ЕКОЛОГІЧНИЙ КАЛЕНДАР ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПРИРОДИ

ЖИТТЄВИЙ ПРИРОДНИЙ ЦИКЛ 2019-2020

В Е С Н А

Березень

1 березня – початок життєвого природного циклу: «весна – літо – осінь – зима». Розподіл року у давніх слов’ян визначався типовими природними для всіх наочними знаменнями (ознаками). Рік починався з першого весняного місяця – березня, тому що з цієї пори природа пробуджується до життя, і світлі боги приступають до створення свого благодатного царства.

9 березня – 205 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

14 березня – Всесвітній день боротьби проти гребель, на захист річок, води і життя. Акції та просвітницькі заходи на підтримку річкових екосистем повинні заставити зважено підходити до питання зарегулювання стоку річок, затоплення заплавних лук та боліт, спустошення долинних ландшафтів та втрати біорізноманіття.

20 березня – Всесвітній день Землі. Святкується у день весняного рівнодення з метою спонукати людей бути уважнішими до крихкого і вразливого довкілля планети Земля, об’єднання людства навколо вирішення проблеми забруднення і погіршення довкілля, захисту природних ресурсів та ощадливого природокористування.

20 березня – Всесвітній день щастя. Індекс щастя відображає якість життя людей з урахуванням стану довкілля, зокрема кліматичних умов, і має на меті допомогти державним керівникам, політичним і громадським діячам краще реагувати на потреби і сподівання населення з метою підвищення добробуту і сталого розвитку. Україна в міжнародному рейтингу 2018 року займала 138 місце (у 2017 – 132 місце).

21 березня – Всесвітній день лісів. Традицію відзначення Дня лісу започатковано у 1971 році під час загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, метою яких було обговорення вміння цінувати значення власних лісових ресурсів. Акція підтримана Організацією ООН з питань продовольства та сільського господарства.  

22 березня – Всесвітній день охорони водних ресурсів. Цей день започаткований на Міжнародній Конференції з довкілля та розвитку у Ріо-де-Жанейро (1992 рік) і націлений на збереження запасів прісних вод та охорону їх від забруднення.

Упродовж місяця – Проведення екологічних акцій: «Зелена хвиля подвір’я», «Первоцвіти», «Птахи прилетіли», «Увага – нерест».

Квітень

1 квітня – Міжнародний день птахів (День зустрічі птахів). Міжнародний день птахів відзначається щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.

15 квітня – День екологічних знань. Основне завдання цього дня – поширення екологічних знань та формування екологічної культури, інформування громадськості про стан навколишнього середовища, виховання екологічного мислення людей.

20 квітня – День довкілля. В цей день проводиться комплекс заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних об'єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням природоохоронного законодавства тощо.

22 квітня – Міжнародний день Землі. 22 квітня 1970 р. у Нью-Йорку студенти, школярі та їхні вчителі вперше організували національний День Землі, запропонувавши зазирнути вглиб екологічних проблем і разом пошукати їх вирішення. З 1990 р. цей день проголошено міжнародним, в Україні відзначається з 1992 року.

26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи. Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. В цей день у 1986 році сталася найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки в Україні, а й у всьому світі. Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети.

Упродовж місяця – Проведення екологічних акцій: «До чистих джерел», «Малим річкам – нашу турботу і захист».

Травень

1-10 травня. Проведення екологічних акцій: «До чистих джерел»; «Весняна декада спостережень за птахами».

12 травня – День екологічної освіти. Відзначається науковими та навчальними закладами, урядовими та неурядовими організаціями, громадськими університетами «Природа» шляхом проведення конференцій, круглих столів, семінарів з метою формування екологічної свідомості населення.

18 травня – Міжнародний день рослин. Проводиться під егідою Європейської організації біології рослин (Europen Plan Science Organization) з 2012 року. Метою цієї ініціативи є поширення знань у галузі наук про рослини, а також поглиблення природничої освіти та поширення мистецтв, пов'язаних з рослинним світом.

19 травня – День науки. Професійне свято працівників науки, яке відзначається щорічно у третю суботу травня.

22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття. Основні фактори, що сприяють втраті біологічного різноманіття і які необхідно попереджувати: втрата та фрагментація природного середовища; конкуренція з боку інвазивних видів; забруднення навколишнього середовища; глобальні кліматичні зміни; опустелювання; зростання населення і надмірне споживання; безрозсудне використання природних ресурсів.

24 травня – Європейський День парків. Організований Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARC Federation) – організацією, яка об'єднує природні території, що охороняються, у 36 європейських країнах.

Упродовж травня – червня: сезон спокою в лісах та мисливських угіддях. Проведення операції «Чисте повітря». Громадськими та державними екологічними інспекторами проводяться перевірки дотримання нормативів шкідливих викидів в атмосферу транспортними засобами та підприємствами в містах і на шляхах України.

Л І Т О

Червень

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища. Проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 р. Його відзначення привертає увагу світової громадськості до глобальних екологічних проблем, вимагає від державних органів влади реальних дій щодо збереження довкілля, передбачає організацію заходів щодо очищення територій проживання та відпочинку від забруднення.

17 червня – Всесвітній день боротьби з оспустелюванням та посухами. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році (резолюція 49/114). Тоді ж була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням. Державам запропоновано присвятити цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародного співробітництва у боротьбі з опустелюванням і наслідками посух.

27 червня – Всесвітній день рибальства. Це свято встановлене рішенням Міжнародної конференції з регулювання і розвитку рибальства (1984 р., Рим).

Липень

4 липня – Всесвітній спелеопост. Свято дослідників підземель. У цей день дослідниками кажанів (хіроптерологами) ведеться облік мешканців печер.

7 липня – День працівників природно-заповідної справи в Україні. Відзначається вагомий внесок працівників природно-заповідної справи у збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття, розвиток територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

26 липня – 73 роки з дня створення Українського товариства охорони природи. 26 липня 1946 року Рада Міністрів України прийняла Постанову № 1273 про утворення Українського товариства охорони природи.

Друга половина липня – Проведення екологічних операцій: «Зелена аптека»; «Браконьєрству – заслін».

Серпень

16 серпня – Міжнародний день захисту бездомних тварин. Людина може прихистити бездомну тварину на деякий час або знайти для неї тимчасове місце проживання, нагодувати, розмістити оголошення про пошук господарів в Інтернеті, передати корм та ліки в зоозахисні організації, допомогти їм фінансово тощо.

28-29 серпня – Міжнародна ніч кажанів. Ця дата відзначається з метою привернути увагу до проблем охорони кажанів та позбавити жителів Землі від забобонного страху перед ними.

Упродовж місяця – Проведення операції «Зелена аптека». Одна з найкорисніших для здоров’я людей акція щодо збору лікарських рослин.

О С І Н Ь

Вересень

11 вересня – День утворення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина та природа будуть жити у гармонії.

12 вересня – Всесвітній день журавля. Рятуючи зникаючого американського журавля, вчені підкладали його яйця у гнізда журавлів інших видів. День, коли на гніздування відлетів цілий виводок врятованих птахів, і став екологічним святом.

16 вересня – Міжнародний день захисту озонового шару. Відзначається з 1995 р. в день підписання Монреальського протоколу про речовини, які руйнують озоновий шар. Його планетарне значення – знешкодження шкідливого для біосфери ультрафіолетового випромінювання та збереження життя на Землі.

18 вересня – День працівників лісу в Україні. У цей день проводяться конференції, семінари, організовуються виставки, що роз’яснюють значення лісів для охорони природи, боротьби з опустелюванням, повенями та селями.

26 вересня – Всесвітній день моря. Відзначається з 1978 року в останній четвер вересня. Мета – привернути увагу людства до того, який непоправний збиток морям і океанам наносять перелов риби, забруднення водоймищ, глобальна зміна клімату.

30 вересня – 1 жовтня – Міжнародні дні спостереження за птахами. Учасники днів спостережень рахують птахів у своїх пунктах спостережень і через національні центри повідомляють дані до Єдиного європейського центру обліку. В Україні центр Euro Birdwatch знаходиться в Українському товаристві охорони птахів.

