#ukrpryroda

Бенедикту XVI подарували електромобіль

Папі Римському подарували електромобіль "Рено Кенгу". Це перше екологічно дружне авто у ватиканському гаражі. Подарунок, який отримав понтифік, - білого кольору, з папським гербом на дверях.



Крім електромобіля, серед останніх екозапроваджень у Ватикані - встановлення спеціальних елементів для перетворення сонячно енергії в електроенергію та участь у проекті з відновлення лісових масивів. 

Джерело: 24tv.ua

Через небезпечну отруту в Україні скоро не стане жайворонків

Київський еколого-культурний центр попереджає, що через масове застосування найнебезпечнішої отрути ХХ сторіччя, фосфіду цинку, Україна скоро залишиться без жайворонків.

Фосфід цинку використовують проти гризунів, отруючи зерно. Та, окрім гризунів, страждають близько 100 інших видів птахів і звірів. З них 30 видів уже потрапили до Червоної книги. У Червоній книзі опинилися з вини отрути ще донедавна звичайні в Україні ховрахи, хом'яки, степові орли і журавлі. Поїдаючи отруєних гризунів і птахів, гинуть й хижаки, а також місцеві жителі, які їх збирають. Отрута забруднює підземні води, через що хворіють люди. Фосфід цинку суворо заборонений в країнах ЄС, а також в Росії та Білорусі.

Громадські екологічні організації почали всеукраїнську кампанію по забороні фосфіду цинку в Україні. Організації направили міністру екології України Ставицькому лист з вимогою заборонити небезпечну отруту.

Джерело: 
24tv.ua

МВС витратило 34 млн. $ на турботу про довкілля

Міністерство внутрішніх справ України в рамках проекту "Схеми зелених інвестицій" купило за 34 мільйони доларів 1200 машин-гібридів Toyota Prius. За даними японської компанії Sumitomo Corporation, з якою був укладений контракт на постачання, заміна стандартних патрульних автомобілів на гібридні дозволить зменшити викиди вуглекислого газу від цього транспорту на 70%, пише "ЛІГАБізнесІнформ". Зазначимо, що в офіційних дилерів в Україні новий Toyota Prius коштує від $ 37 570. Міліціонерам кожен автомобіль обійдеться приблизно в $ 28 300. Toyota Prius являє собою автомобіль з гібридною силовою установкою. Крім бензинового двигуна він може їздити також на електродвигуні на відстані до 2 км зі швидкістю до 50 км/год. Крім того, під час зупинок, наприклад на світлофорі, бензиновий двигун автоматично глушиться, що дозволяє економити пальне. Зазначимо також, що встановлені на Prius двигуни економічні, але мають відносно низьку потужність.

Джерело: tsn.ua

В чому полягає сланцева революція?

Що таке сланцевий газ?

Ви будете здивовані, але перший в історії природний газ був видобутий в 1841 році саме зі сланцю. Так що в його існуванні немає нічого нового. Причина такої тривалої відмови від його розробки полягала у відсутності технологій, які дозволили б зробити його видобуток рентабельним. Ці технології з'явились в кінці другого тисячоліття, в 1998 році, завдяки наполегливості пана Мітчелла, глави компанії "Мітчелл Енерджі". Він не залишав спроб знайти дешевий спосіб видобутку газу зі сланцю, незважаючи на капітуляцію багатьох його колег і конкурентів його зусилля увінчалися величезним проривом: необхідні технології були знайдені. Ці технології називаються так: горизонтальне буріння і гідророзрив. Перша дозволила встановити бур в горизонтальне положення в породі сланцю, що залягає глибоко під землею, а друга - "розсунути" цю породу за допомогою закачування в неї води і хімікатів, так щоб газ під тиском почав надходити в сторону бура. Наочно це виглядає ось так:


Зліва - спосіб видобутку нетрадиційних газів, в тому числі сланцевого, праворуч - "традиційний" спосіб видобутку природного газу.

