#ukrpryroda
Показ дописів із міткою зміни клімату. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою зміни клімату. Показати всі дописи

Стихії року: природа оголосила людству війну

Людина так само успішно поряд з добрими ділами творить і погані. Та особливо ми стараємося щодо природи, ми її не любимо, ми її вже завалили пластиком, закопуємо в землю сміття і палимо його, забруднюємо ріки, а в лісі залишаємо сліди своїх пікніків. Додайте до цього викиди від машин, підприємств – і помста природи готова. Цього року природа у змові з погодою відчайдушно демонстрували свою міць. Катаклізми посипались одразу на початку зими, в лютому метеорит упав на Челябінськ, у березні в Києві велетенський снігопад, а потім почалося: повені, тайфуни, торнадо, було багато біди. Та людство не зупиняється, чергове стихійне лихо – яскрава картинка, озвучені збитки і все по колу. Давайте хоч якось задобримо природу, принаймні припинимо вирубувати ліси, смітити і вбивати звірів. 



Джерело: fakty.ictv.ua

За глобальне потепління відповідає людський чинник - вчені

Вчені з Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК) на 95% впевнені, що головною причиною глобального потепління з 1950-х років є людський чинник. Група експертів, яку фінансує ООН, у своєму звіті докладно розповіла про фізичні докази природи кліматичних змін. На землі, у повітрі та в океанах явище глобального потепління є "однозначним", сказано у документі.

Затримка потепління протягом останніх 15 років занадто коротка, аби відображати довгострокові тенденції, кажуть вчені.

Експерти попереджають, що подальші викиди парникових газів призведуть до продовження потепління і змін у всіх аспектах кліматичної системи.

Аби затримати негативні зміни, потрібно буде "істотно та постійно скорочувати викиди парникових газів".

Доповідь щодо фізичної природи глобального потепління опублікували у п’ятницю після тижня інтенсивних переговорів між експертами та чиновниками зі 195 країн світу.

Документ став першою з очікуваних протягом наступних 12 місяців трьох частин дослідження МГЕЗК.

Звіт вважається найдокладнішим на сьогодні викладом розуміння механіки глобального потепління на планеті.

У ньому підкреслюється, що багато кліматичних змін, які спостерігаються з 1950-х років і до сьогодні, не мають аналогів протягом тисячоліть.

Кожне з останніх трьох десятиліть було теплішим за попереднє, кажуть вчені. Всі ці три десятиліття були теплішими за будь-який аналогічний період, починаючи з 1850 року і, цілком можливо, за будь-який період за останні 1400 років.

"Наша наукова оцінка дозволяє стверджувати, що атмосфера і океан нагрілися, кількість снігу та льоду на планеті зменшилася, рівень світового океану піднявся, а концентрація парникових газів у атмосфері – підвищилася", – заявив Цинь Дахе, співголова робочої групи МГЕЗК, котра підготувала доповідь.

Автори документу стверджують, що людство явно відповідає за більшу частину підвищення температури, яке нині спостерігається.

У резюме для державних органів, які переймаються кліматичними змінами, вчені стверджують, що рівень світового океану підвищуватиметься швидше, ніж протягом останніх сорока років.

Звіт прогнозує, що до кінця цього століття підвищення середньої світової температури на півтора градуси перевищить аналогічні показники, зафіксовані протягом 1850-1900 років.

Джерело: bbc.co.uk

Скільки буде мігрантів через зміни клімату?

Якщо вірити політикам, міграція, викликана змінами клімату, призведе до серйозних проблем. Кажуть, що кількість "кліматичних" мігрантів вже до 2050 року може сягнути 200 мільйонів осіб. Але наскільки можна покладатися на ці оцінки? Востаннє подібні оцінки пролунали від міністра з питань міграції "тіньового" британського кабінету Кріса Браянта. У своїй промові в Інституті публічної політики, пан Браянт заявив, що впродовж кількох наступних десятиліть мільйони людей будуть змушені залишити свої домівки і переїхати до країн, менше вражених екологічними проблемами.

"Якщо наше ставлення до змін клімату залишатиметься неправильним, ми зіштовхнемося із дуже реальною небезпекою зростання кількості мігрантів до рівнів, яких ми не спостерігали раніше", - заявив британський політик.