Упродовж місяця – Всеукраїнська акція «Чиста Україна – чиста Земля». Організована Асоціацією міст України та Українським товариством охорони природи. Проводиться щорічно за спільним зверненням організаторів акції.

Жовтень

4 жовтня – Міжнародний день захисту тварин. Цей день покликаний виховувати у людей дбайливе і відповідальне ставлення до тварин, особливо бездомних; недопущення жорстокості по відношенню до тварин, гуманне поводження з ними; підгодівля та надання притулку на зимовий період.

6 жовтня – Всесвітній день охорони місць існування. Має на меті привернути увагу людства до проблеми збереження середовища існування фауни планети Земля.

13 жовтня – Міжнародний день захисту від стихійних лих. У цей день організація Об’єднаних Націй закликає органи місцевого самоврядування і громади посилити рішучість своїх дій щодо попередження стихійних лих і готовності до них.

31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря. У 1996 р. у цей день шість причорноморських країн: Болгарія, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина та Україна підписали «Стратегічний план дій щодо реабілітації та захисту Чорного моря».

Проводяться масові заходи, конференції, круглі столи, виставки, конкурси і вікторини, мета яких – привернути увагу до проблем моря простих громадян, формувати їх думку щодо сприяння у збереженні чистоти басейну, виховувати екологічну культуру населення.

Упродовж жовтня – Проведення акції «Чисте повітря». Громадськими та державними екологічними інспекторами проводяться перевірки дотримання нормативів шкідливих викидів в атмосферу транспортними засобами та підприємствами в містах і на шляхах України.

Листопад

1 листопада – 113 років з дня зародження громадського природоохоронного руху Українського товариства охорони природи. У цей день 1906 року викладачі та студенти Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна об’єдналися у гурток любителів природи, який згодом, у 1946 році, офіційно оформився у Харківську обласну організацію Українського товариства охорони природи.

6 листопада – Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів. Генеральна Асамблея ООН 5 листопада 2001 року оголосила 6 листопада кожного року Міжнародним днем попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів.

Україна у порятунок Планети зробила найбільший внесок – першою і єдиною з ядерних держав світу віддала свій третій за потужністю ядерний арсенал в обмін на гарантії безпеки. Однак згодом стала жертвою агресії, зазнаючи катастрофічних, у тому числі екологічних, втрат. Саме тому уся світова спільнота повинна підтримувати Україну.

У цей день світова громадськість має виступати за припинення воєн та збройних конфліктів, захист навколишнього середовища, зменшення військових бюджетів та спрямування зекономлених коштів на розв’язання глобальних екологічних проблем.

10 листопада – Всесвітній день науки за мир і розвиток. Покликаний підкреслити найважливішу роль, яку відіграє наука в розвитку суспільства; сприяти діалогу громадськості і науки у вирішенні найгостріших проблем планетарного масштабу; нагадувати міжнародному співтовариству про те, що науково-технічні досягнення необхідно використовувати в інтересах миру та розвитку на благо людству.

15 листопада – День вторинної переробки відходів. Цей день проводиться з метою залучення уваги громадськості, промислових структур до проблеми вторинної перероб­ки відходів. Доречна організація акцій з вторинної переробки кольорових і чорних металів, зношених покришок від автомобілів, пластикових пляшок, паперу. 

20 листопада – Всесвітній день боротьби з курінням. Цей день має на меті нагадати курцям про шкідливість куріння і закликати їх звільнити світ та навколишнє середовище від тютюнового диму.

Упродовж місяця – Проведення операції «Зустріч зимуючих птахів». У цей період привертається увага населення міст та сіл до створення місць підгодівлі птахів.

З И М А

Грудень

3 грудня – Міжнародний день боротьби з пестицидами. День боротьби з пестицидами відзначається з 1984 р., коли на заводі в Бхопалі (Індія) сталася екологічна катастрофа. У цей день екологи всього світу проводять акції та протести, нагадуючи про накопичення у довкіллі значної кількості шкідливих хімічних речовин, зокрема пестицидів, які акумулюються в довкіллі і в організмах людей і тварин.

11 грудня – Міжнародний день гір. Проголошений 57-ю Генеральною Асамблеєю ООН у 2003 році з метою привернення уваги до проблем розвитку гірських районів планети і необхідності надання допомоги їх населенню. В цей день прийнято організовувати заходи з метою пропаганди сталого розвитку гірських регіонів. Гори мають велике значення для виживання глобальної екосистеми планети.

Упродовж місяця – проведення операцій: «Ялинка», «Підгодівля звірів і птахів», «Попередження заморів риби».

Січень 2020

Упродовж місяця – Підгодівля диких і бездомних звірів та птахів, збереження рибних запасів від заморів. Організація спільно з лісівниками місць підгодівлі тварин; розташування в парках, скверах та на присадибних ділянках годівниць для птахів; прорубування на водоймах під час сильних морозів ополонок та лунок.

11 січня – День заповідників і національних парків. Вперше День заповідників і національних парків почав відзначатися в 1997 році за ініціативою Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи.

18-25 січня – Великий зимовий облік птахів. Міжнародна екологічна акція, заснована у 1990 році у США для спостереження за птахами у Різдвяні свята з допомогою оптичних приладів, фотоапаратури, відеокамер та ін.

Лютий 2020

Упродовж місяця – Підгодівля диких і бездомних звірів та птахів, збереження рибних запасів від заморів. Організація спільно з лісівниками місць підгодівлі тварин; розташування в парках, скверах та на присадибних ділянках годівниць для птахів; прорубування на водоймах під час сильних морозів ополонок та лунок.

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь та день Байбака. Міжнародна екологічна акція на честь підписання Рамсарської  конвенції про охорону важливих для збереження біорізноманіття водно-болотних угідь; спостереження за байбаками, що своєю поведінкою прогнозують характер наступної погоди.

19 лютого – Міжнародний день охорони морських ссавців. Міжнародна акція захисту китів та інших морських ссавців. В Україні це свято називають днем захисту чорноморських дельфінів.

Всеукраїнська рада Українського товариства охорони природи

Детальніше »

СИЛИ Й ЗАВЗЯТТЯ У НОВОМУ РОЦІ

«Щезнуть сльози, сум, нещастя,
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувать
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі»

Іван Франко, Гімн, 1880 р.

Шановні  члени Українського товариства охорони природи, відважні й безкорисливі зберігачі основи життя!

Щиро вітаю вас, рідних і близьких, усіх наших співвітчизників з Новим 2019-м роком і Різдвом Христовим!

Бажаю впевненості і віри у могутність об’єднаного народу, сили й завзяття у боротьбі за своє майбутнє, непохитної віри в перемогу!

Нехай у Новому році, осяяному Різдвом Спасителя, на нашу вічну й красиву землю прийдуть мир, благополуччя, енергія творення з невичерпних, чистих джерел Природи України!

З повагою
Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

31 грудня 2018 року                   

Детальніше »

«ДОРОГА...» ВАСИЛЯ ІВАНИНИ

Василь ІВАНИНА – відомий український письменник видав новий роман «ДОРОГА ВІД ЩАСТЯ» (К.: Ярославів вал, 2018. – 238 с.).

Зазвичай ми бажаємо один другому щастя, а тут раптом «Дорога від Щастя». Чому? Бо події, яким присвячено роман, проходять у поліському селі Щастя, яке колись називалося Церковище, але радянська влада вирішила, що має бути щастя у кожному селі, навіть якщо люди живуть у злиднях і тяжко працюють від зорі до зорі.

Події, точніше – ціла епоха простирається від війни до війни, довжиною у сім десятків років. Видно, що усе це було пережито й вистраждано самим автором ще з голодного повоєнного дитинства.

Якщо спробувати дати визначення роману одним словом, то, на мою думку, це – роман-дзвін. Не будемо питати, по кому він дзвонить – кожен, хто його почує, вирішить сам.
«А тому ніколи не питай, по кому дзвонить дзвін; він дзвонить і по тобі» – ці слова англійського поета Джона Донна (1572-1631) взяв епіграфом до свого роману Ернест Хемінгуей 75 років тому.

Білоруський письменник Василь Биков вміщував у свої романи події одного дня. Наш Василь Іванина простелив через свою «Дорогу…» життя одного героя – від війни до війни, від маленького Петрика, батько якого не вернувся з фронту у 44-му, і до діда Петра, який, вийшовши через ліс стрічати свого рідненького, так же рано осиротілого внука, і присівши безсило на окоренок зламаної сосни, благає: «Господи, не забирай моїх останніх сил, …не забирай мене до себе, ще встигнеш. Бо хто ж стріне мого Назарчика? Хто, якщо не дід?...» (с. 238).

Цим останнім питанням, кинутим у вічність, без сподівання на відповідь, автор і закінчує свій роман-дзвін. Закінчує, але не завершує – це вже не його справа, а лиш тих, по кому той дзвін б’є.

Починає ж свою «Дорогу…» автор з безжально поставленого діагнозу цілій епосі: «Зла сила змітає з родючої землі хати, цілі села, в яких було повно люду, стирає й пам'ять про донедавна живих селян. І вигарцьовує та зловорожа сила на спустошених землях і мертвих помешканнях танок своєї перемоги». І з болем задається першим питанням: «Піррової перемоги над ким?... Та в кого прохають захисту мовчазні свідки сучасного варварства і суцільної байдужості?» (с. 15).

От між першим і останнім запитаннями без відповіді, кинутими у Простір, автор і виписує свій роман – бездоганно точний образ українського Полісся за сімдесят років. За цим романом, прийде час, будуть вивчати історію краю, звичаї і менталітет людей – смиренних і струджених (написав «струджених» і прийшли слова Спасителя з Образу у Видубицькому монастирі: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас…» – Мф. 11:28-30).

Відображено в «Дорозі…» усе – і постійний голод дитини, яка пасла череду, щоб допомогти матері вижити й не дати дітям вмерти з голоду; і дитяче куріння гуртом висохлого листя вільхи, зібраного у дощ в середині куща; і ранкові загадування бригадиром роботи на цілий день матері; і жебрацькі трудодні та ще й погрози списати їх за найменшу провину; і обкладання податками за кожне деревце в саду; і скручений дротом носик у чоботі, аби їсти не просив; і прагнення батьків понад усе дати дитині освіту, щоб не залишалася в колгоспі «Червоний пахар», а вибивалася в люди («Учись дитино, бо темному і неграмотному гірко живеться» - с. 36); і тепла картопля у полив’яній мисці на вечерю; і такий достаток у прокурорів, що «навіть уявити не міг, як це людям по війні вдається купатися в розкошах» (с. 41); і багато чого іншого.

Згадується в романі і знаменита «Варенична» на Хрещатику, куди завжди намагалися зайти приїжджі з села Щастя до Києва, щоб скуштувати щастя у варениках з м’ясом і сиром; і політ Гагаріна у космос з несамовитою ейфорією, що ось ми які передові – випередили американців, головного ворога; і те, як семимильними шагами йдемо до щасливого життя; і те, як Радянський Союз несе світові мир і щастя…

Тільки не вдавалося пропаганді обманути дівоче серце. «Невже існують два світи: прорив у щасливе майбутнє людства – і струджені люди, її земляки, змучені злиднями й нестатками?», задавалася ще одним риторичним питанням наречена курсанта військового училища з села Щастя. «Не тулиться одне до одного тріумф і життя доведених до відчаю земляків» (с. 59-60).

«Дорога – ціла магістраль, а не стежка» (с. 149). Пройшов капітан Петро Прокопович і через Афганістан, був тяжко поранений, але не здався і наперекір долі не став «черевики й чоботи латати», а став учителем у школі. Кожному з його учнів «випала своя доля і свій шлях, та всі вони, хто краще, хто гірше, відбулися в житті» (с. 213).

Минула перебудова… Вирував Хрещатик, настали і відбулися зміни… Пройшов референдум першого грудня…

З Києва до батька в село Щастя приїхав син. І Петро говорить синові: «Системи змінюються, а пройдисвіти остаються вірними своїм принципам – прилаштуватися будь-що. Який без них світ? Ніякий. Вони вічні і невмирущі. Вони були, є і будуть в усі часи, в усі епохи, допоки житиме людина на Землі.

Такі, як ми, лишаються завжди в тіні. Таких, на щастя, більшість, бо уяви собі, якби всі були пройдисвітами? То вони одне одного зжерли б із потрохами, а світ згинув би.

З нас вони глузують. Не вміємо ми жить, кажуть. Не вміємо так, як вони, не вмієм. Це точно.
Батько ніби посвітлів, а на його чолі розійшлися зморшки – те, що він щойно сказав відверто, давно щеміло в ньому. Тепер йому стало легше, просторніше й вільніше дихати» (с. 181-182).

Нова війна, загибель онуків на Донбасі принесла нові страждання стомленій душі діда Петра, а з ними і прозріння: «Яку ж історію викладав учням ти, Петре Прокоповичу. Яку? Історію брехні, облуди, історію, замішану на оманливих ідеологічних догмах, вироблених імперією зла з одною метою: володіти не лише нашою землею, а й духом пригніченого народу… І це до «братнього» народу? Хіба це по-братньому?» (с. 229).

«Чого ж навчила тебе, Петре, історія твого народу?» (с. 231) – знову й знову ставить свої риторичні питання уярмлений життєвими негараздами старий дід Петро.

«Душі від Бога», подумав Петро Прокопович (с. 163). Інший Дід Петро – Утвенко Петро Дементійович, український ясновидець з села Дивин, що на межі Київської і Житомирської областей, який своїм неземним даром зцілив тисячі й тисячі людей, говорив нам, сидячи на старенькій тахті: «Бог на кожного долю родить». Душа і Доля невіддільні, бо обидві від Бога.

В романі лауреата Нобелівської премії Германа Гессе «Нарцис і Златоуст» (1930 р.) красивому і вільнолюбному художнику, мандрівнику і блукальцю від пригод і мирських гріхів до пошуку сенсу життя, від палкої закоханості до жалості, зломленому тілом Златоусту в останні миті земного буття, осяяного трепетними почуттями дружби з Нарцисом – аскетом і блискучим інтелектуалом, який пройшов іншу дорогу від монаха до предстоятеля монастиря, коли обидва друзі після розлуки усе ж таки зійшлися в кінці дороги від «Я» до «не Я», ввижається невловимий Образ Праматері Світу.

Мені здалося, що автору «Дороги від Щастя», який вболіває за душу і долю свого народу, Образ Праматері України вбачається у Рідній Землі.      

Так слідуючи генетично закодованому відчуттю обов’язку перед «дітьми цієї землі», Василь Іванина пише свій сокровенний роман. Гірке сокровенне, у добу «суцільної байдужості» є ліками, гіркими ліками задля зцілення життєвих сил нації.

Місцями від прочитаного сльози застилали очі, і думалося – навіщо ти, авторе-друже, так…
Добре, хоч випусковий редактор Павло Щириця, син великого українця Олекси Степановича, нащадок славетного роду Холодноярських отаманів, на останній сторінці книги написав: «Дорога до Щастя». І це не помилка.

Per aspera ad astra – Крізь тяготи до зірок (давньоримський філософ, поет, стоїк Луцій Анней Сенека, 4 р. до н.е. – 65 р. н.е.).

Може, це й про долю України. Нехай так і буде!

Василь ШЕВЧУК, професор, 6 грудня 2018 року

*З виступу Василя ШЕВЧУКА у Національному музеї літератури України 
 

Детальніше »

НА ЧЕРНІГІВЩИНІ СТАРТУЄ ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРИРОДООХОРОННА АКЦІЯ «ПОСАДИ ДЕРЕВО МИРУ»

Положення: Всеукраїнська природоохоронна акція «Посади дерево миру» присвячена Міжнародному дню попередження експлуатації навколишнього природного середовища під час війни та військових конфліктів і проводиться в рамках щорічної акції «Зелений паросток майбутнього».

Мета акції: садити дерева з думками про мир; формувати в учнівської та студентської молоді, населення природні основи національної свідомості, виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті та об’єднання людей заради спільної мети – озеленення планети та збереження мирного життя на ній.


