Вчені з університету штату Іллінойс працюють над розробкою електроніки, здатної розчинятися у воді.
Українське товариство охорони природи
Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства.
Про зустріч Укрприроди з делегацією ЄС
Укрприрода прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ.
Про внесок України до нової глобальної кліматичної угоди
Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди визначено на рівні 60% – думки експертів розходяться.
“Народжені, щоб померти”: революційний тип електронних пристроїв
Середній термін служби мобільного телефону – 12-18 місяців, залежно від того, якого провайдера ви обрали. Але що, якщо замість того, щоб викинути застрілу модель, просто знищити її, зменшуючи таким чином навантаження на звалище електронних відходів і кількість токсинів у повітрі?
Вчені з університету штату Іллінойс працюють над розробкою електроніки, здатної розчинятися у воді.
“Ось приклад перехідної інтегральної схеми. Це звичайна радіосхема. Вона включає в себе транзистори, діоди, лінії опору, конденсатори, провідники. Вся конструкція стоїть на тонкій шовковій плівці, яка є природним матеріалом”, – розповідає професор Джон Роджерс.
Фото: ua.euronews.com
“Перехідна електроніка” означає, що такі електронні пристрої наприкінці їхнього “корисного” життя просто зникнуть, не становлячи більше жодної загрози для довкілля.
“Самознищувальні” мікрочіпи виготовляють з натуральних волокон. Вони – частина проекту з промовистою назвою “Народжені, щоб померти”.
“Народжені, щоб померти” – це шлях високого контролю. Йдеться не про те, що це якась ненадійна електроніка, а про те, що вона розроблена дуже специфічним чином і наділена такими властивостями, які дають змогу, після закінчення терміну використання, просто знищити її. Якби можна було виготовити весь стільниковий телефон з матеріалів, які слугуватимуть протягом 3-5 років, а потім розчиняться, – це було б просто ідеально”, – каже далі Джон Роджерс.
Науково-дослідна група група вивчає також потеційні можливості використання схожих технологій у медичній та військовій промисловості. Розвиток цих технологій став би революційним поворотом у справі утилізації електронних відходів, кількість яких у світі щороку сягає від 20 до 50 мільйонів тонн.
Джерело: ua.euronews.com
Українська делегація побачила у США загрози сланцевого газу
Видобування сланцевого газу становить загрози для навколишнього середовища навіть у США. Про це 24 липня на прес-конференції за участі голови парламентського комітету з питань екології Ірини Сех сказали учасники українських делегацій, які ознайомлювалися з цією проблематикою безпосередньо на місці.
Так, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила, що технологія гідророзриву, яка використовується у США, така сама, як і всюди, і становить загрозу для підземних і ґрунтових вод. Саме через це, наголосила вона, шість штатів відмовилися від видобутку сланцевого газу.
Окрім того, Тетяна Тимочко вказала на те, що видобування сланцевого газу вивели з під дії федерального природоохоронного законодавства, з чого вона, за власними словами, зробила висновок, що в рамках цього законодавства ця технологія діяти не може. «За результатами поїздки я переконалася, що в Україні цього не потрібно робити», - наголосила голова Всеукраїнської екологічної ліги, вказуючи на те, що в Юзівській площі на Сході України вже і так є розломи через попередні роботи, а карстові породи в Карпатському регіоні взагалі погано придатні для таких технологій, оскільки насичені ґрунтовими водами. «У США в карстах ніде не добувається сланцевий газ», - вказала Тетяна Тимочко.
Своєю чергою Віталій Горбатенко, експерт Центру соціально-економічного моніторингу і помічник першого заступника голови Львівської обласної ради, вказав також на те, що великою проблемою є утилізація "фрекінгової рідини", яка залишається після утворення розривів. Їх закачують у відпрацьовані свердловини, однак це також становить потенційну загрозу для навколишнього середовища.
На запитання, чи учасники делегації отримали у США якісь конкретні докази шкоди для довкілля, експерт Національного екологічного центру України Олена Міскун послалася у першу чергу на слова активістів зі захисту навколишнього середовища. За її словами, у відкритому доступі в Інтернеті є так званий «лист постраждалих» з 2 тис. підписів, а у штаті Вайомінг були звіти, які свідчили про забруднення води. Також Олена Міскун повідомила, що на ресурсі WikiLeaks опублікувано звіт щодо потенційної шкоди видобування сланцевого газу у штаті Нью-Йорк, який на офіційному рівні не оприлюднювався.
Тетяна Тимочко натомість вказала на те, що у США сланцевий газ видобувається лише 10 років, і на сьогодні ще немає серйозних екологічних досліджень. Водночас вона вказала на те, що провідні українські вчені-екологи вказували на загрози, які така технологія може становити в українських умовах.
Щодо того, що сланцевий газ може забезпечити Україні енергетичну незалежність, Тетяна Тимочко зазначила, що такі розмови видаються їй «смішними», оскільки в Україні взагалі не вживають заходів з енергозбереження. Енергетичну незалежність нашій державі, за словами голова Всеукраїнської екологічної ліги, можуть забезпечити і альтернативні джерела енергії. Окрім того, Тетяна Тимочко додала, що якраз у США в Пенсильванії сланцевого газу видобувають дуже багато, і насамперед його хочуть експортувати саме в Україну.
Нагадаємо, що тим часом менеджер зі зв’язків з органами державної влади компанії «Shell» в Україні Олексій Татаренко переконує, що у США сланцевий газ видобувають уже 50 років, і зараження води не виявлено. Своєю чергою заступник директора департаменту покладів PGNiG Анджей Максим зазначив, що для інвестора важливо отримати прибуток, тому «винагорода за видобутий сланцевий газ покриває усі ризики».
Джерело: zaxid.net
Велосипеди допоможуть Пекіну боротися із забрудненням повітря
Влада Пекіна надала мешканцям та туристам в користування вдвічі більше прокатних велосипедів в рамках програми боротьби з забрудненням повітря вихлопними газами від автомобілів та з метою турботи про здоров'я жителів китайської столиці.
Для прогулянок і переміщень по місту готові 25 тис. одиниць екологічного транспорту. З допомогою велосипедів влада також хоче розвантажити вулиці Пекіна і вирішити питання з постійними багатокілометровими заторами.
За статистикою до кінця 2016 року кількість автомобілів у цьому місті може перевищити 6 млн. відповідно виникне ще більше смогових днів. Велосипеди вже користуються величезною популярністю у місцевих жителів і туристів. Цей транспорт можна орендувати як на добу так і на більш тривалий час.
Джерело: fakty.ictv.ua
У Британії вирішують, що робити зі сланцевим газом
Згідно із доповіддю британського уряду, запаси сланцевого газу в країні можуть бути набагато більшими, ніж вважали раніше. На замовлення уряду Британська геологічна експертиза мала оцінити запаси газу у сланцевих породах Ланкаширу та Йоркширу, що на Півночі Британії. Виявилося, що потужність лише одного із родовищ у цих регіонах може становити 1,3 трлн кубічних футів (36,8 млрд кубометрів). Проте доповідь експертів не дає відповіді, скільки із цих запасів може бути видобуто.
Британський уряд готується запропонувати мешканцям регіонів, багатим на запаси сланцевого газу, низку фінансових пільг, аби відшкодувати можливі збитки від застосуванні суперечливої технології фрекінгу, або гідророзриву, що використовується при видобутку сланцевого газу.
Технологія полягає у закачуванні до свердловини води, піску та хімічних реагентів під високим тиском, які "витискають" газ із твердих порід ґрунту.
"Експлуатувати газ" у Британії
Критики цієї технології кажуть, що вона може викликати зсуви, землетруси та забруднити ґрунтові води. Крім того, є побоювання, що у місцевостях, де видобуватиметься сланцевий газ, буде зіпсовано краєвиди, а це призведе до падіння цін на житло.
Противники видобутку сланцевого газу закликають радше вкладати кошти у "зелену" енергетику.
Напередодні міністр фінансів Британії Джордж Осборн у своїй промові, присвяченій скороченню державних видатків, заявив, що уряд "передбачить податкові та інші можливості для того, аби Британія стала одним із лідерів у видобутку сланцевого газу", наголосивши, що при цьому мають бути дотримані всі вимоги безпечного для екології видобутку.
"Ми не живемо в країні, де править диктатура, і де уряд диктує місцевим органам влади і населенню, як їм жити. Місцеві громади мають отримати зиск від цього нового джерела енергії. Вони мають отримати щонайменше 100 тис фунтів за кожну свердловину, із якої видобувається сланцевий газ. Вже не кажучи про те, що їхні рахунки за газ та електроенергію будуть значно меншими", - заявив Джордж Осборн.
"Місцеві громади мають отримати зиск від цього нового джерела енергії. Вони мають отримати щонайменше 100 тис фунтів за кожну свердловину, із якої видобувається сланцевий газ"
Аналітик ВВС з питань екології Роджер Харрабін каже, що застосування технології гідророзриву призвело до справжньої революції на енергетичному ринку США, і що Британія сподівається повторити ці досягнення.
Уряд сподівається на багаторічний видобуток газу, а також на податкові надходження від цього видобутку, проте геологія запасів сланцевого газу у Британії може бути складнішою, а відтак, його видобуток значно дорожчим, аніж у Північній Америці.
Очікується, що уряд запропонує громадам, на місці проживання яких застосовуватиметься технологія гідророзриву, отримувати 1% від усіх прибутків, що будуть пов'язані із видобутком сланцевого газу впродовж всього терміну використання свердловини. Громади також отримають право вирішувати коли і скільки грошей витрачати із прибутків, отриманих від видобутку сланцевого газу.
Кореспондент ВВС з питань технологій Джон Мойан каже, що зазвичай найбільші обсяги сланцевого газу видобуваються із свердловин у перші роки експлуатації, а відтак, треба очікувати, що і найбільші надходження від прибутків громади отримуватимуть у перші роки використання свердловини.
Оприлюднення нинішньої доповіді про запаси сланцевого газу співпала із заявами незалежного регулятора в галузі енергетики Ofgem, експерти якого попереджають про зростання ризиків раптових відключень електроенергії через нестачу потужностей у британській енергогенерації.
Регулятор вже двічі попереджав, що запас міцності у енергетичній системі стрімко скорочується, частково через виведення з експлуатації газових генераторів, паливо для яких виявилося надто дорогим.
В Україні теж сперечаються
В Україні, де запаси сланцевого газу оцінюються серед найбільших у Європі - після Польщі, Франції та Норвегії, - також точиться суперечка щодо безпечності його видобутку.
Геологічна агенція США оцінила запаси сланцевого газу в Україні від 5 до 8 трильйонів кубометрів. За оцінками експертів, головні запаси нетрадиційного газу в Україні розподілені між двома родовищами - Юзівському на Сході України та Олеському на Заході.
Українські газовики кажуть, що технологія гідророзриву давно застосовується і для видобутку традиційного газу, проте мало хто про це знає
Тоді як місцеві органи влади на Сході України дали свій дозвіл на розробку Юзівського родовища британо-голандською Shell, американська Chevron все ще не може отримати дозвіл на розвідку та видобуток газу на Олеському родовищі, що на Заході України.
Обидві компанії рік тому перемогли у конкурсі на розробку Олеського та Юзівського родовищ.
За цей час Shell не тільки отримала дозвіл на розробку від Донецької та Харківської облрад та підписала угоду про розподіл продукції, але й підтвердила це право через суд. Компанія також обіцяє залучати місцевих екологів до оцінки екологічних наслідків видобутку сланцевого газу у регіоні.
Водночас Chevron поки що не отримав відповідної згоди від Львівської та Івано-Франківської облрад, хоча пообіцяв вкласти у розробку газу в регіоні близько 25 млрд доларів. В уряді очікують, що додаткові надходження від видобутку сланцевого газу до місцевих бюджетів двох західних областей можуть становити від 500 до 700 млн. гривень щороку.
Як каже голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик, "внутрішні регуляції цих компаній є жорсткішими за українське законодавство", а крім того, будь-який скандал із порушенням ними екологічних норм чи забруднення довкілля одразу впливає на ціну їхніх акцій, а відтак, компаніям вигідніше вкласти додаткові кошти у безпеку, аніж зазнавати репутаційних та фінансових збитків.
