Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства.
Про зустріч Укрприроди з делегацією ЄС
Укрприрода прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ.
Про внесок України до нової глобальної кліматичної угоди
Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди визначено на рівні 60% – думки експертів розходяться.
Прес-конференція: "Кадрові призначення в Держгеонадрах
Заступник голови Українського товариства охорони природи Панков Олександр Ігорович, прийняв участь у прес-конференції щодо кадрових призначень у Державній службі геології та надр України.
"Шанс уберегти планету"
Інтерв'ю Василя Шевчука для газети "Сільські вісті" про глобальну кліматичну конференцію країн-учасниць Конвенції ООН про зміни клімату, яка проходила в Парижі з 30 листопада по 12 грудня.
Населенню Землі слід вживати в їжу більше комах, щоб впоратися з можливими труднощами у виробництві достатніх обсягів продовольства. Про це повідомляється в дослідженні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) і нідерландського Вагенінгенского університету.
"Їжте комах, їх багато, це багате джерело протеїнів і мінералів", - заявила на презентації доповіді голова департаменту лісового господарства FAO Єва Урсула Мюллер.
Про це повідомляє Agence France-Presse, передає "Лента".
За її словами, комахи є вишуканою і поживною їжею, яку вживає третина населення Землі.
Комахи в якості продукту мають ряд переваг, відзначають експерти.
Зокрема, щоб виростити 1 кілограм придатних в їжу комах потрібно всього 2 кілограми корму, тоді як для виробництва 1 кілограма яловичини потрібно 8 кілограмів корму. Комахи є джерелом протеїнів, хороших жирів, кальцію, заліза і цинку.
Наприклад, цвіркунам для виробництва кілограма протеїну потрібно в 12 разів менше корму, ніж коровам, і в чотири рази менше, ніж вівцям.
Яловичина містить всього 6 грамів заліза на 100 грам продукту, тоді як у сарани цей показник становить 8-20 грамів.
У дослідженні наголошується, що збільшувати споживання комах в їжу можна не побоюючись за довкілля, оскільки їх вплив на природні процеси обмежена.
Крім того, комахи дуже швидко розмножуються, і людство навряд чи зможе знищити небудь вид цього класу тварин.
За підрахунками експертів ООН, у світі в їжу вживається близько 1,9 тисячі видів комах.
Майже третину від обсягів споживання становлять жуки, 18%- гусениці, 14% - оси, бджоли і мурахи, 13% - коники, цвіркуни і сарана.
Страви з комах популярні в Африці, Латинській Америці, Південно-Східної Азії.
FAO прогнозує, що до 2030 року населення Землі збільшиться з нинішніх 7 до 9 мільярдів осіб.
В організації попереджають, що необхідність забезпечувати продуктами населення може призвести до виснаження водних ресурсів та вирубці лісів під пасовища для тварин.
Понад половина поширених видів рослин і третина видів тварин можуть втратити їхні природніт середовища внаслідок змін клімату. Згідно з висновками нового дослідження, якщо температури зростуть на більше, ніж 2C, то видова біорізноманітність у світі постане перед загрозою.
Вчені однак стверджують, що шкоду видам і середовищу можна зменшити, якщо вжити негайних дій для скорочення викидів в атмосферу газів, які викликають парниковий ефект.
Міжнародна група вчених розглядала наслідки глобального зростання температур на майже 50 тисяч поширених видів тварин і рослин.
Дослідження вивчало вплив потепління на 50 тисяч видів
У центрі уваги дослідників було те, як зростання температур і кількість опадів позначиться на природному середовищі цих видів. Дослідники розглянули кілька варіантів розвитку подій і позначили на мапах ті ділянки, які все ще будуть здатні підтримувати існування видів.
Згідно з прогнозом науковців, якщо не докладати зусиль для скорочення викидів парникових газів, то у 2100 році глобальна температура зросте на 4C порівняно із доіндустріальними показниками.
За такого сценарію 34% видів тварин і 57% видів рослин втратять понад половину свого природного середовища.
За словами доктора біологічних наук Рейчел Воррен з Університету Східної Англії, це справить величезний вплив на все життя на планеті.
"Наше дослідження прогнозує, що зміни клімату сильно скоротять різноманітність навіть найбільш поширених видів у більшості частин світу, - каже дослідниця. - Ця втрата біорізноманітності значною мірою збіднить біосферу і призведе до втрати багатьох екосистем".
"Для людини це також матиме наслідки, бо ці види важливі для таких процесів як очищення повітря і води, запобігання повеням, обмін поживних речовин чи екотурихи", - додала Рейчел Воррен.
