У боротьбі з безперервним смогом Китай шукатиме шляхів вирішення проблеми з опорою на закон

Центральні і східні райони Китаю знову охоплені густим туманом і смогом у ці дні. Це вже четвертий випадок прояву подібної погоди за нинішню зиму.

За повідомленням Міністерства охорони навколишнього середовища КНР від 29 січня, під впливом туману повітря безлічі міст залишається в стані "серйозного забруднення" або "дуже серйозного забруднення". На території Китаю розміром в 9,6 млн квадратних кілометрів, площа регіонів, що вкрило "сірим туманом", становить 1,3 млн квадратних кілометрів.

У місті Шицзячжуан / Північний Китай / і в місті Ханчжоу / Східний Китай / видимість становить лише 300 метрів, а в містах Центральної рівнини - Чженчжоу, Хефеї і інших містах - видимість становить лише 100 метрів.

29 січня, коли рівень видимості впав нижче 50 метрів, в місті Шанцю провінції Хенань / Центральний Китай / влада оголосила "червоний" рівень небезпеки забруднення. У Пекіні люди пам'ятають якість повітря під час проведення Олімпіади -2008 . "У той особливий період, уряд зажадав закрити деякі шкідливі виробництва, зупинив рух великої кількості автотранспорту, - говорить городянин Лінь Сяої. - Здається, зараз видати такий указ уряду буде складно".

"Виробництва низького екологічного класу, для яких характерне надлишкове витрачання матеріалів у виробництві, - одна з головних причин смогу в містах, - стверджує член комітету НПКРК провінції Чжецзян / Східний Китай / Фань Байнаї, і додає: "Уряд повинен посилити вироблення законодавчої бази та системи оцінки діяльності місцевих адміністрацій і вирішити проблему смогу на макрорівні".

Важливість зусиль у цьому напрямку в китайських містах, мабуть, усвідомили. У Пекіні, наприклад, вже винесено на загальне обговорення проект Положення про боротьбу із забрудненням атмосфери.

Джерело: ukrainian.cri.cn

Детальніше »

ООН погодила конвенцію із застосування ртуті

Представники 140 країн-членів ООН у Женеві погодили текст юридично обов'язкової до виконання міжнародної конвенції з контролю над забрудненням довкілля ртутними відходами.

Ртуть завдає серйозної шкоди здоров'ю людей, в тому числі спричиняє незворотні ушкодження центральної нервової системи. 

Нещодавно ООН опублікувала доповідь, згідно з якою рівень забруднення довкілля ртуттю зростає, особливо в країнах, що розвиваються. У доповіді йшлося про більшу загрозу ртутного забруднення значним частинам Африки, Азії та Південної Америки.

Новий документ вперше встановлює максимально допустимі межі емісії ртуті. Також встановлюються обмеження на постачання і торгівлю ртуттю, і контроль за розповсюдженням продукції, що містить ртуть, на кшталт ртутних термометрів.

Окрім того, конвенція передбачає контроль і за використанням ртуті в промисловості: у планах є запровадження заходів, спрямованих на обмеження використання ртуті в кустарному золотодобуванні, а також заходи з обмеження емісій ртуті вугільними теплоелектростанціями.

Передбачено відмову і від використання ртуті у хлоро-лужному виробництві.

Отруйний метал

За словами експертів ООН, забруднення довкілля ртуттю зростає в основному через кустарний видобуток золота у багатьох країнах, а також через стрімке збільшення використання вугілля теплоелектростанціями.

Ртуть - метал, що при кімнатній температурі являє собою важку сріблясто-білу рідину, випаровування якої надзвичайно отруйні.

Після викиду в атмосферу ртуть залишається у довкіллі протягом тривалого часу, циркулюючи у воді, ґрунті та живих організмах.

Одне з найважчих забруднень ртуттю в історії сталося в японському місті Мінамата в 1956 році, що призвело до численних жертв.

Більше трьох тисяч людей або померли, або постраждали від хвороби Мінамата. Синдром, викликаний отруєнням органічними сполуками ртуті, увійшов у медичну термінологію під назвою, утвореною від назви міста, де й сталася катастрофа.

Під час хвороби Мінамата спостерігаються порушення моторики, ослаблення чутливості кінцівок, зору та слуху, а у важких випадках - параліч.

Узгоджену в Женеві міжнародну конвенцію, ймовірно, підпишуть у жовтні 2013 року в Японії.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Сім китайських міст у десятці найбрудніших у світі

Серед 500 великих міст Китаю стандартам якості повітря відповідають менш 1%. Про це свідчать дані, наведені в доповіді "Аналіз навколишнього середовища Китаю", підготовленого Азіатським банком розвитку (АБР) разом з Університетом Цинхуа (Пекін).

