#ukrpryroda

Житомирські родовища: нові робочі місця чи зона екологічного лиха?

Розвивати економіку краю за рахунок видобутку титанових руд мають намір на Житомирщині. За даними Фонду держмайна, за минулий рік Іршанський та Вільногірський гірничо-збагачувальні комбінати поповнили держбюджет на понад півтори сотні мільйонів гривень. На самому підприємстві збираються нарощувати потужності. Тим часом, в області діють ініціативні групи, які переконують – такий видобуток небезпечний для життя і здоров ’ялюдей, що мешкають поблизу. 

Сьогодні на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті на Житомирщині, який орендує підприємство «Кримський Титан» Дмитра Фірташа, за офіційними даними, працює понад дві з половиною тисячі осіб. Середня зарплата – чотири тисячі гривень. Підприємство для регіону життєво необхідне, переконує заступник голови Житомирської облдержадміністрації Віктор Куницький.

«Якби ми прийшли і сказали мешканцям Іршанська, що ми закриємо ГЗК, це було б великим соціальним потрясінням, бо люди звикли до того, що це підприємство є містоутворюючим, що люди там отримують великі соціальні гарантії», – говорить він.


Куницький заохочує збільшення видобутку титанових руд, наполягаючи на користі від таких підприємств для бюджету області. Тим часом на Житомирщині діють ініціативні групи громадян, які протестують проти нарощування виробництва. За їхніми даними, геолого-розвідувальні роботи перед початком видобутку проводить НАК «Надра України». Влітку Житомирська облрада надала компанії дозволи на розробку Красноріченського, Паромівського, Лівобережного, Злобицького і Тростянецького родовищ ільменіту. Обробляти видобуту руду зможуть на Вільногірському або Іршанському комбінатах.

"В Україні відновлення земель не проводить ніхто" – еколог 

Активісти кілька разів пікетували Житомирську обласну раду з вимогою не давати згоду на розробку нових родовищ. У криницях сіл неподалік через них може зникнути вода, стверджує активіст руху «Врятуємо Полісся!» Станіслав Гуменюк.

«Якщо будуть запущені всі ці проекти, через 10-15 років із унікальної території Полісся просто зроблять пустелю», – вважає він.

У облдержадміністрації, однак, заявляють, що жодних скарг на шкоду довкіллю до них не надходило.

За словами головного інженера Іршансього комбінату Миколи Васяновича, розробка покладів титанових руд ведеться на шести кар’єрах, потім сировина обробляється на двох збагачувальних фабриках. Після завершення видобутку підприємство проводить рекультивацію, тобто повертає ділянку до її попереднього стану. Тому, за його словами, інформація про небезпеку для людей і довкілля – брехня.

У відновлення пошкоджених промисловим видобутком територій не вірить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. За її словами, наслідком збільшення видобутку титанових руд, зокрема, ільменіту, стане погіршення якості питної води.

«З державного бюджету щороку виділяються кошти на проведення рекультивації, вивезення небезпечних відходів. За останні 20 років на жодному об’єкті не було проведено відновлення порушених територій», – зазначає Тимочко у коментарі Радіо Свобода.

Питання в екологів викликає не тільки ільменіт. На думку Тетяни Тимочко, видобування житомирського граніту, який відомий і за кордоном, також відбувається із великою шкодою для довкілля.

«Copyright © 2011 RFE /RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа /Радіо Свобода»
Джерело: radiosvoboda.org

Через недофінансування екологія Азово-Чорноморського узбережжя погіршується

Колегія Рахункової палати розглянула звіт про ефективность використання коштів, виділених з держбюджету на реконструкцію очисних споруд Азово-Чорноморського узбережжя від забруднення. Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.
Як зазначається, встановлено, що використання коштів держбюджету на заходи з реконструкції очисних споруд, розташованих на території АР Крим та міста Севастополя, розпорядниками нижчого рівня у 2010-2012 роках здійснювалося без належного внутрішнього контролю за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності. Як наслідок, у цей період ефективне управління бюджетними коштами забезпечено не було.