Експерт також нагадує, що пік використання технології гідророзривів у Радянському Союзі припав на 1959 рік, коли при традиційному видобутку газу було здійснено понад 3 тисячі таких гідророзривів. Ця технологія, за словами Валерія Боровика, застосовується в Україні і донині при видобутку нафти і газу.
Джерело: bbc.co.uk
Глобальні плани Обами щодо глобального потепління
Вашингтон – Президент США Барак Обама оприлюднив план боротьби зі змінами клімату. План, зокрема, містить обмеження викидів вуглекислого газу електростанціями і використання альтернативних джерел енергії. Президент Обама пропонує зменшити викид парникових газів в атмосферу на 17% до кінця цього десятиліття. Він, зокрема, збирається вперше в історії обмежити викид вуглекислого газу для нових і вже працюючих електростанцій. У Сполучених Штатах саме ці викиди становлять одну третину усіх екологічно шкідливих викидів в атмосферу.
Обама також обіцяв більше інвестувати в зелені технології і реалізувати більше проектів щодо сонячної та вітрової енергій на державних землях. Його мета – щоб в 2020 році 6 мільйонів американських домів отримували свою електроенергію від сонця або вітру.
Обама оприлюднив цю ініціативу в столичному університеті Джорджтаун, в день, коли температура досягла 35 градусів тепла. Президент кілька разів витирав своє облите потом обличчя. Вашингтон був збудований на болотах, і вологість тут досягає тропічних масштабів.
Зміна клімату – це реальна проблема, сказав Обама і нагадав, що останні найгарячіші роки – а їх було 12 – відбулися за останніх 15 років, коли викиди в атмосферу невпинно зростали. Він також засудив тих, хто сумнівається, що зміна клімату – це реальна проблема: «У нас немає часу для переговорів з тими, хто вважає, що Земля пласка», – наголосив Барак Обама.
Чи стануть плани дійсністю?
Республіканці вже розкритикували цей виступ Обами, дехто навіть назвав його ініціативи війною проти вугілля, оскільки багато еклектростанцій в США використовують вугілля для виробництва електроенергії.
Лідер республіканців у Конгресі Джон Бейнер назвав план Обами «божевільним», таким, що загрожує промисловості.
Республіканці не поділяють екологічних намірів демократів. Ще в минулому столітті президент Джиммі Картер встановив сонячні батереї в Білому домі. Коли президентом став Рональд Рейган, він одразу прибрав їх.
Республіканці постійно ставлять зміну клімату та глобальне потеплінням під сумнів, мовляв, немає наукових доказів цим явищам. Проте президент, який уперше підписав закон щодо захисту довкілля ,був республіканцем. Це зробив Річард Ніксон у 1970 році.
Коли Обама ще був кандидатом в президенти. він обіцяв, що воюватиме зі зміною клімату та глобальним потеплінням. Багато хто його критикує, що ставши президентом він практично нічого не зміг зробити в цьому напрямку. І ось раптом – нові ініціативи, які, до речі, не потребують законодавчого закріплення. В другій каденції свого президентства, Обама, нарешті, починає думати про свою історичну спадщину.
Автор: Ірина Халупа
Джерело: radiosvoboda.org
В Україні більше неможливо створювати заповідники
Екологи заявляють, що в Україні більше не можна створити заповідні території. Вони звернулись до президента Віктора Януковича і Верховної Ради України з проханням у короткий час вирішити виявлену законодавчу колізію. Зокрема, вищезазначеного висновку дійшли експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ), дослідивши наслідки адміністративної реформи в Україні.
Захисники природи нагадали, що адміністративна реформа насамперед ліквідувала Державну службу заповідної справи України, яка була головним органом, відповідальним за створення заповідних територій.
Згодом були ліквідовані територіальні органи Міністерства екології та природних ресурсів. Водночас попри ліквідацію територіальних органів Мінприроди, відповідно до закону "Про природно-заповідний фонд України", створенням заповідних територій можуть займатись лише ці, вже скасовані органи.
"Таким чином створювати заповідні території в Україні більше нікому", – наголосив заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.
Разом з тим, активіст уточнив, що створенням заповідників і національних природних парків мають займатись також Мінприроди України і президент.
