Мені довелося брати участь у подоланні наслідків руйнівного паводку восени 1998 року. Тоді питання розглядалося навіть на засіданні РНБО під головуванням Президента України. Розуміючи масштаби проблем і необхідність їх вирішення на сталій основі, ми ініціювали розробку Карпатської Конвенції на міжнародному рівні.
У травні 2003 року на Київській конференції міністрів регіону ЄЕК ООН (55 країн) «Довкілля для Європи» була підписана «Конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат», яка ратифікована Законом від 07.04.2004 року.
На жаль, подальші часті зміни урядів і втрата інституційної пам’яті призвели до того, що Карпатська Конвенція виявилась попросту забутою.
Бажаючи допомогти місцевому населенню Карпат, Уряду України і відновлюваному Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів, Українське товариство охорони природи оприлюднює на своєму сайті Конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат (додається).
Депозитарієм Конвенції є Уряд України, оскільки Конвенція підписана в Києві 22 травня 2003 року. Це накладає не тільки додаткову відповідальність за реалізацію Конвенції на національному рівні, а й дає нові можливості у транскордонному аспекті, які мав би реалізовувати професійний уряд в інтересах безпеки життєдіяльності населення та сталого розвитку Карпат.
Першим кроком могло б стати скликання Україною Конференції Сторін.
Українське товариство охорони природи, маючи необхідний досвід і грамотні обласні організації у Карпатському регіоні, готове надати допомогу Уряду в організації і проведенні такої конференції. Звертайтеся, будь ласка.
Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (у 1998 …2003 роках)
25 червня 2020 року
посилання на: Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат
