#ukrpryroda

Токсичний хлор у воді: чи можна без нього?

У Харкові нещодавно оголосили про наміри відмовитися від хлорування води на користь більш безпечної технології. Але екологи сумніваються, що городяни нарешті позбавляться хлорки з-під крану.
В переважній більшості міст України хлорування досі залишається головною технологією очистки води. Доцент Національного фармацевтичного університету і координатор харківської "Екологічної ініціативи" Юлія Юдіна розвіює міф, що начебто хлорована вода вже не містить шкідливих мікробів. За її словами, 30% водопроводів у Харкові та області постачають воду, в якій залишаються, приміром, збудники гепатиту А та паразити. "Вочевидь, хлорування не завжди допомагає усе знищити",- каже Юдіна.

Водопровідна вода у більшості міст країни саме "завдяки" хлору ще й токсична. Хлор під час, приміром, приготування їжі поєднується з "органікою", утворюються хлорорганічні сполуки, які є вкрай небезпечними для життя канцерогенами. Дію цих канцерогенів одразу не видно, речовини акумулюються роками, аби "врешті вибухнути", розповідає експерт Всеукраїнської громадської екологічної організації "Мама-86" Ганна Цвєткова.

Представники "Мама-86" упродовж кількох років досліджували ситуацію в Криму. "Є певна статистика про зв’язок хлорування води зі станом здоров’я людини. В деяких містах Криму, де воду піддають гіперхлоруванню, найгірші показники за випадками раку, особливо серед дітей",- додає експерт.

Знов хлорування, але дешевше

У 2005 році в Україні ухвалили державну програму "Питна вода", яка передбачає перехід комунальних підприємств, що "готують воду для городян", на сучасні технології очищення води. Але через недостатнє фінансування вона запрацювала не скрізь, а лише у кількох містах. Київ, Одеса, Ізмаїл та Херсон повністю або частково перейшли на більш безпечний метод. Замість рідкого хлору в цих містах використовують гіпохлорит натрію.

Незабаром на сучасніше очищення води має намір перейти і "Харківводоканал". На комунальному підприємстві пояснюють, що це допоможе покращити якість води. Еколог Ганна Цвєткова згодна, що гіпохлорит натрію краще і дешевше, ніж рідкий хлор. Проте, каже Цвєткова, "принципово це буде те ж саме хлорування": "Після використання гіпохлориту натрію все одне в воді залишаються похідні хлороорганічні речовини. Питання тільки у тому, що їх буде менше",- каже еколог.

Експерт Юдіна додає, що гіпохлорит натрію хоча і є сильним окиснювачем з бактерицидними властивостями, але у випадку підвищення концентрації може викликати подразнення шлунково-кишкового тракту.

Проблема - не в очищенні, а в забрудненні

Для України було б доречнішим використання технології озонування води, каже експерт Юдіна: "Вона дорожче, але з усіх сторін безпечна і не потребує такої кількості хімічних реагентів". На думку еколога Цвєткової, будь-яка сучасна технологія Україну заведе "у глухій кут". Через "вкрай незадовільний" стан мережі водопостачання, де вода повторно забруднюється.


Крім того, головні джерела питної води – річки та водойми – є одночасно приймальниками стічних вод, що потрапляють туди недоочищеними. "Київ скидає недоочищені стічні води у Дніпро, з якого беруть воду Черкаси та Канів і т.д. Тобто, очевидно, що головний фокус треба повернути на захист води у джерелах",- каже Цвєткова.

Характерно, додає еколог, що забезпечення населення якісною і чистою питною водою прописано і у державній програмі "Питна вода", і в Законі України "Про питну воду і водопостачання". Крім того, Україна як член ООН приєдналася до резолюції про закріплення права кожного на воду і санітарію.

Джерело: dw.de