За словами представника АБР Хаміда Шаріфа, ситуація як і раніше погіршується, хоча в багатьох сферах щодо екології країна все-таки домоглася поліпшення. Він додав, що Китай, у порівнянні з іншими країнами, зіштовхується з більше серйозними екологічними проблемами.

Нагадаємо, у минулі вихідні рівень забруднення повітря в Пекіні й ще кількох великих містах досяг критичної позначки. Через густий смог місцева влади рекомендували жителям не залишати будинків.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Учені вважають, що виробництво біопалива небезпечне для життя

Ейфорія з приводу біопалива, покликаного вирішити кліматичні проблеми нашої планети, давно вщухла. А тепер виявилося, що виробництво біопалива ще й шкодить здоров'ю.

Ще порівняно недавно біопаливо вважалося одним з ключових елементів в боротьбі людства проти парникового ефекту та глобального потепління. У Євросоюзі була прийнята спеціальна програма, спрямована на широке впровадження біодизелю та біоетанолу в життя, намічені конкретні цілі, передбачені дотації на розвиток галузі та санкції за недосягнення контрольних показників. Проте репутація біопалива виявилася неабияк підмоченою.

Мало того, багато моделей автомобільних двигунів, як з'ясувалося, таке біопаливо просто "не перетравлюють". Набагато сумніше інше: оскільки посівні площі на планеті аж ніяк не безмежні, технічні культури, оброблені як сировина для виробництва біопалива, почали витісняти з полів харчові та кормові культури. Ясно, що це призвело до різкого зростання світових цін на продовольство, що особливо боляче вдарило по бідних країнах. До того ж прагнення розширити посівні площі під плантації технічних культур призвело і до посиленого зведення вологих тропічних лісів. Яка вже тут екологія, яка боротьба з парниковим ефектом!

Виробництво біомаси підвищує вміст озону в атмосфері

А тепер британські дослідники виявили, що спроби у будь-який спосіб досягти намічених показників, можуть негативно відбитися і на здоров'ї людей і навіть коштувати багатьом з них життя. Група вчених Ланкастерського університету на чолі з професором Ніком Г'юїттом (Nick Hewitt), фахівцем у галузі хімії атмосфери, прийшла до висновку, що широкомасштабний обробіток певних видів рослин для отримання біомаси в кількостях, необхідних для виконання норм Євросоюзу, призведе до значного зростання вмісту озону в повітрі, а це небезпечно для здоров'я.

Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Nature Climate Change. Професор Г'юїтт пояснює: "Озон - великий забруднювач атмосфери, якщо мати на увазі поверхневий, тобто тропосферний озон. На відміну від стратосферного озону, що захищає все живе на Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання і тому абсолютно необхідного, тропосферний озон токсичний для людей, тварин і рослин ".

Фатальний ланцюжок: тополі та верби - ізопрен - озон - збиток здоров'ю

Цей тропосферний озон утворюється поблизу поверхні Землі в результаті хімічних реакцій за участю оксидів азоту і легколетючих органічних сполук під впливом сонячного світла. А одна з найбільших хімічно активних легколетючих органічних сполук такого роду - ізопрен. Його синтезують і виділяють в атмосферу рослини, але не всі. Традиційні зернові культури або злакові трави ізопрену не виробляють, а ось породи дерев, які використовувають для одержання біопалива - тополі, верби або, скажімо, евкаліпт, - синтезують цей вуглеводень у великих кількостях.

Чим більше площ відводиться під ці породи дерев, тим більше ізопрену потрапляє в атмосферу і тим більше утворюється шкідливого для здоров'я тропосферного озону. Цю шкоду ми і спробували оцінити, говорить професор Г'юїтт  "В основі нашого дослідження лежать модельні розрахунки. Модель враховує процеси, що відбуваються в атмосфері. Адже з колишніх польових експериментів ми знаємо, і скільки ізопрену синтезується тополями і вербами, і скільки в результаті цього утворюється додатково озону, і як він впливає на здоров'я людини і на врожайність сільгоспкультур ".

Виконання планів ЄС може обернутися 1300 зайвими смертями на рік

Результати аналізу виявилися настільки тривожними, що самі дослідники намагаються тепер дещо згладити похмуре враження від їх роботи. "Це дослідження конкретної гіпотетичної ситуації, тому я не ризикнув би давати на його основі остаточний прогноз, - говорить професор Г'юїтт  - У нашій моделі ми замінили посіви зернових і злакових культур на площі в 72 мільйона гектарів в Європі плантаціями тополь і верб. 72000000 гектарів - це та площа, яку потрібно буде віддати під виробництво сировини для біопалива, щоб досягти показників, намічених Євросоюзом на 2020 рік. Так от, в цьому гіпотетичному випадку в атмосфері виявиться стільки озону, що він буде викликати приблизно 1300 додаткових смертей на рік. Крім того, ми недорахувалися приблизно 8 мільйонів тонн пшениці і ячменю ".