"Так, для виконання відповідних міжнародних зобов’язань, а також рішення Комітету з економічних реформ при президентові України щодо заходів з реконструкції очисних та інших споруд з метою захисту акваторії Азово-Чорноморського узбережжя від забруднення, розташованих на території АР Крим та міста Севастополя, у 2010-2012 роках з державного бюджету виділено майже 700 млн гривень",- йдеться у повідомленні.

Згідно із повідомленням, фактично на зазначені заходи у цей період використано менше 30% від затвердженого обсягу витрат, у результаті профінансовано реконструкцію лише 13 об’єктів із 22 запланованих.

"Неналежне виконання запланованих заходів на території Криму та Севастополя пов’язане насамперед з відсутністю системного підходу до планування, фінансування і контролю за використанням бюджетних коштів", повідомляє прес-служба.

Крім того, ефективному і результативному використанню коштів держбюджету, виділених на захист акваторії Азово-Чорноморського узбережжя від забруднення, завадила неузгодженість нормативно-правових актів з даного питання. У результаті обсяги скидання неочищених стічних вод зростають, стан акваторії Азово-Чорноморського узбережжя погіршується.

Джерело: epravda.com.ua

Американська сланцева революція: у пошуках "золотої середини"

Чи знаєте ви, що таке фрекінг? За результатами одного з опитувань, кожна четверта людина ніколи не чула цього слова. Ще 13% почули його зовсім недавно. Дещо обізнані з цим терміном близько третини респондентів, а добре собі уявляють, що він означає, лише 19%. Це дані дослідження служби ORC International, проведеного на початку року не в Україні, не в Європі, а у Сполучених Штатах, які за допомогою видобутку газу саме за технологією фрекінгу на початку цього століття зробили «сланцеву революцію».

Втім, ті американці, яким відомо про метод фрекінгу (або гідророзриву пласта), занепокоєні можливим негативним впливом цієї технології на довкілля. Так, близько половини громадян США дуже стурбовані тим, як такий спосіб видобутку нетрадиційного газу може впливати на якість води. А в ідеальному варіанті майже всі бажали б, аби основні джерела енергії були «чистими» - вітрові та сонячні, замість «брудних», до яких відносять також ядерну енергетику і вугілля.

Водночас американці підтримують політику зменшення енергозалежності, низькі ціни на енергоносії і вітають збільшення робочих місць у промисловості, в кількісних показниках якого зростання видобутку сланцевого газу відіграє чи не найважливішу роль.

В США, як і в інших країнах, відбувається зіткнення економічних та екологічних інтересів. Власне, опитування дає уявлення про те, чого саме прагне населення. 94% американців хочуть від політичного керівництва країни збалансованого підходу, який би включав як підвищення енерговиробництва, так і захист чистої води і повітря, а також збільшення енергоефективності та чистих джерел енергії.

Енергетика була і залишатиметься одним з пріоритетів нинішньої адміністрації. У посланні до Конгресу цього тижня глава Білого дому Барак Обама ще раз підтвердив, що й під час другого терміну президентства розвиватиме всі напрями - від спрощення отримання дозволів для нових родовищ нафти до нарощування обертів у відновлювальній енергетиці та суттєвого підвищення енергоефективності. Разом з тим він пообіцяв підтримувати нові дослідження та технології, спрямовані на збереження чистоти повітря та води.

Власне, він сказав те, що хотіли почути громадяни. Зокрема, у контексті застосування технології фрекінгу майже дев'ять з десяти американців підтримують додаткові дослідження її впливу на здоров'я та екологічних наслідків. Більше того, вони б хотіли знати про результати таких досліджень ще до того, як в їхній місцевості розпочнеться видобуток сланцевого газу. До важливої інформації, яку прагне отримувати громадськість, належить і розкриття складу хімічних речовин, що використовуватимуться при гідророзриві. У цьому контексті може бути цікавим один із результатів соціологічного дослідження, проведеного фахівцями Pew Center: серед тих, хто більше знає про метод фрекінгу, більшість виступає на його підтримку, а не проти.