"Згідно із оцінками ООН, вже у 2008 році до 20 мільйонів осіб стали мігрантами через кліматичні зміни", - додав Кріс Брайянт, і припустив, що "оцінки ООН про те, що вже незабаром кількість кліматичних мігрантів може зрости до 200 мільйонів осіб не так далекі від істини. А це перевищує загальну кількість мігрантів у світі на даний момент".

Водночас член британського парламенту уточнив ВВС, що було б неправильно говорити, що "ми попереджаємо, що кліматичні зміни призведуть до появи 200 мільйонів мігрантів". Проте він додав, що "було б правильним сказати, що закликаю докласти зусиль, аби кількість мігрантів через кліматичні зміни не сягнула 200 мільйонів осіб".

Але звідки взагалі беруться такі оцінки, і чи є майбутнє і справді таким похмурим?
Мільйони чи тисячі?

Спочатку давайте розберемося із 20 мільйонами.

Здавалося б, Олександр Рендалл має бути тією людиною, яка погоджується із такими оцінками, - він працює на Climate Outreach and Information Network, благодійну організацію, яка намагається привернути увагу до проблем, із якими стикаються мігранти, що змушені залишити свої домівки через зміни клімату. Проте він ставиться до оцінок ООН досить критично. Рівень у 20 мільйонів був досягнутий додаванням усіх осіб, міграція яких була спричинена природними катастрофами. При цьому їх теж називають кліматичними мігрантами. А в цьому, на його думку, полягає проблема.

"Він просто взяв мапу світу, знайшов території, які будуть затоплені, якщо рівень океану, скажімо, підвищиться на 50 см, і припустив, що всі люди, які нині живуть на цих територіях, стануть мігрантами, а також що більшість із них мігрує до розвинених країн"
Стівен Каслз, Міжнародний інститут міграції, Оксфорд

"Це правда, що кліматичні зміни можуть викликати якісь із природних катаклізмів. Проте невірно, що ми маємо зараховувати мігрантів, які втратили житло через ці катаклізми, до кліматичних мігрантів", - каже Олександр Рендалл.Так само невірно припускати, що всі, хто постраждав від природної катастрофи, змінять місце проживання.

"Зазвичай такі люди виїздять на коротку відстань і на короткий час, а потім повертаються", - каже експерт.

А що можна сказати про прогнози щодо 200 мільйонів кліматичних мігрантів до 2050 року?

Ця цифра циркулює у пресі вже кілька років. Про неї згадувалося у відомій "Доповіді Штерна щодо економічних наслідків змін клімату". У 2008 році на неї послався голова Генеральної Асамблеї ООН у 2008 році. З того часу її постійно цитують різні недержавні організації.

Ці оцінки походять із наукових праць оксфордського професора Нормана Майєрса, які публікувалися з 1995 до 2005 року.

Проте деякі науковці піддавали сумнівам оцінки Маєйрса від самого початку. У 2011 році в інтерв'ю ВВС Стівен Каслз із Міжнародного інституту міграції, що входить до Оксфордського університету, припустив, що "Майєрс має за мету використати цифри, аби налякати громадськість і політиків, і підштовхнути їх до боротьби із кліматичними змінами".

При тому, що це є "дуже достойним мотивом", у його розрахунках є певні проблеми, - каже Стівен Каслз.

"Насправді важко сказати, скільки мігрантів є нині і де вони нині, але я вірю, що в перспективі нам буде важливіше знати, що ми були приблизно праві, а не повністю помилялися у цьому питанні"
Норман Майєрс, професор Оксфордського університету

"Він просто взяв мапу світу, знайшов території, які будуть затоплені, якщо рівень океану, скажімо, підвищиться на 50 см, і припустив, що всі люди, які нині живуть на цих територіях, стануть мігрантами, а також що більшість із них мігрує до розвинених країн. А для цього просто не існує підстав", - каже науковець.

Причина, через яку так часто цитують цифри, наведені Майєрсом, полягає у тому, що їх називали у ООН, тим самим надавши їх достовірність.

Проте зараз у ООН заявили ВВС, що "не можуть коментувати достовірність даних, не обрахованих самою організацією".

Навіть на сайті оксфордського Інституту біорізноманіття, асоційованим членом якого є і професор Майєрс, йдеться про те, що його роботи, які стосуються екологічних біженців "сприймаються як такі, що не мають під собою ґрунтовних академічних розрахунків".

