#ukrpryroda

УГКЦ: Пластикові квіти на кладовищах засмічують довкілля

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) закликала українців відмовитися від пластикових квітів на кладовищах. Про це заявили в бюро Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ із питань екології. УГКЦ вважає прикрашання могил штучними пластиковими квітами шкідливою практикою.
В УГКЦ наголосили, що бажання «віддати шану померлим родичам та знайомим» обертається тонами різнокольорового пластику на землі. УГКЦ закликала людей задуматися над тим, що «ця практика не тільки позбавлена смаку, але є дуже шкідливою для природного довкілля».

УГКЦ просить відмовитися від пластикових квітів та вінків на цвинтарях, нагадуючи, що найкращим подарунком для померлих є щира молитва.

Як повідомляв «Ракурс», з початку квітня в Україні ліквідували понад 6 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ.

Джерело: racurs.ua

Науковці: зелені зони покращують життя міських жителів

Парки, сади й зелені насадження у міських районах можуть покращити добробут і якість життя людей, які там мешкають, йдеться у дослідженні британського Ексетерського університету. Вивчивши дані з 5000 домашніх господарств Великої Британії за понад 17 років, дослідники виявили, що поживання в озелененому районі має значний позитивний вплив. Отримані результати можуть допомогти в інформуванні містобудівників і вплинути на суспільство в цілому, вважають автори дослідження, результати якого опубліковані в журналі Psychological Science.

Група дослідників вивчила дані національного опитування, проведеного між 1991 і 2008 роками серед понад п'яти тисяч домогосподарств Британії і 10 тисяч дорослих мешканців, які змінювали своє місце проживання.

Дослідники попросили учасників повідомляти про свій психологічний стан і оцінити "ефект зеленого простору".

Позитивна дія

Доктор Метью Вайт і його колеги з Європейського центру з довкілля і здоров'я людини виявили, що люди повідомляли про меншу кількість психічних розладів і більшу задоволеність життям, коли жили в зелених зонах.

Такі висновки залишилися незмінними навіть після того, як в учасників дослідження змінювалися рівень доходів, місце зайнятості, сімейний стан, стан здоров'я чи тип помешкання.

Доктор Вайт порівняв вплив від життя в зеленому районі з великими життєвими подіями, такими як шлюб.

"Ми виявили, що проживання в міській місцевості з відносно високим рівнем зелених насаджень може мати значний позитивний вплив на добробут людини, який приблизно дорівнює третині впливу, який має шлюб", - сказав він.

Цей ефект, як встановили дослідники, також дорівнює одній десятій позитивного впливу на стан людини від працевлаштування.

Джерело: bbc.co.uk

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день Матері-Землі

Міжнародний день Матері-Землі (International Mother Earth Day) проголошений за ініціативою Болівії на 63 й сесії Генеральної Асамблеї ООН 22 квітня 2009 року. Співавторами резолюції виступили більше 50 держав членів ООН. 
Проголошення в резолюції цього Міжнародного дня є визнанням того, що Земля та її екосистеми забезпечують людству життя, а також підтвердженням зобов'язань, прийнятих на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Про це повідомляє «Кореспондент».

У резолюції про проголошення Міжнародного дня Матері-Землі підкреслюється, що Земля та її екосистеми є нашим домом і для досягнення справедливого балансу між економічними, соціальними і екологічними потребами нинішнього і майбутніх поколінь необхідно сприяти гармонії з природою і планетою Земля.

Термін Мати-Земля є загальноприйнятою назвою планети Земля у низці країн і регіонів і відображає взаємозалежність, що існує між людиною, іншими живими істотами і планетою.

Як відзначає Генеральна Асамблея ООН, проголошення Дня Матері-Землі не передбачає підміну аналогічних заходів, наприклад, Дня Землі, який відзначається в день весняного рівнодення в березні в багатьох країнах світу починаючи з 1970 х років.

Навпаки, Міжнародний день Матері Землі покликаний зміцнити їх і додати їм нового імпульсу, виходячи із суті актуальних проблем, що стоять перед людством.