Над порадами щодо реалізації урядової політики в галузі видобутку сланцевого газу нині працюють американські аналітичні центри. Цього тижня Центр стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies - CSIS) оприлюднив власні рекомендації, вироблені разом із широким колом зацікавлених сторін - політиків, вчених, екологів, представників промисловості, фінансових груп, регуляторних органів та неурядових організацій. Експерти визнали, що реагування на занепокоєння громадськості з приводу належного управління розвитком виробництва нетрадиційного газу було і залишатиметься важливим чинником для успішності цієї справи.

«Видобуток нетрадиційного газу є предметом широкого громадського обговорення. У деяких місцях відмова адекватно реагувати на "суспільні занепокоєння" призвела до мораторію або значної затримки розвитку видобутку нетрадиційного газу», - йдеться у висновках Центру. Підкреслюється, що результатом комунікацій влади з місцевими громадами має бути те, що останні мають почуватися захищеними, а невід'ємною складовою довіри з боку суспільства має бути прозорість усього процесу видобутку.

Оптимальні механізми регулювання при видобутку сланцевого газу намагаються визначити і в Конгресі. На нещодавні слухання енергетичного комітету Сенату США запросили доповідачів, що є представниками промисловості, місцевої влади, наукових та екологічних організацій. Викладені позиції дещо різнилися. Проте, розуміння важливості питання змушує різні сторони шукати «золоту середину», враховуючи усі аспекти.

Для пошуку спільного знаменника в дискусіях спікери у США часто вдаються до цитат відомих діячів минулого. У цих традиціях губернатор Колорадо Джон Хіккенлупер у виступі під час слухань згадав слова Лінкольна: «Ми можемо досягти успіху тільки спільно. Справа не в тому, чи може хтось із нас вигадати щось краще, а в тому, чи можемо ми всі зробити краще. Оскільки наша справа нова, ми повинні думати по-новому і діяти по-новому».

До речі, Хіккенлупер зазначив, що в Колорадо комісія з раціонального використання нафти і газу кілька років тому розробила нові правила захисту навколишнього середовища, які були використані для регуляторних ініціатив в інших штатах, а також в інших державах, у тому числі в Україні. Чи стануть слова Лінкольна в нагоді для налагодження діалогу навколо нетрадиційного газу між енергетиками та суспільством в Україні, покаже вже найближчий час. Адже поки що прозорість очевидно не була головною рисою українського енергетичного сектору...

Наталія Костіна, Вашингтон. 15 лютого 2013 року.

Джерело: ukrinform.ua

Дослідники шукають шляхи захисту довкілля від видобутку нафти з пісків

Нафтопереробні заводи в Канаді з’явилися, наче гриби після дощу. Компанії будь-що стараються нарощувати видобуток. Натомість питання чистого довкілля, на жаль, стало другорядним.
Оптимізація та очищення процесу переробки нафтоносних пісків - завдання, над яким працює група науковців з Альбертського університету.

Нафтовий басейн у провінції Альберта на заході Канади, без сумніву, - одне з найбільш токсичних місць на планеті. Ці паруючі озера - це осадові відходи, побічний продукт видобутку нафти з нафтоносних пісків. Усі розуміють, що колись це токсичне вариво доведеться звідси забрати, але як це зробити - ніхто не скаже напевно.



Джерело: 24tv.ua

Французькі компанії евакуювали персонал з Чорнобиля

12 лютого о 14.03 на Чорнобильській АЕС сталося часткове руйнування стінових панелей та частини покрівлі машинного залу енергоблока № 4 над необслуговуваними приміщеннями. З обережності французькі компанії евакуювали свій персонал. Площа руйнування - близько 600 кв. метрів. У повідомленні уточнюється, що дана конструкція не впливає на конструкцію об'єкта "Укриття".

