#ukrpryroda

НА ЧЕРНІГІВЩИНІ СТАРТУЄ ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРИРОДООХОРОННА АКЦІЯ «ПОСАДИ ДЕРЕВО МИРУ»

Положення: Всеукраїнська природоохоронна акція «Посади дерево миру» присвячена Міжнародному дню попередження експлуатації навколишнього природного середовища під час війни та військових конфліктів і проводиться в рамках щорічної акції «Зелений паросток майбутнього».

Мета акції: садити дерева з думками про мир; формувати в учнівської та студентської молоді, населення природні основи національної свідомості, виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті та об’єднання людей заради спільної мети – озеленення планети та збереження мирного життя на ній.


Завдання природоохоронної акції «Посади дерево миру»:

  • збільшити площі зелених насаджень, створити нові паркові території,  дендрарії, зберегти природне середовище;
  • привернути увагу населення, учнів, студентів, громадськості, органів державної влади, засобів масової інформації, організацій, підприємців до проблем збільшення та збереження зелених насаджень (парків, скверів, алей, лісопарків та природних територій  в межах населених пунктів);
  • формувати екологічні засади освітньої та виховної спрямованості, екологічної культури серед молоді, населення України, м. Чернігова та області, виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю;
  • організувати навчання серед населення на тему: «Правильно посади дерево та доглянь за ним»; 
  • пошук меценатів та залучення позабюджетних коштів для фінансової підтримки проведення природоохоронних акцій заради відновлення та збереження парків, лісових територій, природно–заповідних територій, організація волонтерської участі небайдужого населення.

Організатори акції:

  • Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи (Голова організації – Потоцька С.О.)
  • Кафедра екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (Завідувач кафедрою екології та охорони природи – Карпенко Ю.О.)
  • Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації (Директор Департаменту – Ткалич Ю.В.)
  • Партнерська мережа «Освіта в інтересах сталого розвитку в Україні» (Координатор – Дяченко М.О.)
  • КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» Чернігівської обласної ради (Директор парку – Свердлов В.О.)

Учасники акції: До участі в акції запрошуються учні загальноосвітніх та гуртківці позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму, студенти вищих навчальних закладів, громадські об'єднання, небайдуже населення м. Чернігова та Чернігівської області.

Лекції на тему: «Правильно посади дерево та доглянь за ним» будуть проводитися на базі Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (кожної суботи, о 10.00 на кафедрі екології та охорони природи, попередньо записатися за номером телефону: 098 911-74-39, 066 234-13-55, 04622-3-21-06.) або інформація буде надсилатися на вашу електронну адресу (попередньо звертатися на е-mail: derevo_myru@ukr.net).

Звітні матеріали подавати у форматі А–4 до 2 сторінок друкованого тексту (кегль 14, інтервал одинарний), додавати 3–6 фотоматеріалів під час проведення заходів і результатів природоохоронної акції «Посади дерево миру».

Інформацію надсилати: 

  • на поштову адресу: Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи. 14000, м. Чернігів, вул. Чернишевського, 14; 
  • та на е-mail: derevo_myru@ukr.net.

Підведення підсумків акції:

Підведення підсумків проводить Оргкомітет природоохоронної акції, які будуть оголошені у приміщенні Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (про дату нагородження буде повідомлено учасників на електронну адресу та мобільний телефон).
Активні учасники природоохоронної акції «Посади дерево миру» будуть відзначені – Сертифікатами Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи та призами від організаторів.

Адреса Оргкомітету: Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (кафедра екології та охорони природи, аудиторія 328).

Телефони для довідок: +098 911-74-39, +066 234-13-55,  04622-3-21-06.

ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАХИСТУ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ І ДОВКІЛЛЯ ВІД АНТРОПОГЕННИХ ВИКИДІВ І ОТРУЄННЯ РТУТТЮ


6 вересня 2018 року у Чернігівській області відбулись громадські консультації й обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мініматської конвенції про ртуть», яка передбачає захист здоров’я людей і довкілля від антропогенних викидів і вивільнень ртуті та її сполук, які можуть призводити до отруєння ртуттю.


Громадські консультації проводила Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи спільно з Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, представниками громадських організацій та іншими зацікавленими сторонами для підвищення обізнаності з питань поводження з відходами, хімічними речовинами, у тому числі Мінаматської конвенції про ртуть.

В обговоренні взяли участь 39 представників обласної державної адміністрації, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, науковці, студенти вищих навчальних закладів, представники громадських організацій.

Головувала на обговоренні  проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи.



Відкрив захід Новак В.А., заступник директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації – начальник управління екології та природних ресурсів.

Доповідав про Мінаматську конвенцію про ртуть Карпенко Ю.О., кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

Презентувала законопроект та огляд переваг від ратифікації Україною Мінаматської конвенції про ртуть Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

В ході консультацій та обговорення учасники звернули увагу на необхідність виконання заходів, спрямованих на імплементацію в Україні положень Мінаматської конвенції про ртуть.