Завдання природоохоронної акції «Посади дерево миру»:

• збільшити площі зелених насаджень, створити нові паркові території,  дендрарії, зберегти природне середовище;
• привернути увагу населення, учнів, студентів, громадськості, органів державної влади, засобів масової інформації, організацій, підприємців до проблем збільшення та збереження зелених насаджень (парків, скверів, алей, лісопарків та природних територій  в межах населених пунктів);
• формувати екологічні засади освітньої та виховної спрямованості, екологічної культури серед молоді, населення України, м. Чернігова та області, виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю;
• організувати навчання серед населення на тему: «Правильно посади дерево та доглянь за ним»; 
• пошук меценатів та залучення позабюджетних коштів для фінансової підтримки проведення природоохоронних акцій заради відновлення та збереження парків, лісових територій, природно–заповідних територій, організація волонтерської участі небайдужого населення.

Організатори акції:

• Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи (Голова організації – Потоцька С.О.)
• Кафедра екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (Завідувач кафедрою екології та охорони природи – Карпенко Ю.О.)
• Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації (Директор Департаменту – Ткалич Ю.В.)
• Партнерська мережа «Освіта в інтересах сталого розвитку в Україні» (Координатор – Дяченко М.О.)
• КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» Чернігівської обласної ради (Директор парку – Свердлов В.О.)

Учасники акції: До участі в акції запрошуються учні загальноосвітніх та гуртківці позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму, студенти вищих навчальних закладів, громадські об'єднання, небайдуже населення м. Чернігова та Чернігівської області.

Лекції на тему: «Правильно посади дерево та доглянь за ним» будуть проводитися на базі Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (кожної суботи, о 10.00 на кафедрі екології та охорони природи, попередньо записатися за номером телефону: 098 911-74-39, 066 234-13-55, 04622-3-21-06.) або інформація буде надсилатися на вашу електронну адресу (попередньо звертатися на е-mail: derevo_myru@ukr.net).

Звітні матеріали подавати у форматі А–4 до 2 сторінок друкованого тексту (кегль 14, інтервал одинарний), додавати 3–6 фотоматеріалів під час проведення заходів і результатів природоохоронної акції «Посади дерево миру».

Інформацію надсилати: 

• на поштову адресу: Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи. 14000, м. Чернігів, вул. Чернишевського, 14; 
• та на е-mail: derevo_myru@ukr.net.

Підведення підсумків акції:

Підведення підсумків проводить Оргкомітет природоохоронної акції, які будуть оголошені у приміщенні Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (про дату нагородження буде повідомлено учасників на електронну адресу та мобільний телефон).
Активні учасники природоохоронної акції «Посади дерево миру» будуть відзначені – Сертифікатами Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи та призами від організаторів.

Адреса Оргкомітету: Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (кафедра екології та охорони природи, аудиторія 328).

Телефони для довідок: +098 911-74-39, +066 234-13-55,  04622-3-21-06.

Детальніше »

ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАХИСТУ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ І ДОВКІЛЛЯ ВІД АНТРОПОГЕННИХ ВИКИДІВ І ОТРУЄННЯ РТУТТЮ

6 вересня 2018 року у Чернігівській області відбулись громадські консультації й обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мініматської конвенції про ртуть», яка передбачає захист здоров’я людей і довкілля від антропогенних викидів і вивільнень ртуті та її сполук, які можуть призводити до отруєння ртуттю.

Громадські консультації проводила Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи спільно з Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, представниками громадських організацій та іншими зацікавленими сторонами для підвищення обізнаності з питань поводження з відходами, хімічними речовинами, у тому числі Мінаматської конвенції про ртуть.

В обговоренні взяли участь 39 представників обласної державної адміністрації, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, науковці, студенти вищих навчальних закладів, представники громадських організацій.

Головувала на обговоренні  проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи.

Відкрив захід Новак В.А., заступник директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації – начальник управління екології та природних ресурсів.

Доповідав про Мінаматську конвенцію про ртуть Карпенко Ю.О., кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

Презентувала законопроект та огляд переваг від ратифікації Україною Мінаматської конвенції про ртуть Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

В ході консультацій та обговорення учасники звернули увагу на необхідність виконання заходів, спрямованих на імплементацію в Україні положень Мінаматської конвенції про ртуть.

Під час обговорення висвітлювалися наступні проблемні питання:

• «Про особливості впливу на довкілля та токсичність ртуті як хімічного елементу» (Савченко Л.М. – доцент, к.т.н. кафедри харчових технологій Чернігівський національний технологічний університет; Купчик О.Ю. – к.б.н, доцент Національного університету  «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка);
• «Про вплив на здоров’я людини ртуті та наслідки» (Петрик О.В. – Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, лікар-невропатолог Чернігівської обласної лікарні); 
• «Про утилізацію ртуті та приладів, які містять ртуть, на території Чернігівської області» (Дегтяренко К.В. – майор, провідний фахівець відділу організації заходів цивільного захисту Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області; Федоренко О.Д. – Державна екологічна інспекції у Чернігівській області); 
• «Про збір та утилізацію відпрацьованих батарейок, які містять ртуть» (Безбородько С.О. – Громадська організація «ЕКО місто Чернігів»). 

Підвела підсумки громадського обговорення Ганжа В.Ю. – начальник відділу оцінки впливу на довкілля та екологічного моніторингу Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації.

За результатами обговорення вирішили:

1. Підтримати внесення Мінприроди на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» в запропонованій редакції.
2. Проінформувати громадськість м. Чернігова та Чернігівської області через засоби масової інформації щодо обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть».
3. Громадськості Чернігівської області в подальшому брати активну участь в процесах ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть та імплементації її положень в національне законодавство.
4. Направити протокол, звіт та фотоматеріали Громадського обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» представникам команди Програми малих грантів Глобального екологічного фонду в Україні та Мінприроди України. 

Учасники Круглого столу висловили вдячність за активну участь і небайдужість до стану довкілля:

• Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації (Новак В.А., Ганжа В.Ю., Небрат Т.Г., Шатирко О.О., Кривоберець С.В., Жовтовата Я.М.);
• Чернігівській обласній організації Українського товариства охорони природи (Потоцька С.О., Івусь Т.І.);
• Національному університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г.Шевченка (Карпенко Ю.О., Купчик О.Ю., Потоцька С.О.);
• Чернігівському національному технологічному університету (Савченко Л.М., Цибуля С.Д., Дерій Ж.Р., Шадура Н.Г.);
• Управлінню охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівській обласній лікарні (Петрик О.В.);
• Головному управлінню Держпродспоживслужби у Чернігівській області (Корогод К.П.);
• Управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (Дегтяренко К.В.);
• Державній екологічній інспекції у Чернігівській області (Федоренко О.Д.);
• Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (Перев’язко В.С.);
• Деснянському басейновому  управлінню водних ресурсів (Гавриленко Л.В.);
• Чернігівській обласній станції юних натуралістів (Трегубова Л.А.);
• Регіональному ландшафтному парку «Ялівщина» (Свердлов В.О.);
• Громадській екологічній організації «Мама-86-Ніжин» (Щокіній В.М.);
• Члену Громадської ради при Чернігівській районній держадміністрації Сидячко В.М.;
• Громадській організації «ЕКО місто Чернігів» (Безбородько С.О.);
• ГО «Громадський науково-дослідний центр універсальних технологій розвитку людини» (Колесник О.С.);
• Городнянській центральній лікарні (Денесюк Л.О.);
• Студентам-екологам Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (Хахно К.В., Красківська А.М., Міткевич В.О., Клюй Я.В., Карпович В.О., Денесюк Л.О., Свердлова Н.О., Сегеда І.Т., Ясинський А.І., Лугін Д.В., Янченко М.В.).

Потоцька С.О., Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент

Детальніше »

ПРО ДМИТРА СЕРГІЙОВИЧА ГУРСЬКОГО

Українське товариство охорони природи висловлює глибоке співчуття у зв’язку з передчасним відходом у вічність ГУРСЬКОГО Дмитра Сергійовича рідним, близьким, співробітникам, усім, хто добре знав і хоч би чув про цю унікальну особистість і велику людину.

Дмитро Сергійович – людина-епоха, Геолог від Бога, обійшов своїми невтомними ногами не тільки рідну землю, а й найвіддаленіші куточки Землі і скрізь залишив добру пам'ять. Будучи безкорисливою людиною, він щедро дарував розвідані ним багатства своїй країні і людям. Але дарував не тільки природні ресурси, а й багатство великої душі, щедро ділився своїми спостереженнями за звичаями людей інших країн, писав талановиті оповідання про природу й людину, наповнені любов’ю до життя.