Негативний ефект

Сьогодні вже і Єврокомісія переглядає своє колись так безоглядно-захоплене ставлення до біопалива. Субсидії на його виробництво будуть скорочені, цільові показники переглянуті в бік зменшення, сировиною повинні служити переважно відходи, а не спеціально оброблені для цього культури. В той же час Єврокомісія не має наміру відмовлятися від своїх планів повсюдного впровадження бензину з 10-відсотковою добавкою біоетанолу, що навряд чи можливо без розширення посівних площ під відповідні технічні культури.

Між іншим, технічні культури вже сьогодні складають в Європі 2 відсотки, а в світі - 3 відсотки від усіх сільськогосподарських територій. Професор Г'юїтт говорить: "Я думаю, результати нашого дослідження вказують на те, що при прийнятті рішень про настільки масштабних змінах ландшафту потрібно більш ретельно аналізувати наслідки. Як засіб боротьби проти глобального потепління клімату широкомасштабне виробництво біопалива, може, й дасть позитивний ефект, а ось з точки зору впливу на здоров'я людини та на врожайність сільгоспкультур ефект буде явно негативним ".

Джерело: dw.de

Детальніше »

Запоріжжя, яке вмирає. Мешканці тікають з міста, непридатного для життя

Майже мільйонне Запоріжжя – зона екологічного лиха! Про це дедалі гучніше заявляють захисники довкілля та місцеві жителі. У центральних районах промислові гіганти викидають стільки диму та пилу, що люди бояться виходити на вулицю.

«Особливо після 6-7 години вечора якщо виходиш на вулицю, дихати прямо нічим. Запах дуже неприємний», - скаржиться жителька Запоріжжя Олена Глінка.

Екологи і санітарні служби одностайні – понад сотня великих промислових підприємств – найбільша біда міста. Торік вони випустили в повітря майже 120 тисяч тонн викидів, що на 7 тисяч тонн більше, ніж 2010-го. А з наступного року значно зменшуються повноваження санітарних служб. І контролювати діяльність забруднювачів буде важче.

Біда Запоріжжя ще й у тому, що радянські будівельники, зводячи промислові гіганти, не врахували напрямків вітру. Промисловий майданчик у Запоріжжі – на північному сході міста. Житлові райони в радянські часи звели південніше.

Північно-східні вітри щоденно несуть городянам тисячі тонн шкідливих викидів. Лише за офіційними даними на одну людину тут припадає понад 100 кілограмів шкідливих речовин.

Один із найбільших забруднювачів повітря в місті – металургійний завод «Запоріжсталь», кажуть фахівці. На самому ж комбінаті цього не заперечують, але запевняють, що попри кризу на ринку металу – цьогоріч збудували новий фільтр для одного з екологічно небезпечних агрегатів. За 4 роки планують встановити такі фільтри на всіх виробництвах і вдвічі скоротити викиди.

Київський інститут імені Марзеєва вже 10 років проводить повномасштабні дослідження екології в Запоріжжі. За даними науковців, ситуація трохи покращилась, але переважно за рахунок зупинки алюмінієвого комбінату та заводу феросплавів.

Та всі проблеми запоріжців – у столиці, переконані фахівці. Бо влада пішла назустріч промисловцям, що потерпають від фінансової кризи, і послабила екологічні вимоги до них.

«Комітет з технічної регламентації затвердив скорочення нормативу по оксиду азоту. І зараз, коли ми стикаємося з цими показниками у викидах підприємств, вони вписуються у норму», - каже спеціаліст з Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзеєва Олена Торос.

Лідери екологічних громадських організацій переконані: легше дихатиметься у Запоріжжі, коли й самі городяни цього домагатимуться. Поки ж на акції захисту довкілля у майже мільйонному місті збираються максимум два десятки людей.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Британська влада дозволила видобуток сланцевого газу, незважаючи на землетруси

Видобуток сланцевого газу в Великобританії вже призвів до землетрусів. Екологи стверджують, що у Великобританії видобуток сланцевого газу викличе менше ентузіазму, ніж у США, оскільки подекуди зелений ландшафт неминуче перетвориться в промислові райони.

Уряд Великобританії дозволив компанії Cuadrilla відновити видобуток сланцевого газу в графстві Ланкашир. Експерти неоднозначні в оцінках того, наскільки безпечний спосіб видобутку цього газу — гідравлічний розрив пласта.