Під час обговорення висвітлювалися наступні проблемні питання:

  • «Про особливості впливу на довкілля та токсичність ртуті як хімічного елементу» (Савченко Л.М. – доцент, к.т.н. кафедри харчових технологій Чернігівський національний технологічний університет; Купчик О.Ю. – к.б.н, доцент Національного університету  «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка);
  • «Про вплив на здоров’я людини ртуті та наслідки» (Петрик О.В. – Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, лікар-невропатолог Чернігівської обласної лікарні); 
  • «Про утилізацію ртуті та приладів, які містять ртуть, на території Чернігівської області» (Дегтяренко К.В. – майор, провідний фахівець відділу організації заходів цивільного захисту Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області; Федоренко О.Д. – Державна екологічна інспекції у Чернігівській області); 
  • «Про збір та утилізацію відпрацьованих батарейок, які містять ртуть» (Безбородько С.О. – Громадська організація «ЕКО місто Чернігів»). 


Підвела підсумки громадського обговорення Ганжа В.Ю. – начальник відділу оцінки впливу на довкілля та екологічного моніторингу Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації.

За результатами обговорення вирішили:

  1. Підтримати внесення Мінприроди на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» в запропонованій редакції.
  2. Проінформувати громадськість м. Чернігова та Чернігівської області через засоби масової інформації щодо обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть».
  3. Громадськості Чернігівської області в подальшому брати активну участь в процесах ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть та імплементації її положень в національне законодавство.
  4. Направити протокол, звіт та фотоматеріали Громадського обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» представникам команди Програми малих грантів Глобального екологічного фонду в Україні та Мінприроди України. 


Учасники Круглого столу висловили вдячність за активну участь і небайдужість до стану довкілля:


Потоцька С.О., Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент



ПРО ДМИТРА СЕРГІЙОВИЧА ГУРСЬКОГО

Українське товариство охорони природи висловлює глибоке співчуття у зв’язку з передчасним відходом у вічність ГУРСЬКОГО Дмитра Сергійовича рідним, близьким, співробітникам, усім, хто добре знав і хоч би чув про цю унікальну особистість і велику людину.

Дмитро Сергійович – людина-епоха, Геолог від Бога, обійшов своїми невтомними ногами не тільки рідну землю, а й найвіддаленіші куточки Землі і скрізь залишив добру пам'ять. Будучи безкорисливою людиною, він щедро дарував розвідані ним багатства своїй країні і людям. Але дарував не тільки природні ресурси, а й багатство великої душі, щедро ділився своїми спостереженнями за звичаями людей інших країн, писав талановиті оповідання про природу й людину, наповнені любов’ю до життя.

Пам'ять про Дмитра Сергійовича Гурського буде жити у наших серцях.

Від імені Українського товариства охорони природи – В.Я.Шевчук, міністр екології та природних ресурсів України у 1998 …2003 роках.

6 вересня 2018 р.

72 РОКИ УКРАЇНСЬКОМУ ТОВАРИСТВУ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Шановні члени Товариства – природоохоронці України!

26 липня 1946 року «з метою посилення охорони державних заповідників, впорядкування охорони пам’яток природи та забезпечення участі широких мас населення у справі охорони природи» Рада Міністрів УРСР прийняла постанову № 1273 «Про заходи до впорядкування охорони державних заповідників та пам’ятників природи на території УРСР», згідно з якою було створене Українське товариство охорони природи. 

72 роки наше Товариство практично силою колективної відповідальності за майбутнє виконує свою місію – охорона й відтворення сприятливого для життя навколишнього природного середовища, збереження здоров’я Українського народу, здійснення просвітницької і виховної діяльності, організація й участь у заходах по охороні природи, раціональному використанню природних багатств, формування і реалізація національної екологічної політики України, збереження вікових традицій нашого народу і виховання людей у дусі поваги і любові до рідної землі.

Українське товариство охорони природи з’єднує усі верстви суспільства заради порятунку. Злагоджено діє система обласних, міських, районних та первинних організацій в усіх регіонах і краях, яка об’єднує близько 2 млн. громадян усіх поколінь. Члени Товариства проводять природоохоронні акції та заходи згідно з Екологічним календарем «Природна єдність України».

13 липня 2018 року Верховна Рада України нагородила Почесного голову Рівненської обласної організації Українського товариства охорони природи САЦЮКА Івана Леонтійовича найвищою цивільною нагородою країни – ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ «За особливі заслуги перед Українським народом»! У цій нагороді – і визнання Парламентом місії нашого Товариства. 

Тож щиро вітаю усіх вас з 72-ю річницею Українського товариства охорони природи, бажаю єдності, сили, волі і благополуччя нашій Україні!

З повагою,
Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

26 липня 2018 р.

22 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ


Людина на 70 відсотків (малюки – на 86, літні люди – на 60 відсотків) складається із води, а її мозок – на 90 відсотків. Вода є не тільки живильним джерелом життя, а й енергоінформаційною субстанцією Всесвіту, яка має пам'ять, зберігає і передає інформацію. Разом із Сонцем вода є джерелом доданої вартості, яка дозволяє задовольняти потреби людства і розвиватися.