Пам'ять про Дмитра Сергійовича Гурського буде жити у наших серцях.

Від імені Українського товариства охорони природи – В.Я.Шевчук, міністр екології та природних ресурсів України у 1998 …2003 роках.

6 вересня 2018 р.

Детальніше »

72 РОКИ УКРАЇНСЬКОМУ ТОВАРИСТВУ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Шановні члени Товариства – природоохоронці України!

26 липня 1946 року «з метою посилення охорони державних заповідників, впорядкування охорони пам’яток природи та забезпечення участі широких мас населення у справі охорони природи» Рада Міністрів УРСР прийняла постанову № 1273 «Про заходи до впорядкування охорони державних заповідників та пам’ятників природи на території УРСР», згідно з якою було створене Українське товариство охорони природи. 

72 роки наше Товариство практично силою колективної відповідальності за майбутнє виконує свою місію – охорона й відтворення сприятливого для життя навколишнього природного середовища, збереження здоров’я Українського народу, здійснення просвітницької і виховної діяльності, організація й участь у заходах по охороні природи, раціональному використанню природних багатств, формування і реалізація національної екологічної політики України, збереження вікових традицій нашого народу і виховання людей у дусі поваги і любові до рідної землі.

Українське товариство охорони природи з’єднує усі верстви суспільства заради порятунку. Злагоджено діє система обласних, міських, районних та первинних організацій в усіх регіонах і краях, яка об’єднує близько 2 млн. громадян усіх поколінь. Члени Товариства проводять природоохоронні акції та заходи згідно з Екологічним календарем «Природна єдність України».

13 липня 2018 року Верховна Рада України нагородила Почесного голову Рівненської обласної організації Українського товариства охорони природи САЦЮКА Івана Леонтійовича найвищою цивільною нагородою країни – ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ «За особливі заслуги перед Українським народом»! У цій нагороді – і визнання Парламентом місії нашого Товариства. 

Тож щиро вітаю усіх вас з 72-ю річницею Українського товариства охорони природи, бажаю єдності, сили, волі і благополуччя нашій Україні!

З повагою,

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

26 липня 2018 р.

Детальніше »

22 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Людина на 70 відсотків (малюки – на 86, літні люди – на 60 відсотків) складається із води, а її мозок – на 90 відсотків. Вода є не тільки живильним джерелом життя, а й енергоінформаційною субстанцією Всесвіту, яка має пам'ять, зберігає і передає інформацію. Разом із Сонцем вода є джерелом доданої вартості, яка дозволяє задовольняти потреби людства і розвиватися.

Сьогодні на Землі 3,7 млрд. людей (це – 90 таких країн, як Україна) не мають доступу до чистої питної води. А Україна є найменш забезпеченою водними ресурсами країною в Європі – менше 1 тис. куб. м на одну людину.

Щоб вистояти, вижити і розвиватися в епіцентрі світового шторму, Україна повинна спочатку відновити 50-мільйонну чисельність власного населення, а до кінця XXI століття збільшити його до 70-80 млн. чоловік.

Розвиток заради порятунку потребує збільшення у декілька разів темпів і обсягів промислової індустрії нового технологічного укладу, аграрного виробництва, житлово-комунального господарства. Усі ці сектори економіки є водночас найбільшими споживачами обмежених водних ресурсів країни.

У басейні ріки Дніпро – історичної, генетичної і духовної колиски України – живе 70 відсотків населення, розміщено 80 відсотків економічного потенціалу. Тому й розпочинати треба з екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Зараз вже мало хто пам’ятає (бо інституційна пам'ять втрачається), що з перших років державної незалежності саме з вирішення проблем Дніпра будувалася політика відродження і розвитку держави. Під керівництвом Президента України з 1992 року діяла Надзвичайна комісія з екологічних проблем Дніпра, яка розробила Національну програму екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Мені випала нагода і честь керувати розробкою і доповідати цю програму на засіданні Уряду і Парламенту, де вона затверджена 27 лютого 1997 року. Однак у 2012 році програма була забута і загнана у водогосподарську трубу.

Зараз, коли Україні потрібні не тільки збільшення чисельності населення і високі темпи розвитку, а й духовна і культурна єдність народу, Українське товариство охорони природи – найбільша (2 млн. членів) і найстарша (72 роки) всеукраїнська громадська організація – ініціює розробку Національної програми екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води на період до 2030 (детально) і до 2050 (пунктиром) років.

У Всесвітній день охорони водних ресурсів звертаємось до Українського народу, Президента, Уряду і Парламенту України з проханням підтримати розробку Національної програми екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води, дати відповідні доручення міністерствам, відомствам, басейновим державним адміністраціям.
Українське товариство охорони природи усіма своїми силами, людським, науковим та іншим потенціалом візьме безпосередню участь у розробці і втіленні у життя цієї великої об’єднувальної загальнонаціональної ідеї.

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор 

Детальніше »

З БІДНИМ НАСЕЛЕННЯМ НЕ МОЖЕ БУТИ ЩАСЛИВОЇ ДЕРЖАВИ

Слухаючи вітання і звіти керівників держави, виступи й промови політиків на початку нового сезону політичної боротьби, виникає питання – а чим же, якими показниками і результатами роботи має звітувати перед людьми відповідальна влада, і як це робиться у цивілізованих країнах?

Найголовнішим словом, яке має бути в головах і серцях усіх, хто сьогодні будує або завтра хотів би будувати Україну, основною концепцією, яка віддзеркалює усе те, чого ми бажаєм досягти, є розвиток заради порятунку. 

Організація Об’єднаних Націй визначила 17 цілей сталого розвитку, які мають бути в основі діяльності відповідальної влади: 1) викорінення злиднів, 2) ліквідація голоду, 3) добре здоров’я і благополуччя, 4) якісна освіта, 5) гендерна рівність, 6) чиста вода і санітарія, 7) недорога і чиста енергія, 8) гідна робота й економічне зростання, 9) індустріалізація, інновації та інфраструктура, 10) зменшення нерівності, 11) сталі міста і населені пункти, 12) відповідальне споживання і виробництво, 13) боротьба зі зміною клімату, 14) збереження морських екосистем, 15) збереження екосистем суші, 16) мир, правосуддя та ефективні інститути, 17) партнерство в цілях сталого розвитку. 

Основним критерієм діяльності влади повинна стати динаміка індексу людського розвитку, що включає такі показники як «довге та здорове життя», «доступ до якісної освіти» та «гідний рівень життя» (які у свою чергу оцінюються показниками бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя, охорони здоров’я, соціальної захищеності, довголіття, екології, рівня злочинності, дотримання прав людини, ВВП на душу населення), зростання середньої тривалості, рівня і якості життя, покращення співвідношення народжуваності та смертності. 

Для України ще одним, найважливішим показником дієздатності держави є чисельність населення – від бідності та хвороб населення країни вимирає темпом 200 тис. чол. на рік. У порядок денний поставлено питання про порятунок популяції, про порятунок нації. 

Про діяльність уряду треба судити не по тому, скільки постанов чи законів ухвалено, а по тому, наскільки комфортно почуває себе населення у власній державі, а не шукає долі на чужих теренах. Індекс людського розвитку – дзеркало політичної відповідальності і рівня державного управління. 

Згідно звіту ПРООН щодо людського розвитку, Україна за цим показником у 2016 р. посідала 84 місце серед 188 країн. У 2015 р. вона була на 81 місці, тобто за рік втратила 3 позиції. Вниз Україну традиційно тягнуть такі показники, як тривалість і рівень життя (60 % населення знаходиться нижче межі бідності), а рятівним колом залишається рівень освіти.

Усе більшої популярності набуває всесвітній індекс щастя (The Happy Planet Index), що відображає якість життя людей з урахуванням стану довкілля, зокрема кліматичних умов, і має на меті допомогти державним керівникам, політичним і громадським діячам краще реагувати на потреби і сподівання населення з метою підвищення добробуту і сталого розвитку.