У 2003 р. компанія "Девон", раніше купила "Мітчелл Енерджі", змогла домогтися комерційного прибутку від продажу сланцевого газу. З тих пір обсяги видобутку збільшуються стрімкими темпами. Якщо в 2000 році на частку сланцевого газу припадав лише 1% від усіх енергоресурсів, використовуваних в Америці, то в 2010 році - вже 25%.Особливо красномовно виглядає графік, який ілюструє зростання видобутку сланцевого газу в період фінансової кризи 2007-2009 рр.., Коли попит на енергоресурси впав. Ось цей графік:

На території Барнетта - найбільшого родовища сланцевого газу в Америці - в одному тільки 2008 році було видобуто понад 44 млрд. куб. м. газу, при цьому пробурено 3000 нових свердловин, а їх загальне число перевищило 12000.

Завдяки зростанню видобутку даного виду ресурсу, США стали найбільшим у світі виробником газу. До 2035 р. обсяг потреб Америки в імпорті газу не перевищуватиме 1%, при цьому якби США не добували сланцевий газ, то до 2035 р. країні довелося б імпортувати не менше 47% від споживаного природного газу. Врозріз з початково запланованими обсягами імпорту енергоресурсу американський уряд приступив до видачі ліцензій на його експорт. Планується, що експорт розпочнеться вже в 2014-2015 рр..

Згідно з даними агенства "Блумберг", галузь сланцевого газу забезпечить податкові надходження у федеральний бюджет США більше 57 млрд. доларів США до 2035 р., а також створить більш 870000 робочих місць до 2015 р. Все це є найважливішими позитивними факторами у розвитку американської економіки.

У квітні минулого року Адміністрація енергетичної інформації США викликала сенсацію, опублікувавши дані про те, що найбільшими у світі запасами сланцевого газу володіє Китай. Погодьтеся, ця подія може дуже серйозно змінити розстановку сил на міжнародній енергетичній арені. Ще б пак, адже США і Китай - два найбільших в світі споживача енергоресурсів.

Джерело: snob.ru

99,5% енергії в Ісландії отримують з поновлюваних джерел

Особливості клімату і географічного положення найзахіднішої в Європі країни, Ісландії, визначили багато особливостей місцевого життя. Вулканічна активність острова, на якому розташована держава, дає можливість черпати відновлювану енергію з надр землі. Зараз геотермальна енергія, використовуючи яку електростанції перетворюють тепло землі в електрику, а також гідроелектростанції, повністю забезпечують Ісландію необхідною енергією. Однак від недавнього часу стало очевидним, що існує й можливість ділитися «чистою» енергією, якої на острівній державі виявляється є в надлишку, з іншими країнами. Зараз вже будується гігантська лінія електропередач завдовжки близько 1000 км, яка повинна доставляти відновлювану енергію з Ісландії до Великобританії. 

Однак, не дивлячись на достаток «чистої» енергії, в Ісландії практично всі автомобілісти їздять за кермом позашляховиків. На такий вибір також впливають особливості місцевого клімату і ландшафту - більшість автомобільних магістралей в країні представляють собою грубі грунтові дороги. У зв'язку з цим мріяти про те, що Ісландія могла б стати найчистішою в енергетичному сенсі країною не доводиться - не дивлячись на дорожнечу завезеного бензину електромобілів в державі практично немає. Потрібно сказати навіть більше - на всі 330 000 проживаючих в Ісландії людиней в минулому році, згідно з дослідженням «Globe and Mail», налічувалося всього 11 електромобілів.
І не дивлячись на всю райдужність простоти видобутку відновлюваної енергії з надр землі, в Ісландії знаходяться чимало супротивників такого способу вироблення електроенергії. Так, деякі дослідження вказують на те, що захворювання на астму в країні можуть бути пов'язані з роботою геотермальних електростанцій, які забруднюють навколишнє середовище сіркою. Також існує й проблема надлишку води та стоків, утворюючихся при роботі електростанцій. Проте відмовлятися від настільки дешевого і, до того ж, поновлюваного джерела енергії, в країні не поспішають. Швидше за все, можна очікувати прийняття серйозних заходів з підвищення безпеки роботи геотермальних станцій.


Джерело: thinkgreen.ru


В Арктиці стрімко зменшилася площа криги

Як повідомило американське аерокосмічне агентство НАСА, площа крижаного покриву в Арктиці зменшилася до найнижчої позначки від початку супутникових спостережень у 1979 році.