Сьогодні на Землі 3,7 млрд. людей (це – 90 таких країн, як Україна) не мають доступу до чистої питної води. А Україна є найменш забезпеченою водними ресурсами країною в Європі – менше 1 тис. куб. м на одну людину.

Щоб вистояти, вижити і розвиватися в епіцентрі світового шторму, Україна повинна спочатку відновити 50-мільйонну чисельність власного населення, а до кінця XXI століття збільшити його до 70-80 млн. чоловік.

Розвиток заради порятунку потребує збільшення у декілька разів темпів і обсягів промислової індустрії нового технологічного укладу, аграрного виробництва, житлово-комунального господарства. Усі ці сектори економіки є водночас найбільшими споживачами обмежених водних ресурсів країни.

У басейні ріки Дніпро – історичної, генетичної і духовної колиски України – живе 70 відсотків населення, розміщено 80 відсотків економічного потенціалу. Тому й розпочинати треба з екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Зараз вже мало хто пам’ятає (бо інституційна пам'ять втрачається), що з перших років державної незалежності саме з вирішення проблем Дніпра будувалася політика відродження і розвитку держави. Під керівництвом Президента України з 1992 року діяла Надзвичайна комісія з екологічних проблем Дніпра, яка розробила Національну програму екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Мені випала нагода і честь керувати розробкою і доповідати цю програму на засіданні Уряду і Парламенту, де вона затверджена 27 лютого 1997 року. Однак у 2012 році програма була забута і загнана у водогосподарську трубу.

Зараз, коли Україні потрібні не тільки збільшення чисельності населення і високі темпи розвитку, а й духовна і культурна єдність народу, Українське товариство охорони природи – найбільша (2 млн. членів) і найстарша (72 роки) всеукраїнська громадська організація – ініціює розробку Національної програми екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води на період до 2030 (детально) і до 2050 (пунктиром) років.

У Всесвітній день охорони водних ресурсів звертаємось до Українського народу, Президента, Уряду і Парламенту України з проханням підтримати розробку Національної програми екологічного відродження басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води, дати відповідні доручення міністерствам, відомствам, басейновим державним адміністраціям.
Українське товариство охорони природи усіма своїми силами, людським, науковим та іншим потенціалом візьме безпосередню участь у розробці і втіленні у життя цієї великої об’єднувальної загальнонаціональної ідеї.

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор 


З БІДНИМ НАСЕЛЕННЯМ НЕ МОЖЕ БУТИ ЩАСЛИВОЇ ДЕРЖАВИ

Слухаючи вітання і звіти керівників держави, виступи й промови політиків на початку нового сезону політичної боротьби, виникає питання – а чим же, якими показниками і результатами роботи має звітувати перед людьми відповідальна влада, і як це робиться у цивілізованих країнах?

Найголовнішим словом, яке має бути в головах і серцях усіх, хто сьогодні будує або завтра хотів би будувати Україну, основною концепцією, яка віддзеркалює усе те, чого ми бажаєм досягти, є розвиток заради порятунку. 

Організація Об’єднаних Націй визначила 17 цілей сталого розвитку, які мають бути в основі діяльності відповідальної влади: 1) викорінення злиднів, 2) ліквідація голоду, 3) добре здоров’я і благополуччя, 4) якісна освіта, 5) гендерна рівність, 6) чиста вода і санітарія, 7) недорога і чиста енергія, 8) гідна робота й економічне зростання, 9) індустріалізація, інновації та інфраструктура, 10) зменшення нерівності, 11) сталі міста і населені пункти, 12) відповідальне споживання і виробництво, 13) боротьба зі зміною клімату, 14) збереження морських екосистем, 15) збереження екосистем суші, 16) мир, правосуддя та ефективні інститути, 17) партнерство в цілях сталого розвитку. 

Основним критерієм діяльності влади повинна стати динаміка індексу людського розвитку, що включає такі показники як «довге та здорове життя», «доступ до якісної освіти» та «гідний рівень життя» (які у свою чергу оцінюються показниками бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя, охорони здоров’я, соціальної захищеності, довголіття, екології, рівня злочинності, дотримання прав людини, ВВП на душу населення), зростання середньої тривалості, рівня і якості життя, покращення співвідношення народжуваності та смертності. 

Для України ще одним, найважливішим показником дієздатності держави є чисельність населення – від бідності та хвороб населення країни вимирає темпом 200 тис. чол. на рік. У порядок денний поставлено питання про порятунок популяції, про порятунок нації. 

Про діяльність уряду треба судити не по тому, скільки постанов чи законів ухвалено, а по тому, наскільки комфортно почуває себе населення у власній державі, а не шукає долі на чужих теренах. Індекс людського розвитку – дзеркало політичної відповідальності і рівня державного управління

Згідно звіту ПРООН щодо людського розвитку, Україна за цим показником у 2016 р. посідала 84 місце серед 188 країн. У 2015 р. вона була на 81 місці, тобто за рік втратила 3 позиції. Вниз Україну традиційно тягнуть такі показники, як тривалість і рівень життя (60 % населення знаходиться нижче межі бідності), а рятівним колом залишається рівень освіти.

