#ukrpryroda

Найбрудніші міста в світі та Україні

Два російських міста увійшли в десятку  найзабрудненіших місць на планеті, причому випередили навіть український Чорнобиль. Втім, і лідерами в цьому "антирейтингу" вони не стали - на перших місцях міцно закріпилися Китай та Індія. Список складений американською науково-дослідною організацією Інститут Блексміта, повідомляє британська газета The Daily Telegraph.

Перші дві позиції в "антирейтингу" належать Китаю. Перше місце дісталося місту Ліньфень, де видобувають вугілля, і всі місцеві підприємства використовують його як паливо. Це призвело до того, що повітря забруднилося неймовірно, а жителі почали страждаим від респіраторних, шкірних захворювань і раку легенів.





На другому місці - місто Тяньжінь - центр виробництва свинцю. Його вміст у повітрі та грунті в 10 разів перевищує норму. Особливо це позначається на дітях, у яких спостерігаються вроджені дефекти і проблеми розвитку.


Третю і четверту позицію займають індійські міста Сукінда і Вапі. В Сукінді розташована одна з найбільших в світі відкритих шахт хромової руди. Мешканці страждають від шлунково-кишкових крововиливів, туберкульозу і астми. Крім того, повсюдно відзначаються безпліддя або вроджені дефекти у дітей.

В Вапі зосереджено понад 50 промислових підприємств, які отруюють екологію важкими металами, пестицидами і хімічними відходами. Рівень ртуті в грунтових водах майже в сотню разів перевищує максимально допустимий за стандартами Всесвітньої організації охорони здоров'я.


П'ятим найбруднішим містом в світі визнано Ла Оройя в Перу. Через металовиробництва там високий рівень забруднення свинцем. У крові місцевих дітей він в середньому втричі перевищує норму ВООЗ.


Першим у списку серед російських міст представлено місто ДзержинськУ Дзержинську, який вважається одним з найбільших в Росії центрів хімічної промисловості, екологія довгі роки грубо порушується скиданням у річку і похованням в землі шкідливих неочищених заводських відходів.Тривалість життя живуть там людей коротше, а смертність - в рази вище, ніж в середньому по країні, говориться в статті.


Друге - НорильськУ Норильську - великому центрі кольорової металургії - катастрофічну ситуацію створює підприємство "Норільський нікель", з комбінатів якого здійснюються отруйні викиди в атмосферу. Місто буквально отруєно важкими металами.

Жителі Норильська живуть на 10 років менше, ніж інші росіяни. Вони більш схильні до алергії, астми, вад розвитку серцево-судинної системи, органів дихання і травлення, хвороби крові, розладів психіки. Також у них частіше розвиваються онкологічні захворювання. Ці два міста зайняли шосте і сьоме місця відповідно.




Слідом за Норильському в списку британської газети йде Чорнобиль - на восьмому місці. Там як і раніше сильні наслідки найвідомішої в світі ядерної катастрофи. Вони вже привели до тисяч смертей від раку і до цих пір викликають проблеми з диханням, захворювання вух, носа і горла, говориться в статті.



Крім України, в десятку найбрудніших місць планети потрапив ще один найближчий сусід Росії - Азербайджан. Його місто Сумгаїт на березі Каспійського моря було створено як центр нафтохімічної промисловості, що позначилося на його екології. Сумгаїт зайняв дев'яту сходинку.


Нарешті, останній рядок "антирейтингу" займає місто Кабве в Замбії, де добували свинець і цинк. Свинцевий пил покриває цілі райони, а в крові дітей рівень цього металу в 10 разів вище норми.


Нагадаємо, що Макіївка, Дніпродзержинськ, Одеса, Донецьк і Горлівка - найбрудніші міста України. За інформацією МНС, повітря в цих населених пунктах містить найбільшу кількість шкідливих речовин. Жителі промислових центрів дихають не тільки пилом, але і важкими металами, фенолом, фтористим воднем, бензапіреном, діоксидом азоту і іншими сполуками.