Вчені, що стежать за цим процесом, переконані, що він є частиною фундаментальної трансформації клімату в приполярних областях.

За даними НАСА, площа криги в середині серпня становила 4,1 млн кв. км. Попередній найнижчий показник - у вересні 2007 року - був 4,17 млн кв. км.

При цьому зазвичай піковою точкою танення арктичного льоду вважається середина вересня, тому його площа у цьому році може зменшитися ще дужче.

У середньому за останні 30 років площа льодового покриву Арктики скорочувалася зі швидкістю 13% за кожні 10 років. Зменшується також товщина льоду, що призводить до зменшення його загальної маси, хоча фахівці висловлюють різні оцінки масштабів цього явища.

Джої Комізо, старший науковий співробітник Центру пілотованих польотів Годдарда, вважає, що зменшення площі арктичної криги цього літа викликане впливом теплої погоди в попередні роки, яка призвела до скорочення обсягів багаторічного льоду, зазвичай стійкого до літнього танення.

"Цього літа, на відміну від 2007 року, температури в Арктиці не відрізнялися від норми. Однак ми втрачаємо паковий (багаторічний) лід, який становить основну масу арктичної криги. Якщо він зникне, річний льодовий покрив у цілому стане вкрай вразливим", - заявив експерт НАСА.

Професор Пітер Водамс з Кембриджського університету розповів ВВС News, що вчені вже давно передрікають прискорення процесу танення арктичного льоду.

"Літнє танення льоду прискорюється тим фактом, що великі маси вивільненої води сприяють утворенню великих хвиль під час штормів, які, своєю чергою, розбивають лід і прискорюють його подальше танення"

Пітер Фодамс, Кембриджський університет

"Ряд учених, включно зі мною, передбачали, що літня крига в Арктиці може повністю зникнути до 2015 або 2016 року. Вимірювання, проведені з підводних човнів, показали, що з 80-х років минулого століття пакові льоди втратили 40% своєї маси, а це означає, що загальна маса арктичного льоду становить нині всього 30% від рівня 80-х років", - заявив учений.

"Це означає неминучу смерть крижаного покриву, бо літнє танення льоду тепер прискорюється тим фактом, що великі маси вже вивільненої води сприяють утворенню великих хвиль під час штормів, які, своєю чергою, розбивають лід і прискорюють його подальше танення", - застерігає професор Водамс.

На його думку, наслідки цього процесу доволі серйозні. Вивільнені від криги водні простори зменшують здатність планети відбивати світло - альбедо - що прискорює процес потепління клімату в глобальних масштабах.

Крім того, прискорюється розігрів і танення шару вічної мерзлоти під товщею арктичних вод, що призводить до викиду в атмосферу величезних кількостей метану - одного з парникових газів.
Загрози і можливості

Хоча вчені висловлюють різні припущення щодо часу, до якого літня крига в Арктиці розтане остаточно, останні супутникові дані зміцнять позиції песимістів.

Нещодавно група геофізиків з університету Редінга опублікувала статтю, в якій дає статистичний аналіз теплообмінних процесів у Арктиці. За їхньою оцінкою, від 5 до 30% скорочення площі криги пояснюється процесом так званої Атлантичної багатодесятилітньої осциляції - природним кліматичним циклом, який повторюється кожні 65-80 років. Від середини 1970-х років ми перебуваємо в теплій фазі цього циклу.

Однак найбільший вплив на скорочення площі арктичного крижаного покриву справляють антропогенні фактори. Головними серед них є забруднення атмосфери і вирубування лісів, попереджають фахівці з Редінгського університету.

Екологи протестують, а "Газпром" бурить своє.

Водночас танення арктичного льоду несе в собі не тільки нові загрози, але й нові можливості.

Наприклад, стають доступними раніше закриті для судноплавства морські шляхи на північ від узбережжя Росії.

Нафтові, газові та гірничовидобувні компанії змагаються за право розвідувати родовища в Арктиці. А екологи ведуть активну кампанію проти експлуатації арктичного шельфу.