Усе більшої популярності набуває всесвітній індекс щастя (The Happy Planet Index), що відображає якість життя людей з урахуванням стану довкілля, зокрема кліматичних умов, і має на меті допомогти державним керівникам, політичним і громадським діячам краще реагувати на потреби і сподівання населення з метою підвищення добробуту і сталого розвитку.

При складанні рейтингу країн за індексом людського щастя враховуються такі показники благополуччя, як: 1) валовий внутрішній продукт на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності; 2) очікувана тривалість здорового життя; 3) соціальна підтримка; 4) свобода вибору в житті; 5) щедрість; 6) сприйняття корупції. 

У підсумковий рейтинг 2017 року увійшли 155 країн світу. Найщасливішою країною стала Норвегія з населенням 4,9 млн. осіб, в якій «Індекс щастя» склав 7,537 бала за 10-бальною шкалою. Норвегія вважається однією з найбільш благополучних і розвинених держав світу. Слідом за Норвегією в рейтингу розташувалися Данія, Ісландія, Швейцарія, Фінляндія, Нідерланди, Канада, Нова Зеландія, Австралія і Швеція.

Україна в рейтингу 2017 року з індексом 4,096 (показник рівня щастя) має 132 рейтингове місце та знаходиться після Гани (131 місце, індекс 4,12), перед Угандою (133 місце, індекс 4,081). У 2016 р. – 123 місце після Кенії (122 місце), перед Ганою (124 місце); у 2015 р. – 111 місце після Ірану (110 місце), перед Іраком (112 місце); у 2014 р. – 92 місце; у 2013 р. – 87 місце. 

Негативна динаміка вищенаведених показників є наслідком неадекватного, неефективного економічного реформування, а по суті – економічного деформування, що призвело до неприпустимо високої концентрації національного багатства у власності невеликого кола осіб, надмірно високої диференціації доходів на тлі непомірної розкоші фінансово-політичної верхівки, бідності широких верств населення, особливо тих, що працюють.

110 років тому Уїнстон Черчіль сказав: «Найбільшими ворогами Англії є, з одного боку, бідність і безробіття, з іншого – шокуючий ріст безсоромної розкоші». І далі – з бідним населенням країни не може бути великої держави. 

Усі ми хочемо жити в щасливій країні, більшість – у своїй. В цих умовах головне завдання об’єднаної відповідальністю держави – змінити модель розвитку заради порятунку, робити життя людей заможнішим, кращим, безпечнішим та справедливим, виходячи з наявних матеріально-технічних, природно-географічних і кліматичних умов, знань, інтелекту та ментальності головної продуктивної сили – населення, за якої основним критерієм дієвості влади буде динаміка зростання індексу людського розвитку.

Це не пусте побажання – книга «Розвиток заради порятунку» (В.Я.Шевчук, В.К.Черняк, Т.Т.Ковальчук та ін. – К.: Геопринт, 2016, 227 с.) надана керівникам держави, усім тим, хто приймає відповідальні рішення, надіслана університетам, провідним науковим центрам, доступна широкому колу читачів [Електронний ресурс: www.ukrpryroda.org].

Василь ШЕВЧУК, доктор економічних наук, професор, голова Українського товариства охорони природи, генеральний директор Центру досліджень сталого розвитку, м. Київ
4 лютого 2018 р.

«ЩЕ У НАШІЙ УКРАЇНІ ДОЛЕНЬКА НАСПІЄ»


З Національного Гімну України

Щиро вітаю членів Українського товариства охорони природи, усіх співвітчизників з Новим 2018-м роком та Різдвом Христовим!

Бажаю Вам, рідним та близьким міцного здоров’я, оптимізму і віри у власні сили, нових планів і мрій та успіхів у їх здійсненні!

Нехай Новий рік принесе мир, благополуччя, єдність та нову енергію творення у нашу найкрасивішу в світі країну!

З повагою,
Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

У ПРИРОДИ І РОЗУМУ СПІЛЬНИЙ ВОРОГ – ЖАДІБНІСТЬ

Доповідь В.Я.ШЕВЧУКА
на Всеукраїнській раді Українського
товариства охорони природи,
м. Київ, 2 листопада 2017 р. 

Шановні колеги – природоохоронці України!

2016-2017 роки після XIV з’їзду видалися дуже складними, насиченими, багато в чому визначальними як для країни, так і для нашого Товариства. Оцінюючи здобутки і проблеми, маємо усі підстави сказати – Українське товариство охорони природи додало ще кілька важливих років до своєї великої 71-річної історії. 

З узагальнених результатів роботи усіх наших організацій добре видно, що з обмеженими ресурсами, практично силою колективного альтруїзму і відповідальності за майбутнє Товариством зроблено багато корисних справ на благо природи і людини.

Природа і Розум – дві головні опори, які дав людству Творець. Однак у них є спільний ворог – людська жадібність.

Так, Махатма Ганді – людина тисячоліття (за опитуваннями Бі-Бі-Сі 2000 року), кого Альберт Ейнштейн називав «дороговказом для майбутніх поколінь… Можливо, наступні покоління просто не повірять, що така людина зі звичайної плоті та крові ходила по цій грішній землі», мудро висловлювався щодо найпершого з семи гріхів так: «Світ досить великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність».