Компанії Cuadrilla довелося призупинити видобуток газу після підземних поштовхів у районі міста Блекпул. Уряд окреслив умови видобутку газу з метою мінімізувати ризик сейсмічної активності.

Спосіб гідравлічного розриву пласта передбачає закачування в свердловину під великим тиском суміші води, піску та хімікатів.

Міністр енергетики Британії Ед Дейві заявив, що сланцевий газ — багатообіцяючий ресурс для енергетичної галузі країни, здатний скоротити обсяги імпорту, який рік від року збільшується на тлі скорочення запасів газу в Північному морі.

За його словами, після підземних поштовхів уряд виявив недоліки в управлінні компанією, які потім були усунені.

Міністр додав, що вплив газовидобутку на екологію, зокрема, забруднення води і повітря, вже регулюється "суворим британським законодавством".

У США видобуток сланцевого газу призвів до різкого падіння цін в енергетиці, і британський прем'єр висловив надію, що подібне може трапитися у Великобританії.

Проте експерти попереджають британську владу про те, що видобуток сланцевого газу необов'язково призведе до такого ж результату, як у США. На їхню думку, надмірна залежність від газу в довгостроковій перспективі може привести до того, що споживачам доведеться платити більше, оскільки ціна на газ на міжнародних ринках нестабільна.

Вони підрахували, що підтримка урядом відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики призведе до зростання рахунків за електроенергію до 2020 року в середньому на 100 фунтів на сім'ю.

У свою чергу екологи стверджують, що у Великобританії видобуток сланцевого газу викличе менше ентузіазму, ніж у США, оскільки подекуди зелений ландшафт неминуче перетвориться в промислові райони.

Опитування показують, що британці воліли б бачити вітрогенератори, ніж газові турбіни.

Джерела: zn.ua та bbc.co.uk

Детальніше »

Токсичний хлор у воді: чи можна без нього?

У Харкові нещодавно оголосили про наміри відмовитися від хлорування води на користь більш безпечної технології. Але екологи сумніваються, що городяни нарешті позбавляться хлорки з-під крану.

В переважній більшості міст України хлорування досі залишається головною технологією очистки води. Доцент Національного фармацевтичного університету і координатор харківської "Екологічної ініціативи" Юлія Юдіна розвіює міф, що начебто хлорована вода вже не містить шкідливих мікробів. За її словами, 30% водопроводів у Харкові та області постачають воду, в якій залишаються, приміром, збудники гепатиту А та паразити. "Вочевидь, хлорування не завжди допомагає усе знищити",- каже Юдіна.

Водопровідна вода у більшості міст країни саме "завдяки" хлору ще й токсична. Хлор під час, приміром, приготування їжі поєднується з "органікою", утворюються хлорорганічні сполуки, які є вкрай небезпечними для життя канцерогенами. Дію цих канцерогенів одразу не видно, речовини акумулюються роками, аби "врешті вибухнути", розповідає експерт Всеукраїнської громадської екологічної організації "Мама-86" Ганна Цвєткова.

Представники "Мама-86" упродовж кількох років досліджували ситуацію в Криму. "Є певна статистика про зв’язок хлорування води зі станом здоров’я людини. В деяких містах Криму, де воду піддають гіперхлоруванню, найгірші показники за випадками раку, особливо серед дітей",- додає експерт.

Знов хлорування, але дешевше

У 2005 році в Україні ухвалили державну програму "Питна вода", яка передбачає перехід комунальних підприємств, що "готують воду для городян", на сучасні технології очищення води. Але через недостатнє фінансування вона запрацювала не скрізь, а лише у кількох містах. Київ, Одеса, Ізмаїл та Херсон повністю або частково перейшли на більш безпечний метод. Замість рідкого хлору в цих містах використовують гіпохлорит натрію.

Незабаром на сучасніше очищення води має намір перейти і "Харківводоканал". На комунальному підприємстві пояснюють, що це допоможе покращити якість води. Еколог Ганна Цвєткова згодна, що гіпохлорит натрію краще і дешевше, ніж рідкий хлор. Проте, каже Цвєткова, "принципово це буде те ж саме хлорування": "Після використання гіпохлориту натрію все одне в воді залишаються похідні хлороорганічні речовини. Питання тільки у тому, що їх буде менше",- каже еколог.

Експерт Юдіна додає, що гіпохлорит натрію хоча і є сильним окиснювачем з бактерицидними властивостями, але у випадку підвищення концентрації може викликати подразнення шлунково-кишкового тракту.