При складанні рейтингу країн за індексом людського щастя враховуються такі показники благополуччя, як: 1) валовий внутрішній продукт на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності; 2) очікувана тривалість здорового життя; 3) соціальна підтримка; 4) свобода вибору в житті; 5) щедрість; 6) сприйняття корупції. 

У підсумковий рейтинг 2017 року увійшли 155 країн світу. Найщасливішою країною стала Норвегія з населенням 4,9 млн. осіб, в якій «Індекс щастя» склав 7,537 бала за 10-бальною шкалою. Норвегія вважається однією з найбільш благополучних і розвинених держав світу. Слідом за Норвегією в рейтингу розташувалися Данія, Ісландія, Швейцарія, Фінляндія, Нідерланди, Канада, Нова Зеландія, Австралія і Швеція.

Україна в рейтингу 2017 року з індексом 4,096 (показник рівня щастя) має 132 рейтингове місце та знаходиться після Гани (131 місце, індекс 4,12), перед Угандою (133 місце, індекс 4,081). У 2016 р. – 123 місце після Кенії (122 місце), перед Ганою (124 місце); у 2015 р. – 111 місце після Ірану (110 місце), перед Іраком (112 місце); у 2014 р. – 92 місце; у 2013 р. – 87 місце. 

Негативна динаміка вищенаведених показників є наслідком неадекватного, неефективного економічного реформування, а по суті – економічного деформування, що призвело до неприпустимо високої концентрації національного багатства у власності невеликого кола осіб, надмірно високої диференціації доходів на тлі непомірної розкоші фінансово-політичної верхівки, бідності широких верств населення, особливо тих, що працюють.

110 років тому Уїнстон Черчіль сказав: «Найбільшими ворогами Англії є, з одного боку, бідність і безробіття, з іншого – шокуючий ріст безсоромної розкоші». І далі – з бідним населенням країни не може бути великої держави. 

Усі ми хочемо жити в щасливій країні, більшість – у своїй. В цих умовах головне завдання об’єднаної відповідальністю держави – змінити модель розвитку заради порятунку, робити життя людей заможнішим, кращим, безпечнішим та справедливим, виходячи з наявних матеріально-технічних, природно-географічних і кліматичних умов, знань, інтелекту та ментальності головної продуктивної сили – населення, за якої основним критерієм дієвості влади буде динаміка зростання індексу людського розвитку.

Це не пусте побажання – книга «Розвиток заради порятунку» (В.Я.Шевчук, В.К.Черняк, Т.Т.Ковальчук та ін. – К.: Геопринт, 2016, 227 с.) надана керівникам держави, усім тим, хто приймає відповідальні рішення, надіслана університетам, провідним науковим центрам, доступна широкому колу читачів [Електронний ресурс: www.ukrpryroda.org].

Василь ШЕВЧУК, доктор економічних наук, професор, голова Українського товариства охорони природи, генеральний директор Центру досліджень сталого розвитку, м. Київ

4 лютого 2018 р.

Детальніше »

«ЩЕ У НАШІЙ УКРАЇНІ ДОЛЕНЬКА НАСПІЄ»

З Національного Гімну України

Щиро вітаю членів Українського товариства охорони природи, усіх співвітчизників з Новим 2018-м роком та Різдвом Христовим!

Бажаю Вам, рідним та близьким міцного здоров’я, оптимізму і віри у власні сили, нових планів і мрій та успіхів у їх здійсненні!

Нехай Новий рік принесе мир, благополуччя, єдність та нову енергію творення у нашу найкрасивішу в світі країну!

З повагою,
Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

Детальніше »

У ПРИРОДИ І РОЗУМУ СПІЛЬНИЙ ВОРОГ – ЖАДІБНІСТЬ

Доповідь В.Я.ШЕВЧУКА

на Всеукраїнській раді Українського

товариства охорони природи,

м. Київ, 2 листопада 2017 р. 

Шановні колеги – природоохоронці України!

2016-2017 роки після XIV з’їзду видалися дуже складними, насиченими, багато в чому визначальними як для країни, так і для нашого Товариства. Оцінюючи здобутки і проблеми, маємо усі підстави сказати – Українське товариство охорони природи додало ще кілька важливих років до своєї великої 71-річної історії. 

З узагальнених результатів роботи усіх наших організацій добре видно, що з обмеженими ресурсами, практично силою колективного альтруїзму і відповідальності за майбутнє Товариством зроблено багато корисних справ на благо природи і людини.

Природа і Розум – дві головні опори, які дав людству Творець. Однак у них є спільний ворог – людська жадібність.

Так, Махатма Ганді – людина тисячоліття (за опитуваннями Бі-Бі-Сі 2000 року), кого Альберт Ейнштейн називав «дороговказом для майбутніх поколінь… Можливо, наступні покоління просто не повірять, що така людина зі звичайної плоті та крові ходила по цій грішній землі», мудро висловлювався щодо найпершого з семи гріхів так: «Світ досить великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність».

Тільки за часи індустріальної епохи людством зруйновано або безповоротно змінено 2/3 природних екосистем Землі. Для того, щоб виготовити один комп’ютер, треба видобути 35 т руди. Кожного року у серпні, тобто за 8 з 12-ти місяців року, людство завершує споживання річного обсягу ресурсів, які у змозі продукувати й відновлювати природа. 

Якщо до цього додати ще й безкінечні війни на такій маленькій і крихітній планеті (а в останні 6 тис. років людство жило в мирі тільки 292 роки), випробування і виготовлення нових видів зброї масового знищення людини і природи, руйнування і марнотратне використання величезних природних ресурсів, то час би вже взятись за розум і дбати про розвиток заради порятунку. 

1. Робота Президії і Всеукраїнської ради Товариства

«Розвиток заради порятунку» – саме так називається книга, підготовлена і видана Товариством у 2016 році за участю провідних фахівців країни, яка висвітлює стратегію для національного господарства та основних секторів економіки заради порятунку природи, держави, планети. Книга була безкоштовно надана Главі держави, членам Уряду, народним депутатам України, місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, розіслана провідним науковим центрам, університетам, бібліотекам країни і світу. Одержано чимало схвальних відгуків, впровадження окремих положень спостерігається в Урядових рішеннях.

В останні кілька років Урядом не приділяється належної уваги розвитку та зміцненню фінансової стійкості об’єктів природно-заповідного фонду країни, кількість держслужбовців у профільному міністерстві, що займається цими питаннями, скоротилася у 8 разів. Очевидно, йде підготовка до продажу сільськогосподарських земель, у т.ч. цінних для заповідання, а також продовжується вирубка лісів на унікальних природних та історико-культурних масивах, як, наприклад, у Холодному Яру. 

Тому з метою підсилення цього напрямку національної екологічної політики, якому надається велика увага у Європейському співтоваристві, 30 травня 2017 р. в актовій залі Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка (одного з фундаторів Товариства) Національної академії наук України було проведене спільне засідання Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи, ВГО «Асоціація природоохоронних територій України», проекту ЄС «ClimaEast: Збереження та стале використання торфовищ», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні. 

Розглянуто й професійно обговорено актуальні питання: «Сучасний стан існуючих та перспективи створення нових заповідників і національних природних парків в умовах формування ринку землі (на прикладі Черкащини)»; «Досвід відновлення та сталого управління торфовищами задля екологічних вигід та місцевого розвитку»; «Про створення Всеукраїнської науково-експертної ради з питань заповідної справи»; презентовано книгу «Заповідна справа в Україні: абсолютна заповідність чи європейська модель гармонії людини і природи?».

Спільною Постановою Товариства і Асоціації було утворено «Всеукраїнську експертно-консультативну раду з проблем заповідної справи», до складу якої увійшли провідні фахівці країни, у т.ч. Товариства – Чорний М.Г., Стеценко М.П., Берташ Б.М., Мельник В.І., Смоляр Н.О. та ін. Інформацію було направлено Верховній Раді та Кабінету Міністрів України.  

У 2017 році нашим Товариством було приділено багато уваги вирішенню проблем формування цивілізованого ринку української землі, розвитку природно-заповідних об’єктів, глобальній зміні клімату та адаптації до її негативних наслідків, поводженню з відходами та іншим питанням, що розглядались на засіданнях Президії Всеукраїнської ради та наукових секціях Товариства.