"Проте ми знаємо, що жоден з восьми проектів указів президента, підготовлених у Мінприроди за останні роки, не був підписаний Януковичем. Отож, сьогодні ми не бачимо жодної можливості створювати заповідні території", - зазначив Василюк.
За його словами, такий стан справ повністю зупиняє та унеможливлює процеси розвитку мережі природно-заповідного фонду (ПЗФ) в Україні.
Слід зазначити, що наявні 7600 територій ПЗФ складають лише 7% площі України при тому, що законодавство визначає необхідність створення 10,4% до 2015 року.
Автор: Денис Тимошенко
Забруднення повітря в Сінгапурі перевищило рекордні рівні
Забруднення повітря в Сінгапурі побило всі попередні рекорди і досягло небезпечних рівнів, повідомляє ВВС. Смог був викликаний, зокрема, лісовими пожежами на острові Суматра в Індонезії. Індонезія і Сінгапур перекладають відповідальність за смог один на одного. Представники двох країн проводять екстрену нараду за станом довкілля в Джакарті сьогодні, 20 червня.
«Жодна країна або корпорація не має права забруднювати повітря за рахунок здоров'я сінгапурців та їхнього добробуту», — заявив міністр довкілля і водних ресурсів Вівіан Балакрішнан.
Прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун заявив на прес-конференції, що смог може «протривати кілька тижнів і, цілком можливо, навіть довше, поки не закінчиться сухий сезон на Суматрі». Прем'єр-міністр попросив сінгапурців «залишатися по можливості в приміщеннях і уникати заходів на свіжому повітрі».
Авіадиспетчери в Сінгапурі заявили, що будуть працювати з максимальною обережністю, враховуючи погану видимість. Крім того, в Сінгапурі «Макдональдс» тимчасово закрив свою службу доставки. Сінгапурські військові також призупинили свої навчання просто неба.
Погана якість повітря викликала ажіотаж у магазинах і аптеках, де люди масово скуповують одноразові маски.
Джерело: ua.racurs.ua
Джерело: ua.racurs.ua
Глобальні зміни клімату і нова політика розвитку для України
Виступ В.Шевчука на міжнародній
конференції «Цілі збалансованого розвитку для України» 18 червня 2013 р., Український дім, м. Київ
Шановні учасники конференції!
Україні потрібна нова політика розвитку. Це стратегічна технологія конструювання майбутнього, яка має враховувати глобальні зміни клімату, нову світову кліматичну політику. Пройшло уже півроку, як були прийняті рішення у м. Доха (Катар) на другий період дії Кіотського протоколу. Нові кліматичні умови можуть кардинальним чином вплинути на майбутній розвиток України. Але офіційної позиції Уряду поки що немає.
Коротко про аналіз ситуації, що склалася, та її можливі наслідки
Україна кілька разів офіційно декларувала свій намір скоротити викиди парникових газів на 20% до 2020 р. і на 50% до 2050 р. по відношенню до базового 1990 р., що знайшло своє відображення в офіційних документах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН, Конвенція).
Прийняття більш жорстких зобов'язань унеможливлювало б не тільки зростання економіки і досягнення європейських показників рівня ВВП на душу населення, але й відновлення економіки. На сьогодні ВВП України досяг лише 75% від рівня 1990 року. Така позиція України була зорієнтована на показники, запропоновані Європейським Союзом.
Перед проведенням вісімнадцятої Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та восьмої зустрічі Сторін Кіотського протоколу Україна погодилась на кількісне зобов’язання з обмеження або скорочення викидів на період 2013-2020 рр., яке становить 76% від базового 1990 року.
Крім того, на вимогу України, цей показник мав супроводжуватися приміткою з наступним змістом: «Має представляти собою повне перенесення, і не існує визнання якогось анулювання або будь-якого обмеження на використання цієї законно придбаної суверенної власності».
Простіше кажучи, не використані у перший період дії зобов’язань за Кіотським протоколом надлишкові квоти (частини установленої кількості) мали б бути перенесені на другий період дії Кіотського протоколу і використані без будь-яких обмежень.