Рейтинг найбрудніших міст України



Індекс забруднення повітря:

1.Макіївка - 22,8

2.Дніпродзержинськ - 19,2

3.Одеса - 17,6

4.Донецьк - 16,0

5.Горлівка - 15,6

6.Єнакієве - 14,3

7.Маріуполь - 14,0

8.Дніпропетровськ - 13,3

9.Лисичанськ - 13,3

10.Сєверодонецьк - 13,2

11.Херсон - 13

12.Славянск - 12,5

13.Красноперекопск - 12,3

14.Запорожье - 11,2

15.Армянск - 10,7

16.Краматорск - 10,6

17.Луцк - 10,5

18.Хмельницький - 9,5

19.Ужгород - 9,4

20.Львів - 9,3

Середній показник по Україні - 8,7

Індекс забруднення повітря в місті визначається на підставі вимірів 162 постів, розміщених в 53 містах, і враховує викиди промисловості й автомобілів.

Джерело: vikna.stb.ua

Від Есо-92 до Ріо+20: зміни в світі

У 1992 році, коли відбувся саміт Есo-92, холодна війна завершилася, а країни ЄС саме підписували Маастрихтський договір, який закладав підвалини для оновленого і зміцненого Євросоюзу. На міжнародних форумах тоді вперше набула важливого значення проблема захисту навколишнього середовища. 

20 років по тому тема довкілля на саміті Ріо+20 стоїть ще гостріше, бо людство постало перед загрозою зростання світових температур і втрати природних ресурсів. Політичний ландшафт у світі змінився, бо зросла міць країн на зразок Китаю, Індії, Росії і Бразилії. Однак усі інші проблеми людства затьмарила світова економічна криза. 




Eco-92 було своєрідним взірцем - то був найбільший саміт, у якому взяли участь делегації 178 країн. На ньому були ухвалені основоположні документи, які визначили програму і порядок зусиль захистити довкілля на наступні два десятиліття. Саме з Eco-92 бере початок Кіотський протокол (1997), міжнародний договір, що мав на меті обмежити викиди в атмосферу газів, які викликають "парниковий" ефект. Однак багато хто критикував відсутність конкретних завдань на Eco-92.  


На Eco-92 проходили дебати щодо того, як обмежити викиди в атмосферу "парникових газів", як захистити біорізноманітність світу, зокрема забезпечити сталий розвиток лісництва і методи відшкодування біднішим країнам за використання їхніх природних ресурсів.

Rio+20 ставив собі за мету визначити напрямки сталого розвитку на наступні десятиліття. На обговорення виносились такі теми, як зелена економіка, доступ до прісної води, безпека продуктів харчування і енергетична безпека. Учасники спробували досягти угоди про Цілі Сталого Розвитку - набір екологічних завдань на наступні десять років.


Eco-92 завершилося ухваленням документа, що мав велике символічне значення, - Декларації Ріо, що є відповідником Універсальної Декларації прав людини для довкілля.

Однак формулювання документа було надто загальне і не передбачало механізмів контролю.


В час проведення Eco-92 Бразилія щойно починала шлях до демократії після десятиліть диктатури. Гостей саміту Rio+20 Бразилія приймала як дедалі більший виробник нафти і як світовий лідер у виробництві етанолу. Країна прагне стати також лідером руху за захист довкілля, але для цього їй треба поєднати потреби економічного розвитку зі спробами захистити природне середовище. 



Джерело: bbc.co.uk/ukranian

Що таке Energy Star?

Energy Star - сертифікований стандарт енергоефективності товарів, прийнятий в більшості розвинених країн.

Якщо на товарі розташований знак Energy Star - значить:

  • Енергоспоживання знижено на 20-30 відсотків, у порівнянні з аналогами продукту.
  • Були дотримані екологічні вимоги при виробництві. Виробник розуміє свою соціальну відповідальність.
  • Ви маєте можливість взяти участь в програмі зниження рівня парникових газів та скорочення енергоспоживання.

Дана сертифікація була введена агентством з охорони навколишнього середовища США на початку 90-х з метою стимуляції ринку екологічних товарів і скороченні світового рівня енергоспоживання.

Спочатку сертифікація мала добровільний початок. Комісія просто виявляла і заохочувала енергоефективну продукцію, але в 95-му році стандарт був суттєво розширений, додавши більше 40 тис. продуктів в список. Зараз сертифікації підлягають майже всі електротовари: дрібна і велика побутова техніка, офісне обладнання, освітлення і т.п.