Минулого тижня, наприклад, активісти "Грінпіс" висадилися на нафтовій платформі "Газпрому" в Арктиці, на якій триває підготовка до буріння першої свердловини.

Для Великої Британії потенційним довготерміновим наслідком такого танення може стати те, що зміниться маршрут водяного потоку джет-стрім, що може докорінно поміняти британський клімат.

Джерело: bbc.co.uk

Активісти Greenpeace захопили бурову "Газпрому"

Екологи встановили на буровій платформі намети і розгорнули плакати із закликами зупинити буріння в Арктиці.


Greenpeace Екологи піднялися на бурову з допомогою альпіністського спорядження Активісти Greenpeace зранку 24 серпня піднялися на борт бурової платформи "Прирозломна" в Печорському морі, яка належить компанії "Газпром".

Як йдеться у заяві екологічного руху, працівники бурової зустріли активістів, зокрема виконавчого директора Greenpeace International Кумі Найда, холодним душем з пожежних брандспойтів, але це лише ненадовго зупинило екологів.

В результаті вони розташувалися на платформі, встановили там свої намети і розтягнули банери із закликами зупинити нафтове буріння в Арктиці. Вони підняли на борт необхідний запас харчування та одягу, щоб затриматися на платформі надовго.

"У необхідній документації для запуску платформи йдеться, що ймовірність терористичної загрози вкрай низька, оскільки об'єкт розташований далеко від інфраструктури. У реальності платформа не була готова до візиту "гостей", - зазначили в Greenpeace.

За словами одного з активістів, після захоплення співробітники бурової намагалися викликати на допомогу служби берегової охорони, внутрішню службу безпеки компанії "Газпром Нефть Шельф", "начебто навіть у ФСБ дзвонили, але безуспішно".


Джерело: tsn.ua

Новий «Чорнобиль» — у небезпечній близькості від Києва

Є думка, що ядерна промисловість — одне з найбільш екологічно чистих виробництв. Учені-фізики стверджують: 96% радіоактивних матеріалів можна переробляти й використовувати повторно. Однак у циклі переробки ядерного палива є чимало можливостей для витікання радіації. І зберігати його далеко не так безпечно, як про це говорять учені й чиновники.


На початку березня нинішнього року президент Віктор Янукович підписав Закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій».

Згідно з проектом, у безпосередній близькості від Чорнобильської АЕС (і практично за сто кілометрів від Києва) буде побудовано спеціальне сховище для тривалого зберігання ядерних відходів. Таке сховище розміщуватиметься в зоні відчуження ЧАЕС між колишніми селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області.

Планується, що радіоактивне паливо зберігатиметься у спеціальних контейнерах з допомогою технології поверхневого «сухого» зберігання із застосуванням двобар’єрної системи його ізоляції.

Як стверджують ініціатори проекту, перевозитимуть ядерне сміття у спеціальних вагонах із нержавіючої сталі, в бетонних капсулах. А саме сховище перебуватиме під цілодобовим відеоспостереженням. Рівень температури й вологості проконтролюють спеціальні датчики.

За словами губернатора Київської області Анатолія Присяжнюка, небезпеки від цього проекту — жодної, сама вигода. Адже 10% від плати за поховання відходів ітиме на соціальні проекти й розвиток інфраструктури в наближених до Чорнобиля районах. А це — нові робочі місця для людей, котрі живуть у 30-кілометровій Чорнобильській зоні.

Але не все так райдужно. У більшості країн відходи атомної енергетики зберігаються у спеціально обладнаних для цього місцях, часто — глибоко в скелях або під землею. Наприклад, Франція звозить ядерне сміття на острови Тихого океану, США — у пустелю Невада, Росія зберігає радіоактивні відходи в Сибіру. Головний принцип таких сховищ: вони не рятують на 100% від виникнення аварій, але дають гарантію мінімізації людських жертв у разі вибуху чи витікання радіації.

В Україні, яка 25 років тому найбільше постраждала від Чорнобильської катастрофи, до заходів безпеки ставляться значно легковажніше. Це при тому, що екологи не втомлюються доводити до відома керівництва профільного міністерства і київської влади небезпеку такого рішення. Фахівці перелічують ризики, які нестиме проект на будь-якому етапі циклу!