Проте у розмові із ВВС у 2011 році сам Норман Майєрс захищав свій метод.

"Насправді важко сказати, скільки мігрантів є нині і де вони нині, але я вірю, що в перспективі нам буде важливіше знати, що ми були приблизно праві, а не повністю помилялися у цьому питанні", - заявив професор Майєрс.

Водночас він визнає, що не всі, хто потерпатиме від змін клімату, стануть мігрантами. Цілком можливо, що вони просто пересуватимуться у межах власної країни.

Він також заявив ВВС, що "наука ніколи не знає остаточної відповіді, вона завжди залишає трохи місця для припущень".

Так само і Стівен Каслз не виключає, що через зміни клімату певна кількість людей буде змушена залишити свої країни. Але цифри, якими оперує він - не мільйони, а десятки тисяч осіб.

Автор: Ханна Барнз
Джерело: bbc.co.uk

Зміни клімату впливають на ріст насильства

Зміни клімату тісно пов'язані зі зростанням у світі випадків насильства, свідчить нове наукове дослідження. Американські вчені з'ясували, що навіть невеликі коливання сезонних температур чи опадів призводять до зростання фізичних нападів, зґвалтувань і вбивств, а також — кількості конфліктів між групами людей і воєн. Автори дослідження заявили, що якщо збережуться прогнозовані темпи кліматичних змін, то світ стане значно небезпечнішим і більш насильницьким.

Результати дослідження опубліковано у виданні Science, повідомляє BBC.

Вчені проаналізували 60 різних досліджень, що охоплювали дані за сотні років. Згідно з їхніми висновками, кореляція між кліматом і людськими конфліктами досить значна.

Серед прикладів, які вони наводять, — зростання побутового насильства в Індії під час нещодавньої посухи, а також стрибок у кількості побиттів, зґвалтувань і вбивств у США під час періодів спеки. Вчені також пов'язують зі змінами клімату міжетнічні сутички у країнах Європи і громадянські війни в Африці.

«Ми хочемо бути дуже обережними, бо не варто пояснювати якісь окремі випадки насильства кліматом, але ми отримали дуже цікаві результати», — зауважив Маршалл Бурк з каліфорнійського Університету Берклі.

Зараз дослідники намагаються зрозуміти, чому виник такий зв'язок.

«Одним з ключових механізмів, як виглядає, є зміни економічних умов. Відомо, що клімат впливає на економічні умови у світі, особливо в аграрних областях, — пояснив американський дослідник. — Є багато свідчень того, що зміни економічних умов впливають на рішення людей щодо того, чи, наприклад, брати участь у повстанні».

Крім того, за словами Маршалла Бурка, клімат призводить і до суто фізіологічних змін, бо, як випливає з деяких досліджень, спека і високі температури сприяють зростанню агресивної поведінки в людей.

Згідно з припущеннями авторів дослідження, підвищення глобальної температури на 2 градуси призведе до зростання злочинності на 15%, а конфліктів між групами людей — на 50%.

Коментуючи результати цього дослідження, доктор Стефан Гаррісон з Університету Ексетера назвав його своєчасним: «Їхні висновки дуже правдоподібні... Для прикладу, ми вже знаємо, що спекотніша і сухіша погода призводить до зростання міського насильства. Так само, в холодні і вологі місяці люди менше виходять з дому, і загроза насильства відтак менша».

Однак інші вчені ставлять під сумнів зв'язок між кліматом і конфліктами. Зокрема, доктор Галвард Бугоґ з базованого в Осло Інституті дослідження миру каже, що громадянські війни в Африці спричинені не змінами довкілля, а такими чинниками як висока дитяча смертність, близькість до міжнародних кордонів і висока густота населення.

Джерело: bbc.co.uk

Глобальні зміни клімату і нова політика розвитку для України

Виступ В.Шевчука на міжнародній 
конференції «Цілі збалансованого розвитку для України» 18 червня 2013 р., Український дім, м. Київ

Шановні учасники конференції!

Україні потрібна нова політика розвитку. Це стратегічна технологія конструювання майбутнього, яка має враховувати глобальні зміни клімату, нову світову кліматичну політику. Пройшло уже півроку, як були прийняті рішення у м. Доха (Катар) на другий період дії Кіотського протоколу. Нові кліматичні умови можуть кардинальним чином вплинути на майбутній розвиток України. Але офіційної позиції Уряду поки що немає.