Проте вісімнадцята Конференції Сторін РКЗК ООН та восьма зустріч Сторін Кіотського протоколу, що відбулися у м. Доха (Катар) наприкінці 2012 року, з порушенням процедури, ухвалила поправку до Кіотського протоколу, яка регламентує другий період дії зобов'язань. Наразі невідомо, чи була офіційна реакція Уряду України на порушення процедури при ухваленні змін до ратифікованого міжнародного документу.
Ухвалена поправка до Кіотського протоколу містить суперечливі положення, що дає привід для різного їх тлумачення. Зокрема, нова редакція статті 3 Кіотського протоколу передбачає включення додаткового пункту, а саме: «Включити після пункту 7-біс статті 3 Протоколу наступний пункт: 7-тер. «Будь-яка позитивна різниця між встановленою кількістю на другий період дії зобов'язань для Сторони, включеної до Додатку I, та середніми щорічними викидами за перші три роки попереднього періоду дії зобов'язань, помножена на вісім, переводиться на рахунок анулювання цієї Сторони».
Таким чином, зазначене положення фактично забороняє країнам-учасницям другого періоду нарощувати викиди парникових газів, що не кореспондується із таблицею кількісних зобов’язань з обмеження або скорочення викидів на 2013-2020 рр.
Згідно з новими умовами, дозволений обсяг викидів розраховується виходячи із середньої величини викидів країни в період з 2008 по 2010 рік. Це означає необхідність стабілізації викидів на рівні, коли відбувалось падіння виробництва в умовах глобальної фінансово-економічної кризи.
Для України середній показник викидів за 2008, 2009, 2010 рр. становить 389.926 млн. т СО2 екв., тобто складає 41,95% від рівня викидів 1990 р. При узгодженому раніше зобов’язанні у 76% викидів парникових газів від рівня 1990-го базового року фактично Україні дозволяється викидати лише 41,95%.
Таким чином, текст поправки не лише не надає Україні можливості оперувати вільними одиницями установленої кількості в рамках гнучких механізмів Кіотського протоколу, але й може призводити до перевищення дозволеного показника за найменшого зростання викидів парникових газів.
Оцінка позицій інших країн на другий період дії Кіотського протоколу та їх можливого впливу на ситуацію в Україні
Другий період дії зобов’язань за Кіотським протоколом у частині реального скорочення викидів буде підтримуватись обмеженою кількістю промислово розвинених країн. В ньому немає зобов'язань для країн, що розвиваються, але мають потужні економіки (Китай, Індія, Бразилія та інші). Кіотський протокол не був ратифікований Сполученими Штатами Америки.
У ході багаторічного переговорного процесу щодо другого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом Канада вийшла із Кіотського протоколу. Японія, Нова Зеландія та Росія заявили про відмову брати участь у другому періоді зобов’язань за Кіотським протоколом, оскільки, на їхню думку, Кіотський протокол з тим переліком країн, які повинні були реально скорочувати викиди у першому періоді, давав занадто незначний ефект для того, щоб вплинути на припинення зростання глобальної температури.
При цьому викиди парникових газів підвищувались рекордними темпами, збільшуючись в останнє десятиліття на 3% у рік. Сьогодні, за різними оцінками, на перше місце за викидами парникових газів вийшов Китай, на другому опинилися США, далі – Бразилія та Індія.
Обмеження зростання економіки через необхідність реально скорочувати викиди парникових газів може мати негативний вплив на конкурентоздатність економіки України порівняно з потужними країнами, що розвиваються, але не мають зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів.
Окрім тексту вищезазначеної Поправки до Кіотського протоколу, яка потребує ратифікації, було прийнято рішення, яке фактично зводить до нуля можливість продажу надлишкових одиниць з резерву за попередній період для наступного періоду дії зобов'язань за Кіотським протоколом.
Справа у тому, що зазначені одиниці можуть набуватися Сторонами з резервів надлишкових одиниць за попередній період інших сторін для перерахування в свій резерв надлишкових одиниць за попередній період в обсязі до 2% від її встановленої кількості для першого періоду дії зобов'язань.
При цьому навіть зазначені 2% для України не мають сенсу, оскільки потенційні покупці надлишкових квот (Австралія, ЄС, Японія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія) зробили заяви, що «не будуть купувати одиниці встановленої кількості, перенесені з першого періоду дії зобов'язань згідно з Кіотським протоколом».