Тільки за часи індустріальної епохи людством зруйновано або безповоротно змінено 2/3 природних екосистем Землі. Для того, щоб виготовити один комп’ютер, треба видобути 35 т руди. Кожного року у серпні, тобто за 8 з 12-ти місяців року, людство завершує споживання річного обсягу ресурсів, які у змозі продукувати й відновлювати природа. 

Якщо до цього додати ще й безкінечні війни на такій маленькій і крихітній планеті (а в останні 6 тис. років людство жило в мирі тільки 292 роки), випробування і виготовлення нових видів зброї масового знищення людини і природи, руйнування і марнотратне використання величезних природних ресурсів, то час би вже взятись за розум і дбати про розвиток заради порятунку. 

1. Робота Президії і Всеукраїнської ради Товариства
«Розвиток заради порятунку» – саме так називається книга, підготовлена і видана Товариством у 2016 році за участю провідних фахівців країни, яка висвітлює стратегію для національного господарства та основних секторів економіки заради порятунку природи, держави, планети. Книга була безкоштовно надана Главі держави, членам Уряду, народним депутатам України, місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, розіслана провідним науковим центрам, університетам, бібліотекам країни і світу. Одержано чимало схвальних відгуків, впровадження окремих положень спостерігається в Урядових рішеннях.

В останні кілька років Урядом не приділяється належної уваги розвитку та зміцненню фінансової стійкості об’єктів природно-заповідного фонду країни, кількість держслужбовців у профільному міністерстві, що займається цими питаннями, скоротилася у 8 разів. Очевидно, йде підготовка до продажу сільськогосподарських земель, у т.ч. цінних для заповідання, а також продовжується вирубка лісів на унікальних природних та історико-культурних масивах, як, наприклад, у Холодному Яру. 

Тому з метою підсилення цього напрямку національної екологічної політики, якому надається велика увага у Європейському співтоваристві, 30 травня 2017 р. в актовій залі Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка (одного з фундаторів Товариства) Національної академії наук України було проведене спільне засідання Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи, ВГО «Асоціація природоохоронних територій України», проекту ЄС «ClimaEast: Збереження та стале використання торфовищ», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні. 

Розглянуто й професійно обговорено актуальні питання: «Сучасний стан існуючих та перспективи створення нових заповідників і національних природних парків в умовах формування ринку землі (на прикладі Черкащини)»; «Досвід відновлення та сталого управління торфовищами задля екологічних вигід та місцевого розвитку»; «Про створення Всеукраїнської науково-експертної ради з питань заповідної справи»; презентовано книгу «Заповідна справа в Україні: абсолютна заповідність чи європейська модель гармонії людини і природи?».

Спільною Постановою Товариства і Асоціації було утворено «Всеукраїнську експертно-консультативну раду з проблем заповідної справи», до складу якої увійшли провідні фахівці країни, у т.ч. Товариства – Чорний М.Г., Стеценко М.П., Берташ Б.М., Мельник В.І., Смоляр Н.О. та ін. Інформацію було направлено Верховній Раді та Кабінету Міністрів України.  

У 2017 році нашим Товариством було приділено багато уваги вирішенню проблем формування цивілізованого ринку української землі, розвитку природно-заповідних об’єктів, глобальній зміні клімату та адаптації до її негативних наслідків, поводженню з відходами та іншим питанням, що розглядались на засіданнях Президії Всеукраїнської ради та наукових секціях Товариства.

12 вересня 2017 р. на перших шпальтах всеукраїнської газети «Сільські вісті» було опубліковано статтю «Як сформувати цивілізований ринок землі», у якій підведені підсумки обговорення даної проблеми в системі Товариства, викладено рекомендації Уряду та народу України. 

Діяльність Товариства постійно висвітлювалась у ЗМІ, у тому числі в регіональних (Вінницька, Рівненська, Київська, Черкаська та інші обласні організації), на всеукраїнському радіо, «Голосі Києва», окремих телеканалах («Глас», «1+1» та ін.).

Зокрема, через телеканал «Глас» нами була ініційована надзвичайно важлива всеукраїнська духовно-природнича акція «Стародавнім українським деревам – нашу турботу і захист». Акцію підтримав Уряд України в особі Міністерства екології та природних ресурсів, очікуємо на підтримку Президента України.

На жаль, поряд з успіхами та здобутками Товариства, ще не вдалось остаточно подолати негативні явища, зокрема, рейдерську атаку на Черкаську обласну організацію і Будинок природи.

Як відомо, рейдерське захоплення спочатку Черкаської обласної організації, а потім Черкаського Будинку природи здійснюється у 2015-2017 рр. групою жадібних рейдерів під орудою колишнього голови організації (Роджі О.О.). Зараз, з урахуванням усієї здобутої інформації, ми не можемо виключати, що цей горе-керівник багато років готувався і розпочав гібридну війну проти Товариства, щоб завдати удару і по державі. Він наніс більше 20 млн. грн. збитків, відволік частину часу із 3,5 років від державотворчої діяльності на боротьбу із злом, брехнею і жадібністю. На даний час відбулося більше 70 судових засідань, а судови витрати склали 150 тис. грн. 