До 2006 року було підраховано, що США заощадило більше 14 мільярдів $ завдяки програмі. В даний момент дана сертифікація сприяє встановленню світлодіодних світлофорів та економного обладнання по всьому світу.

Недавно було багато критики на адресу Energy Star, що зробило вимоги ще більш жорсткими.

Джерело: econews.com.ua

У Лондоні повним ходом йде будівництво «сонячного мосту»

Амбіційний проект, який не має аналогів у всьому світі, вже завершено більш ніж на половину. У Лондоні будують міст, який повністю буде покритий сонячними батареями. Це буде найбільший в світі міст, який виробляє електричну енергію. Станція метро «Blackfriars», яка розташується на ньому, буде на половину забезпечена енергією тільки лише за рахунок самого «сонячного моста». 

На мосту Blackfriars через Темзу будуть розміщені більш 4400 фотоелектричних елементів, монтировку яких вже почали. Всього сонячі панелі будуть генерувати близько 900 000 кіловат-годин електроенергії на рік, енергія від яких дозволить скоротити кількість викидів CO2 в атмосферу приблизно на 511 тонн на рік. На додаток до панелей сонячних батарей та інших енергоощадних систем на новій станції будуть встановлені також системи збору дощової води і «сонячні труби», що створюють природне освітлення.


Після завершення будівельних робіт міст буде повністю покритий фотоелектричними елементами. А поки що компанія «Solarcentury» , яка займається будівництвом об'єкту, подбала про розумне транспортування тисяч сонячних батарей до мосту. Їх вирішили не перевозити вантажівками, щоб створило зайві пробки на дорогах, а доставити по воді, на баржі.


Зараз через Темзу в місті проходять більше 100 мостів. Міст Blackfriars стане першим в Лондоні, який буде виробляти електрику. Планується, що за одну годину станцію метро на мості буде проїжджати не менше 24 поїздів.

Джерело: thinkgreen.ru




"Зелена мода": Покупці стають уважнішими

На думку німецьких експертів, міжнародні компанії з більшим рівнем соціальної та екологічної відповідальності мають більше шансів вижити у майбутньому завоювати серця покупців.


«Roadmap to Zero» – шлях до нуля. Так називається кампанія, яку розробили виробники одягу Adidas разом із C&A, G-Star, H&M, Li-Ning, Nike та Puma у відповідь на ініціативу Greenpeace. Шістькомпаній зобов’язалися, що до 2020 року припинять забруднювати довкілля хімічними речовинами, які вони використовують у виробництві своєї продукції. В країнах, у яких компанії виготовляють одяг, велика кількість річок та питна вода забруднені через викиди хімічних речовин.

Виробник спортивного одягу Adidas раніше фігурував в негативному світлі у медіа: погані умови праці для підрядників, дитяча праця або ж, як нещодавно, модель кросівок із натяком на расизм. Компанія робить все можливе для того, щоб позбутися такого іміджу. Починаючи з 2001 року Adidas розробляє річну програму сталого розвитку, в якій компанія окреслює свої цілі та успіхи в соціальній сфері та у галузі захисту довкілля.

Стратегія має успіх: в різних рейтингах, в яких йдеться про сталий розвиток бізнесу, виробник спортивних товарів є одним із сорока світових лідерів. Боротьба із викидами шкідливих хімічних речовин у країнах, де виготовляється продукція – один із багатьох пунктів програми сталого розвитку компанії Adidas. Окрім зменшення шкідливого впливу на довкілля, компанія також працює над покращенням та контролем умов праці підрядників.

Без турботи про довкілля неможливо перемогти

Франк Генке керує програмою сталого розвитку в Adidas. В його команді 65 співробітників. Він вважає, що для Adidas ця тема не є п’ятим колесом, перемога неможлива без соціальної відповідальності та турботи про довкілля. «Ми віримо в те, що наша компанія зможе виживати ще довго завдяки тому, що ми чимало зусиль приділяємо екології та соціальній сфері. До нас прикута увага громадськості, тому ми маємо вирішувати це питання», - говорить Генке.