Французькі будівельні компанії Vinci і Bouygues евакуювали свій персонал з Чорнобиля після того, як стало відомо про інцидент в машинному залі ЧАЕС, пояснивши це заходами безпеки. Співробітники консорціуму Bouygues і Vinci Novarka займаються зведенням купола на будівництві гігантського саркофага над Чорнобильською АЕС.

Разом з тим, на самій ЧАЕС повідомили, що жодних заходів екстреного порядку на станції не приймається. "Ніяких заходів не проводиться (щодо евакуації персоналу). Підвищеного радіаційного фону немає. Всі працюють у штатному режимі", - повідомила представник станції, зазначивши, що за її інформацією, лише французька Novarka, яка займається будівництвом купола арки над ЧАЕС, відпустила своїх працівників до кінця робочого дня середи.

Порушень меж та умов безпечної експлуатації згідно з технологічним регламентом об'єкта "Укриття" немає. Зміни радіаційної обстановки на проммайданчику ЧАЕС, в зоні відчуження не зафіксовані. Ніхто не постраждав, підкреслюють в ЧАЕС.

13 грудня наказом генерального директора ДСП "Чорнобильська АЕС" Ігоря Грамоткіна, з метою розслідування причин часткового руйнування будівельних конструкцій машинного залу другої черги блоку Г ЧАЕС, створено комісію, яку очолив технічний директор (головний інженер) Андрій Білик.

Перед комісією поставлено завдання у 14-денний термін проаналізувати ситуацію, яка призвела до руйнації будівельних конструкцій, а також надати пропозиції щодо усунення наслідків.

Крім того, на Чорнобильську АЕС з робочою поїздкою прибули члени комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на чолі з головою комітету Іриною Сех. Крім членів Комітету, в поїздці беруть участь представники ГІЯРУ, Мінрегіонбуду, Мінприроди, НАЕК "Енергоатом", Атомпрофспілки, ЄБРР та інших організацій.

Джерело: zn.ua


“Chevron” готується найближчим часом розпочати пошук природного газу на Прикарпатті

Представництво компанії “Chevron” в Україні розпочало готувати громадську думку до початку розвідки та освоєння видобутку природного газу зі сланцевих покладів Олеської площі у п’яти районах Івано-Франківщини - у четвер і п’ятницю минулого тижня науково-практичні семінари на цю тему відбулися у Тлумачі і Тисмениці, а вчора - у Галичі. Запрошені на них сільські і селищні голови, представники громадських організацій із цих районів, отримали папки з інформаційними матеріалами, в яких організатор заходів виділив основний месідж: “Найближчим часом “Chevron” розпочне пошук нових джерел природного газу у вашому регіоні. Довідайтеся, що це означає для вас”.

Як це змінить наше життя?

- Наразі ми не знаємо, скільки газу є в сланцевих покладах, що залягають тут, на Івано-Франківщині, й того, скільки його можливо буде вивільнити з породи та скільки це коштуватиме. Тому те, що пропонує вам компанія “Chevron”, - це розпочати п’ятирічну програму розвідки, - зазначив у вітальному слові на семінарі в Тисмениці голова представництва компанії “Chevron” в Україні Пітер Кларк. - Ми пробуримо від 5 до 15 свердловин. Деякі з них будуть вертикальні, пробурені лише для того, щоб перевірити вміст породи і орієнтовно визначити те, скільки газу з неї можна вивільнити. Деякі будуть горизонтальні - вони дозволять нам скласти більш повне уявлення про те, скільки в майбутньому можна буде добувати газу. Сьогодні не можу докладно розповісти про програму розвідки, можу лише сказати, що коштуватиме вона сотні мільйонів доларів і що всі витрати будуть виключно на компанії “Chevron”.

Особливий акцент у своєму зверненні до керівників органів місцевого самоврядування та представників громадськості Тисмениччини Пітер Кларк зробив на двох аспектах - передусім на тих можливостях, які відкриє добування газу перед місцевими жителями і приватними підприємствами, й як змінить їхнє життя, по-друге, - на питаннях екологічної безпеки.

