#ukrpryroda

Росія засекретила контейнери з хімзброєю біля берегів Криму

Селище Героївське біля Керчі - курортне. Тут пансіонати, влітку багато відпочивальників. А на 5-тиметровій глибині, неподалік від берега затоплені контейнери з хімічною зброєю. 1942-го, відступаючи, радянські війська у кількох місцях Чорного моря затопили орієнтовно 1200 діжок з іпритом та люїзитом.

В Героївському йшли запеклі бої , тож після війни з моря діставали багато страшних знахідок. А от контейнери з отрутою діставати було заборонено. Мапа затоплень – у Росії. 

А вона без будь-яких пояснень досі не надає інформації Україні. Державна програма з пошуку та знешкодження хімзброї існувала з 1996 до 2010 року. У листі до президента Рахункова палата зауважила, що програма виконана менш, як на половину, а кошти використані неефективно. Тим часом метал контейнерів від води руйнується .

«Я би сказав про техногенну небезпеку високого рівня, що вимагає не тільки української оцінки ситуації але і міжнародної оцінки. Тому що це проблема країн Чорноморського басейну», - каже ветеран екологічного руху Криму Юрій Комов.

Рахункова наводить дані: 2010-го біля селища Героївське та мисі Білий рівень вміст миш’яку, який вивільняється з люїзіту у воді, був перевищений у понад 3 рази. Кримська влада, яка робить ставку на туризм, нічого про забруднення не знає.

«Будь-яких даних про забруднення нашого узбережжя і наших вод отруйними речовинами офіційно у нас немає. Тому документи нехай нам передають, ми готові говорити», - каже голова Ради міністрів Криму Анатолій Могильов.

Екологи вимагають провести фахові дослідження води на вміст хімзброї, натомість їм повідомляють, що цього року державна служба з надзвичайних ситуацій обстежила 11 квадратних кілометрів акваторії біля мисів Білий, Хроні, коси Камиш-Бурун та селища Ельтіген і не знайшла там контейнерів із смертельним вмістом.

«Все було у форматі допустимих норм», - говорить голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських.

За старою державною програмою рятувальники знешкодили всього 117 діжок. Для цього контейнери «вдягли» у бетонні саркофаги. Їх мають перевезти на більшу глибину — до 150 метрів. Але із них 60 контейнерів у Керченській протоці досі на мілководді.

Надзвичайники хочуть переправити їх глибше за рахунок кримської регіональної екологічного програми наступного року.

Мешканці Героївського і досі не знають, чи прибрали рятувальники іприт від їх берега. Тепер вони сахаються від кожної діжки, яку знаходять у Керченській протоці .

«Діти наші, наші онуки...Звичайно, турбує, але там, вони говорять, все добре - не розгерметизувалися ще. Але це справа часу. Вода зробить свою справу», - каже мешканка селища Героївське Валентина Гаркавська.

Втім наша влада надає перевагу мовчанці.



Джерело: 
fakty.ictv.ua

Газета "Трилисник" випуск №9, 2013

Вашій увазі пропонується черговий випуск екологічної газети "Трилисник" Українського товариства охорони природи








№9, 2013
alt : Газета "Трилисник" APIFLOWER

Польща забруднює повітря Європи і не хоче з цим боротися

Польща – це свого роду вугільний центр Європи. Практично 88% електрики країни виробляють вугільні електростанції. Поки ЄС розробляє амбіційні плани зниження викидів парникових газів, Польща нарощує залежність від вуглеводнів.

Про це розповідає The New York Times.

фото: Maciek Nabrdalik/The New York Times

Белхатув – один з найбільших виробників електроенергії. Саме на Польщу припадає значна частина викидів парникових газів у Європі. Поруч із польським містом Белхатув знаходиться найбільша вугільна шахта країни. Вона постачає вугілля на найбільшу вугільну електростанцію Європи, що перебуває поблизу.

Цього року конференція ООН зі змін клімату пройде в Польщі. Багато захисників навколишнього середовища упевнені, що гірше місце на світі знайти було складно. Поки ЄС розробляє плани зі зниження викидів парникових газів, Польща нарощує залежність від вуглеводнів.

Польські чиновники й політики заявляють, що країна не може дозволити собі відмовитися від вугілля і перейти на інші види енергії.