Коротко про аналіз ситуації, що склалася, та її можливі наслідки

Україна кілька разів офіційно декларувала свій намір скоротити викиди парникових газів на 20% до 2020 р. і на 50% до 2050 р. по відношенню до базового 1990 р., що знайшло своє відображення в офіційних документах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН, Конвенція). 

Прийняття більш жорстких зобов'язань унеможливлювало б не тільки зростання економіки і досягнення європейських показників рівня ВВП на душу населення, але й відновлення економіки. На сьогодні ВВП України досяг лише 75% від рівня 1990 року. Така позиція України була зорієнтована на показники, запропоновані Європейським Союзом.

Перед проведенням вісімнадцятої Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та восьмої зустрічі Сторін Кіотського протоколу Україна погодилась на кількісне зобов’язання з обмеження або скорочення викидів на період 2013-2020 рр., яке становить 76% від базового 1990 року. 

Крім того, на вимогу України, цей показник мав супроводжуватися приміткою з наступним змістом: «Має представляти собою повне перенесення, і не існує визнання якогось анулювання або будь-якого обмеження на використання цієї законно придбаної суверенної власності». 

Простіше кажучи, не використані у перший період дії зобов’язань за Кіотським протоколом надлишкові квоти (частини установленої кількості) мали б бути перенесені на другий період дії Кіотського протоколу і використані без будь-яких обмежень.

Проте вісімнадцята Конференції Сторін РКЗК ООН та восьма зустріч Сторін Кіотського протоколу, що відбулися у м. Доха (Катар) наприкінці 2012 року, з порушенням процедури, ухвалила поправку до Кіотського протоколу, яка регламентує другий період дії зобов'язань. Наразі невідомо, чи була офіційна реакція Уряду України на порушення процедури при ухваленні змін до ратифікованого міжнародного документу.

Ухвалена поправка до Кіотського протоколу містить суперечливі положення, що дає привід для різного їх тлумачення. Зокрема, нова редакція статті 3 Кіотського протоколу передбачає включення додаткового пункту, а саме: «Включити після пункту 7-біс статті 3 Протоколу наступний пункт: 7-тер. «Будь-яка позитивна різниця між встановленою кількістю на другий період дії зобов'язань для Сторони, включеної до Додатку I, та середніми щорічними викидами за перші три роки попереднього періоду дії зобов'язань, помножена на вісім, переводиться на рахунок анулювання цієї Сторони». 

Таким чином, зазначене положення фактично забороняє країнам-учасницям другого періоду нарощувати викиди парникових газів, що не кореспондується із таблицею кількісних зобов’язань з обмеження або скорочення викидів на 2013-2020 рр. 

Згідно з новими умовами, дозволений обсяг викидів розраховується виходячи із середньої величини викидів країни в період з 2008 по 2010 рік. Це означає необхідність стабілізації викидів на рівні, коли відбувалось падіння виробництва в умовах глобальної фінансово-економічної кризи. 

Для України середній показник викидів за 2008, 2009, 2010 рр. становить 389.926 млн. т СО2 екв., тобто складає 41,95% від рівня викидів 1990 р. При узгодженому раніше зобов’язанні у 76% викидів парникових газів від рівня 1990-го базового року фактично Україні дозволяється викидати лише 41,95%.

Таким чином, текст поправки не лише не надає Україні можливості оперувати вільними одиницями установленої кількості в рамках гнучких механізмів Кіотського протоколу, але й може призводити до перевищення дозволеного показника за найменшого зростання викидів парникових газів. 

Оцінка позицій інших країн на другий період дії Кіотського протоколу та їх можливого впливу на ситуацію в Україні

Другий період дії зобов’язань за Кіотським протоколом у частині реального скорочення викидів буде підтримуватись обмеженою кількістю промислово розвинених країн. В ньому немає зобов'язань для країн, що розвиваються, але мають потужні економіки (Китай, Індія, Бразилія та інші). Кіотський протокол не був ратифікований Сполученими Штатами Америки.