Традиція відзначати День Землі зародилася в США за ініціативою екологічного активіста Гейлорда Нельсона. 22 квітня 1970 року День Землі відзначався вперше. Більше 20 мільйонів американців взяли участь у різних заходах.

У 1990 році цей день став міжнародною акцією, в якій взяли участь 200 млн. людей з 141 країни світу. Щорічно вчені країн світу збираються за круглим столом для обговорення глобальних екологічних проблем.

У різних країнах у цей день організовуються різноманітні заходи та акції. Це конференції, виставки, закриття автомобільного руху на жвавих вулицях великих міст, прибирання території та посадка дерев.

Джерело: fakty.ictv.ua

У зоні відчуження планують створити біосферний заповідник

У зоні відчуження розглядають можливість створення біосферного заповідника. Про це йшлося під час відеоконференції за участі міністра екології та природніх ресурсів України Олега Проскурякова, голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимира Холоши та ректора Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександра Бондаря. Про це УНН повідомили у прес-службі Мінприроди.

Відеоспілкування відбувалось із чотирма регіонами України: Дніпропетровськ, Харків, Львів та Одеса.

Під час конференції було обговорено низку ключових питань, які стосуються екологічних проблем зони відчуження та, зокрема, зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. В ході відеоконференції було зазначено про перетворення об’єкта “Укриття” (зруйнованого 4-го енергоблока ЧАЕС) на екологічно безпечну систему, ключовим етапом якого є створення нового безпечного конфайнменту — нової захисної оболонки, яка має бути оснащена всіма необхідними механізмами для демонтажу зруйнованих аварією конструкцій та вилучення радіоактивних відходів.

Учасники визначили, що з метою збереження в природному стані лісових насаджень, дикої флори та фауни зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, на території зони відчуження можливе створення природно-заповідної території більш високої категорії, а саме біосферного заповідника.

Біосферний заповідник створюється з метою:

— збереження в природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери,

— здійснення фонового екологічного моніторингу,

— вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

При створенні біосферного заповідника в зоні відчуження до його складу увійде більшість природоохоронних об’єктів, що існують на цій території.

Джерело: unn.com.ua

Донеччина задихається через невиконані екологічні програми

Екологічна ситуація на Донеччині – найгірша в Україні. Місцева влада обіцяє мільярди, аби змінити це. Екологи скептичні: у минулому такі обіцянки ніколи не виконувалися.
Річні викиди на один квадратний кілометр території Донецької області перевищують середній показник по Україні у вісім разів. Донеччина за показниками екологічного забруднення - лідер в Україні. Саме тому, кажуть місцеві чиновники, регіон має стати першим в Україні, що матиме свою екологічну стратегію. Вже розроблено план дій з охорони довкілля до 2020 року, який був затверджений облрадою наприкінці березня. "Головне, що програма має джерела фінансування і це гроші підприємств – забруднювачів. Тільки на очищення повітря власники підприємств, згідно з програмою, мають виділити 30 мільярдів гривень", - запевнив під час презентації керівник обласного управління екології Сергій Третьяков.

Як змусити підприємства платити?

Обіцянки витратити мільярди задля покращення екології чути від чиновників щороку, зауважив у розмові з Deutsche Welle голова Громадської ради при управлінні охорони довкілля Сергій Денисенко. Утім, показники забруднення, за його словами, красномовно говорять про результати роботи екологічних органів. "Навряд чи хто-небудь повірить, що підприємства витратять мільярдні суми на екологічні програми при існуючій кризі в економіці. Ті ж самі мільярди закладаються в кожну екологічну програму. Утім, немає механізму, як змусити ці підприємства дійсно вкладати такі гроші. І питання, які ж саме санкції буде накладати держава на власників великих забруднювачів, висне у повітрі", - каже Денисенко.


Щоправда, є приклади, коли підприємства відмовляються від застарілого обладнання, як, наприклад, від мартенів, щоб випускати конкурентоздатну на світовому ринку продукцію. І тоді, як побічний результат, покращується екологія, зауважує експерт. Утім, коли йдеться про дороге обладнання, яке не впливає на якість продукції чи прибутки, а лише на шкідливість викидів, тоді підприємства не поспішають нести витрати, констатує Сергій Денисенко.