Те саме радить Хільдегард Келлер-Керн своїм клієнтам. Вона очолює консалтингову компанію Icon Added Value. Протягом останніх п’яти років вона щороку готує дослідження про те, чого хочуть споживачі від компаній. Можна прослідкувати, що кількість критичних споживачів, які вимагають від компаній соціальної та екологічної відповідальності, постійно зростає. Келлер-Керн говорить, що компанії мають пристосовуватися до побажань споживачів: «Іншого шляху немає. Протягом останніх років серед покупців закріпилася думка, що ми маємо глобальні проблеми, які не можуть бути вирішені без участі компаній, що відображається на купівельну поведінку споживачів».

«Грінвошинг» або серйозне зобов’язання?

Але як можна визначити, чи компанія має серйозні наміри, чи вона лише робить вигляд, що «зелена»? Деякі компанії використовують стратегію «грівошингу» (англ. «greenwashing»), або приховування сумнівних способів виробництва. Наприклад, енергетичні компанії, які викидають в атмосферу велику кількість парникових газів, особливо хвилюються про свій «зелений» імідж. До того ж, європейським споживачам складно отримати інформацію про умови праці на заводах великих міжнародних компаній як Adidas, які розташовані в Азії та Латинській Америці.

Ініціатива Detox, яку запровадила організація Greenpeace, має на меті залучити виробників одягу до боротьби з хімічними відходами. Юрґен Кнірш, керівник програми Detox, не вважає, що у випадку з Аdidas можна говорити про «грінвошинг», але водночас позиція компанії щодо зменшення відходів від виробництва поки невідома.

Не купуй цього!

Проте, лідер ініціативи Greenpeace вважає, що настрої компаній почали змінюватися. «Багато компаній зрозуміли, що ми живимо на планеті з обмеженими ресурсами. Важливо використовувати сировину та виготовляти продукцію так, щоб не шкодити довкіллю, беручи на себе соціальну відповідальність. Якщо вони цього не робитимуть, це зашкодить їхньому бізнесу», - говорить Кнірш. Виробник спортивного одягу Patagonia також піклується про довкілля, проте у досить незвичний спосіб. Рекламна кампанія бренду містить гасло: «Не купуй цю куртку!». Воно змушує покупців подумати двічі, чи справді їм ця куртка потрібна перед тим, як її купувати.

Джерело: dw.de

Біопаливо з газет


Вчені з Tulane University в США роблять паливо для автомобілів з перероблених газет. Вони беруть старі копії видання The New Orleans Times, згодовують їх бактеріям, і виробляють бутанол, біопаливо, яке перевершує етанол у всіх відношеннях.

Бактерії, якими користуються вчені, не вибагливі - вони харчуються не тільки целюлозою, але і сільськогосподарськими відходами (кукурудзяними стеблами), та й не відходами теж (буряком, пшеницею, цукровою тростиною). Ними і ми харчуємося, а ось газетами - ні. Бактерії TU-103 відкрили недавно, виявивши, що вони можуть взаємодіяти з киснем, який вбиває інші бактерії при виробництві бутанолу. Тому з ними працювати набагато простіше - необхідність створювати безкисневий простір вимагає великих витрат.

Як і етанол, бутанол використовується в якості добавки до бензину. Але на відміну від нього, бутанолу вистачає на довше - з нього виходить витягти більше енергії. Завдяки тому, що він робиться з целюлози, він не підвищує рівень вуглекислого газу в атмосфері. На жаль, раніше бутанол було набагато складніше виробляти, ніж етанол, і тому країни кинули свої сили і гроші саме на останнє паливо. Однак за останні кілька років, коли популярність біологічних матеріалів зросла, компанії стали знаходити і інші способи виробництва. Наприклад в березні почали виробляти ізобутанол, з якого можна отримати і бутанол.

Так що можна бути впевненими - знахідка такої корисної бактерії TU-103 багато в чому допоможе збереженню природи.

Джерело: thinkgreen.ru

Французькі науковці: Середземному морю загрожує смерть через засміченість


Французька наукова експедиція покликана визначити рівень концентрації сміття в Середземному морі. Вчені хочуть скласти карту засміченості.

Французькі науковці взялися ретельно досліджувати засміченість Середземного моря. За їхніми підрахунками, в ньому плаває близько 290 мільярдів мікрочастинок сміття. Однак точно нічого не відомо ані про рух сміття, ані про те, як воно змінюється з часом. Прояснити ситуацію і має наукова експедиція, яка стартує цього літа, повідомляє інформаційне агентство AFP.