Дослідження прогнозує, що найгіршими будуть наслідки для екосистем Африки, Центральної Америки, Амазонії і Австралії.
Але якщо стрімко скоротити викиди парникових газів, то вплив на біорізноманітність буде набагато меншим, прогнозують вчені.
Якщо викиди досягнуть піку у 2016 році, а зростання температур вдасться обмежити 2C, тоді втрати природного середовища видів можна буде зменшити на 60%.
"Гарні новини полягають у тому, що наше дослідження надає нові докази того, як швидкі дії задля скорочення викидів CO2 та інших парникових газів може зупинити втрату біорізноманітності, скоротивши глобальне потепління до 2C, а не чотирьох градусів, - каже доктор Воррен. - Це дозволить виграти час - до 40 років, за нашими підрахунками, - протягом якого рослини і тварини зможуть достосуватися до потеплішання на 2 градуси".
Автор: Метт Макґра (кореспондент з питань науки, BBC World Service)
Рівень двоокису вуглецю в земній атмосфері - вперше в історії людства - піднявся вище показника 400ppm, кажуть американські дослідники. "Обсерваторія Кілінга" на Гаваях веде найдовші безперервні замірювання вмісту парникових газів, які є головними чинниками кліматичних змін.
Замірювання, які роблять на вершині вулкану Мауна-Лоа, в четвер показали 400,03 ppm (молекул вуглекислого газу на мільйон молекул інших газів а атмосфері)
Обсерваторія міститься на вулкані Мауна-Лоа (Гаваї)
Востаннє такий високий вміст CO2 в атмосфері Землі був 3-5 мільйонів років тому, задовго до появи людей, коли клімат був набагато тепліший.
Вуглекислий газ - найважливіший з газів, що викликають парниковий ефект, результат спалювання вуглеводнів на зразок вугілля, нафти і газу.
Зазвичай у зимові місяці вміст CO2 в атмосфері зростає, однак з приходом весни в північну півкулю він зменшується, бо його всмоктує молода рослинність.
Це означає, що найближчими тижнями вміст двоокису вуглецю буде нижчим за 400 ppm, однак тенденція до зростання залишатиметься на майбутнє
Коли відомий американський вчений Чарльз Кілінг у 1958 році почав замірювати вміст CO2 на цьому вулкані, концентрація газу становила 315ppm (315 молекул CO2 на мільйон молекул повітря).
Відтоді ці замірюванні ведуться безперервно і показують невпинне зростання вмісту вуглекислого газу.
Вчені встановили, що рівень ртуті в організмах тварин залежить від чого, чим вони харчуються. Вчені дослідили, що песці, які харчуються зловленою в океані здобиччю, страждають через небезпечний рівень ртуті. Популяція цих тварин різко впала на одному із островів, що належать Росії, і науковці вважають, що саме токсин був основною тому причиною.
За оцінками ООН, вміст ртуті у водах світового океану за останні 100 років подвоївся, і на арктичному узбережжі його більше, ніж будь-де у світі.
На невеликому російському острові Мідний, який входить до архіпелагу Командорських островів у північній частині Тихого океану, песці виживають за рахунок морських птахів, а також інколи харчуються тушами тюленів.
Чисельність песців на острові у 1970-х з незрозумілих причин стрімко зменшилася. І хоча зараз кількість цих тварин, що перебувають під загрозою зникнення, є стабільною, багато з них у поганому стані і мають низьку масу тіла.
Раніше вченні вважали, що їх популяція скоротилася через інфекцію, але вони так і не змогли виявити її збудника.
"Ми почали шукати різні патогенні мікроорганізми, які можуть бути причиною проблем зі здоров'ям песців і високої їх смертності, але ми не змогли нічого знайти", - розповів головний автор дослідження, доктор Габор Чіржак з Інституту Лейбніца.
Та коли вчені дослідили зразки хутра песців і їжі, яку їдять тварини, вони виявили значний вміст ртуті. За словами пана Чіржака, саме ця речовина могла викликати ті симптоми, які вони спостерігали серед тварин, і саме морське середовище є джерелом її походження.
Колір хутра песців змінюється, залежно від пори року
Водночас, науковці отримали зовсім інший результат, коли вони порівняли дані російських песців із їхніми ісландськими родичами, які живуть на суші і харчуються не-морськими птахами та гризунами. Рівень отрути у них виявився набагато нижчим.
"Якщо ми хочемо зберегти песців, то краще інвестувати в захист популяції, яка живе на суші, де ми можемо підтримувати їх протягом тривалого часу, ніж тих тварин, що живуть у прибережній зоні, де дійсно непросто відрізати їх від джерела збудника, яким є морське середовище", - вважає Габор Чіржак.