12 вересня 2017 р. на перших шпальтах всеукраїнської газети «Сільські вісті» було опубліковано статтю «Як сформувати цивілізований ринок землі», у якій підведені підсумки обговорення даної проблеми в системі Товариства, викладено рекомендації Уряду та народу України. 

Діяльність Товариства постійно висвітлювалась у ЗМІ, у тому числі в регіональних (Вінницька, Рівненська, Київська, Черкаська та інші обласні організації), на всеукраїнському радіо, «Голосі Києва», окремих телеканалах («Глас», «1+1» та ін.).

Зокрема, через телеканал «Глас» нами була ініційована надзвичайно важлива всеукраїнська духовно-природнича акція «Стародавнім українським деревам – нашу турботу і захист». Акцію підтримав Уряд України в особі Міністерства екології та природних ресурсів, очікуємо на підтримку Президента України.

На жаль, поряд з успіхами та здобутками Товариства, ще не вдалось остаточно подолати негативні явища, зокрема, рейдерську атаку на Черкаську обласну організацію і Будинок природи.

Як відомо, рейдерське захоплення спочатку Черкаської обласної організації, а потім Черкаського Будинку природи здійснюється у 2015-2017 рр. групою жадібних рейдерів під орудою колишнього голови організації (Роджі О.О.). Зараз, з урахуванням усієї здобутої інформації, ми не можемо виключати, що цей горе-керівник багато років готувався і розпочав гібридну війну проти Товариства, щоб завдати удару і по державі. Він наніс більше 20 млн. грн. збитків, відволік частину часу із 3,5 років від державотворчої діяльності на боротьбу із злом, брехнею і жадібністю. На даний час відбулося більше 70 судових засідань, а судови витрати склали 150 тис. грн. 

З урахуванням гіркого/цінного досвіду вимушені, на жаль, констатувати, що державні органи влади нічим не допомагають у боротьбі з рейдерством. Більше того, місцеві органи влади нерідко сприяють рейдерам – місцеві органи юстиції беруть (навіть вночі) і реєструють сфальшовані й підроблені «документи»; міліція роками не розслідує кримінальні провадження, відкриті за очевидними фактами підробки документів та захоплення майна; прокуратура не тільки не контролює дотримання законів, а й примушує слідчих закривати відкриті проти рейдерів кримінальні справи; окремі судді дуже вміло маскують під начебто випадкові «помилки» свої рішення на користь рейдерам і т.д. 

У відповідь на наші звернення центральні органи влади (юстиції, поліції, прокуратури) дають своїм місцевим підрозділам формальні доручення, отримують такі ж формальні відписки, знову пересилають їх нам. І тільки громадськість заважає їм займатися своїми справами, примушує до виконання обов’язків, покладених на них державою і суспільством.

Так сучасну європейську державу не збудувати, потрібні зміни. 

Тому й зростає актуальність ще однієї місії Товариства – сприяти формуванню громадянського суспільства, яке спонукатиме владу до прозорих ефективних дій та професійного виконання своїх обов’язків в інтересах держави, природи, людини.

У свою чергу наша благодійна інвестиція у розвиток заради порятунку сприяє досягненню сучасних прагнень нашої древньої і красивої країни – стати повноправним членом Європейського співтовариства і, водночас, – лідером і центром тяжіння для інших дружніх країн і народів, що рвуться до свободи і кращого життя. 

Бо Україна – немов «сад едемський», але це не «сад насолоди», а «сад діяльності», «сад опіки над природою», «сад гармонії». 

І наше завдання: дбайливо порати, обробляти й охороняти його – це, по суті, «благодійна інвестиція у весну».

2. Діяльність Всеукраїнських секцій 

При Президії Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи у 2016-2017 роках діяли 12 всеукраїнських секцій, куди входять провідні вчені й експерти країни: 

• охорони надр та екологічної геології імені О.С. Щириці (голова – д. т. н., проф. Демчишин Михайло Гордійович);
• охорони рослинного світу (голова – к. б. н. Новосад Валерій Васильович);
• водних ресурсів та атмосферного повітря (голова – Лаврентьєв Георгій Андрійович);
• правових основ природокористування (голова – д. ю. н., проф., академік НАПрН України Малишева Наталія Рафаелівна);
• природно-заповідних територій (голова – д. б. н. , проф. Мельник Віктор Іванович);
• екологічної політики і освіти (голова – д. г-м. н., проф. Білявський Георгій Олексійович);
• екологічного аудиту (співголови – доцент Навроцький Василь Миколайович, к.е.н. Куруленко Святослав Сергійович);
• біологічної та генетичної безпеки (голова – Кондратюк Володимир Володимирович);
• юннатів (голова – Радченко Тамара Дмитрівна);
• охорони і раціонального використання земель (голова – д. е. н. Ковалів Олександер Іванович);
• захисту мисливської фауни і тваринного світу (голова – Дода Володимир Матвійович);
• ноосферогенезу і гармонійного розвитку Наукової ради НАН України з навколишнього середовища і сталого розвитку.

Значну роботу проводять наукові секції, що працюють при обласних організаціях Українського товариства охорони природи.

Практична організація природоохоронної роботи Товариства уже традиційно планується і здійснюється на основі «Екологічного календаря Українського товариства охорони природи». 

3. Діяльність системи Товариства

В єдиній системі Українського товариства охорони природи наразі працюють 23 обласних і Київська міська організації, які об’єднують більше 1 млн. громадян. 

Вінницька обласна організація (голова – Литвиненко Анатолій Юрійович) протягом багатьох років і десятиліть на високому рівні розробляє і здійснює організаційно-масові, пропагандистські та практичні природоохоронні заходи із залученням членів Товариства, працівників підприємств, учнів шкіл міст і сіл та громадськості Вінниччини.  

Волинська обласна організація (голова – Комаров Віктор Васильович) проводить природоохоронні акції та заходи згідно Екологічного календаря, здійснює заходи екологічної просвіти, працює над покращенням громадського контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на Волині.

Дніпропетровська обласна організація (голова – Ломакін Павло Іванович) основну увагу приділяє організації і проведенню еколого-просвітницьких заходів серед населення, підготовці й проведенню екологічних акцій згідно з Екологічним календарем Товариства, просвітницькій, освітній, виховній та видавничій діяльності, секційній науково-практичній роботі.

Донецьку область в системі Українського товариства охорони природи представляє «Бахмутгеологія», яка сприяє вирішенню складного комплексу інженерно-геологічних та індустріально-екологічних проблем регіону. Президія і секції Товариства приділяють підвищену увагу питанням забезпечення екологічної безпеки у зоні воєнних дій на окремих територіях Донбасу, бо ці проблеми можуть мати довготривалі негативні наслідки не тільки для довкілля, а й для сталого розвитку регіону. 

Житомирська обласна організація (голова – Рибинський Ігор Євгенович) відпрацювала й традиційно проводить цілий комплекс заходів по збереженню і відтворенню навколишнього природного середовища Полісся, природних багатств Житомирщини, веде активну просвітницьку діяльність серед населення, виховує дбайливе відношення громадян, насамперед молоді, до природи. 

Закарпатська обласна організація (голова – Бауман Тиберій Омелянович) проводить ряд заходів по екологічній освіті й вихованню, залученню учнівської та студентської молоді до організації й проведення різноманітних акцій, вивченню, дослідженню, охороні й примноженню природних багатств краю, розвитку й охороні природно-заповідного фонду країни.

Запорізька обласна організація (голова – Секретарюк Раїса Костянтинівна) постійно шукає і знаходить нові форми роботи з поліпшення екологічної ситуації в області, володіє інформацією про стан екосистем, індустрію Запорізького краю, техногенний вплив на навколишнє природне середовище. Це дає можливість планувати і проводити різноманітні екологічні акції та заходи з опорою на власні сили та місцеве населення.

Так, у день народження Товариства (26 липня) у Запоріжжі було проведено міжнародний екологічний форум, а у жовтні 2017 року – унікальну акцію «Світ без жорстокості». 

Івано-Франківська обласна організація (голова – Парпан Василь Іванович) працює на базі відомого не тільки в нашій країні, а й у Європі та світі Інституту гірського лісівництва. Основні зусилля зосереджуються на збереженні екосистеми Карпат відповідно до Конвенції про охорону і сталий розвиток Карпат, підписаної під час Київської конференції міністрів «Довкілля для Європі» у 2003 р. 