Країна намагається заблокувати багато законів з боротьби зі зміною клімату і домагається дозволу на використання технологій гідравлічного вибуху, які дозволяють добувати нафту і газ зі сланців. У ЄС уважають, що це становить загрозу для навколишнього середовища Європи.

Джерело: zik.ua

Європейські бюрократи заборонять наступного року потужні домашні пилососи

На думку чиновників ЄС, європейці витрачають забагато електроенергії, коли прибирають свої домівки. Тому в Брюсселі вирішили заборонити потужні пилососи. Бюрократи в Брюсселі, або єврократи, як їх скорочено називають, роблять все можливе, щоб зменшити рівень споживання електроенергії в країнах Євросоюзу, бо саме таким є шлях до скороченні об’ємів викидів парникових газів. Тому для покращення показників емісії двоокису вуглецю, через який, як вважають експерти ООН, змінюється клімат Землі, чиновники намагаються виявити всіх надмірних споживачів енергії.

Дійшла черга і до пилососів. Відповідно до нових положень ЄС, з наступного року в ЄС неможливо буде купити пилосос потужністю понад 1700 W. А через три роки з магазинів зникнуть моделі потужність яких більше 900 W.

Виходячи з положень документу ЄС, пилососи – справжній витвір з пекла, робить висновок польське видання WP.pl. Їхній продаж регулює спеціальна директива Єврокомісії номер 666/2013. З неї виходить, що використання пилососів практично вийшло з-під будь-якого контролю.

В 2005 році в країнах ЄС на пилососи витрачалося 18 TWh електричної енергії. Якщо все залишиться як є, стверджує документ, в 2020 році на пилососи в ЄС витрачатимуть 34 TWh енергії.

Щоб запобігти такому розвитку подій, єврократи вирішили обмежити максимальну потужність цих корисних домашніх пристроїв. Питання тільки в тому, чи допоможе це?

Зрозуміло, що пилотяг малої потужності буде слабше всмоктувати пил, а отже сам процес прибирання затягнеться і споживання енергії збільшиться.

Цікаво, що директива ЄС стосується виключно традиційних домашніх пилососів, а обмеження потужності не поширюється на пилососи для вологого прибирання, промислові апарати, централізовані та такі, що використовуються в складі інших інструментів, наприклад для шліфування підлоги.

Отже, якщо ви забажаєте купити потужний пилосос, то будете змушені купувати модель для вологого прибирання, яка коштує в кілька разів дорожче за традиційну. Повстає питання, чи не є подібні рішення результатом діяльності лобістів?

Європейці вже мали нагоду стикатися раніше з подібними новаціями з Брюсселю. Певний час тому були заборонені традиційні лампи розжарювання з метою змусити купувати нові, економні та світлодіодні. Споживачі відреагували на це тим, що закупили традиційні лампочки на майбутнє. Пізніше виявилося, що це був зайвий крок, бо виробники швидко знайшли спосіб обійти заборону і продовжували продавати заборонені лампи, які стали ніби-то “не для застосування” в домашніх умовах.

Чи чекає на заборону пилососів така ж сама перспектива? Дізнаємося вже наступного року.

Джерело: vistkar.com

ЄС виділить Україні близько 600 млн євро після підписання асоціації

У разі підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна отримає матеріальну допомогу у розмірі 600 млн євро. Зокрема, після підписання угоди про асоціацію Україна отримає грант на 65 млн євро для модернізації доріг, авіаційної інфраструктури та морських портів.

Крім того, ЄС направить 41 млн євро довгострокових кредитів на управління авіатранспортом. На розширення мережі транс'європейських доріг Україна зможе отримати 200 млн євро.

Ще 186 млн євро для України буде зарезервовано до кінця 2013 року на реалізацію проектів з поліпшення довкілля, усунення технічних бар'єрів у торгівлі, а також на регіональний розвиток.

У Львові пройде тиждень клімату

Від сьогодні, 21 жовтня, і до кінця тижня у Львові триватиме тиждень клімату, який відбуватиметься в рамках Всесвітнього місяця із вирішення проблем зі зміни клімату.
«Чи правда, що у Винниках достиг врожай бананів? Чи дійсно клімат на нашій планеті змінюється, і якщо так, то в який бік? Чи нормально, що в кінці березня у Львові випадає більше снігу, ніж за всю зиму? Які наукові факти це підтверджують? Наскільки це впливає на моє життя? Що я можу зробити? Відповіді на ці та багато інших запитань ми будемо шукати протягом кліматичного тижня у Львові. Приходьте на події Тижня Клімату з 21 по 28 жовтня, щоб дізнатися більше про проблеми, пов'язані з глобальною зміною клімату, та їх вирішення», - зазначають організатори Тижня клімату.