Дослідження також піднімає деякі важливі питання щодо того, як ртуть накопичується в морському харчовому ланцюгові в Арктичному регіоні.
Вміст цієї речовини у воді протягом десятиліть пов'язували із промисловим забрудненням, але нещодавні дослідження НАСА дали вченим привід припускати, що допомогти виштовхнути на поверхню ртуть могло зниження рівня арктичного крижаного покриву.
Глобальна боротьба проти згубного впливу ртуті на середовище отримала новий поштовх на початку цього року, коли понад 140 країн-членів ООН погодили текст юридично обов'язкової до виконання міжнародної конвенції з контролю над забрудненням довкілля ртутними відходами.
Голосування у ЄС відкрило Європейській Комісії шлях до того, щоб обмежити використання пестицидів, які, згідно з висновками вчених, викликають загибель бджіл. В усіх країнах Європи виникло занепокоєння через вимирання популяцій бджіл. Дослідники вважають, що бджолам шкодять неонікотиноїди в деяких пестицидах, які розпилюють над сільськогосподарськими полями у країнах Європи.
Європейська Комісія хоче обмежити використання таких пестицидів і використовувати їх для тих сільськогосподарських культур, які не вимагають запилювання бджолами чи іншими запилювачами.
Однак багато європейських фермерів та агрономів заперечують проти обмежень на тій підставі, що даних, які пов'язують загибель бджіл із неонікотиноїдами, недостатньо.
За заборону проголосували 15 країн ЄС, цього недостатньо для прийняття рішення. Але згідно з правилами ЄС Європейська Комісія тепер запровадить обмеження терміном два роки на використання неонікотиноїдів у сільському господарстві.
Європейська Комісія планує запровадити мораторій на використання неонікотиноїдів уже з 1 липня цього року.
Що таке неонікотиноїди?
Нікотин смертельно небезпечний не лише для людей. Ця хімічна речовина вкрай отруйна для комах
Пестициди-неонікотиноїди - нові нікотиноподібні хімічні речовини, які вражають центральну нервову систему комах, але менше шкодять ссавцям і довкіллю, ніж більшість інших пестицидів
Пестициди цього типу розчинні у воді, що означає, що ними можна обробити ґрунт, унаслідок чого їх вбирає ціла рослина. Вони називаються "системними", тобто, перетворюють цілу рослину на джерело отрути: корені, стебла, листки, квітки і пилок
Неонікотиноїдами часто обробляють насіння перед висаджуванням чи сіянням.
Лобісти за і проти
Британія не підтримує заборону на неонікотиноїди через те, що вважає аргументи дослідників недостатньо переконливими.
Багато експертів вважають, що до занепадання бджіл у Європі доклалися кілька факторів: крім хімікатів у пестицидах, за їхніми словами, популяції бджіл потерпають від паразитів, вірусів і загального занепаду бджільництва.
Директор з питань сільськогосподарської політики ЄС природозахисної організації Greenpeace Марко Контьєро сказав, що голосування в понеділок "чітко показало переважно наукову, політичну і громадську підтримку заборони пестицидів".
"Країни, які виступали проти заборони, програли", - сказав пан Контьєро.
За словами дослідників, комахи на зразок медоносної бджоли запилюють приблизно третину світових врожаїв сільськогосподарських культур.
Минулого місяця голосування у ЄС не дало однозначного результату, тому пропозицію про заборону деяких видів пестицидів винесли на розгляд апеляційного комітету, який призначив голосування на 29 квітня. Друге голосування також не дало однозначної відповіді.
Часткові обмеження на застосування неонікотиноїдів уже діють у Франції, Німеччині, Італії і Словенії.
До групи неонікотиноїдів входять три пестициди: клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам.
За словами кореспондента ВВС у Брюсселі Криса Морріса, Європейську Комісію активно переконували перед голосуванням і опоненти, і прихильники заборони неонікотиноїдних пестицидів.
За заборону зібрали майже 3 млн підписів, прихильники планують нові демонстрації в понеділок.
Не менш активними лобістами виступили хімічна промисловість і виробники пестицидів, які кажуть, що заборона завдасть шкоди виробництву продуктів харчування у Європі.
Мораторій ЄС не поширюється на озимі культури. Він забороняє продаж і використання насіння, обробленого неонікотиноїдними пестицидами.