Київська обласна організація (голова – Мазуркевич Олександр Олександрович, заступник – Духота Наталія Григорівна) основні зусилля спрямовує на залучення населення області до збереження навколишнього природного середовища. Активно працюють міські і районні організації – Білоцерківська міська, Сквирська, Тетіївська, Фастівська та інші районні організації Товариства у Київській області. Найбільше висвітлюють питання екології районні та міські газети: «Новини Надросся» (Біла Церква), «Яготинські вісті», «Яготинський край», «Вісник Сквирщини», «Голос Володарщини», «Тетіївська земля», «Обухівський край», «Слово», «Вишгород», «Перемога» (Фастівський район) та ін. 

Київська міська організація (голова – Щепець Микола Степанович) співпрацює з державними та комунальними організаціями та підприємствами, інститутами НАНУ України, школами та закладами дошкільного виховання. Особливо тісною є співпраця з КП «Київський міський будинок природи». Активісти організації та колективні члени спільно з іншими громадськими організаціями Києва беруть участь у загальнонаціональних та загальноміських екологічних акціях.

Луганська обласна організація (голова – Дайнеко Леонід Іванович), яка працює в м. Києві на базі Президії Всеукраїнської ради Товариства, бореться за своє збереження, шукає нові способи сприяння забезпеченню екологічної безпеки на території області. 

Львівська обласна організація (голова – Гук Михайло Васильович) значну увагу приділяє розвитку міжнародної діяльності на базі Львівського Будинку природи, перетворенню його в центр ділового співробітництва з Республікою Болгарія, іншими країнами Європи та їх дипломатичними установами, а також розширенню мережі районних організацій, збільшенню колективного та індивідуального членства, роботі з молоддю, проведенню природоохоронних акцій, пропаганді своєї діяльності на телебаченні, радіо та в інших засобах масової інформації, вирішенню гострих екологічних проблем області і Карпат в цілому.

Миколаївська обласна організація (почесна голова – Любарцева Віра Сергіївна, голова – Любарцев Сергій Васильович) постійно працює над вихованням любові до рідного краю, проводить роботу з охорони лісових, земельних, водних ресурсів, захисту тваринного і рослинного світу, заповідної справи, екологічної пропаганди через місцеве телебачення, радіо, друковані засоби масової інформації.

Одеська обласна організація (голова – Долинський Слава Кирилович) традиційно має власну громадянську позицію з усіх проблем життя країни, здійснює широку просвітницьку і секційну діяльність, проводить природоохоронні акції, веде моніторинг за станом довкілля, у тому числі Чорного моря.

Полтавська обласна організація (голова – Смоляр Наталя Олексіївна) головну увагу приділяє освітній та просвітницькій діяльності, науковій підтримці природно-заповідного фонду, роботі зі студентською молоддю, пропаганді екологічних знань серед населення. Усім організаціям Товариства слід надавати більшої підтримки Полтавській обласній організації, залучати до цієї справи насамперед організації із сусідніх областей України, зокрема, Дніпропетровської, Черкаської і басейну ріки Дніпро.    

Рівненська обласна організація Українського товариства охорони природи (почесний голова – Сацюк Іван Леонтійович, голова – Берташ Борис Миколайович) уже багато років і десятиліть працює на високому патріотичному, організаційному і природоохоронному рівні, бере активну участь в усіх сферах життя області, співпрацює з органами влади і ветеранськими організаціями, займається вихованням молоді, постійно присутня в місцевих засобах масової інформації, видає власну газету. 

Сумська обласна організація (голова – Телєгіна Алевтина Сергіївна) пріоритетну увагу приділяє здійсненню організаційно-масової, практичної та просвітницької природоохоронної роботи серед населення, насамперед серед підростаючої молоді, озвученню гострих місцевих екологічних проблем, здійсненню громадського контролю за станом довкілля та дотриманням природоохоронного законодавства, підтримує діяльність районних організацій.

Харківська обласна організація (почесний голова – Шумейко Олександр Сергійович, голова – Шупрова Ольга Миколаївна) докладає усіх зусиль, щоб зберегти актив Товариства, залучати жителів області до проведення конкретних природоохоронних заходів, розвивати нові форми роботи, зокрема, громадську екологічну експертизу.

Херсонська обласна організація (голова – Бичков В’ячеслав Васильович) за усталеною традицією працює авторитетно й уміло. Основні зусилля спрямовуються на сприяння розвитку природно-заповідного фонду, охорону і раціональне використання природних ресурсів, збереження лісів, охорону рибних ресурсів, тваринного світу, екологічне ведення сільськогосподарського виробництва, охорону земель від підтоплення, відродження басейну Дніпра. 

Хмельницька обласна організація (голова – Резніков Юрій Олександрович) веде активну діяльність проти забруднення навколишнього природного середовища, незаконних вирубок зелених насаджень (Летичівське лісництво), за охорону підземних вод, управління відходами. Голова обласної організації постійно представлений на сторінках місцевої преси, а навесні поточного року взяв участь і виступив на брифінгу, що проводився у стінах Верховної Ради України. Нещодавно Ю.Резніков взяв участь у телепроекті на «Еспресо» і «ТВ-7», як член Товариства.  

Почала відроджуватись Хмельницька міська організація (голова – Дзюблюк Тетяна Василівна). 

Черкаська обласна організація (голова – Чорний Микола Гаврилович) веде не тільки боротьбу за збереження Черкаського Будинку природи, а насамперед займається відновленням статутної діяльності, приділяє багато уваги розвитку природно-заповідного фонду області й усієї країни, зокрема, створенню національних природних парків «Холодний Яр» та «Середньодніпровський», запровадженню наукових методів управління природоохоронною діяльністю. 30 травня 2017 р. на засіданні Всеукраїнської ради Товариства і Асоціації природоохоронних територій України М.Г.Чорний виступив з доповіддю «Сучасний стан існуючих та перспективи створення нових заповідників і національних природних парків в умовах формування ринку землі (на прикладі Черкащини)». Тоді ж спільною Постановою Товариства і Асоціації було утворено «Всеукраїнську експертно-консультативну раду з проблем заповідної справи», до складу якої увійшли провідні фахівці Черкаської обласної та ін. організацій Товариства – Чорний М.Г., Стеценко М.П., Берташ Б.М., Мельник В.І., Смоляр Н.О.  

Чернігівська обласна організація (керівник – Потоцька Світлана Олександрівна) стрімко відроджується і для виконання своїх завдань взаємодіє з вищими і середніми спеціальними науковими закладами, студентською молоддю, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з усіма громадськими організаціями екологічного спрямування, веде активну роботу по збереженню Ніжинського Будинку природи. Свіжо проводяться традиційні й нові природоохоронні акції: «Збережи первоцвіти», «Посади дерево миру», «Зелений паросток майбутнього» та ін., інформація про них поширюється в ЗМІ. 

Особливо слід відзначити роль Чернігівської обласної організації та її голови – Потоцької С.О. у проведенні в м. Чернігові 1-2 липня 2017 р. всеукраїнського дитячого екологічного форуму «Діти за довкілля: майбутнє обираємо МИ».

Чернівецька обласна організація (голова – Коржик Віталій Павлович) здійснює ряд заходів, що спрямовуються на охорону, збереження та раціональне використання природних багатств, розширення екологічної мережі Карпат, екологічну науку й освіту, підвищення екологічної свідомості населення, попередження порушень природоохоронного законодавства спільно з краянами. Відремонтовано Будинок природи, організовуються цікаві заходи разом із спелеологами області, України та зарубіжних країн. 

Отже, діяльність Українського товариства охорони природи була і є надзвичайно широкою – від конкретних природоохоронних акцій, до вирішення складних загальнодержавних проблем та виховання поколінь у дусі поваги до рідної природи.

Для цього члени Товариства використовують напрацьований за більш як сім десятиліть різноманітний арсенал форм, методів і способів ведення природоохоронної діяльності. Залежно від часу і можливостей цей арсенал змінюється, розширюється, але у центрі діяльності, можна сказати – місії Українського товариства охорони природи завжди йдуть поруч Природа і Розум. 

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

2 листопада 2017 р.  

Детальніше »