За словами голови представництва компанії “Chevron” в Україні, в інтернеті можна знайти інформацію про те, що, за оцінками дослідницьких центрів, добування сланцевого газу в США забезпечило створення 150 тис. нових робочих місць лише у цій галузі. Але це у Штатах. Про можливості, які відкриває прихід “Chevron” на Прикарпаття, Пітер Кларк говорив відверто, без ілюзій.

“Чесно скажу, що етап розвідки не створює багато робочих місць, - розповів він.

- Бо ми пробуримо лише кілька свердловин. Але ще буде сейсморозвідка, де будуть потрібні фахівці, які займатимуться обладнанням, кермуватимуть вантажівками та ремонтуватимуть їх”.

Пітер Кларк відверто зауважив також, що на етапі розвідки покладів газу послуги основних фахівців потрібні будуть лишень протягом кількох місяців.

- Але на етапі добування газу, як тільки отримаємо результати і визначимо, що це економічно вигідно, ми почнемо створювати постійні робочі місця, - продовжив він. - Нам потрібні будуть інженери, геологи, а їм, в свою чергу, навчання. Тому ми пропонуємо інвестувати кошти в івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, щоб його викладачі змогли викладати ці навчальні програми, аби наш проект розвивався. Також розвідка та видобуток газу створюватимуть багато робочих місць в інших галузях. Бо будуть потрібні будівельники для будівництва доріг та майданчиків для буріння, механіки - для ремонту обладнання. Будуть потрібні й охоронці, а також пральні, ресторани, готелі, де харчуватимуться і житимуть фахівці, які займатимуться сейсморозвідкою, будівництвом, бурінням. Тобто виникатиме дедалі більше потреб і, відповідно - більше робочих місць.

Насамкінець Пітер Кларк зазначив, що природний газ можна безпечно видобувати зі сланцевих порід і навіть захищати довкілля. “Компанія “Chevron” пишається тими зусиллями, яких ми докладаємо для того, щоби захистити людей і довкілля. і я можу цілком впевнено сказати, що ми принесемо в Україну найкращі практики, ті, які використовуємо у Сполучених Штатах. Це не буде інакше. Ми все робитимемо так само, як це робимо в Євросоюзі та в Пенсильванії і в Техасі у США, - наголосив він. - Можливо, ви чули якісь страшні історії або ж читали їх у пресі чи в інтернеті. Моя особиста думка полягає в тому, що вони мають політичний підтекст і прямо не стосуються видобутку сланцевого газу”. 

“Аби місцеві люди були не проти…”

Спеціалісти “Chevron” - менеджер відділу сланцевого газу Майк Манеффа і спеціаліст з питань охорони довкілля Рене Уайт, який нині працює в Польщі, та незалежні експерти - професори Том Марфі з державного університету Пенсильванії й Станіслав Ночь з університету наукових досліджень і технологій AGH (м. Краків) та Олександр Петровський з іФНТУНГ докладно розповіли учасникам семінару про технологію розвідки і добування газу зі сланцевих покладів та про свердловини “Chevron”, акцентуючи на їх надійності та безпечності. Справді, перш ніж встановити бурову вежу, фахівці компанії вирівнюють майданчик, застеляють його водонепроникною поліетиленовою плівкою, засипають її шаром землі, на який настеляють бетонні блоки. Варто згадати ще й про таке ноу-хау “Chevron” - з одного майданчика, пробуривши одну вертикальну свердловину, фахівці компанії вже на глибині два і більше кілометри можуть пробурити кілька горизонтальних свердловин. Тому і земельних ділянок для веж необхідно виділяти набагато менше, ніж їх було би потрібно, якби використовувати старі, ще радянські технології. Також, аби буровий розчин та вода з піском і хімреагентами, що запомповують для гідророзриву, не потрапили в ррунтові й підземні води, “Chevron” застосовує багатошаровий захист свердловин зі сталевих обсадних колон, замурованих у бетон.