Проблема - не в очищенні, а в забрудненні

Для України було б доречнішим використання технології озонування води, каже експерт Юдіна: "Вона дорожче, але з усіх сторін безпечна і не потребує такої кількості хімічних реагентів". На думку еколога Цвєткової, будь-яка сучасна технологія Україну заведе "у глухій кут". Через "вкрай незадовільний" стан мережі водопостачання, де вода повторно забруднюється.

Крім того, головні джерела питної води – річки та водойми – є одночасно приймальниками стічних вод, що потрапляють туди недоочищеними. "Київ скидає недоочищені стічні води у Дніпро, з якого беруть воду Черкаси та Канів і т.д. Тобто, очевидно, що головний фокус треба повернути на захист води у джерелах",- каже Цвєткова.

Характерно, додає еколог, що забезпечення населення якісною і чистою питною водою прописано і у державній програмі "Питна вода", і в Законі України "Про питну воду і водопостачання". Крім того, Україна як член ООН приєдналася до резолюції про закріплення права кожного на воду і санітарію.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Німецькі технології для порятунку головної річки Донбасу

Річка Кальміус віддавна екологічно небезпечна і подекуди перетворилася на зливові стоки. Для її оздоровлення ФРН пропонує досвід Рурського регіону з порятунку річки Емшер.

Річка Кальміус забруднена промисловими викидами, побутовим сміттям та каналізаційними стоками. Токсична вода, особливо поблизу Маріуполя, має жовто-коричневий колір та різкий неприємний запах. Річка «хвора», адже її забруднення фактично дозволено усім: від шахт та промислових гігантів до каналізації. Від Кальміусу залежить й довкілля Азовського моря, куди впадає річка, і якість питної води, і, природно, здоров’я населення в регіоні, який і без того є найбільш техногенним в Україні.

Проблема забруднення Кальміусу не нова. Утім за останні роки її екологічний стан значно погіршився, кажуть фахівці. «Ми сьогодні знаходимося на початку шляху, прийнявши програму оздоровлення річки до 2020 року і виділивши на її фінансування 176 мільйонів гривень», - каже міський голова Донецька Олександр Лук’янченко.

Схожі проблеми вугільних регіонів

До її впровадження можуть підключитися і німецькі експерти, які за ініціативи Генконсульства ФРН в Донецьку обговорювали шляхи порятунку річки. «Екологічні проблеми у вугільних регіонах схожі. У Рурі ми мали таку ж ситуацію, якщо не гіршу, з річкою Емшер, що впадає в Рейн. Це був величезний відкритий стічний канал, підійти до якого було неможливо через неприємний запах. Дітей туди не пускали», - розповів у коментарі Deutsche Welle керівник відділу технічного сервісу «Емшергеноссеншафт» Буркхард Тайхгребер (на фото ліворуч).

Ця організація була створена ще наприкінці ХІХ сторіччя і вже понад 100 років збирає як гроші, так і досвід для вирішення водних проблем. «Коли стало зрозуміло, що вугільна промисловість іде з Руру, повстало завдання - з «чорного регіону», де було задимлене повітря та отруєна вода, зробити екологічно чистий регіон. Зараз реалізуємо величезний проект з відновлення басейну річки Емшер. Він триватиме ще 10 років»,- каже німецький фахівець і додає, що головною для них стала технологічна проблема: необхідно було розробити цілком нову концепцію очистки води. «Спочатку було незрозуміло, хто ж за все це буде платити. Потрібно було переконувати і міста, і промислові підприємства», - каже Тайхгребер.

Де взяти кошти?

Загальна вартість цього проекту 4,5 мільярдів євро. Державна фінансує лише 15 відсотків, інші витрати перейняли на себе міста та промислові підприємства. «За цей час збудували чотири великі очисні споруди, 300 кілометрів каналізаційного каналу. Ми хотіли б для поглиблення співробітництва запросити донецьких колег до Німеччини, щоб наглядно продемонструвати наші можливості», - зазначив Тайхгребер.

Німеччина пропонує Донбасу використати досвід з організації роботи і принципи фінансування проекту. «ФРН - не бідна країна. І ми розуміємо, що неможливо такі ж кошти вкласти зараз в Україні на порятунок Кальміусу», - додає Генконсул Клаус Ціллікенс.: «кому ці роботи підуть на користь, той і має платити». До того ж і самі мешканці теж можуть брати участь у створені нового ландшафту. «І як було б прекрасно, якщо б незабаром можна було б на велосипедах від Донецька до Маріуполя їздити вдовж річки Кальміус»,- говорить Ціллікенс.

Як вплинути на власників підприємств – забруднювачів?