"Потрібна персональна відповідальність"

За минуле десятиріччя в Україні було хвалено більше 300 різноманітних державних та регіональних програм. З них реально підтверджено фінансуванням лише 10 відсотків. Такі дані навів Deutsche Welle член робочої групи з підготовки громадської оцінки екологічної політики України 2003 – 2012 років Сергій Федоринчик.

"Отже, більшість цих програм провалено. І жодного разу не було з'ясовано, чому. Тобто варто казати про 300 управлінських катастроф", - вважає експерт. На його переконання, доки немає конкретного посадовця, який би ніс відповідальність за програму, "доти буде блюзнірство та романтичні розмови про все і не про що". От якби за невиконання програм посадовця знімали, тоді були б інші результати, переконаний Федоринчик.
Матері виходять на захист дітей

Протестів стає більше

Але те що не змогли зробити чиновники, змогли зробити громадські активісти. Так, лише завдяки багатотисячним протестам в Маріуполі, комбінат Азовсталь припинив роботу аглофабрики, основного забруднювача повітря в місті. Утім, здоров'я людей все одно нікого не цікавить, каже громадський еколог Анастасія Богданович. У розмові з Deutsche Welle вона навела свіжий приклад: у Макіївці люди протестують проти будівництва в жилому районі заводу з переробки шламових відходів. "Представники влади висувають аргументи на кшталт "це ж робочі місця". Але це насправді так само і місця на кладовищі. Це ж просто тихе вбивство. Чому ж тоді влада так не піклуються про створення робочих місць на новому сучасному виробництві, де не було б загрози здоров'ю", - запитує активістка.


Акції протесту проти забруднення довкілля відбуваються на Донеччині дедалі частіше. Здебільшого у них беруть участь жінки. "Наразі молоді мами - найактивніші учасниці екологічних протестів на Донбасі. Зрозуміло, що найбільше нас турбує здоров'я наших малюків. Незрозуміла тільки байдужість чиновників до екологічних проблем. Адже ми всі, незалежно від посад, дихаємо одним повітрям", - каже Наталя, яка донеччанка Наталя, яка часто приходить на екологічні акції разом із своєю дитиною.

Автор: Каріна Оганесян
Джерело: dw.de

В українських школах введуть предмет екологія

З 1 вересня 2013 року в українських школах з‘явиться новий предмет — екологія. Про це повідомив міністр екології і природних ресурсів України Олег Проскуряков: «Зараз ми розробляємо підручники для шкіл і плануємо цього року з першого вересня для 1,2 класів (зараз ми визначаємося з школами) зробити пілотні уроки з екологічним ухилом», — сказав він.
«В перспективі можливо зробити кілька спеціалізованих шкіл, можливо у великих обласних центрах. Факультативно потрібно у кожній школі вводити урок екології, це очевидно і це ми будемо робити», — зазначив Проскуряков.

За його словами, програма уроку екології не буде сходитися з програмами природознавства та охорони здоров’я.

Джерело: vkurse.ua

Звернення з нагоди Дня довкілля 2013

Природа – наш єдиний, спільний дім. Берегти його, передавати із покоління у покоління охайним і доглянутим – головне завдання і найперша заповідь людини, основа генетичної пам’яті і життєвих сил Українського народу.

Дорогі друзі – шанувальники природи!

20 квітня в Україні – День довкілля. День довкілля проводиться щороку в третю суботу квітня уже протягом 15 років згідно з Указом Президента №855/98 від 6 серпня 1998 року. Цього дня за участю членів Українського товариства охорони природи проводяться заходи, спрямовані на озеленення, очищення берегів Дніпра, великих і малих рік країни, збереження заповідних об’єктів, впорядкування парків, скверів, криниць, джерел, поширення екологічних знань.

Цього року День довкілля особливий. Він проводиться в рік 150-річчя з дня народження видатного вченого-універсаліста, основоположника вчення про ноосферу, першого Президента Академії наук, великого громадянина і патріота України Володимира Івановича Вернадського.