На переконання фахівців, зокрема О. Петровського, довжина тріщин, які утворює в сланцевих породах гідророзрив, не перевищує 300 метрів. і вони аж ніяк не можуть проникнути крізь кількасотметрову товщу твердих і щільних вапняків, котрі, мов шапка, накривають сланцеві поклади на більш ніж двокілометровій глибині, надійно відокремлюючи їх і від ррунтових вод, що за 100-200 метрів від поверхні, і від резервуарів чистих підземних вод, розташованих на глибині до тисячі метрів.

Також за твердженням О. Петровського, офіційні дані про запаси води на Прикарпатті дозволяють зробити висновок, що їх цілком достатньо, аби без шкоди для довкілля і нинішніх її споживачів вести розвідку і видобування газу. Цій темі він присвятив свою презентацію, оскільки потреба у великій кількості води - один резервуар, рівний за площею шести олімпійським стадіонам для проведення гідророзриву, як і побоювання, що через спричинені ним тріщини у породі забруднена хімреагентами вода може проникнути в чисті водовмісні горизонти і залишити цілі території без запасів питної води, є, мабуть, двома найбільшими факторами ризику, через що багато людей й остерігається освоєння родовищ Олеської площі.

По закінченні презентацій організатори семінару відповіли на запитання керівників органів місцевого самоврядування та представників громадських організацій Тисмениччини і навіть Івано-Франківська. Їх спектр був достатньо широким - від екологічних й аж до політичних. Проте ми зупинимося на трьох із них, які виникнуть відразу ж, тільки-но “Chevron” візьметься за розвідку газу.

Послухавши і подивившись на те, як ешелон важких автомобілів вестиме сейсморозвідку районами Прикарпаття - десять автомашин, опустивши спеціальні плити на поверхню дороги, одночасно посилають ними віброімпульс у товщу землі, один з учасників семінару цілком логічно запитав, що буде з нашими дорогами, яких, як написав він, і так майже нема. На що Пітер Кларк жартома відповів: “Залишимо їх кращими, ніж вони є”. А вже цілком серйозно додав, що компанія “Chevron” завжди ремонтує дороги, якщо їх пошкоджено з її вини. А ще, ймовірно, це доведеться робити, так би мовити, авансом, оскільки через стан окремих доріг техніка “Chevron” ризикує взагалі не дістатися визначеного місця. Але де і в яких обсягах вестимуть ці роботи, якими документами їх буде передбачено, наразі невідомо.

Ще учасники семінару запитували, чи дотримуватиметься “Chevron” українських законів і як вирішуватиме питання викупу чи оренди землі у власників. 

- Не лише законів будемо дотримуватися. Особливо важливо для мене, аби місцеві люди були не проти і аби ми зуміли переконати керівництво “Chevron”, що місця, які оберемо для буріння, справді є найкращими для видобутку газу, - наголосив Пітер Кларк. - Щодо питання розташування бурових майданчиків, то ми, орієнтуючись на дані сейсморозвідки, перш за все шукатимемо місце, де можна дістатися до покладів газу. По-друге, детально аналізуватимемо територію, намагаючись зрозуміти, де є забудови та розломи земної кори - те, від чого слід триматися якнайдалі. А вже аж після цього вирішуватимемо питання відведення землі. Це буде дискусія і переговори. Можливо, із землевласником, а можливо - ще й з його сусідами, жителями села, а може трапитися - і з цілим районом.

Джерело: kolomyya.org

США запевняють, що сланцевий газ — це добре для екології України

Надзвичайний уповноважений Державного департаменту США з питань енергетики Карлос Паскуаль вважає, що видобуток сланцевого газу позитивно вплинув на екологічну ситуацію в США. Про це він заявив в ефірі 5 каналу ввечері 5 лютого.
«Неспокій — це завжди необхідна річ. Треба ставити питання, але відповідати на ці питання слід, спираючись на факти. В США ми приділяємо дуже багато уваги питанням безпечного видобутку газу, зокрема — сланцевого. Ми досліджували і вплив на якість води, і на якість повітря, і хімікати, використовувані при гідророзриву.