З урахуванням гіркого/цінного досвіду вимушені, на жаль, констатувати, що державні органи влади нічим не допомагають у боротьбі з рейдерством. Більше того, місцеві органи влади нерідко сприяють рейдерам – місцеві органи юстиції беруть (навіть вночі) і реєструють сфальшовані й підроблені «документи»; міліція роками не розслідує кримінальні провадження, відкриті за очевидними фактами підробки документів та захоплення майна; прокуратура не тільки не контролює дотримання законів, а й примушує слідчих закривати відкриті проти рейдерів кримінальні справи; окремі судді дуже вміло маскують під начебто випадкові «помилки» свої рішення на користь рейдерам і т.д. 

У відповідь на наші звернення центральні органи влади (юстиції, поліції, прокуратури) дають своїм місцевим підрозділам формальні доручення, отримують такі ж формальні відписки, знову пересилають їх нам. І тільки громадськість заважає їм займатися своїми справами, примушує до виконання обов’язків, покладених на них державою і суспільством.

Так сучасну європейську державу не збудувати, потрібні зміни. 

Тому й зростає актуальність ще однієї місії Товариства – сприяти формуванню громадянського суспільства, яке спонукатиме владу до прозорих ефективних дій та професійного виконання своїх обов’язків в інтересах держави, природи, людини.

У свою чергу наша благодійна інвестиція у розвиток заради порятунку сприяє досягненню сучасних прагнень нашої древньої і красивої країни – стати повноправним членом Європейського співтовариства і, водночас, – лідером і центром тяжіння для інших дружніх країн і народів, що рвуться до свободи і кращого життя. 

Бо Україна – немов «сад едемський», але це не «сад насолоди», а «сад діяльності», «сад опіки над природою», «сад гармонії». 

І наше завдання: дбайливо порати, обробляти й охороняти його – це, по суті, «благодійна інвестиція у весну».

2. Діяльність Всеукраїнських секцій 
При Президії Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи у 2016-2017 роках діяли 12 всеукраїнських секцій, куди входять провідні вчені й експерти країни: 
  • охорони надр та екологічної геології імені О.С. Щириці (голова – д. т. н., проф. Демчишин Михайло Гордійович);
  • охорони рослинного світу (голова – к. б. н. Новосад Валерій Васильович);
  • водних ресурсів та атмосферного повітря (голова – Лаврентьєв Георгій Андрійович);
  • правових основ природокористування (голова – д. ю. н., проф., академік НАПрН України Малишева Наталія Рафаелівна);
  • природно-заповідних територій (голова – д. б. н. , проф. Мельник Віктор Іванович);
  • екологічної політики і освіти (голова – д. г-м. н., проф. Білявський Георгій Олексійович);
  • екологічного аудиту (співголови – доцент Навроцький Василь Миколайович, к.е.н. Куруленко Святослав Сергійович);
  • біологічної та генетичної безпеки (голова – Кондратюк Володимир Володимирович);
  • юннатів (голова – Радченко Тамара Дмитрівна);
  • охорони і раціонального використання земель (голова – д. е. н. Ковалів Олександер Іванович);
  • захисту мисливської фауни і тваринного світу (голова – Дода Володимир Матвійович);
  • ноосферогенезу і гармонійного розвитку Наукової ради НАН України з навколишнього середовища і сталого розвитку.

Значну роботу проводять наукові секції, що працюють при обласних організаціях Українського товариства охорони природи.

Практична організація природоохоронної роботи Товариства уже традиційно планується і здійснюється на основі «Екологічного календаря Українського товариства охорони природи». 

3. Діяльність системи Товариства
В єдиній системі Українського товариства охорони природи наразі працюють 23 обласних і Київська міська організації, які об’єднують більше 1 млн. громадян. 

Вінницька обласна організація (голова – Литвиненко Анатолій Юрійович) протягом багатьох років і десятиліть на високому рівні розробляє і здійснює організаційно-масові, пропагандистські та практичні природоохоронні заходи із залученням членів Товариства, працівників підприємств, учнів шкіл міст і сіл та громадськості Вінниччини.  

Волинська обласна організація (голова – Комаров Віктор Васильович) проводить природоохоронні акції та заходи згідно Екологічного календаря, здійснює заходи екологічної просвіти, працює над покращенням громадського контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на Волині.

Дніпропетровська обласна організація (голова – Ломакін Павло Іванович) основну увагу приділяє організації і проведенню еколого-просвітницьких заходів серед населення, підготовці й проведенню екологічних акцій згідно з Екологічним календарем Товариства, просвітницькій, освітній, виховній та видавничій діяльності, секційній науково-практичній роботі.