У ході багаторічного переговорного процесу щодо другого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом Канада вийшла із Кіотського протоколу. Японія, Нова Зеландія та Росія заявили про відмову брати участь у другому періоді зобов’язань за Кіотським протоколом, оскільки, на їхню думку, Кіотський протокол з тим переліком країн, які повинні були реально скорочувати викиди у першому періоді, давав занадто незначний ефект для того, щоб вплинути на припинення зростання глобальної температури. 

При цьому викиди парникових газів підвищувались рекордними темпами, збільшуючись в останнє десятиліття на 3% у рік. Сьогодні, за різними оцінками, на перше місце за викидами парникових газів вийшов Китай, на другому опинилися США, далі – Бразилія та Індія.

Обмеження зростання економіки через необхідність реально скорочувати викиди парникових газів може мати негативний вплив на конкурентоздатність економіки України порівняно з потужними країнами, що розвиваються, але не мають зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів.

Окрім тексту вищезазначеної Поправки до Кіотського протоколу, яка потребує ратифікації, було прийнято рішення, яке фактично зводить до нуля можливість продажу надлишкових одиниць з резерву за попередній період для наступного періоду дії зобов'язань за Кіотським протоколом.

Справа у тому, що зазначені одиниці можуть набуватися Сторонами з резервів надлишкових одиниць за попередній період інших сторін для перерахування в свій резерв надлишкових одиниць за попередній період в обсязі до 2% від її встановленої кількості для першого періоду дії зобов'язань. 

При цьому навіть зазначені 2% для України не мають сенсу, оскільки потенційні покупці надлишкових квот (Австралія, ЄС, Японія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія) зробили заяви, що «не будуть купувати одиниці встановленої кількості, перенесені з першого періоду дії зобов'язань згідно з Кіотським протоколом».

Для виходу із цієї ситуації необхідно йти двома шляхами: 

По-перше, вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити свої раціональні позиції в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів. 

І, по-друге, формувати нову політику розвитку з урахуванням глобальних змін клімату та необхідності зміни старої структури економічного розвитку. 

Які невідкладні заходи потрібні на Урядовому рівні

Позиція України має усі підстави для врахування у міжнародних переговорах і документах з питань зміни клімату. Для цього потрібно, зокрема, підсилити на міжнародній арені зусилля Державного агентства екологічних інвестицій, а не залишати його далі у тому стані, в якому воно перебуває зараз. 

Очевидно, зважаючи на недостатній потенціал ДАЕІ, в усіх міжнародних переговорах має брати участь МЗС України, щоб уникнути надалі прикрих провалів і не регламентованих Урядовими директивами ситуацій. 

Треба якнайшвидше виробити чітку позицію Уряду. Цю офіційну позицію України ще до кліматичного саміту наприкінці 2013 року у Варшаві мають пропагувати та реалізовувати, окрім ДАЕІ, Міністерство закордонних справ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство екології та природних ресурсів України.

Формування нової політики розвитку України з урахуванням глобальних змін клімату

На жаль, мусимо констатувати, що в Україні відсутній стратегічний нормативно-правовий акт (закон), ухвалений Верховною Радою України та безпосередньо спрямований не тільки на реалізацію положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу, а й, що не менш важливо – на політику розвитку національної економіки.

Незважаючи на відсутність цього украй потрібного закону, в Україні здійснюються певні заходи, спрямовані на імплементацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу.


  • На рівні Кабінету Міністрів України у 2005 році було затверджено «Національний план з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату», який згодом був уточнений у 2009 році. 

  • «Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року» в рамках цілі 2 «Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки» визначено окремі завдання щодо скорочення обсягу викидів парникових газів, а також основних засад державної політики з адаптації до зміни клімату.
  • «Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 577-р, передбачено реалізацію 8 завдань, спрямованих на реалізацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
  • Крім того, слід зазначити, що проблеми зміни клімату розглядаються, у тому числі, як чинник національної безпеки. Питання «Про стан та проблеми імплементації Україною Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату» розглядалося на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 15 червня 2007 року. 
  • Іншими рішеннями РНБО України у 2010 році було запропоновано Національній академії наук України розробити довгострокові прогнози аномальних погодних явищ, спричинених глобальними змінами клімату, а Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити Національний план адаптації до змін клімату. 
Загальні висновки 

Таким чином, питання глобальних змін клімату та адаптації до них, незважаючи на відсутність базового закону, усе ж таки розглядаються у різних стратегічних документах щодо безпосередньо кліматичної політики України. 