Кліматичні тижні є частиною світової кампанії Global Power Shift, ініційованої міжнародним кліматичним рухом 350.org. З 21 до 28 жовтня подібні події відбудуться у 4 містах України Києві, Харкові, Дніпропетровську та Львові.

Події Тижня клімату у Львові:

21 жовтня 16:00 відкриття ФОТОВИСТАВКИ “Клімат змінюється” в галереї “Щось цікаве” (Площа Ринок, 13).

22 жовтня 13:00 ФЛЕШМОБ “Яку погоду чекати завтра?” (пл. Ринок, перед Ратушею). 25 жовтня 17:30 ЛЕКЦІЯ “Зміна клімату у 21 столітті та міжнародний громадський екологічний рух” у Державному природознавчому музеї (вул.Театральна, 18).

26 жовтня 15:00 МАЙСТЕР КЛАС “Здорові солодощі” у Центрі розвитку особистості “Локус” (вул.Шота Руставелі, 2).

27 жовтня 13:00 МАЙСТЕР КЛАС “Upcycling краса із непотребу” у кав’ярні “Меделін” (пл.Коліївщини,1).

17:00 КІНОПОКАЗ “Незручна правда”, в Державному природознавчому музеї (вул.Театральна, 18).

28 жовтня 12:00 ЛЕКЦІЯ “Українська Антарктида” у Державному природознавчому музеї (вул.Театральна, 18).

Довідка.

350.org – це громадська організація, зареєстрована в США, та соціальний рух, прихильники якого живуть у 188 країнах світу. Рух названий на честь 350 частинок на мільйон СО2 – найвищої концентрації парникових газів у атмосфері, за яких зміни клімату не є катастрофічними для більшості людей на Землі. На жаль, на сьогодні спалювання викопного палива та інші промислові процеси призвели до того, що концентрація СО2 перетнула межу в 400 чнм. Тисячі людей по всьому світу об’єднують зусилля, щоб зменшити викиди і сповільнити зміни клімату. Учасники кліматичного руху поширюють знання про зміни клімату, впроваджують практичні проекти зі зменшення викидів і заохочують уряд та бізнес до активних дій. Цього року кліматичний рух нарощуватиме силу локальних активістів через міжнародну кампанію Global Power Shift, в підтримку якої в Україні і пройдуть Кліматичні Тижні.

В Україні послідовниками 350.org є Українська молодіжна кліматична асоціація (УМКА). Це ініціативна група молодих людей з різних міст України, котрі використовують сучасні методи організації населення для дій проти змін клімату. Вони створюють стійкі взаємозв’язки між активною молоддю з усієї України для втілення практичних соціально екологічних проектів, що зменшують антропогенний вплив на довкілля та призводять до системних сталих змін у громадах і молодіжній культурі. Серед останніх проектів УМКИ: активістський форум Енергія Змін та платформа практичних міських екоініціатив Бери і Роби.

Джерело: galinfo.com.ua

Чи можна втекти від брудного повітря?

Майже всі мешканці міст в Європі дихають забрудненим повітрям. Про це застерігає у своєму дослідженні Європейське агентство з питань довкілля. В Україні немає навіть державних нормативів щодо викидів. Де повітря чистіше – в Європі, Африці чи Азії? Маса шкідливих викидів у атмосферу в азійських та африканських містах в сукупності більша, ніж у Європі, але європейці лідирують за викидами найнебезпечнішого дрібного дисперсного пилу. Останні дослідження Європейського агентства з питань довкілля, щоправда, дають привід для оптимізму. Частка небезпечних дрібних частинок у європейському повітрі за останні кілька років скоротилася приблизно на 15 відсотків.


Але проблема забруднення повітря, яким ми дихаємо, не зникла. І це одна з найбільших сучасних проблем Європи. Майже всі, хто живе в містах, а саме 90 відсотків, вдихають небезпечні для здоров'я речовини, твердить європейське агентство. Йєнс Гільґенберґ з екологічної організації BUND в інтерв'ю DW пояснює, що насамперед це двуокис вуглецю (СО2) та двуокис азоту (NO2), а також дрібні частинки пилу.