Українські підприємства масово забруднюють довкілля відходами, система контролю стимулює їх сплатити штраф, але не вдосконалювати роботу. Щороку Міністерство екології оприлюднює перелік підприємств, які найбільше забруднюють українське довкілля. Назви в «чорному списку» майже не змінюються. Найбільше там електростанцій, сміттєзвалищ та об’єктів металургійного виробництва. Останні підприємства слухняно сплачують мільйони за забруднення, натомість ані фільтрів не встановлюють, ані технологій не змінюють на сучасні.
Неприємності зі сміттярки
Один із лідерів у списку найбрудніших на Львівщині — грибовицьке сміттєзвалище. ЛКП «Збиранка», яке дбає про об’єкт, з року в рік збільшує відрахування до управління екології та природних ресурсів через перевищення норм скидів і викидів. Цьогоріч тут заплатять 1 мільйон 300 тисяч гривень — це значно дешевше, ніж закрити сміттярку, за таким принципом територія працює останні десять років.
«Не можу погодитися з тим, що ми забруднюємо місто. За 800 метрів від сміттєзвалища люди вирощують городину й продають її на ринку. Екологічна інспекція запевняє, що ґрунт та овочі не містять шкідливих речовин, — розповідає Богдан Горбаль, директор ЛКП «Збиранка». — 21 рік ми не отримуємо дотацій на вдосконалення, тому можна сказати, що непогано викручуємося».
У Міністерстві екології «Газету» запевнили, що для формування списку використовують усю можливу інформацію, а точніше — ті дані, які надсилають їм обласні управління. А от в обласному управлінні нам так і не змогли пояснити, які критерії лежать в основі їхнього аналізу. На інформаційні запити тут відповідають або відписками, або перескеруваннями.
Абсурдний моніторинг
Той список, який щороку презентує Мінекології, — не більш ніж зведений перелік підприємств. Шукати глибоку аналітику в ньому марно, тобто не можливо простежити, чи зробили щось підприємці, щоб удосконалити виробництво. Єдина спроба зробити екологічний рейтинг презентативним була 2007 року. Львівщина стала першим регіоном в Україні, в якому провели незвичайний екологічний рейтинг підприємств-забруднювачів.
«Це був пілотний проект «Екологічний рейтинг підприємств-забруднювачів Львівщини». Реалізовувало його Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області спільно з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство й довкілля» за участю ОЄСР та фінансової підтримки уряду Нідерландів, — розповідає Зоряна Козак, представник «Суспільство і довкілля». — Результати екологічного рейтингу, а такі одержані за період 2006 — 2012 років, управління щорічно оприлюднює. Рейтинг має на меті спонукати підприємства-забруднювачі дотримуватися природоохоронних вимог, запровадити технології та вжити заходів, які зменшували б негативний вплив на довкілля від їхньої діяльності, інформувати населення про результати рейтингу».
Пілотний проект не став основою подальших рейтингів, методику не запровадили. Але тоді укладання було ґрунтовним. Оцінювали підприємства за 15-ма критеріями, до речі, інформацію надавали підприємці. Ці критерії враховували кількісні та якісні характеристики впливу підприємств на довкілля. Щодо перших, зокрема, брали до уваги інформацію про відсутність на підприємстві аварій, які спричинили забруднення довкілля, чи застосовували штрафні санкції до посадових осіб підприємства за порушення екологічного законодавства. Другі ж передбачали впровадження ефективного екологічного менеджменту на підприємстві (введення міжнародного стандарту зі системи екологічного управління (ISO 14001), планування підприємством заходів з охорони довкілля, відрахування частини прибутку на природоохоронні заходи тощо). Ці критерії дозволили зробити середній зріз діяльності підприємства щодо охорони довкілля, з’ясувати, чи дбає воно про зменшення свого негативного впливу на навколишнє середовище, чи працює над удосконаленням своєї природоохоронної діяльності, чи, навпаки, тільки забруднює.
«Дані, які щоквартально оприлюднює Міністерство екології та природних ресурсів України, є не рейтингом, а переліком об’єктів — найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні. Перелік формують, ураховуючи обсяги викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти та утворення відходів. Натомість рейтинг спрямовано на відображення динаміки поліпшення або погіршення діяльності підприємств-забруднювачів щодо охорони довкілля», — додає Зоряна Козак.
Забруднення буде більше
Особливості українського контролю за забрудненням довкілля призвели відразу до кількох абсурдних ситуацій. За словами Ігоря Сіренка, голови ревізійної комісії Національного екологічного центру України, нині політику спрямовано на переведення ТЕЦ і ТЕС на вугілля, що негативно впливає на природу. Єдиний варіант — встановити фільтри, але це дорого, тому багато хто нехтуватиме цією можливістю.