Донецьку область в системі Українського товариства охорони природи представляє «Бахмутгеологія», яка сприяє вирішенню складного комплексу інженерно-геологічних та індустріально-екологічних проблем регіону. Президія і секції Товариства приділяють підвищену увагу питанням забезпечення екологічної безпеки у зоні воєнних дій на окремих територіях Донбасу, бо ці проблеми можуть мати довготривалі негативні наслідки не тільки для довкілля, а й для сталого розвитку регіону. 

Житомирська обласна організація (голова – Рибинський Ігор Євгенович) відпрацювала й традиційно проводить цілий комплекс заходів по збереженню і відтворенню навколишнього природного середовища Полісся, природних багатств Житомирщини, веде активну просвітницьку діяльність серед населення, виховує дбайливе відношення громадян, насамперед молоді, до природи. 

Закарпатська обласна організація (голова – Бауман Тиберій Омелянович) проводить ряд заходів по екологічній освіті й вихованню, залученню учнівської та студентської молоді до організації й проведення різноманітних акцій, вивченню, дослідженню, охороні й примноженню природних багатств краю, розвитку й охороні природно-заповідного фонду країни.

Запорізька обласна організація (голова – Секретарюк Раїса Костянтинівна) постійно шукає і знаходить нові форми роботи з поліпшення екологічної ситуації в області, володіє інформацією про стан екосистем, індустрію Запорізького краю, техногенний вплив на навколишнє природне середовище. Це дає можливість планувати і проводити різноманітні екологічні акції та заходи з опорою на власні сили та місцеве населення.

Так, у день народження Товариства (26 липня) у Запоріжжі було проведено міжнародний екологічний форум, а у жовтні 2017 року – унікальну акцію «Світ без жорстокості». 

Івано-Франківська обласна організація (голова – Парпан Василь Іванович) працює на базі відомого не тільки в нашій країні, а й у Європі та світі Інституту гірського лісівництва. Основні зусилля зосереджуються на збереженні екосистеми Карпат відповідно до Конвенції про охорону і сталий розвиток Карпат, підписаної під час Київської конференції міністрів «Довкілля для Європі» у 2003 р. 

Київська обласна організація (голова – Мазуркевич Олександр Олександрович, заступник – Духота Наталія Григорівна) основні зусилля спрямовує на залучення населення області до збереження навколишнього природного середовища. Активно працюють міські і районні організації – Білоцерківська міська, Сквирська, Тетіївська, Фастівська та інші районні організації Товариства у Київській області. Найбільше висвітлюють питання екології районні та міські газети: «Новини Надросся» (Біла Церква), «Яготинські вісті», «Яготинський край», «Вісник Сквирщини», «Голос Володарщини», «Тетіївська земля», «Обухівський край», «Слово», «Вишгород», «Перемога» (Фастівський район) та ін. 

Київська міська організація (голова – Щепець Микола Степанович) співпрацює з державними та комунальними організаціями та підприємствами, інститутами НАНУ України, школами та закладами дошкільного виховання. Особливо тісною є співпраця з КП «Київський міський будинок природи». Активісти організації та колективні члени спільно з іншими громадськими організаціями Києва беруть участь у загальнонаціональних та загальноміських екологічних акціях.

Луганська обласна організація (голова – Дайнеко Леонід Іванович), яка працює в м. Києві на базі Президії Всеукраїнської ради Товариства, бореться за своє збереження, шукає нові способи сприяння забезпеченню екологічної безпеки на території області. 

Львівська обласна організація (голова – Гук Михайло Васильович) значну увагу приділяє розвитку міжнародної діяльності на базі Львівського Будинку природи, перетворенню його в центр ділового співробітництва з Республікою Болгарія, іншими країнами Європи та їх дипломатичними установами, а також розширенню мережі районних організацій, збільшенню колективного та індивідуального членства, роботі з молоддю, проведенню природоохоронних акцій, пропаганді своєї діяльності на телебаченні, радіо та в інших засобах масової інформації, вирішенню гострих екологічних проблем області і Карпат в цілому.

Миколаївська обласна організація (почесна голова – Любарцева Віра Сергіївна, голова – Любарцев Сергій Васильович) постійно працює над вихованням любові до рідного краю, проводить роботу з охорони лісових, земельних, водних ресурсів, захисту тваринного і рослинного світу, заповідної справи, екологічної пропаганди через місцеве телебачення, радіо, друковані засоби масової інформації.

Одеська обласна організація (голова – Долинський Слава Кирилович) традиційно має власну громадянську позицію з усіх проблем життя країни, здійснює широку просвітницьку і секційну діяльність, проводить природоохоронні акції, веде моніторинг за станом довкілля, у тому числі Чорного моря.

Полтавська обласна організація (голова – Смоляр Наталя Олексіївна) головну увагу приділяє освітній та просвітницькій діяльності, науковій підтримці природно-заповідного фонду, роботі зі студентською молоддю, пропаганді екологічних знань серед населення. Усім організаціям Товариства слід надавати більшої підтримки Полтавській обласній організації, залучати до цієї справи насамперед організації із сусідніх областей України, зокрема, Дніпропетровської, Черкаської і басейну ріки Дніпро.    