Але зовсім протилежним є становище на рівні державних стратегічних документів, які визначають сучасну і майбутню політику розвитку України. Тут взагалі питання глобальних змін клімату та їх впливу на економіку, природу і людину поки що відсутні.

Це стосується політичних програм, а також державних стратегій розвитку промисловості, енергетики, транспорту, житлово-комунального господарства, сільського господарства, поводження з відходами, землекористування і лісового господарства та інших галузей економіки.

Саме тому питання щодо виконання зобов’язань на другий період дії Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яке виникло для нас дещо несподівано, матиме дуже великий вплив на політику розвитку України. Причому хочемо ми того, чи ні.

Як перейти до нової політики розвитку України? Детальний виклад рецептів і конкретних кроків потребує окремої аналітики. Сьогодні ж необхідно здійснити перший із двох кроків, а саме, як зазначалося раніше – вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити раціональні позиції України в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів.

Що стосується нової політики розвитку України – то це окрема, хоч і тісно пов’язана з першою проблемою, стратегія конструювання майбутнього.

Програма розвитку ООН в Україні розпочала цю роботу, започаткувавши спеціальний проект щодо розробки концепції стратегії низьковуглецевого зростання в Україні. Це заслуговує на підтримку Уряду, науки і громадськості, оскільки може стати першим кроком до нової політики розвитку України.

Шевчук В.Я., 
доктор економічних наук, професор


18 червня 2013 року


Під загрозою - 50% рослин і 30% тварин

Понад половина поширених видів рослин і третина видів тварин можуть втратити їхні природніт середовища внаслідок змін клімату. Згідно з висновками нового дослідження, якщо температури зростуть на більше, ніж 2C, то видова біорізноманітність у світі постане перед загрозою.
Вчені однак стверджують, що шкоду видам і середовищу можна зменшити, якщо вжити негайних дій для скорочення викидів в атмосферу газів, які викликають парниковий ефект.

Результати дослідження опубліковано в спеціальному виданні Nature Climate Change.

Міжнародна група вчених розглядала наслідки глобального зростання температур на майже 50 тисяч поширених видів тварин і рослин.

Дослідження вивчало вплив потепління на 50 тисяч видів

У центрі уваги дослідників було те, як зростання температур і кількість опадів позначиться на природному середовищі цих видів. Дослідники розглянули кілька варіантів розвитку подій і позначили на мапах ті ділянки, які все ще будуть здатні підтримувати існування видів.

Згідно з прогнозом науковців, якщо не докладати зусиль для скорочення викидів парникових газів, то у 2100 році глобальна температура зросте на 4C порівняно із доіндустріальними показниками.

За такого сценарію 34% видів тварин і 57% видів рослин втратять понад половину свого природного середовища.

За словами доктора біологічних наук Рейчел Воррен з Університету Східної Англії, це справить величезний вплив на все життя на планеті.

"Наше дослідження прогнозує, що зміни клімату сильно скоротять різноманітність навіть найбільш поширених видів у більшості частин світу, - каже дослідниця. - Ця втрата біорізноманітності значною мірою збіднить біосферу і призведе до втрати багатьох екосистем".

"Для людини це також матиме наслідки, бо ці види важливі для таких процесів як очищення повітря і води, запобігання повеням, обмін поживних речовин чи екотурихи", - додала Рейчел Воррен.

Дослідження прогнозує, що найгіршими будуть наслідки для екосистем Африки, Центральної Америки, Амазонії і Австралії.

Але якщо стрімко скоротити викиди парникових газів, то вплив на біорізноманітність буде набагато меншим, прогнозують вчені.

Якщо викиди досягнуть піку у 2016 році, а зростання температур вдасться обмежити 2C, тоді втрати природного середовища видів можна буде зменшити на 60%.

"Гарні новини полягають у тому, що наше дослідження надає нові докази того, як швидкі дії задля скорочення викидів CO2 та інших парникових газів може зупинити втрату біорізноманітності, скоротивши глобальне потепління до 2C, а не чотирьох градусів, - каже доктор Воррен. - Це дозволить виграти час - до 40 років, за нашими підрахунками, - протягом якого рослини і тварини зможуть достосуватися до потеплішання на 2 градуси".