Та поки що експерти та громадські активісти з певним скепсисом ставляться до будь-яких екологічних програм. «Люди звикли, що більшість програм залишається на папері. Адже кошти та схожі заходи, що визначені у затвердженій зараз довгостроковій програмі з оздоровлення Кальміусу, вже неодноразово раніше закладалися в природоохоронні проекти. Утім результат був практично нульовим», - сказав в коментарі Deutsche Welle керівник "Донецького екологічного руху" та громадської ради при обласному Управлінні екології Сергій Денисенко.

Екологічні порушення великих підприємств майже не фіксуються, та й, в будь-якому разі, штрафи мізерні, - каже громадський активіст. І головне - дуже сумнівно, що керівництва міст мають вплив на власників та голів промислових підприємств-забруднювачів, щоб зобов’язати фінансувати програми очищення рік та водоймищ. Поки про інтерес з їхнього боку до цього проекту невідомо.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Китайське Гуачжу: Е-звалище номер один на планеті

Щорічно у світі виробляється 50 млн. тонн "електронного сміття" - старі комп'ютери, телефони, факси, принтери, і т.п. 70% цих відходів надходять до наймасштабнішого звалища в світі - до китайського містечка Гуачжу в провінції Гуандун. Гуачжу не рідко називають - найбруднішим містом на Землі. Наприклад, ГДК по свинцю тут перевищено в 370 разів.

Переробку небезпечних, "Електронних відходів" регулює "Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням" від 1989 року. В Європейському Союзі діє акт Waste Electrical and Electronic Equipment Directive, який диктує норми по збору і переробці всіх типів електроніки. У США діють як федеральні, так і локальні закони про контроль обороту e-waste. Крім того, в ЄС переробку Е-сміття регулює акт RoHS (Restriction of Hazardous Substances). Цей акт складений так, що практично робить неможливим переробку старої електроніки - фактично на фабриках, що переробляють сміття, не можна зберігати свинець, ртуть, кадмій, шестивалентний хром, полібромовані біфеніли і полібромовані дифеніли. Тому і європейцям, і американцям дешевше відправити "електронне сміття" в країни Третього світу, а не вкладати мільярди доларів в безпечні екологічні заводи.

Тільки один приклад. США - є світовим лідером по кількості споживання електроніки, тут діють лише 3 заводи з переробки "електронного сміття", потужність найбільшого з них - всього 70 тисяч тонн.

70% таких відходів вивозиться в Китай (тобто близько 35 млн. тонн), ще 20% припадає на декілька країн Африки (Нігерія, Гана), решта - на Бразилію, Індію та ще низку країн.

У самому Китаї 80% "електронного сміття" припадає лише на одне місто - Гуачжу, розташоване у південній провінції Гуандун.

Тутешнє звалище займає 52 квадратних кілометри, та ще близько 15 кв. км - в 4-х навколишніх селах. На цих звалищах працює 300 тисяч осіб.

90% працівників розбирають комп'ютери, принтери, телевізори тощо прямо голими руками. Основний метод виділення тих чи інших металів і компонентів - просте обпалення електроніки. Як правило, кожен день на сміттєзвалищі горить близько 100 великих багать. Потім вже сортуються "випалені" мідь, свинець, і т.п. Сплави, які містять дорогоцінні метали (срібло та золото), йдуть далі на очищення в примітивні лабораторії. Як приклад, кислотні ванни для очищення мікросхем знаходяться прямо на березі річки Ліанжань, а цей їдкий розчин потім зливається в саму річку.

Загалом, переробка старого комп'ютера, архітектури 486, приносить до 20 доларів доходу. Однак працівники отримують дріб'язок  Як правило, їх зарплата становить 3-6 доларів на день, при 10-12 годинному робочому дні та 6-денному робочому тижні.

80% працівників Е-звалища страждають від неврологічних, легеневих або шкірних захворювань. Свинцю в крові дітей Гуачжу міститься на 88% більше норми. По вмісту свинцю і міді в грунтах ГДК перевищено в 370 і 115 разів відповідно. По діоксину перевищення ГДК - у 130 разів. Вода в радіусі 60 км від Гуачжу непридатна для пиття, і її доводиться завозити в місто в автоцистернах.

У грошовому вимірі, бізнесмени Гуачжу заробляють на Е-смітті близько 3 млрд. доларів на рік.

Джерело: ttolk.ru та china-pix.com

Детальніше »

Погана екологія як інвестиційний ризик

При визначенні рейтингу боргових зобов'язань тієї чи іншої держави необхідно враховувати стан природних ресурсів. До такого висновку прийшли автори нової доповіді, підготовленою Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP).