Ми також досліджували активність сейсмічну і тільки за результатами цих досліджень були зроблені відповідні висновки», — сказав Паскуаль.

Він також зазначив, що в листопаді минулого року в Івано-Франківську відбувся семінар з питань сланцевого газу, на якому були присутні представники США тих штатів, де ведеться видобуток сланцевого газу і розроблена система регуляції цього процесу. Вони поділилися тим досвідом, який вони набули в ході роботи. Тому США вважає, що зараз на Україні такі дискусії просто необхідні, тому що, що громадяни краще будуть проінформовані про різні аспекти цієї роботи і тим самим будуть вищі шанси отримати глобальну вигоду від цієї діяльності.

«У США в 2012 році вперше обсяги електроенергії з газу перевищили обсяги електрики, виробленої з вугілля. Внаслідок цього викиди вуглекислого газу в повітря зменшилися і стали найменшими за останні 20 років. Уявіть, яким буде глобальний ефект від таких зрушень. Газ має меншу частку викидів діоксину вуглецю, ніж від вугілля і нафти. Можете собі уявити, наскільки чистіше стане повітря на всій планеті завдяки такому розвитку», — заявив Паскуаль.

Нагадаємо, 24 січня, в Давосі за участю Президента Віктора Януковича було підписано угоду междукомпаніей Shell і Надра Юзівська про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівському ділянці в Харківській і Донецькій областях.
31 січня народні депутати від «Батьківщини» Арсен Аваков, Андрій Кожем'якін та Микола Томенко зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який пропонує ввести в Україні мораторій на пошук, розвідку та видобуток сланцевого газу.

Джерело: vkurse.ua

Виступ Діденко Світлани щодо екологічного стану річок: Рось, Десна та Сейм

Рось – дивовижно красива річка, яка є правою притокою Дніпра. Її довжина 346 км, площа басейну 12 575 км ², ширина в середній течії близько 50 м, річний стік води 0,86 км ³. Живлення переважно снігове. У басейн Росі впадають річки з назвами Роська, Росава, Роставиця. Основні міста, через які протікає Рось: Біла Церква, Богуслав, Корсунь-Шевченківський. На річці побудовані дві ГЕС: Стеблівська та Корсунь-Шевченківська. У Білій Церкві, по лівому березі Росі розташований знаменитий парк "Олександрія", колишній маєток панів Браницьких. 


Сьогодні Рось терпить екологічне лихо. Греблі, водосховища, побудовані на Росі, сильно збільшили площу випаровування. Водозабори (особливо гігантський водовод на Умань) різко знизили швидкість течії води. Використання населенням фосфатних порошків і відсутність належних очисних споруд призвело до засилля річки синьо-зеленими водоростями. Рівень річки впав на 1 метр в середній течії. У посушливі періоди рівень води падає до критично низьких значень, не працюють турбіни розташованих на ній електростанцій. У весняний період нересту риби та повеней не дотримуються норми скидання води електростанціями, які знаходяться в приватному володінні. Це призводить до загибелі ікри прісноводних риб та зниження їх популяцій. Все це призвело до застою, кисневого збіднення води в Росі. Порушена природна екосистема. Річка втратила здатність до самоочищення. Пологі й помірно круті ділянки схилів звичайно розорані, круті — задерновані або покриті мішаним лісом і чагарником. 

Береги Росі вкриті заплавними луками. Заплави річок це колиска біорізноманіття. Це неповторні біоценози, в яких зростає велика кількість рідкісних та зникаючих видів рослин. В очереті біля берегів нереститься риба, водоплавні птахи вигодовують там пташенят. Землі Росі частково розорані, окультурені або перебувають під випасами, що призводить до їх деградації, а також змиву при паводках у річкове русло значних домішок — органічних, бактеріальних і твердого стоку. Враховуючи це, у Водносу кодексі прописані прибережно-захисні смуги від 25 до 100 метрів, залежно від розмірів водойми. 