Завдяки фільтрам, якими останніми роками оснащують дизельні автомобілі, великі пилинки затримуються, але мікроскопічно малі потрапляють у повітря. Через органи дихання вони потрапляють в кровообіг і далі у мозок людини, спричиняючи різноманітні хвороби, каже Гайко Бальсмайєр з Екологічного транспортного клубу Німеччини.

У Німеччині – проблеми з транспортом, у Данії – з коминами

Транспортний клуб спільно з екоорганізацією BUND та іншими європейськими екоспілками задався ціллю поліпшити якість повітря. Для цього створено проект Clean Air. "Ми хочемо, наприклад, подбати про те, щоб люди в містах знову пересідали на громадський транспорт та велосипеди", - каже Бальсмайєр. Він вважає, інакше, як директивами Євросоюзу, цього не вирішити.
(на фото: Дорожній знак "Екологічна зона" у Німеччині)

Йєнс Гільґенберґ натомість вважає винними не Європарламент або Європейську комісію, а самі країни. "Вони недостатньо послідовно втілюють директиви", - нарікає експерт. У Польщі, наприклад, за його словами, повітря забруднює вугільна промисловість, у Данії люди топлять пічі деревиною, спричиняючи цим викиди шкідливих речовин у повітря, а в Німеччині насамперед транспорт є головним "постачальником" дрібного пилу.

Але Німеччина принаймні щось робить для боротьби з цим лихом. "Позитивним прикладом є так звані екологічні зони", - каже Гільґенберґ. У цих зонах можуть їздити лише автомобілі з малими викидами шкідливих речовин в атмосферу. "Берлін на першому місці у європейському рейтингу міст за цим показником", - розповів експерт. Порушникам екологічних приписів загрожують у майбутньому великі штрафи.

Африку та Азію важко порівняти

Екологи хотіли б ще більшого контролю за автомобілями, які не належать до класичного вуличного транспорту. "Для цього ЄС нині розробляє відповідну директиву", - каже Гільґенберґ. Вона стосується будівельної техніки, кораблів, бульдозерів, кранів та іншого моторизованого транспорту.

У Європі ще не настільки погано - смог над Сингапуром

Гільґенберг та інші екологи сподіваються, що ЄС посилить регуляторну політику. За словами Гайко Бальсмайєра, Євросоюз нині готується вдосконалити стратегію збереження чистого повітря. "У ЄС працюють над пакетом рішень, які мають оприлюднити у листопаді", - каже Бальсмайєр. Серед іншого мають передбачити верхні межі шкідливих викидів для кожної країни.

Важкі економічні наслідки забруднення атмосфери CO2 теж слід враховувати, нагадують екологи. Адже ще у 2000 році навантаження на озоновий шар призвело до погодних змін, які спричинили зменшення збору зернових по всій Європі обсягом 27 мільйонів тонн.

Україна пасе задніх у Європі 

За словами ж українських екологів, рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі. Що ж до найбільш забруднених регіонів – Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, то навіть у десятки разів. Незважаючи на зусилля екологічних активістів, домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС, поки не вдається.

Джерело: dw.de

У Польщі хочуть штрафувати компанії за повільну розробку сланцевих запасів

Міністерство економіки та міністерство екології Польщі хочуть запровадити нові правила, що передбачають штрафи для компаній, які вважатимуть надто повільними у реалізації проектів з видобутку сланцевого газу.
Компанії, які мають ліцензії на розробку сланцевого газу, значно загальмували свою роботу в останні кілька місяців, виконуючи мінімум, який вимагається за ліцензійними угодами.

Заступник міністра екології Пьотр Возняк сказав: "Із трьох місць видобутку, які я нещодавно відвідав, на жодному ще не відібрано буровий керн". Відбір керну необхідний для визначення присутності сланцевого газу та потенційного обсягу запасів.

Тим часом, компанії не хочуть інвестувати в розвідувальні роботи в Польщі через брак необхідного законодавства. Це створює невизначеність щодо того, чи буде видобуток сланцевого газу прибутковим.

На даний час в Польщі видано 107 ліцензій на розвідку, і поки що була пробурена лише 51 свердловина. Загалом компанії-ліцензіати планують пробурити 335 свердловин до 2021 року.

Джерело: ua-energy.org