У ході дослідження з'ясувалося, що виснаження родючих земель, лісів, рибальських запасів і збільшення вартості ресурсів впливає на економічне "здоров'я" нації і може вплинути на її здатність погасити свої боргові зобов'язання. На думку експертів, облік екологічної складової при визначенні рейтингу державних облігацій, по-перше, допоможе потенційним інвесторам отримати більш точне уявлення про ситуацію, а, по-друге змусить уряди, які бажають залучити інвестиції, переключитися на більш раціональне використання природних ресурсів.

Автори доповіді проаналізували ситуацію в п'яти країнах і прийшли до висновку, що в Індії, наприклад потреби в 1,8 рази перевищують можливість задовольнити їх за рахунок власних ресурсів. Причому це розрив в останні 10 років збільшується в середньому на 4% на рік.

При розрахунках експерти застосували нову методологію. Вони закликають кредитно-рейтингові агентства і менеджерів використовувати цю методологію в якості більш точного інструменту оцінки інвестиційних ризиків.

Джерело: unmultimedia.org

Детальніше »

Екологічніше виробництво цементу - німецький приклад

Виробництво цементу потребує багато енергії та спричиняє чимало викидів СО2 - 4 відсотки від глобального обсягу викидів. Нові технології дозволяють виробляти цемент значно екологічніше.

Виробництво цементу – великий бізнес. Така сировина, як вапняк розігрівається у спеціальних печах до температури 1500 градусів за Цельсієм. Температура викидів на виході з печі становить близько тисячі градусів. Частково ці високі температури використовують для сушіння та первинного нагрівання сировини. Однак близько двох третин енергії часто просто втрачається.

Баварський Portland–Zementwerk у Родорфі став значно більш енергоефективним та екологічним. Від червня 2012 року залишкове тепло крутить турбіну, що виробляє електроенергію.

Гельмут Ляйбінґер, технолог Portland-Zementwerk

Тестова фаза пройшла успішно, тішться Гельмут Ляйбінґер, технолог Portland-Zementwerk у Родорфі. «Ми виробляємо від п'яти до шести мегават електроенергії». Це відповідає споживанню електроенергії у більш ніж 16 тисячах домогосподарств або 30-и відсоткам потреби в електроенергії цементного заводу. У такий спосіб завод у Родорфі може заощаджувати близько 31500 тонн викидів СО2 на рік.

Низка переваг

Але йдеться не лише про це. Цементний завод також заощаджує воду. У минулому підприємству було потрібно щогодини приблизно 30 кубометрів води, тобто фактично цілий басейн, щоб охолоджувати розігріті до температури 430 градусів викиди. Завдяки новій технології одержання струму тепер потрібно лише 35 кубометрів води у замкненій системі.

«Це зразок для інших цементних заводів і в Німеччині, і в Європі», - вважає Беттіна Рехенберґ з федерального відомства з питань довкілля. Водночас вона додає, що цю модель не завжди можна з точністю один до одного перенести на інші заводи. Адже кожне підприємство має власні особливості, технологічні процеси теж мають відмінності. Також важливо, наскільки волога сировина, додає Фолькер Геніґ, керівник дослідницького інститутут цементної індустрії в Дюссельдорфі. Так, приміром, сировина в Родррфі містить близько 5 відсотків води. Інші цементні заводи використовують матеріали з вищим показником вологості. «У проміжку між десятьма відсотками вологості або й більше потрібно всю теплоту резервувати для сушіння», - пояснює Геніґ. Тобто для виробництва електроенергії у такому разі тепла не залишається.

Інвестиції і ще раз інвестиції

Перехід на нові технології вимагає солідних інвестицій. Portland–Zementwerk вклав у процес виробництва струму з надлишкового тепла близько 31 мільйона євро. Ці інвестиції окупляться приблизно за 10-12 років, вважає технолог Ляйбінґер.

Ідея цілеспрямованого використання тепла відпрацьованих газів не нова. І Німеччина у цій сфері так само, як і решта Європи, перебуває лише на стадії розвитку. Натомість зовсім по-іншому там, де електроенергія коштує значно дорожче, наприклад, в Японії. Або там, де забезпечення електроенергією не є стабільним, наприклад, в Китаї. 500 цементних заводів у цих двох країнах вже нині застосовують ці технології.

Джерело: dw.de

Детальніше »

ВР заплатить у США рекордний штраф

Нафтовидобувна компанія ВР повинна буде виплатити рекордний штраф за розлив нафти в Мексиканській затоці з бурової платформи Deepwater Horizon в 2010 році, повідомили представники компанії. Міністерство юстиції США стягне з ВР штраф на загальну суму $4 млрд, які мають бути сплачені протягом п'яти років.

Додаткові $525 млн ВР має заплатити протягом трьох років американській Комісії з цінних паперів і бірж.

Домовленість, досягнута між ВР і міністерством юстиції США, передбачає також визнання компанією своєї провини за 14 звинуваченнями.