Під час проведення Дня довкілля в минулому році було посаджено разом з працівниками лісового господарства тисячі саджанців дерев і кущів, розчищено та прибрано багато прибережних охоронних смуг річок, ліквідовано тисячі стихійних сміттєзвалищ, закладені нові парки, впорядковано криниці і джерела води. 

Україна має унікальну природу – красиву і багату. Проте ставляться до неї лише як до дармового ресурсу для задоволення виробничих і приватних егоїстичних проблем. Через забруднення землі, води, повітря відбувається деградація людського в людині, упадок життєвих сил.

Усі ми – люди, суспільство, держава – повинні змінити своє ставлення до природи! Люди є лише гостями Землі, а не її володарями. 

Українське товариство охорони природи, яке об’єднує понад 2 мільйони членів, упродовж багатьох десятиліть силою колективного ентузіазму і великої громадянської відповідальності за майбутнє України здійснює свою діяльність на благо охорони й відродження навколишнього природного середовища, збереження генофонду і здоров’я народу України.

Напередодні Дня довкілля Всеукраїнська рада Українського товариства охорони природи звертається до своїх колективних та індивідуальних членів, первинних осередків, обласних, міських, районних організацій, керівників підприємств, вищих навчальних закладів, шкіл, органів державної влади та місцевого самоврядування, засобів масової інформації, усіх співвітчизників із закликом взяти найактивнішу участь у практичних природоохоронних заходах: 
  • благоустрої та озелененні населених пунктів, виробничих територій та власних садиб, упорядкуванні меморіалів та братських могил;
  • очищенні від сміття природних територій, берегів річок і водоймищ;
  • посадці дерев, створенні нових парків, скверів, алей, квітників;
  • упорядкуванні заповідних територій, зон масового відпочинку; 
  • пропаганді екологічного світогляду серед широких верств населення, державних службовців, учнівської молоді.
Кожен житель України має взяти участь у проведенні Дня довкілля у доступній для нього формі, стати охайним господарем на своїй землі, сприяти відродженню наших багатовікових традицій поваги до природи.

Спільними зусиллями збережемо чистим довкілля!

З повагою
Голова Українського товариства
охорони природи, доктор економічних наук, професор 
Шевчук В.Я.


Березень 2013 року

Роздільний збір сміття у Києво-Могилянській Академії

З квітня 2013 у Києво-Могилянській Академії започатковано роздільний збір сміття. Ця ініціатива не є новою для НаУКМА і завдяки співпраці ЕкоКлубу «Зелена Хвиля», адміністрації Академії та компанії «УкрЕкоРесурси» з 2013 року сортування відходів перетворилося на загально-університетську практику.
З 2013 року на плацах Академії було встановлено спеціальні баки для сухих відходів. Всі пластикові стаканчики, папір, скляні пляшки, що потраплять туди, будуть перероблені і отримають нове життя.

Така практика є звичайною для країн ЄС. Наприклад, у Швеції сортувати сміття почали ще у 80-тих, і зараз це є обов язковим для всіх громадян. На пострадянському ж просторі, зокрема в Україні, із року в рік росте кількість полігонів – кладовищ для відходів. Токсичні речовини, що вони виробляють, потрапляють у воду та ґрунт, розсіюючись на сотні кілометрів навколо. Що вже казати про нестерпний сморід поблизу сміттєпереробних заводів, як такий, що на Позняках. Вони не просто забруднюють повітря, але роблять життя мешканців цих районів незносним. Не зважаючи на це, до 2014 року у Київській області обіцяють прояву трьох нових заводів.

За словами представників ЕкоКлубу «Зелена Хвиля», могилянці давно були готові розділяти відходи, адже багато з них на власні очі бачив чудово налагоджену систему в Швеції та Німеччині. Чекати від нашого уряду перших кроків у напрямку реформування збору та переробки сміття видається марною справою, тому починати таку ініціативу потрібно самостійно, з невеликих установ – університетів, офісів, окремих комунальних підприємств. Маємо надію, наш досвід надихне інших активістів та громадських діячів.

Контакти: contact@ecoclub.kiev.ua, вул. Сковороди 2, 3-307 м. Київ, 067 698 7651, www.ecoclubua.com

Джерело: studnews.org.ua