Автор: Метт Макґра (кореспондент з питань науки, BBC World Service)
Джерело: bbc.co.uk

У світі дедалі більше "кліматичних біженців"

Через зміни клімату цілі регіони Африки стають непридатним для життя, що спричиняє потоки біженців. Наслідки кліматичних змін можуть спіткати і європейців та, зокрема, українців.
Катастрофічні посуха, повені, буревії. Дедалі більше людей втікають від наслідків глобальних змін клімату. В таборах для біженців у Кенії перебувають, за оцінками, близько ста до двохсот тисяч сомалійців. Не лише війна змушує їх рятуватись втечею до сусідніх країн, а й також нестерпна посуха та голод. Багато із цих родин раніше були кочівниками, однак останні звірі, які забезпечували існування сомалійських племен, повмирали від голоду. Перспективи цього регіону є туманними, в тому числі й через те, що міжнародна спільнота досі не винайшла дієвих концепцій для цих так званих "кліматичних біженців".

Принаймні моральну відповідальність за ці страждання несуть західні промислово розвинені країни. В цьому переконаний Вальтер Келін, швейцарський професор права. Саме європейські держави, аргументує він, викидами CO2 сприяють змінами клімату. Песимістичні прогнози комісара ООН з питань біженців свідчать, що 2050 року внаслідок змін клімату на планеті стануть біженцями близько 150 мільйонів людей.

Не визнані біженцями

Вальтер Келін хоче розповісти про цю проблему на міжнародному симпозіумі з питань кліматичних біженців у Берліні наприкінці січня. Він буде промовляти від імені "Ініціативи Нансена", спільного норвезько-швейцарського проекту. Мета – обмін думками з державами, яких торкаються кліматичні зміни, та спільний пошук стандартів поводження з біженцями. Це є важливим кроком, зважаючи на нинішню політичну ситуацію, вважає Вальтер Келін: "Міжнародна спільнота дуже опирається новій правовій угоді",- пояснює він. Насамперед країни, що вже відчули на собі потоки біженців, побоюються необхідності приймати ще більше втікачів.

Нині немає практично жодних документів, які б регламентували права кліматичних біженців. Якщо для політичних біженців існують міжнародні захисні механізми, то про людей, змушені рятуватися від непридатного для життя клімату або довкілля, світова спільнота подбала недостатньо. А для конкретних потерпілих це може мати фатальні наслідки: чи зобов'язана країна-сусід їх приймати і на яку підтримку вони можуть розраховувати, поки цілком не визначено.

Стратегії для Уганди та України

Незаперечним фактом є те, що насамперед південні країни мають налаштовуватися на зміни клімату та готуватися до захисту від природних катастроф. У 2011 році на конференції ООН з питань захисту клімату, яка відбулась у Південній Африці, світова спільнота ухвалила рішення створити для цього "Зелений кліматичний фонд". Стартовий капітал фонду становив 30 мільярдів євро. До 2020 року фінансування має бути збільшено до 100 мільярдів євро на рік.

Заступник директора Німецького інституту прав людини Міхаель Віндфур у розмові з DW наголосив на великому значенні стратегій адаптації до цих природних катаклізмів. "Якщо у Нідерландах замислюються над розробкою сценаріїв, як поводитися із людьми, які довгостроково втрачають свої домівки через підняття рівня моря, то уряди південних країн повинні були б зайнятися впливом кліматичних змін на своє населення",- підкреслив Віндфур.


Табір біженців у Кенії

Країни Африки досі слабко реагують на загрозу. Взяти до прикладу Уганду. Внаслідок зростання температур вирощування кави, з якого живе більшість сільського населення країни, стає дедалі важчим. "Якщо Уганда не буде перейматися цією проблемою, колись вони усі можуть стати біженцями,- припускає Міхаель Віндфур. – Але якщо почати діяти, використовуючи національні та міжнародні ресурси, то, можливо, до цього не дійде."

В Уганді поки немає навіть надійної метеослужби, яка дозволяла б передбачати та реагувати на зміни клімату. Втім, без грошей промислових країн дієву профілактику кліматичних біженців важко собі уявити.

Замислитися варто й Україні. Як через ймовірну навалу біженців з Африки, так і в зв'язку із можливим впливом глобальних змін на український клімат. Чи не спричинить посуха міграцію й самих українців? Температурні рекорди влітку в останні роки дедалі більше ставлять державну владу перед таким викликом.

Джерело: dw.de