Для виходу із цієї ситуації необхідно йти двома шляхами:
По-перше, вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити свої раціональні позиції в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів.
І, по-друге, формувати нову політику розвитку з урахуванням глобальних змін клімату та необхідності зміни старої структури економічного розвитку.
Які невідкладні заходи потрібні на Урядовому рівні
Позиція України має усі підстави для врахування у міжнародних переговорах і документах з питань зміни клімату. Для цього потрібно, зокрема, підсилити на міжнародній арені зусилля Державного агентства екологічних інвестицій, а не залишати його далі у тому стані, в якому воно перебуває зараз.
Очевидно, зважаючи на недостатній потенціал ДАЕІ, в усіх міжнародних переговорах має брати участь МЗС України, щоб уникнути надалі прикрих провалів і не регламентованих Урядовими директивами ситуацій.
Треба якнайшвидше виробити чітку позицію Уряду. Цю офіційну позицію України ще до кліматичного саміту наприкінці 2013 року у Варшаві мають пропагувати та реалізовувати, окрім ДАЕІ, Міністерство закордонних справ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство екології та природних ресурсів України.
Формування нової політики розвитку України з урахуванням глобальних змін клімату
На жаль, мусимо констатувати, що в Україні відсутній стратегічний нормативно-правовий акт (закон), ухвалений Верховною Радою України та безпосередньо спрямований не тільки на реалізацію положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу, а й, що не менш важливо – на політику розвитку національної економіки.
Незважаючи на відсутність цього украй потрібного закону, в Україні здійснюються певні заходи, спрямовані на імплементацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу.
- На рівні Кабінету Міністрів України у 2005 році було затверджено «Національний план з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату», який згодом був уточнений у 2009 році.
- «Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року» в рамках цілі 2 «Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки» визначено окремі завдання щодо скорочення обсягу викидів парникових газів, а також основних засад державної політики з адаптації до зміни клімату.
- «Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 577-р, передбачено реалізацію 8 завдань, спрямованих на реалізацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
- Крім того, слід зазначити, що проблеми зміни клімату розглядаються, у тому числі, як чинник національної безпеки. Питання «Про стан та проблеми імплементації Україною Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату» розглядалося на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 15 червня 2007 року.
- Іншими рішеннями РНБО України у 2010 році було запропоновано Національній академії наук України розробити довгострокові прогнози аномальних погодних явищ, спричинених глобальними змінами клімату, а Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити Національний план адаптації до змін клімату.
Загальні висновки
Таким чином, питання глобальних змін клімату та адаптації до них, незважаючи на відсутність базового закону, усе ж таки розглядаються у різних стратегічних документах щодо безпосередньо кліматичної політики України.
Але зовсім протилежним є становище на рівні державних стратегічних документів, які визначають сучасну і майбутню політику розвитку України. Тут взагалі питання глобальних змін клімату та їх впливу на економіку, природу і людину поки що відсутні.
Це стосується політичних програм, а також державних стратегій розвитку промисловості, енергетики, транспорту, житлово-комунального господарства, сільського господарства, поводження з відходами, землекористування і лісового господарства та інших галузей економіки.
Саме тому питання щодо виконання зобов’язань на другий період дії Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яке виникло для нас дещо несподівано, матиме дуже великий вплив на політику розвитку України. Причому хочемо ми того, чи ні.
Як перейти до нової політики розвитку України? Детальний виклад рецептів і конкретних кроків потребує окремої аналітики. Сьогодні ж необхідно здійснити перший із двох кроків, а саме, як зазначалося раніше – вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити раціональні позиції України в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів.
Що стосується нової політики розвитку України – то це окрема, хоч і тісно пов’язана з першою проблемою, стратегія конструювання майбутнього.
Програма розвитку ООН в Україні розпочала цю роботу, започаткувавши спеціальний проект щодо розробки концепції стратегії низьковуглецевого зростання в Україні. Це заслуговує на підтримку Уряду, науки і громадськості, оскільки може стати першим кроком до нової політики розвитку України.
Шевчук В.Я.,
доктор економічних наук, професор
18 червня 2013 року