Власне, катастрофа може статися вже на етапі перевезення. Як стверджує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, українські шляхи сполучення, якими перевозитимуть ядерне паливо, не можуть на 100% гарантувати безпеку перевезень. Не можна не брати до уваги й «ментальну» недбалість українських керівників на всіх рівнях. Борейко нагадав, що в Японії вчені сотні років вивчали цунамі і все-таки не змогли вирахувати висоту хвилі, що обернулося трагедією у Фукусімі.

«Що казати про Україну, де все горить, тоне й вибухає! Де гарантія, що автомобіль із відходами не потрапить у ДТП, машина — не перевернеться? Одна річ — везти таке сміття далеко від людей, а інша — у густонаселеному районі. Адже везтимуть через Київ», — обурюється Борейко.

Побоювання експерта небезпідставні, тим більше що п’ять років тому вже була аналогічна історія, коли у Львівській області перевернулося 15 цистерн із токсичним жовтим фосфором. І це дивом не обернулося другим Чорнобилем.

Крім транспортування, є небезпека всіляких форс-мажорів. Наприклад, пожежі або повені. За словами експерта Української екологічної асоціації «Зелений світ» Володимира Довбаха, Чорнобильська зона сейсмічно небезпечна, у цьому районі часто бувають підземні поштовхи, які рано чи пізно зруйнують могильник. І тоді радіація може потрапити в підземні води, а звідти — в Дніпро.

Ніхто також не гарантує, що контейнери не можуть розгерметизуватися самі по собі. Адже аварія, яка сталася на атомному сховищі в Пироговому в 1990-хроках, коли з бетонних «термосів» почалося витікання палива, свідчить про те, що повної безпеки тут немає й бути не може.

Та головне — жоден учений світу не може точно сказати, як поводиться ядерне паливо в часі. За твердженнями учених, воно може зберігатися в спеціальних контейнерах 50 років. А що буде через 100 або 200 років? Залишити такий спадок майбутнім поколінням, сподіваючись, що на той час придумають щось ефективніше, щонайменше — безвідповідально.


Ще одна небезпека, на яку звертають увагу екологи і яку заперечують українські чиновники: після того, як під Києвом з’явиться сховище для відходів із власних атомних станцій, в українського керівництва може виникнути спокуса відкрити його для ядерного сміття з інших країн. Адже та ж таки Європа, на відміну від нас, не хоче будувати смертельно небезпечні могильники на своїй території, їй простіше заплатити не такій перебірливій у питаннях власної безпеки країні й складувати відходи на нашій території. Від гріха подалі.

У міру усвідомлення всієї серйозності ситуації, екологів починають підтримувати й громадські організації. Так, недавно на прес-конференції з приводу смерті еколога Володимира Гончаренка лідер громадської організації «Київський форум», телеведуча Рена Назарова повідомила, що небайдужа громадськість Києва найближчим часом планує розпочати збір підписів під зверненням до президента України з вимогою переглянути рішення про будівництво ядерного могильника під Києвом і шукати інші варіанти утилізації ядерних відходів.

Люди самі намагаються організуватися і якось «докричатися» до влади, а тим часом у цивілізованих країнах є така процедура як громадські слухання, без якої схожі рішення не можуть бути прийняті в принципі! Навіть у сусідній Росії цієї процедури дотримуються, в результаті чого влада відмовилася від будівництва ядерних могильників у Саратовській та Ульяновській областях: ці проекти не було схвалено на публічних слуханнях. Наразі в «Сосновому бору», що під Санкт-Петербургом, де планується будівництво такого ж могильника, розпочинається обговорення цього проекту. І якщо місцева община дасть відбій, російська влада змушена буде шукати інше місце.

В Україні ці питання воліють замовчувати. Зрозуміло, що коли винести питання будівництва ядерного могильника на суд спільноти, наприклад жителів Києва та області, провідних екологів, то вердикт буде однозначним: не можна. Така відповідь, схоже, не задовольняє київську владу й профільні відомства. Отже, вся надія на активність громадських організацій і небайдужість людей. Зрештою, йдеться про здоров’я наше та наших близьких.


Джерело: dt.ua