Сторони домовилися, що ВР заплатить рекордний кримінальний штраф на суму $1,26 млрд, а також $2,4 млрд - відшкодування Державному фонду риби і дикої природи і ще $350 млн - Національній академії наук.

ВР заявила, що внаслідок досягнення домовленості відкладе ще $3,85 млрд на додачу до тих понад $38 млрд, які компанія виділила на покриття збитків від екологічної катастрофи в Мексиканській затоці.

Позасудова домовленість з міністерством юстиції США не пов'язана з цивільними позовами проти ВР, а також з позовами окремих американських штатів, які постраждали внаслідок розливу нафи.

Аварія на буровій платформі Deepwater Horizon, що розташовувалася в морі в 210 кілометрах на південний схід від Нового Орлеана, стала однією з найбільших екологічних катастроф в історії.

В результаті вибуху платформи загинули 11 людей, а у води Мексиканської затоки вилилися мільйони барелів нафти.

Досі рекордним вважався штраф у розмірі 1,2 млрд доларів, накладений міністерством юстиції США на фармацевтичну компанію Pfizer в 2009 році.

ВР розпродає свої активи, щоб зібрати необхідні для виплати всіх штрафів кошти. Очікується, що до кінця цього року компанія виплатить свій останній внесок у розмірі 860 млн доларів до фонду компенсації жителям узбережжя Мексиканської затоки.

ВР вже відклала 3,81 млрд доларів на виплату за збитки, завдані розливом нафти, але представники компанії підкреслюють, що остаточну суму передбачити неможливо.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Компанія Ахметова зупиняє аглофабрику в Маріуполі, щоб з’ясувати причини смогу

Від сьогодні товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», яке належить українському бізнесменові Рінату Ахметову, зупиняє аглофабрику заводу «Азовсталь» на 1 місяць для проведення детальної діагностики очисних систем і усунення можливих дефектів. Про це повідомляє прес-служба компанії. 

«Керівництво «Метінвесту» ухвалило рішення про додаткові заходи щодо поліпшення екологічної ситуації в Маріуполі. Ухвалено рішення зупинити аглофабрику «Азовсталі» з 12 листопада терміном на 1 місяць для проведення детальної діагностики очисних систем і усунення можливих дефектів. Надалі використання вторинних матеріалів з органічними домішками буде зведено до мінімуму», – мовиться у повідомленні прес-служби «Метінвест Холдинг».

Це сталося після багатотисячного мітингу, який відбувся в Маріуполі тиждень тому. Мешканці вийшли на вулиці задля того, щоб висловити протест проти забруднення повітря, яке досягло небачених досі масштабів.

Прес-служба також відзначає, що через глибоку кризу в металургійній галузі загальний збиток ММК імені Ілліча та МК «Азовсталь» складають понад 12 мільярдів гривень з 2009 по 2012 рік.

За оцінкою фахівців, ймовірною причиною посилення смогу і запаху останнім часом стала інтенсивна утилізація на аглофабриці МК «Азовсталь» вторинних матеріалів з шламонакопичувача меткомбінату, осушуваного в рамках затвердженої екологічної програми охорони Азовського моря. Ці вторинні матеріали характеризуються підвищеним вмістом органічних сполук, зокрема, торфу.

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »

Річка Цітарум - найбрудніша річка в світі

Річка Цітарум (Citarum) розташована на острові Ява в Індонезії. Колись це була неспішно текуча річка, в яку рибалки закидали свої вудки, а морські птахи здобували собі їжу. Місцеві жителі з річки брали воду для своїх побутових потреб. Води річки наповнювали численні іригаційні канали для зрошення рисових полів.

Сьогодні ж річка Цітарум знаходиться в умовах екологічної катастрофи, задихаючись від тонн побутового сміття, виробленого дев'ятьма мільйонами чоловік, і викидами сотень заводів.

Килим зі сміття на поверхні річки настільки щільний, що єдиним нагадуванням про те, що тут є вода, є невеличкий дерев'яний рибальський човен, що пливе по річці.

Пасажири човнів більше не намагаються ловити рибу. Зараз набагато вигідніше заробляти собі на прожиток виловлювання непотребу з води, який колишні рибалки можуть потім продати - це пластикові пляшки, зламані ніжки стільців, гумові рукавички. У кращому випадку збирачі сміття заробляють своїм ремеслом 1-2 фунти на тиждень, щодня ризикуючи підхопити якесь захворювання.

Всього лише 20 років тому це було найкрасивіше місце, тоді річка вірою і правдою служила людям, що живуть на її берегах.

Джерело: odditycentral.com та newsland.ru

Детальніше »