— У нас замалі штрафи, тому ніхто їх не боїться. Виникла ситуація, коли вигідніше забруднити й заплатити штраф, але не вдосконалювати технології очищення, — розповідає «Газеті» І. Сіренко. — Нині металургійне виробництво та вихлопи газів — основні джерела забруднення в нашій країні. Металургійні комбінати приватизували, нічого в них не вкладали, прибуток скеровують за кордон, а забруднення залишається нам. Тепер багато брудних підприємств переїжджають в Україну, тому що ЄС має жорсткі норми впливу на довкілля. Працювати в Україні стає вигідніше.
Ігор Сіренко наполягає на тому, що спершу наша держава має скасувати ліміти, а вже тоді стимулювати заводи за збереження довкілля. Нині ж створено умови, в яких забруднювати дешево.
Сьогодні, 26 квітня, виповнюється 27 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Президент України Віктор Янукович відвідає Зону відчуження.
Чорнобильська АЕС була побудована поблизу міста Прип'ять, за 18 км від міста Чорнобиль, за 16 км від кордону з Білоруссю і за 110 км від Києва. О 1:23 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці найбільшої на той час атомної електростанції в Радянському Союзі стався вибух, який повністю зруйнував реактор.
У результаті вибуху в атмосферу було викинуто 190 тонн радіоактивних речовин. 8 з 140 тонн радіоактивного палива реактора опинилися в повітрі. Сумарний викид радіоактивних матеріалів склав 50 млн кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Радіонуклідами було забруднено більш ніж 145 тисяч кв. км території України, Білорусі та Росії.
Проте населення попередили про небезпеку зараження з великим запізненням. Перше офіційне повідомлення по телебаченню зробили лише 28 квітня. Після аварії більш ніж 115 тисяч людей було евакуйовано із 30-кілометрової зони. Крім того, для ліквідації наслідків катастрофи було мобілізовано понад 600 тисяч осіб.
ЧАЕС повністю закрили 15 грудня 2000 року, проте саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, поступово руйнується. У зв'язку з цим було прийнято рішення про будівництво нового об'єкта Укриття. Торік відбулася церемонія запуску будівництва нового укриття на АЕС.
Верховна Рада затвердила програму виведення з експлуатації ЧАЕС. Згідно з програмою, АЕС буде повністю ліквідована до 2065 року. На першому етапі, з 2010 до 2013 рік, ядерне паливо буде вилучено з АЕС і переміщено в довгострокові сховища.
З 2013 по 2022 роки буде проходити консервація реакторних установок. З 2022 до 2045 роки експерти чекатимуть зниження радіоактивності реакторних установок. За період з 2045 до 2065 роки установки демонтують, а місце, на якому розташовувалася станція, - очистять.
З кожною краплиною ближче до енергетичної незалежності України. Дністровська гідроакумулююча електростанція повним ходом готується до відкриття двох потужних гідрантів. Один із них має запрацювати ще цього року, другий - наступного. Загалом на Дністрі мають звести аж 7 гідроагрегатів, і тоді це буде найбільша ГАЕС, бо кожен блок буде як окрема електростанція. До того ж уся будова відповідатиме найсуворішим екологічним стандартам – запевняють фахівці.
«Це буде екологічно чисте місце, і не потрібно буде використовувати нові кошти», - каже генеральний підрядник будівництва Юрій Бондаренко.
А ще тут зводять величезні греблі і відстійники для води. Завдяки цьому на Дністрі діятиме унікальна схема: коли є надлишок енергії у нічний час - гідроагрегат її зберігає. А коли є дефіцит - працює, як генератор, і виробляє електрику.
«Ми повинні здати в цьому році верхню водойму до 231 відмітки. Тобто, наростивши дамбу на 9 метрів, що дасть можливість збільшувати водойму до 38 мільйонів метрів кубічних», - пояснює генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
Іноземні експерти визнали систему екологічно чистою. За роботою станції безперервно спостерігають камери. У разі екстреної ситуації, ГАЕС має сучасну систему оповіщення, що може запобігти аварії.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, який провів на станції засідання оперативного штабу, переконаний: робота всіх семи агрегатів - стовідсоткова енергетична стабільність України в майбутньому та гарантія якісного експорту енергії за кордон.
«Ми маємо більше виробляти електроенергії, яка буде йти на зменшення внутрішнього тарифу і збільшення експортної складової», - каже Ставицький.
Будівництво Дністровської ГАЕС - наймасштабніший проект у державі. Лише цьогоріч на нього витратять понад 2 мільярди гривень. За ці гроші тут не забули й про інфраструктуру - зводять і 114-квартирний будинок для персоналу станції і лікарню для жителів району.
.jpg)
.jpg)