Десна - друга за розмірами притока Дніпра, що впадає в нього з лівого берега. Її довжина від верхів’я до гирла - 1130 км. Ця річка тече не тільки Україною (Сумська, Чернігівська, Київська області), але й Росією (Смоленська та Брянська області). По території України протікає річка від с. Муравья 1 до гирла. Довжина цієї ділянки складає 591 км.
Долина Десни складена з піщано-глинистих і крейдяних порід. Прируслова частина заплави висока, піщана. На ній розташовані численні озера. Заплава річки на всьому протязі дуже заболочена. Від кордону України до м. Короп Десна тече по товщі піску, суглинків та супісків. Русло звивисте, розпадається на ряд рукавів. Ширина річки тут частіше становить близько 100 м при коливаннях від 60 до 210 м. Нижче м. Чернігова ширина русла досягає 180-200 м, змінюючись від 60 до 450 м. Майже вся Десна и в межах України знаходиться у природній зоні Полісся, тому для річки характерна широка річкова долина, значна звивистість русла, багато стариць - старих русел та рукавів, піщані береги. Дно піщане, на плесах зі спокійною течією воно покрито піском з домішками мулу. Деснянські води світло-блакитного кольору через наявність в них крейдяних частинок, якими вони збагачуються, проходячи через крейдяні відкладення. Притоки Десни – Шостка, Убідь, Мена, Судость, Смячка, Стрижень, Сейм, Снов, Білоус, Болва, Доч, Остер. 
Десна впадає в Дніпро двома рукавами, з яких лівий називається Десенкою. Його верхів’я загачене. Це зроблено з метою направити всі води в головне русло Десни.


Заплава Десни більшою мірою залишилась у природному стані. Заплава цієї річки має величезне водоохоронне значення, адже на Десні розташований водозабір, з якого здійснюється водопостачання міст Бровари та Київ. Як один з основних екологічних коридорів національного рівня, вона є надважливою в національній екологічній мережі, в системі збереження біологічного різноманіття України. Однак на сьогоднішній день вже здійснено ряд гідронамивів у заплаві Десни на північ від Києва. Поки що масштаби знищення заплави не можна порівняти з Конча-Заспою, але негативні тенденції набувають дедалі гострішого характеру. Тому зволікання із наданням природоохоронного статусу ділянкам заплави Десни на північ від Києва може створити умови певної ізоляції інших природних територій басейну цієї річки від Дніпровського екокоридору. 


Сейм - найбільша ліва притока Десни. Її довжина становить 717 км. Вона протікає в Росії (в межах Бєлгородської та Курської областей) і в Україні, в межах Сумської та Чернігівської області. У межах України ділянка Сейму довжиною 222 км. Ширина русла влітку - не більше 100 м. Глибина на перекатах - близько 1 м, на плесах - до 3-5 м в середній течії і до 7-10 м у пониззі. Русло річки спокійне та мальовниче. Дно піщане, нестійке. Береги глинисті, топкі. Заплава річки вкрита луками, заболочена. Найбільшою притокою Сейму є річка Клевень. 



Річка Сейм – остання середня річка, яка на території Сумської області залишалася незарегульованою і завдяки цьому відрізнялася вищою якістю води і кращим станом рибних запасів порівняно з іншими річками не тільки області, але й всієї України. На території Сумської області розпочалось прокопування каналу, який з’єднує протоку Любку з основним руслом Сейму та планується спорудження кам’яно-накидних гребель на річці Сейм. Спорудження гребель на руслі річки призведе до втрати річками чистої води, пляжів та негативного впливу на рибні запаси. Ділянка річки, на якій проводяться роботи, розташована на території природно-заповідного фонду України (регіональний ландшафтний парк «Сеймський»). Заповідна рослинність в результаті знищується, погіршується кормова база і умови нересту риб, в також знищення неповторних біогеоценозів, які складались тут тисячоріччями. Ще одна проблема – погіршення якості води і замулення дна. Вона існує на всіх зарегульованих річках і поки не має вирішення. Інша, і не остання проблема – підтоплення прилеглих територій, яке виникає як наслідок підпору води русла і підняття рівня ґрунтових вод.