Починаючи від кінця липня, у межах місії «Середземне море в небезпеці» науковці на 17-метровому вітрильнику ходитимуть між Лігурійським морем і Французькою Рив’єрою. Вони збиратимуть зразки води, які аналізуватимуть на засміченість. За допомогою супутникових знімків потім планується визначити напрямки морських течій, що допоможе зрозуміти, як пересуваються й розподіляються в морі мікрочастинки переважно пластикового сміття, пояснив керівник експедиції Бруно Дюмон.

Це не перша подібна експедиція. 2010-го і 2011-го року науковцям вдалося з’ясувати, що «сміттєвий суп» у Середземному морі загалом є більш концентрованим, ніж в Атлантичному та Тихому океанах. Результатом роботи нової експедиції має стати карта засміченості Середземного моря. Вони сподіваються, що це допоможе місцевим громадам краще боротися із забрудненням. За допомогою цієї самої карти можна буде визначити й місця для встановлення контрольних пунктів, розповів координатор місії Ґабріель Ґорскі з морської обсерваторії у французькому місті Вільфранш-сюр-Мер.

Як правило, найбільш забрудненим море є в районах великих міст або біля витоку річок, продовжив Ґорскі. За його словами, важливу роль також відіграють течії. Потоки води підхоплюють сміття, з часом воно розчиняється до дрібних часток. Ці мікрочастки сміття потрапляють у харчовий ланцюжок. Через рибу вони опиняються й на наших тарілках. «Виходить, що ми фактично з’їдаємо пластикові пакети», - не без сарказму зауважив Ґорскі.

Смертельна загроза для моря

Особливо драматичною ситуація є в південній частині Середземного моря, застерігає Дюмон, який нещодавно повернувся з Алжиру. За його словами, тенета рибалок часто наполовину заповнені сміттям. У рамках місії «Середземне море в небезпеці» запроважується й роз’яснювальна програма, аби спонукати країни Північної Африки також скласти карти засміченості води. На думку французьких науковців, якщо нічого не робити, то за 30-40 років через сміття Середземне море може перетворитися на мертве.


Джерело: dw.de

Вітряні електростанції призводять до змін локального клімату


До такого висновку дійшли дослідники з університету Нью-Йорка в Албані та університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн, що вивчали знімки штату Техас, отримані за допомогою супутників NASA - Terra і Aqua.
Вимірювання коливань температури проводилося за допомогою тієї ж технології, що використовується для визначення ефекту міських островів тепла (urban heat island). Вчені проаналізували знімки, що покривають територію в 10 000 квадратних кілометрів. Їх цікавив вплив чотирьох найбільших вітряних електростанцій світу на клімат заходу і центральної частиніи Техасу.
Виявилося, що за період з 2003 по 2011 роки в районах, де були встановлені вітрові турбіни, літніми ночами температура поверхні стала в середньому на 0,65°C вищою в порівнянні з прилеглими територіями. Саме в цей час в цих місцях були споруджені "зелені" електростанції - кількість вітряків збільшилося з 111 до 2358.
Вчені встановили причину такого "локального потепління". Вночі повітря біля поверхні холодніше того, що розташовується на висоті декількох десятків метрів, де крутяться лопасті вітряків. Турбіни, перемішуючи повітря, змушують поверхню трохи нагріватися за рахунок нагінкою повітря. Настільки помітне підвищення локальної температури пояснюється тим, що вітряні електростанції росли досить швидко.
Довіряти висновкам даного дослідження можна, хоча б тому що це не комп'ютерні моделі, а реальні дані - супутники вели спостереження в режимі реального часу. З іншого боку, невелике "потепління клімату", організоване вітряками, поки не може зрівнятися з принесеною ними користю. Нагрівання атмосфери за рахунок викидів парникових газів було б значно вище.
Як повідомляється, в подальшому інженери при проектуванні електростанцій і при продовженні забудови територій "вітровими фермами" повинні будуть враховувати цей ефект на локальний клімат і, можливо, вносити в конструкцію вітрогенераторів зміни, які зроблять їх більш "нейтральними".


Також серед переваг та недоліків вітрової енергетики виділяють:


Джерело: techno.bigmir.net