Рівненська обласна організація Українського товариства охорони природи (почесний голова – Сацюк Іван Леонтійович, голова – Берташ Борис Миколайович) уже багато років і десятиліть працює на високому патріотичному, організаційному і природоохоронному рівні, бере активну участь в усіх сферах життя області, співпрацює з органами влади і ветеранськими організаціями, займається вихованням молоді, постійно присутня в місцевих засобах масової інформації, видає власну газету. 

Сумська обласна організація (голова – Телєгіна Алевтина Сергіївна) пріоритетну увагу приділяє здійсненню організаційно-масової, практичної та просвітницької природоохоронної роботи серед населення, насамперед серед підростаючої молоді, озвученню гострих місцевих екологічних проблем, здійсненню громадського контролю за станом довкілля та дотриманням природоохоронного законодавства, підтримує діяльність районних організацій.

Харківська обласна організація (почесний голова – Шумейко Олександр Сергійович, голова – Шупрова Ольга Миколаївна) докладає усіх зусиль, щоб зберегти актив Товариства, залучати жителів області до проведення конкретних природоохоронних заходів, розвивати нові форми роботи, зокрема, громадську екологічну експертизу.

Херсонська обласна організація (голова – Бичков В’ячеслав Васильович) за усталеною традицією працює авторитетно й уміло. Основні зусилля спрямовуються на сприяння розвитку природно-заповідного фонду, охорону і раціональне використання природних ресурсів, збереження лісів, охорону рибних ресурсів, тваринного світу, екологічне ведення сільськогосподарського виробництва, охорону земель від підтоплення, відродження басейну Дніпра. 

Хмельницька обласна організація (голова – Резніков Юрій Олександрович) веде активну діяльність проти забруднення навколишнього природного середовища, незаконних вирубок зелених насаджень (Летичівське лісництво), за охорону підземних вод, управління відходами. Голова обласної організації постійно представлений на сторінках місцевої преси, а навесні поточного року взяв участь і виступив на брифінгу, що проводився у стінах Верховної Ради України. Нещодавно Ю.Резніков взяв участь у телепроекті на «Еспресо» і «ТВ-7», як член Товариства.  

Почала відроджуватись Хмельницька міська організація (голова – Дзюблюк Тетяна Василівна). 

Черкаська обласна організація (голова – Чорний Микола Гаврилович) веде не тільки боротьбу за збереження Черкаського Будинку природи, а насамперед займається відновленням статутної діяльності, приділяє багато уваги розвитку природно-заповідного фонду області й усієї країни, зокрема, створенню національних природних парків «Холодний Яр» та «Середньодніпровський», запровадженню наукових методів управління природоохоронною діяльністю. 30 травня 2017 р. на засіданні Всеукраїнської ради Товариства і Асоціації природоохоронних територій України М.Г.Чорний виступив з доповіддю «Сучасний стан існуючих та перспективи створення нових заповідників і національних природних парків в умовах формування ринку землі (на прикладі Черкащини)». Тоді ж спільною Постановою Товариства і Асоціації було утворено «Всеукраїнську експертно-консультативну раду з проблем заповідної справи», до складу якої увійшли провідні фахівці Черкаської обласної та ін. організацій Товариства – Чорний М.Г., Стеценко М.П., Берташ Б.М., Мельник В.І., Смоляр Н.О.  

Чернігівська обласна організація (керівник – Потоцька Світлана Олександрівна) стрімко відроджується і для виконання своїх завдань взаємодіє з вищими і середніми спеціальними науковими закладами, студентською молоддю, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з усіма громадськими організаціями екологічного спрямування, веде активну роботу по збереженню Ніжинського Будинку природи. Свіжо проводяться традиційні й нові природоохоронні акції: «Збережи первоцвіти», «Посади дерево миру», «Зелений паросток майбутнього» та ін., інформація про них поширюється в ЗМІ. 

Особливо слід відзначити роль Чернігівської обласної організації та її голови – Потоцької С.О. у проведенні в м. Чернігові 1-2 липня 2017 р. всеукраїнського дитячого екологічного форуму «Діти за довкілля: майбутнє обираємо МИ».

Чернівецька обласна організація (голова – Коржик Віталій Павлович) здійснює ряд заходів, що спрямовуються на охорону, збереження та раціональне використання природних багатств, розширення екологічної мережі Карпат, екологічну науку й освіту, підвищення екологічної свідомості населення, попередження порушень природоохоронного законодавства спільно з краянами. Відремонтовано Будинок природи, організовуються цікаві заходи разом із спелеологами області, України та зарубіжних країн. 

Отже, діяльність Українського товариства охорони природи була і є надзвичайно широкою – від конкретних природоохоронних акцій, до вирішення складних загальнодержавних проблем та виховання поколінь у дусі поваги до рідної природи.

Для цього члени Товариства використовують напрацьований за більш як сім десятиліть різноманітний арсенал форм, методів і способів ведення природоохоронної діяльності. Залежно від часу і можливостей цей арсенал змінюється, розширюється, але у центрі діяльності, можна сказати – місії Українського товариства охорони природи завжди йдуть поруч Природа і Розум. 

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

2 листопада 2017 р.