неонікотиноїдних пестицидів.
За заборону зібрали майже 3 млн підписів, прихильники планують нові демонстрації в понеділок.
Не менш активними лобістами виступили хімічна промисловість і виробники пестицидів, які кажуть, що заборона завдасть шкоди виробництву продуктів харчування у Європі.
Мораторій ЄС не поширюється на озимі культури. Він забороняє продаж і використання насіння, обробленого неонікотиноїдними пестицидами.
Джерело: bbc.co.uk